Туристська інфраструктура Норвегії

Зміст Вступ Розділ I. Теоретичні основи вивчення туристської діяльності

1.1 Сутність туристської діяльності

Розділ II. Туристсько-рекреаційні ресурси

2.1 Природні туристсько-рекреаційні ресурси

2.2 Історико-культурні пам’ятки Розділ III. Аналіз туристської діяльності Норвегії

3.1 Загальна характеристика туристської діяльності

3.2 Туристські центри

3.3 Проблеми і перспективи туристсько-рекреаційної діяльності в Норвегії

Висновок Список використаних джерел Додаток

Вступ Батьківщина тролів і мужніх вікінгів, Норвегія — одна з небагатьох європейських держав, яка зуміла зберегти первозданну чистоту дивовижно, неповторної природи: величні гори і льодовики, величезна кількість річок, озер, водоспадів, широкі затоки і піщані пляжі, знамениті норвезькі фіорди, національні парки і природні заповідники. Невипадково Норвегія визнана благополучною країною за рівнем економічного розвитку і тривалості життя людей. Про Норвегію складають легенди. Розповідають, наприклад, що в цій суворій країні прямо по вулицях бродять білі ведмеді. Насправді в Норвегії дійсно можна подивитися на полярних ведмедиків, щоправда, для цього потрібно відправитися на острів Шпіцберген. Взагалі ж, клімат в Норвегії аж ніяк не суворий. Завдяки теплому Північноатлантичного течією Гольфстрім зима тут м’яка, а влітку температура іноді піднімається до +25 С.

Цілями цієї роботи є: 1. Проаналізувати туристську інфраструктуру Норвегії 2. Оцінити її потенціал для розвитку туризму 3. Розглянути сферу послуг Виходячи з поставлених цілей, були вирішені наступні завдання:

1. Виявлення головних, найбільш цікавих ланок, що сприяють розвитку туризму

2. Вивчення складових частин сфери послуг

3. Виявити недоліки туризму країни 4. Зробити висновки про розвиток туризму в країні.

При написанні роботи були використані джерела інформації: підручники, журнали, путівники, каталоги та атласи, сайти Інтернету.

Розділ I. Теоретичні основи вивчення туристської діяльності

1.1 Сутність туристської діяльності

Туристична діяльність, як головна форма рекреації, належить до видів суспільної практики з яскраво вираженою ресурсною орієнтацією. Морські узбережжя із комфортними погодно-кліматичними умовами, гірські та приозерні ландшафти, мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, пам’ятки історії та культури стали тим підґрунтям, на якому здавна базується активний відпочинок людини і сформувалася потужна галузь нематеріального виробництва — індустрія туризму. З огляду на споживчо-значимі ознаки в туристичній діяльності прийнято розрізняти спеціалізований і соціальний туризм, таймшер, а також альтернативний туризм.

Спеціалізований туризм — термін, що використовується для позначення туристів які купують спеціалізований тур і виїжджають з метою вивчення специфічних особливостей тієї чи іншої місцевості, для отримання особистого досвіду, виконання спортивних нормативів, активного відпочинку тощо.

Таймшер — режим поділеного часу і здійснення подорожі кожного року в певний період тривалістю не менше одного тижня.

Широке розуміння соціального туризму охоплює такі види туристичної діяльності - загальнодоступних подорожей, екскурсій, відпочинку — які задовольняють пізнавальні інтереси, духовні та інші потреби людей, включаючи оздоровлення, відновлення сил за рахунок інших джерел фінансування, що виділяються державою на соціальні потреби.

Альтернативний туризм — в якості організатора подорожі виступає не спеціалізоване підприємство, а сам турист, подорожуючий, використовуючи рекламні матеріали виконавців окремих туристичних послуг і замовляє такі послуги самостійно за допомогою інформаційних мереж.

Конкретними формами прояву туристичної діяльності вважають:

Стратегічну туристичну діяльність, яка полягає в підготовці цільових документів; зборі інформації; поясненні процесів і ситуацій; формуванні щорічних планів дій; моніторингу результатів діяльності.

Турагентську діяльність, яка здійснюється юридичними особами і індивідуальними підприємцями на відповідних засадах як діяльність з просування і реалізації туристичного продукту.

Туроператорську діяльність, яка передбачає діяльність на основі ліцензії, юридичних або фізичних осіб з формування, просування і реалізації туристичного продукту.

Експедиційну діяльність, яка охоплює будь-які експедиційні дослідження, що здійснюються з метою вирішення фундаментальних або прикладних завдань.

Рекреаційна діяльність — один з комплексних видів життєдіяльності людини, спрямований на оздоровлення і задоволення духовних потреб у вільний від роботи час. За суспільною функцією і технологією виділяють лікувальну, оздоровчу, спортивну і пізнавальну рекреаційну діяльність.

Рекреація — це система заходів пов’язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які знаходяться поза їх постійним помешканням. Розрізняють рекреацію короткотермінову (з поверненням на ночівлю в постійне місце проживання) і тривалу.

Рекреаційна територія — територія, що використовується для оздоровлення людей, масового відпочинку, туризму і екскурсій. В залежності від призначення виділяють дві групи рекреаційних територій: для короткочасної (лісопарки, зелені зони, приміські зони, водні об'єкти і ін.) і тривалої (приморські райони, лікувально-санаторні курорти і курортні райони, туристичні комплекси) рекреації.

Рекреаційні ресурси — це сукупності природно-кліматичних, побутових, культурних, оздоровчих, пізнавальних, історичних та інших ресурсів, які використовуються або можуть використовуватися для надання рекреаційних послуг у процесі господарської діяльності у сфері рекреації. Рекреаційні ресурси теоретично можна поділити на дві групи: рекреаційні соціально-побутові ресурси і рекреаційні природні ресурси. Рекреаційні соціально-побутові ресурси визначаються як будівлі, споруди, комунікації, засоби зв’язку, комунальна інфраструктура, архітектурні, історичні, спортивні комплекси, інші об'єкти соціально-культурного призначення, що використовуються з рекреаційною метою. Під природними рекреаційними ресурсами можна розуміти природні курортні, лікувальні, оздоровчі ресурси і фактори, що мають корисні властивості для відпочинку, відновлення життєвих сил людини і придатні для використання у рекреаційній діяльності з метою відновлення і зміцнення здоров’я людей, визначаються їх юридичні ознаки.

Рекреаційний потенціал — сукупність наявних природних, соціально-економічних і культурно-історичних передумов певної території в організації рекреаційно-туристичної діяльності.

Рекреаційні потреби — необхідність людей у відновленні, зміцненні та розширенні власних фізичних і духовних сил.

Природні рекреаційні ресурси — природні та природно-антропогенні геосистеми, природні об'єкти, явища і процеси, які мають внутрішні та зовнішні властивості і характерні риси, сприятливі для організації сезонної чи цілорічної рекреаційної діяльності.

Лікувально-курортна рекреація поділяється за основними лікувальними факторами: клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі. У відповідності з ними вона поділяється на такі групи: кліматолікування, бальнеолікування, грязелікування. В залежності від їх сполучення можуть бути виділені: бальнео-грязелікування, клімато-грязелікування, клімато-бальнео-грязелікування.

