Карпатский економічний регіон України

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Карпатский економічний регіон України (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Карпатский економічний регіон Украины

Господарський комплекс Карпатського регіону: галузева стр-ра, особливості розм, проблеми та перспективи розвитку.

Район розташ на заході країни. Межує із 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня — 6,5млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської, Закарпатської й Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що переважно пов¢язано із проходженням Карпат в всіх його областях. Район має багаті й різноманітні природні ресурси. Це один із найбільш водозабезпечених районів Укр. Грунти району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні - на рівнинах, бурі лісові й гірсько-лучні - серед стосів. Карпатський р-н має найбагатші в стране лісові ресурси. Району багатий на різноманітні корисні копалини. З паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам¢яне й бурі вугілля, торф й ланці. Є в районі й рудні корисні копалини: поліметалічні, ртутні рудій, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер Львівської та І-Франківської областей. У цих ж областях є родовища калійних солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У Передкарпатті є родовища озокериту, але в Закарпатті - баритових руд. У р-ні великі й різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових пісків, доломітів тощо. У Закарпатській обл трапляються родовища білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За к-стю джерел мінер вод, їхньою якістю й різноманітністю Карпатський р-н не має собі рівних у стране. Карпат-й р-н має високу середню густоту нас-ня, показники якої перевищують середню густоту в стране (115осіб на 1 кв км). Нас-ня розміщене нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. У гірських р-нах густота нас-ня різко зменшується. К-сть міського нас-ня не перевищує сільського. Міських жителів понад лише у Львівській області (понад 60%). Природний приріст нас-ня в р-ні вищий від середнього в стране. Не знаходячи роботу в р-ні, значна частка працю ресурсів вимушена шукати її за його межами. Промисловість — провідна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинуті маш-ня й металообробка, хімічна, паливна, лісова й деревообробна, легка, харчова галузі, будіндустрія. Маш-ня й металообробка має своєрідну спеціалізацію й територіальну орг-цію. Переважає неметаломістке трудомістке маш-ня, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна пр-сть, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів й с/г машин. У р-ні добро розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної й кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними п-вами хім пр-сті є Калуське АТ «Оріана» й Стебниківський калійний завод, Роздольське ВО «Сірка» й Яворівський гірничохімічний завод, а також Дрогобицький нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газову, нафтовою, вугільною й торфовою галузями. Видобуток газу і нафти здійснюється у Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля й торф. Найбільшими електростанціями р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової й деревообробної пр-сті р-ну входити понад 70 п-в. Вони сформували потужний Карпатський лісовир-чий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в обласних центрах, целюлозно-паперова — в малих й середніх, лісохімія — в малих містах й селищах міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в всіх обласних центрах, а й у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию. Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби, взуття. У Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробів із дерева, лози. Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних й стінових матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут й виготовлення буд керамінки й фаянсу, скла. Засн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах. Потужним є й АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію с/г-х й переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м¢ясне скотарство й свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських р-нах переважають молочно-м¢ясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство й льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття: виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м¢ясне скотарство й вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися м¢ясна, цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп¢яна, хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової пр-сті. Карп р-н має густу мережу залізничних й автомобільних шляхів. Довжина залізничних магістралей заг користування становить 2898 км. Автомобільні шляхи із повторюємо покриттям мають довжину 18,1тис км. Найбільші транспортні вузли р-ну — Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має міжнародне значення. Промисловими вузлами р-ну є Львівський, Дрогобицький, Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, І-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. З Карп р-ну вивозять автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани і інструменти, телевізори й конвеєрні лінії, с/г машини й обл-ня для нафтової та газової пр-сті, технологічне устаткування для легкої пр-сті й різноманітні прилади, хутрові вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерській вироби та мінер води, калійні добрива й сірку, вугілля, ліс, меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну працюють на металі із Донбасу й Придніпров¢я, із різних р-нів країни одержують комплектуючі деталі, мін добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні й лляні тканини, с/г машини, автомобілі, технологічне обл-ня для харчової пр-сті, олію. Однією із найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку його областей, крім Львівської. Незважаючи тих, що р-н між із п¢ятьма країнами Європи, в ще недостатній рівень транскордонного співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку рекреаційного господарства.

Продуктивні сили Карпатського ек р-ну: суч стан, основні проблеми та перспективи розвитку.

Рекреаційний комплекс Карпатського регіону: природні передумови, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.

Природно-ресурсний потенціал Карпатського ек р-ну, його ек оцінка та вплив на спеціалізацію району.

Район розташ на заході країни. Межує із 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня — 6,5млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської, Закарпатської й Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що переважно пов¢язано із проходженням Карпат в західних областях. Район має багаті й різноманітні природні ресурси. Це один із найбільш водозабезпечених районів Укр. Грунти району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні - на рівнинах, бурі лісові й гірсько-лучні - в горах. Карпатський р-н має найбагатші в стране лісові ресурси. Району багатий на різноманітні корисні копалини. З паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам¢яне й бурі вугілля, торф й ланці. Є в районі й рудні корисні копалини: поліметалічні, ртутні рудій, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер Львівської та І-Франківської областей. У цих ж областях є родовища калійних солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У Передкарпатті є родовища озокериту, але в Закарпатті - баритових руд. У р-ні великі й різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових пісків, доломітів тощо. У Закарпатській обл трапляються родовища білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За к-стю джерел мінер вод, їхньою якістю й різноманітністю Карпатський р-н не має собі рівних у стране. Карпат-й р-н має високу середню густоту нас-ня, показники якої перевищують середню густоту в стране (115осіб на 1 кв км). Нас-ня розміщене нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. У гірських р-нах густота нас-ня різко зменшується. К-сть міського нас-ня не перевищує сільського. Міських жителів понад лише у Львівській області (понад 60%). Природний приріст нас-ня в р-ні вищий від середнього в стране. Не знаходячи роботу в р-ні, значна частка працю ресурсів вимушена шукати її за його межами. Промисловість — провідна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинуті маш-ня й металообробка, хімічна, паливна, лісова й деревообробна, легка, харчова галузі, будіндустрія. Маш-ня й металообробка має своєрідну спеціалізацію й територіальну орг-цію. Переважає неметаломістке трудомістке маш-ня, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна пр-сть, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів й с/г машин. У р-ні добро розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної й кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними п-вами хім пр-сті є Калуське АТ «Оріана» й Стебниківський калійний завод, Роздольське ВО «Сірка» й Яворівський гірничохімічний завод, а також Дрогобицький нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газову, нафтовою, вугільною й торфовою галузями. Видобуток газу і нафти здійснюється у Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля й торф. Найбільшими електростанціями р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової й деревообробної пр-сті р-ну входити понад 70 п-в. Вони сформували потужний Карпатський лісовир-чий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в обласних центрах, целюлозно-паперова — в малих й середніх, лісохімія — в малих містах й селищах міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в всіх обласних центрах, а й у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию. Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби, взуття. У Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробів із дерева, лози. Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних й стінових матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут й виготовлення буд керамінки й фаянсу, скла. Засн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах. Потужним є й АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію с/г-х й переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м¢ясне скотарство й свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських р-нах переважають молочно-м¢ясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство й льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття: виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м¢ясне скотарство й вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися м¢ясна, цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп¢яна, хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової пр-сті. Карп р-н має густу мережу залізничних й автомобільних шляхів. Довжина залізничних магістралей заг користування становить 2898 км. Автомобільні шляхи із повторюємо покриттям мають довжину 18,1тис км. Найбільші транспортні вузли р-ну — Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має міжнародне значення. Промисловими вузлами р-ну є Львівський, Дрогобицький, Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, І-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. З Карп р-ну вивозять автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани і інструменти, телевізори й конвеєрні лінії, с/г машини й обл-ня для нафтової та газової пр-сті, технологічне устаткування для легкої пр-сті й різноманітні прилади, хутрові вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерській вироби та мінер води, калійні добрива й сірку, вугілля, ліс, меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну працюють на металі із Донбасу й Придніпров¢я, із різних р-нів країни одержують комплектуючі деталі, мін добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні й лляні тканини, с/г машини, автомобілі, технологічне обл-ня для харчової пр-сті, олію. Однією із найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку його областей, крім Львівської. Незважаючи тих, що р-н між із п¢ятьма країнами Європи, в ще недостатній рівень транскордонного співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку рекреаційного господарства.

Особливості формування й функціонування ТВК Карпатського ек-го р-ну.

