Вступ до фаху — економіст

З В І Т

навчальної практики.

" Вступ до фаху"

План

Вступ.

1. 1.Чим обумовлено Ваш вибір спеціальності.

2. 2.Які якості по-Вашому повинен мати сучасний економіст.

3. 3.Яким галузям, що Ви вивчаєте в коледжі, Ви віддаєте перевагу для свого формування як спеціаліста та інтелігента.

4. 4.Де Ви маєте намір працювати після закінчення коледжу?

5. 5.Що Ви знаєте про свою майбутню спеціальність?

Висновок

Використана література Вступ.

Важко відшукати молоду людину, яка б не розмірковувала про своє майбутнє. Закінчуючи школу, я також стояла перед вибором: «Що далі? Який професійний шлях обрати?» Професія економіста — ось мій вибір. Чому я обрала цю професію, що знаю про неї, ким хочу стати і де працювати? На ці запитання спробую дати відповіді в даному звіті. Гадаю, що цей звіт не тільки дасть змогу висловити свої мрії та знання, але допоможе мені самій ще краще зрозуміти особливість та важливість власного вибору.

1. 1.Чим обумовлено Ваш вибір спеціальності?

Мій вибір економічної спеціальності був обумовлений кількома причинами.

По-перше, я сама, ще навчаючись в школі, цікавилася соціально-економічною географією, основами економічних знань. Мені було цікаво знайомитися з особливостями формування економіки тих чи інших країн, вивчати, від чого залежить економічний стан тієї чи іншої галузі тощо.

По-друге, наша країна переживає період економічного становлення, а професійні економісти є зараз потрібними і для державних підприємств, і для приватних підприємств. Становлення української економіки потребує цілого комплексу заходів в яких важливе місце має належати економістам різного рівня та різної спеціалізації. Єдине, що має об'єднувати цих економістів — це високий професіоналізм та бажання покращувати ту економічну ланку, в якій вони працюють. Мені б також хотілося прийняти участь в укріпленні та розвитку української економіки.

1. 2.Які якості по-Вашому повинен мати сучасний економіст.

Сучасний економіст, на мою думку, має володіти різноманітними якостями, які б дозволяли йому гідно справлятися зі своїми професійними обов’язками.

В першу чергу сучасний економіст має володіти різноманітними знаннями про економіку, її закони та принципи, особливості формування попиту та пропозицій на ринку, іншими словами — володіти знаннями з різних економічних дисциплін, без яких не можна вирішувати ті чи інші економічні задачі.

Також сучасний економіст має бути не тільки професіоналом у своїй справі, але й володіти загальною культурою і знаннями з інших людських областей діяльності: історії, літератури, філософії, психології і т.д. Сучасна економіка — це складне і багатогранне явище, тому економіст має бути різноманітно освіченим, щоб орієнтуватися не тільки в економічній статистиці, але й суміжних до економіки напрямках. Зрештою, сучасний економіст має бути не тільки професіоналом у своїй галузі, але й бути інтелігентом, патріотом своєї країни, психологом людського життя тощо.

Окрім спеціальних та загальноосвітніх знань, добре, коли сучасний економіст вільно користується комп’ютером, вміє організовувати своє робоче місце та час, вести ділові переговори, відстоювати свою точку зору. Без цих вмінь та навичок важко досягнути високого професійного рівня.

1. 3.Яким галузям, що Ви вивчаєте в коледжі, Ви віддаєте перевагу для свого формування як спеціаліста та інтелігента.

В коледжі, здобуваючи спеціальність економіста, ми вивчаємо різноманітні предмети. Більшість з них, на мою думку, є вкрай потрібними для того, щоб ми стали справжніми спеціалістами. Однак деякі предмети мені більше подобаються, оскільки дуже тісно зв’язані з майбутньою професією.

Найбільш цікавими і важливими для свого формування як спеціаліста я віднесла б такі навчальні предмети, як історія економічних вчень, бо саме вона показує яким чином формувалася і вдосконалювалася економічна думка в різних країнах в різні часи. Без знань головних економічних течій навіть важко уявити собі справжнього економістамаркетинг — це дисципліна, яка показує «психологічну сторону» ринку, особливості його вивчення та можливостей використання цих знань для підвищення економічних показників підприємства, галузі і т.п.

Також потрібним є вивчення вищої математики, без математичних знань важко уявити складні розрахунки, які проводять економісти для розв’язання конкретної економічної ситуації.

