Способи творення іменників в англійській мові

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1 Іменник в англійській мові

1.2 Проблеми дослідження словотворчих моделей іменників в сучасній англійській мові

Висновки до 1 розділу РОЗДІЛ 2. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2.1 Внутрішні способи

2.1.1 Афіксація

2.1.2 Конверсія

2.1.3 Складання основ

2.1.4 Словоскладання

2.1.5 Скорочення

2.2 Зовнішній спосіб. Запозичення Висновки до 2 розділу ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП Вивчення словникового складу сучасної англійської мови є однією з найважливіших задач вітчизняного та зарубіжного мовознавства. Словниковий склад мови постійно змінюється. Цей процес відбувається безперервно, відображуючи зміни в світі, що нас оточує, і тим самим вдовольняє потреби носіїв мови. Одні слова виходять з ужитку, а інші з’являються та поповнюють собою словниковий склад мови. Характерною рисою будь-якої мови є її здатність миттєво реагувати на найменші зміни в громадському, культурному на повсякденному житті її носіїв. Саме тому вивчення продуктивних способів творення нових лексичниходиниць та типів тих моделей, за котрими вони творяться має дуже велике значення.

Поповнення словникового складу відбувається за тими моделямита словотворчими типами, які вже встановились в мові чи знову виникають в зв’язку з виділенням основ і використанням нових афіксальних елементів, в зв’язку з розвитком та вдосконаленням системи словотворення. Поповнення словникового складу мови відбувається різними способами: за рахунок творення нових слів від вже існуючих, за рахунок розширення семантичної структури вже існуючих слів і утворення омонімів, за рахунок запозичення нових слів з інших мов чи з діалекту тієї самої мови.

Іменник — одна з найважливіших частин мови, що має значення предметності. Формування нових іменників здійснюється в умовах тісного зв’язку з розвитком суспільства.

Нові іменники в сучасній англійській мові творяться за певними моделями — типами, що склалися у мові: за допомогою продуктивних словотвірних морфем, афіксів, конверсії, за допомогою складання основ (коли в одне ціле об'єднуються дві чи більше основи слів), словоскладання, скорочення. Кожен із цих способів має свою типологію, котра залежить від загальної типологічної характеристики мови.

Актуальність досліджуваної темив результаті короткого огляду літератури полягає в систематизації знань про продуктивність творення іменників за певними моделями як однієї з найважливіших частин мови, що гостро реагує на зміни в громадському житті в якості показника тенденції розвитку сучасної англійської мови.

Об'єктом дослідженняє процес творення нових іменників в сучасній англійській мові, типологія та характеристика словотворчих моделей, які є продуктивними та актуальними на сьогоднішній день та функціонування новоутворених іменників.

Предметом дослідженняє словотворчі моделі іменників, що є актуальними для сучасної англійської мови.

Метою дослідженняє систематизовані знання про словотворчі моделі іменників та виявлення найбільш продуктивних способів творення іменників в сучасній іноземній мові. Цієї мети можна досягнути шляхом послідовного розв’язання таких завдань:

— розкрити особливості структури іменників в англійській мові;

— проаналізувати різноманітні словотворчі моделііменників, що є актуальними в сучасній англійські мові;

— виявити найбільш продуктивні словотворчі моделі іменників в сучасній англійській мові;

— розглянути творення нових іменників за словотворчими моделями як одне з джерел поповнення словникового складу сучасної англійської мови.

Методи дослідження і прийомиобиралися відповідно до постановлених завдань та етапів проведеної роботи. У дослідженні використовувались описовий метод, прийоми граматичного і морфологічного аналізу, прийом аналізу морфологічної структури, конструктивний метод.

Наукова новизна одержаних результатів визначається дослідженням проблеми активності та продуктивності словотворчих моделей іменників в сучасній англійській мові тому, що це питання залишається на сьогоднішній день малодослідженим з точки зору процесів словотворення, а також цій проблемі до сих пір майже не надавалось особливої уваги в лінгвістиці.

Для виконання дослідження було проаналізовано певні періодичні видання, а також праці таких лінгвістів як Г. Б. Антрушина, І.В. Арнольд, Р. О. Будагов, Б.О. Ільїш, Н.М. Раєвська, О.І. Смирницький за допомогою яких проаналізовано процес творення нових іменників в сучасній англійській мові, типологія та характеристика продуктивних та актуальних словотворчих моделей, та функціонування новоутворених іменників в сучасній англійський мові.

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1 Іменник в англійській мові

Іменник — це повнозначна частина мови, що має значення предметності. «Предметність — це граматичне значення, завдяки якому словесні одиниці - назви як предметів, так і не предметів (абстрактних понять, дій, властивостей і т.п.) — функціонують в мові подібним чином з назвами власне предметів"[17, с. 73, переклад мій — Я.В.]

Творення нових іменників є відображенням потреби суспільства у вираженні нових понять, що постійно виникають в результаті розвитку науки, техніки, культури, суспільних відносин тощо. Саме тому нові іменники стають об'єктами пильної уваги лексикологічних досліджень.

Способи творення іменників багато в чому залежать від їх морфологічної структури (кількості складів, наявності суфіксів, префіксів тощо). За своєю структурою іменники в англійській мові поділяються на три групи: прості, похідні та складні.

Прості іменники (SimpleNouns) — це іменники, в складі яких немає суфікса чи префікса, наприклад: pen (перо), rod (стержень), rock (гірська порода) і т.п.

Похідні іменники (DerivativeNouns) -це іменники у відношенні яких було зроблено якийсь словотвірний акт. В їх складі присутній суфікс чи префікс, чи і суфікс і префікс одночасно, наприклад: worker (робітник, працівник — від дієслова towork-працювати), freedom (свобода — від прикметника free-вільний), friendship (дружба — від іменника friend-друг), misprint (друкарська помилка — від іменника print-відбиток, друкування), inflexibility (жорсткість, негнучкість — від прикметника flexible-гнучкий) і т.п.

Складні іменники (CompoundNouns) — це іменники, що складаються з двох чи більше основ, що позначають одне слово з єдиним значенням, наприклад: shadowgraph (рентгенівський знімок), penknife (складний ніж), railway (залізниця), bluebell (пролісок), breakstone (щебінка)і т.п.

За значенням іменники поділяються на загальні та власні.