Оздоровча і спортивна рекреація є найрізноманітнішою. Великою популярністю у всьому світі користується купально-пляжний відпочинок. Відпочинок біля і на воді включає різні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по березі, ігри в м’яч на пляжі, водні лижі. Прогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття, як прогулянки на відкритому повітрі, огляд краєвидів, збирання грибів і ягід, морських молюсків, коралів і інших дарів природи. Маршрутний туризм часто ототожнюється з туризмом взагалі. Він може бути спортивним і любительським. За характером перешкод він поділяється на рівнинний і гірський.

Пізнавальна рекреація. Пізнавальні аспекти властиві значній частині рекреаційних занять. Однак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов’язані з інформаційним «споживанням» культурних цінностей, т.б. оглядом культурно-історичних пам’яток, архітектурних ансамблів, а також ознайомленням з новими районами, країнами, їх етнографією, фольклором, природними явищами і господарськими об'єктами.

Також до основних понять туристичної діяльності відносяться:

Тур — туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурси тощо);

Туроператори — це юридичні особи (підприємства), основною діяльністю яких є організація туризму, формування туристичного продукту, його реалізація та посередницька діяльність із надання характерних і супутніх туристичних послуг мандрівникам. Важливу роль в економіко-технологічному механізмі туристичного бізнесу виконують тур агенти, якими можуть бути як юридичні, так і фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницькі функції з реалізації туристичного продукту туроператорів або окремих послуг інших суб'єктів туристичного бізнесу.

За видом діяльності туроператори можуть бути: — туроператорами масового ринку-продають велику кількість тур продукту, сформованого на масовий попит та наперед визначені місця відпочинку; - спеціалізованими туроператорами — це оператори, які спеціалізуються на окремо визначеному продукті або сегменті ринку (певна країна, певний вид туризму і т. ін.).За місцем діяльності туроператори бувають: — внутрішні оператори — формують тур продукт для споживання громадянами своєї країни в межах країни;- виїзні оператори — формують тур продукт для споживання громадянами своєї країни за кордоном;

— оператори на прийомі - базуються в місці призначення і обслуговують прибулих іноземних туристів.

Туристичне агентство — підприємство або фізична особа, які здійснюють функцію роздрібної торгівлі одиничних туристичних послуг та турів покупцям — туристам або корпоративним клієнтам.

Турмист (мандрiвник) — особа, яка здійснює подорож по своїй країні чи за межі свого своєї держави з метою відпочинку, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов’язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.

Туристична індустрія — сукупність різних суб'єктів туристична діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

Туристичні послуги — послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.

Туристичний продукт — комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі;

Туристський ваучер (путівка) — документ, що підтверджує статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію та є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг;

Розділ 2. Види туристично-рекреаційної діяльності

2.1 Природні туристсько-рекреаційні ресурси туризм рекреаційний культурний історичний

Гора Гаустатоппен. Гора Гаустатоппен, що велично піднімається над містом Рьюкан, цілком може посперечатися за звання найкрасивішої гори Норвегії. Її висота — 1 883 метра над рівнем моря. Близько ЗО 000 чоловік щорічно відвідують вершину гори, щоб насолодитися фантастичними видами. У ясний день звідси можна побачити одну шосту частину всієї території Норвегії.

Природний парк Е.К.Т. Лангедраг. Парк розташований на висоті 1 000 метрів над рівнем моря, недалеко від Тюнховда. Лангедраг — це заповідник, у якому представлено близько 25 видів тварин. Це місце перебування гірських лисиць, лосів і оленів. Тут можна зовсім близько підійти до рисей, а також понаблюдати за тим, як люди спілкуються з вовками на їхній мові. Крім того, можна подоїти козу, відправитися на пішу або ж велосипедну прогулянку.

Архіпелаг Вега. Острову Вега й розташованим довкола нього островам в 2004 році ЮНЕСКО присвоїло статус об'єкта Всесвітньої спадщини. Усе на островах говорить про скромний спосіб життя, основу якого становить рибальський промисел і збиранні гагачого пуху. На островах Вега ви можете відвідати рибацькі сільця, набережні, склади, гагачі ферми (побудовані для гнізд гаги), сільськогосподарські вгіддя й маяки.

Індре Остфолд. Між Осло й шведською границею розташований регіон Індре Остфолд — край недоторканої дикої природи. Тут, в оточенні безтурботної природи, ви знайдете відмінні місця для риболовлі. Індре Остфолд відігравав найважливішу роль в історії країни, і тут ви знайдете безліч оборонних споруд, що дійшли до нас із глибини століть. Найвідоміша з них — форт Хейторп у Мюсені, сама більша міцність у материковій Норвегії. У цьому ж регіоні пролягає й Халденский канал зі знаменитими — найглибшими в Північній Європі - шлюзами.

Ведмежий парк Вассфаре. У цих мальовничих місцях ви побачите ведмедів, зустрінете лосів і інших тварин — диких і домашніх. На території парку, у долині Вассфарет, відтворене стародавнє поселення. У парку буде цікаво всім — і дорослим, і дітям. У Бертестюгу й Бамсебю вам запропонують перекусити: барбекю можна покуштувати на свіжому повітрі або в лавву, традиційному житлі саамі.

Місце розташування Вхід у Ведмежий парк розташований у Вікберзі, центральної частини Фло, усього в 800 метрах від головної дороги (траса 7).

Водоспад Вьорінгсфоссен. Водоспад Вьорінгсфоссен у Мобьодалені - самий відомий норвезький водоспад; його висота — 182 метра, у вільному падінні вода переборює 145 метрів. До підніжжя водоспаду веде тропа від мальовничого туристичного маршруту, що проходить через Хардангер.

Нерьой-фьорд і Гейрангер-фьорд. Два норвезьких фіорди, Гейрангер-фьорд і Нерьой-фьорд, включені в Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ширина Нерьой-фьорда в самім вузькому місці лише 250 метрів, а скелі над його спокійними водами піднімаються на 1800 метрів. Гейрангер-фьорд відомий мальовничими місцями й приголомшливими водоспадами, з яких найбільш відомий водоспад Сім сестер.

Аустфонна. Розташований на Шпіцбергені. Аустфонна є найбільшим у Європі й третій по величині льодовик у світі, по розмірах уступающий тільки антарктичним і гренландським глетчерам. Його фронт розтягся на 200 кілометрів.

Йостедалсбреен. Цей льодовик — найбільший континентальний льодовик материкової Європи, що займає площу в 487 квадратних кілометрів. У нього більше 50 відгалужень, серед яких і знамениті глетчери Бріксдалсбреен і Нігардсбреен. Льодовик перебуває на території національного парку Йостедалсбреен у губернії Согн-ог-Фьордане.

Свартісен. Насправді, цей льодовик складається із двох: Вестре Свартісен і Острі Свартісен. Перебуває на території національного парку Салтфьєлле-Свартісен у Нурланді.

