Використання дистанційного навчання при викладанні курсу «основи економічної теорії» у вищих навчальних закладах І – ІІ рівня акредитації

Реферат на тему:

Використання дистанційного навчання при викладанні курсу «основи економічної теорії» у вищих навчальних закладах І - ІІ рівня акредитації.

Сьогоднішнім студентам-економістам випала особлива участь опановувати професійні знання в епоху інформаційної революції, коли економіка індустріального типу трансформується в «нову економіку» інформаційного суспільства, і перетворення інформації в самостійний ключовий чинник і продукт виробництва, що впливає в подальшому на організацію бізнесу, поведінку фірм і вибір споживачів. На фоні таких багатопланових змін цілком закономірним стає активне використання нових інформаційних технологій при викладанні економічної теорії.

Стрімке входження цих технологій в життя нашої країни і вищої школи, зокрема поширення Інтернету та поява власних інформаційних мереж, стали поштовхом до розвитку в наших вищих навчальних закладах такої технології навчання, як дистанційна.

Різні автори по-різному визначають поняття дистанційного навчання (ДН), але всі вони спільні у тому, що у визначення ДН входять такі три компоненти: відкрите навчан­ня, комп’ютерне навчання, комп’ютерна система комунікацій (Інтернет) (2- 3- 4- 5).

Дистанційне навчання — це технологія, що грунтується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп’ю­терні навчальні програми різного призначення та створює за допомогою сучасних телекомунікацій інформаційне освітнє се­редовище для доставки навчального матеріалу та спілкування.

Цій технології притаманна особлива навчально-пізнавальна мотивація, що створюється мережею Інтернет. Дистанційна технологія навчання, що має високу ступінь мобільності, охоплення по предметних областях знань, контингенту слухачів є однією з найбільш ефективних і перспективних систем підготовки фахівців.

Основу освітнього процесу при ДН складає цілеспрямована і контрольована інтенсивна самостійна робота слухача, котрий може навчатися в зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом, маючи при собі комплект спеціальних засобів навчання і погоджену можливість контакту з викладачем.

У системі освіти ДН відповідає принципу гуманістичності відповідно до якого ніхто не повинен бути позбавлений можливості навчатися через географічну ізольованість, соціальну незахищеність і неможливість відвідувати освітні установи в силу фізичних недоліків чи зайнятості виробничими й особистими справами. Будучи наслідком об'єктивного процесу інформатизації суспільства й освіти і, вбираючи в себе кращі риси інших форм, ДН ввійшло в ХХI століття як найбільш перспективна, синтетична, гуманістична, інтегральна технологія одержання освіти.

ДН притаманні певні характерні риси, що відрізняють його від традиційних форм навчання (3- 4):

гнучкість — можливість займатися в зручний для себе час, у зручному місці і темпі, нерегламентований відрізок часу для освоєння дисциплінимодульність — можливість з набору незалежних навчальних курсів-модулів формувати навчальний план, що відповідає індивідуальним чи груповим потребампаралельність — навчання без відриву від виробництваохоплення — одночасне звертання до багатьох джерел навчальної інформації (електронним бібліотекам, банкам даних, базам знань і т.д.) великої кількості слухачів, спілкування через мережі зв’язку один з одним і з викладачамиекономічність — ефективне використання навчальних площ, технічних засобів, концентроване й уніфіковане представлення навчальної інформації і мультидоступ до неї знижує витрати на підготовку фахівцівтехнологічність — використання в освітньому процесі новітніх досягнень інформаційних і телекомунікаційних технологій, що сприяють просуванню людини у світовий інформаційний простірсоціальна рівноправність — рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я, елітарності і матеріальній забезпеченості слухачівінтернаціональність — експорт і імпорт світових досягнень на ринку освітніх послугнова роль викладача — ДН розширює й оновлює роль викладача, що повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати його курси, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень і інновацій.

