Свято Буквара

Cценарій Свято букваря.

1. 1. Ясне сонечко проміння.

Посилає щедро в клас, Це воно, напевно, знає.

Що сьогодні свято в нас.

1. 2.В першім класі - урочистий.

" День прощання з Букварем" .

Пригадайно, як колись ти Був маленьким школярем.

1. 3.Є святкових днів багато.

На листках календаря.

А між ними — й наше свято ;

Вшанування Букваря.

1. 4.День вітання і прощання.

Свято перших букварів, Перша сходинка зростання Для найменших школярів.

1. 5.Є книг багато — радісних, печальних,.

Тонких, товстих, барвистих, наче жар, Але одна — усім книжкам начальник,.

І звуть її попростому — Буквар !

1. 6.Від найпершого дня.

Дуже любий він нам.

І веде нас усіх По Країні знання.

Пісня «Зелено» .

1. 7.Любі гості, мами й тата.

В нас Букварикове свято.

Ми всіх гостей вітаємо,.

І дуже вам радіємо, Бо ми всі букви знаємо, Бо ми читати вміємо.

1. 8.Хай кожен гість перевіря,.

Чи знають учні Букваря?

Чи можна нам, школярикам, Прощатися з Буквариком?

1. 9.Ми покажемо вам казку.

Нас підтримате будьласка.

1. 10.Шановне товариство, наша казка.

На честь Свята Букваря, тож слухайте, будьласка.

В країні Української Мови, на вулиці Алфавітній Буквар проживав.

Газдинюдружину Азбуку і 33 доні-букви мав.

1. 11.Був дуже розумний і дуже любив серед вас.

Малих діточок, які приходять у перший клас.

Бо 1-го вересня першокласники Букваря у школу запросили.

І з його дочками дуже подружили Та їхні імена завчили.

1. 12.А нині за працю велику Букварю наші малята.

Підготували веселе прощальне свято.

Та коли Буквар з Азбукою поспішали на нього,.

По дорозі трапилася біда.

(На сцені сидить Азбука і ллаче).

Азбука. Ой-ой-ой! Я на свято поспішала,.

Посковзнулася і впала.

Із рук випав мені кошик ;

Вітер букви порозносив.

Зараз прийдуть діти милі,.

Що ці букви довго вчили.

Ой-ой-ой! Хто може знати,.

Як ці букви позбирати?!

Мишка. Шкряб, шкряб, крізь дірку бачу.

Хтось у класі гірко плаче.

Та це ж Азбука — цариця,.

Що у неї клас мій вчиться.

Чим тобі допомогти,.

Щоб не плакала тут ти?

Азбука. Я всі букви розгубила.

Що робити, мишко сіра?

Мишка. Ша — шо — ши, ше — ші - шу ,.

Букву «ША» візьми, прошу.

Котик. М`яв, я тут шукаю мишку,.

Та що бачу? Плаче книжка.

Я — найкращий, найдобріший,.

Я є котик найгарніший.

М`яв! Великий розум маю.

М`яв! Усім допомагаю.

Мудра Азбуко, скажи,.

Як тобі допомогти?

Азбука. Я всі букви розгубила,.

Допоможи, кицю мила.

Котик. Букву «КА» тобі залишу.

Та ще Півника покличу:

Мій Півнику, мій братику!

Сюди швидше біжи, Азбуці допоможи!

Півник.

Несе мене Лиска за високії ліси, За синії гори, за бистрії ріки.

Порятуй мене!

Лисичка. (Співає пісню лисички).

Я Лисичка, я сестричка, Не сиджу без діла, Півника спіймала, Хитро обдурила.

А тепер же мені треба Добре відпочити, А ще треба на вечерю Півника зварити.

Ой хто це?! Відпусти!

Котик.

Ось, злодійко, ти й спіймалась.

А чого ти так злякалась?

Лисичка.

Прошу тебе, відпусти!

І що хочеш — попроси .

Котик.

Ти і Півник, йдем у клас, Азбука чекає нас.

Лисичка.

Я лисичка, я хитренька, Букву «ЕЛ» віддам тихенько, Хвостом пишним поведу, Слід з дороги замету.

Півник.

А я Півник — співунець ,.

Маю гарний гребінець.