Мис Нордкап — одне з місць Північної Норвегії, де можна спостерігати північне сяйво. Протягом трьох літніх місяців сонце ніколи не заходить, а під час полярної ночі в небі танцюють чарівні сполохи світла. Північне сяйво, або aurora borealis, проявляється у вигляді променів, що рухаються, дуг або «занавесей» від зеленувато-білого до темно-червоного кольору. Спостереження за грою північного сяйва в зимовому небі залишає незвичайне, чарівне враження. Це явище виникає внаслідок зіткнення заряджених часток з магнітосферою Землі, що приводить до випромінювання атомів і молекул атмосферних газів.

Теоретично північне сяйво можна побачити по всій Норвегії, але найкраще це дивне природне явище видно за полярним колом, у Північній Норвегії. Північне сяйво найкраще спостерігати пізньою осінню й ранньою весною. Жовтень, лютий і березень — місяці, коли ймовірність побачити північне сяйво найбільш висока. Найвища активність спостерігається з 6 годин вечора до 1 години ночі.

Йотунхеймен. Йотунхеймен — гірська місцевість у Південній Норвегії, що простирається приблизно на 3500 квадратних кілометрів. Тут розташована найвища вершина в Норвегії - гора Галхьопігген, водоспади, ріки, озера, льодовики й тонущі у квітах долини. Деякі з найбільш мальовничих у Європі місць для піших походів (від нетривалих прогулянок, до багатоденних переходів від однієї бази відпочинку до іншої) перебувають тут.

Йотунхеймен також ідеально підходить для людей, що займаються біговими й гірськими лижами, що катаються на велосипедах, і альпіністів, які люблять активно проводити час на первозданній природі й свіжому повітрі в парку. До інших популярних в Йотунхеймені видів проводження часу є сходження на льодовики, рафтинг, кейвинг та їзда верхи.

Йотунхеймен утримує рекорд серед високогірних місць по кількості представників норвезької гірської флори. Ніжний льодовиковий жовтець — горі Гліттертінд, що лише на 100 м нижче вершини. Також тут на висоті і 300 м над рівнем моря росте й родіола рожева. У багатьох частинах національного парку породи вапняні; на них росте велика розмаїтість «известелюбивых» рослин, таких як милі дрібні дріади.

Більша частина Йотунхеймена перебуває за верхньою границею поширення лісу, але березові гаї оточують озеро Йєнде, а на висоті 1 200 м над рівнем моря також є дерева. У прекрасному Утладалені ви зустрінете гірську сосну, вільху чорну, березу, в’яз і ліщину.

У Йотунхеймені також живуть багато тварин: північний олень, лось, олень, козуля, куниця, норка, росомаха й рись. У більшості озер і рік водиться форель. Гусак, беркут і кречет — найбільш характерні представники птахів, що живуть тут.

Доврефьєль. Незважаючи на суворі природні умови Доврефьєль є відмінним місцем для піших і велосипедних прогулянок улітку й катання на бігових лижах узимку. Також ця місцевість гарна для риболовлі, греблі на каное, скалолазення й сноукайтинга. Однак через досить значні відстані між будиночками, що обслуговують, через наявність більших ділянок, де немає ні житла, ні троп, а також через нестійкі погодні умови дана місцевість рекомендується, насамперед, досвідченим і добре оснащеним туристам.

Майже вся місцевість Доврефьєль перебуває під охороною, оскільки на ній розташовуються два національних парки:

*Національний парк Доврефьєль-Сундалсфьєлла

*Національний парк Довре

Хардангервідда. Хардангервідда користується популярністю, тому що підходить для багатьох видів активного відпочинку. Полярні дослідники Руаль Амундсен і Фритьоф Нансен використали плато Хардангервідда для планування й підготовки до багатьох своїх експедицій. Тут є безліч чітко позначених маршрутів для хайкінга, їзди на велосипедах і катання на бігових лижах.

Випробуйте удачу, порибаливши в тихих гірських озерах, бурхливих струмках або вузьких рукавах Сьор-фіорду. Якщо вам не вдасться нічого піймати, не засмучуйтесь: ви можете побачити розмаїтість риб у Природному центрі Хардангервідда.

Незважаючи на те, що домінує рельєфна місцевість, на плато також присутні й гори. Західна частина плато більше високогірна, вона плавно переходить у вузькі долини й Сьор-фіорд. На північно-заході розташований один із самих більших льодовиків у НорвегіїХардангерьокюлен. Гора Хортейген у центрі плато є орієнтиром. Завдяки своєї 1690-метровій вершині й характерної шапкоподібної форми її видно майже з будь-якої точки на плато.

Крім того Хардангервідда відома своєю багатою рослинністю і тваринним світом (зареєстровано понад 500 видів рослин, 100 видів птахів і 21 вид ссавців, включаючи песця й полярну сову. На околицях плато Хардангервідда живе найбільше в Північній Європі пололів'я оленів. Вони переміщаються по плато протягом року з місця своїх зимових пасовищ на сході Хардангервідди до більше родючої західної частини плато. Мінливий клімат плато сильно впливає на флору, що більше багата із заходу, де більше вологи, чим на сухій східній стороні. Більша частина плато покрита густою травою, мохами (особливо сфагнумом) і лишайниками.

Люнгсальпене. Тут ви побачите гірські вершини, що виростають більш ніж на 1000 метрів прямо з фіорду, блакитні льодовики, що спускаються каскадом ріки, мерехтливі гірські озера й глибокі ущелини. Ці унікальні гори, розташовані на полустрові, користуються популярністю в досвідчених скелелазів і лижників-екстремалів і виявляють собою заворожливу картину на тлі синіх фіордів. На відміну від більше південних гірських районів Європи, погодні умови тут більше холодні; кататися на лижах можна, починаючи з рівня моря, поступово піднімаючись до самої вершини, а потім на повній швидкості летіти вниз до моря. На щастя, є й пологі пагорби, що ідеально підходять для хайкінгу, катання на бігових лижах, їзди на конях і на собачих запряжках. Також ви можете порибалити у фіордах, озерах і ріках, що буяють рибою. У цьому районі, що перебуває більш ніж в 300 км за полярним колом, також є неймовірні природні явища, побачити які можна залежно від пори року, на яке доводиться ваша поїздка. Це північне сяйво й полуночне сонце.

Отже, можна сказати, що Норвегія багата на природні туристсько-рекреаційні ресурси. Країна вже давно є модним напрямком відпочинку, а льодовики та фіорди — розкрученими брендами і основними асоціаціями з цією країною. Про подорожі до Норвегії написано стільки, що сказати щось нове, напевно, вже неможливо. Але туристи їздили і будуть продовжувати їздити до Норвегії, тому що ніякі листівки, фотографії, фільми і розповіді не замінять особистого враження. А воно того варто: це дійсно треба бачити своїми очима. Є країни, де кожен камінь дихає історією; є країни, куди туристів тягне екзотичний колорит; Норвегія ж — це в першу чергу карколомна природа. Природа не як фон або частина навколишнього середовища, а як основний її мотив. І саме гармонія людини з тутешньою природою породила все те, що є сучасною Норвегією, зробивши її одним з найпривабливіших туристичних напрямків.

2.2 Історико-культурні пам’ятки

Собор Святого Клімента-Нідароса. Цей собор збудований на могилі Улава Святого. Нині, як і багато століть назад, саме тут норвезькі монархи одержують благословення на царство. Собор кілька разів перебудовувався після пожеж, і дотепер залишається найкрасивішим готичним спорудженням у Північній Європі.

