Компресія тексту граматичними засобами

Компресія тексту граматичними засобами

1. Теоретичні засади дослідження компресії як лінгвістичного явища при перекладі публіцистичного тексту

1.1 Компресія як лінгвістичне явище

Явище мовно-мовленнєвої економії не є новим у лінгвістичній літературі. Воно здавна вивчається дослідниками, проте інтерес до нього не зменшується і в наш час, хоча незаперечним вважається й той факт, що мовна економія не могла б існувати без свого антиподу — надмірності (редундантності): обидві вони служать удосконаленню мовної системи в інтересах спілкування.

Під лінгвістичною економією, як правило, розуміють прагнення звести до мінімуму розумову, мовну (розумово-фізичну) діяльність мовця.

По відношенню до надмірності мовних засобів існують досить різні думки. За твердженням В. Дєвкіна, деякі лінгвісти схильні вважати, що надмірності як такої у мові взагалі не буває, а згідно з думкою інших, тенденція до надмірності - така ж реальність, як і тенденція до економії [13, с. 57−64].

З цими поглядами можна було б погодитись лише за умови розгляду згаданих феноменів поза конкретним функціональним стилем та ігнорування при цьому конкретного етапу розвитку мови.

Явище компресії присутнє на всіх етапах розвитку мови, супроводжує його, починаючи з її витоків. Але й з історичної точки зору не завжди вдається чітко розмежувати інтра — та екстралінгвістичні фактори, які вплинули та продовжують впливати на згадані процеси; так само не просто встановити чітку періодизацію основних етапів розвитку тієї чи іншої мови.

Дуже часто розвиток мови супроводжується позалінгвістичними причинами, скажімо, контактами між сусідніми племенами, намаганням окремих з них утвердитись як нація. На стадії становлення германських мов у них було багато спільного в лексичних системах, проте завдяки впливу конкретних фонетичних та морфологічних законів певної мовної системи кожна з лексичних систем отримала своє «національне» забарвлення.

За визначенням Н. Валгіної, інформаційна компресія — це стиснення змістового аспекту дефініціюючого при збереженні сутнісної площини дефініційованого [7, с. 168], відповідно, це явище має значний потенціал у архітектоніці тексту, оскільки напряму пов’язане з моделюванням образного слова. Семіотичні та комунікативні засоби компресії інформації у творі мають значеннєву спрямованість, відмінну від інших видів текстів. Існує ряд мотивів, які зумовлюють компресію інформації, зокрема такі: 1) вимоги мовної прагматики; 2) приписи естетики й жанру; 3) вимоги стилістики. До семіотичних (знакових, мовних) різновидів компресії належать: лексична компресія (ЛК), синтаксична компресія (СК) та формування мовленнєвих стереотипів; до комунікативних (власне, текстових) — згортання інформації та застосування повторної номінації [7, с. 165].

Загальнолітературним випадком ЛК вважається вживання терміна без його визначення, оскільки термін номінує поняття в максимально згорнутому вигляді, саме вони дають найбільше згортання інформації. Окрім того, варіантами ЛК може вважатися вживання професіоналізмів, діалектизмів тощо, значення яких прочитується з контексту. Синтаксична компресія передбачає стиснення знакової структури через еліпсис, граматичну неповноту, асиндетон, синтаксичну асиметрію (відкидання логічних ланок висловлювання). Модифікації компресії інформації обумовлюються жанровими домінантами тексту, зокрема, вафористиці, новелістиці. Мовленєвий стереотип виникає через часте вживання словесних конструкцій у певній ситуації. Комунікативні способи компресії інформації пов’язані з її згортанням, до цього ж типу належить і використання засобів повторної номінації, лаконічних фраз, які замінюють значні фрагменти тексту. В будь-якому випадку — і при семіотичних способах компресії, і при її комунікативних способах — спостерігається скорочення текстового простору за рахунок превалювання обсягу дефініційованого над обсягом дефініціюючого. Проте умови мовної прагматики часто обмежують компресійні можливості в повсякденному або ж спеціалізованому вжитку, але художнє слово у комплексній структурі пов’язане з застосуванням особливих стилістичних прийомів, таких, як навмисне умовчання, недомовленість.

О. Троянська розрізняє кількісну та якісну економію. Кількісна економія — це економія за рахунок скорочення мовних знаків (одиниць), економія фізичних зусиль, які витрачаються на передачу інформації та на її розшифрування, що, зрештою, пов’язано з економією часу та надмірних мовленнєвих зусиль обох партнерів. Якісна економія — це заощадження розумових зусиль, що витрачаються на відбір та організацію мовних засобів для передачі інформації та на її розшифрування, тобто економія за рахунок «якості» відібраних мовних одиниць [42, с. 211]. Необхідно зауважити лише, що ці два типи економії надто рідко зустрічаються в «чистому» вигляді, найчастіше вони утворюють складну єдність, яка обумовлена участю в комунікативному акті щонайменше двох партнерів, інтереси котрих не завжди збігаються.

Взагалі, компресія призводить до лаконізації тексту, ступінь якої залежить від комунікативної ситуації, а в художньому тексті - від інтенції автора. Лаконізація в такому випадку не є скороченням тексту за рахунок вилучення частини інформації, але оптимізацією сприйняття зі збереженням повного обсягу емоційної, змістовної і образної інформації.

Компресія як засіб перекладу. Будь-який вид людської діяльності є, за рідкісним винятком, цілеспрямованим і виступає як реалізація певної програми — біологічної у тварин і соціальної у людини. Досягнення остаточних цілей здійснюється залежно від виду діяльності за допомогою або розумових операцій, або за допомогою рухів, які виступають як засіб реалізації програми. При цьому допускається певна варіація кількісного відношенні засобів, що використовуються в різних випадках для досягнення однієї мети.

Відповідно до існуючої у фізіології точки зору, область рухів, а також розумова область є тією сферою, в якій проявляється принцип економії у діяльності людини. Тому видається закономірним і зрозумілим прагнення людини оволодіти такими рухами, які, не впливаючи на результати досягнення кінцевої мети, були б пов’язані з найменшими витратами людської енергії. «Людина ніколи не буде напружувати пам’ять, згадувати різні приватні деталі, коли цього не вимагають обставини», — зауважує Б. Серебренніков.

