Державний фінансовий моніторинг фінансових операцій

Контрольна робота № 8.

«Регулювання та контроль діяльності з управління активами».

на тему:

«Державний фінансовий моніторинг фінансових операцій».

ЗМІСТ.

Індивідуальне завдання.

1. Організація державного фінансового моніторинга в Україні.

2. Порядок ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції в банку.

3. Організація надання первинної інформації банками Державній службі.

фінансового мониторингу про контролюємі фінансові операції.

4. Порядок попереднього блокування банками операцій можливої легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму.

5. Здійснення Державною службою фінансового моніторингу операцій.

Ідентифікації, контролю та припинення можливої легалізації (відмивання).

доходів або фінансування тероризму.

6. Ефективність та проблемні аспекти ідентифікації фінансових операцій по.

можливій легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму Висновки Список використаних джерел Додатки легалізація доходів моніторинг банківська операція.

Індивідуальне Завдання.

1. Вивчити організацію роботи по виявленню суб'єктами державного фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

2. Проаналізувати порядок ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції; надання інформації уповноваженим органам про фінансову операцію.

3. Проблемні аспекти організації і здійснення контролю по виявленню суб'єктами первинного фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

1. Організація державного фінансового моніторинга в Україні.

Державний фінансовий моніторинг в Україні організовується згідно Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в новій редакції від 14 жовтня 2014 року [1]).

Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов’язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Згідно Закону введена наступна термінологія, суб'єкти, об'єкти та операції фінансового моніторинга [1]:

1. Державний фінансовий моніторинг — це сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення:

а) державний фінансовий моніторинг, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення,.

б) сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб'єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансовими операціями, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України;

в) державний фінансовий моніторинг інших суб'єктів державного фінансового моніторингу сукупність заходів, які здійснюються іншими суб'єктами, визначеними в статті 5 Закону [1], і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

2. Внутрішній фінансовий моніторинг — це сукупність заходів з виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, із застосуванням підходу, що ґрунтується на проведенні оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учасників; обов’язкового звітування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення про фінансові операції, щодо яких виникає підозра, а також подання додаткової та іншої інформації у випадках, передбачених Законом [1];

3. Об'єкт фінансового моніторингу — це дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників;

4. Обов’язковий фінансовий моніторинг — це сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учасників, обов’язкового звітування про них центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також подання додаткової та іншої інформації у випадках, передбачених цим Законом;

5. Первинний фінансовий моніторинг сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог цього Закону, нормативно-правових актів суб'єктів державного фінансового моніторингу, що включають, зокрема, проведення обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу;

6. Держфінмоніторинг центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

7. Таємниця фінансового моніторингу інформація, отримана під час здійснення державного фінансового моніторингу спеціально уповноваженим органом, а саме інформація про фінансові операції та їх учасників, додаткова інформація, інша інформація, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансовими операціями;

8. Фінансовий моніторинг це сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Згідно статті 5 Закону система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів [1]:

1.Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є:

1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;

2) платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;

3) товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;

4) професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів);

5) оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;

6) філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;

7) спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі продажу нерухомого майна;

б) суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

в) суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;

г) нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об'єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин);

8) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

2. Суб'єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері надання послуг поштового зв’язку, у сфері економічного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спеціально уповноважений орган (Дерфінмоніторинг).

3. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний:

1) стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб'єкт первинного фінансового моніторингу та повідомляти спеціально уповноваженому органу в порядку, визначеному Національним банком України для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України виконує функції державного регулювання і нагляду, та Кабінетом Міністрів України для інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу, про:

призначення чи звільнення відповідального працівника;

зміну відомостей про суб'єкта первинного фінансового моніторингу та/або про відповідального працівника чи особу, яка тимчасово виконує його обов’язки;

припинення діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

2) здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом;

3) забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесі, в день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення, зокрема з використанням засобів автоматизації. Особливості та строки виявлення суб'єктами первинного фінансового моніторингу фінансових операцій залежно від специфіки їх діяльності можуть встановлюватися нормативно-правовими актами суб'єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу;

4) забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками та розробляти критерії ризиків;

5) забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення, зокрема з використанням засобів автоматизації;

6) повідомляти Держфінмоніторингу про:

а) фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, протягом трьох робочих днів з дня їх реєстрації або спроби їх проведення;

б) фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, а також інформацію про свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, в день виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, або спроби проведення фінансових операцій, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій;

в) фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, в день їх виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій, а також інформувати про такі фінансові операції та їх учасників визначені законом правоохоронні органи;

11) подавати на запит Держфінмоніторингу інформацію щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об'єктом фінансового моніторингу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, за погодженням з відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу;

14) вживати заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що подається спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або отримання запиту від спеціально уповноваженого органу);

18) за рішенням спеціально уповноваженого органу, наданим з метою зупинення фінансової операції (фінансових операцій) як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, зупиняти проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції (фінансових операцій) відповідної особи в установленому законодавством порядку;

21) вживати на постійній основі заходів з підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, а також здійснювати інші заходи з питань фінансового моніторингу шляхом проведення освітньої та практичної роботи;

22) проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

25) підтверджувати під час проведення верифікації відповідність ідентифікаційних даних особи клієнта (представника клієнта) відомостям, зазначеним в отриманих від нього офіційних документах, а також відповідність оформлення офіційних документів вимогам законодавства та перевіряти їх чинність (дійсність);

4. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб'єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик.

Згідно статті 15 Закону, фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу визначаються наступним чином [1]:

1. Фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, 30 000 гривень), та має одну або більше таких ознак:

1) переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону; зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна із сторін учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій у зазначеній державі;

2) купівля продаж за готівку чеків, дорожніх чеків, у тому числі інших платіжних інструментів або платіжних засобів чи засобів платежу;

3) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (на території), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у зазначеній державі (території). Перелік таких держав (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і підлягає оприлюдненню;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);

5) здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі;

6) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;

7) переказ коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), крім переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України;

8) обмін банкнот на банкноти іншого номіналу;

9) здійснення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, які не депоновані в депозитарних установах;

10) здійснення операцій з векселями (крім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;

11) перерахування або отримання коштів неприбутковою організацією;

12) здійснення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;

13) одержання (сплата, переказ) страхового чи перестрахового платежу (страхового чи перестрахового внеску, страхової чи перестрахової премії), крім сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

14) проведення страхової чи перестрахової виплати або страхового чи перестрахового відшкодування або виплати викупної суми, крім зарахування чи списання коштів на/з рахунки (рахунків) державних позабюджетних фондів;

15) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення особою в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб'єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

16) надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день два рази і більше за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті;

17) фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик.

2. Згідно статті 16 Закону, фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на [1]:

критеріях ризиків, визначених самостійно суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

2. Порядок ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції в банку.

Вивчення клієнта — це процес отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та/або в процесі обслуговування клієнта інформації щодо фінансового стану клієнта та змісту його діяльності; проведення оцінки фінансового стану клієнта; визначення належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб; з’ясування місця його проживання або місця перебування чи місця тимчасового перебування в Україні (усіх даних щодо адреси місця проживання (перебування): назва країни, регіону (області), району, міста (села, селища), вулиці (провулку), номера будівлі (корпусу), номера квартири).

Згідно статті 9 Закону — «Ідентифікація, верифікація та вивчення клієнтів»:

1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу в процесі обслуговування клієнта зобов’язаний уточнювати інформацію про клієнта в порядку, встановленому суб'єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

2. Зазначені у частині першій цієї статті документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб'єкт первинного фінансового моніторингу встановив ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються в порядку, встановленому Держфінмоніторингом.

3. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі:

встановлення ділових відносин (за винятком ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 5 000 гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 000 гривень; проведення платіжною організацією, учасником чи членом платіжної системи, банком, філією іноземного банку фінансових операцій, що здійснюються без відкриття рахунка, на суму, що є меншою ніж 150 000 гривень, або сума якого еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості);

виникнення підозри;

проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

проведення переказів (у тому числі міжнародних) фізичною особою, фізичною особою підприємцем, що здійснюється без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 цього Закону;

проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує 150 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах.

Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції ідентифікація, верифікація клієнта здійснюються також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, які можуть бути пов’язані між собою.

4. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний провести поглиблену перевірку клієнта.

5. Порядок доручення фінансовими установами третім особам здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта може визначатися нормативно-правовими актами суб'єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання та нагляду за відповідними фінансовими установами.

6. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується ідентифікації та/або що необхідна для вивчення клієнта, уточнення інформації про нього або проведення поглибленої перевірки клієнта. Зазначена інформація подається безоплатно.

7. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб'єкт первинного фінансового моніторингу витребовує у клієнта — юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.

8. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до/або під час встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), але до проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

Верифікація клієнта здійснюється також в інших випадках, встановлених Національним банком України для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.

9. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:

1) для фізичної особи прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії;

2) для фізичної особи підприємця прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності);

3) для юридичної особи повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка. Банки як суб'єкти первинного фінансового моніторингу можуть не встановлювати щодо резидентів (фізичних осіб підприємців, юридичних осіб) реквізити іншого банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

10. Під час ідентифікації та верифікації нерезидентів суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:

1) для фізичної особи прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство;

2) для юридичної особи повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; з’ясовують відомості про органи управління; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Суб'єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу щодо трастів додатково повинен з’ясувати ідентифікаційні дані довірителів та довірених осіб.

12. З метою ідентифікації фізичної особи (резидента, нерезидента), фізичної особи підприємця ініціатора (платника) переказу (в тому числі міжнародного), що здійснюється без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону [1], суб'єкти первинного фінансового моніторингу, до яких звернувся ініціатор (платник) для здійснення переказу, встановлюють прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові; місце проживання (або місце перебування фізичної особи резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи нерезидента в Україні) або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів, номер (та за наявності серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від одержання ідентифікаційного номера чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії) або дату і місце народження.

14. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу повинні забезпечити, щоб всі перекази на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, супроводжувалися:

1) інформацією про ініціатора переказу (платника):

а) фізичну особу (фізичну особу підприємця) прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові; номер його рахунка, з якого списуються кошти чи, за відсутності рахунка, унікальний обліковий номер фінансової операції, який дає змогу здійснити відстеження операції; місце його проживання (або місце перебування фізичної особи резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи нерезидента в Україні) або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів, номер (та за наявності серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від одержання ідентифікаційного номера чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії) або дату і місце народження;

б) юридичну особу найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, номер її рахунка, з якого списуються кошти, чи, за відсутності рахунка, унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) інформацією про одержувача (отримувача):

а) фізичну особу прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка унікальний обліковий номер фінансової операції;

б) юридичну особу повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка унікальний обліковий номер фінансової операції.

15. Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами закону.

Згідно розділу V «Порядок ідентифікації клієнтів та вивчення їх фінансової діяльності» [2].

5.1. Банк відповідно до законодавства України зобов’язаний ідентифікувати та здійснювати вивчення фінансової діяльності:

а) клієнтів, які встановлюють ділові відносини з банком (відкривають рахунки, укладають договори);

б) клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

в) клієнтів, які здійснюють фінансові операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що дорівнює або перевищує 150 000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі в іноземній валюті.

Банк відповідно до законодавства України зобов’язаний ідентифікувати також осіб, які діють від імені зазначених у цьому пункті клієнтів, мають право розпоряджатися відкритими в банку рахунками таких клієнтів (далі довірена особа), та осіб, від імені або за дорученням чи в інтересах яких проводиться фінансова операція.

5.2. Банк зобов’язаний пересвідчитися в чинності (дійсності) поданих клієнтом/довіреною особою документів та відповідності їх вимогам законодавства України до встановлення ділових відносин з клієнтом (відкриття рахунку, проведення фінансової операції тощо).

5.3. Відносини з публічними діячами та пов’язаними з ними особами встановлюються з дозволу керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку.

5.4. Кореспондентські рахунки банкам нерезидентам та в банках нерезидентах відкриваються з дозволу керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку.

5.5. Банк з метою здійснення ідентифікації клієнтів/довірених осіб установлює передбачені Законом і Законом про банки відомості в такому порядку:

у разі відкриття поточного, вкладного (депозитного) рахунку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку;

у разі здійснення фізичною особою: разової фінансової операції на значну суму; валютно-обмінних операцій готівкою на значну суму; операції з банківськими металами в операційних касах на значну суму, уповноважений працівник банку робить у присутності цієї особи копії сторінок паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, які містять прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності), дату народження, фотокартки, що відповідають його вікові, номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, дату видачі та найменування органу, що видав документ, місце проживання або місце перебування фізичної особи (місце тимчасового перебування фізичної особи нерезидента в Україні), інформацію про громадянство (якщо особа є нерезидентом), копію документа, що містить ідентифікаційний (реєстраційний) номер, або копію сторінки в паспорті, що містить відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Якщо в паспорті або іншому документі, що посвідчує особу, немає інформації (даних) стосовно місця проживання або місця перебування фізичної особи (місця тимчасового перебування фізичної особи нерезидента в Україні), то банк має витребувати інший документ, який підтверджує місце проживання або місце перебування фізичної особи (місце тимчасового перебування фізичної особи нерезидента в Україні). Копії документів, зазначених у цьому абзаці, засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та фізичної особи, яка здійснює таку операцію, як такі, що відповідають оригіналу;

у разі проведення разової фінансової операції на значну суму юридичною особою на підставі оригіналів установчих документів цієї юридичної особи або нотаріально засвідчених їх копій. Якщо клієнт юридична особа пред’являє оригінали установчих документів, то копії цих оригіналів засвідчуються підписом уповноваженої особи та відбитком печатки клієнта юридичної особи, а також підписом уповноваженого працівника банку як такі, що відповідають оригіналу.

Банк зобов’язаний ужиті заходи щодо ідентифікації, обов’язкового уточнення інформації, оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану та перевірки наданої клієнтом інформації підтверджувати на підставі офіційних документів (виданих уповноваженим (ою) органом/особою) або засвідчених у встановленому порядку їх копій.

Банк має право додатково використовувати для вивчення клієнта (у тому числі уточнення/обов'язкового уточнення інформації), оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану інформацію (дані), отриману від клієнта, довіреної особи, третіх осіб, державних органів, з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

Надані клієнтом/довіреною особою належним чином засвідчені копії документів, копії представлених ним/нею оригіналів офіційних документів та інші документи, що є підставою для ідентифікації, уточнення/обов'язкового уточнення та/або вивчення клієнта, у тому числі оцінки фінансового стану клієнта (далі документи щодо вивчення клієнта), мають міститися у справі клієнта і зберігатися протягом строків, визначених законодавством України.

Банк зобов’язаний забезпечити фіксування дати отримання документів щодо вивчення клієнта, одержаних на виконання зазначених вище заходів.

5.6. Банк, який є платіжною організацією та/або членом платіжної системи, під час здійснення клієнтом, який ініціює переказ коштів на суму, що дорівнює чи перевищує суму 10 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 10 000 гривень, зобов’язаний внести до документа про переказ інформацію про:

прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) клієнта;

місце проживання або тимчасового перебування клієнта (замість місця проживання або тимчасового перебування може зазначатися ідентифікаційний (реєстраційний) номер клієнта або дата і місце його народження);

номер рахунку клієнта (у разі відсутності рахунку зазначається унікальний обліковий номер фінансової операції);

найменування або код банку, через який здійснюється переказ коштів клієнтом;

прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) одержувача переказу;

номер рахунку одержувача переказу (якщо немає рахунку, то зазначається унікальний обліковий номер фінансової операції).

Банк забезпечує супроводження переказу коштів вищезазначеною інформацією про ініціатора переказу на всіх етапах здійснення переказу коштів.

5.9. Банк стосовно клієнтів високого ризику з метою зменшення виявлених ризиків зобов’язаний:

здійснювати поглиблене вивчення клієнта, зокрема шляхом отримання додаткової інформації (даних) стосовно клієнта, уключаючи його представників та/або вигодо одержувачів за проведеними фінансовими операціями, додаткової інформації (відомостей, копій документів) щодо фінансових операцій з метою підтвердження або спростування підозри щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, що виникла під час обслуговування клієнта;

здійснювати перевірку наданої клієнтом інформації, що стосується ідентифікації та вивчення клієнта (уключаючи власників клієнта);

здійснювати уточнення інформації у строки, визначені в абзаці другому пункту 5.11 цього розділу;

здійснювати посилений моніторинг фінансових операцій, що проводяться такими клієнтами;

уживати інших заходів відповідно до Програми ідентифікації та вивчення клієнтів банку та Програми оцінки ризиків.

5.10. Банк зобов’язаний під час вивчення установчих документів юридичної особи, документів, що підтверджують її державну реєстрацію, та інших наданих клієнтом документів приділяти особливу увагу:

а) оформленню установчих документів (ураховуючи всі зареєстровані зміни) та документів, що підтверджують її державну реєстрацію;

б) видам діяльності та фінансовим операціям, що планує проводити клієнт;

в) складу власників юридичної особи (за винятком підприємств державної та комунальної власності) та її контролерів;

г) структурі органів управління юридичної особи та їх складу;

ґ) розміру зареєстрованого та сплаченого статутного капіталу;

д) кількості працівників.

3. Організація надання первинної інформації банками Державній службі фінансового мониторингу про контролюємі фінансові операції.

Банк для автоматизації процесів з питань фінансового моніторингу використовує програмне забезпечення, яке має забезпечувати [1]:

виявлення та зупинення безпосередньо до проведення фінансової операції, що здійснюється на користь або за дорученням клієнта банку, якщо її учасником або вигодо одержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

ведення анкет клієнтів банку в електронному вигляді;

ведення реєстру (зведеного реєстру) фінансових операцій;

унеможливлення виключення інформації з реєстру фінансових операцій;

обмін інформацією зі Спеціально уповноваженим органом;

ведення протоколу роботи кожного з користувачів, захищеного від модифікації. У протоколі мають відображатися початок та завершення роботи кожного з користувачів із зазначенням часу з точністю до секунди;

реалізацію вимог законодавства України, зокрема вимог нормативно-правових актів Національного банку, Спеціально уповноваженого органу;

реалізацію вимог внутрішніх документів банку з питань здійснення фінансового моніторингу;

наявність системи захисту інформації, що відповідає вимогам законодавства України у сфері захисту інформації;

наявність системи резервного копіювання та зберігання інформації.

Документи в електронному вигляді формуються за допомогою програмно апаратних засобів банку або Держфінмоніторингуі надсилаються адресату з використанням електронної пошти та засобів захисту інформації Національного банку (рис. 4.1).

Структура та склад реквізитів документів в електронному вигляді, що формуються банком, визначаються Національним банком та Держфінмоніторингом і доводяться до відома банків у встановленому порядку.

Дата та час надходження до банку запиту про надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій від Держфінмоніторингу (далі запит щодо відстеження), прийнятих Держфінмоніторингом рішень і наданих доручень, дата та час відправлення банком довідки про відсутність фінансових операцій за період, визначений у запиті щодо відстеження, відправлення банком листа про факт отримання рішення або доручення чи листа про поновлення проведення фінансових операцій (далі відповіді банку) визначаються відповідно до нормативноправових актів Міністерства фінансів України.

Рис. 4.1 — Технологічна схема здійснення операцій первинного фінансового моніторингу в банку [4].

Датою та часом надходження до банку іншої інформації (документів, у тому числі електронних) від Держфінмоніторингу і датою та часом відправлення банком інформації (крім відповідей банку) до Держфінмоніторингує фіксація дати та часу отримання/відправлення банком відповідних файлів інформаційного обміну на вузлі електронної пошти Національного банку (дата та час, які зазначені на повідомленні про вручення, якщо файл у випадках, передбачених цим Положенням, надавався разом із супровідним листом або запит Держфінмоніторингу надавався лише на паперовому носії).

Документи в електронному вигляді, які сформовані за допомогою програмно апаратних засобів банку або Спеціально уповноваженого органу, зберігаються в електронних архівах протягом таких строків:

реєстр/зведений реєстр фінансових операцій не менше п’яти років з моменту закінчення календарного року, в якому формувався реєстр/зведений реєстр фінансових операцій;

анкети клієнтів не менше п’яти років після завершення ділових відносин;

файли, надіслані Спеціально уповноваженому органу та отримані від Держфінмоніторингу з використанням електронної пошти і засобів захисту інформації Національного банку, не менше п’яти років з дати надсилання чи отримання.

Документи на паперових носіях, які отримані банком від Спеціально уповноваженого органу, та копії (другі примірники) документів, наданих Спеціально уповноваженому органу, зберігаються в окремих справах не менше ніж п’ять років з дати їх надсилання чи отримання.

Усі сформовані справи з довідками про недоцільність інформування Держфінмоніторингу про фінансові операції, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, зберігаються протягом п’яти років з часу закінчення календарного року, у якому формувався реєстр фінансових операцій, що містить інформацію про зазначені фінансові операції.

Банк зобов’язаний забезпечувати внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансові операції:

а) що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до статей 15, 16 Закону [1], не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення;

б) у проведенні яких відмовлено у зв’язку з тим, що вони містять ознаки таких, що згідно із Законом [1] підлягають фінансовому моніторингу, протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови;

в) у проведенні яких відмовлено у зв’язку з ненаданням клієнтом, з яким установлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення його фінансової діяльності, протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови;

г) стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій і організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, негайно в день виявлення такої фінансової операції або спроби її проведення;

ґ) проведення яких зупинено у зв’язку з тим, що вони містять ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону [1], негайно в день зупинення фінансової операції;

д) проведення яких зупинено у зв’язку з тим, що їх учасниками або вигодо одержувачами є особи, які включені до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або до яких застосовані міжнародні санкції, негайно в день зупинення фінансової операції;

е) проведення яких було зупинено за рішенням Спеціально уповноваженого органу, прийнятим з метою зупинення видаткових фінансових операцій, у день отримання відповідних первинних документів щодо проведення таких фінансових операцій;

є) проведення прибуткових фінансових операцій за рахунком, щодо якого прийнято рішення Держфінмоніторингупро зупинення видаткових фінансових операцій, невідкладно, але не пізніше 12 години наступного робочого дня після проведення прибуткової фінансової операції;

ж) проведення яких було зупинено за дорученням Спеціально уповноваженого органу, прийнятим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави, негайно в день зупинення фінансової операції;

з) стосовно яких отримано доручення Держфінмоніторингу про забезпечення моніторингу, прийняте з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави, невідкладно, але не пізніше 12 години наступного робочого дня з дня:

отримання відповідного доручення Держфінмоніторингу, якщо на момент отримання зазначеного доручення фінансова операція вже проведена;

проведення фінансової операції, якщо фінансова операція проведена після отримання відповідного доручення Спеціально уповноваженого органу;

и) стосовно яких отримано від Держфінмоніторингу запит про надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій:

протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня після проведення фінансової операції;

4. Порядок попереднього блокування банками операцій можливої легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму.

Згідно статті 17 Закону про зупинення фінансових операцій:

1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 Закону [1], та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов’язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодо одержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

2. Держфінмоніторингможе прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п’яти робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

3. Держфінмоніторингу разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п’яти робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб'єкта первинного фінансового моніторингу про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.

4. У разі зупинення видаткових фінансових операцій відповідно до частини третьої цієї статті Закону прибуткові фінансові операції не зупиняються. При цьому суб'єкт первинного фінансового моніторингу в день проведення, але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції зобов’язаний повідомити про здійснення прибуткових фінансових операцій та/або спробу здійснення видаткових фінансових операцій спеціально уповноваженому органу.

5. У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті Держфінмоніторингпротягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:

ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, Держфінмоніторинг зобов’язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб'єкту первинного фінансового моніторингу;

є мотивовані підозри, Держфінмоніторинг приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб'єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується Держфінмоніторингом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

6.Суб'єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій:

третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

наступного робочого дня після дня отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні Держфінмоніторингу про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування Держфінмоніторингом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зазначеної у рішенні Держфінмоніторингу про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій);

наступного робочого дня після дня отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу доручення Держфінмоніторингу відповідно до частини п’ятої статті 23 цього Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.

7. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє клієнту у разі його звернення про зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо строк її (їх) зупинення перевищив сім робочих днів.

8. Зупинення та поновлення здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) відбувається у порядку, визначеному суб'єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу в межах їх повноважень.

Згідно «Порядку зупинення, поновлення фінансових операцій та виконання рішень (доручень) Спеціально уповноваженого органу» (Розділ 8 [2]):

8.1. Банк відповідно до частини першої статті 17 Закону [1]:

має право зупинити проведення фінансової операції, якщо така фінансова операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону [1];

зобов’язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до двох робочих днів.

8.2. Банк зобов’язаний використовувати програмне забезпечення, яке забезпечує виявлення та зупинення безпосередньо до проведення фінансової операції, що здійснюється на користь або за дорученням клієнта банку, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

8.3. Доведення до банків переліку організацій, юридичних або фізичних осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, здійснюється Спеціально уповноваженим органом у встановленому законодавством порядку.

8.4. Відповідальний працівник банку видає внутрішнє розпорядження в разі прийняття рішення про:

зупинення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 17 Закону [1];

подальше зупинення фінансової операції на виконання рішення Держфінмоніторингу відповідно до частин другої та п’ятої статті 17 Закону [1];

продовження зупинення фінансових операцій відповідно до частини п’ятої статті 17 Закону [1];

зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб), якщо такі фінансові операції містять ознаки, передбачені статтями 15, 16 Закону [1], відповідно до рішення Держфінмоніторингу згідно з частинами третьою та п’ятою статті 17 Закону [1];

зупинення проведення фінансової операції відповідної особи за дорученням Держфінмоніторингу на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави відповідно до частини п’ятої статті 22 Закону [1];

поновлення проведення фінансових операцій у випадках, передбачених Закону та цим розділом.

У разі отримання рішення/доручення Спеціально уповноваженого органу про зупинення [(подальше зупинення, продовження зупинення) фінансової операції (зупинення/продовження зупинення видаткових фінансових операцій)] розпорядження видається в день отримання рішення/доручення з обов’язковим повідомленням керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку/керівника відокремленого підрозділу банку.

8.5. Внутрішні розпорядження відповідального працівника банку, видані згідно з пунктом 8.4 цього розділу, мають містити таку інформацію:

найменування клієнта та номер його рахунку;

найменування, номер і дату первинного документа (крім випадків, передбачених абзацами четвертим, п’ятим пункту 8.4 цього розділу);

суму фінансової операції (крім випадків, передбачених абзацами четвертим, п’ятим пункту 8.4 цього розділу);

підстави зупинення фінансової операції, визначені Законом (крім випадків, передбачених абзацом шостим пункту 8.4 цього розділу);

строк зупинення фінансової операції (крім випадків, передбачених абзацом шостим пункту 8.4 цього розділу);

підпис відповідального працівника і дату видачі розпорядження.

Зазначені у пункті 8.4 цього розділу розпорядження мають зберігатися в окремій справі не менше п’яти років у порядку, передбаченому для зберігання документів з обмеженим доступом.

8.6. Банк зобов’язаний повідомити Держфінмоніторингпро зупинення фінансової операції у випадках, передбачених пунктом 17 частини другої статті 6 і частиною першою статті 17 Закону [1], шляхом негайного формування та відправлення в той самий робочий день, коли фінансова операція була зупинена, відповідного файлаповідомлення. У полі «Коментарі» цього повідомлення зазначається дата закінчення зупинення фінансової операції. Одночасно банк може надати додаткову інформацію щодо цієї фінансової операції Спеціально уповноваженому органу.

8.7. Визначені розділом VII цього Положення вимоги стосовно порядку формування, надсилання, контролю за правильністю заповнення всіх реквізитів та отримання Держфінмоніторингом відповідних файлів інформаційного обміну поширюються на файлиповідомлення, що містять інформацію про зупинення фінансової операції, передбачені пунктом 8.6 цього розділу з урахуванням вимог цього розділу.

8.9. Доведення Держфінмоніторингом до банку прийнятих рішень та наданих доручень здійснюється в електронному вигляді засобами електронної пошти Національного банку чи в паперовому вигляді поштою з повідомленням про вручення або за допомогою кур'єрської служби банку (за наявності) чи фельд'єгерського зв’язку.

8.10. Банк після надходження відповідного файларішення від Держфінмоніторингу зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня його отримання підтвердити в листі/файлілисті факт отримання файларішення із зазначенням відомостей щодо забезпечення його виконання.

Порядок надсилання до Держфінмоніторингулиста на паперовому носії або в електронному вигляді має забезпечувати його гарантовану доставку та конфіденційність.

8.11. У разі прийняття Держфінмоніторингом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб) на строк до п’яти робочих днів та отримання банком відповідного файларішення/ рішення на паперовому носії банк повинен зупинити такі видаткові фінансові операції.

Інформація про видаткові фінансові операції за рахунками клієнтів надається Спеціально уповноваженому органу в день їх зупинення шляхом надсилання файлаповідомлення, якщо такі фінансові операції зупинені на підставі відповідного рішення Спеціально уповноваженого органу.

Прибуткові фінансові операції за такими рахунками не зупиняються.

Банк зобов’язаний повідомити Держфінмоніторингпро проведення прибуткових фінансових операцій шляхом надсилання в той самий день електронного інформаційного повідомлення про кожну прибуткову фінансову операцію. Інформація про таку фінансову операцію невідкладно, але не пізніше 12 години наступного робочого дня, уноситься до реєстру фінансових операцій і в цей самий день надається Спеціально уповноваженому органу в складі файлаповідомлення.

8.12. Загальний строк зупинення проведення фінансової операції у випадках, передбачених статтею 17 Закону [1], не може перевищувати 14 робочих днів.

8.13. Тривалість строку зупинення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції за запитом уповноваженого органу іноземної держави встановлюється Держфінмоніторингом відповідно до строку, визначеного в запиті уповноваженого органу іноземної держави.

8.14. Банк у разі отримання доручення (у тому числі на паперовому носії) Держфінмоніторингу стосовно забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави забезпечує надсилання до Держфінмоніторингув складі файлаповідомлення інформації про таку (і) фінансову (і) операцію (ї):

у день її (їх) реєстрації в реєстрі фінансових операцій, якщо їх кількість становить до 50 (включно);

не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації в реєстрі фінансових операцій, якщо їх кількість перевищує 50.

8.15. Банк продовжує обліковувати кошти на поточному рахунку клієнта за фінансовою операцією із списання коштів, проведення якої зупинено в порядку, визначеному вимогами цього розділу.

Банк здійснює облік коштів за фінансовими операціями із зарахування коштів на рахунок та за фінансовими операціями без відкриття рахунку, проведення яких зупинено в порядку, визначеному вимогами цього розділу, на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку 2909 П «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

8.16. Банк у разі неотримання рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції поновлює проведення фінансової операції після закінчення строку, установленого банком чи Держфінмоніторингом.

5. Здійснення Державною службою фінансового моніторингу операцій ідентифікації, контролю та припинення можливої легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму.

Згідно статті 18 Закону [1], завданнями Держфінмоніторингу є:

1) збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення.

Принципи опрацювання одержаної від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії проведення аналізу таких операцій встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

2) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

3) забезпечення функціонування та розвитку єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

4) налагодження співпраці, взаємодії та інформаційного обміну з державними органами, Національним банком України, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

5) проведення національної оцінки ризиків;

6) забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Держфінмоніторинг, відповідно до покладених на нього завдань:

1) вносить пропозиції щодо розроблення законодавчих актів, бере участь в установленому порядку у підготовці інших нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

2) подає запити посадовим особам, до державних органів (крім Національного банку України), в тому числі до правоохоронних органів, органів прокуратури та судів, органів місцевого самоврядування, органів державної виконавчої служби, підприємств, установ, організацій щодо одержання відповідно до закону інформації (у тому числі копій документів), необхідної для виконання покладених на нього завдань;

3) співпрацює з органами виконавчої влади, Національним банком України, іншими державними органами, включеними до системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

4) у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, подає до правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України, а також розвідувальних органів України для проведення оперативно-розшукової діяльності відповідні узагальнені матеріали (додаткові узагальнені матеріали) та одержує від них інформацію про хід їх розгляду;

5) у разі наявності достатніх підстав підозрювати, що фінансова операція або клієнт пов’язані із вчиненням суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України як злочин, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, подає інформацію до відповідного правоохоронного або розвідувального органу України як узагальнені матеріали або додаткові узагальнені матеріали;

6) бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

7) проводить аналіз методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

8) проводить щороку узагальнення інформації про стан запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в державі;

9) погоджує проекти нормативно-правових актів суб'єктів державного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

10) отримує від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформацію про відстеження (моніторинг) фінансових операцій клієнтів, які стали об'єктом фінансового моніторингу;

11) здійснює типологічні дослідження у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

12) вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і в разі виявлення порушень вимог законодавства вживає заходів, передбачених законами, а також повідомляє відповідним суб'єктам державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу;

13) забезпечує реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення і забезпечує координацію діяльності державних органів у цій сфері;

14) забезпечує у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та відповідальних працівників суб'єктів первинного фінансового моніторингу, а також працівників, залучених до проведення фінансового моніторингу, щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення на базі відповідного навчального закладу академії, що належить до сфери управління спеціально уповноваженого органу;

15) надає відповідно до законодавства суб'єктам державного фінансового моніторингу інформацію для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (обсяг та порядок надання такої інформації визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за погодженням з Національним банком України (щодо суб'єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за якими відповідно до статті 14 цього Закону здійснює Національний банк України) та спільними нормативно-правовими актами інших суб'єктів державного фінансового моніторингу (щодо інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу);

16) повідомляє суб'єкту первинного фінансового моніторингу після надходження інформації від судів або правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, про вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про закриття кримінального провадження, яке розпочато за повідомленням такого суб'єкта, яке надійшло до Держфінмоніторингу відповідно, а також надає йому інформацію про ухвалені судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним повідомленням відповідному суб'єкту державного фінансового моніторингу.

17) бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у підготовці відповідних міжнародних договорів України;

18) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань, та здійснює повноваження відповідно до закону.

6. Ефективність та проблемні аспекти ідентифікації фінансових операцій по можливій легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму.

Аналіз статистичних даних щодо отриманих Держфінмоніторингом України повідомлень про фінансові операції протягом І - IV кварталів 2014 року, наведених в звітах — [10], показав:

а) Протягом І кварталу 2014 року Держфінмоніторингом України отримано та оброблено 237 171 повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, з них від банків було отримано 96,79% від загальної кількості повідомлень про фінансові операції;

б) Протягом ІІ кварталу 2014 року Держфінмоніторингом України отримано та оброблено 271 118 повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, від банків було отримано 96,98% від загальної кількості повідомлень про фінансові операції;

в) Протягом ІІІ кварталу 2014 року Держфінмоніторингом отримано та оброблено 341 618 повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, з них від банків було отримано 97,39% від загальної кількості повідомлень про фінансові операції;

г) Протягом ІV кварталу 2014 року Держфінмоніторингом отримано та оброблено 446 491 повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, з них від банків було отримано 97,28% від загальної кількості повідомлень про фінансові операції.

