Предмет, об'єкт і завдання економічного аналізу

Предмет:

" Економічний аналіз"

Тема:

" Предмет, об'єкт і завдання економічного аналізу"

1. Зміст і предмет економічного аналізу

Аналіз (від грецького analysis) означає розчленовування, розкла-дання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо властиві цьому об'єкту складові. Аналіз виступає в діалектичній єдності з поняттям «синтез» (від грецького synthesis) — з'єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.

У науці і на практиці застосовуються різні види аналізу: фізичний, хімічний, математичний, статистичний, економічний і ін. Вони відрізняються об'єктами, цілями і методикою дослідження. Дослідження природних явищ, технічні дослідження дозволяють знаходити зв’язки між різними складовими частинами цих явищ, факторами, що на них впливають за допомогою технічних засобів, приладів, теоретичних залежностей. Економічний аналіз, на відміну від інших, відноситься до абстрактно-логічного методу дослідження економічних явищ.

Економічним аналізом у більш широкому змісті займається теорія економічного аналізу, у професійному — економічний аналіз господарсько-фінансової діяльності у відповідних галузях: у промисловості, будівництві, сільському господарстві, торгівлі і т.д.

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу як на макрорівні так і на мікрорівні - на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки при будь-якій формі власності, складають основу ринкової економіки. Народногосподарські дослідження, узагальнення необхідні для виявлення тенденцій і змін макропоказників і виявлення напрямків подальшого розвитку.

Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів.

Об'єктами економічного аналізу є економічні результати господарської діяльності. Наприклад, на промисловому підприємстві до об'єктів аналізу відносяться виробництво і реалізація продукції, її витрати, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т.ін.

Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Разом з тим, наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення.

Для підприємств нашої країни одним із найактуальніших питань стає проведення теоретичних досліджень і розробка методології вивчення і аналізу кон’юнктури ринку, попиту на продукцію, що виробляється на підприємстві, стратегій ціноутворення, каналів розповсюдження товару, формування системи попиту і т.ін.

До термінологічних понять, що застосовуються в економічному аналізі, відносяться, насамперед, поняття: метод, технічні прийоми, фактори, причини і резерви.

Метод економічного аналізу — це наукове дослідження або підхід до вивчення аналізу, тобто те основне, що властиво йому як науці. Він має конкретні особливості або риси, що характеризують окремі його елементи.

Технічними прийомами економічного аналізу є різноманітні засоби обробки джерел інформації, їх систематизації, оцінки впливу тих чи інших факторів на показники, що досліджуються, порівняння показників, приведення їх у порівняний вид й т.ін.

Фактори — це явища, сили, або умови, що визначають величину і якісні характеристики того чи іншого показника.

Причини — це явища, що призвели до зміни показника.

Резерви в економічному аналізі застосовуються для визначення невикористаної частини ресурсів внаслідок неефективного і неповного використання потенціалу підприємства. У цьому випадку виникає задача використання резервів шляхом здійснення заходів щодо усунення причин перевитрати ресурсів.

Метою економічного аналізу є виявлення резервів подальшого підвищення ефективності виробництва в результаті детального аналізу техніко-економічних і фінансових показників господарської діяльності підприємства і його підрозділів, вивчення і аналіз факторів зовнішнього середовища, кон’юнктури ринку, попиту на продукцію, що виробляється на підприємстві; обґрунтування планів підприємства і сприяння їх виконанню; обґрунтування заходів реалізації виявлених резервів.

2. Види економічного аналізу

Економічний аналіз, що досліджує різноманітні економічні явища на підприємствах, у його підрозділах підрозділяється на види.

По аспектах дослідження виділяють:

фінансово-економічний аналіз;

техніко-економічний аналіз;

функціонально-вартісної аналіз;

аналіз ефективності організації управління.

Фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансових показників і їхнього зв’язку з виробничими (реалізація, прибуток, рентабельність, оборотність оборотних засобів і ін.). Однак його характер і зміст не дозволяє довести аналіз до детального розкриття і виміру впливу факторів техніки, технології й організації виробництва, кваліфікації робітників, якості продукції на динаміку фінансових показників.

