Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки

Міністерство освіти та науки України Українська інженерно-педагогічна академія Кафедра філософії та освітніх технологій Педагогічна частина комплексної курсової роботи з дисципліни «Дидактичних основ професійної освіти»

Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки Виконала: Кубракова К. Б ДТ-Х7−1

Науковий керівник: Єрмола А. М Харків 2009

ПЛАН ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи фізичного виховання студентів ВНЗ шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки

1.1 Особливості фізичного виховання студентів ВНЗ

1.2 Організація діяльності і формування досвіду поведінки як ефективний метод у процесі фізичного виховання студентів ВНЗ

2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів ВНЗ за темою «Спортивні змагання «Сила духу»

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП Фізичне виховання студентів ВНЗ — одне з необхідних і вирішальних умов успішного розвитку сучасного суспільства.

Розвиток науки й передової практики фізичного виховання значно розширив уявлення про роль рухової діяльності, зокрема фізичних вправ, у розвитку й зміцненні біологічних і психічних процесів, які відбуваються в організмі людини.

Ніщо не може зрівнятися з перетворюючою силою фізичної культури й спорту. Ця сила робить неспритного спритним, слабкого — сильним, того, що завжди скаржиться на утому — витривалим, хворобливого — здоровішим.

Гарна фізична підготовка учнів у ВНЗ дозволяє швидше освоювати нові складні виробничі професії; вона ж стала одним з вирішальних факторів підготовки льотчиків, космонавтів, військових.

Фізична культура й спорт сприяють розвитку інтелектуальних процесів — уваги, точності сприйняття, відтворення, уяви, мислення, поліпшують розумову працездатність. Здоровіші, загартовані, добре фізично розвинені юнаки й дівчата, як правило, успішно сприймають навчальний матеріал, менше втомлюються на уроках, не пропускають занять через простудні захворювання.

Розробкою даної проблеми займались: Богданов Г. П.; Кенеман А. В; Лихачов Б. Т.; Савин Н. В.; Терованесян А. Л.; Толовин В. А.; Харламов І.Ф.;Щукина Г.І

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи фізичного виховання студентів ВНЗ шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки

1.1 Особливості фізичного виховання учнів ВНЗ Позитивний досвід поведінки створюється шляхом правильно педагогічно організованої діяльності учнів, яка є джерелом виховання в цій групі методів. Виховання в діяльності має ряд закономірностей, на основі яких формуються вимоги до її організації. Діяльність виховує, якщо значима для дітей, має «особистісний зміст» (А. Н. Леонтьев). Позиція учнів ВНЗ повинна бути активною, і функції їх повинні мінятися: усі проходять ролі виконавців і організаторів. Керівництво діяльністю дітей повинне бути гнучким, відповідним до педагогічної ситуації.

У вітчизняній педагогіці організація діяльності учнів ВНЗ є провідним методом виховання. Ця група методів містить у собі приучення, педагогічної вимоги, вправи, суспільної думки, ситуації, що виховують.

Педагогічна вимога розуміється як пред’явлення до виконання певних норм поведінки, правил, законів, традицій, прийнятих у суспільстві й у його групах. Вимога може виражатися як сукупність норм суспільної поведінки, як реальне завдання, як конкретна вказівка про виконання якої-небудь дії. За формою вимоги бувають прямі й непрямі. Перші мають вигляд наказу, вказівки, інструкції, відрізняються рішучим тоном, особливо на початковому етапі виховання. Непрямі вимоги пред’являються у вигляді прохання, ради, натяку, вони апелюють до переживань, мотивів, інтересів учнів ВНЗ. У розвиненому колективі кращі непрямі вимоги.

Суспільна думка — вираз групової вимоги. Воно використовується в розвинених колективах при оцінці вчинків. Педагог повинен формувати здоровішу суспільну думку, стимулюючи виступ учнів з оцінкою їх діяльності.

Приучення й вправи сприяють формуванню стійких способів поведінки, звичок. Приучення — організація регулярного виконання дітьми дій з метою їх перетворення у звичні форми поведінки. Звички стають стійкими властивостями й відбивають свідомі установки особистості, тому їх так важливо формувати. Приучення ефективне на ранніх етапах розвитку. Методика вимагає пояснювати учням, що, як і навіщо потрібно робити. Приучення припускає й перевірку виконання дій.

Вправа — багаторазове повторення й удосконалювання способів дій як стійкої основи поведінки. У широкому змісті це така організація життя й діяльності учнів ВНЗ, яка створює умови для вчинків відповідно до суспільних норм. Вправа опирається на приучення, тісно з ним зв’язане й реалізується через доручення, виконання ролі в загальній діяльності. Участь у колективних справах на всіх стадіях (планування, виконання, оцінка) розбудовує здатності й формує якість особистості. Приучення й вправа ефективна, якщо опираються на позитивні мотиви діяльності й у свою чергу їх формують[11].

Ситуації, що виховують, — обставини утруднення, вибору, поштовху до дії, вони можуть бути спеціально організовані педагогом. Їхня функція — створити умови для свідомої активної діяльності учнів ВНЗ, у якій перевіряються й формуються нові норми поведінки, цінності. Це можуть бути ситуації конфлікту в групі, вибору правильного розв’язку та ін.

1.2 Організація діяльності і формування досвіду поведінки учнів ВНЗ як ефективний метод у процесі фізичного виховання Фізичне виховання є процес організації оздоровчої й пізнавальної діяльності, спрямованої на розвиток фізичних сил і здоров’я, вироблення гігієнічних навичок і здоровішого способу життя. Фізична культура — частина способу життя людину, система збереження здоров’я й спортивна діяльність, знання про єдність і гармонії тіла й духу, про розвиток духовних і сил фізичних.

У культурі й педагогіці різних народів фізичний розвиток і виховання завжди займало важливе місце. Відомі давньосхідні й античні вчення про гармонійний розвиток людини, де фізична досконалість розглядалася в єдності з розумовим і моральним. Фізичне виховання у європейських країнах учнів ВНЗ опирається на ці традиції. В 19 столітті російський педагог П. Ф. Лесгафт створив вітчизняну систему фізичного виховання. Для вдосконалювання теорії фізичного виховання у сучасній Україні важливо опиратися на весь спектр культури й знань у цій області: на наукові теорії, народні традиції й культуру, філософсько-релігійні навчання й системи зроблений — створення людського духу й тіла.

До завдань і змісту фізичного виховання у ВНЗ належать: — розвиток основних рухових умінь і навичок, — забезпечення правильного фізичного розвитку, зміцнення здоров’я, загартовування, підвищення працездатності, — виховання стійкого інтересу й потреби в систематичних заняттях фізичною культурою, — формування поглядів і моральних якостей, що ведуть до розуміння значення фізкультури й пробуджуючих прагнення до здоровішого способу життя, — формування знань в області здоров’я, гігієни, спорту.

Систему фізичного виховання у ВНЗ формують фізичні вправи й знання в навчальному процесі, на уроках фізкультури, біології й деяких інших, у позаурочній діяльності. Засоби фізичного виховання, що склалися історично, включають гімнастику, ігри, туризм, спорт. До них ставляться також природні сили (сонце, повітря й вода), гігієнічні фактори (режим праці й відпочинку, харчування, одяг, санітарні норми в обладнанні приміщень).

Основними методами фізичного виховання є фізичні вправи, тренування, переконання (роз'яснення), інструкції, позитивний приклад. За допомогою останніх в учнів ВНЗ формуються знання, потреби, особисті якості, що сприяють їхньому правильному фізичному й загальному розвитку. Стимулююче значення мають осуд, схвалення, змагання й контроль за виконанням режиму й норм розвитку учнів ВНЗ.

Більші можливості для фізичного розвитку й освіти дітей в області фізичного самовдосконалення має позаучбова робота: кружки, секції, робота класних керівників, оздоровчих центрів. Фізичне виховання має особливе значення для формування здоровішого способу життя учнів ВНЗ.

Фізичне виховання — педагогічний процес, спрямований на вивчення фізичних вправ, розвиток (або підтримка) морфологічних, функціональних, психічних і інших властивостей особистості, формування пов’язаних з ними знань, способів і мотивів діяльності.

