Метод проектів як засіб формування комунікативної компетенції

Вступ

Знання іноземної мови стає однією з важливих вимог підготовки фахівців в умовах Болонського процесу. Сьогодні істотно змінюються вимоги до володіння іноземною мовою фахівцями всіх рівнів, першорядного значення набувають практичні навички, що передбачають знання мови в усному та писемному мовленні, уміння використовувати іноземну мову у своїй професійній діяльності.

Основний методичний принцип навчання іноземній мові - принцип комунікативності. Цей принцип передбачає таку організацію процесу навчання, за якої моделюються риси реального процесу комунікації. Студенти поетапно оволодівають уміннями говоріння (в діалогічній та монологічній формі).

Головною метою роботи викладача вважається створення на занятті таких психолого-педагогічних умов, які допомагають студентам досягти такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування у різноманітних життєвих ситуаціях; формування міжкультурних і комунікативних знань і вмінь; виховання конкурентоспроможної особистості, здатної до самореалізації та самовдосконалення.

Практично встановлено, що значний інтерес у студентів викликає застосування технології проектного навчання. На таких заняттях студенти займають більш активну навчальну позицію і такі заняття проходять на межі технології ділових ігор та технології колективного навчання. Ця технологія допомагає створити ситуацію успіху на заняттях. Адже коли будь-яка справа у тебе виходить, і при тому успішно, хочеться робити ще й ще, з’являється бажання удосконалюватись.

Технологія проектування передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості, а також використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність студентів — індивідуальну, парну або групову протягом визначеного відрізку часу.

Варто зауважити, що суттю методу проектів є стимулювання інтересу студентів до розв’язання певних проблем, які передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показ практичного застосування отриманих знань.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності студентів.

Батьківщиною методу проектів вважається США. Ще наприкінці XIX століття його називали також методом проблем і пов’язували з ідеями гуманістичного напряму в філософії та освіті, які розроблені американським філософом і педагогом Джоном Дьюї, а також його учнем В.Х. Килпатріком. Ідеї проектного навчання практично паралельно з розробками американських педагогів виникли в Росії під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького в 1905 р. та знайшли свій подальший розвиток у роботах док. пед. наук, проф. Полата Е.С.

1. Основні вимоги до використання методу проектів

1. Наявність значущої з дослідницької або творчої точки зору проблеми (наприклад, організація ділової поїздки за кордон, проблеми сім'ї, проблема відносин між поколіннями, проблема влаштування на роботу тощо).

2. Практична, теоретична значимість результатів (наприклад, випуск газети, створення відеофільму, довідника чи посібника, мультимедійного продукту, оформлення кабінету тощо).

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів на заняттях та у позанавчальний час.

4. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, висунення припущень щодо її рішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевого результату, підведення підсумків (використання методу «круглого столу», творчого звіту, захисту проекту тощо).

Виходячи з цього, можна визначити етапи проведення проекту (його структуру):

1. Презентація ситуацій, які дозволяють виявити одну або декілька проблем (дослідницьких, інформаційних, практичних) з обговорюваної теми.

2. Висунення припущень щодо рішення проблеми (мозковий штурм), тобто планування дій.

3. Обговорення можливих джерел інформації для перевірки висунутих припущень, обговорення оформлення результатів (пошук інформації).

4. Робота у групах над пошуком фактів, аргументів (створення продукту).

5. Презентація та захист проекту.

6. Оформлення проекту завершується створенням Портфоліо, тобто теки, до якої зібрані всі робочі матеріали проекту.

Таким чином, проект — це «шість П«: Проблема — Планування (проектування) — Пошук інформації — Продукт — Презентація — Портфоліо.

З іноземної мови метод проектів може використовуватися практично з будь-якої теми, оскільки програмовий матеріал підібрано з урахуванням практичного застосування мови. Головне — це сформулювати проблему, над якою студенти будуть працювати під час роботи над темою програми. Структура проекту, методи роботи, джерела інформації, оформлення результатів, тобто форма захисту проекту залежать від типу проекту.