Таке поглиблення аналізу досягається при техніко-економічному аналізі. Для виявлення впливу цих показників на вартісні і більш повного розкриття резервів застосовують техніко-економічні показники, що характеризують використання техніки і матеріалів, якість продукції і сировини і т.ін. Ці показники характеризують технічні особливості різних видів устаткування, етапи виробничого процесу, властивості матеріалів і готових виробів. Часто вони не піддаються узагальненню по підприємству в цілому. Тому цей вид аналізу проводиться найчастіше по окремих цехах, ділянках. Потім результати аналізу узагальнюються по підприємству в цілому.

Функціонально-вартісної аналіз являє собою метод виявлення резервів, що базується на функціях, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їхньої реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація, утилізація). Його основне призначення в тім, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів і т.ін.

Аналіз ефективності організації управління вивчає управляючу систему — організаційні форми управлінського апарату з метою виявлення можливостей посилення його позитивного впливу на господарську діяльність шляхом удосконалювання його структури і підвищення кваліфікації працівників. Оцінка ефективності організації управління здійснюється на основі стратегії розвитку підприємства, даних про кінцеві результати діяльності керованого об'єкта.

По галузевій ознаці аналіз поділяється на галузевий і міжгалузевий.

По ознаці часу економічний аналіз підрозділяється на попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний).

Ретроспективний аналіз у свою чергу поділяється на оперативний (ситуаційний) і підсумковий (заключний).

Призначення оперативного аналізу зводиться до того, щоб встановити причини виникаючих відхилень від розрахованого ходу виробництва, запланованого забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, обсягу відвантаженої і реалізованої продукції і своєчасності розрахунків по платежах за реалізовану продукцію, а також визначити їхні можливі наслідки і необхідні заходи для усунення негативних факторів. Оперативний аналіз безпосередньо зв’язаний з функціями оперативного управління постачанням, виробництвом, збутому продукції, фінансовим розрахунком і т.ін.

Підсумковий аналіз вивчає фактори, що впливають на виконання річних планових завдань і ефективний розвиток підприємства. Результати, отримані на підставі цього аналізу, є вихідними для планування діяльності підприємства.

По ступеню охоплення об'єктів вивченням аналіз може бути суцільним і вибірковим.

Суцільний аналіз проводиться тоді, коли вивченню підлягає уся виробничо-господарська діяльність підприємства.

При вибірковому аналізі вивчаються окремі питання діяльності підприємства, що є важливими для управління виробництвом на кожен визначений момент.

По змісту аналіз підрозділяється на комплексний і локальний (тематичний).

Комплексний (повний) аналіз припускає вивчення всіх сторін діяльності підприємства і його підрозділів у взаємозв'язку. Він охоплює процес підготовки виробництва, організацію технологічного процесу, використання виробничого устаткування і т. ін.

Локальний (тематичний) аналіз здійснюється при вивченні якого-небудь окремого питання діяльності підприємства або якої-небудь відособленої сторони його роботи.

По широті порівняння аналіз поділяється на внутрішньогосподарський і міжгосподарський (внутрішньогалузевий або порівняльний). Порівняльний аналіз досліджує роботу підприємств шляхом міжгосподарських порівнянь різних показників з іншими однотипними або родинними підприємствами, в результаті чого визначається конкурентоспроможність підприємства і продукції.

По суб'єктам (користувачам аналізу) розрізняють зовнішній і внутрішній аналіз. Ринкова економіка потребує диференціації аналізу на внутрішній управлінський і зовнішній фінансовий аналіз. Першою ознакою поділу аналізу господарської діяльності підприємства на внутрішній і зовнішній є характер використовуваних для аналізу джерел інформації. Зовнішній аналіз базується на звітних даних, що публікуються, тобто на тій досить обмеженій частині інформації про діяльність підприємств, що є доступною для зовнішніх користувачів. Внутрішній аналіз використовує всю достовірну інформацію про стан справ підприємства, доступний лише обмеженому колу осіб, що здійснюють керівництво діяльністю підприємства.

Інша ознака розподілу аналізу на внутрішні і зовнішній — свої цілі і задачі, властиві кожному виду аналізу. Зовнішній аналіз зв’язаний з питаннями оцінки рентабельності роботи підприємства, інтенсивності використання їм капіталу, фінансового становища в цілому, визначаючи тим самим взаємини підприємства з акціонерами, кредиторами, податковими органами, його положення в галузі виробництва і національній економіці, відстоюючи його престиж у діловому світі.