Основна форма використання фізичної культури й особистістю, і суспільством у сферах сімейної, дошкільної, загальної, професійної, вищої самостійної й професійної освіти, культурного дозвілля й в інших. Здійснюється у відповідності із властивому педагогічному процесу й специфічних закономірностей принципами й вимогами.

Фізичне виховання учнів ВНЗ формує систему ціннісних орієнтацій особистості на здоровіший спосіб життя, забезпечує мотиваційну, функціональну й рухову готовності до нього. Воно здійснюється відповідно до загальних і специфічних для нього закономірностями, принципами й правилами педагогічного процесу.

Впливає на інтелектуальні, психічні, морально вольові й інші якості особистості.

Основною формою фізичного виховання є обов’язковим навчальні заняття у ВНЗ. У процесі таких навчальних занять вивчається навчальна дисципліна «Фізична культура» — структурна одиниця системи утвору. Фізичне виховання здійснюється в процесі сімейного, позашкільного, спеціального, додаткового утвору в процесі самовиховання.

Фізичне виховання учнів ВНЗ дозволяє різнобічно впливати на особистість. Разом з тим, багато соціально значимі результати фізичного виховання досягаються в цей час лише частково. Усе це свідчить про проблему фізичної підготовки учнів.

Фізична підготовленість один із соціально значимих результатів фізичного виховання. Він швидко губиться після завершення навчання, якщо не підтримується самостійно Виховання дитини в родині є важливим чинником його фізичного, психічного, інтелектуального розвитку й зміцнення здоров’я. Ефективність фізичного виховання дітей у родині залежить від підготовленості до нього батьків, учорашніх учнів і студентів. У той же час у переважній більшості родин батьки не готові до повноцінного фізичного виховання. Причина цієї проблеми полягає в невідповідності отриманої фізкультурної освіти тем вимогам, які пред’являє життя до учнем по закінченню навчання. Наслідком цієї проблеми є відхилення у фізичному, психічному, інтелектуальному розвитку, стані здоров’я дітей, які дають важкі рецидиви в наступному їхньому житті.

Однієї з головних проблем, що покликаний вирішувати фізичне виховання, є проблема зміцнення здоров’я учнів у ВНЗ. У цей час вона вирішується недостатньо ефективно. З віком число здоровіших учнів зменшується. Це відбиває загальну тенденцію зниження рівня здоров’я населення, яке залежить від комплексу факторів.

На здоров’я більше півмільйона учнів, які проживають у несприятливих екологічних умовах і особливо на територіях, забруднених радіонуклідами, усе в більшій мерові відбиваються руйнівні генетичні наслідки цих умов. Вони приводять до росту числа студентів із серйозними відхиленнями в стані здоров’я. Проблема диференційованого учбово-методичного комплексу фізичного виховання, розробленого з урахуванням впливу несприятливих екологічних умов життя є однієї із проблем, які вимагають розв’язку.

Фізичне виховання учнів ВНЗ сильно впливає на організм. Склад учнів неоднорідний рівню здоров’я, фізичного розвитку й фізичної підготовленості. Ті ж педагогічні засоби впливають на різних людей. Робота з особами, які мають відхилення в стані здоров’я, повинна проводитися строго індивідуально. Тому однієї з найважливіших є проблема індивідуалізації фізичного виховання у ВНЗ.

Реалізація перерахованих проблем суттєво ускладнюють недоліки кадрового, матеріально-технічного, інформаційного забезпечення, лікарського контролю до здоров’я учнів і навчальним процесом по фізичнім вихованню, наукового забезпечення, розробки сучасного учбово-методичного комплексу для фізичного виховання.

Фізична культура в ВНЗ виконує ряд найважливіших функцій. Розвиваюча функція складається в удосконаленні всіх фізичних сутнісних сил людей, включаючи м’язову й нервову системи, психічні процеси; руки й ноги; гнучкість і стрункість тіла, око й вухо, здатність орієнтуватися в просторі в екстремальних ситуаціях, адаптуватися до умов, які змінюються.

Виховна функція фізичної культури у ВНЗ спрямована на зміцнення витривалості й морального духу людину. Заняття фізичною культурою повинні бути органічно пов’язана з високими моральними цілями й шляхетними прагненнями. У цьому випадку загартована воля, твердість і рішучість характеру, колективність, спрямованість особистості послужить інтересам суспільства: боротьбі з розбещеністю, алкоголізмом, наркоманією й т.п. Утворююча функція полягає в тому, щоб ознайомити учнів з теорією й історією фізичної культури, її значенням у житті особистості; з різноманітними видами фізкультури, споглядання спортивної боротьби, прояву майстерності, сили духу, краси людського тіла будить у людях сильні почуття, доставляє естетична насолода.

Оздоровчо-гігієнічна функція обумовлена тим, що в сучасних умовах життя в багатьох людей, у зв’язку з дефіцитом активної дії, розвивається гіподинамія, знижується опірність організму. Це робить необхідної для кожної людини щоденну зарядку, ритмічну гімнастику, проведення фізкультурних пауз на роботі.

Загальнокультурна функція, яка полягає в тому, що фізкультура організує й заповнює вільний час корисним і захоплюючим заняттям.

До основних завданням виховання фізичної культури учнів ВНЗ відносять: сприяння правильному фізичному розвитку учнів, підвищення їх працездатності й загартовування охорони здоров’я, розвиток основних рухових якостей (здатність учня до різнобічної рухової активності забезпечується гармонічним розвитком усіх фізичних якостей: сили, витривалості, швидкості), формування життєво важливих рухових вмінь і навичок.

Рухова активність успішна тоді, коли людина володіє відповідними знаннями, уміннями, навиками. Опираючись на них учень може управляти своїми діями в різних умовах (ситуаціях). Рухові вміння формуються в процесі виконання відповідних рухів: природних (ходьба, біг, стрибки) й тих, що не мають аналогів у природі (заняття на тренажерах, снарядах).

Виховання стійкого інтересу й потреби в систематичних заняттях фізична культура у ВНЗ. В основі здоровішого способу життя лежить постійна внутрішня готовність особистості до фізичного самовдосконалення. Вона є результатом регулярних занять при добром відношенні до них. Інтерес і задоволення, одержуване при заняттях поступово переходить у звичку, яка потім перетворюється в стійку потребу, що зберігається довгі роки.

Придбання необхідного мінімуму знань в області гігієни й медицини, фізична культура і спорту. Учні повинні мати чіткі уявлення про режим, особисту гігієну, про значення ФК у зміцненні здоров’я, підтримці працездатності, про шкоду паління, алкоголізму, наркоманії і т.д.

Для розв’язку позначених завдань використовуються різні засоби виховання фізична культура. Фізичні вправи — являються рухові дії, спеціально організовані й свідомо виконувані відповідно до закономірностей і завданнями фізичного виховання. Види: гра, туризм, спорт, гімнастика (виборчий вплив на організм або його окремі системи й функції, види: основна, гігієнічна, спортивна, художня, виробнича, лікувальна).

У ВНЗ на уроках фізичної культури переважно займаються основною гімнастикою: побудовою, загальнорозвиваючих вправ із предметами й без них, вправи на рівновагу, ходьба, біг, стрибки, метання, елементарні акробатичні вправи.

Гра розвиває фізичні сили, задовольняючи природну тягу учнів до рухової активності. Забезпечує колективні переживання, формування почуття «ліктя», перемоги, радості, зміцнюють дружні відносини. У ВНЗ переважають рухливі ігри, — спортивні ігри.

На відміну від попередніх видів фізичної культури спорт завжди пов’язаний з досягненням максимальних результатів в окремих видах фізичних умінь. Для виявлення кращих результатів і визначення переможців у ВНЗ регулярно проводяться спортивні змагання.

Природні сили: сонце, повітря, море. У комплексі із вправами вони значно підсилюють оздоровчий вплив на учнів. Фізичне виховання і розвиток припускають забезпечення гігієнічного режиму заняття, раціонального режиму навчальної праці, відпочинку, харчування, сну. Важливо також і дотримання санітарно-гігієнічних норм, будівництво й зміст житла й інших будинків і приміщень.

Усвідомлення здоров’я й повноцінності надає впевненості у своїх силах, наповнює бадьорістю, оптимізмом і життєрадісністю. Нарешті, це найважливіша умова високої працездатності, яка відкриває широкі можливості в оволодінні обраною професією.

Багаторічна практика показала, що фізична культура учнів у ВНЗ сприяє також розумовому розвитку, виховує моральні якості - упевненість, рішучість, волю, сміливість і мужність, здатність долати перешкоди, почуття колективізму, дружби.

На жаль, далеко не всі учні у ВНЗ розуміють значення фізичного виховання. Багато хто з них обмежується тільки відвідуванням обов’язкових уроків фізкультури. Це не може компенсувати недостатність рухової активності, у результаті чого виникає зайва повнота, відставання у фізичному розвитку, знижується розумова працездатність [5; 9].

фізичний виховання студент спортивний

2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів ВНЗ Розробка сценарію виховного заходу.

1. Тема: Виховний захід для учнів ВНЗ «Спортивні змагання «Сила духу» «

2. Мета: виховання в учнів ВНЗ навиків спортивної гри

3. Форма проведення: гра

4. Метод проведення: організація діяльності й формування досвіду поведінки

5. Технічне забезпечення: магнітола, м’ячі, надувні кульки, ціпок, мотузка, перо.

Хід заходу:

1. Підготовчий етап:

1) прибирання приміщення;

2) підготовка декорацій, розміщення стільців для глядачів, стола й стільців для суддів;

3) розподіл ролей: одна Команда Харківського педагогічного інституту, друга команда Академії фізичної культури;

4) підготовка нагород для команди переможців.

2. Основна частина.

План заходу:

1) Вступне слово ведучого;

2) І тур — «Комплекс оздоровчої аеробіки» ;

3) ІІ тур — Гра «Снайпери» ;

4) ІІІ тур — «Хіп-хоп» ;

5) ІV тур — Гра «Волейбол» ;

6) V тур — «Художня гімнастика» ;

7) VІ тур — «Накрути мотузку» ;

8) VІІ тур — «Брейк» ;

9) VІІІ тур — «Гра із глядачами» ;

10) IX тур — «Аеробіка» ;

11) X тур — «Надми й роздави кульку» ;

12) XI тур — «Акробати-Стрибуни » ;

13) XII тур — «Сила духу» ;

14) XIII тур — «Спортивний рок-н-рол» ;

15) XIV тур — «Сучасний танець» ;

16) Нагорода переможців.;

Сценарій.

Грає музика. Виходять двоє ведучих. Музика замовкає.

Ведуча: Спортивне свято знову настало, і радісно ми очікували вас! Викладачі, гості, спортсмени, ми від душі вітаємо вас! Вітаємо вас на нашому традиційному вечорі!

1. Відкриває наше свято показовий виступ команд Харківського педагогічного інституту з комплексом оздоровчої Аеробіки і Академії фізичної культури.

2. І от настав час почати веселі змагання. Ми запрошуємо 5 студентів від Харківського педагогічного інституту й 5 студентів від Академії фізичної культури. Гра «Снайпери». Умови гри: команди мають стояти на білих, намальованих смугах. Кожному гравцеві видається м’ячик. Між командами в центрі розташований великий м’яч. Потрібно першими вибити м’яч із центру.

3. Показовий виступ спортсменів Академії фізичної культури — хіп-хоп.

4. Гра «Волейбол» (надувними кульками). Команди розташовуються з двох сторін від канату. На кожній половині лежать надувні кульки. Потрібно за 30 секунд перекинути кульки на сторону суперника. Виграє команда на стороні якої залишаться менше кульок.

5. Показовий виступ спортсменів Академії фізичної культури — художня гімнастика.

6. Конкурс — накрути мотузку. На кінці мотузки прикріплений ціпок. Необхідно накрутити мотузку на ціпок скоріше, ніж суперник.

7. Показовий виступ спортсменів Академії фізичної культури — Брейк.

8. Гра з глядачами (питання).