Принцип економії у мові проявляється в різних формах. В області вимови, наприклад, — це стиснення фонетичного ладу в бік його спрощення через редукцію, асиміляцію, випадання, злиття та інші процеси. У морфології - це здатність однієї морфеми «поєднувати» всередині одного слова кілька категоріальних значень: наприклад, суфікс — aner одночасно вказує на обличчя та національність (Indianer). У синтаксисі прагнення до економії виражається в прагненні мовця використовувати меншу кількість знаків плану вираження при передачі певного змісту, звуження граматичних конструкцій, експлікації зайвих, у смисловому плані, елементів, усунення надлишковості, що, беззаперечно, є однією з причин того, що одна й та сама інформація може отримувати і отримує різні шляхи свого вираження. Розглянемо приклади: When water boils it changes into steam, When boiling water changers into steam, Boiling water changes into steam.

Впливом принципу економії можна, очевидно, пояснити широке вживання віддієслівних форм у сучасній англійській мові: інфінітива, герундія, дієприкметника, а також номіналізацій різного роду, еліпсису, редукції та інших явищ. У сучасній лінгвістичній літературі прагнення до економного вислову певного змісту визначається терміном компресія, запозиченого, мабуть, з теорії зв’язку. Однак у це поняття такі науковці, як О. Аксенов, Ю. Власова, Г. Почєпцов, К. Сєрєдина, М. Степанова, вкладають різний зміст: здатність однієї морфеми «поєднувати» всередині слова кілька категоріальних значень, використання стислих синтаксичних конструкцій, простота синтаксичних зв’язків, супутнє явище синтаксичного розширення, процес породження економних синтаксичних конструкцій.

У мовній діяльності принцип економії здійснюється через еліпсис, пор.: «He was dead» — «Dead?» — «Yes. Died in his sleep, коли частина висловлювання опускається як надлишкова; заміну, коли частина пропозиції перетворюється на словосполучення, пор.: Коли заходить сонце — при заході сонця, When I was a boy — when a boy, або словосполучення в слово: a spinal injection — a spinal, a carpet made in Shiraz — a Shiraz, синтаксичну редукцію. Особливість еліпсису, заміни, редукції полягає в тому, що ці явища не мають закономірного характеру, вони зумовлені контекстом або певними екстралінгвістичними ситуаціями. Репрезентуючи розгорнуті синтаксичні побудови, елліптовані або редуковані конструкції залишаються не лише соціально зрозумілими, але в деяких випадках і загальновживаними завдяки тому, що мовний ланцюг як носій інформації здатний передавати й передає необхідну однозначну інформацію в межах певної сфери спілкування. Для еліпсису — це, як правило, розмовна мова, де складові пропозиції функціонують в межах мовного єдності. Перебуваючи в нерозривному семантичного зв’язку з іншими компонентами мовного єдності, вони вживаються, головним чином, для вираження часу, місця, способу дії, нових даних про особу чи предмет. Для синтаксичної редукції - це спеціалізовані функціональні стилі, зокрема, мова газетних заголовків і мова телеграм, де редукції підлягають одиниці, що не несуть суттєвої інформації в плані комунікації: Essential should see you quarry seventeen eleven four.

Компресія як засіб перекладу — це особливий вид перетворень, який ґрунтується на іманентних властивостях мовної системи та сприяє приведенню розгорнутих синтаксичних конструкцій до менш складного виду, здатних передавати той же обсяг інформації, що й повні розгорнуті побудови. У цьому сенсі термін «компресія» близький терміну «комплексна конденсація», запропонований одним із засновників Празької функціональної школи В. Матезіусом. Порівнюючи функціонування чеської та англійської мов, вчений звернув увагу на той факт, що там, де в чеському вживається складне речення з яким-небудь підрядним, в англійському той же зміст передається іменниковою фразою, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або герундієм. Як пізніше зазначав І. Вахек, під комплексної конденсацією В. Матезіус розумів «введення в речення іменного елемента або фрази, що дозволяє обходитися без додаткової пропозиції, використання якого в іншому випадку було б обов’язковим».

Зауважимо, що термін «комплексна конденсація» у вітчизняній лінгвістиці не прижився. Можливо тому, що ним позначалося стиснення структури лише підрядного речення. Термін «компресія» має більш широкий діапазон застосування, ним позначаються всі закономірні шляхи реалізації принципу економії в мові.

Свобода словотворення в англійській мові є поширеним засобом створення компресії на морфологічному рівні. Так, суфікс — ish в Kreisel, fifty-five-ish, lean, muscular… was the owner of his own company (Hailey) стисло і образно дає вікову характеристику героя. Перекласти fifty-five-ish на українську мову можна лише описово: Крейсел, якому було десь близько п’ятдесяти п’яти років, худорлявий, мускулистий, був власником компанії. (Пор. eightish — близько восьми годин, dinnerish — приблизно під час обіду та ін.) Особлива продуктивність суфікса — er, що позначає активного діяча, була відмічена Л. Бархударовим. На його думку, при перекладі англійського віддієслівного іменника — імені діяча заміна його на особисту форму дієслова в українській мові - найбільш ефективний шлях компресії:

I’m an early bedder (Murdoch) — Я рано лягаю спати;

I’m quite a heavy smoker, for one thing… (Salinger) Я курю, як паровоз, по-перше…;

He was a pretty heavy drinker (Salinger) Він пив, як кінь.

Префікс ав Rollie was arunning all night (Hailey) передає тимчасовий стан, в якому знаходився Роллі протягом ночі, і перевести це висловлювання можна таким чином — Він бігав всю ніч без відпочинку і без зупинки.

Певні труднощі виникають і при перекладі лексичних одиниць, утворених шляхом конверсії: потрібна заміна однієї частини мови іншою та введення дієслова в особовій формі, пор.:

Mr. Healy’s prestige is at a low (The Guardian)

Престиж міністра фінансів впав дуже низько, де при перекладі at a low замінено прислівником низько і введене дієслово в особовій формі впав.

Більш складним виявляється переклад форми a has been, утвореної шляхом конверсії від перфектно форми дієслова be у висловленні He is always a has been (Murdoch). Його можна перекласти, спираючись на більш широкий контекст, тільки описово: a has been — людина, що має певний досвід (позитивний чи негативний у залежності від контексту).

Далі зупинимося на перекладі визначень різних типів, де компресія виступає вельми відчутно. Тут виникає питання про сполучуваність означення і означуваного, представленого іменником. Кожна мова має типові для його системи норми сполучуваності. Мовотворча оригінальність носіїв англійської мови породжує нескінченну безліч нових поєднань, ощадливих в плані вираження, ємних за змістом і образних стилістично. В той же час вони зрозумілі для англійського читача, незважаючи на їх стислість, тому що побудовані відповідно до прийнятих синтаксичними та семантичними моделями сполучуваності. Проте їх переклад складає певні труднощі для російськомовного читача. Так, модель «N' + N» імплікує інформацію, яка міститься в контексті або укладена у фонових знаннях. Тому доводиться звертатися до роз’яснювального перекладу. Розглянемо наступний приклад: Pakistan is faced with the need to provide both rapid and effective disaster aid (Newsweek) — Пакистану необхідно терміново надати ефективну допомогу постраждалим від повені [27, c. 43]. Переклад зроблений на основі широкого контексту через конкретизацію іменника disaster.

Дуже часто в якості визначень у сучасній англійській мові вживаються дієприкметники минулого часу або прикметники, утворені за цією моделлю, пор. attempted coup, their guessed but unknown parts, negotiated solution та ін. При їх перекладі доводиться вдаватися до розгортання та заміни частин мови: спроба зробити переворот, невідомі небезпеки, про які вони тільки здогадувалися, конфлікт вирішується шляхом переговорів.

Декомпресія потрібна й при перекладі визначень (як одиничних прикметників, так і словосполучень і навіть простих речень), що створюють велику стислість виразу. Смисловий зміст таких визначень буває дуже великим. Це досягається за рахунок розширення меж сполучуваності використаних одиниць. Саме їх широка сполучуваність сприяє збільшенню смислового навантаження і експресивності. Розглянемо наступний приклад: These French found him lean and tight. In well-tailored clothes, elegant and dry, his good Western skin, pale eyes, strong nose, handsome mouth, and virile creases (Bellow), в якому поєднання Western skin містить декілька додаткових конотацій і їх необхідно виявити при перекладі - Худий і підтягнутий, на думку французів, в бездоганному костюмі, елегантний, гладка, випещені шкіра, типова для американців, світлі очі, великий ніс, красивий рот і мужні складки навколо нього [17, C. 110].

Дуже часто у функції означення зустрічаються словосполучення, абсолютно незвичайні по сполучуваності і ємні за змістом. Представляючи цілі ситуації, вони не мають відповідного еквіваленту в українській мові. Пор. наступні приклади: There is a tangible proof of what I thought during a long ago reading (Lesser); General Hamil carries a cut throat razor on his keyrings (Archer); To his question «how long» Scott replied «must wait». He was determined to use «must wait» period for himself (Archer).

Широка сполучуваність іменників reading, razor, period, що робить вплив на обсяг інформації, закладеної у наведених вище словосполученнях, змушує перекладача звернутися до підрядного речення. Лише підрядне речення в українській мові передає зміст наведених вище англійських словосполучень. СР: Існує незаперечний доказ того, про що я думала під час читання, яке мало місце давним-давно; Генерал Хаміль носив на кільці для ключів бритву, якою він різав горло своїм супротивникам; На запитання «Скільки ще чекати?» — Скотт відповів — «треба чекати». Він твердо вирішив використати цей період, протягом якого він повинен чекати, для себе.

Просте речення у функції означення зустрічається рідше, ніж словосполучення. Однак такі приклади все ж є: She smiled a long God knows smile (Murdoch), яке можна перекласти або розгорнутим словосполученням, або підрядним реченням: Вона посміхалася довгою всерозуміючою посмішкою або Вона посміхалася довгої усмішкою, яка говорила, Богу все відомо (Бог все знає).

Значна компресія досягається за рахунок вживання віддієслівних форм: інфінітива, дієприкметника та герундія, тобто структур, які не мають еквівалентів в українській мові. Із зазначених вище безособових форм інфінітив є одним з найбільш ефективних засобів створення економних структур, що вимагають декомпресії при перекладі. Так, його використання в ад'єктивних поєднаннях у функції постпозитивного означення сприяє створенню побудов, що перекладаються, як правило, підрядним реченням. При цьому інфінітив може бути у формі як активного: The only class in Britain never to lose an election is the ruling class (The Morning Star). Єдиний клас Великобританії, який ніколи не програє на виборах — це правлячий клас, так і пасивного стану: he searched for the one word to be spelt correctly (Archer). Він шукав лише одне слово, яке мало бути написано правильно. У подібних сполученнях приховується модальність обов’язкової реалізації події, вираженої інфінітивом. Іноді вона експлікується в найближчому контексті:… the one word that he had to spell correctly if they expected to be paid another cent (Archer).

Інфінітив наступної дії з дієсловами руху to come, to arrive, tо run, to turn та ін перекладаються сурядним словосполученням: She came to find him sitting at the table (Brown) — Вона прийшла і побачила, що він сидить за столом; з дієсловами фізичного дії - складносурядним реченням. У цій моделі найчастіше зустрічаються дієслово to find і його синоніми to see, to reveal, to discover і деякі інші: The door was flung open to reveal a small woman (Archer) — Двері відчинилися, і вони побачили маленьку жінку.

Поєднання дієслів фізичної дії і інфінітива, а також статичних дієслів з локативним значенням і інфінітива передають той же обсяг інформації, що і складнопідрядні речення з підрядним мети в українській мові: Adam went out to kill the dog (O'Hara), My father has been to Edinburgh to give a lecture (Christie) — Адам вийшов на вулицю, щоб убити собаку, Мій батько перебував в Единбурзі, щоб прочитати лекцію.

Інфінітив у функції вторинного присудка особливо часто вживається в газетній мові, щоб не вказувати на джерело інформації, з одного боку, а з іншого — домогтися економії місця: The expedition was reported to have landed safely (The Guardian), перекладається підрядним реченням — Повідомляють, що експедиція благополучно висадилася. Його зміст виявляється синонімічним змістом складнопідрядні речення It was reported that the expedition had landed safely.

Декомпресія потрібна також і при перекладі тричленної конструкції з об'єктно-предикативним членом, яка може перекладатися на українську мову складнопідрядним реченням: He felt Wilson take hold of his arm (Shute) — Він відчув, як Вілсон взяв його за руку; Old Jolyon saw his brother’s face change (Galsworthy) — Старий Джолион бачив, як змінилося обличчя його брата.

Компресія створюється й абсолютною дієприкметниковою конструкцією: This afternoon, riding with her for the last time, the silence was almost unnatural, яка перекладається складнопідрядним реченням. — У той день, коли він виїжджав з нею останній раз, тиша була зовсім неприродною.

Герундіальний комплекс — ще одна з форм компресії у сучасній англійській мові, яка вимагає декомпресії. Вона також здійснюється через його переклад підрядним реченням: I regret marrying you, Lucy (Shaw) — Люсі, я шкодую про те, що одружився з тобою [30, c. 86].

Наведений вище аналіз свідчить про те, що компресія в сучасній англійській мові проявляється на всіх рівнях мовної системи і є високопродуктивним засобом мовної економії. При перекладі компресованих структур на українську мову часто доводиться звертатися до розгортання, замін і введення інших частин мови.

Компресія і поняття стислого тексту. Проблеми побудови стислих текстів, їх організації з точки зору комунікативної спрямованості, функціонально-стилістичної адекватності займають важливе місце у лінгвістичних та методичних дослідженнях, тому що з питанням побудови стислого тексту тісно пов’язані проблеми оптимізації процесів спілкування та передачі інформації.

Як відомо, стислий текст є невід'ємною частиною ряду функціональних стилів мови, зокрема, публійистичного. Обсяг інформації, накопиченої у всіх галузях людської діяльності, примушує носіїв мови звертатися до творення стислих, скорочених, компресованих мовних творів, прикладом яких є телеграми, реферати, анотації, словникові дефініції, афоризми, ремарки тощо.

Відправною точкою дослідження стислого тексту як окремого поняття є те, що написання такого тексту — це мовна творчість, хоч вона, без сумніву, відрізняється від художнього чи наукового видів діяльності, оскільки, по-перше, обмежена певними окресленими стандартами і, по-друге, викликана різноманітними зовнішніми умовами (необхідність економії матеріальних затрат, часу та розумових зусиль). Але все ж, створюючи стислий текст, його автор тією чи іншою мірою виявляє себе як творча особистість.

Дослідники детально розглянули стислий текст взагалі, вивчили його на всіх рівнях мови. Але деякі аспекти компресії у публіцистичному дискурсі залишились поза увагою вчених.

Розгортання елементів тексту диктується різними причинами, перш за все необхідністю забезпечити надійність зв’язку, бажанням забезпечити точність та переконливість міркування, а також намаганням створити той чи інший стилістичний ефект [5, c. 150].

Компресія на лексичному рівні функціонує за допомогою вживання складноскорочених лексичних одиниць різних типів, а також різних видів абревіатур.

Абревіатури як у структурному, так і в семантичному плані, не є однорідними, але значна частина їх виникає внаслідок прагнення до економії у тому чи іншому жанрі. Отже, головна функція абревіатур — бути більш економним знаком, еквівалентом головного, повного найменування, тому спочатку абревіатури не мають власного лексичного значення, яке б відрізнилося б від значень лексичних одиниць, що його складають.

UFO — unidentified flying object;

P.M. — post meridiem;

P. S. — post scriptum (лат.) [16, c. 109].

Маючи справу зі стислими текстами, необхідно бути дуже уважним, адже в них зустрічаються абревіатури, що мають декілька значень, тобто є полісемантичними.

P.H. — Public house (закусочна); P. S. — penal servitude;

P.H. — public health; P. S. — petrol station;

p.p.c. — picture postcard; P. S — post scriptum;

p.p.c. — plain plaster cornice;

Деякі анекдоти будуються на двозначності абревіатур. Наприклад:

Teacher: You have to read one hundred words p.m.

Pupil: So how many words should we read during the day?

Тут зміст анекдоту полягає у двозначності лексичної одиниці p.m. З одного боку, це per minute (за хвилину), або per month (за місяць), а з іншого — роst meridiem (після обіду) [2, c. 221].

Найчастіше ми зустрічаємо компресією, яка виражається у виборі більш скорочених синонімів, які, як правило, використовуються при розмові.

Наприклад, ми можемо сказати: «Nickelback's latest CD is so interesting, great and cool», або можемо замінити ці прикметники словом, що вбирає в себе всі ці значення: «Nickelback's latest CD is so sick». Довге слово copycats ми можемо замінити більш коротшим biters: «I hate those biters at my school. They try my patience». Словосполучення lazy men заміняється словом scrubs. «Girl, you don’t want no scrubs. Find a guy with money». Cyberia використовується замість the World Wide Web. Слово може замінити навіть ціле речення. «Did you eat?»: «Jeet yet? I’m starved. Let’s grab a burger». В деяких випадках частина слова може заміняти все слово.

Dis — to insult, to disrespect, make fun of: «You're laughing at my clothes? Don’t dis me, man».

Rents — parents: «I had to cancel the party I was planning for this Friday; my rents are staying home this weekend».

У компресованих текстах широко вживаються фразеологічні звороти, які найбільш точно передають думку і дозволяють уникати довгих пояснень.

Dressed to kill — wearing fashionable clothing; dressed in one’s most stylish and sophisticated apparel:

«Tina was dressed to kill for her date on Saturday night».

Deck out — to be dressed in; to be wearing; generally in the sense of lavishness:

«Lara showed up the party decked out in a dazzling pink gown».