Цікавим для загального розвитку є вивчення історії України, політології, філософії. Ці предмети розкривають минуле світу, сучасний стан суспільства.

Багато ще цікавих і потрібних предметів нас чекає попереду, але без базових знань, які ми отримуємо зараз, досить важко буде засвоювати більш складніші дисципліни. Тому нам зараз потрібно докласти якнайбільше зусиль, щоб заповнити можливі пробіли у тому чи іншому предметах, щоб на майбутнє володіти достатніми теоретичними та практичними знаннями у тій чи іншій області.

1. 4.Де Ви маєте намір працювати після закінчення коледжу?

Здобувши освіту економіста, хотілося б знайти таке робоче місце, щоб можна було якнайкраще використати свої набуті знання, реалізуватися як спеціаліст і як людина.

На сьогоднішній день більшість державних підприємств перебувають у складному економічному становищі. Одні - шукають вихід з кризового стану, другі - просто банкрути, треті - шукають іноземних інвесторів чи підтримки держави для подальшого функціонування. Тому, чесно кажучи, працювати на державному підприємстві, трішки страшно. Немає впевненості в завтрашньому дні, у відповідній оцінці твоїх сил і можливостей реалізації економічних перспектив.

Скоріше хотілося б спробувати себе у приватному секторі, на підприємствах, які вже мають міцний фундамент і з перспективою дивляться в майбутнє. Саме на такому підприємстві хотілося б здобути практичні навики для того, щоб з часом можна було претендувати на посади головного економіста, або спробувати свої сили у міжнародних корпораціях, де потрібні досвідчені спеціалісти з великим практичним досвідом.

Але це тільки плани, як буде насправді - покаже час. Зараз я роблю все, щоб стати справжнім фахівцем, який б завжди був потрібним.

1. 5.Що Ви знаєте про свою майбутню спеціальність?

Економіка підприємств є основою економічної системи краї­ни. Економічний стан підприємств суттєво впливає на економічне становище країни в цілому.

Вихід України з тривалої економічної кризи безпосередньо пов’язаний з поліпшенням економічного та фінансового стану суб'єктів госпо­дарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності.

За цих умов необхідна сучасна, адекватна ринковій еконо­міці, організація економічної діяльності кожного підприємства. Це потребує підготовки спеціалістів-економістів, що мають глибокі теоретичні і практичні знання, можуть узагальнити наявний досвід країн з розвинутою ринковою економікою, роз­робити план дій щодо виходу із економічної скрути.

Економіст підприємства володіє знаннями з теорії та практики господарювання на рівні підприємстваконкретним формам та методам господарювання, принципам формування й використання виробничого потенціалувзаємодії всіх видів ресурсіворганізації та ефективності господарсько-комерційної діяльності підприємства.

Предметом дослідження економіста підприємства є закономірності функціонування і розвитку підприємства в ринкових умовах.

Щодо знань по економіці, то знаю, що структура виробництва в будь-якому суспільстві формується під впливом суспільного поділу праці. Цей поділ праці призводить до виділення окремих виробництв і формування галузей.

Галузь промисловості - це якісно однорідна сукупність підприємств, об'єднань та інших господарських одиниць різних форм власності, що виконують однакові функції в системі суспільного поділу праці.

Галузеву структуру промисловості характеризують кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі взаємозв'язки між ними.

Промисловість є основною ланкою народногосподарського комплексу України і вона являє собою велику галузь народного господарства, яка здійснює переробку сировинних ресурсів та випуск готових виробів.

Під трудовими ресурсами (персоналом) підприємства розуміють сукупність осіб що працюють на певному підприємстві і вкладають свій труд, фізичні та розумові здібності, знання та навички в проведення господарсько-фінансової діяльності підприємства, реалізацію його статутних завдань.

Економісти мають справу з різноманітними фондами підприєамствами. Основні фонди — засоби праці, що використовуються у виробничий діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх вводу до експлуатації, і вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом. Структура основних фондів підприємства характеризується питомою вагою їх різних груп в загальному обсязі основних фондів. Її аналіз дозволяє оцінити співвідношення різних видів основних фондів, надати характеристику змінам в їх складі.

Усі основні фонди, що знаходяться у розпорядженні підприємства незалежно від порядку їх формування, а також сукупність його обігових фондів (сировини, палива, матеріалів та інших матеріальних ресурсів) прийнято іменувати матеріально-технічною базою підприємства.

Оборотні кошти підприємства — грошові кошти підприємства, що використовуються з метою фінансування його поточної діяльності: створення виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, запасів готової продукції та інших цілей.