Дім-музей Кіттельсена. У цьому домі-музеї художник зі своєю родиною жив з 1899 по 1908 рік, був відкритий в 1995 році. Садиба розташована в мальовничому місці в Сигдалі, поруч із озером Сунерен. Околиці Лаувліа послужили мотивами для багатьох добутків художника. У садибі збереженно багато оригінальних предметів побуту й інтер'єра, зроблені й декоровані самим художником, — від дверних ручок до меблів і настінних прикрас. Вважається, що в цій садибі, де художник провів самі щасливі й самі продуктивні роки свого життя, як ніде більше відчувається «дух» Кіттельсена. Щорічно в Лаувліа проводяться виставки його оригінальних картин і малюнків. Музейний комплекс включає будинок, побудований самим художником, де відвідувачі можуть придбати сувеніри й друковану продукцію. Музей відкритий для відвідувачів у літній період.

Фортеця Ґуннарсхолмен. Історія цієї фортеці іде коріннями в ті часи, коли місту загрожували ворожі кораблі й пірати. Зараз на цій території розбит парк і створені прекрасні пляжі. Щоразу, коли в місті святкується яка-небудь значна подія, кріпосні знаряддя на стінах оживають і дають залпи: так відбувається, наприклад, у День Конституції Норвегії, що відзначають 17 травня

Деревинна церква Хеддал. Головною визначною пам’яткою Нотоддєна є Heddal stavkyrkje. Із введенням християнства в Норвегію в 10-м і 11-м століттях, були побудовані церкви різних форм і розмірів. При зведенні деяких були використані камені, кілька дерев’яних буданків базувалися на земляних палях, а деякі в нижній частині конструкції на рамі. Незважаючи на те, що дерев’яні церкви мають конструктивні розходження, у загальному вони схожі й виконані в одному стилі. Heddal stavkyrkje представляє із себе трьохнефнbй дерев’яний костьол і є найбільшою в Норвегії дерев’яною церквою. Вона була побудовано на початку 13-го століття. Після реформації церква була в дуже поганому стані, і відновлення проходило в 1849 — 1851. Однак, оскільки ті, хто займався реставрацією не мали необхідні знання и навичками, роботи по відбудові повторно проводилися в п’ятдесятих роках минулого сторіччя. Інтер'єр характеризується періодом після Лютеранської Реформації 1536/1537 і в значній мірі виглядає сьогодні так завдяки відбудовним роботам, які відбулися в 50-х.

Існує легенда, що розповідає про зведення церкви і як вона була побудована протягом трьох днів. П’ять фермерів (Raud Rygi, Stebbe Straand, Kjeik Sem, Grat Grene i Vrang Stivi) з Хеддала створили плани церкви, і вирішили неї побудувати. От як це відбулося. Один раз, Рауду Рігі (один з п’яти чоловіків) зустрівся Мандрівник, що був готовий будувати церкви. Однак той поставив три умови для виконання роботи, одне й з яких повинне мало бути виконане перше ніж будівництво церкви буде закінчено. Рауду було надано вибирати: або дістати сонце й місяць із неба, або відмовитись від життя, або вгадати ім'я мандрівника. Фермерові здалося, що останнє не виявиться занадто складним, і тому він погодився на умови. Але час швидко промайнув. Всі необхідні будівельні матеріали прийшли в першу ж ніч. Рауду стало ясно, що церква буде завершена на третій день. Побоюючись за своє життя, Рауд почав ходити по околишнім областях і намагався з’ясувати, яке могло бути ім'я. Бродячи в розпачі він несвідомо прийшов до Svintraberget (на скелястий пагорб до сходу від храму), коли він раптом почув дивну, але дуже гарну жіночу пісню:

«I morgen kommer Finn og bringer oss maanen

Der han kommer forgaar sol og kristenblod

Lokker barna til sang og spel

Men na mine sma, sov stille og vel"

Тепер Рауд знав, що робити, тому що зрозумів, що Мандрівник був гірським тролем. Як і очікувалося. Мандрівник прийшов до Рауду наступного дня, щоб представити готову церкву. Разом вони ввійшли усередину храму, і Рауд дійшов до однієї з колон, схопив неї, начебто намагаючись випрямити, і сказав: «Агов, Фін, ця колона зігнута» ! Фін огризнувся у відповідь «я може бути навіть більше зігнут» ! і потім поспішно покинув церкву. Рауду все-таки вдалося вирішити загадку. Фін, відомий також як Фін Fairhair або Фін Fagerlokk, троль, не може виносити звуки церковних дзвонів і переселявся разом зі своєю родиною в Хімінг (Lifjell).

Той же троль також «винний» у будівлі церков Nidarosdomen, Church of Avaldsnes i Domen у Лунді у Швеції.

Музей Рінгве. Цей музеєм є національним музеєм музики й музичних інструментів.

У цьому музеї є дві постійно діючі експозиції:

*" Музей у маєтку" (відкритий із квітня по жовтень) — це стара частина, вона збережена в тім виді, який мала в часи фундаторки Музею Рінгве, Вікторії Бакке, в 1952 році. її оригінальне внутрішнє оздоблення, кімнати оформленому у швейцарському стилі, створюють атмосферу, що будить спогади на тлі музичних інструментів з усією Європи.

*" Музей у коморі" (відкритий цілий рік) — це нова виставка, відкрита в 1999 році, що розповідає про сучасні звукові й світлові технології.

Королівська резиденція Стіфсгорден. Особняк Стіфтсгорден, побудований в 1774−78 р. вдовою члена таємної ради, є найбільшим дерев’яним палацом у Скандинавії. В 1800 році він був проданий державі і до сьогодаі він є офіційною Королівською резиденцією в Трондхеймі.

Народний музей Сверресборг. Це музей культурної історії, що розкинувся навколо руїн середньовічного замка Короля Сверре. Величезний музей, що складається з експозицій під відкритим небом і дерев’яними будівлями, демонструє сцени життя людей у Трондхеймі й Тренделагу. Чудова внутрішня експозиція «Сцени з життя» зображує життя регіону в останні 150 років. Також існує тематичний театр «Наречена Трендера», лижний музей, музей телекомунікаціи і інших, передбачено безліч розваг для дітей.

Церква «Бергстаденс Зір» . Ця церква побудована в 1784 році «у славу Господа й для прикраси міста». Відповідно до Директорату Норвегії по культурній спадщині, церква відноситься до десяти найбільш значимих церков Норвегії.

Смельтхютта (норв. плавільння), на площі Мальмплассен була центральним об'єктом поселення Рьорус, і в період з 1646 по 1953р. тут переплавляли мідну руду. Коли роботи припинилися, тут був відкритий музей. Основна експозиція представлена мініатюрними функціонуючими моделями, які показують процес плавлення й виробництва міді: серед них водяні колеса, піднімальні механізми, що приводять у рухи кіньми лебідки й штольні. Музей Леша Бюгдетюн. Музей перебуває в центрі Леши, неподалік від церкви. На території музею перебуває дванадцять будов XVIII й XI століть. Експозиція музею дає подання про культуру, життя й побутові умови того періоду. Нова експозиція музею розповідає про дикого північного оленя і його промисел. Улітку в музеї проводиться багато заходів і проходить ярмарок-продаж предметів мистецтва місцевого виробництва.

