Раптова серцева смерть. 
Фактори ризику та профілактика

Реферат на тему:

Раптова серцева смерть. Фактори ризику та профілактика.

Клінічна термінологія раптової серцевої смертності.

У класифікації серцево-судинних захворювань, яка була прийнята на VI Національному конгресі кардіологів України, поняття «раптова серцева смерть» (РСС) відображене й узгоджене з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ) Х перегляду.

Код МКХ-Х.

146.1 — раптова серцева смерть (аритмічна) — смерть, що настала у строки до 1 год після появи перших симптомів захворювання або суттєвого погіршення стану пацієнта на фоні стабільного хронічного перебігу захворювання:

• -.з відновленням діяльності серця.

• фібриляція передсердь.

• асистолія.

• електромеханічна дисоціація (визначається за можливості).

• -.раптова серцева смерть (необоротна).

• фібриляція передсердь.

• асистолія.

• електромеханічна дисоціація (визначається за можливості).

• -.зупинка серця (смерть, що настала пізніше ніж через 1 год після появи чи посилення симптомів захворювання).

145.0 — з відновленням діяльності серця.

146.9 — зупинка серця (необоротна).

Попередження раптової серцевої смерті.

Під «первинною профілактикою» клініцисти розуміють терапевтичні заходи, які здійснюють з метою уникнення РСС у пацієнтів, у яких, незважаючи на захворювання серця, ніколи не реєстрували злоякісні шлуночкові тахіаритміїпід «вторинною профілактикою» — заходи для запобігання РСС у хворих, реанімованих після епізоду РСС чи після перенесених епізодів життєво небезпечних аритмій серця. У дослідженнях, які за обсягом та дизайном відповідають критеріям доказової медицини, здатність зменшувати ризик РСС у пацієнтів після інфаркту міокарда (ІМ) переконливо доведена для дреноблокаторів, інгібіторів антгіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) і статинів, а у пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) — для ІАПФ (еналаприлу, каптоприлу, лізиноприлу та ін.), дреноблокаторів (метопрололу, бісопрололу, карведилолу) та антагоністів рецепторів альдостерону (спіронолактону). Поряд з ефективним усуненням шлуночкового порушення ритму (ШПР) деякі препарати класу ІС збільшували ризик РСС за тривалого лікування. Сучасним методом запобігання РСС з найбільш переконливими доказами ефективності у пацієнтів з груп високого ризику є імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ІКД).

Оцінка ефективності антиаритмічної терапії

Холтерівське моніторування (ХМ) використовують не тільки для верифікації ризику РСС, а й для оцінки ефекту антиаритмічної терапії. Найчастіше в клінічній практиці застосовують критерії ефективності антиаритмічної терапії, запропоновані Хоровіцем та Лауном:

• -.зменшення на 50% загальної кількості ШЕ.

• -.зниження на 90% частоти парних ШЕ.

• -.повне зникнення пробіжок ШТ.