2. Класифікація проектів

Виходячи із предметно-змістових ознак, можна визначити два типи проектів: Монопроекти реалізуються, як правило, в рамках однієї навчальної дисципліни.

Міждисциплінарні проекти — виконуються лише в позанавчальний час і під керівництвом кількох спеціалістів з різних галузей знань.

За характером контактів проекти можуть бути;

* індивідуальними (персональними)

* груповими (в межах однієї групи)

* загальними для навчального закладу

* регіональними (в межах однієї країни)

* міжнародними (телекомунікаційними за допомогою Інтернету)

За тривалістю проекти можуть бути:

* міні проекти (15−20 хв)

* уроки-проекти (45 хв)

* короткотривалі проекти (4−6 занять)

* тижневі проекти

* довготривалі проекти (до 1 року) Класифікація проектів за домінуючою діяльністю студентів:

Практико-орієнтований проект — спрямований на розв’язання соціальних задач. Результат діяльності його учасників може бути використаний в житті групи, навчального закладу, міста, держави. Форма кінцевого продукту, при цьому, найрізноманітніша — від навчального посібника до пакету рекомендацій щодо реформування економіки України.

Дослідницький проект за структурою нагадує наукове дослідження. Він включає в себе обґрунтування актуальності обраної теми, постановку задач дослідження, висування гіпотези та її перевірку, обговорення та аналіз отриманих результатів. Під час виконання проекту повинні використовуватись методи сучасної науки: лабораторний експеримент, моделювання, соціологічне опитування та ін.

Інформаційний проект спрямований на збір інформації про будь-який об'єкт з метою аналізу, узагальнення і пред’явлення інформації широкій аудиторії. Продуктом проекту часто є публікація в ЗМІ, зокрема в мережі Інтернет.

Творчий проект передбачає максимально вільний та нетрадиційний підхід до його виконання і презентації результатів. Це можуть бути альманахи, театралізації, твори образотворчого або декоративно-прикладного мистецтва, відеофільми тощо.

Рольовий проект — розробка та реалізація такого проекту дуже складна. Беручи в нім участь, проектанти обирають собі ролі літературних або історичних персонажів, фантастичних героїв з метою відтворення різноманітних соціальних або ділових стосунків через ігрові ситуації. Часто результат проекту залишається невідомим до самого завершення: Чи буде розв’язано конфлікт і підписано договір?

3. Дидактичні методи, що забезпечують ефективність використання методу проектів у процесі вивчення іноземної мови

педагогіка дидактичний проект метод У роботі над проектом застосовуються всі ті дидактичні матеріали, методи, що і в навчальному процесі, але в самому застосуванні їх є певна специфіка, яка виявляється в орієнтації на самостійну дослідницьку діяльність студентів та на залучення їх до роботи з громадськістю.

Бесіда та доповідь, як форми роботи, присвячуються спеціальній темі, мета якої з’ясувати із студентами певне коло питань, збудити в них відповідні почуття. Нерідко застосовується і метод демонстрації, зокрема демонструють мультимедійні презентації, кінофільми.

Значне місце посідають методи самостійного спостереження, дослідів, практичних робіт. На відміну від навчальних занять, у проектній діяльності спостереження, досліди, практичні роботи більш індивідуальні та відкривають широкий простір для творчої ініціативи студентів.

В процесі проектної діяльності у вихованців формуються такі важливі уміння та навички:

Рефлексивні вміння:

— уміння осмислити завдання, для виконання якого недостатньо знань;

— уміння відповідати на питання: чому саме слід навчитися для вирішення поставленої задачі?

