Транспорт. 
Основні терміни і поняття

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАИНЫ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Експлуатація морських портів»

ТРАНСПОРТ.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

з дисципліни

«Загальний курс транспорту»

Одеса — 2012

Короткий словник основних термінів і понять з дисципліни «Загальний курс транспорту» укладено кандидатом технічних наук Решетковим Дмитром Миколайовичем — доцентом кафедри «Експлуатація морських портів» Одеського національного морського університету на підставі робочої програми дисципліни «Загальний курс транспорту» навчального плану стандарту освіти.

Короткий словник термінів і понять схвалено кафедрою «Експлуатація морських портів» ОНМУ 24 лютого 2011 р. (протокол № 12).

Рецензент — канд. економ. наук, доцент І.В. Раскевіч.

ВСТУП Словник ключових термінів і понять з дисципліни «Загальний курс транспорту» призначено для студентів специальностей «Організація перевезень та управління на транспорті», «Правознавство».

Мета словника — допомогти скласти загальне уявлення про мову транспорту, без оволодіння якою не зможе досягти успіху сучасний менеджер, підприємець, маркетолог.

термін транспорт перевезення управління

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ Аварія — авіаційна подія без людських жертв, що призвела до серйозного пошкодження чи руйнування повітряного судна, тілесних ушкоджень пасажирів, членів екіпажу чи третіх осіб.

Авіаційний перевізник (авіаперевізник) — суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезення пасажирів, вантажу, пошти повітряним транспортом.

Автобус — транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно Автобусний маршрут — шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Автомобіль — колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Автомобіль вантажний — автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Автомобіль легковий — автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять з місцем водія включно.

Автомобільний перевізник — фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільний транспорт — галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами.

Автомобільний транспортний засіб — колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

Автомобільні дороги (АД) — комплекс споруд (земельне полотно, основа та покриття, мости), що призначені для руху нерельсових транспортних засобів та пішоходів.

Автостанція — споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів.

Адміністрація морських портів України — державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

Аеродром — поверхня земної або водної ділянки, на якій розміщені будівлі, споруди та обладнання, яка призначена повністю або частково для вильоту, прибуття та руху по цій поверхні повітряних суден.

Аеронавігаційне обслуговування — обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв’язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації

Аеропорт — комплекс споруд, призначених для приймання, відправлення повітряних суден та обслуговування повітряних перевезень, що має для цих цілей аеродром, інші наземні споруди та необхідне обладнання.

Акваторія морського порту (портова акваторія) — визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Аспекти транспорту — їх можна розподілити на інфраструктуру, транспортні засоби та управління. Інфраструктура включає використані транспортні мережі або шляхи сполучення (дороги, залізничні колії, повітряні коридори, канали, трубопроводи, мости, тунелі, водні шляхи і т. д.), а також транспортні вузли або термінали, де здійснюється перевантаження вантажу чи пересадка пасажирів з одного виду транспорту на інший (наприклад, аеропорти, залізничні станції, автобусні зупинки і порти).

Багаж — речі та інші матеріальні цінності, що відправляються пасажиром за окрему плату за наявності проїзних документів у багажному вагоні, який прямує в тому ж напрямку, що і пасажир.

Багажна квитанція — частина квитка, що засвідчує прийняття до перевезення зареєстрованого багажу.

Безпека авіації - стан галузі цивільної авіації, за якого ризик завдання збитків людям чи майну знижується до прийнятного рівня у результаті безперервного процесу визначення рівня небезпеки і керування ним та утримується на такому рівні, або знижується далі, у сферах безпеки польотів, авіаційної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, економічної безпеки та інформаційної безпеки.

Вага поїзда (маса поїзда) — один з найважливіших показників, який впливає на ефективність роботи залізничного транспорту. Вага поїзда визначає провізну спроможність ліній, собівартість і економічність перевезень, а також питому витрату палива або електроенергії (для ЕРС) на тягу поїздів. Розрізняють вагу брутто і нетто. Вага брутто визначається додаванням ваги локомотива, ваги тари вагонів і власне ваги вантажу або пасажирів. Вага нетто — додаванням ваги локомотива і ваги тари вагонів.

Вагон безпересадковий — пасажирський вагон, який прямує до станції призначення з двома або більше поїздами без пересадки пасажирів.

Вагон зі змінним трафаретом — вагон у поїзді, обладнаний двома маршрутними дошками (трафаретами), продаж проїзних документів у який здійснюється не далі станції зміни трафарету і окремо від станції зміни трафарету. На першій вказується маршрут від станції відправлення поїзда до станції зміни трафарету, на другій — маршрут від станції зміни трафарету до станції призначення поїзда.