Найб транспортні вузли р-ну — Львів, ЧОП, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має міжнародне значення. Пром вузлами р-ну є Львівський, Дрогобицько-Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, І-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. Най-більший промисловий вузол — Львівський. Тут переважає маш-ня й металообробка. У Львові виробляють автобуси й автонавантажувачі, телевізори й кінескопи, конвеєрні лінії й верстати, інструменти й прилади, медичне обл-ня й електротехнічні вироби, с/г машини тощо. Тут також виготовляють штучні алмази та алмазний інструмент. У Львові зн-ся численні п-ва легкої пр-сті: виробичі об¢єднання «Весна», «Маяк», «Юність» (швейна пр-сть), «Промінь» (трикотажна), «Світанок» (шкіряна), «Прогрес» (взуттєва). До харчової нал виробничі об¢єднання «Світоч», «Колос», молочний, м¢ясний й жирвий комбінати.Серед п-в хімічної й нафтохіміної пр-сті у Львові працюють лакофарбовий й нафтопереробнй заводі. У місті сформувалася значна будіндустрія. Є п-ва, що виускають косметику, картон, меблі, скло, керамічні вироби, музичні інструменти, а також ВО медичної пр-сті «Львівфарм». Львів — визначний туристичний центр, в якому багато пам¢яток історії та архітектури. До складу Дрогобицько-Стрийського пром вузла входять Дрогобич, Стрий, Борислав, Стебник й Трускавець. Тут розвинуті хімічна, машинобудівна, деревообробна, легка й харчова галузі пр-сті, курортне госп-во. Значним пром центром вузла є Дрогобич. У місті зн-ся п-ва хімічної, гірничо-хімічної та нафтопереробної пр-сті, прцюють заводі автомобільних кранів, дослідний спеціалізованого обл-ня, експериментально-механічний та ін. Є п-ва деревообробної, легкої та харчової пр-сті, будіндустрії. Провідна галузь міста Стрий — машинобудування й металообробка. як старий нафтовидобувний центр відоме місто Борислав. Тут розвинута хім пр-сть, маш-ня, в-во штучних алмазів й алмазного інструменту, легка, харчова, меблева пр-сть. Провідним п-вом міста Стебник є калійний завод. До складу Червоноградсько-Сокальського пром вузла, що розміщений на півночі Львівської області, входять Червоноград, Сокалі, Жвирка, Соснівка, Гірник. Основою територіального осереддя цих населених пунктів є паливна пр-сть. Провідним центром Львівсько-Волинського вугільного басейну є Червоноград. Поблизу міста розміщені 12 шахт й центральна збагачувальна фабрика. У Червонограді працюють заводі металоконструкцій, залізобетонних виробів, хлібний й молочний, дають продукцію деревообробний комбінат, виробниче панчішне об¢єднання, швейна фабрика. У місті Сокалі розміщені заводі хімічного волокна й залізобетонних виробів тощо. До складу І-Франківського пром вузла входять І-Франківськ та населені пункти Тисмениця, Лисець та ін. У І-Франківську основним галузями є маш-ня й металообробка, легка й харчова пр-сть. До п-в маш-ня належати виробничі об¢єднання «Геофізприлад», «Карпатпресмаш», арматурний та ін. До легкої - швейне й шкіряне об¢єднання, фабрики трикотажних, швейно-галантерейна й художніх виробів. До харчової пр-сті - молочний завод, харчосмакова й кондитерська фабрики, хлібний, птахой м¢ясокомбінати. У місті виробляють будівельні матеріали, працюють меблевий комбінат та завод тонкого органічного синтезу. У Тисмениці зн-ся виробниче хурове об¢єднання, харчовий комбінат, меблева фабрика. До складу Калусько-Долинського пром вузла входять Калуш, Долина, Вигода, Брошків-Осада та ін. Вузол зн-ся на заході І-Франківської області. Провідними галузями є хімічна — АТ «Оріана» (Калуш), газопереробний завод (Долина) — та маш-ня — ВО «Карпатнафтомаш», заводі комунального устаткування «Будмаш», «Нафтобурмашремонт» та ін. (Калуш). Тут багато п-в легкої, харчової пр-сті та будіндустрії. До складу Чернівецького пром вузла входять Чернівці, Лужани, Новоселиця та ін. Провідними галузями є легка пр-сть, маш-ня й металообробка. Легка пр-сть представлена такими виробничими об¢єднаннями: швейним «Трембіта», панчішним, рукавично-трикотажним, бавовняним. Розвинуті народні художні промисли. Є кілька машинобудівних п-в: виробничі об¢єднання «Чернівцілегмаш» та «Електронмаш», машинобудівний та приладобудівний заводі. Хім пр-сть випускає гумове взуття, лаки, фарби, товари побутової хімії. Тут багато вп-в харчової, деревообробної й й меблевої пр-сті. До складу Ужгород-Мукачівського проми вузла входять Ужгород, Мукачеві, Чоп, Середнє та ін. Основна спеціалізація вузла — в-во машин й об-ня, продукція легкої та деревообробної пр-сті. Маш-ня представлене заводами «Електродвигун», «Ужгородприлад», нестандартного обл-ня, експериментальним газотранспортних турбоустановок (Ужгород), «Мукачівприлад» та комплексних лабораторій (Мукачеві). Тут розвинута деревообробна, меблева, легка, харчова пр-сть, будіндустрія.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою