Слова-назви страв тюркського походження у болгарській мові

Слова-назви страв тюркського походження у болгарській мові

Галімова Ельзара, МП-1

Функціонування значної кількості слів тюркського походження має свої історичні передумови в болгарській мові. Светомір Іванчев вказує на те, що Балканський півострів вже з перших віків нашої ери є зоною активної взаємодії європейських мов, в першу черги болгарської, з тюркською мовною стихією. Маслов Ю. С. Грамматика болгарского языка. М.: Высшая школа. — 1981. — С. 11. Гуни, авари, болгари та інші кочові тюркські племена, належать до першої хвилі тюркського впливу.

Плем’я булгарів, яке в 680 році підпорядкувало собі слов’янське населення на території сучасної північно-східної Болгарії, належало до тюркських племен. Згідно з дослідженнями, хозарські та булгарські племена були етнічно братерніми та походять зі спільної території - Алтайщини, звідки прийшли й інші тюркські племена. Пройшли ж ці племена територію перед-кавказьких степів і осіли по різних територіях: булгари — за західний бік Дону, в той час, як хозари — в краю аланів, коло КаспіяІсторія хазарів з найдівніших часів до Х віку/ Хазарський альманах, Т.7, част.1/ НАНУ, Ін-т Сходознавства ім. А. Кримського / Міжнародний Соломонів університет, Східноукраїнська філія, Міжнародний центр хозарознавства/ Київ — Харків — Єрусалим. — 2008. — С. 29. .

А.Ю. Кримський, описуючи впливи тюркських мов слов’янські мови, вказує на недостатню дослідженість цієї теми на рівні діахронному, але так пише про булгарів: «…так само не ясні для нас лінгвістичні впливи о харазів та булгарів (очевидячки прачувашів), що політично виринають у наших степах у ХІІ та ХІІІ вв., а частина булгарів (679) переходить Дунай і засновує там булгаро-слов'янське князівство» Кримський А. Ю. Твори в п’яти томах: Т.4. — Сходознавство/ ред. І.К.Білодід, О.І.Ганусець/ вид-во «Наукова думка», К. — 1974. — С. 574.

Про спорідненість племен хозарів та булгарів свідчать такі історики, як єпископ Йоан Ефеський (6 ст.), який був представником сирійської історіографії, а також Бальхій (10 ст.) — халіфатський географ, Істахрій та ибн-Хавкаль Історія хазарів з найдівніших часів до Х віку/ Хазарський альманах, Т.7, част.1/ НАНУ, Ін-т Сходознавства ім. А. Кримського / Міжнародний Соломонів університет, Східноукраїнська філія, Міжнародний центр хозарознавства/ Київ — Харків — Єрусалим. — 2008. — С. 30.. Тюркське походження сучасної болгарської мови та його асиміляція з мовою ранньосхіднослов'янською, а також розвиток у оточенні мов слов’янських стали причиною певних лінгвістичних модифікацій. Сьогодні болгарська має більше рис слов’янських мов, зокрема, лексичний рівень колишньої тюркської булгарської зазнав найбільших змін. Проте на рівні граматичному основна типологічна характеристики мови зберегла риси походження — болгарська мова належить до аналітичних. Є припущення, що деякі слова мають архаїчне булгарське походження, у той час, як величезна кількість тюркізмів прийшли саме із турецької мови через правління Османської імперії на теренах Болгарії з 16 століття до 1878 року, коли Болгарія здобула незалежність. Століття політично-культурної експансії та помірної асиміляції не могли безслідно пройти у плані мовного впливу. Светомир Іванчев пише, що в результаті взаємодії з тюркськими мовами в болгарській виокремлюються певні риси, які не є ні слов’янськими, ні балканськими, ні європейськими, і можуть бути пояснені тільки взаємодією болгарської мови з тюркськими. Маслов Ю. С. Грамматика болгарского языка. М.: Высшая школа. — 1981. — С. 12.

Отже, вплив тюркських мов на болгарську є неминучим явищем. Болгарська національна кухня запозичила різні страви, а також їхні назви з турецької мови.

Приклади запозичених з тюркських мов назв страв.

Айран — айран, кефір. Від тур. ayran.

Баклава — пахлава. Від тур. baklava.

Бюрек — пиріжок з начинням. Від тур. bьrek

Геврек — кренделик. Від тур. gevrek (-рi) — ламкий, хрусткий.

Гювеч — страва, схожа на овочеве рагу. Від тур. gьveз

Каварма — страва з м’яса та овочів, запечена в горщику. Від тур. kavurma — печеня.

Каймак — крем, вершки. Від тур. kaymak — вершки.

Катык — кисломолочний напій. Від тур. katэk.

Кебапче — м’ясна страва. Від kebap — вертел.

Кюфте — м’ясні котлети зазвичай з баранини. Від тур. kцfte — м’ясні биточки, котлети.

Курбан чорба — обрядова супова страва. Від тур. kurban+зorba.

Кускус — східна страва із магрибської чи берберської крупи. Від араб. ЯУЯУээ, ивр. чесчесэ.

Мусака — традиційна страва на Балканах та Ближньому Сході із баклажанів. Від тур. musakka.

Пастърма — в’ялене м’ясо. Від тур. pastэrma — бастурма (копчене чи в’ялене м’ясо).

Ракия — національний алкогольний напій. Від тур. rakэ.

Суджук — пудинг. Від тур. sucuk — 1. Ковбаса з прянощами. 2.Суджук.

Сарма — Від тур. Sarmak — 1. Загортати, обгортати. 2. Перев'язувати, бинтувати.

Шкембе чорба — суп з рубленого м’яса. Від тур. iюkembe — рубець.

Чорба — суп. Від тур. зorba

Отже, бачимо, що серед назв страв болгарської кухні багато назв тюркського походження, як результат довготривалого впливу Османської імперії на підкорені території.

тюркський кухня болгарський

Список використаної літератури

1. Історія хазарів з найдівніших часів до Х віку/ Хазарський альманах, Т.7, част.1/ НАНУ, Ін-т Сходознавства ім. А. Кримського / Міжнародний Соломонів університет, Східноукраїнська філія, Міжнародний центр хозарознавства/ Київ — Харків — Єрусалим. — 2008.

2. Кримський А. Ю. Твори в п’яти томах: Т.4. — Сходознавство/ ред. І.К. Білодід, О.І. Ганусець/ вид-во «Наукова думка», К. — 1974. — С. 638.

3. Маслов Ю. С. Грамматика болгарского языка. М.: Высшая школа. — 1981. 407 с.

4. Турецко-русский/ Русско-турецкий словарь / Ерохина М. В., ООО «Дом Славянской книги», М.: 2010. — 542 c.

5. Турецко-русский гастрономический словарь. Сост. Горохова А.