Jane Doe — an identified woman:

«The police found Jane Doe number 1 buried under a blanket in the back yard».

Ми бачимо, що замість довгих пояснень використовуються фразеологізми, які найточніше передають ідею.

Розглянемо функціонування деяких стислих текстів у публіцистичному дискурсі.

«Recent reports indicate the Japanese banking crisis shows no signs of improving. If anything it’s getting worse. Following last week’s news that Origami Bank had folded, it was learned that Sumo Bank plans to cut back some of its branches. Karaoke Bank is up for sale and is going for a song. Meanwhile, shares in Kamikaze Bank have nose-dived and 500 jobs at Karate Bank will be chopped. Analysts report that there is something fishy going on at Sushi Bank and staff there fear they may get a raw deal».

To indicate — to pay attention;

To fold — to fail and be unable to continue in business;

To cut back — to reduce;

To go for a song — to sell for nothing;

Nose-dive — to drop sharply;

To chop — to cut;

Fishy — shady;

Job — blow, hit;

Raw deal — unhonest deal.

Отже, ми бачимо, що коротші синоніми заміняють довші, завдяки чому ми швидкіше розуміємо суть, при цьому економлячи сили і час.

Специфіка стислих текстів у сучасній англійській мові досить чітко виявляється в її граматичній будові. М. Нікітін до морфологічних особливостей стислих текстів відносить:

1) своєрідне використання в них частин мови;

2) особливості функціонування найбільш значущих частин мови та їх категорій [32, c. 67].

Практично в усіх компресованих жанрах найважливіше місце посідають іменники (30%).

«Morning room in Algernoon’s flat in Half-Moon Street».

«An underground room, bare of any furniture except two or three broken chairs, a tattered mattress on the stone floor and an old trunk».

У стислих текстах переважають простіші морфологічні форми з точки зору їх структур. Для афоризмів, приказок та прислів'їв характерний наказовий спосіб дії.

«Tell me whom you love, and I’ll tell you who you are».

«Don't count your chickens before they are hatched».

Механізм стиснення тексту найяскравіше та найрізноманітніше виявляється на синтаксичному рівні. Найтиповіші стислі тексти складаються з двох-трьох речень.

Why are tall people lazier than short people? — Because they are longer in bed.

Така структура зумовлена психолого-логічними особливостями вираження думки в стислій формі, коли в першому реченні дається певна вступна інформація, потім вона уточнюються або доповнюється, і в деяких випадках робиться ще короткий висновок.

Специфічною рисою синтаксичних структур ремарок є переважання поширених або складних речень, які заміняють декілька простих.

«Human memory is short: originality is unnecessary» Susannah Herbert.

Різноманітність і широке розповсюдження в СТ односкладних речень пояснюється, як й інші їх особливості, намаганням передати інформацію в мінімальній мовній формі, а саме тут відбувається поєднання двох головних членів речення в одній синтаксичній одиниці.

«The garden, an old-fashioned one, full of roses. Time of year, July».

Дослідження особливостей СТ показало, що більшість їх характеризується прагненням до максимальної стислості. Тут спостерігається високий відсоток використання пасивного стану. Якщо cуб'єкт дії невідомий, для економії зусиль краще уникнути неозначено-особових займенників.

«The room is luxuriously and artistically furnished. The sound of a piano is heard in the adjoining room» [16, c. 104].

Для СТ в багатьох випадках характерний нетрадиційний порядок слів. Завдяки інверсії підкреслюється більш важлива інформація. Наприклад, у ремарках присудок дуже часто знаходиться перед підметом.

«Enter Jane».

Ми бачимо, що у всіх прикладах присудок стоїть перед підметом.

В афоризмах є така синтаксична особливість, коли автор концентрує увагу на обставині чи додатку, відокремлюючи їх комою.

«Without promotion, something terrible happens: Nothing!» (P. Barnum).

Відсутність службових елементів у діалогах — важлива риса СТ. Подібні явища можна поділити на два основних типа в залежності від тієї ролі, яку вони відігрівають: 1) Вилучення службових слів, яке супроводжується суттєвою зміною у структурі речення. 2) Відсутність службових слів без пов’язаних з ними структурних змін.

Випадки першого типу можна поділити на дві групи, особливо виділивши роль еліпсису головних членів речення: а) вилучення службових слів в умовах неповного складу речення. До цієї групи належать фрагментарні речення, які з точки зору комунікативної достатності можуть бути поставлені в один ряд з реченням; по своїй структурі ж являють собою його частини; б) вилучення елементів при супутних структурних змінах іншого характера, ніж еліпсис головних членів, наприклад зміна порядка слідування компонентів, переосмислення синтаксичних відносин [22, c. 97−98].

У наступних прикладах випадки вилучення допоміжного та зв’язкового дієслів належать до якісно різних типів явищ.

Like a cigarette? Anyone at home? Feeling better? I been here all this time.

Приклади відображають надзвичайно поширений тип еліпсису — випадок відсутності підмета та частини присудка, який представлений службовим дієсловом.

1.2 Єдність компресії та декомпресії під час перекладу газетних текстів з англійської мови українською

У сучасній науці про переклад і мову відсутнє цілісне й системне поняття компресії і декомпресії. Потреба аналізу цієї проблематики зумовлена не лише вузькоспеціалізованим лінгвістичним підходом, а й сучасним станом суспільства, яке характеризується розвитком інформації та нових технологій, особливо в комп’ютерній сфері. Перед ученими різних спеціальностей постає проблема адекватного інформаційного обміну й, водночас, економної передачі мовних сигналів. Питання оптимального способу передачі інформації з однієї мови на іншу виходить на перший план ще й через наявність у мові надлишкових елементів.

Лаконічність і правильність передачі думки під час перекладу є невід'ємною вимогою до адекватного перекладу, але водночас необхідним залишається й роз’яснення носію іншої культури певних незрозумілих понять чи явищ. Проблема точної передачі інформації, вираженої в одній мові засобами іншої, є актуальною не тільки в перекладознавстві чи лінгвістиці, й в усіх галузях науки.