Вагон купейний — вагон з окремими чотиримісними купе з місцями для лежання.

Вагон м’який — вагон з окремими одномісними, двомісними (СВ) та тримісними купе з місцями для лежання.

Вагон пасажирський спеціальний — пасажирський вагон, який в установленому порядку призначений в рейс за замовленням будь-якої юридичної або фізичної особи для перевезення групи пасажирів, багажу чи вантажобагажу.

Вагон підвищеного комфорту — м’який або купейний вагон типової або спеціальної конструкції з наданням харчування та особливих умов і послуг Вагон плацкартний — вагон із відкритими купе з місцями для лежання.

Вагони пасажирські - вагони, призначені для перевезення пасажирів. До числа таких вагонів належать також поштові, багажні, вагони-ресторани, службово-технічні (службові, клуби, санітарні, випробувальні та вимірювальні, лабораторії та інші спеціальні вагони пасажирського типу.

Вагони спеціального призначення — використовуються для вантажів, які потребують особливих умов перевезення: транспортери — для перевезення громіздких і великовагових машин і устаткування; вагони для перевезення худоби, живої риби, бітуму, цементу, легкових автомобілів; вагони, призначені для технічних і побутових потреб залізниць; вагони-майстерні; вагони відбудовних і пожежних поїздів; думпкари; хопери.

Вагонне депо — лінійне підприємство, яке призначено для деповського періодичного і поточного відчіпного ремонтів вагонів, виготовлення та ремонту запасних частин для пунктів технічного обслуговування і безвідчіпного ремонту вагонів у межах прикріплених до депо дільниць.

Вантаж — 1) матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі; 2) всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу.

Вантажна автомобільна станція — комплекс будівель, споруд, призначених для виконання вантажних, господарських робіт з вантажами та надання транспортно-експедиційних послуг перевізникам.

Вантажне місце — умовна одиниця вантажу для приймання його для перевезення або здачі вантажоодержувачу при здійсненні навантаження або розвантаження рухомого складу.

Вантажний контейнер — одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для меха-нізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб. м і більше).

Вантажний термінал (автопорт) — комплекс будівель, споруд, обладнаних навантажувальними засобами, призначених для виконання вантажних, господарських робіт з вантажами, технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, надання транспортно-експедиційних та інших послуг перевізникам.

Вантажні операції - навантаження вантажу на залізничний рухомий склад, вивантаження вантажу із залізничного рухомого складу, сортування дрібних відправок та контейнерів, перевантаження, перевалка на транспортні засоби іншого виду транспорту.

Вантажно-розвантажувальні операції - навантаження вантажу на транспортні засоби, їх розантаження, кріплення, замір та оформлення документів.

Вантажобагаж — вантаж, що перевозиться в пасажирських і поштово-багажних поїздах.

Вантажовідправник — будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) — зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Вантажонапруженість залізниць — характеризується середньою кількістю виконаних тоннокілометрів або приведених тоннокілометрів, що припадають на 1 км експлуатаційної довжини ліній Вантажообіг — загальний обсяг вантажної транспортної роботи, який дорівнює сумі добутків перевезеного вантажу на відстань перевезення по кожній партії вантажу, вимірюється в тонно-кілометрах (на морському транспорті - у тонно-милях).

Вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) — зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж.

Вантажоодержувач — будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Вантажопідйомність вагона — найбільша маса вантажу (нетто), яка може перевозитися в даному вагоні.

Вантажопідйомність транспортного засобу — 1) максимальна кількість вантажу, яке може бути завантажено у транспортний засіб, виходячи з умов міцності його конструкції та окремих деталей; 2) максимальна маса вантажу, яку здатен в певних умовах в один прийом підняти, перемістити або перевезти транспортний засіб.

Вантажопотімк — кількість матеріалу, який переміщується певною трасою за одну годину. Вантажопотік характеризується видом матеріалу, напрямком, інтенсивністю, нерівномірністю і довжиною транспортування.

Великоваговий транспортний засіб — транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Великогабаритний транспортний засіб — транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Вертодром — аеродром або майданчик на землі, на воді чи на споруді, призначений повністю або частково для прибуття, відправлення та руху вертольотів по його поверхні.

Види рухомого складу міського транспорту — 1) автомобільні - автобуси, таксі, легкові та вантажно-пасажирські; 2) електричні - трамваї, тролейбуси, метро, фунікулери, підвісні та спеціальні колійні дороги; 3) водні - теплоходи, пороми, катери, моторні човни.

Використання повітряного простору України — провадження діяльності, пов’язаної з польотами повітряних суден, з переміщенням (перебуванням) матеріальних об'єктів у повітряному просторі України, а також з вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів.