Цей вид спорту стародавній, Честь він часто захищав.

Згадайте Дартаньяна, Він його найкраще знав.

(Фехтування) Що за країна, Де править король, Де королева його захищає,

Де є офіцери й військо там є,

Де буквою «Г»

Кінь повільно ступає.

(Шахи) Вони літають над землею, Парять у небі наче птах.

Але їх крила нерухливі

Не треба їм робити мах.

(Дельтапланерист) Фігури різні робила Чим менше бризків, Тим більше бали.

(Стрибки у воду) Танцюють із бажанням Усі па зробити намагаються.

Але той танець прекрасний У басейні відбувається.

(Синхронне плавання)

9. Показовий виступ спортсменів Академії фізичної культури — Аеробіка.

10. Конкурс «Надми й роздави кульку». Кожному гравцеві команди дається надувна кулька. За сигналом всі починають надувати кульки й зав’язувати їх. Після цього потрібно по черзі сісти на кульку й роздавити її. Якщо кулька лопнула при надуванні, потрібно взяти іншу й знову надути. Виграє команда, яка перша роздавила кульки.

11. Показовий виступ спортсменів Академії фізичної культури Акробати-стрибуни.

12. Конкурс «Сила духу». Команди утворюють коло. У центрі над ними суддя тримає перо. Після команди всі гравці починають дути на перо й утримують його в повітрі. Виграє та команда, яка довше буде тримати перо у повітрі.

13. Показовий виступ спортсменів Академії фізичної культури — Спортивний рок-н-рол.

Ведучий: Прошу команди розташуватися для нагородження. Судді підрахували бали й на другому почесному місці команда, на 1 місці команда (Вручення призів.).

Висновки Таким чином, завдання, поставлені в роботі, були досягнуті методом аналізу й синтезу матеріалу. У роботі були розкриті функції фізичного виховання у ВНЗ. Показані основні завдання й засоби реалізації фізичного виховання. Обговорена тема й відкриті основні принципи її реалізації в системі професійної освіти. У процесі фізичного виховання не можна втратити прогресивну, гуманістичну, особистісну спрямованість фізичного виховання. Проблеми фізичного виховання повинні зайняти належне місце в Державній програмі з виховання молоді. Повинне відбутися коректування проблем фізичного виховання у ВНЗ й шляхів його реалізації. Цей процес повинен бути перманентним, що приводить до діючих практичних кроків, які сприяють підвищенню якості життя й оздоровлення дітей, учнів і студентів.

Потенційні можливості в області рухової діяльності, якими людина наділена від природи і які вона протягом життя використовує недостатньо, фізична культура дозволяє розкрити повною мірою. При цьому розширюється уява про можливі резерви й «границі» розвитку фізичних якостей. Недостатня кількість рухів сприяє детренованості організму. Малорухливий спосіб життя є однією з головних причин важких хронічних захворювань внутрішніх органів. При цьому погіршується розумова працездатність, відбуваються негативні зміни в центральній нервовій системі, знижуються функції уваги, мислення, пам’яті, слабкішає емоційна стійкість.

Список використаної літератури

1. Богданов Г. П. Уроки фізичної культури. — М., 1979. 192с.

2. Кенеман А. В. Теорія й методика фізичного виховання. — М., 1978. 272с.

3. Лихачов Б. Т. Педагогіка. — М., 2001. -607с.

4. Савин Н. В. Педагогіка.- М., 1972. — 303с.

5. Терованесян А. Л. Педагогічні основи фізичного виховання. — М., 1978. 206с.

6. Харламов І. Ф. Педагогіка. — М, 1997. — 512с.

7. Щукина Г.І. Педагогіка. — М., 1971. -384с.

8. Толовин В. А. Фізичне виховання. М.: Вища школа, 1988

9 Фізична культура студентів /Під ред. В.І. Жолдака. Воронеж: Видавництво ВГУ, 1991

10 Фізичне виховання студентів і учнів /Під ред.

Н.Я. Петрова Мінськ: «Полум'я», 1988.

11. Електронна версія навчального посібника. «Педагогіка школи». В. В. Воронов.