Питання компресії та декомпресії наукового тексту в процесі його перекладу неодноразово ставали предметом аналізу в перекладознавстві. Розглядалася комплементарна єдність компресії та декомпресії в межах закону мовної економії [17], компресія на рівні складного речення [11], компресія номінативних одиниць у науково-технічному тексті в когнітивному й функціональному аспектах [49], декомпресія під час перекладу художнього тексту [30], декомпресія наукового тексту в процесі перекладу і компресія та деякі інші питання перекладу.

Огляд сучасної лінгвістичної літератури свідчить про те, що термін «компресія» досі трактується дуже широко та довільно, часто саме поняття замінюється описом часткових засобів його реалізації, і серед учених немає єдиної думки з цього питання. Крім того, поняття компресії та декомпресії зазвичай науковці вивчають окремо, і лише Ю. Камінський (2007) у своєму дослідженні зосереджує увагу на комплементарній єдності компресії та декомпресії [17, с. 109]. Слід також зазначити, що Н. Яковишена (2007) висловлює думку, що явище компресії нерозривно пов’язано з поняттями мовної надлишковості й мовної економії. Ці тенденції є, з одного боку, діаметрально протилежними, а з іншого — нероздільними [49, с. 8]. Отже, для мови характерним є комплементарне поєднання одиниць, які, на перший погляд, можуть видаватися антагоністичними, але саме їхня єдність і забезпечує досягнення комунікативної адекватності. Тому, певно, можна стверджувати, що компресія та декомпресія, співіснуючи та доповнюючи одна одну, у своїй єдності є необхідними умовами гармонійного функціонування внутрішнього мовного механізму.

Явище компресії приваблювало увагу багатьох дослідників. І хоча термін «компресія» заявився в лінгвістиці лише в середині ХХ ст., сам факт існування компресії та декомпресії як частотних явищ під час перекладу можна виявити, починаючи з ХІ ст. Щодо визначення поняття «компресія», воно ще не одержало однозначного визначення в лінгвістів. Загалом у роботах різних авторів, таких, як В. Дюндик, Ю. Камінський, В. Мірошніченко, К. Сухенко, А. Шокіна, Н. Яковишена, можна виявити близько 20 різних визначень [14; 17; 30; 39; 48; 49]. Огляд сучасної лінгвістичної літератури показує, що в лінгвістиці, так би мовити, існує дві компресії - у «широкому» та «вузькому» розумінні. Компресія в широкому розумінні трактується в загальнометодологічному плані й характеризується як одна з головних тенденцій у функціонуванні мови, що діє у всій сфері функціонування, але проявляється по-різному, з неоднаковим ступенем інтенсивності, у різних комунікативних сферах, відповідністю яких у мові є функціональні стилі. Компресія ж у вузькому розумінні - це набір тих засобів, які слугують цілям реалізації компресії в широкому сенсі на всіх мовних рівнях [27, с. 4].

Розглянемо інші підходи до визначення цього поняття.

Компресія як засіб досягнення ясності висловлювання є одним із аспектів вираження закону мовної економії, зумовленого характером людського спілкування, адже комунікативні дії прагнуть досягати максимального практичного заощадження зусиль та часу [17, с. 109].

За визначенням А. Шокіної, компресія — це зумовлене законом мовної економії, вимогами жанру, особливостями інформаційного носія спрощення у процесі обробки чи утворення тексту його поверхневої структури — за рахунок підвищення інформативності мовних одиниць та виключення тих компонентів, які можуть бути відновлені з невербальної частини тексту, без зміни його інформаційної сторони порівняно з вихідним текстом або нейтральною стилістичною нормою [48, с. 1].

Деякі дослідники [11; 48] використовують синонім поняття «компресія», а саме — «мовна економія». Під мовною економією розуміється закономірне прагнення мови, з одного боку, прискорити процес комунікації, а з іншого, — досягнути максимуму комунікативної інтенції за мінімальних витрат мовних засобів [48, с. 59].

На нашу думку, найбільш удалим є визначення Б. Дюндика, адже воно є найвичерпнішим та повністю розкриває зміст цього поняття. Компресія — це особливий вид перетворень, який ґрунтується на іманентних властивостях мовної системи та сприяє приведенню розгорнутих синтаксичних конструкцій до простішого виду, здатних, проте, передавати й що передають той же обсяг інформації, що й повні розгорнуті конструкції [14, с. 2].

Суть прийому компресії під час перекладу полягає в компактнішому викладі думки однієї мови засобами іншої мови за рахунок використання семантично ємніших одиниць, перетворення початкового тексту з метою надати йому стислішої форми. Компресія тексту досягається шляхом використання компактніших конструкцій та опущення надмірних елементів вислову, елементів, які можна зрозуміти з контексту та позамовної ситуації [46, с. 122]. Перекладаючи іншою мовою, ми прагнемо підібрати аналогічну мовну одиницю, яка використовується в ідентичній ситуації, але повністю не копіюємо конструкцію мови оригіналу. Наприклад: just and equitable treatment — справедливе ставлення; The treaty was pronounced null and void — договір був проголошений недійсним (або:" анульований"); The proposal was rejected and repudiated — пропонування було відмовлене; by force and violence — насильницьким способом.

Щодо декомпресії, то це — лінійне або вертикальне розширення мовної одиниці (слова, словосполучення, текст), що виникає в результаті необхідності заповнення фонетичних, морфемних, лексико — семантичних, синтаксичних або культурно-психологічних лакун генетично неспоріднених мов [17, с. 111].

Під декомпресією тексту перекладу розуміють, як правило, таке його лінійне розширення, яке мотивовано й лінгвістичними, й екстралінгвістичними факторами та спрямоване на еквівалентне представлення змісту вихідного тексту в тексті перекладу. Декомпресія здійснюється разом з іншими перекладацькими трансформаціями вихідного тексту для досягнення максимальної комунікативної еквівалентності текстів [30, с. 80].