Виріб авіаційної техніки — повітряне судно, авіаційний двигун, повітряний гвинт або допоміжна силова установка.

Відмова в перевезенні - відмова авіаперевізника в перевезенні пасажира або його багажу рейсом, незважаючи на його присутність для посадки на борт, крім наявності для відмови у посадці таких підстав: охорона здоров’я, забезпечення безпеки, неналежне оформлення необхідної для перевезення документації (паспорт, віза, квиток тощо).

Відомчій транспорт — транспортні засоби підприємств, установ та організацій. Відносини підприємств, які мають відомчий транспорт, з підприємствами, установами, організаціями та громадянами, яким вони надають транспортні послуги, та підприємствами транспорту загального користування регулюються кодексами (статутами) окремих видів транспорту.

Відправлення вантажів — загальний обсяг вантажів у тоннах (брутто) прийнятий до перевезення.

Відправлення експортних вантажів — відправлення вантажів, вироблених у межах України, за кордон.

Відправлення пасажирів — загальна кількість пасажирів, прийнятих до перевезення.

Відправник небезпечного вантажу — зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення.

Внутрістанційні перевезення — перевезення вантажу з однієї під'їзної колії на іншу в межах однієї станції.

Внутрішний транспорт — внутрішньозаводський, внутрішньосільсько-господарчий;

Внутрішні водні шляхи (ВВП) — водні простори, що використовуються для судноплавства і сплаву лісу. Поділяються на природні (внутрішні моря, озера і річки) і штучні (шлюзові річки, судноплавні канали, штучні моря, водосховища).

Внутрішні перевезення — перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави.

Внутрішній підхідний канал — гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях, розташований у межах акваторії порту, призначений для підходу або відходу суден до причалів та маневрування в межах акваторії морського порту.

Внутрішній транспорт (внутрішньозаводський, внутрішньосільськогосподарчий) — технологічний транспорт, який забезпечує переміщення предметів праці усередині підприємства, КСТ, шахти, кар'єру.

Водій — особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Водний транспорт — морський і річковий транспорт.

Вокзал — комплекс спеціальних споруд, приміщень, обладнання, призначений для обслуговування пасажирів, надання їм платних та безплатних послуг, управління рухом поїздів та розміщення персоналу. До складу вокзального комплексу входять: посадкові платформи, пішохідні тунелі та мости, переходи через залізничні колії, багажні приміщення, частина прилеглої до споруди привокзальної площі. Залежно від обсягів роботи з відправлення пасажирів вокзали бувають позакласні, 1, 2 та 3 класу.

Габарити водного шляху — розміри судового ходу (ширини, глубини, розміри мостових отворів, шлюзів).

Газотранспортна система — система газопроводів, яка з'єднує продавця та споживача газу і включає магістральні газопроводи, газопроводи-відводи, газорозподільні мережі, що перебувають на балансі у газотранспортних, газозбутових організацій або споживача.

Гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) — інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Графік руху — відомості про час і послідовність виконання рейсу.

Густота шляхів сполучення — показник, що визначає довжину шляхів сполучення у розрахунку на одиницю площі території країни.

Густота шляхів сполучення — показник, що визначає довжину шляхів сполучення у розрахунку на одиницю площі території країни.

Дальність перевезення вантажів — відстань переміщення вантажів між пунктами їх відправлення і призначення. Як один з показників перевізної роботи, використовується середня дальність перевезення вантажів, що виражається в км.

Дедвейт — повна вантажопідйомність судна, маса всіх вантажів, що може прийняти судно (корисний вантаж, суднові запаси і пр.).

Державна авіація — авіація, що використовує повітряні судна з метою виконання функцій із забезпечення національної безпеки і оборони держави та захисту населення, які покладаються на Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, органи внутрішніх справ, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань цивільного захисту, органи охорони державного кордону України, митні органи.

Державне повітряне судно — повітряне судно, що застосовується у військовій, митній та прикордонній службі, службі цивільного захисту, в органах внутрішніх справ.

Дефектоскопія внутрішньої порожнини трубопроводу — визначення, реєсрування або передавання геометричних, фізичних та інших параметрів трубопроводу і його антикорозійного покриття, які характеризують його технічну надійність, за допомогою комплексу приладів, що розміщуються всередині трубопроводу.

Діяльність у сфері міського електричного транспорту — здійснення комплексу робіт і заходів, пов’язаних з підготовкою, організацією та наданням транспортних послуг.

Договір про перевезення вантажів — двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов’язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Договірні Сторони — держави, суб'єкти міжнародних правовідносин, що беруть участь у процесі міжнародних автомобільних перевезень, визначені законодавством.

Дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом — документ, що видається уповноваженими органами Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для в'їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а також здійснення інших видів перевезень, передбачених законодавством.

Дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування — документ, який надає право на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування Дозвіл узгодження умов та режимів перевезень — додатковий дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.

Документи на вантаж — документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про транспортно-експедиторську діяльність» ," Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Дорожній лист — документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Дорожній транспортний засіб — транспортний засіб, призначений для екс-плуатації переважно на автомобільних дорогах загального, користування усіх категорій і сконструйованим згідно з їхніми нормами.

Думпкар — вагон-самоскид (з англ. мови), для перевезення сипучих вантажів — вугілля, піску, щебеню тощо.

Економічний район — це економічно цілісна частина території країни, якій властиві спеціалізація і комплексність господарства, це науково обґрунтований поділ країни на економічні райони, що склалися історично або у процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці. Україна розділена на 8 економічних районів: Донецкий, Карпатський, Південний, Подільський, Поліський, Придніпровський, Східний, Центральний.

Експедитор (транспортний експедитор) — суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Експедитор з перевезення вантажів — працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів.

Експериментальне повітряне судно — прототип повітряного судна, модифіковане або нове повітряне судно, на якому проводяться випробування або дослідно-конструкторські, експериментальні та науково-дослідні роботи.

Експлуатант аеродрому — юридична особа, що здійснює експлуатацію аеродрому.

Експлуатант аеропорту — юридична особа, що є утримувачем сертифіката аеродрому та має сертифікат на право здійснення діяльності з наземного адміністрування в аеропорту. Експлуатант аеропорту може мати також інші сертифікати та здійснювати інші види аеропортової діяльності, крім визначених у цьому абзаці.

Експлуатаційна довжина залізничних ліній — довжина між станціями без урахування колій: другої головної, станційних та ін.

Експлуатаційна швидкість (комерційна) — швидкість рухомого складу з урахуванням проміжних та кінцевих зупинок.

Експлуатаційна швидкість (комерційна) — швидкість рухомого складу з урахуванням проміжних та кінцевих зупинок.

Експрес-перевізник — транспортна або транспортно-експедиційна компанія, створена відповідно до чинного законодавства України, що здійснює прискорене перевезення міжнародних вантажів та має всесвітню мережу з системою центральних та регіональних сортувальних станцій, комп’ю-терну мережу відстеження проходження таких вантажів протягом усього часу доставки від відправника до одержувача.

Електронний квиток — електронний документ, що включає маршрут-квитанцію, видану авіаперевізником або від імені авіаперевізника, електронні купони та, у разі використання, документ для посадки.

Електронний купон — частина електронного квитка, яка викорис-товується для перевезення на відповідному рейсі, або інший документ, який його замінює, що зберігається у базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника.

Емісія авіаційного двигуна — виділення авіаційним двигуном таких шкідливих газоподібних речовин, як дим, незгорілі вуглеводні, окиси вуглецю і оксиди азоту.

Єдина транспортна мережа — сукупність облаштованих для переміщення транспортних засобів, автомобільних і залізничих доріг, морських і річкових шляхів, повітряних трас забезпечує перевезення пасажирів і вантажів по заданому маршруту, різними видами транспорту.

Єдина транспортна система — технологічно і економічно збалансована сукупність видів транспорту, що виконують позаміські перевезення. До неї входять залізничний, морський, річковий, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

Єдиний міжнародний перевізний документ — документ, що підтверджує міжнародний характер авіаційного перевезення у разі його виконання за межі митної території України. Єдиним міжнародним перевізним документом є Генеральна декларація, належним чином оформлена експлуатантом відповідно до Доповнення 1 до Додатка 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Заборона використання повітряного простору України — обов’язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов’язану з використанням повітряного простору України.

Загальногосподарськи транспортні фактори — 1) розміщення і розміри виробництва і споживання, що визначають обсяги і напрямок перевезень і вантажопотоків; 2) номенклатура продукції, що випускається, яка визначає тип рухомого складу і ритмічність його роботи; 3) стан запасів товарно-матеріальних цінностей, яка визначає терміновість доставки вантажів і т.д.

Специфічні транспортні фактори — 1) розміщення мережі шляхів сполучення; 2) умови експлуатаційної роботи, в тому числі сезонність і ритмічність роботи; 3) пропускна і провізна здібності; 4) технічна озброєність; 5) система організації транспортного процесу.

Загальни принципи управління інфраструктурою транспорту — планомірність ведення господарства; єдиноначальність при активній участі трудящих в управлінні виробництвом; правильний підбір, розставлення та виховання кадрів; сурова дисципліна в виконанні планів, нормативних документів та режимах праці.

Загальний повітряний рух — польоти повітряних суден, що виконуються відповідно до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).

Залізниця — 1) прокладений у місцевості рейковий шлях, призначений для руху спеціального рухомого складу; 2) господарське підрозділ у системі управління залізничним транспортом, що має у своєму складі служби: перевезень, вантажної і комерційної роботи, пасажирську, локомотивного і вагонного господарства, колії, сигналізації та зв’язку, електрифікації, фінансову та ін.

Залізнична станція — виробничо-господарська одиниця на залізничному транспорті, яка забезпечує зв’язок залізниці з клієнтурою і здійснює операції з приймання, відправлення, схрещення й обгону поїздів, з обслуговування пасажирів, прийому та видачі вантажів, маневрову роботу з формування і розформування поїздів і технічні операції з поїздами.

Залізничний транспорт — виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Замовлення на перевезення вантажів — документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни Замовники транспортних послуг (замовники) — місцеві органи вико-навчої влади, органи місцевого самоврядування та/або уповноважені ними юридичні особи, які замовляють транспортні послуги.

Зареєстрований багаж — багаж пасажира, прийнятий перевізником під свою відповідальність для перевезення та своєчасної доставки, на який перевізник оформив багажну квитанцію та видав багажну ідентифікаційну бирку.

Засоби транзиту — механічні засоби, контейнери, що використовуються учасниками транзиту для надання (виконання) транзитних послуг (робіт) Засоби управління та зв’язку — пункти диспетчерського зв’язку, пункти автоматизованої системи дорожнього управління.

Засоби управління та зв’язку на транспортіпункти диспетчерського зв’язку, пункти автоматизованої системи дорожнього управління Збірник правил перевезення і тарифів залізничного транспорту — офіційне періодичне видання, в якому публікуються затверджені згідно з цим Статутом нормативні акти з питань перевезення.

Збори — цінові ставки, за якими провадяться розрахунки за виконання підприємствами залізничного транспорту робіт та послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу.

Здавання вантажу — подання вантажоодержувачу перевізником вантажу, згідно з товарно-транспортним документом, з наступним розвантаженням і оформленням документів про його передачу вантажоодержувачу.

Злітно-посадковий майданчик — земельна (водна, льодова) ділянка, спеціально підготовлений майданчик або підняті над земною, водною поверхнею конструкції, що придатні та використовуються для зльоту, посадки, руху та стоянки легких повітряних суден максимальною злітною масою не більше 5700 кілограмів. Злітно-посадкові майданчики поділяються на постійні та тимчасові.

Їздка — транспортний цикл, що складається з навантаження вантажу, руху транспортного засобу з вантажем, розвантаження та подання транспортного засобу під чергове завантаження.

Інкотермс (від англ. INCOTERMS) — словоскорочення від International Commercial Terms — Міжнародні комерційні терміни) — збірник міжнародних торгових термінів з тлумаченнями. Визначає взаємини (обов'язки) імпортера й експортера.

Інтенсивність перевезення вантажів і пасажирів за видами шляхів сполучення — показник, що характеризує ступінь використання шляхів сполучення при вантажних (пасажирських) перевезеннях; визначається діленням обсягів транспортної роботи на довжину шляхів сполучення.

Інцидент — подія, крім авіаційної події, що пов’язана з експлуатацією повітряного судна і впливає або може вплинути на рівень безпеки його експлуатації.

Катастрофа — авіаційна подія з людськими жертвами, що призвела до загибелі або зникнення безвісти когось із пасажирів, членів екіпажу або третіх осіб, а також у разі отримання ними тілесних ушкоджень зі смертельним наслідком. До катастроф також належать випадки загибелі когось із осіб, які перебували на борту, у процесі їх аварійної евакуації з повітряного судна. У разі отримання тілесних ушкоджень, внаслідок яких протягом 30 діб з часу авіаційної події настала смерть, вони класифікуються як тілесні ушкодження зі смертельним наслідком.

Категорії транспорту — транспорт ділиться на три категорії: транспорт загального користування, транспорт незагального користування і особистий або індивідуальний транспорт. Транспорт загального користування не слід плутати із громадським транспортом (громадський транспорт є підкатегорією транспорту загального користування). Транспорт загального користування обслуговує торгівлю (перевозить товари) і населення (пасажирські перевезення). Транспорт незагального користування — внутрішньовиробничий і внутрішньовідомчий транспорт. Особистий транспорт — це легкові автомобілі, велосипеди, яхти, приватні літаки.

Категорії транспорту — 1) транспорт загального користування, 2) транспорт незагального користування, 3) особистий або індивідуальний транспорт.

Квиток (пасажирський квиток та багажна квитанція) — виданий пере-візником (його агентом) документ, у тому числі електронний, який містить умови договору перевезення, повідомлення, польотні та пасажирські купони.

Клієнт — споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності - відношення фактично перевезеної маси вантажу за один рейс до номінальної вантажопідйомності транспортного засобу.

Контроль транзитних вантажів — діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади та їх службових осіб у пунктах пропуску через державний кордон України по перевірці відповідності транзитних вантажів і транспортних засобів транзиту вимогам митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного та інших видів контролю, що встановлюються виключно законами та міжна-родними договорами.

Користувачі повітряного простору України — фізичні та юридичні особи, яким у встановленому порядку надано право на провадження діяльності з використання повітряного простору України.

Критерії оптимального технологічного процесу — 1) найкраще використання переробляючої здатності технічних засобів; 2) своєчасна обробка вантажів і документів; 3) прискорення звороту машин, судів, вагонів і контейнерів; 4) збереження вантажів; 5) максимальна продуктивність праці; 6) висока культура обслуговування підприємств, організацій і окремих громадян, що користуються послугами транспорту.

Криті вагони — призначені для перевезення вантажів, що потребують під час перевезення укриття від дощу, сонця і снігу (хлібні вантажі, вапно, цемент у пакетах, різні цінні вантажі тощо).

Лізинг без екіпажу (сухий лізинг) — лізинг, за умовами якого повітряне судно включено до сертифіката експлуатанта — лізингоодержувача, який несе відповідальність за забезпечення безпеки польотів.

Лізинг з екіпажем (мокрий лізинг) — лізинг, за умовами якого повітряне судно включено до сертифіката експлуатанта — лізингодавця, який несе відповідальність за забезпечення безпеки польотів.

Ліцензування — державна акція, спрямована на підтвердження права об'єкта ліцензування (підприємства, навчального закладу, їх підрозділу, персоналу тощо) використовувати сертифікат або знак відповідності для виробництва продукції, здійснення певних процесів, робіт та надання послуг.

Локомотив — двигун на колесах, призначений для пересування вагонів по рейках (від латинського «locus» — «місце» і «motia» — «рух»). «Локомонш» — назва першого паровозу Дж. Стефенсону заводського виготовлення.

Магістральний трубопровід — технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.

Маркування — потрібні написи, зображення та умовні позначки, вміщені на упаковці, бирках або самому товарі, який відвантажується для належного перевезення та здачі вантажу одержувачу.

Маршрут (лінія) — напрямок руху трамвая, тролейбуса (поїзда метро-політену, швидкісного трамвая) за встановленим розкладом між визначеними та відповідно обладнаними пунктами на зупинках.

Маршрути перевезення небезпечних вантажів — залізничні шляхи, автомобільні дороги, внутрішні водні шляхи, морський та повітряний простір, де дозволено рух транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі

Маса вагона брутто — загальна маса тари і вантажу нетто, перевезеного у вагоні.

Мережа шляхів сполучення — сукупність усіх шляхів, що з'єднують населені пункти країни чи окремого регіону.

Мета державного управління транспортом — організаційне забезпечення нормального і безпечного функціонування транспортної системи, яка має ґрунтуватися на поєднанні приватних і публічних інтересів.

Методи управління — сукупність способів та прийомів цілеспрямованої дії керівної системи на об'єкт (виробничий колектив або окремого робітника) для виконання поставленої мети.

Метро — транспортні засоби-електропоїзди залізничного типу, які рухаються здебільшого під землею.

Міжміський транспорт — виконуює перевезення за межі міста (населеного пункту) на відстань більше 50-ти км Міжміські перевезення — перевезення пасажирів або вантажів на внутрішньообласних і міжобласних маршрутах, довжина яких перевищує 50 км.

Міжнародне залізничне сполучення — перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами Міжнародний аеропорт — визначений державою на її території аеропорт для приймання і відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні повітряні перевезення, у якому здійснюються митні, іммі-граційні, санітарні, карантинні (стосовно тварин і рослин) та інші процедури, передбачені законодавством.

Міжнародний транспорт — виконує перевезення за кордон або із-за території країни Міжнародний транспортний коридор (МТК) — це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства.

Міжнародні перевезення або міжнародні сполучення — це перевезення вантажів або пасажирів між кількома країнами, особливістю яких є обов? язковий перетин кордону як мінімум хоча б двох суміжних країн.

Міжрайонний транспорт — виконує перевезення між сусідніми економічними районами Мікроавтобус — одноповерховий автобус із кількістю місць для сидіння не більше сімнадцяти, з місцем водія включно.

Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України) — центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв’язку, туризму та інфраструктури, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Місце призначення — пункт, зазначений у квитку, де закінчується перевезення пасажира та його багажу.