Загальні іменники (CommonNouns) позначають цілі класи предметів: abook, ahouse, adayі т.п.

Власні іменники (ProperNouns) є іменами та назвами одиничних осіб та предметів. Сюди можна віднести імена та прізвища людей (Mary, JackLondon, PeterNorton); географічні назви (thePacificOcean, Britain, theUnitedStates, London, theGreatLakes); назви вулиць, будівель, підприємств тощо (theKremlin, TrafalgarSquare, theEconomist).

Так як іменники предметно називають будь-які явища мовної діяльності, вони представлені найрізноманітнішими групами. Іменник як частина мови характеризується наявністю граматичної категорії та залежних граматичних значень. У взаємодії з граматичними категоріями ці групи створюють розгалужену польову структуру іменника.

Набір граматичних категорій іменника є досить бідним.

Граматична категорія числа іменника передає граматичне значення однини чи множини. Це значення регулярно виражається за допомогою протиставлення форм без суфікса та форм з суфіксом. Іменники з суфіксом у множині представляють собою відкритий ряд, тобто вони мають формозмінювану модель (за якою змінюється більшість іменників сучасної англійської мови). Їм протиставляють іменники закритого ряду, тобто іменники у котрих форми множини утворюються не за загальною моделлю, наприклад: man — men, foot — feetі т.п. Також виділяють іменники, що були запозичені з інших мов. Вони, в багатьох випадках, зберігають форми множини, що є характерними для тієї мови, з якої вони були запозичені, наприклад: datum-data, phenomenon-phenomena.

Надзвичайно суперечливим є існування категорії відмінка іменника в англійській мові. З точки зору форми відмінок — категорія морфологічна (вона виражається формами іменника), в той час як за змістом є категорією синтаксичною, так як відмінок слугує для позначення відносин між іменником і синтаксично пов’язаним з ним іншим словом. В сучасній англійській мові існує два відмінки: загальний (Commoncase) та присвійний (Possessiveчи Genitivecase). Ряд функцій відмінка в сучасній англійській мові виражається за допомогою порядку слів, який є строго фіксованим, та прийменників.

Система відмінків в сучасній англійській мові має ряд своєрідних особливостей. «По-перше, система відмінків іменника (загальний та присвійний) не співпадає з системою відмінків займенників (називний, Nominativecase, та об'єктний, Objectivecase), що не є властивим іншим мовам і свідчить про певне розхитування системи відмінків в англійській мові в цілому. Далі, можливість вживання англійського іменника в формі присвійного відмінка залежить від лексичного значення слова, що також не є характерним для відмінків в інших мовах.» [13, с. 124, переклад мій — Я.В. ]

Присвійний відмінок в основному є допустимим для іменників на позначення живих істот і в деяких випадках — для іменників на позначення неживих істот; наприклад, для географічних назв (town, country, London, England, world, Earth, Moon, Sun), назв транспортних засобів (ship, car, aeroplane), для слів, що позначають міру часу чи відстані (an hourwalk, a mile’s distance);у мові поезії ця форма зустрічається в абстрактних іменників (music's voice, life’s joys);ряд іменників на позначення неістот виступають в формі присвійного відмінка тільки в сталих виразах (within a stone’s throw, at one’s wit’s end, to one’s heart’s content, for convenience’s sake).

Незвичайним є й той факт, що англійські іменники в присвійному відмінку вживаються тільки в атрибутивній функції і тільки в препозиції стрижневому слову, що також не є властивим іншим мовам. І, нарешті, в англійській мові існує так званий «груповий присвійний відмінок (grouppossessive)», який оформлює цілу групу слів (somebody else’s child; the Prime-Minister of England’s speech; the man I saw yesterday’s son), що не є властивим відмінкам в інших мовах, так як граматичне закінчення в принципі не може відділятися від іменника та переміщуватись у кінець синтаксичної конструкції. У зв’язку з цим деякі дослідники взагалі заперечують наявність будь-яких відмінків в англійській мові, розглядаючи закінчення як деякий синтаксичний елемент, що передає значення «належності».

Граматичної категорії роду в англійській мові не існує. Проблема ідентифікації родових маркерів в англійській мові має свою досить примітну та довгу історію. Категорія граматичного роду — чоловічий, жіночий, середній — була колись властива іменникам давньоанглійського періоду. Категорія роду іменників остаточно зникла за рахунок багатьох граматичних спрощень в мові другої половини XVIIстоліття. Чоловічий рід зберігся тільки за чоловіками, жіночий — за жінками, а всі поняття та предмети і навіть тварини стали вважатися іменниками середнього роду, які передаються займенником it. Таким чином, історичний розвиток морфологічної структури англійської мови призвів до того, що категорія граматичного роду істотно модифікувалась. «Похідні жіночі форми у сучасній англійській мові утворюються від форм чоловічого роду за допомогою суфіксівess, -ette, -ine. Наприклад, author — authoress, cop — copette (woman police officer), doctordoctorine.

Стосовно морфемної структури іменника, то тут варто зазначити те, що дуже поширеною односкладова структура, в котрій співпадають за звуковим оформленням (хоча функціонально відрізняються) корінь, основа та слово. Це дає можливість отримувати нові іменники шляхом конверсії від дієслів чи прислівників. Так, наприклад, від дієслів утворені іменники find (знахідка), catch (вилов); від прислівників — іменники insandouts (входи та виходи). Однак поряд з великою кількістю односкладових слів існують також похідні та складні. Більшість з них, на відміну від простих слів, марковані з точки зору належності їх до розряду іменників. Додавання словотвірного афікса ускладнює структуру англійського слова, але при цьому воно зберігає свою відносну простоту.

Словотвірний апарат іменника в англійській мові значно переважає за різноманітністю апарат його словозміни. В граматичному плані це є важливим тому, що суфікси, окрім своєї семантичної функції, є показниками належності даного слова саме до іменників.

Аналіз літератури показує, що в англійській мові існує дев’ятнадцять лексико-граматичних розрядів іменників, а саме: власні, загальні, предметні, збірні, абстрактні, конкретні, зліченні, незліченні, на позначення істот, на позначення неістот, розряд «особа» — «не особа». Підставою для виділення лексико-граматичних розрядів слугує в основному семантична ознака, але за їх класифікації на зліченні - незліченні, на позначення істот — на позначення неістот, враховується й граматична ознака. Суфіксальна структура спостерігається, в основному, в двох великих групах: в іменниках на позначення особи та в абстрактних іменниках. Найхарактернішими для іменників на позначення особи є такі суфікси: -er, -ist, -ess, -ee-singer, naturalist, authoress, lagatee. Найхарактернішими для абстрактних іменників є такі суфікси: -ness, -ion, -ation, -ition, -ity, -ism, -ance, -ment-lateness, rotation, ignition, security, socialism, elegance, movement.