Ку — ку — рі - ку нагадую, Вранці Котику співаю.

Азбуку дуже шаную, Букву «ПЕ» їй подарую.

Дощик.

Швидко я сюди примчався, Бо дізнався, бо дізнався, Що у Азбуки біда — усіх букв не вистача Кап — кап — кап, співаю я, Помию вулиці й поля, Помию я усе довкола.

І заблищить як нова школа.

А я загляну у вікно Де букву «ЩА» вже ждуть давно, Щоб провели щасливо свято, Я хочу букву" ЩА" віддати.

Та не сам я до вас прийшов, а привів із собою свою сестричку — Хмаринку .

Хмаринка.

Я — хмаронька-хмаринка, Неба пухнаста дитинка, Закрила сонця промінці,.

Тримаю букву «ХА» в руці.

Хай «ХА» залишиться у вас, Хай весело сміється клас.

А я ще трошки пожартую.

І дощиком вас почастую.

Метелик.

Веселий метелик під дощик попав,.

І крильця мені вітерець обламав.

Метелику прикро. Та я не сумую ;

І азбуці букву свою подарую.

Це гарненька буква «Е» .

В мене є іще одне.

Боровик.

Тільки дощик закінчився

Із землі я появився, Я — боровик ,.

Я — найсмачніший гриб на світі,.

Я — білий ,.

Мене шукати слід уміло.

Коло пенька в траві високій Знайти боровика морока.

Я ріс, дрімав біля пеньочка, Накритий дубовим листочком.

Сьогодні ж на мою шапчину Злетіла буква «БЕ» — дитина.

Прошу, Азбуко, букву взяти Боровика добром згадати.

Їжак.

Ох, як страшно я втомився, поки сюди прикотився.

Маю піджак з голочок, звуся просто — їжачок.

Мудрі букви «Ї «і «ЖЕ» віддам, Пригодяться вони вам.

А тепер же побіжу, Може, ще й грибок знайду.

Колобок.

Я по засіку метений і на яйцях спечений, Я від баби втік, я від діда втік, А у клас прибіг, букву" О" приніс.

Чув, що Азбука сумує, то я О їй подарую.

Я кругленький і смачненький, Всім звіряткам потрібненький Дітки всі про мене знають.

І казочку пам`ятають.

Зайчик.

Колобок, колобок, я тебе з`їм.

Колобок.

Не їж мене, Зайчику — побігайчику ,.

Краще поміркуй і букву Азбуці подаруй .

Зайчик.

Є у заячому світі така буква на приміті,.

З нею все на світі є, подарую букву «Є».

Є у мене шубка сіра, яка взимку стає біла,.

Є зайчиха, є зайчата, є де в полі поганяти.

Заєць життя зна своє, побіжу, бо діло є.

Ведмідь.

Колобок, колобок, я тебе з`їм.

Колобок.

Не їж мене, клишоногий, тобі мене не спіймати.

Я побіг, а ти не йди, Азбуці допоможи.

Ведмідь.

Помагати всім готовий.

І тому прийшов до школи ,.

Приніс сюди букви «І» і «ВЕ» .

Нехай Азбука живе .

А мені вже час у ліс ,.

Швидше б я в барліг заліз .

Цілу зиму буду спати ,.

Смачно лапу в сні смоктати .

І згадаю в своїх снах Оце свято ще не раз.

Але ж хто це там бреде ?

Це ж Дюймовочка іде.

Дюймовочка.

Яке було життя славне На вікні в моєї мами, В горіховій шкарлупці.

На трояндовій пелюстці.

А тепер одна блукаю, Свою ластівку шукаю.

Казка далі мене кличе, Вам же букву «ДЕ» і «ЙОТ» позичу, Щоб Дюймовочка мала Завжди в пам’яті жила.

Але що це за покривало На мене з гори упало?

Осінь.

Це я — осінь золота, що у вирій відліта, Проминули мої дні: і веселі, і сумні.

Цілу осінь вчились діти, як читати, як сидіти.

То ж хотіла їх вітати, добре слово їм сказати.

Але бачу: лихо сталось — букви десь порозлітались.

Часом це буває так. Що ж, залишу «М'який знак «.

І скажу всім по секрету, що вже передала зимі естафету.

Зима.