2. Компресія як процес граматичної та структурно-семантичної трансформації

2.1 Компресія і втрати змісту при перекладі

Глибинні дослідження перекладу розпочалися відносно нещодавно, у другій половині ХХ століття, і розвивалися паралельно з дослідженнями у галузі психолінгвістики. Специфіка і механізми реалізації перекладу привертали увагу не лише лінгвістів, але й спеціалістів інших галузей, зокрема, психологів і психолінгвістів, при чому останні або вивчали переклад як такий, або використовували його як основу для експериментальних досліджень у сумісних галузях [3; 26; 44].

У рамках загальних досліджень різних аспектів перекладу окремий інтерес представляє вивчення механізму мовної компресії, який відбувається водночас із самим процесом перекладу.

Необхідність забезпечувати прийнятну якість перекладу змушує перекладача користуватися такими засобами, що дозволяють мінімізувати інформаційні втрати. Труднощі виникають, у першу чергу, через брак часу, необхідність зберігати певний ритм мовлення, через розбіжності у синтаксичних структурах мов.

Все це може призводити до викривлення синтаксичної структури речення, зловживання засобами компресії та, навіть, випадків втрати значущої, суттєвої інформації.

Саме тут і постає питання про відмінність чи межу припустимості застосування механізмів мовної компресії та ступеню «суттєвої шкоди», завданої повідомленню при перекладі (перекодуванні).

«Суттєва шкода» перекодуванню повідомлення — це втрата змісту, яку справедливо вважають є однією з найсерйозніших помилок перекладача [10; 44; 52]. Втрата змісту відбувається через випущення (1) змістовних інформаційно-«заряджених» елементів; (2) випущення одиниць, важливих з точки зору комунікаційного завдання; (3) випущення нових інформаційних одиниць, (4) інші випадки випущення одиниць чи елементів повідомлення з причини професійних навичок та вмінь перекладачів-синхроністів.

Навідміну від втрати змісту мовна компресія — це спосіб зменшення складової величини тексту без завдання суттєвої шкоди виконанню комунікативної задачі мовця. Компресія стає можливою завдяки інформаційній надлишковості мовлення. О. Швейцер вважає, що компресія тексту досягається через випущення надлишкових елементів висловлення, тих елементів, які можуть бути отримані з поза-мовленнєвої ситуації спілкування та контексту комунікації, а, крім того, через більш компактні форми висловлення.

Вивчення явища мовної компресії у лінгвістиці здебільшого представлено дослідженнями, присвяченими перекладу з англійської мови на російську та українську [10; 23; 44; 52]. У такому випадку компресія більш очевидна, бо вона зумовлена об'єктивним фактором більшої середньо-складової довжини слів у російській та українській мовах порівняно зі словами англійської мови. Але можна стверджувати, що мовна компресія неминуча також і в напрямку перекладу з російської чи української на англійську.

При перекладі з однієї мови на іншу може відбуватися збільшення кількості складів і збільшення обсягу тексту. При перекладі з англійської на українську, наприклад, текст може збільшитися у більш, ніж два рази. Так само й переклад з англійської на українську призводить до збільшення тексту, інколи досить суттєво. Можна припустити, що при перекладі з української англійською повинно, навпаки, відбуватися скорочення загального обсягу тексту (за рахунок відсутності закінчень, меншої складової довжини слів в англійській мови тощо), що повинно було би полегшити завдання перекладача і скасувати необхідність застосування компресії. Однак, згідно зі спостереженнями, компресія також широко використовується в українсько-англійській комбінації.

Окрім дублюючих одне одного елементів, повідомлення може містити більший обсяг інформації, ніж це необхідно для реалізації конкретного завдання комунікації. Однак, при цьому необхідно розрізняти мовну компресію, спричинену надлишковістю інформації, і невиправдану втрату інформації.

Розглядаючи способи реалізації мовної компресії у перекладі необхідно відмітити, що вона відбувається шляхом (1) випущення змістовних одиниць, надлишкових у конкретній ситуації спілкування; (2) випущення одиниць, надлишкових з точки зору комунікаційного завдання; (3) випущення одиниць, дублюючих ту інформацію, що міститься у попередньому контексті; (4) випущення певних одиниць через специфічні умови роботи перекладача; (5) а також випущення окремих одиниць чи відрізків повідомлення через семантико-синтаксичні відмінності у мові оригіналу та мові перекладу.

Як правило, мовна компресія у перекладі використовується тоді, коли в оригінальному повідомлення присутні повторення, багато вставних конструкцій, або якщо думку мовця можна висловити за допомогою меншої кількості слів.

Явище компресії при перекладі також випливає з певної низки лінгвістичних і психологічних закономірностей мовленнєвої діяльності. Можна наголошувати на обов’язковості при перекладі передачі суттєвої для повного розуміння інформації, включаючи так звану «прецизійну» (точну) інформацію, у той час як деталі висловлення, виражені, наприклад, другорядними членами чи вставними конструкціями, можуть втрачатися при перекодуванні.

Тому виникає проблема виділення значущих характеристик тексту оригіналу, які повинні бути перенесені з нього до тексту перекладу для того, щоб останній (текст перекладу) слугував повноцінною заміною оригіналу, або коректно репрезентував оригінальне повідомлення в іншому культурному та мовному/мовленнєвому середовищі. Тут можна говорити про реалізацію функції репрезентативності при перекладі, тобто, здатності тексту репрезентувати оригінал [20; 21; 43]. Критерії репрезентативності, мінімальні вимоги до перекладу текстів включають передачу фактичної інформації з оригіналу водночас із обов’язковим дотриманням лексико-граматичних, синтаксичних і стилістичних норм мови перекладу, цілі створення тексту оригіналу, тону оригіналу, авторського відношення до теми / предмету у тексті оригіналу. Будь-яке порушення чи недотримання критеріїв репрезентативності призводить до ситуацій невиправданої втрати змісту повідомлення, руйнування його лексико-граматичних, синтаксичних і стилістичних норм, тобто, завдає «суттєвої шкоди» самому повідомленню та комунікативним намірам мовця.

Таким чином, можна побачити як другий перекладач, часом витрачаючи увагу на переклад прикметників та прислівників, що мають другорядне значення в поданій статті (системно, в середньому), неодноразово випускав важливу інформацію. Так вираз «в різних сферах економіки», було перекладено узагальнюваним виразом «in economy», що має дещо інше значення. Перший перекладач, навпаки, зберіг денотативну інформацію «in various economic sectors».

Подібне явище спостерігається й при перекладі виразу «причетних до будівельного комплексу центральних органів виконавчої влади, а також відповідальних за цей напрямок заступників голів облдержадміністрацій». Так варіант перекладу «central executive power agencies and regional administrations' heads in charge of construction sector» є адекватним, тому що його скомпресована структура (було вилучено деякі означення) характерна й зручна для носія англійської мови. У варіанті «construction-related central executive agencies», по суті, повністю не відображено другу частину українського виразу.

При перекладі виразу «термін видачі дозволів для початку будівельно-монтажних робіт, укладення договорів купівлі-продажу землі від моменту подачі інвесторами заявки» другий перекладач замінив синонімічний ряд виразом «various construction works», що не дозволяє отримати повного уявлення про зміст думки. Варіант «getting permits for various constructionassembly works, purchase-sale contracts, investor’s applications etc» можна вважати досить еквівалентним. При перекладі останнього речення відбуваються такі самі процеси.

Варто відзначити, що обидва перекладача вважали за доцільне при перекладі вилучати зі складних речень конструкції типу «Технологія полягає в тому…», «Головна ідея змін полягає в тому…», які не несуть особливого смислового навантаження, таким чином спрощуючи синтаксичну структуру речень.

Отже, можна стверджувати, що основна проблема застосування механізму мовної компресії полягає в тому, що перекладачі у процесі своєї діяльності часто не використовують прихованого резерву мови перекладу, а просто калькують структури мови оригіналу. Таким чином, подальші майбутні дослідження у галузі міжмовних співвідношень могли би суттєво підвищити рівень підготовки та якість роботи перекладачів.

Також існує необхідність вивчення й аналізу синтаксичної та лексико — семантичної структури висловлювань у процесі перекладу. Виявлення міжмовних відповідностей для різних комбінацій мов, а також розробка системи методологічних рекомендацій для тих, хто вивчає переклад, могли би значно покращити якість роботи перекладачів.

2.2 Граматична компресія англійських текстів газетного жанру і її вплив при перекладі на українську мову: синтаксичний аспект

У попередніх розділах ми з’ясували, що скомпресована синтаксична структура англійської мови буде передаватися шляхом декомпресії на українську мову і, навпаки, більш об'ємні українські речення при перекладі зазнають ущільнення.

Розглядаючи питання граматичної компресії при перекладі з української мови на англійську та з англійської мови на українську, необхідно знов повернутися до проблеми співвідношення синтетизму української мови й аналітизму англійської мови. Компактні англійські прийменниково-іменні фрази, англійські синтаксичні «ланцюги», складені з іменників, один з яких (часто останній) є означуваним, а інші означальними, так само як і англійські складні дієслівні конструкції, є реакцією на відсутність в англійській мові позначень морфологічних зв’язків між словами, що певною мірою сприяють організації і наданню «ригоризму» англійському синтаксисові.

Більш того, останні дослідження, проведені зокрема К. Кузьміною [25], свідчать про те, що явище компресії та компактності на одних мовних ділянках компенсує наявність великої кількості громіздких дієслівних конструкцій на інших мовних ділянках, які є однією з характеристик аналітичної системи англійської мови. Без компресії англійський синтаксис здавався б надто громіздким. Наявність в англійській мові великої кількості не тільки дієслівних, а й іменних синтаксичних конструкцій ще раз підтверджує той факт, що носії аналітичних мов для передавання окремих квантів інформації схильні концентруватися не на словах, як це відбувається в синтетичних мовах, а на цілісних синтаксичних блоках.

Останнє пояснює певну «лексичну» або словесну «надлишковість» [40, с. 13] української мови порівняно з англійською мовою, що виявляється при застосуванні міжмовної трансформації номіналізації, коли українські дієслівні семантично розгорнуті синтаксеми перетворюються на компактні англійські номінативи. Розглянемо функціонування цього явища на прикладах з газетного жанру:

Громади тих віросповідань, які перебувають у меншості, будуть такі вдячні, що зберігатимуть вірність цьому державному ладові [54, с. 84]. — The religious community in minority will be so thankful that will keep fidelity to this political system [61, с. 82].

Державний департамент США має намір провести конкурс на отримання грантів загальною сумою $ 300 тис. для проведення моніторингу дотримання прав людини і свободи преси в Україні. — US State Department is going to hold a $ 300,000 grant competition to monitor human rights and freedom of the press in Ukraine.

У цих прикладах процес номіналізації внаслідок застосування міжмовних перетворень призводить до компресії на глибинному та на поверхневому рівнях через вилучення особової форми дієслова «перебувають» (1-й приклад) та віддієслівних абстрактних іменників «отримання» та «дотримання» (2-й приклад), які, так само як і їх дієслівні «твірні основи», мають динамічну семантику. У 2-му прикладі ми стикаємося в тексті перекладу з притаманним англійській мові безприйменниковим «нанизуванням» іменників і числівника «$ 300,000 (three hundred thousand dollars) grant competition», що слугує відповідником української фрази з віддієслівним іменником «конкурс на отримання грантів загальною сумою $ 300 тис.», елементи якої з'єднані між собою флективними засобами. Саме зазначений вище аналітизм англійської мови пояснює її здатність утворювати подібні компактні конструкції, складені з низки слів, між якими відсутні будь-які граматичні позначення синтаксичних зв’язків, і тим самим невідповідність у даному контексті між розгорнутою українською фразою з динамічними семами й англійською номінативною фразою, в якій останні перебувають в імпліцитному стані.

До граматичних причин процесу компресії в англійському перекладі українських синтаксичних одиниць можна також віднести той факт, що з двох наявних способів передавання предикативності дієслівного й іменного — останній в англійській мові дедалі більше набуває характеру тенденції. Ця тенденція англійської мови виявляється в пріоритеті уживання складених іменних присудків замість українських повнозначних дієслівних форм: