Теорія елементарної освіти та методика початкового навчання

Реферат на тему:

Теорія елементарної освіти та методика початкового навчання.

" Подібно до того, як я простежував початки навчання до їх крайніх меж, я намагався визначити момент, у який починається навчання дитини, і незабаром переконався, що година народження дитини є першою годиною її навчання. З моменту, коли почуття дитини стають сприйнятливими до враження від природи, саме з цього моменту природа починає її навчати". Ці слова належать великому швейцарському педагогу Йоганну Генріху Песталоцці (1746−1827).

На думку Песталоцці, в основі всякого знання лежать його елементи. Важливо відібрати найпростіші, з яких може почати навчання своїх дітей кожна мати-селянка. В результаті тривалого вивчення він прийшов до визначення основних елементів навчання, що були покладені в основу всієї системи дидактичних принципів і змісту навчання в школі. В навчанні форми відповідає вимірювання, числу — рахунок, слову — мова. Такими чином, елементарне навчання зводиться до уміння вимірювання, рахувати, говорити, що збуджує здатність дитини мислити, дає поштовх до розвитку її здібностей. Й.Г. Песталоцці у «Лист шостий» зазначає: «В довгих пошуках своєї мети чи, вірніше, в невиразних мріях про неї одного разу я зовсім просто звернув увагу на те, як тримає себе і повинна тримати в кожному окремому випадку освічена людина, коли вона бажає належним чином витлумачити і поступово з’ясувати собі який-небудь предмет, що постає перед нею в безладному і невиразному вигляді.

У такому випадку вона щоразу повинна звернути і обов’язкового зверне увагу на три основних моменти:

а) скільки різноманітних предметів вона має перед очима;

б) який вони мають вигляд — які форма і контури їх;

в) як виразити за допомогою звука слова.

Отже, успіх цієї справи, очевидно, припускає наявність у такої людини таких розвинутих здатностей:

а) розрізняти неоднакові за формою предмети і уявляти собі їхню сутність;

б) розрізняти ці предмети за кількістю і чітко уявляти собі їх у вигляді одного чи багатьох предметів;

в) вже здобуті уявлення про число і форму якогось предмета посилити за допомогою мови і затримати в пам’яті.

Я міркував так: число, форма і мова, разом узяті, є елементарні засоби навчання… Отже, мистецтво навчання повинне зробити своїм незмінним законом виходити з цієї троїстої основи і діяти таким чином:

1. 1.Учити дітей розглядати кожний предмет, доведений до їхньої свідомості, як окрему одиницю, тобто окремо від тих предметів, з якими він видається пов’язаним.

2. 2.Ознайомити їх з формою кожного предмета, тобто з його розмірами і пропорціями.

3. 3.Якомога раніше ознайомити дітей в усьому обсязі зі словами і назвами предметів, про які вони дізналися.

І як навчання дітей повинно виходити з цих трьох елементарних пунктів, так само і перші зусилля мистецтва навчання мають бути спрямованими на те, щоб за допомогою вашого психологічного мистецтва розвинути основні здатності - рахувати, вимірювати і говорити, що лежать в основі правильного пізнання всіх спостережуваних предметів.

Я тепер побачив, що усвідомлення числа, форми і назви будь-якого предмета робить моє розуміння цього предмета певнимзавдяки поступовому пізнанню всіх інших його властивостей це розуміння є яснимвнаслідок усвідомлення взаємозв'язку, що існує між усіма відмітними ознаками предмета, це розуміння робиться чітким.

Потім я дійшов висновку, що все наше пізнання має в своїй основі три елементарні сили:

а) силу вимовляти звуки, з чого випливає здатність до мови;

б) невизначену, чисто чуттєву силу уявлення, з якої виникає здатність пізнавати будь-які форми;

в) визначену, уже не тільки чуттєву силу уявлення, з якої випливає усвідомлення одиниці і разом з ним здатність рахувати й обчислювати.

У процесі безперервного поступального руху елементарні сили вправляються спільно й рівномірно, і тільки завдяки цьому, по суті, стає можливим в усіх трьох розділах рівномірно переходити.

• ід неясних почуттєвих сприймань до певних;

• ід певних сприймань — до ясних уявлень;

• ід ясних уявлень — до чітких понять" .

Песталоцці вважав, що таким шляхом мистецтво навчання найтісніше пов’язується з природою, з тією первинною формою, за допомогою якої природа завжди пояснює нам предмети навколишнього світу.

Педагог різко розмежовує розвиток мислення і нагромадження знань, віддаючи перевагу першому. Головним принципом навчання він вважав наочність як «абсолютну основу всякого пізнання». Чим більшою кількістю чуттів пізнає учень суть будь-якого предмета, тим краще він з ним ознайомиться.

Песталоцці вимагав вчити дітей систематично, послідовно, доступно і добиватись міцних знань. Учителям і батькам слід знати вікові і психологічні особливості дітей, бо вони вже змалку потребують керівництва на основі знань психології («Листи учителю Петерсену» 1782).

Отже, в основу теорії елементарної освіти Й.Г. Песталоцці поклав вимогу гармонійного розвитку всіх сил і здібностей дитини. Теорія широко використовувалась в ХІХ столітті, в народних школах. Він зосередив увагу на проблемах початкового навчання і виховання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. 1.Історія дошкільної педагогіки Хрестоматія 2-е видання Упорядники З. Н. Борисова, В. З. Смаль Київ «Вища школа» 1990, ст. 54−61.

2. 2.М.В. Левківський, О. М. Микитюк. Історія педагогіки Харків «ОВС» 2002 р. ст. 49−50.

3. 3.Й.Г. Песталоцці. Вибрані педагогічні твори Т. 2. Під редакцією В. А. Ротенберг, В.М. Кларіна. Москва «Педагогіка» 1981 р. ст. 6−48.

4. 4.О. Я. Савченко. Дидактика початкової школи. Київ. Абрис 1997 с. 10.