1.2 Проблеми дослідження словотворчих моделей іменників в сучасній англійській мові

словотворчий іменник англійський Питанням словотворення іменників в сучасній англійській мові займались такі вчені, як О.І. Смирницький, І.В. Арнольд, Н.А. Кобріна, Л. С. Бархударов, О.Д. Мєшков, О. С. Кубряуова, П. М. Каращук та інші.

У своїй праці «Словообразование английского языка» П. М. Каращук вказує на два основних терміна «словотворення», котрі варто чітко розрізняти. В першому своєму значенні даний термін вживається для позначення постійного процесу утворення нових слів в мові: «Мова знаходиться в стані безперервного розвитку, що включає в себе певні мовні процеси, в тому числі і процес створення нових лексичних одиниць. Цей процес отримав назву „словотвір“. В своєму другому значенні „словотвір“ позначає розділ науки, що займається вивченням процесу утворення лексичних одиниць. Словотвір як самостійна дисципліна стала усвідомленою метою дослідження лише в останні десятиліття. Не дивлячись на те, що словотвір є самостійним розділом науки про мову, він нерозривно пов’язанийз іншими її розділами: морфологією, синтаксисом та лексикологією». [19, с. 89, переклад мій — Я.В.]

Як зазначає П. М. Каращук: «Основна задача словотвору як розділу науки, що займається вивченням процесу творення лексичних одиниць, — це вивчення формальних, семантичних, генетичних та інших закономірностей та особливостей творення нових лексичних одиниць, що з’являються в процесі розвитку мови» [19, с. 91, переклад мій — Я. В]. Суть словотвірних процесів полягає в створенні нових найменувань, нових вторинних одиниць позначення, і так як такі найменування є словами, термін «словотвір» розкривається у буквальному сенсі, тобто, перш за все, як назва процесу творення слів.

Сучасна англійська мова привертає увагу багатьма способами творення нових слів, котрі поділяються на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх способів словотворення відносяться афіксація, конверсія, основоскладання, словоскладання, компресія, абревіація та інші. До зовнішніх способів словотворення відноситься запозичення.

Одним з основних в словотворенні, як в розділі лінгвістики, є поняття моделювання, моделі. П. М. Каращук вказує на те, що «Словотворення формується, існує та функціонує як галузь моделювання мотивованих (вторинних) найменувань"[19, с. 95, переклад мій — Я. В]. Творення нових слів здійснюється в мові у більшості випадків відповідно до існуючого слова, що представлено у вигляді певних образів. Подібні образи розглядаються як деяка абстрагована від конкретного лексичного змісту структура — словотворча модель.

В англійській мові відповідно до словотворення частіш за все вживаються слова pattern, рідше model. Patternвизначається як designtobecopied, personorathingtobecopied (зразок для копіювання, особа або предмет, з якого можна копіювати чи який варто наслідувати), визначення слова typeperson, thing, event, etc. consideredasanexampleofaclassoragroup (особа, предмет, явище тощо, що розглядається зразок, представник класу, групи). В англійській мові слова pattern (модель) та type (тип) мають те саме значення, що й відповідні до них українські слова «модель», «тип».

Характерною рисою словотвірної моделі є її абстрактність, абстрагованість від конкретного лексичного значення чи у всієї моделі, як у випадку з моделями складних слів, чи в будь-якої її частини, що є властивим для моделей похідних слів, дає їй змогу виконувати словотвірну функцію; саме властивість абстрагованості робить модель зразком для наслідування, своєрідною матрицею, за якою «друкуються» нові слова.

Як і будь-яка інша модель, словотвірна модель має свої характерні ознаки. Основними її ознаками вважаються:

А) загальне категоріальне значення: приналежність до певної частини мови, до певного лексико-семантичного розряду слів як в межах однієї частини мови, так і з можливим охопленням декількох частин мови;

Б) структурний склад, тобто з яких словотвірних елементів вона складається;

В) характер структурно-смислових відношень її компонентів;

Г) її словотвірне значення, характер смислового зв’язку з похідним словом, чи мотивація цього зв’язку;

Д) її словотвірна активність, інакше, продуктивність.

За своїми особливостями продуктивні моделі слів в англійській мові поділяються на:

А) моделі морфологічні;

Б) моделі семантичні;

В склад морфологічних моделей входять:

1) основи (слова), включаючи й основи — частотні компоненти;

2) суфікси та напівсуфікси, префікси та напівпрефікси.

Нове розуміння словотворення як джерела не тільки готових назв, але й правил їх творення за певними моделями та схемами, в співвідношенні з екстралінгвістичними факторами, дало змогу значно поглибити та вточнити уявлення про механізм словотворення відповідно до певних принципів.

Сама поява нового слова диктується прагматичними потребами. «Відправник повідомлення обирає з наявного лексичного тезаурусу те, що найкращим чином виражає його думки та почуття. Якщо в лексиконі відправника такого слова немає, то нерідко він видозмінює стару чи створює нову лексичну одиницю» [6, с. 64, переклад мій — Я.В.]. Нові лексичні одиниці створюються в процесі мовлення як втілення мовцем певного комунікативного наміру, а не як одиниці, що заздалегідь заплановані мовцем для розширення чи поповнення лексики.

Важливим є питання як створюється нове слово. Встановлено, що в акті первинного створення об'єкта приймає участь певний індивідуум. В структурі акту номінації в якості відправного пункту опиняється складне сплетіння інтенції мовця та його особистих символів, тобто індивідуальне смислове завдання мовця.

Людина, що створює нове слово (originator), прагне до індивідуалізації та оригінальності. Потім слово проходить декілька стадій соціалізації (сприйняття його с суспільстві) та лексикалізації (закріплення в системі мови). Слово сприймається посередниками (purveyors), які його розповсюджують серед мас. Це, як правило, викладачі університетів, шкільні вчителі, репортери, робітники засобів масової інформації. Слово фіксується в періодичній пресі. Наступна стадія соціалізації - сприйняття слова широкими масами носіїв мови. Далі йде процес лексикалізації, а потім — набуття навичок адекватного вживання нового слова, тобто набуття комунікативно-прагматичної компетенції носієм мови.