Звітність, що публікується, дає обмежені відомості про діяльність підприємства, у зв’язку з тим, що наведені в ній дані стосуються не всіх сфер його діяльності, вони характеризують в основному фінансову діяльність підприємства.

Внутрішній аналіз використовує весь комплекс економічної інформації, що є на підприємстві, завдяки чому аналітик має можливість реально оцінити стан справ на підприємстві. Дані внутрішнього аналізу відіграють вирішальну роль у розробці найважливіших питань конкурентної політики підприємства, вони використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним задач і для розробки програм розвитку на перспективу. Внутрішній аналіз є найбільш повний комплексний аналіз, здатний дати керівникам необхідний матеріал для прийняття управлінських рішень в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства. З цих причин результати внутрішнього аналізу розголосові не підлягають, тобто відносяться до відомостей, що є комерційною таємницею.

3. Задачі і принципи економічного аналізу

До числа найважливіших задач економічного аналізу варто віднести такі задачі:

1. Оцінка факторів зовнішнього середовища.

Аналізу підлягають як фактори загального середовища, так і середовища найближчого оточення. До факторів загального середовища відносяться соціальне, правове, державне і політичне, технологічне, економічне середовище. До факторів найближчого оточення відносять постачальників, споживачів, робочу силу, конкурентів, контактні аудиторії: фінансові кола, що забезпечують підприємство капіталом (банки, інвестиційні компанії), засоби масової інформації (рекламні агентства, телестанції, періодичні видання), державні заклади, що займаються наглядом і регулюванням виробничої діяльності тощо.

Зовнішнє середовище постійно динамічно змінюється. Підприємство повинно постійно здійснювати збір даних про фактори зовнішнього середовища, стежити за їх змінами, аналізувати тенденції цих змін для розробки заздалегідь заходів адекватного реагування на ці зміни з метою забезпечення реалізації можливостей та усунення загроз. Аналіз зовнішнього середовища надає певний час для розробки планів реагування на найбільш імовірні загрози.

2. Вивчення кон’юнктури ринку, попиту на продукцію, що виробляється підприємством, існуючих і потенційних споживачів продукції.

Аналіз кон’юнктури ринку, аналіз існуючих і визначення потенційних споживачів продукції дозволяє визначити частку ринку та обсяг виробництва продукції, в т. ч. в розрізі асортиментних груп; розробити заходи щодо диверсифікації і оновлення продукції. Визначення обсягу продукції - це найскладніший і найважливіший етапи в розробці планів і напрямків подальшого розвитку підприємства, від якого в значній мірі залежить результативність господарської діяльності підприємства.

3. Оцінка конкурентоспроможності продукції і конкурентоспроможності підприємства.

Аналіз конкурентоспроможності продукції, що виробляється підприємством, повинен проводитися постійно. Це дає змогу визначити той момент, коли показники конкурентоспроможності продукції почнуть знижуватися і прийняти своєчасні рішення щодо підвищення споживчих якостей товару в результаті його модернізації або рішення про зняття його з виробництва.

Конкурентоспроможність підприємства характеризує його місце в галузі економіки, відстоює його престиж у діловому світі.

4. Розробка наукової бази для здійснення прогнозування планування на підприємстві, розробки як тактичних, так і стратегічних планів.

Передплановою стадією планування є комплексний аналіз господарської діяльності підприємства. В процесі аналізу досліджується виконання плану з виробництва продукції по кількості, номенклатурі і асортименту, реалізації продукції, використання матеріальних і трудових ресурсів, здійснюється аналіз фінансових показників тощо, що дозволяє виявити невикористані резерви, обумовлені недоліками в організації господарської діяльності підприємства. Ретроспективний аналіз спрямований на вивчення резервів виробництва, які необхідно враховувати в процесі планування і забезпечувати їх реалізацію. Вивчення і аналіз динаміки основних показників за ряд років, тобто часових рядів дозволяє виявити ті закономірності, що властиві для даного підприємства. Як відомо, методи прогнозування розподіляються на нормативні і генетичні. Нормативні методи передбачають встановлення цілі (нормативу) і розробку заходів по її досягненню. Генетичні методи засновані на використанні тенденції, виявлених на основі аналізу і дослідження динаміки показників за ряд років і перенесенні цих тенденцій на майбутнє. Але ж як свідчить досвід, використання нормативних методів прогнозування без підкріплення їх тенденціями, виявленими за допомогою генетичних методів часто приводить до встановлення нереальних недосяжних цілей.