Я, зима білосніжна, загорну все в сніги ,.

На дерева, на квіти напущу холоди.

Все замерзне у тиші, заніміє, замре, А на спогад залишу Азбуці букви «ЗЕ» і «ЕМ» .

Весна.

Я — веснацариця ясна, Ніжна, пишна і прекрасна, Ніби дівчина в вінку.

Все довкола оживає ,.

Птах з вирію прилітає,.

Радість і тепло несу.

Розцвітають сад і поле, Зелень, ніби буйне море.

В тебе серденько сумне, Щоб відчула щедрість мою, Віддам одну твою я доню Це гарненька буква «ЕН» .

А тепер ідем зі мною, Помилуєшся красою.

Найгарнішим місцем в світі,.

Його звуть Долина квітів.

Квіти.

Ми просто з саду, ще в росі,.

Погляньте які гарні всі.

По букві віддамо сьогодні,.

Всі квіти будуть з нами згодні.

Фіалка.

Як ніч спаде на землю покривалом, Я зачарую запахом своїм.

Фіалка букву «ЕФ» дарує славну, Щоб колір фіолетовий розцвів.

Ромашка.

Жовтіє сонце всерединці,.

Біленькі пелюстки голубить.

Ромашка на тонкій стеблинці.

Скаже, любить чи не любить.

Всміхаюсь небу, вітру, хмарам, Люблю весну і тепле літо, Цвіту в саду і в полі гарно, Мене в вінки вплітають діти.

Чуйне й добре серце маю, То ж Азбуці скажу тепер, Що про твою тривогу знаю.

І пропоную букву «ЕР» .

Айстра.

Опівночі айстра в саду розцвіла…

Умилась росою, вінок одягла.

І стала рожевого ранку чекати Бо дуже хотіла на свято попасти.

Я від родичів і від себе Букву «А» принесла для тебе.

Звеселю своє серце піснями Порадію разом з вами.

Червона шапочка.

Які чарівні і чудові квіти !

І навіть вміють говорити, Я з вами познайомитись готова, Хоч усі знають, що я Шапочка Червона.

Із казки поспішала, букву «ЧЕ» принесла, Щоб читалась азбука і вічно жила.

Успіхів усім вам зичу, А тепер сюди покличу Івасика-Телесика.

Івасику-Телесику, приплинь, приплинь сюди, Букву для Азбуки допоможи знайти.

Івасик-Телесик.

Пливи, пливи, човнику, просто в клас, Я букву «ЕС» зловив для вас.

Човником по річечці я мандрую Бабу й діда рибкою годую.

Літо.

З далекої дороги до вас я прийшло Я — літо, володарка сонця, тепла і краси Хмар пухнастих й дощу веселкового, Квітів всіх кольорів і ясної роси ,.

Вишень стиглих і меду липового, Дзюркотливих річок і засмаглих облич,.

І волошок і лип, і хлібного лану.

Буква «ТЕ» є у літа, тож клич її, клич Бо без неї теж свято в дітей не настане.

А тепер йдемо на город Там чекає на вас народ.

(Виходять овочі й співають пісню «Ходить гарбуз по городу»).

Овочі.

Господиня сіяла буряк, Посадила гарбузи і огірочки,.

І цибулю, і часник, і мак.

Все посходило в рівненькії рядочки.

На городі кожен раз Дба господар наш про нас, Бур’ян поле й поливає завжди вчасно, То й вродилося нас на городі рясно.

Гарбуз.

Я — гарбуз у жовтім жупані ,.

Я найбільший і найстарший в цьому роді.

Сонце гріє боченьки мої,.

Мене батьком називають на городі.

Добре серце в гарбуза і шкуринка золота, Буквареві букви «ГЕ» і «У» віддам сердечно, Хай іде до першачків безпечно.

Диня.

Я на грядці сонцем сяю Родичів багато маю.

Усі знають жовту диню ;

Гарбузову господиню.

На свято я до вас прийшла Букву «И» вам принесла.

Цибуля.

Одягла спідничок двадцять сім ,.

Бант зелений зав’язала мов на свято.

Ох, не плачте, витріть сльози всім, У цибулині вітамінів так багато.

А ти, Азбуко, не журися Я подарую тобі букву «ЦЕ» .