Нематеріальні ресурси — це складова частина потенціалу підприємства, що приносить економічну вигоду впродовж відносно тривалого періоду. Для нематеріальних ресурсів характерна відсутність матеріальної основи отримання прибутків та невизначеність розмірів прибутку, що буде отриманий.

Фінансові ресурси підприємства — це грошові кошти, які є в його розпорядженні і призначені для здійснення поточних затрат і затрат по розширеному відтворенню, платежів по усіх забов’язаннях та стимулювання працівників.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок ряду джерел фінансування. Розрізняють дві групи джерел фінансування:

· Власні кошти (внутрішнє фінансування);

· Залучені кошти (зовнішнє фінансування).

Внутрішнім називається фінансування, якщо воно здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності підприємства (прибуток, амортизаційні суми, грошові кошти, одержані від продажу майна, стійкі пасиви). Початкове формування фінансових ресурсів відбувається в момент створення підприємства за рахунок статутного капіталу. Статутний капітал — це майно підприємства, створене за рахунок внесків засновників і величина якого регулюється законодавством.

Зовнішнє фінансування — це кошти, не пов’язані з діяльністю підприємства.

Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов’язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачення ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також з приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами та ін.

Основною метою складання фінансового плану є узгодження доходів із витратами в плановому періоді.

На підприємстві розробляються перспективні та поточні фінансові плани. У перспективному фінансовому плані розв’язуються принципові питання фінансування діяльності і розвитку підприємства. До них належать насамперед фінансування капітальних вкладень, повернення боргів і сплата відсотків за кредит. Поточні фінансові плани на рік (квартал, місяць) розробляються вже детальніше — за видами доходів і витрат з урахуванням їхньої календарної динаміки.

Фінансовий план складається як баланс доходів і витрат. У складі його доходів основними є надходження від власних джерел (прибуток, амортизаційні відрахування, емісія та продаж акцій, виторг від продажу непотрібних активів). Різниця між плановими фінансовими потребами і власними коштами покривається за рахунок залучених коштів у вигляді кредитів, випуску облігацій, лізингу тощо. Однією з форм залучення коштів є кредиторська заборгованість, до якої відносять перехідну заборгованість із заробітної плати, відрахувань на соціальні потреби, резерв майбутніх витрат та ін. Витратна частина балансу включає планові спрямування коштів: на сплату податкупоповнення резервного фондуформування інвестиційних ресурсів (у тім числі поповнення оборотних коштів) — виплату винагороди персоналу за результатами роботи за ріквиплату дивідендів тощо.

Цими та багато іншими завданнями доводиться займатися економістам, але щоб робити все це якісно, нам, студентам, ще потрібно багато вивчити і засвоїти.

Висновок

Отже, з усього, що було сказано мною вище, можна зробити такі висновки:

Стати економістом — це мій особистий добровільний вибір. Професія економіста для мене є цікавою і потрібною для оточуючих.

Щоб стати справжнім економістом, потрібно не тільки мати знання і любити свою професію, але постійно вдосконалюватися, здобувати знання з різних суміжних областей людської діяльності, бути патріотом своєї держави і культурною людиною.

Ставши економістом, хотілося б працювати за спеціальності на підприємстві, де можна здобути практичні знання і отримати повагу та винагороду за прикладені зусилля.

Економіст підприємства володіє знаннями з теорії та практики господарювання на рівні підприємстваконкретним формам та методам господарювання, принципам формування й використання виробничого потенціалувзаємодії всіх видів ресурсіворганізації та ефективності господарсько-комерційної діяльності підприємства.

Я не шкодую, що обрала своєю майбутньою спеціальністю — спеціальність економіста. Гадаю, що не розчаруюсь у своєму виборі і в майбутньому.

Використана література

1. 1.Кириленко О. П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика). Навчальний посібник. — Тернопіль: Астон, 2002.

2. 2.Економічна енциклопедія. — У 3-х томах.

3. 3.Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства — К.: «Каравела» — Львів: «Новий світ — 2000», 2001. — 298 с.

4. 4.Грузинов В. П., Грибов В. Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. — М.: Финансы и статистика, 1998.

5. 5.Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С. Ф. Покропивного — Вид 2-ге. — К.: КНЕУ, 2000.

6. 6.Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій: Навч. Посібник. / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 1999.

7. 7.Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О. Г. Швиданенко та інші - К.: КНЕУ, 2000.

8. 8.Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 2001. — 457 с.