На рис. 6.1 наведена динаміка поквартальних обсягів повідомлень в Держфінмоніторинг від суб'єктів первинного моніторингу у 20 122 014 рр., згідно якої на кінець 2014 року квартальна кількість повідомлень (450 000) зросла на 30% відносно середнього рівня (250 000) у 20 122 013 рр.

На рис. 6.2 6.3 наведена поквартальна динаміка та структура ознак фінансового моніторингу в первинних повідомленнях за 2012 2014 рр. за 4ма основними класами.

Рис. 6.1 Динаміка поквартальних обсягів повідомлень в Держфінмоніторинг від суб'єктів первинного моніторингу у 20 122 014 рр (побудовано за даними — [10]).

Рис. 6.2 — Динаміка та структура ознак фінансового моніторингу в первинних повідомленнях за 1 та 2 квартали 2012 2014 рр. (за даними Держфінмоніторингу [78]).

Рис. 6.3 — Динаміка та структура ознак фінансового моніторингу в первинних повідомленнях за 3 та 4 квартали 2012 2014 рр. (за даними Держфінмоніторингу [910]).

Розподіл взятих на облік Держфінмоніторингом України повідомлень в розрізі ознак фінансового моніторингу протягом І IV кварталів 2014 року має такий вигляд:

а) I квартал 2014 року (рис. 6.2).

з ознаками обов’язкового фінансового моніторингу — 66,92% (157 478);

з ознаками внутрішнього фінансового моніторингу — 31,33% (73 720);

з ознаками обов’язкового та внутрішнього моніторингу — 1,20% (2806);

відстеження (моніторинг) фінансових операцій — 0,55% (1 304).

б) IІ квартал 2014 року (рис. 6.2).

з ознаками обов’язкового фінансового моніторингу — 68,24% (184 084);

з ознаками внутрішнього фінансового моніторингу — 30,64% (82 647);

з ознаками обов’язкового та внутрішнього моніторингу — 0,90% (2416);

відстеження (моніторинг) фінансових операцій — 0,22% (583).

в) IІІ квартал 2014 року (рис. 6.3).

з ознаками обов’язкового фінансового моніторингу — 59,82% (203 027);

з ознаками внутрішнього фінансового моніторингу — 38,53% (130 761);

з ознаками обов’язкового та внутрішнього моніторингу — 1,15% (3920);

відстеження (моніторинг) фінансових операцій — 0,50% (1 705).

г) IV квартал 2014 року (рис. 6.3).

з ознаками обов’язкового фінансового моніторингу — 53,19% (235 645);

з ознаками внутрішнього фінансового моніторингу — 45,93% (203 489);

з ознаками обов’язкового та внутрішнього моніторингу — 0,68% (3025);

відстеження (моніторинг) фінансових операцій — 0,20% (886).

За результатими 2012 2014 рр. Держфінмоніторинг опублікував наступні результати роботи [10]:

1. 2014 рік.

Держфінмоніторингом протягом 2014 року підготовлено 774 узагальнених та додаткових узагальнених матеріалів (з них 476 узагальнених та 298 додаткових узагальнених матеріалів), які направлено до:

Генеральної прокуратури України — 88 узагальнених матеріалів та 187 додаткових узагальнених матеріалів;

Міністерства внутрішніх справ України — 180 узагальнених матеріалів та 55 додаткових узагальнених матеріалів;

Державної фіскальної служби України — 102 узагальнені матеріали та 40 додаткових узагальнених матеріалів;

Служби безпеки України — 106 узагальнених матеріалів та 16 додаткових узагальнених матеріалів.

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані:

з легалізацією коштів, становить 267,4 млрд. грн.;

з учиненням іншого злочину, визначеного КК України, становить 52,6 млрд. гривень.

За результатами вжитих заходів Держфінмоніторингом виявлено 538 рахунків 93 фізичних та 81 рахунок 32 юридичних осіб, що пов’язані із оточенням В. Януковича, та заблоковано кошти на суму 1,73 млрд. грн., 194,3 млн. дол. США, 18,1 млн. євро та 21,7 млн. рос. рублів, дорогоцінних металів (золота та срібла) вартістю 3 млн. грн., а також цінні папери вартістю 2,6 млрд. грн. та 1 млрд. дол. США.

Фінансовою розвідкою України підготовлено та направлено до правоохоронних органів 268 матеріалів (72 узагальнених та 196 додаткових узагальнених матеріали) стосовно фінансових операцій, проведених за участю колишнього Президента України Януковича В. Ф., його близькими та посадовцями колишнього Уряду, органів влади, місцевого самоврядування.

Загальна сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, за цими матеріалами становить 147,8 млрд. грн., а сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з учиненням інших злочинів, становить 11,1 млрд. гривень.

В рамках фінансових розслідувань виявлено фінансові операції 44 компанійнерезидентів, зареєстрованих на Кіпрі, Панамі, Великобританії, Белізі, Сейшелах, Австрії, пов’язані з Януковичем В. Ф. та його найближчим оточенням. Вказаними компаніяминерезидентами протягом 20 102 013 років, через рахунки відкриті у банках Латвії, здійснено переказ коштів на рахунки, відкриті в українських банках, у розмірі 1,37 млрд. дол. США, значну частину з яких було використано для придбання державних облігацій (ОВДП).

Держфінмоніторингом заблоковано кошти по рахунках вищезазначених компанійнерезидентів на території України у сумі 1,37 млрд. дол. США, на які ухвалами Печерського районного суду м. Києва накладено арешт.

Крім того, в результаті тісної співпраці Держфінмоніторингу з Підрозділом фінансової розвідки Латвії, на рахунках 23 компанійнерезидентів було заблоковано 49,51 млн. дол. США. Сума заблокованих коштів на рахунках 44 компаній нерезидентів, підконтрольних «сім'ї Януковича», склала — 1,42 млрд. дол. США, у тому числі на території України 1,37 млрд. дол. США, за кордоном — 49,51 млн. дол. США.

За результатами вжитих заходів загальна сума виявлених та заблокованих Держфінмоніторингом коштів в еквіваленті складає 1,49 млрд. дол. США.

Одним із напрямків, на яких акцентує свою діяльність Державна служба фінансового моніторингу України є визначення і блокування доходів стосовно діяльності осіб, які фінансують тероризм та осіб, які публічно закликають до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або зміни меж території або державного кордону України.

Держфінмоніторингом підготовлено та направлено до правоохоронних органів 73 матеріали (з них 55 узагальнених та 18 додаткових узагальнених матеріалів). За результатами вжитих заходів Держфінмоніторингом спільно з Службою безпеки України виявлено та заблоковано кошти на загальну суму 2,05 млрд. гривень.

2. 2013 рік.

Протягом 2013 року до правоохоронних органів направлено 588 узагальнених матеріалів та 234 додаткові узагальнені матеріали, у тому числі до:

ГПУ — 14 узагальнених матеріалів та 15 додаткових узагальнених матеріалів;

Міндоходів — 202 узагальнені матеріали та 68 додаткових узагальнених матеріалів;

МВС — 345 узагальнених матеріалів та 141 додатковий узагальнений матеріал;

СБУ — 27 узагальнених матеріалів та 10 додаткових узагальнених матеріалів.