Завод Леша Верк. У період з 1660 по 1812 роки тут перебували підприємства чорної металургії. Ви побачите збережені частини великої печі для переробки мінеральних копалин, що була побудована в 1757 році й у той час була єдиною у своєму роді у всій Норвегії. Основний старий будинок, побудований в 1734 році, зараз законсервовано.

Міст Кюллінгбрю. Кюллінгбрю являє собою міст 59 метрів у довжину й 76 метрів у висоту. Це чудовий твір інженерного мистецтва. Міст будувався в період з 1913 по 1922 рік місцевими жителями за допомогою запрошених фахівців. Ретельно обтесані кам’яні блоки перевозилися по залізниці на відстань три кілометри до місця будівництва, і водружалися один на одного, у результаті чого був зведений арковий кам’яний міст, що займає друге в країні місце по висоті. Щодня міст перетинають поїзда, що йдуть по залізниці Раумбаен.

Музей Mосса й промисловості. Цей музей розташований у самім серці Mocсa, недалеко від водоспаду Моссефоссен. Постійна експозиція розповість вам про паперову, борошномельні галузі і водне господарство. Тут також проводяться виставки, присвячені промисловій архітектурі XX століття й історії міста. Крім того, у музеї ви знайдете історичні документи, пов’язані із сучасною історією й експонати промислового дизайну. Для дітей організовані кружки, проводять виїзні екскурсії, прогулянки по місту, лекції. Екскурсію потрібно бронювати заздалегідь. Вхід у музей безкоштовний. При музеї працює магазин.

Склодувна майстерня Хаделанд Глассверк. Це без сумніву головна визначна пам’ятка регіону й чи не саме популярне туристичне місце Норвегії, розташоване на південному краї мальовничого Рандс-фьорда. Тут, у майстерні, заснованої в 1762 році, ви станете свідком того, як склодуви, що дбайливо зберігають традиції свого ремесла з XVIII століття, видувають чудові твори мистецтва. Взагалі, за назвою «майстерня» ховається ціле сільце, де ви знайдете сувенірні крамнички, а також зможете провести час всією родиною.

Дерев’яна церква Торпо. Торпо — сама давня і єдина оригінальна норвезька дерев’яна церква, що збереглася в Халлингдалі. Ця дерев’яна церква була побудована в 1192 році й освячена на честь Святої Маргарита. Балдахін прикрашають зображення відомих образів тринадцятого століття за мотивами легенд про велику мученицю.

Сільський музей в Оле. Побудований на території ферми сімнадцятого століття, що є пам’ятником архітектури, охоронюваним державою. До будинку музею були прибудовані інші будови, які могли служити частиною стародавньої ферми, серед них селянська хата й кам’яний будиночок. Сьогодні на території музею розташовано ЗО будинків. Експонати музею розповідають про стародавній уклад життя. Музей розташований у мальовничому місці, звідки відкривається чудовий вид.

Музей Неша. У музеї Неша представлена найбільша у світі колекція робіт всесвітньо відомого художника, що народився в Німеччині, Рольфа Неша (1893 — 1975). Після довгих років мандрівок в 1951 році Рольф Неш приїхав в Ол. Тут він жив і пращював останні 25 років свого життя.

Лофотр. В 1981 р. один місцевий селян, зорюючи землю, випадково наткнувся на якісь руїни. Так було розкопане саме велике з відомих нині житлових приміщень епохи вікінгів — житло вождя, незабаром на місці розкопок виникло музей-поселення вікінгів, що одержало назву «Лофотр». Зараз у музеї представлена реконструкція самого житла, розташованого в середині Лофотенських островів. Ферма вікінгів була побудована ще в 500 р., у будинку жили протягом чотирьох сторіч. Близько 900 р. вождь покинув цей двір, і на цьому епоха вікінгів тут завершилася. Одним з хазяїв міг бути Улав Твеннумбруні, що виїхав звідси на поселення в Ісландію наприкінці IX ст. Житло вождя відновлене в повному обсязі - 83 м у довжину. Зараз у цій значній будові представлені традиційні ремесла, відвідувачі можуть приєднатися до роботи майстрів або послухати захоплюючу розповідь екскурсовода про історію будівлі й околиць. Улітку в банкетному залі ви зможете спробувати й знаменитий баранячий суп, а взимку — позмагатись у різних заходах і екскурсіях. Корабель вікінгів «Лофотр» — відновлена в натуральну величину копія корабля Гокстад. У гарну погоду ви зможете приєднатися до веслярів на кораблі. Узимку корабель перебуває на експозиції в музеї. Тут же можна заглянути на дійсну кузню Залізного віку.

Bігеландспаркен. Одне із самих популярних місць зустрічі жителів Осло є Вігеландспаркен, або Фрогнепаркен. Улітку сюди приїжджають на пікнік або зайнятися спортом тисячі норвежців. По парку дуже приємно гуляти й у зимовий час. Одна з найвідоміших скульптур — це Моноліт. Колона висотою більше 14 метрів вирізана з одного каменю. На ній зображена 121 людська фігура. Була безліч спроб інтерпретувати зміст Моноліту: відродження Людини, боротьба за виживання, Людина, що жадає духовного прозріння, повсякденна життя й дух, циклічність, Густав Вігеланд створював всі свої скульптури в натуральну величину. Все це він проробив без допомоги учнів або інших художників. І тільки різьблення по камені й лиття фігур із бронзи він доручав талановитим скульпторам. Вігеланд також спроектував план парку, його галявини й довгі прямі кленові алеї. Парк розбивали протягом декількох років. Відвідувачі парку можуть побачити й зліпки гранітних і бронзових скульптур. Для цього потрібно дійти до Музею Вігеланда, розташованого всього в п’ятьох хвилинах ходьби до півдня від парку.

Будинок Норвезької опери. Будинок Норвезької опери був побудований за п’ять років на берегах району Бьорвіка, недалеко від біржі й центрального вокзалу. Це найбільше норвезьке спорудження культурного значення із часів будівництва собору Нідарос у Трондхеймі на початку чотирнадцятого століття. Основа будинку порівнянна по розмірах з футбольним полем і займає площу в 38 000 квадратних метрів. Тут розміщені три сцени й більш ніж 1 100 різних приміщень. Пройшовши через центральний вхід, ви попадаєте в головний зал — величезне приміщення з мінімалістичним оздобленням, у виконанні якого використані такі матеріали, як натуральний камінь, бетон, скло й дерево. Тут можна просто посидіти або ж зайти в один з барів або ресторанів. Основною вважається сцена для проведення концертів класичної музики. Вона встановлена в приміщенні, за формою що нагадує підкову. Цей зал, будучи одним з найсучасніших у світі, надає колосальні можливості сценічної трансформації й відрізняється приголомшливою акустикою. Площа сцени виміряється декількома тисячами квадратних метрів, а деякі елементи сценічного простору перебувають на рівні 16 метрів нижче рівня води у фіорді. На відміну від світлого основного залу, головний концертний зал урочисто декорований панелями з витриманого балтійського дуба. У спинки 1350 крісел убудовані екрани, на яких можна бачити субтитри на восьми мовах. Над різьбленням на балконах залу працювали човнових справ майстра північно-західного узбережжя Норвегії; а зі стелі звисає сама більша в Норвегії куляста люстра. її діаметр — 7 метрів, а вага — 8 тонн. Вона складена з 5 800 кришталевих елементів. Виготовили її ї норвезькі майстри-склодуви з майстерні Хаделанд Глассверк. Якщо ж дивитися зовні, то саме захоплююче видовище представляє білосніжний похилий дах з каменю, що піднімається від самого Осло-фіорду. Сюди можна піднятися й оглянути зверху місто. А якщо дивитися на будинок з боку фіорду, можна побачити ряди сонячних батарей. У Норвегії це сама більша установка по збору сонячної енергії. Вона дає будинку частину необхідної електрики.