Процеси соціалізації слова та його лексикалізації відбуваються через взаємодію посередників, наприклад: вчителів, репортерів, акторів, через засоби масової інформації тощо.

Творення нових лексичних одиниць відбувається за певними словотвірними моделями, що склались історично в даній мові. При цьому одною з ключових проблем словотвору є проблема продуктивності моделі чи способу словотворення.

Висновки до розділу 1

Іменник є повнозначною частиною мови, що має значення предметності. Утворення нових іменників є відображенням потреби суспільства у вираженні нових понять, що постійно виникають в результаті розвитку науки, техніки, культури, суспільних відносин тощо. Це пояснює те, що нові іменники стають об'єктами пильної уваги лексикологічних досліджень.

За своєю структурою іменники в англійській мові поділяються на три групи: прості, похідні та складні. Прості іменники (SimpleNouns) — це іменники, в складі яких немає суфікса чи префікса. Похідні іменники (DerivativeNouns) — це іменники у відношенні яких було зроблено якийсь словотвірний акт. В їх складі присутній суфікс чи префікс, чи і суфікс і префікс одночасно. Складні іменники (CompoundNouns) — це іменники, що складаються з двох чи більше основ, що позначають одне слово з єдиним значенням.

За значенням іменники поділяються на загальні та власні. Загальні іменники (CommonNouns) позначають цілі класи предметів. Власні іменники (ProperNouns) є іменами та назвами одиничних осіб та предметів. Сюди можна віднести імена та прізвища, назви вулиць, будівель, підприємств тощо.

Так як іменники предметно називають будь-які явища мовної діяльності. Іменник як частина мови характеризується наявністю граматичної категорії та залежних граматичних значень. Набір граматичних категорій іменника є досить бідним. В іменника в сучасній англійській мові є категорія числа, що представлена граматичним значенням однини та множини, категорія відмінка, що представлена двома відмінками: загальний (Commoncase) та присвійний (Possessivecaseчи Genitivecase).Граматичної категорії роду іменника в сучасній англійській мові не існує. Категорія граматичного роду — чоловічий, жіночий, середній — була колись властива іменникам давньоанглійського періоду. Категорія роду іменників остаточно зникла за рахунок багатьох граматичних спрощень в мові другої половини XVIIстоліття.

Мова знаходиться в стані безперервного розвитку, що включає в себе певні мовні процеси, в тому числі і процес створення нових лексичних одиниць. Цей процес отримав назву «словотвір». Сучасна англійська мова привертає увагу багатьма способами творення нових слів, котрі поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх способів словотворення відносяться афіксація, конверсія, основоскладання, словоскладання, компресія, абревіація та інші. До зовнішніх способів словотворення відноситься запозичення.

Творення нових слів здійснюється в мові у більшості випадків відповідно до існуючого слова, що представлено у вигляді певних образів. Подібні образи розглядаються як деяка абстрагована від конкретного лексичного змісту структура — словотворча модель. Словотвірна модель має свої характерні ознаки:

А) загальне категоріальне значення: приналежність до певної частини мови, до певного лексико-семантичного розряду слів як в межах однієї частини мови, так і з можливим охопленням декількох частин мови;

Б) структурний склад, тобто з яких словотвірних елементів вона складається;

В) характер структурно-смислових відношень її компонентів;

Г) її словотвірне значення, характер смислового зв’язку з похідним словом, чи мотивація цього зв’язку;

Д) її словотвірна активність, інакше, продуктивність.

Важливим є питання як створюється нове слово. Умовний ланцюжок створення нового слова можна уявити наступним чином:

Людина, що створює слово (originator) — соціалізація слова (сприйняття його в суспільстві) — лексикалізація слова (закріплення нового слова в системі мови).

РОЗДІЛ 2. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2.1 Внутрішні способи Внутрішній спосіб словотворення полягає в поповненні словникового складу за рахунок внутрішнього потенціалу. Це продуктивний спосіб. Внутрішній спосіб словотворення в англійській мові поділяється на декілька типів.

До першого типу словотворення в англійській мові можна віднести афіксацію, тобто утворення нових слів від основ вже існуючих слів за допомогою суфіксів та префіксів. Афікси, за допомогою яких в певний період утворюється відносно багато новоутворень, називається продуктивними. Продуктивними в сучасній англійський мові є суфіксиing, -y, -ee, -ist, -er, -ette, -edтощо; префікси anti-, super-, pro-, mis-, reтощо. За допомогою цих афіксів утворюються нові похідні слова (прості та складні). Наприклад: summitologist (прихильник нарад на вищому рівні); superwar (війна з використанням атомної зброї); weightlessness (невагомість); kitchenette (малогабаритна кухня); environmentalist (той, хто бореться з забрудненням навколишнього середовища); leftist (притримуватись лівих поглядів); Pentagonese (мова, зручна Пентагону); asmarty (розумник/розумниця); acuty (красуня/красень); alefty (шульга).

Другий тип словотворення в англійській мові - це конверсія. Конверсією називається утворення нових слів від слів, що належать до іншої частини мови, без додавання суфіксів та префіксів (tolookдивитися — tolookпогляд). За допомогою конверсії головним чином утворюються іменники від дієслів. Конверсія — один з найбільш розповсюджених способів словотворення в англійській мові.

До третього типу словотворення в англійській мові можна віднести словоскладання. Словоскладанням називається утворення нових слів шляхом поєднання двох чи більше слів в складне слово (book+shop=bookshop). Слова, що утворені за першим типом словотворення в англійській мові, пишуться або разом (grandfather), або через дефіс (cigarette-box).

До четвертого типу словотворення в англійській мові відноситься складання слів. В цьому випадку словотвірною одиницею є не основа, а її фрагмент. Поява такого фрагмента відбувається в момент створення слова, що пояснює й відсутність єдиної моделі в словоскладанні.

П’ятим типом словотворення в англійській мові є скорочення. Творення нових слів відбувається в результаті відсічення частини основи. Скорочення прийнято поділяти на лексичні та графічні. До лексичних скорочень відносять усічені слова (clippedorstumpwords) та акроніми (initialwords, oracronyms).