Відповідно до інформації правоохоронних органів, яка надійшла у вказаному періоді, за результатами розгляду узагальнених матеріалів:

розпочато 519 кримінальних проваджень за результатами розгляду 497 узагальнених матеріалів;

використано (приєднано) 294 узагальнені матеріали у 294 кримінальних провадженнях;

закінчено 177 кримінальних проваджень у зв’язку з направленням обвинувального акту до суду;

судами розглянуто та ухвалено обвинувальний вирок (або прийнято інше рішення за нереабілітуючими обставинами) у 115 кримінальних провадженнях;

у межах кримінальних проваджень, у яких використовуються узагальнені матеріали, накладено арешт на майно (кошти) на загальну суму 590,56 млн. грн.;

загальна вартість вилученого майна (коштів) — 8,12 млн. грн.;

розмір відшкодованих збитків у ході досудового розслідування (добровільно відшкодовано) — 71,9 млн. грн.

3. 2012 рік.

Протягом 2012 року до правоохоронних органів направлено 588 узагальненихматеріалів та 131 додатковий узагальнений матеріал, а саме:

ГПУ — 24 узагальнених та 5 додаткових узагальнених матеріалів;

ДПС — 232 узагальнених та 58 додаткових узагальнених матеріалів;

МВС — 276 узагальнених та 54 додаткових узагальнених матеріалів;

СБУ — 55 узагальнених та 14 додаткових узагальнених матеріалів;

ГУР МО — 1 узагальнений матеріал.

У переданих узагальнених матеріалах і додаткових узагальнених матеріалах до них, загальна сума фінансових операцій, яка може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, складає 98,5 млрд. грн.

Відповідно до інформації правоохоронних органів, яка надійшла у 2012 році, за результатами перевірки узагальнених матеріалів:

порушено 84 кримінальні справи, за результатами розгляду.

77 узагальнених матеріалів;

використано 161 узагальнений матеріал у 164 кримінальних справах.

Закінчено провадженням та направлено до суду 175 кримінальних справ (у т.ч. з урахуванням узагальнених матеріалів минулих років).

Судами розглянуто та винесено обвинувальний вирок (або прийнято інше рішення за нереабілітуючими обставинами) у 99 кримінальних справах.

У межах оперативнорозшукових та контррозвідувальних справ перевіряється 61 узагальнений матеріал.

Разом загальна кількість суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які стали на облік у Держфінмоніторингу станом на кінець 2014 року складала 12 285, з яких [10]:

— Банківські установи 174;

— Небанківські фінансові установи — 4694;

— Спецсуб'єкти первинного фінансового моніторингу — 7417.

Ефективність системи фінансового моніторингу являє собою ступінь відповідності результатів функціонування фінансового моніторингу поставленій меті й витраченим ресурсам. Оскільки метою національної системи фінансового моніторингу є запобігання та протидія використанню фінансового сектора в процесах легалізації злочинних доходів, то її ефективність можна розглядати як здатність з найменшими витратами запобігати та протидіяти процесам легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму.

Хоча вітчизняними науковими колами не приділено належної уваги питанню оцінки ефективності системи фінмоніторингу, заслуговує на увагу методика визначення ефективності системи фінансового моніторингу з використанням лінійної математичної моделі інтегрального показника (метод зважених сум), запропонована І. Д’яконовою. Використання інтегрального показника дає змогу комплексно оцінити ефективність системи фінмоніторингу, тому дана методика буде взята за основу, хоч запропоновані критерії і відповідні показники ефективності фінмоніторингу, а саме «доцільність», «результативність» та «економічність» не враховують всіх напрямків роботи системи фінансового моніторингу. Зокрема, «доцільність» слід визначати на основі співвідношення обсягів арештованого/вилученого майна до ВВП та показника тінізації економіки, розрахованого незалежними експертами.

Критерії та значення відповідних показників ефективності системи фінмоніторингу за 20 072 013 рр. подані в табл. А.1 Додатку А.

Результати розрахунків — агреговані показники ефективності та інтегральний індекс ефективності - приведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 Агреговані та інтегральний показники ефективності системи фінмоніторингу.

Для наочного відображення отриманих результатів значення інтегрального показника ефективності виражено у відсотках та графічно відображено в динаміці на рис. 6.4.

Рис. 6.4 Динаміка інтегрального показника ефективності системи фінмоніторингу протягом 20 072 013 рр. [6].

Отже, ефективність системи фінмоніторингу протягом досліджуваного періоду була нерівномірною, без чіткого напрямку тренду і коливалась в межах 60%82%. Водночас, можна виділити періоди високої (20 092 010 рр. та 2013 р.) і низької ефективності (20 072 008 рр. та 20 112 012 рр.).

Основними причинами падіння ефективності протягом 20 072 008 рр. були зниження результативності, в основному за рахунок скорочення кількості повідомлень, відібраних для формування досьє й невисокого рівня відкритих кримінальних справ, та доцільності за рахунок сильного падіння рівня вилучених/арештованих активів (до 0,006% ВВП — найнижчого значення за період), що не можна пояснити зниженням рівня тінізації. Падіння ефективності не було перекрито зростанням кількості вироків за результатами розгляду кримінальних справ, підвищенням результативності міжнародних комунікацій та постійно зростаючим протягом досліджуваного періоду рівнем інформаційного забезпечення. Ці процеси супроводжувались найвищим рівнем асигнувань на утримання ДСФМУ за досліджуваний період — 0,02% від загальних видатків держбюджету.

Протягом 20 112 012 рр. основними причинами низької ефективності системи фінмоніторингу були падіння результативності, в основному за рахунок стрімкого скорочення кількості повідомлень, відібраних для формування досьє та узагальнених матеріалів (до найнижчого значення за період), та дієвості за рахунок значного підвищення робочого навантаження (до 67,4%94% порівняно з 2010 р. в 20 112 012 рр.) й незначного зниження результативності міжнародних комунікацій. Ці процеси відбувались на фоні скорочення видатків бюджету на утримання ДСФМУ до найнижчого рівня за досліджуваний період — 0,0074% від загальних витрат бюджету. Слід зазначити, що скорочення витрат в 20 112 012 рр. могло бути не виправданим, що позначилось на ефективності.

Протягом 20 092 010 рр. ефективність системи фінансового моніторингу досягла найвищого рівня за досліджуваний період — 82,3% та 79,2% відповідно. Це було досягнуто завдяки покращенню ключових показників результативності, доцільності та дієвості, зокрема це обсяги арештованого майна й кількість вироків суду (у 2009 р. максимум за період), у 2010 р. максимуму за період досягли: кількість відібраних повідомлень для формування досьє, результативність міжнародних комунікацій та робоче навантаження. Економічність була на середньому рівні (0,014%0,012% від загальних витрат бюджету).

У 2013 р. ефективність системи фінмоніторингу зросла майже до 74% перш за все за рахунок підвищення результативності (зріс обсяг узагальнених матеріалів та вироків) та дієвості (висока результативність міжнародних комунікацій, рівні підвищення кваліфікації та інформаційного забезпечення). Економічність була на високому рівні (0,0077% від загальних витрат бюджету). Однак, робоче навантаження було найбільшим за досліджуваний період (4,77 тис повідомлень на одного працівника), що можна розглядати як стримуючий фактор, оскільки більша завантаженість може сприяти продуктивності тільки до певної межі - подальше зростання призведе до формального ставлення до роботи та збільшення помилок. Ця теза підтверджується значним кореляційним зв’язком (показник кореляції 0,7) між робочим навантаженням та інтегральним індексом ефективності протягом періоду.