Буряк.

В мене чуб густий немов трава, Я — буряк, даю усім здоров’я й силу.

Сонце гріє, дощик полива.

Ну хіба козак із мене не красивий?

Бурячок — це я, й дружна буряків сім'я Між рядочків букву я знайшли чудову у борщі - я, у салаті - я .

Тож хай «Я» моє іде сьогодні в школу.

Плюс.

Я — плюс.

З іншої держави довго добирався.

Стомив свої ноги, страшно настраждався, Але бачу, тут не вистачає букви «Ю» .

Яку я справді дуже-дуже люблю.

Ось вам буква любима, Без якої Азбука не буде ціла.

Даруйте, але мені вже час повертатись, Бо в математиці числа не будуть додаватись.

Ведуча.

Вже могла б йти Азбука на свято

Та не знала, де одну букву шукати, Й тут з’явилася Газдиня, Українська господиня.

Газдиня.

Без мене вам не обійтися, Хочу громаді прислужиться.

Вже напекла і наварила, У гості дуже б всіх просила.

Але спочатку букву «Г» .

Нехай у мене Азбука візьме Ге — наймолодша в алфавіті,.

Лиш починає жити в світі.

Дуже потрібна всім, звичайно,.

І учні знають її гарно.

Візьми Азбуко, я спішу, Дітям у святі поможу.

Азбука.

Як добре, що я так багато друзів мала

І всі букви швиденько позбирала.

Тепер, мої друзі з 1-А, можу із закінченням Букваря птивітати вас.

Пісня «Співана Азбука» .

Буквар.

Цікава, діти, ваша казка і корисна ;

Так ви повторили, Букви ті, що вже учили.

Хто старанно букви вчив Той «12» заслужив.

Ведуча.

Так, навчився писати й читати

Наш дружний клас.

Ви можете всі привітати нас!

Але не думайте, що все давалося нам так легко.

Учні.

Недавно дуже дивно Здавалося мені:

І як писати рівно Ці літери трудні.

І навіть з паличками Я впоратись не міг.

Криві та з карлючками ,.

Ну, просто як на сміх.

А далі знов рядочок, Мов бублик, кругле «о» .

Мені аж серед ночі.

Ввижалося воно.

Пишу — виходить криво, Неначе пада вбік.

А потім я, на диво, Писав, писав — і звик.

Старався я не марно ;

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно, Виписує сама.

Пісня «Букви в зошиті писать» .

Ведуча.

Скільки всього траплялося з нами, Скільки всього ми дізналися.

Деяким з нас здавалося, що у школі.

Є лише довгі нескінчені уроки Та маленькі перерви.

Юра твердить, що перерва ;

Втричі більша від уроку, Бо встига Юрко за неї.

Купу справ зробить нівроку.

За перерву Юра встиг Насмішити в класі всіх.

Ще й на Славі покататись, Десь залізти встиг у фарбу, Гулю встиг набить об парту Й на портфель Руденко Лізи Причепить якусь мармизу.

Ще Юрко — герой! — зумів Поплювати в горобців.

В двір помчав — аж тут дзвінок:

Знову треба на урок!

Та в Юрка спокійні нерви, Бо урок мине за мить, Ну, а потім знов перерва:

Встигне купу справ зробить!

Ведуча.

Всякого бувало з нами. І ось ще трохи — і перший клас стане спогадом.

За цей рік ми багато чого навчилися, і не тільки читати й писати, а й рахувати, розв’язувати задачі.

Математика.

Так, я також працювала з першокласниками, а тепер хочу перевірити, чи добре вони засвоїли числа та цифри, чи вміють лічити.

Цифра 0.

Є число, що зветься нуль.

Знають його всюди, Відніми його, додай ;

Що було, те й буде.

Цифра 1.

Ось один, чи одиниця ;

І тонка, й пряма, як спиця.

Цифра 2.

А оце ось цифра два, В неї кругла голова, Довгий хвіст, зігнута шийка, Отака, як бачиш, двійка.

Цифра 3.

Перші цифри — дві сестри, Ось і третя — цифра три.

Цифра 4.

Ось чотири жартівливо

Вигинає лікоть вліво.

Цифра 5.

Вийшла потім погулять

На папері цифра п’ять.

Руку вправо простягнула, Ніжку бубликом зігнула.

Цифра 6.

Цифра шість — немов замок:

Знизу круг, вгорі - гачок.

Цифра 7.

Цифра сім, як кочерга, В неї, бач, одна нога.

Цифра 8.

У цифри вісім — два кільця

Без початку, без кінця.

Цифра 9.

Цифра дев’ять — чи дев’ятка Наче в цирку акробатка, Сторчака як повернгеться, Зразу в шістку обернеться.

Буквар.

Що ж, шановна Математико!

Як бачимо, діти добре навчилися читати, писати, знають цифри.

Математика.

Так, Букварю, початкову грамоту діти засвоїли добре.

Та їм треба вчитися далі і поглиблювати свої знання.

Буквар.

Що я скажу вам од душі,.

Мої малі товариші!

Я півроку вас учив, Ви тепер письменні.

Літеру за літерою Вчили ви щодня, Підійшли до світлого Справжнього знання.

За науку в перші дні.

Що ви скажете мені ?

" Пісня про книжку «.

Дитина 1.

Добрий Букварику! Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе!

Дитина 2.

Спасибі тобі за добру науку, За паличку першу, і першу букву, За перше слово, і першу казку, За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам’ятатимем довгі роки Мудрі й повчальні твої уроки.

Разом.

Прощавай, Букварику,.

В школі перший друже, Ми тобі, Букварику, Дякуємо дуже!

Буквар.

Дякую вам за добрі слова, але перш ніж піти від вас, я познайомлю вас з тими, хто вестиме вас далі країною Знань.

Читанко добра, бери естафету, Веди школярів шляхами планети.

Читанка.

Я — ваша перша читанка —

Красива в мене свитонька, Цікаві сторінки,.

Є вірші та казки.

Вам даватиму щодня.

І забави, і знання.

Рідна мова.

Як найчарівніша колискова

Плекає з дитинства вас рідна мова.

То піснею злине, то гарною казкою, То словом догани, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви й виросли нишком, Шануйте, малята, цю добру книжку.

Буквар.

Цих діток я прошу навчати Того, що знаєте самі,.

А вас прошу не лінуватись.

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки ;

Віднині найперші друзі вам вони.

Всі разом.

Обіцяємо не лінуватись, На «відмінно» і «добре» навчатись.

Діти:

Ось і прочитана сторінка, Котра вінчає нашу книгу, В ній і зайчик, і ялинка,.

І перший пролісок з-під снігу.

І ще цікавого багато ;

Про землю рідну, хліб, калину, Як треба матір шанувати,.

І як любити Україну.

Ми завтра підем знов до школи, Бо у знаннях краса і сила.

Та не забудемо ніколи, Що нам ця книжка світ відкрила.

Пісня «Наша книжка» .

Ведучий.

Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з нами були наші батьки, вони допомагали нам вчитися. Вони будуть з нами поруч ще 11 шкільних років і все життя. Побажаємо їм сили і наснаги.

Діти.

Матусю рідненька, найкраща, єдина, Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,.

І сонце, і зорі, і даль журавлину Твої діти дарують тобі.

І вам, шановнії батьки, Спасибі хочемо сказати За ночі ті, що недоспали, Коли задачі ви рішали.

За вірність прикладів і вправ,.

І за малюнки з малювання ;

Тут кожен батько участь брав.

Це перший крок, Попереду ще 11 років, Отож, навчайтеся, батьки,.

І кожен день робіть уроки !

Перший раз у перший клас!

Рік тому зустрів він нас.

Скоро підем в клас наступний, Вітер хай нам дме попутний.

Один одного ми любим, Станем всі за одного.

Вчитись в другім класі будем, Всі ми хочемо цього.

Ну, а вчителька як буде?

Що, покине усіх нас?

Ні, вона разом із нами Переходить в другий клас.

Цей рік непомітно зовсім пролетів,.

І всі підросли ми, дорослими стали.

А попереду ще стільки днів, Відкриття і нові п'єдистали.

Пісня «Сядемо за партами» .

Ведуча.

Свято закінчилось для всіх нас.

Ми дуже раді зустрічі із вами.

Якщо приємно ви провели час, Ми дякуєм, нам гарно було з вами.