У жовтні 2008 року будинок Опери було відзначено нагородою в категорії «Культура» на першому Всесвітньому фестивалі архітектури. Члени журі - сер Пітер Кук, Христоф Інгенховен і Джон Уолш присудили творцям нагороду за видатний добуток архітектури, що втілило в собі гармонію й чистоту ліній.

Парк розваг Тюсенфрюд. «Швидкісний монстр/Speed Monster» — це самий екстремальний атракціон у Скандинавії. Це неймовірна розвага для всіх, хто любить швидкість і гострі відчуття. Ви розвиваєте швидкість 90 км/година за дві секунди, що набагато швидше, ніж швидкість сучасних гоночних автомобілів Формули 1. У парку ви знайдете ще 30 атракціонів, аквапарк, більше 20 ресторанів і кафе, а також спеціальну зону для самих маленьких гостей. Парк Тюсенфрюд розташований в 20 км від Осло. Від центра Осло до парку Тюсенфрюд ходить автобус в усі дні, коли парк відкритий.

Парк розваг Хундрфоссен. Казкова країна із власною фермою, рафтингом і декількома басейнами. 4D-фільми для дітей. З вершини вежі ви побачите всі 50 атракціонів цієї країни чудес.

Найбільш сміливих запрошуємо прокотитися на новому чуді-кораблі! Нагору, униз і знову нагору! Корабель розгойдується на 70 градусів, максимальна висота 14 м. У парку є власний готель і кемпінг.

Парк розваг Бе Соммарланд. Це найбільший аквапарк у Норвегії, де перебувають одні з найкращих водних гірок у Європі. У парку Бе Соммарланд ви знайдете одну із самих більших у світі штучних хвиль для серфінгу й саму більшу в Норвегії водну американську гірку, а також напівзакриту водну гірку з перепадом висоти 19 м. Парк перебуває в Бе, у губернії Телемарко, приблизно в 80 кілометрах від Осло.

Зоопарк і парк розваг у Христиансанді. Зоопарк складається з декількох секцій: «Загадки Африки», «Дика природа Півночі», «Тропіки», «Тигрове царство» і «Дитяча ферма». Тут ви зможете познайомитися із тваринами з різних куточків Землі. У парку розваг ви знайдете автодром, аквапарк, піратські кораблі, різні ігри й каруселі. Тут розташовані також магазини, кафе й ресторани. Зоопарк перебуває в безпосередній близькості до Христиансанду й відкритий щодня, цілий рік.

Зал для глядачів Gjovik Olympic Cavern Hall. Побудований для 17 Зимових Олімпійських ігор в 1994 році, зал є самим більшим у світі залів для глядачів у середині гори. Він перебуває на 120 метрів у глибині гори Ховдетоппен, а вхід розташований у центрі Йовика.

У приміщенні залу також розташовується постійна, найбільша в Норвегії, експозиція наскальних малюнків, а також фотовиставка, на якій представлені знімки із Зимових Олімпійських ігор 1994 року.

Фортеця Фредрікстен. Ця фортеця є головною туристичною визначною пам’яткою Халдена. В 2007 році вона виявилася на восьмому місці в списку самих відвідуваних у Норвегії місць. У Фредрикстені ви побачите безліч пам’ятників, серед яких є монумент, споруджений на тім місці, де був убитий пведський король Карл ХП, що осаджурав фортецю в 1718 році.

Отже, Норвегія має величезну культурну спадщину і включає в себе всі сліди людської діяльності у фізичному середовищі. Вони є непоправними джерелами інформації про життя і діяльність людей і про історичний розвиток архітектури та мистецтва. Культурна спадщина Норвегії охороняється і активно використовується в туристичній індустрії. Пам’ятки культури і визначні місця служать джерелами емоційних та естетичних вражень для багатьох туристів, які відвідують Норвегію. Більшість туристів, що відвідують Норвегію можуть не тільки відпочити і відновити сили на природі, але й ознайомитися з унікальними особливостями етнографічної культури населення, так і розширити свій кругозір, ознайомившись з багатою культурною спадщиною. Величезну роль відіграють культурно-історичні центри — міста Норвегії, в яких знаходяться основні пам’ятники архітектури, скульптури і живопису. Міста Норвегії є місцем концентрації досягнень людської цивілізації, завдяки їх історичному призначенню і культурному потенціалу, маючи свій неповторний вигляд і формуючи комплекс об'єктів туристського інтересу.

Розділ III. Аналіз туристської діяльності Норвегії

3.1 Загальна характеристика туристської діяльності

Відпочинок та екскурсійні поїздки по норвезьких фіордах є останнім часом одним з найбільш популярних і модних видів відпочинку у туристів. Норвезькі фіорди — це глибоководні затоки Атлантичного океану, що врізаються в сушу серед стрімких скель і високих гір із застиглими на вершинах льодовиками і стрімкими водоспадами. Фіорди були сформовані льодовиками, які протягом багатьох льодовикових періодів все глибше і глибше врізалися у тверді скелі. Нещодавно провідні фахівці в галузі туризму провели конкурс на визначення найпопулярнішого місця в світі. Цей конкурс був проведений найбільшим міжнародним журналом з туризму «National Geographic Traveler». Серед конкурентів норвезьких фіордів були 115 інших місць, відомих своєю неповторною красою у всьому світі. Тим не менш безумовним переможцем конкурсу стали саме норвезькі фіорди. Для того щоб оглянути їх туристи відправляються в місто Берген. Берген це Норвегія в мініатюрі, це історія всієї країни, це столиця королівства тролів і мальовничих фіордів. Але не єдиними фіордами живе Норвегія. Державна компанія Innovation Norway що займається розвитком туризму в Норвегії, складає щорічні доповіді про найбільш відвідувані культурні, природні, туристичні і визначні пам’ятки. У доповіді 2010 наводиться перелік десяти найвідвідуваніших природних та десяти культурних пам’яток Норвегії. (Таб.1, 2)

3.2 Туристичні центри Хоч Норвегія порівняно мала країна з малою кількістю населення але й тут є туристичні центри які задовольнять всі запити відпочиваючих. Найбільш туристичними являються такі міста як: Осло, Берген, Тромсе, Ставангер та Олесунн.

Осло — головний промислово-транспортний та культурний центр країни. Будучи одним із найбільш дорогих міст світу, він, тим не менше, як магніт, притягує туристів зі всього світу. Мальовничі ландшафти, суворий клімат, музеї, парки, квартали старого міста — все це додає особливу, дивовижну атмосферу цьому норвезькому місту. Осло розташований на території Естланна в глибині однойменного фьорда на березі трьох заток — Вьерквіка, Піпервіка і Фрогнер. Місто з'єднане тунелем з портом Берген. Осло був заснований приблизно в 1048 році королем Харальдом Хардрада. Проте археологічні розкопки свідчать про існування тут поселення ще в 1000 році. Столицею місто стало з кінця 13 століття. Але через сторіччя був уже звичним адміністративним центром. У 1624 році Осло був зруйнований пожежею, і був відновлений на новому місці біля Фортеці Акершус королем Норвегії Крістіаном IV. Місто було перейменовано в Крістіанія. У 1814 році він знову став столицею Норвегії. У 1925 році Крістіанії було повернуто первісну назву — Осло.

Берген є одним з найбільших міст Норвегії і має повне право називатися туристичним центром або точкою старту різних туристичних поїздок. Він являє собою як би ворота в світ фіордів; тут же розташовані і привабливі для туристів визначні пам’ятки: старий квартал Брюгге, рибний ринок, де можна придбати свіжі дари моря. Берген університетське місто, у ньому знаходяться кілька великих коледжів. Це місто, в якому багато місцевого і самобутнього, але і в той же час є й аромат інтернаціональності. Старі квартали Бергена — це жива історія, а в музеях і галереях зберігається жива історична та культурна спадщина. У старому кварталі Брюгген уздовж східного боку гавані розташовані вражаючі старовинні будівлі. Цей квартал включений Юнеско в список світової спадщини. Старі дерев’яні будинки побудовані вже після пожежі 1702 року. Найкраще зберігся Ганзейський музей, розташований біля рибного ринку. У музеї можна ознайомитися з життям і торговельною діяльністю ганзейських купців. Церква Святої Діви Марії - найстаріша романська церква в Брюггене, побудована в 1130 році. Рибний ринок — це традиційне місце, де фермери і рибалки з міських околиць продають свою продукцію. Жива риба зберігається в спеціальних контейнерах, тому Бергенська вечеря завжди буває абсолютно свіжою. Чудовий акваріум, будинок-музей Едварда Гріга на «пагорбі тролів», колекція Расмуса Меєрса — це лише кілька прикладів з великої кількості пам’яток міста, які ви можете відвідати. Ресторани Бергена можуть задовольнити більшість смаків і кишень. Ви можете вибрати і екзотичні і більш традиційні страви. Зовсім неважко знайти місце, щоб насолодитися справді хорошою кулінарією. У Бергені щороку проходять міжнародний музичний фестиваль і фестиваль «Нічний джаз». Недарма в 2000 р. місто було обрано одним з культурних міст Європи.

Тромсе — називають «Північним Парижем». Тут розташовується самий північний в світі університет. Тут взагалі все північне. Наприклад собор, і той називають Арктичним (Церква Тромсдал). У Тромсе знаходяться Музей Тромсе, Морський Акваріум, Полярний Музей. В центрі знаходиться безліч маленьких суденець, рибальських халуп і поромів. Тут підходяще місце для лову великої риби. Крім того, зупинившись в Тромсе, можна оглянути Військовий Музей Тромсе в Барду, наскальні малюнки (2500−4500-річного віку) в Бласфіорд, водоспади в Рейсадален, Собор в Буді, Глом Фіорд, Гронлі Грот (сталактитова печера з підземним водоспадом), церква і Меридіан камінь у Хамерфест, Північний Мис (крайня точка в Норвегії), каплиці Короля Оскара і Cв. Джорджа в Кіркінес. Під час подорожі по Тромсе Ви зустрінете багато цікавого практично всюди. Відвідайте музей судноплавства в Гратангене, старий торговий район Хавнес на острові Улейя, подивіться на північних тварин в приполярних зоопарку в Барду, помилуйтеся на водоспад Моліссфоссен висотою 269 м в Рейсадалене або відвідайте саамський музей. Океан в районі Тромсе має одні з найбільших у світі запасів риби. Тут була спіймана на вудку тріска вагою 40,5 кг. Гори і долини манять любителів пішохідних прогулянок і запрошують до збору ягід. Величні скелі кидають виклик скелелазам, порожисті гірські річки приваблюють любителів рафтингу, а річка Рейсаельва запрошує до прогулянки на місцевому теплоході.

Ставангер — одне з найпрекрасніших міст норвезьких, розташоване в південно-західній частині Норвегії. У цьому регіоні була відкрита нафта і з цього моменту Ставангер є штаб-квартирою нафтовиків. Місто приваблює туристів своїми білими піщаними пляжами, можливістю поніжитися в теплій морській воді, оглянути Фіорд і прогулятися по гірських дорогах! Тут є 25 км чудових піщаних пляжів, що плавно переходять у смарагдову морську гладь. Велика кількість ресторанчиків з традиційною кухнею, магазини, старовинні бруковані вулички — це Ставангер сьогодні. «Блакитна панорама» відкривається від узбережжя на острівну частину Ryfylke. У старовинну міську гавань «Fiskepir» прибувають кораблики з Бергена і Осло, з неї ж стартують круїзи по Люсефіорд. Поруч з гаванню розташований Музей Нафти, в якому показана історія видобутку і освіти нафти. Потім Вам пропонується зазирнути в торговий центр «Magasin Blaa», де можна придбати сувеніри. Ми рекомендуємо відвідати старовинний собор Ставангеру, побудований у нормандському стилі в 1125 г., І відвідати башту Вальбург, звідки відкривається дивовижна панорама на околиці міста. Стара частина міста включає 140 старовинних будиночків. Дивлячись на ці «іграшкові» будиночки важко повірити, що в них проживало не одне покоління багатодітних родин. Основне заняття жителів — це нафтовидобуток, розведення мідій та лосося. Свіжими креветками Ви можете поласувати на набережній, куди рибалки привозять свіжу рибу.

Олесунн або Алесунд (норв. Alesund) — місто на західному узбережжі Норвегії, в фюльке Мере-ог-Румсдал. Один з небагатьох збережених міст в світі, побудованих в стилі «ар нуво», завдяки чому є туристичним центром. Відрізняється м’яким кліматом завдяки близькості Гольфстріму. Місто Олесунн розташований між Хьюронд-фьордом і Гейрангер-фьордом внесеними до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Адміністративно Олесунн входить до фюльке Мере-ог-Ромсдал і стоїть на семи островах: Hessa, Aspoy, Norvoya, Oksnoy, Ellingsoy, Humla і Torla. Центр міста стоїть на островах Aspoy і Norvoy, а на Hessa і Oksnoy побудовані житлові райони. Острів Elingsoy (другий за площею) доступний тільки по морю чи по дорозі через місто Скодье (Skodje), де в1987 році був побудований підводний тунель. Місто має виражений морський клімат з м’якими, але легкими зимами. найхолодніший місяць року — січень, із середньомісячною температурою 1,3 ° C. Найнижча температура зареєстрована за всю історію спостережень за все -11 ° C. Особливий міський пейзаж Олесунн (неокласичні і неоготичні кам’яні будівлі з рельєфами, башточками і гербами) склався в результаті трагедії. У ніч на 23 січня 1904 місто було майже повністю знищено найсильнішим пожежею (як і в інших містах Норвегії будинку Олесунн всі були дерев’яними). Дивно, але лише одна людина загинула у вогні, однак більше 10 тис. людей залишилися без даху над головою. Відновленням міста займався архітектор, прихильник стилю «ар нуво», популярного на той час в Європі. Частково фінансував відновлення міста німецький кайзер Вільгельм II, який любив відпочивати в околицях міста.