Таким чином, згідно розрахованого інтегрального індексу, потенціал зростання ефективності системи фінмоніторингу досить високий і станом на 2013 р. складав 26%. Підвищення ефективності можна досягти покращенням низьких показників одночасно зі збереженням високих на оптимальному рівні. Зважаючи на високий рівень тінізації, ефективність системи фінмоніторингу має бути виражена у зростанні обсягів арештованого/вилученого майна. Станом на 2013 р. рівень цього показника складає 0,04% ВВП, в той час як тінізація — 49,5% ВВП. Економічність системи фінмоніторингу не можна розглядати однозначно — зниження витрат виправдане лише в деяких межах.

Підвищення економічності (зниження бюджетного асигнування ДСФМУ) виправдовувало себе до 2009 р. Подальше зменшення фінансування, одночасно з іншими, описаними вище процесами, призводили до зниження ефективності до 2012 р. включно. В 2013 р. ефективність зросла, чому посприяло в тому числі й зниження економічності. Таким чином, критерій економічності має ґрунтуватись не на мінімізації, а на оптимізації витрат (встановлення їх на рівні достатньому для виконання ДСФМУ своїх функцій). Протягом досліджуваного періоду цим рівнем є показник 2009 р. — 0,014% від загальних видатків держбюджету.

Рівень бюджетних асигнувань поряд з високою часткою витрат на оплату праці з одного боку дозволяє фінансово стимулювати співробітників ДСФМУ (середня зарплата в 2013 р. складала 8,88 тис грн. [6]), з іншого боку залишає менше коштів на забезпечення діяльності та функціонування Державної інформаційної та інформаційно-аналітичної системи (ДІІАС) ДСФМУ, оновлення технічного ресурсу єдиної державної інформаційної системи (ЄДІС) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму і утримання Навчально-методичного центру ДСФМУ, що в свою чергу, негативно впливає на ефективність роботи.

Висновки.

Фінансовий моніторинг є важливою і дієвою формою державного фінансового контролю з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Ефективність фінансового моніторингу є основоположною характеристикою функціонування системи протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом і визначається як здатність з найменшими витратами запобігати та протидіяти процесам легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму.

В результаті розрахунку ефективності системи фінмоніторингу з’ясовано, що ефективність системи фінмоніторингу протягом досліджуваного періоду була нерівномірною, без чіткого напрямку тренду і коливалась в межах 60%82%. Водночас, можна виділити періоди високої (20 092 010 рр. та 2013 р.) і низької ефективності (20 072 008 рр. та 20 112 012 рр.). Основними причинами падіння ефективності було зниження результативності і доцільності.

Після оновлення влади в Україні та прийняття одним із основних напрямків державної політики боротьбу з корупцією та фінансуванням тероризму, ефективність діяльності Держфінмоніторингом протягом 2014 року значно зросла. Так, підготовлено 774 узагальнених та додаткових узагальнених матеріалів, в яких сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані:

з легалізацією коштів, становить 267,4 млрд. грн.;

з учиненням іншого злочину, визначеного КК України, становить 52,6 млрд. гривень.

за результатами вжитих заходів загальна сума виявлених та заблокованих Держфінмоніторингом коштів в еквіваленті складає 1,49 млрд. дол. США.

Слід відмітити, що за результатами попередньої діяльності Дерфінмоніторингу у 20 122 013 рр.:

1. У 2012 році у переданих узагальнених матеріалах і додаткових узагальнених матеріалах до них, загальна сума фінансових операцій, яка може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, складає 98,5 млрд. грн., але практично кримінальні провадження не проводились;

2. У 2013 році в межах кримінальних проваджень, у яких використовуються узагальнені матеріали, накладено арешт на майно (кошти) на загальну суму 590,56 млн. грн.; загальна вартість вилученого майна (коштів) — 8,12 млн. грн.; розмір відшкодованих збитків у ході досудового розслідування (добровільно відшкодовано) — 71,9 млн. грн.

Поступова реалізації євроінтеграційних прагнень України вимагає приведення національного економічного середовища у відповідність до європейських стандартів. Однією з проблем на цьому шляху є високий ступінь тінізації вітчизняної економіки (за різними оцінками 4749% ВВП), в той час як в ЄС цей показник значно нижчий: від 8% ВВП (Австрія) до 31% ВВП (Болгарія). Крім того, значні фінансові втрати від легалізації незаконно отриманих доходів актуалізують потребу у застосуванні відповідних превентивних і запобіжних заходів, що можуть сприяти детінізації економіки. Фінансовий моніторинг є важливою і дієвою формою державного фінансового контролю з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, тому його ефективність напряму пов’язана з подоланням тінізації економіки.

Список використаних джерел.

1. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1702VII //{Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом № 198VIII від 12.02.2015} [ Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/170 218.

2. Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу // Постанова Правління Національного банку України від 14.05.2003 № 189 (із змінами внесеними Постановами НБУ актуального стану від 22.01.2015 № 45). [ Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z038103.

3. Буткевич С. А. Фінансовий моніторинг: зарубіжний досвід та українська модель: монографія / Буткевич С. А. — Сімферополь: Кримнавчпеддержвидав, 2012. — 314 с.

4. Дмитров С. О. Фінансовий моніторинг в банку: Навчальний посібник [ текст] / С. О. Дмитров, В. В. Коваленко, А.В.Єжов; за ред. Дмитрова С. О. — Суми: «Університетсьва книга», 2008. — 336 с.

5. Д’яконова І. Методика оцінки ефективності фінансового моніторингу /І. Д’яконова, Д. Шиян// Вісник Української академії банківської справи. — Суми: ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», 2013. — № 1(34). — С. 1016.

6. Хвалинський С. О. Ефективність системи протидії легалізації незаконних доходів в контексті Євроінтеграції [ Електронний документ] / С.О.Хвалінський // Електронний журнал «Ефективна економіка», № 12, 2014. — режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/.

7. Статистичні дані щодо отриманих Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції протягом ІV кварталу 2014 року [Елeктронний документ] // Звіт Держмоніторингу України http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=83&lang=uk / zvit_IVkv_2014.pdf.

8. Статистичні дані щодо отриманих Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції протягом IIІ кварталу 2014 року [Елeктронний документ] // Звіт Держмоніторингу України http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=83&lang=uk / zvit_IIIkv_2014.pdf.

9. Статистичні дані щодо отриманих Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції протягом ІI кварталу 2014 року [Елeктронний документ] // Звіт Держмоніторингу України http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=83&lang=uk / zvit_IIkv_2014.pdf.

10. Статистичні дані щодо отриманих Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції протягом І кварталу 2014 року [Елeктронний документ] // Звіт Держмоніторингу України http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=83&lang=uk / zvit_Ikv_2014.pdf.

Додаток А.

Таблиця A.1 Показники ефективності системи фінансового моніторингу за 20 072 013 рр. [6].