Дослідницькі вміння:

- уміння самостійно генерувати ідеї, тобто винаходити спосіб дії, використовуючи знання з різних галузей;

— уміння самостійно знаходити потрібну інформацію в інформаційному полі;

— уміння запитувати необхідну інформацію у експерта (викладача, консультанта, спеціаліста);

— уміння знаходити кілька варіантів вирішення проблеми;

— уміння висувати гіпотези;

— уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Уміння та навички співробітництва:

- навички колективного планування;

— уміння взаємодіяти з будь — яким партнером;

— навички взаємодопомоги в групі для вирішення спільних проблем;

— навички ділового партнерського спілкування;

— уміння знаходити і виправляти помилки в роботі інших учасників проекту.

Менеджерські уміння та навички:

- уміння проектувати процес (продукт);

— уміння планувати діяльність, час, ресурси;

— уміння приймати рішення та прогнозувати їх наслідки;

— навички аналізу власної діяльності.

Комунікативні вміння:

- уміння вести дискусію;

— уміння відстоювати свою точку зору;

— уміння знаходити компроміс;

— навички інтерв'ювати, вести усне опитування тощо.

Презентаційні уміння та навички:

— навички монологічного мовлення;

— вміння впевнено триматися під час виступу;

— артистичні вміння;

— уміння використовувати різноманітні засоби наочності під час виступу та ін.

Способи виконання і представлення проекту можуть бути різними. Проекти можуть виконуватися на окремих аркушах, утворювати монтаж, виставку. Це можуть бути схеми, діаграми, колажі, малюнки, зведені таблиці, папки з фотографіями тощо.

Проектні завдання ретельно ранжуються для того, щоб студенти могли виконувати їх англійською мовою. Можна заохочувати виконання спочатку у чорновому варіанті, який перевіряється. Така робота вимагає додаткового часу і зусиль не тільки студентів, але і викладача. Проте саме це дає йому можливість бути не перевіряючим, а консультантом, тобто співпрацювати з студентами.

4. Функції викладача

Робота за методом проектів вимагає від викладача не так викладання, як створення умов для прояву у студентів інтересу до пізнавальної діяльності, до самоосвіти, до застосування отриманих знань на практиці. В певному сенсі викладач перестає бути «предметником», а перетворюється в педагога широкого профілю. Тому він, як керівник проекту, має володіти високим рівнем культури та певними творчими здібностями. Він має стати генератором розвитку у студента пізнавальних інтересів та творчого потенціалу. Віднині його авторитет залежить від здібності бути ініціатором цікавих починань. Яким чином, беручи участь у проектній діяльності, викладач може створити умови для розвитку студентів?

Відповідь на це питання може дати перелік ролей, які треба буде «прожити» педагогу в ході реалізації проекту:

* ентузіаст, що надихає і мотивує студентів на досягнення мети;

* спеціаліст, який володіє знаннями і вміннями в кількох галузях;

* консультант, що організовує доступ до інформаційних ресурсів та до інших спеціалістів;

* керівник (особливо з питань планування часу);

* «людина, яка ставить питання» (за Дж. Піттом), тобто організатор обговорень різноманітних способів подолань всіляких труднощів та проблем;

* координатор групового процесу творчості;

* експерт, що аналізує результати виконаного проекту.

Під час виконання проекту викладач виконує ряд різноманітних функцій:

* викладач діагностує, визначає рівень володіння мовленнєвими навичками, вивчає і реально оцінює особливості діяльності та спілкування особистостей, ступінь і спрямованість навчально-виховного впливу (діагностична функція);

* педагог відшукує і організовує дослідницьку творчу діяльність студентів, впливає на плідну організацію їхнього навчання, формує справді демократичну і гуманну систему стосунків, взаємної відповідальності і взаємодопомоги (організаторська функція);

* він програмує і прогнозує «індивідуальну траєкторію» розвитку кожної особистості на віддалений період (прогностична функція);

* викладач сприяє залученню громадськості до виховання студентів, до спільної з ними праці, до ділових контактів, зосереджує інформацію про виховний вплив різних сил, установ, організацій, налагоджує повсякденні контакти між ними і студентами (організаційно-комунікативна функція).