Міський електричний транспорт — пасажирський транспорт загального користування, у якому в якості силової установки застосовується електричний двигун. Підрозділяється на вуличний (трамвай, тролейбус) і невуличний (метрополітен, підземний трамвай, монорельсовий транспорт). За характером колійних пристроїв розрізняють: рейковий (метрополітен, трамвай у тому числі швидкісний і підземний) і безрейковий (тролейбус).

Міський транспорт — який перевозить пасажирів та вантажі в межах міста (населеного пункту) Міські перевезення — перевезення пасажирів або різнородних за структурою вантажів у межах міста.

Митні процедури — здійснення контролю за дотриманням порядку переміщення товарів та інших предметів, огляд предметів, оформлення митних документів, накладення митного забезпечення, перевірка правильності заповнення вантажної митної декларації, нарахування сум, що підлягають сплаті, та інші дії, які здійснюються митними органами України з метою виконання законодавства України в галузі митної справи.

Митний склад — митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

Монорельсовий транспорт — вид транспорту, в якому пасажирські вагони або вантажні вагонетки переміщуються по балці-монорельсу, встановленому на опорах або естакаді. Класифікують: по компоновці - навісний або підвісний транспорт; за конструкцією опорно-ходової частини рухомого складу — з колісною, пневматичної, магнітною підвіскою або на ковзних опорах; з електричним приводом, з двигуном внутрішнього згоряння або повітряно-реактивним двигуном.

Морська миля — одиниця довжини, прийнята 1852 метра.

Морський вокзал — будинок або комплекс будівель, споруд і пристроїв, призначений для обслуговування пасажирів (для квиткових, багажних операцій, відпочинку та очікування).

Морський порт — визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності.

Морський термінал — розташований у межах морського порту єдиний майновий комплекс, що включає технологічно пов’язані об'єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів.

Мотоцикл — двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 см³ і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски та механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Навігаційний період — період року, протягом якого залежно від місцевих кліматичних умов використовують водні шляхи для транспорту (на Дніпрі він складає 220 — 270 днів).

Надзвичайна подія — пов’язана з використанням повітряного судна подія, що не відповідає визначенню термінів «авіаційна подія», «серйозний інцидент» чи «інцидент», пов’язана з технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням, транспортуванням.

Наземне обслуговування — послуги з наземного обслуговування повіт-ряних суден, екіпажу, пасажирів, вантажу, багажу, пошти, що надаються користувачам аеропорту на території аеропорту (аеродрому) або за його межами.

Наземний транспорт — залізничний, автомобільний, трубопровідний (нафтопродуктоі газопроводи), нові види транспорту (на магнітній або повітряній подушці, монорейковий транспорт тощо), лінії електропередач (ЛЕП), канатні дороги.

Накладна — основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відпра-вником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони — одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення провізної плати та інших платежів за перевезення.

Напрями державного регулювання роботи транспортно-дорожнього комплексу — здійснюється органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством, і передбачає такі: а) вільне входження у ринки (вихід з ринків) суб'єктів господарювання, що надають транспортні послуги; б) захист навколишнього природного середовища, зменшення викидів забруднюючих речовин та підвищення рівня екологічної безпеки транспортних засобів; в) розроблення правових основ транспортно-експедиційної діяльності; г) правове забезпечення діяльності спеціальних (вільних) економічних зон, орієнтованих на надання транспортно-експлуатаційних послуг.

Небезпечний вантаж — вироби або речовини, що можуть створювати загрозу для здоров’я, безпеки, майна або навколишнього природного середовища і зазначені в переліку небезпечних вантажів, визначеному авіаційними правилами України.

Негативний вплив транспорту на навколишнє середовище — паливні двигуни забруднюють повітря; затори (пробки) на дорогах; токсичні зливи з доріг і парковок, які забруднюють запаси прісної води; зростання міст, яке поглинає житла тварин і сільськогосподарські землі.

Несамохідне судно — судно, рух якого забезпечується енергетичним джерелом, що знаходиться поза межами судна, або за допомогою фізичних зусиль людини.

Об'єкти портової інфраструктури — рухомі та нерухомі об'єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи, лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водота електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту.

Об'єкти портової інфраструктури загального користування — акваторія, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водота електропостачання, інженерні комунікації, інші об'єкти, що забезпечують діяльність двох і більше суб'єктів господарювання у морському порту.

Об'єкти трубопровідного транспорту — магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

Об'єкти міського електричного транспорту — рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг.

Обіг вагона — час, протягом якого з вагоном виконується цикл операцій від початку навантаження до початку наступного його навантаження.

Обмеження використання повітряного простору України — особливий порядок використання повітряного простору, що визначається комплексом заходів, спрямованих на убезпечення польотів та провадження іншої діяльності у повітряному просторі України.

Обсяг перевезень — кількість вантажу, перевезеного або заявленого вантажовідправником і прийнятого перевізником для доставки одержувачу (в тоннах).

Одиниця транспортної роботи — пробіг однієї одиниці рухомого складу міського електричного транспорту з пасажирами на відстань в один кілометр (вагоно-кілометр або тролейбусо-кілометр).

Операційна акваторія причалу (причалів) — гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу суден до причалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.

Організаційно-правова основа державного управління транспортом — система органів державної влади і місцевого самоврядування, наділених управлінською компетенцією щодо транспорту України.

Організація повітряного руху — динамічний, інтегрований менеджмент повітряного руху та повітряного простору України, що включає обслуговування повітряного руху, менеджмент повітряного простору України та менеджмент потоків повітряного руху, що виконується безпечно, економічно та ефективно шляхом надання засобів та безперервного обслуговування у взаємодії з усіма сторонами та із залученням бортових та наземних функцій.

Основни види транспортної діяльності - 1) Транспортування; 2) Управ-лінська діяльність в галузі транспорту; 3) Посередницька діяльність (з фрахтування транспортних засобів, транспортної експедиції, лоцманської проводки тощо); 4. Режимоутворююча діяльність на транспорті, яка здійснюється за такими напрямками: а) митне оформлення та контроль вантажних і багажних перевезень, б) дотримання податкового режиму перевезень, в) страхування транспортних ризиків, г) забезпечення правопорядку на транспорті.

Основни елементи порту — акваторія, територія та причальна лінія.

Основни завдання державного управління транспортом — 1) забезпечення своєчасного, повного та якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України; 2) захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування; 3) безпечне функціонування транспорту; 4) дотримання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи; 5) захист економічних інтересів України та законних інтересів підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних послуг; 6) створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту; 7) обмеження монополізму та розвиток конкуренції; 8) координація роботи різних видів транспорту; 9) ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту та охорони навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту.

Основни напрями транспортної політикі - 1) Організаційно-кадрова політи-ка держави на транспорті; 2) Майнова та інвестиційна політика; 3) Фінансово-кредитна політика; 4) Податкова політика; 5) Тарифна політика; 6) Амортиза-ційна політика на транспорті.

Основни характеристики судна — розміри корпуса, найбільші розміри з урахуванням надбудов, середня осадка, водовміщення та вантажопідйомність.

Основні завдання транспорту — своєчасне, якісне та цілковите задоволення потреб галузей економіки та населення у перевезеннях, підвищення економічної ефективності його роботи.

Основні принципи реформування системи управління транспортом — розмежування функцій державного управління та управління підприємствами ТДК; розмежування виробничих та регулятивно-контрольних функцій; створення організаційних структур управління в об'єднаннях підприємств переважно на комерційній основі.

Особистий транспорт — легкові автомобілі, мотоцикли, мопеди, велосипеди, яхти, приватні літаки.

Охоронна зона — землі вздовж магістральних та промислових трубо-проводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.

Пакетування — формування та скріплення вантажів в укрупнену вантажну одиницю, яке забезпечує при доставці у встановлених умовах їхню цілість, збереження та дозволяє механізувати вантажно-розвантажувальні та складські роботи.

Пасажир — фізична особа, яка користується транспортним засобом, перебуваючи в ньому, але не причетна до керування ним.

Пасажирообіг — загальний обсяг пасажирської роботи, який дорівнює сумі добутків кількості пасажирів (групи пасажирів) на відстань їх перевезення, вимірюється в пасажиро-кілометрах (на морському транспорті у пасажиро-милях).

Перевезення в прямому змішаному сполученні - перевезення, які виконують два або декілька видів транспорту по єдиному транспортному документу, складеному на весь шлях прямування.

Перевезення в прямому сполученні - це перевезення, які виконуються одним видом транспорту (автомобільне, залізничне, річне);

Перевезення вантажів — загальний обсяг вантажів, який навантажено та транспортовано рухомим складом окремих видів транспорту (вантажні автомобілі, залізничні вагони, річкові та морські суда, літаки) або трубопроводами, вимірюється в тоннах (перекачка газу, аміаку — в тоннах або кубічних метрах).

Перевезення небезпечних вантажів — діяльність, пов’язана з пере-міщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення.

Перевезення пасажирів — загальна кількість пасажирів транспортованих рухомим складом окремих видів транспорту (автобуси, легкові автомобілі, тролейбуси, трамваї, залізничні пасажирські вагони, річкові та морські судна, літаки).