3.3 Проблеми туристичної діяльності

Найбільшою проблемою туристично-рекреаційної діяльності в Норвегії є недостатня реклама і ціни на продукти. Хоч за десять років Норвегія витратила два мільярди крон для того, щоб залучити більше туристів у країну. Однак потік іноземних туристів до Норвегії зараз знаходиться на рівні 1998 року. І в цьому Норвегія програє боротьбу за іноземних туристів. Значною мірою це є наслідком кризи в Європі, однак, Норвегія втратила більше іноземних туристів, ніж інші країни, наприклад Швеція. Експерти та керівники туристичної галузі вважають, що збільшення грошових витрат є невірним кроком. Слід використовувати більше часу і зусиль на те, щоб зробити Норвегію більш привабливою для європейців. Тому у Норвегії йде рівняння на шведів оскільки в 2009 році Швеція стала єдиною країною Скандинавії, де виріс рівень іноземного туризму. Більше того, серед всіх європейських країн лише Швеції та Сербії вдалося збільшити частку в'їзного туризму в порівнянні з 2008 роком. У 2009;му іноземні туристи провели в Швеції 12 900 000 доби, в порівнянні з попереднім роком зростання склало 3,5%. За останні кілька років Швеція постійно збільшує свою частку на ринку в'їзного туризму: сьогодні майже кожен четвертий іноземець, який приїжджає до Скандинавії, зупиняється в Швеції. Норвегію, яка займає друге місце на загально скандинавському ринку, відвідує лише кожен п’ятий іноземний турист. Падіння найбільше відчула Данія: у 2009;му іноземні туристи провели в країні на 2 млн. діб менше, ніж роком раніше. «Шведи працюють краще за нас. Це показують цифри», — визнає директор департаменту туризму Innovation Norway (державна організація, що займається просуванням норвезького бізнесу за кордоном) Пер-Арне Туфтін. Шведи не тільки краще продають туристичні послуги, але й ефективніше займаються маркетингом, особливо в порівнянні з Норвегією. Так, щорічні державні витрати на рекламу норвезьких турпослуг за кордоном за останні п’ять років подвоїлися і становлять більше 30 млн. євро. А шведський рекламний бюджет не перевищує 18 млн. євро. «Ми стали більш ефективними і працюємо не так, як раніше», — підтверджує виконавчий директор організації VisitSweden Томас Брюль. Він вважає, що для залучення клієнтів слід давати більше інформації про туристичні напрямки, послуги і визначні пам’ятки, а не витрачати гроші на рекламу на зупинках громадського транспорту. Необхідно також працювати з конкретними цільовими групами, особливо у великих містах, приділяючи особливу увагу інтернету. «Більше авіаційних рейсів, кращі продажі і вміло скроєні маршрути», — конкретизує Брюль. Щоправда представники норвезького і датського туристичного бізнесу схильні пояснювати шведський успіх іншими чинниками — більш низькими цінами і відносно дешевою місцевою валютою. Може й так оскільки нещодавно опубліковані ЦСУ Норвегії дані показують, що рівень цін на продовольчі товари в країні значно перевищує середній по Євросоюзу. Крім їжі, Норвегія обганяє європейських сусідів за цінами на тютюн і алкоголь. Норвезькі ціни на їжу лякають іноземних туристів. Ціни на їжу та безалкогольні напої в Норвегії вище середніх по ЄС на цілих 54 відсотки. За Норвегією ідуть Швейцарія та Данія, де рівень цін на їжу і напої на 41 і 39 відсотків вище «середньоєсовських». У сусідній Швеції, куди норвежці часто вирушають за покупками, їжа і напої коштують на 32 відсотки дешевше, ніж в Норвегії. Особливо дороге в Норвегії молоко, сир і яйця — ціни на ці продукти перевершують середні по ЄС на цілих 69 відсотків. Норвезькі ціни на м’ясо вище середньоєвропейських на 62 відсотки. Першість на тютюнові вироби в Європі ділять Норвегія та Ірландія, тут встановлені найвищі акцизи на ці види товарів. Норвезькі ціни вище середніх по ЄС на 19 відсотків, а ірландські - на 17 відсотків. Ціни на алкоголь у Норвегії також вище, ніж у середньому по ЄС, на 34 відсотки. За Норвегією слід Фінляндія, де рівень цін на алкоголь складає 127 відсотків від середнього по ЄС. У Данії та Швеції алкоголь коштує приблизно на 40 відсотків дешевше, ніж в Норвегії. Хоч і ціни лякають але перспективи у цієї країни великі в туризмі адже де можна зустріти таку чудову незайману природу. До речі в минулому році понад 400 експертів в галузі туризму вивчили 133 місця у світі і визнали норвезькі фіорди найкрасивішими на Землі. Їм було присуджено 85 балів за 100-бальною шкалою. Рейтинг буде опублікований в листопадовому номері National Geographics. «У Норвегії наша прекрасна природа відмінно поєднується з тим, як тут живуть люди. І туристи не заважають нам, принаймні в даний час» , — вважає Арілль Молстад, який представляє в National Geographics Норвегію. Але перспективи можуть лежати не тільки в природі і культурно-історичних пам’ятках але і в дуже неординарних рішеннях. Наприклад, сьогодні деякі туристичні агентства пропонують екскурсійні поїздки до останків крейсера «Мурманськ», який сдрейфував до норвезького узбережжя і остаточно сів на камені недалеко від мису Нордкап. Туристичні фірми швидко збагнули, що з норвезької проблеми можна зробити непогані гроші. І попит, як з’ясувалося, є. Від зацікавлених туристів, охочих дістати унікальні знімки до моряків, що колись служили на крейсері. Також на розвиток туризму хоча це стосується скоріше німецьких туристів впливає дорожній знак, що попереджає про можливу появу лосів. Правда такий факт дуже сильно дратує працівників норвезької дорожньої поліції. Справа в тому, що з року в рік повторюється одна і та ж історія. Німецькі туристи, які приїжджають до Норвегії на вихідні та у відпустки, крадуть дорожні знаки «обережно, лось» із зображенням цього дивовижного рогатої тварини. Створюється враження, що цей дорожній знак є для німців своєрідним сувеніром, який неодмінно слід привезти з Норвегії додому. Кожне літо ставляться нові знаки, які стабільно зникають з появою першої ж хвилі жителів Німеччини на норвезьких дорогах. Що тільки не робила дорожня поліція — знаки приварювали до стовпів, прибивали додатковими цвяхами, але ніщо не допомогло. Магічне зображення лося з відповідним написом продовжує загадковим чином зникати, а норвезькі правоохоронці на дорогах продовжують ганятися за німецькими туристами.