В обов’язки організатора роботи над проектом входить планування роботи і контроль за її здійсненням; створення якнайбільшого простору для дослідження. Це не тільки не знижує керівної ролі викладача, а, навпаки, підвищує значення педагогічного керівництва.

У процесі роботи керівник намагається частіше радитись зі студентами, які мають відчувати себе господарями свого колективного життя. Педагог заздалегідь продумує питання, виробляє власну точку зору на нього, але студентам відразу він цього не відкриває, даючи їм змогу висловити свою думку, свої пропозиції.

Працює керівник не тільки з усім колективом, а й з кожним студентом, добираючи цікаві та посильні завдання, поступово їх ускладнюючи. Добре поставлена робота в проекті впливає на все життя студента, на самоствердження майбутнього фахівця, формує модель професійної поведінки і діяльності.

Найбільш складними для викладача є питання щодо рівня самостійності студентів, що працюють над проектом. Які завдання, що виникають перед проектною групою, повинен вирішувати викладач, які самі студенти, а які будуть вирішуватись завдяки співробітництву? Очевидно, що рівень самостійності залежить від багатьох факторів: вікових та індивідуальних особливостей студентів, їх попереднього досвіду проектної діяльності, складності теми проекту, характеру взаємин у групі та ін.

5. Результати проектної діяльності

Одним з головних шляхів підвищення ефективності проектної роботи є здатність педагога розвивати особистість на основі важливих принципів: індивідуалізації, добровільності, співтворчості, емоційної привабливості міжособистісних стосунків тощо. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична, то конкретний результат, готовий до впровадження.

Результативність проекту прямо залежить від умілого використання різноманітних форм навчальної діяльності. При цьому основну увагу викладачі повинні зосереджувати на тому, щоб кожен проект збагачував студентів позитивним досвідом, сприяв виробленню в них вмінь аналізувати, синтезувати і оцінювати явища та події, що нас оточують, що відбуваються в світі.

Під час проекту студент не просто відтворює те, що засвоює, завдяки своїй унікальності та неповторності він розвиває, доповнює і вдосконалює свої уміння та навички.

Успіх проекту залежить від складу його учасників і характеру взаємин між ними. Його ще називають «творчим процесом», оскільки будується на пізнанні внутрішнього світу студента в умовах максимальної емоційної зручності, значних і систематичних творчих зусиль.

Студент у такому процесі виявляє свої кращі риси характеру, свідомо керує власними почуттями і бажаннями, робить їх відповідними ситуації.

Саме цим і пояснюється випереджаючий характер проекту, який мусить бути наповнений глибоким особистісним змістом і здійснюватися в обстановці симпатії та щирої теплоти.

Ці та інші позиції та ідеї дають підстави розглядати проектну роботу, як процес цілеспрямованого духовного взаємозбагачення педагогів і студентів в умовах сприятливого психологічного клімату діалогічної культури та інтелектуальної співтворчості.

Крім того, цей метод створює можливість розвивати комунікативні здібності студентів, мовлення, письмо, читання та сприйняття мови на слух. Це один з найбільш універсальних методів на заняттях з іноземної мови.

6. Використання комп’ютерних технологій

Залучення комп’ютерних технологій та Інтернету додає проекту більшого динамізму, змінює його часові межі та найголовніше навчає обробляти та аналізувати великий обсяг інформації.

Під цим кутом зору вартий уваги так званий WWW-проект, який передбачає наступні етапи: отримання студентами завдання, пошук інформації в Інтернеті та представлення результатів свого пошуку.

Для проведення проекту, крім окресленої теми проекту та наявності комп’ютерного класу, підключеного до Інтернету, потрібно провести підготовчу роботу: сформувати групи (3−4 учасника проекту), визначитися з часом тривалості проекту, зазначити додатковий матеріал, який слід використовувати, окрім Інтернету, а також обрати форму презентації результатів проектування.

Як приклад практичного використання WWW-проекту, можна запропонувати студентам підготувати проекти «Українські традиційні страви», «Видатні історичні постаті України».