Необхідно зауважити, що хоча суто теоретичних наробок відносно застосування ДН в педагогічній літературі не так вже й мало, але прикладного характеру розробок не дуже багато і тим паче їх практичного застосування. Під час проходження педагогічної практики на третьому курсі студентами нашого вузу в вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації було проведено анкетування під час якого виявилось, що більшість студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації (92%) не користувались ДН- 3% студентів загалом не знають, що означає дистанційне навчанняна питання «Хотіли б Ви користуватися послугами ДН і які б це для Вас дало можливості» більшість відповіли, що це добре бо дало б можливість, хоча і опосередковано, але частіше консультуватися з викладачем, підвищило б мобільність навчання, економило б час, надало б можливість радитись з навчальних проблем із товаришами по-групі тощо. Поспілкувавшись із викладачами ми зрозуміли, що багато з них розуміються на проблемах дистанційного навчання але не знають як же можна реально його застосовувати. Отже, ми спробували запропонувати застосування ДН при викладанні економічної дисципліні «Основи економічної теорії», а також розробили з даної дисципліни семінарське заняття, яке можна проводити в режимі on-line.

Робочу програму з потрібного дистанційного курсу можна знайти на сайті того закладу (оператору), який пропонує вам ДН. Спочатку треба «зайти» на потрібний сайт (головне меню), обрати дисципліну, яка вас цікавить та натиснути клавішу «Робоча програма», з’явиться відповідне діалогове вікно. У цьому вікні представлені такі підсистеми: пояснювальна записка (де представлено зміст, мету та завдання даної робочої програми), навчально-тематичний план (загальна кількість годин та їх диференціація на лекції, практичні заняття, індивідуальну та самостійну роботу), зміст дисципліни за темами, індивідуальна робота, самостійна робота, матеріально-технічне забезпечення курсу.

Щоб система ДН зайняла гідне місце в системі освіти України, потрібно, перш за все, створити глобальну комп’ютерну мережу освіти і науки, оскільки саме комп’ютер містить навчальний матеріал, є водночас і бібліотекою, і центром довідкової інформації, і комунікативним центром, що робить його одним із учасників реалізації програми неперервної освіти.

В даний час в нашій країні існує інфраструктура, необхідна для практичної реалізації ДН у вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації - висококваліфікований викладацький склад, необхідні технічні і програмні засоби, комп’ютери і оргтехніка (як у викладачів, так і у слухачів). Впровадження ДН дозволило б задовольнити потребу в кваліфікованих фахівцях на величезній території країни.

Комп’ютерні мережі являють собою новий етап в розвитку зовнішніх засобів інтелектуальної діяльності, пізнання та спілкування. Застосування комп’ютерних мереж веде до значних структурних і функціональних змін в діяльності студента. Сучасні інформаційні технології, що застосовуються в ДН, дозволяють йому бути найперспективнішою технологією одержання освіти в XXI столітті.

Л І Т Е Р, А Т У Р А.

1. 1.1. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні.- http//www.cdo.com.ua/info/dok — ukr.htm.

2. 2.2. Кухаренко В. П. та ін. Дистанційне навчання: умови застосування: Дистанційний курс: Навч. посібник / В. П. Кухаренко, О. В. Рибалко, Н. О. Сиротенко.-Харків:НТУ" ХПИ" ," Торсинг", 2002.

3. 3.3. Пєхота О.М., Кіктенко А.З., Любарська О. М. та ін. Освітні технології: Навч.-метод.посібник / За заг.ред.О.М.Пєхоти — К.:" А.С.К.", 2002.

4. 4.4. Антипина О. Н. Дистанционное обучение через интернет на экономическом факультете МГУ // Вестник московского университета. Серия 6. Экономика — 2001. № 6. — С.3−14.

5. 5.5. Багдасарова Н. А., Челыкова Е. В., Богданов И. В. Психологические аспекты дистанционного образования // Инновации в образовании — 2003. — № 5.-С.78−84.

6. 6.6. Соловов А. В. Мифы и реалии дистанционного обучения // Инновации в образовании. — 2004. — № 2. — С.82−84.