2.1.1 Афіксація Афіксація є одним з найрозповсюдженіших способів словотворення, який представляє собою приєднання до основи слова словотворчих афіксів. При цьому афікси, префікси та суфікси можуть відрізнятись не тільки за місцем розташування в слові, але й за ступенем самостійності. Суфікси, що оформлюють слово як певну частину мови, більш тісно пов’язані з основою (dictation), в той час як префікси головним чином змінюють семантику слова і є більш самостійними лексично (postwar). У той же час і ті і інші можуть внести в похідне слово новий лексичний відтінок, і фактично відмінність полягає тільки у ступені продуктивності того чи іншого афікса. Деякі суфікси історично походять від корневої морфеми, котра з часом втратила самостійність в тепер зустрічається лише в похідних словах, поєднуючи їх спільним додатковим смислом. Такою є, наприклад, морфемаdom, словоформа давньоанглійського дієслова зі значенням «робити», що в сучасній мові присутня тільки як суфікс зі значенням «rank, condition, domain» чи та, що утворює іменники (kingdom, earldom, freedom, officialdom).

Загальна словотворча модель афіксації може бути представлена формулою «1 основа + афікс"і відноситься до лінійних моделей. Результат словотвірного процесу за афіксації - похідне слово (derived word).

Афікси, за допомогою яких в певний період створюється досить багато нових лексичних одиниць, називають продуктивними. В сучасній англійській мові продуктивними є суфіксиing, -у, -ее, -ist, -er, -ette, -ed тощо; префіксиanti-, super-, pro-, mis-, re-тощо. Продуктивні афікси в основному відносяться до споконвічної англійської лексики, непродуктивні - до запозиченої, але і ті і інші легко вступають у взаємодію і зі споконвічними, і з запозиченими основами.

Афіксальні одиниці, відповідно до дослідження Кеннона, складають 24% всіх новоутворень [16, с. 87, переклад мій — Я.В.]. Ще ніколи в історії англійської мови кількість афіксів та їх дистрибуція не були настільки багатими та різноманітними як на сьогоднішній день.

За даними В.І. Заботкіної «за останні 25 років в утворенні нових слів був використаний 101 суфікс: -ability, -able, -ас, -асу, -(i)al, -ally, — (i)an,-age, -ance, -ant, -ar, -arium, -ary, -ase, -ate, -atic, -ation, -ative, -cade, -dom, -ectomy, -ed, -ее, -eer, -erne, -emia, -er/or, -ers, -cry, -ese, -est, -esque, -et, -eteria, -ette, -fest, -hood, -ia, -iasis, -ic, -ica, -ical, -idan, -idty, -ics, -idase, -ide, -ie, -ification, -ify, -igenic, -in, -ine, -ing, -ino, -ion, -ional, -ish, -ism, -ist, -ite (person), -ite (mineral), -ity, -ium, -ive, -ization, -ized, -less, -let (te), -ly, -metry, -mydn, -ness, -nik, -o, -old, -ol, -ola, -ologist, -ology, -oma, -on, -onium, -ory, -orium, -ose, -osis, -ous, -plex, -ry, -s (areaofstudy), -s (pluralofdisease), -scape, -ship, -stcr, -sville, -tron, -tuplet, -ure, -y» [16, с. 89, переклад мій — Я.В.].

В творенні нових іменників активну участь приймають напівсуфікси:

— athon, -gate, -gram, -intensive, -manship, -oriented, -a/oholic, -pedia/paedia, -speak, -watcher, -wide.

Префіксальні новоутворення є менш численними, хоч кількість префіксів та напівпрефіксів перевищує кількість суфіксів та напівсуфіксів. «Всього, починаючи з 1963 року, в утворенні нових префіксальних одиниць прийняли участь 127 префіксів та напівпрефіксів, серед яких переважають одиниці латинського походження (префікси грецького походження є нечисленними): a (n)-, aero-, agri-, agro-, ambi-, anti-, aqua-, apres-, atto-, astro-, audio-, auto-, bi-, bio-, cardio-, chemo-, cine-, со-, counter-, cryo-, cyto-, de-, demi-, di-, dial-, dis-, dys-, eco-, estro-, endo-, eutero-, epi-, ethno-, eu-, Euro-, exo-, extra-, fibrino-, flexi-, fluki-, geo-, halo-, hemi-, hetero-, holo-, hydro-, hyper-, hypno-, immuno-, industrio-, integro-, inter-, intra-, iso-, kako-, kine-, leparo-, litho-, luteo-, macro-, magni-, maxi-, mal-, mega-, meso-, meta-, micro-, mini-, mis-, mono-, multi-, muco-, nanno-/nano-, neo-, neuro-, non-, omni-, over-, ortho-, paleo-, para-, peri-, petro-, photo-, phyto-, pico-, poly-, porno-, post-, pre-, pro-, proto-, pseudo-, psycho-, psychoto-, quasi-, re-, resisto-, retro-, rhabdo-, rifa-, semi-, sexo-, syn-, socio-, sono-, sub-, super-, supra-, tele-, tera-, tetrahydro-, trans-, tri-, tropo-, turbo-, ultra-, un, under-, ur-, uro-, xeno-» [16, с. 92, переклад мій — Я.В.].

Серед найбільш продуктивних префіксів варто відзначити префікси anti-, со-, de-, non-, post-, pre-, ne-, sub-, in- .

Найбільший ступінь новизни мають одиниці, створені за допомогою нових афіксів та напівафіксів, таких як: -on, -ase, -sol, -nik, -manship, eco-, mini-, maxi-, ur-, mega-, cine-, -oholic, gate-, -watcher, dial-a-, flexi-, apres-тощо.

Характерною особливістю сучасних афіксів є їх термінологізація, їх строга прагматична закріпленість за певною науково-технічною сферою. Приблизно половина всіх афіксальних новоутворень відносяться до сфери науки, при чому кожній науковій галузі властиві характерні тільки для неї афікси. Наприклад, суфіксon (елементарна одиниця або частинка) використовується для створення нових термінів у фізиці та біології, як, наприклад: gluon (нова елементарна частинка в фізиці, що склеює кварки), luxon (елементарна частинка з нульовою масою). Відкриття багатьох нових ензимів сприяло широкому використанню суфіксаase (ензим). Спочатку суфікс був вичленений з термінаdiastase (ензим, який перетворює вуглеводи в цукор). В ґрунтознавстві активно використовується новий суфіксsol (від латинського слова solum- ґрунт) для позначення різних видів ґрунтів: aridisol (в американському варіанті- ґрунт у пустелі), histosol (вологі ґрунти); vertisol (гилняніґрунти), hioxisol (тропічні ґрунти).

Префіксальні терміни підтверджують той факт, що напівпрефікси відіграють досить важливу роль у творенні іменників. Основним джерелом напівпрефіксів є латинська, французька та грецька мови: асго-, bio-, xeno-, micro-, euro-, teleтощо. Їх вживання, як правило, обмежується науково-технічними галузями, але у зв’язку з популяризацією та розповсюдженням технічних нововведень у побуті напівпрефікси входять у загальне використання. Так, у 80-ті роки одним з найпродуктивніших був напівпрефікс tele-, за допомогою якого будувались нові іменники за моделлю pref + N N: telebanking (фінансова служба, яка дозволяє клієнту здійснювати банківські операції за допомогою телевізора або домашнього комп’ютера), telemarketing (практика торгівлі по телефону), teleshopping (замовлення покупки по телефону).

Деякі напівпрефікси можна вичленити із фраз чи складних слів: dial-a (для позначення послуги, яку можна замовити по телефону) з dialophone, dial-a-bus, dial-a-meal; flexi- (гнучкий — із торгової марки Flexi Van), наприклад, flexicover, flexinomics, flexiroof.

Іноді можна спостерігати зворотній процес коли напівафікс слугує базою для творення іменників. Наприклад, іменник maxi (дещо дуже велике) утворено від напівафікса maxi-шляхом конверсії.

Суфіксальні одиниці поступаються префіксальним за кількістю, але вони є більш уживаними в щоденному спілкуванні і в більшості випадків марковані поміткою «сленг». Одним з найбільш уживаніших сленгових суфіксів є суфіксy/-ie, що утворює іменники за моделлю N + -у N та має нове зменшувальне (іронічне) значення. Слова, утворені за його допомогою, обмежені у вживанні рамками неофіційного спілкування. При цьому в мові продовжує існувати суфіксу в своєму пестливо-зменшуваному значення. Але під впливом нового значення суфіксау, що утворює іменними, даний омонім несе іронічні, а деколи й сатиричні конотації. Наприклад: groupie (прихильник поп-групи чи зірки, який повсюди супроводжує їх), roadie (член групи музикантів, що відповідає за транспортування та встановлення апаратури), weapy (сентиментальний фільм), preppie (учень приватної привілейованої школи — вживається з іронією представниками середнього класу), tekky, techno-freak (людина, що одержима технічними новинками).

«З 80-х років почав знижати свою словотворчу активність популярний в 60-ті роки сленгів суфіксnik, вичленений з російського запозичення „супутник“. При цьому іменники, утворені за допомогою суфіксаnik, що позначають людей часто несуть легкий відтінок іронії (foodnik, meatnik, nudnik)» [16, с. 93, переклад мій — Я.В.].

Аналіз особливої структури похідних слів показав, що серед них виділяються абревіатури, акроніми, складні слова та фрази, що є новою тенденцією в афіксальному словотворенні.

Однією з найпродуктивніших суфіксальних моделей з похідними основами подібного типу В.І. Заботкіна виділяє модель Acronym + ie = N, наприклад: yuppie (young urban professional people) та yumpie (young upwardly mobile professional people)."Обидві одиниці з’явились на початку 80-тих років для позначення молодих та успішних амбіційних міських мешканців, що працюють у сфері реклами та торгівлі" [16, с. 95, переклад мій — Я.В.]. За аналогією з yuppies у мові останніх десятиліть з’являються слова muppie (middleaged urban professional people), gruppie (grown-up urban professional people), ruppie (young urban Republican), guppie green + yuppie (ecologically-minded yuppie), rumpie (rural upwardly mobile people), bluppie (black urban professional people).

Важливою особливістю новий афіксальних одиниці є їх висока степінь розчленованості: no-goodnik (a person who is good for nothing); good-willnik (a person who doesn’t wish you good), do-it-yourselfer (a person who does everything himself at home), right-to-lifer (a person who is against abortion).Очевидно, що в даному випадку діє тенденція до висловлення будь-якої думки у межах одного слова, котре володіє набагато більшими змістовними та експресивними можливостями, ніж словосполучення. Як відмічають О. С. Ахманова та І.Є. Краснова в праці «О методологии языкознания»: «В основі творення багатьох похідних та складних слів в англійській мові лежить несвідоме переконання у тому, що сказане декількома словами ніколи не буває на стільки же яскраво, переконливо, „ємно“, ніколи не передає так повно та глибоко всю думку, як те, що сказане одним словом» [3, с. 41, переклад мій — Я.В.].

Як і всі інші елементи мови, афікси піддаються змінам значень, котрі йдуть по лініям розширення та звуження, при цьому звуження переважає. Змінам були піддані словотворчу елементи anti-, super-, counter-. До початкового значення anti-«протидія» додалось нове — «той, що належить до гіпотетичного світу», «той, що складається з антиречовини», наприклад: anti-man, anti-world, anti-nucleus. Далі трапилось звуження початкового значення, додався компонент, що відноситься до літератури та мистецтва: anti-hero (негативний персонаж), anti-novel (тип экспериментального роману, що з’явився у Франциї в 60-х роках), anti-art (експериментальнемистецтво).

Змін зазнав й традиційний суфіксism. У суфікса з’явився новий відтінок значення — «схильність до чого-небудь»: hippyism (схильність до культу хіпі), afroism (прихильність до культури Африки). Ще одне нове значення — «дискримінація», котре суфікс набув в словах sexism (дискримінація жінок), ageism (дискримінація людей похилого віку), heightism (дискримінація людей високого зросту), specism (дискримінація окремих видів; значення походить від слівracism, fascism).

Сучасний стан афіксальної системи характеризується появою абсолютно нових афіксів та напівафіксів, нових значень афіксів та варіантів (відтінків) значень, нових моделей та обмежень на їх вживання. У цілому для деривації на новітньому етапі розвитку мови характерне нарощування семантичного потенціалу за умов великого семантичного та структурного різноманіття похідних слів. Відмічається прагматична диференціація афіксів за різноманітними сферами вживання.

2.1.2 Конверсія Конверсія — це без афіксальний спосіб словотворення, в результаті якого утворюється категоріально відмінне слово, що співпадає в декількох формах з похідним словом. Суть конверсії як словотворчого процесу полягає в тому, що відбувається функціональне зміщення слова з однієї частиномовної категорії в іншу, утворення однієї частини мови від основи іншої без зміни форми. Цей спосіб словотворення є досить характерним для англійської мови через її аналітичний характер та будову.

Своєрідність конверсійного словотворення полягає й у тому, що досить довго за цим явищем не було закріплено конкретного терміна. З часом такі терміни як «безафіксальне словотворення», «кореневе словотворення» та ін. були відкинуті через некоректність, але термін, що використовується на сьогоднішній день, також викликає певні сумніви. «Одні лінгвісти, як, наприклад, О. С. Ахманова, відносять основи слів, утворених за допомогою конверсії, до вторинно-кореневих способів словотворення, керуючись тільки морфологічним критерієм. Інші автори розглядають основи як ті, що не мають ніяких афіксів.Уданому випадку конверсія трактується як безафіксальний спосіб словотворення. Деякі мовознавці погоджуються з думкою Г. Марчанда і трактують основи слів, що утворені за допомогою конверсії, як основи з нульовою морфемою. О.І. Смирницький та його послідовники вважають флексію єдиним словотвірним засобом при конверсії» [29, с. 54, переклад мій — Я.В.].

Зарубіжні автори також є непослідовними в своїх судженнях щодо словотворчої суті конверсії. Використовуючи цей термін, вони в той же час розглядають конверсію як вживання одного й того ж слова в функціях різних частин мови.

Більшість вітчизняних мовознавців трактують конверсію як морфологічно-синтаксичний спосіб творення нових слів шляхом зміни парадигми слова похідної основи і сполучуваності, що є характерною для тієї частини мови, до якої належить утворене слово. Але нерідко значення конвертованих слів розуміється не завжди точно. Так, термін «конверсія» розглядається деякими вченими як перехід слів з однієї частини мови в іншу, як транспозиція, тобто переведення слова з однієї частини мови в іншу.

Використання різних трактувань термінів призводить до різного розуміння суті деяких словотворчих процесів та меж їх використання. Так, визначення терміну «конверсія» як способу, словотворчим засобом якого є тільки сама парадигма слова, призводить до того, що конверсією охоплюються лише слова тих частин мови, які різняться своїми парадигмами, тобто іменники та дієслова. Трактування терміну «конверсія» як використання одного й того ж слова в функції різних частин мови призводить до перекрученого представлення про термін «слово» як про ціно оформлену одиницю мови певної частини мови, що має відмінності в лексичному значенні і граматичних категоріях.

При конверсійному словотворенні відбувається не тільки граматична, а й семантична перебудова. Похідне слово запозичує семантику похідної основи, додаючи до неї свою, обумовлену новим частиномовним статусом.

Утворене за допомогою конверсії слово виступає в синтаксичній функції, має інше значення і, у випадку морфологічно змінних слів, іншу парадигму. Наприклад: You must respect your elders. They kept us in the dark.

Внаслідок омонімії формозмінних суфіксів (в тому числі й нульової флексії) окремі форми слів, що пов’язані відношенням конверсії, можуть співпадати чи бути омонімічними. Наприклад: She photographs better than she looks. — Hang the photographs on the wall (Вона фотографує краще, ніж вона дивиться. — Повісьте фотографії на стіну); He refused to autograph the book. — Give me your autograph (Він відмовився підписувати книгу. — Дайте мені ваш автограф); Don’t panic. — She sows panic (Не панікувати. — Вона сіє паніку).

При конверсії утворюється омонім, що є семантично пов’язаним з вихідним словом. Зрозуміти значення новоутворення можна, опираючись на значення вихідного слова: She reads only glossies and comics (Вона читає тільки глянець (глянцеві журнали, glossy — глянцевий) і комікси).

В англійські мові конверсія є досить продуктивною. Особлива продуктивність конверсії в англійській мові обумовлена існуванням великої кількості непохідних слів, що є незакріпленими афіксально за частиною мови, порівняною невеликою кількістю словозмінних афіксів та граматичних форм, а також простотою утворення останніх.

Основною передумовою утворення нової мовної одиниці шляхом конверсії є зміна синтаксичного функціонування слова, що супроводжується зміною значення. Для конверсії необхідна зміна первинного синтаксичного оточення. Синтаксичне оточення виявляється іншим при введенні слова в контекст, що не є йому властивим чи при випадінні одного з елементів первинного контексту, тобто в результаті еліпсису.

При конверсії, що є результатом еліпсису, появі нового слова повинно передувати багаторазове спільне вживання двох слів, так щоб при випадінні одного з них було б гарантоване розуміння. Еліпсис призводить до утворення шляхом конверсії іменників від дієприкметників. Наприклад: a summit (відsummit conference — зустріч на вищому рівні), a convertible (відconvertible car — кабріолет), a commercial (відcommercial programme — комерційна програма), a regular (відregular visitor — постійний відвідувач), supersonics (відsupersonic aircraft — надзвуковий літак), newly marrieds (из newly married couple — молодята). Варто взяти до уваги, що в якості прикладів еліпсиса у більшості випадків наводяться оказіоналізми — слова, що не увійшли в систему вокабуяру (a go-no-go (person), a go-getting (man)).

Не всі слова, які сприймають зараз як результат дії конверсії, були утворені цим способом. Багато дієслів і іменників співпали за формою випадково в період вирівнювання і відпадіння закінчень, наприклад іменник hate (ненависть) та дієслово to hate (ненавидіти); іменник rest (відпочинок, спокій) та дієслово torest (відпочивати, покоїтись); іменник smell (запах) та дієслово tosmell (мати запах); іменник love (любов) та дієслово tolove (любити); іменник work (робота) та дієслово towork (працювати); іменник end (кінець) та дієслово toend (закінчувати (ся)); іменник answer (відповідь) та дієслово toanswer (відповідати) тощо. Деякі пари спільнокореневих слів іноземного походження співпали як фонетично, так і графічно в процесі асиміляції, наприклад іменник doubt (сумнів) та дієслово todoubt (мати сумніви); іменник change (зміна) та дієслово tochange (змінювати) тощо.

Існують причини вважати, що конверсія відбувається поетапно. Одним з етапів є субстантивація, тобто набуття граматичного статусу іменника (субстантиву) іншою частиною мови, частіше за все прикметником чи прислівником, в результаті розпаду словосполучення. Наприклад, при розпаді словосполучення poorpeopleприкметник poorне тільки оформлюється артиклем, але й семантично «поглинає» значення всього колишнього словосполучення (thepoor-poorpeople). Пізніше слово набуває всієї парадигми нової частини мови і процес конверсії завершується. Конверсія можлива не тільки при розпаді сполучень Adj + N (alunaticasylum-alunatic) чи Adv + N (a weekly paper — a weekly), але й при вживанні різних частин мови в функції, що їх не є властивою. Наприклад, займенникotherсубстантивується в I’ll ask the others (я запитаю в інших).

Вихідна, похідна і твірна основи при конверсії завжди пов’язані семантичними відношеннями. Стосовно семантичних відношень при моделі V > N, то тут частіше за все відмічається значення разової дії, що передається твірною основою (a photograph; some peel). Можливі й інші типи семантичних відношень за тією ж моделлю — агентивні (a help, a switch), локативні (a stop, a walk) тощо. Нерідко визначити напрям конверсії буває важко чи зовсім неможливо (empty, dark).

Конверсія відбувається різними шляхами залежно від морфологічної характеристики твірного і похідного слова. Конверсія першого типу спостерігається у випадку, якщо твірне та похідне слова (чи одне з них) є морфологічно змінними. Необхідною умовою творення нового слова при конверсії першого типу є не тільки зміна лексичного значення та синтаксичної функції слова, але й зміна його словозмінної парадигми. Субстантивація є найбільш типовим прикладом конверсії першого типу.

Про конверсію другого типу можна говорити, якщо і твірне, і похідне слова є морфологічно змінними. Конверсія другого типу полягає в зміні синтаксичної функції слова та його лексичного значення.

Конверсія першого типу може бути повною чи частковою. За повної конверсії новоутворене слово набуває всіх властивостей іншої частини мови (тай, в синтаксичній функції якої його починають вживати). За повної субстантивації прикметників новоутворене слово може визначатися прикметником, який вживається з означеним та неозначеним артиклем, виступати в синтаксичних функціях іменника та мати всі властиві іменнику форми словозміни. Наприклад: Не is a real criminal. Don’t harbour criminals. The criminal was tracked down. Кількість повністю субстантивованих прикметників є досить великою: a revolutionary, a savage, a native, a relative, a private, a Conservative, a Russian, an American тощо.

За часткової конверсії слово набуває не обов’язково всі ознаки іншої частини мови, що часто пояснюється його семантичними особливостями. Так, частково субстантивовані прикметники та дієприкметники мають граматичні особливості: вживаються тільки з означеним артиклем та узгоджуються з дієсловом в однині: The supernatural is always frightening (Надзвичайне завжди лякає); You must learn to accept the inevitable (Ви повинні навчитися приймати неминуче); One can’t do the impossible (Неможливо зробити неможливе); мають тільки форму множини: exteriors (кінозйомки поза павільйоном); casuals (повсякденний одяг); perennials (вічнозелені рослини); не приймають закінчень множини, хоча й узгоджуються з дієсловом у множині: The fitting have survived (Пристосування вижило);The needy were taken care of (Про нужденних турбувались);The wounded were rushed to hospital (Поранені були терміново доставлені у лікарню).

Багато іменників, що були утворені від дієслів в результаті часткової конверсії, використовуються тільки у формі однини: It gave me quite a scare. That was a good laugh. In this way you’ll get the feel of the country. The film had a long run.

Досить часто зустрічаються такі різновиди конверсії як субстантивація дієслів та прикметників.

Іменники, утворені шляхом конверсії від дієслів та такі, що вживаються з дієсловами have, get, give, take, позначають звичайно одноразову дію: have a try, give smb. a ring, take a look, get a call (from smb.), have a dip (in the sea), give smb. a push.

Значна кількість нових іменників утворюється шляхом конверсії від прикметників, наприклад: collectibles (предмети, які колекціонують, особливо застарілі та рідкісні); cool (самоконтроль, стриманість) часто вживається у фразах to lose one’s cool, to keep one’s cool.

Особливо продуктивним є творення іменників від прикметників, що закінчуються наic, наприклад: acrylic, transuranic, tricyclic. Дана модель набула широкого використання в медицині: autistic, astigmatic, geriatric, prepsychotic. Всі ці одиниці утворені за аналогією з такими відомими, як alcoholic, fanatic, critic.

Так само як і для афіксальних та складних неологізмів, для нових конвертованих утворень характерна тенденція до багатокомпонентних структур. Так, іменники можуть утворюватись від дієприкметникових фраз, наприклад: work-to-rule (виступ робітників з вимогою дотримувати всі пункти трудового договору).

Основна маса конвертованих неологізмів обмежена у вживанні за професійним параметром. В результаті аналізу можна виділити наступні галузі професійної диференціації конвертованих неологізмів: спорт, медицина, комп’ютерна техніка, освіта, політика. Наприклад: слово compulsory (обов'язкова програма) обмежене в використанні спортивною галуззю: pass-fail (система оцінки знань студентів без диференційованих оцінок) використовується в сфері освіти тощо.

2.1.3 Складання основ Даний спосіб творення нових слів може бути представлений формулою «основа + основа», в результаті чого утворюється складне слово (compoundword). Складанню можуть бути піддаватись прості основи (cowboy, blackboard, spaceship, etc.), а також проста основа та основа твірна (pen-holder, match-maker, baby-sitter). Спосіб поєднання основ може бути нейтральним, коли обидві основи поєднуються «встик» (eye-brow, sunrise, schoolgirl), і за допомогою з'єднувального елементу (handicraft, tradesman, mother-of-pearl).

Дуже часто складання слів виступає як засіб творення твірної основи для подальшого процесу словотворення. Отримана цим способом основа піддається конверсії, реверсії чи афіксації, в результаті чого виникає нове, похідне слово (blacklist, daydream, stagemanager, babysitter, honeymoon — to honeymoon — honeymooner; etc.).