Також хотілося б розповісти і про іншу творчу роботу зі студентами. Це створення учнівських мультимедійних проектів (Microsoft Power Point). Програма «Intel® Навчання для майбутнього» є міжнародною програмою, до якої залучено понад 2 мільйони викладачів з 35 країн світу. Вона допомагає викладачам оволодіти новітніми технологіями у викладанні. Програма може використовуватись для викладання будь-якої дисципліни, легко адаптується до національних стандартів і програм, а також постійно вдосконалюється та збагачується досвідом учителів різних країн.

Програма дає змогу розширити можливості навчального процесу, використовуючи комп’ютер для спілкування, проведення досліджень, презентацій, створення публікацій та веб-сайтів, пошуку додаткової інформації тощо. В основі програми лежить метод проектів.

Мультимедійні засоби навчання, які використовуються тут, дозволяють максимально реалізувати принцип наочності шляхом виведення на екран комп’ютера не лише анімованого тексту, але й звуку, ілюстрацій, відеоряду тощо.

Після визначення теми проекту слід розподілити студентів на мікрогрупи (по 3−4 в кожній), які виконують власні окремі завдання. Одним із важливих етапів підготовки до виконання проекту є планування та розподіл навчального часу.

Якщо брати за основу навчальне навантаження, відведене на вивчення іноземної мови (2 год на тиждень), то перші заняття відводяться на оволодіння лексичними одиницями та опрацьовування текстів основного підручника та додаткової літератури за темою проекту.

Після цього слід переходити до безпосереднього використання Інтернету, але й тут слід допомогти студентам, надавши електронні адреси, які можуть стати у пригоді.

Доцільно ще на підготовчому етапі об'єднатися з викладачами інформатики, використовуючи елементи бінарного заняття, протягом яких слід звернути особливу увагу на використання пошукових систем в Інтернеті задля пошуку англомовної інформації, яка стосується тематики проекту. Викладачі інформатики допомагають студентам в оформленні та подачі опрацьованої інформації, наприклад, у вигляді слайдів; технічному редагуванні; у виконанні комп’ютерної графіки та верстки.

Після завершення збору інформації, студенти можуть переходити до наступного етапу проекту — добору ілюстративного матеріалу до зазначеної теми, який збагачує проект та робить його більш привабливим.

Коли всі мікрогрупи завершили пошукову роботу в мережі Інтернет та готові запропонувати складові частини проекту, переходимо до передостаннього етапу — студенти об'єднують свої розробки, готують спільну презентацію, наприклад, у вигляді Інтернет-сторінки.

Результат проектування студенти презентують на заключному занятті за цією темою або як варіант модульного заліку.

Під час роботи студенти збагачують словниковий запас та вчаться працювати з великими обсягами інформації. При цьому в них виникають позитивні емоції, оскільки студенти усвідомлюють практичну значущість вивчення іноземної мови, а також те, що вони володіють нею на певному рівні. Цей факт є суттєвим стимулом для подальшого поглиблення та вдосконалення своїх знань.

Проектна технологія орієнтована на досягнення мети самими студентами, і саме тому проектна технологія — унікальна. Проект формує неймовірно велику кількість вмінь і навичок і тому він ефективний. Проект дає такий необхідний студентам досвід практичної діяльності, а тому він незамінний. Сила методу проекту у тому, що він пов’язує всю нашу навчальну і виховну роботу з життям, перетворює навчання в діяльність.

Література

1. Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе. — 2000. — № 4.

2. Федорець М. А. Метод проектів як ефективний спосіб засвоєння матеріалу на заняттях з англійської мови у педколеджі // Нові технології навчання. — К., 2006. — № 43. — С. 67−71.

3. Василевська О. Розвивати активне самостійне мислення // Іноземні мови в навчальних закладах. — К., 2006. — № 2. — С. 34−36.

4. Мартьянова Т. М. Использование проектних заданий на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе. — 1999. — № 4.

5. Пєхота О.М. Освітні технології. — К.: А.С.К., 2004. — 256 с.