5. Завдяки економічному аналізу здійснюється вибір оптимального варіанту бізнес-плану.

Одним із принципів планування називають принцип варіантності, який полягає в розробці декількох варіантів плану. За допомогою аналізу здійснюється їх порівняння, що сприяє вибору оптимального плану.

6. Оцінка ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

В процесі аналізу здійснюється оцінка відповідності питомих витрат сировини, матеріалів, палива, енергії плановим значенням та теоретично обґрунтованим; оцінка ефективності використання основних засобів, робочої сили, для чого застосовується система поодиноких і узагальнюючих показників.

7. Оцінка економічної ефективності інвестицій і інновацій, вибір оптимальних інвестиційних рішень.

Аналіз і оцінка результатів впровадження інвестиційних і інноваційних проектів, їх порівняння дозволяє із усієї сукупності можливих напрямків інвестування вибрати ті, що забезпечать найкращі економічні результати. Ретроспективний аналіз також дозволяє виявити ті «вузькі місця», які потребують прийняття першочергових мір по удосконаленню техніки, технології, механізації і автоматизації праці, здійсненню природоохоронних заходів.

8. Оцінка кінцевих результатів діяльності підприємства.

Аналіз і оцінка кінцевих результатів діяльності необхідні для визначення доцільності і вірності вибраної стратегії розвитку підприємства, встановлених цілей, ранжируваних по певним періодам часу. У разі відхилення показників, що характеризують кінцеві результати діяльності від нормативних, передбачених стратегічним і тактичним планом, підприємство може приймати певні заходи щодо зміни цілей і стратегії. Підприємство встановлює так звані «критичні точки», при яких необхідно почати здійснення ситуаційних планів, передбачаючи проведення необхідних змін в реалізації стратегії.

9. Виявлення і оцінка внутрішніх резервів на всіх стадіях виробничого процесу, розробка заходів щодо їхнього використання.

Кожний вид аналізу, з якою б метою він не проводився, повинен закінчуватися виявленням і оцінкою резервів і розробкою комплексу заходів щодо їх реалізації. Підвищення ефективності господарської діяльності в значній мірі залежить від того, наскільки повно виявлені в процесі аналізу і реалізовані резерви.

10. Узагальнення інформації економічного аналізу для прийняття управлінських рішень.

Прийняття управлінських рішень керівниками усіх ступенів управлінської ієрархії повинно базуватися на оцінці сучасного стану будь-якого питання, що досягається за допомогою економічного аналізу. Своєчасність одержання необхідної обробленої і узагальненої інформації дозволяє оперативно приймати управлінські рішення щодо усунення негативних явищ в роботі підприємства, забезпечувати підвищення ефективності використання усіх видів ресурсів, реагувати на зміни факторів зовнішнього середовища, зміну попиту на продукцію підприємства, певні дії підприємств-конкурентів тощо.

Принципи економічного аналізу полягають у наступному:

1. Науковий характер аналізу, тобто він повинен базуватися на вимогах економічних законів розвитку виробництва, використовувати новітні методи економічних досліджень.

2. Аналіз повинен бути комплексним, тобто охоплювати усі ланки і всі сторони діяльності підприємств.

3. Забезпечення системного підходу, коли кожен досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що має ряд елементів, зв’язаних між собою і зовнішнім середовищем.

4. Аналіз повинен бути об'єктивним, конкретним, точним. Він повинний базуватися на достовірній інформації, а висновки його повинні підкріплюватися аналітичними розрахунками.

5. Аналіз повинен бути оперативним, діючим, активно впливати на хід виробництва і його результати.

6. Один із принципів аналізу — участь у проведенні аналізу широкого кола працівників підприємства.

7. Аналіз повинен бути ефективним, тобто результати від його здійснення повинні значно перевищувати витрати на його дослідження.

4. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

Враховуючи те, що економічний аналіз спрямований на дослідження різних аспектів діяльності підприємства, таких як рівень техніки і технології, фінансування і кредитування, організація і планування діяльності підприємства, управління і т.ін., необхідні глибокі знання цих питань з метою одержання вірних управлінських рішень, що будуть сприяти підвищенню ефективності господарської діяльності підприємства.

Аналіз і планування. Аналіз є базою планування, засобом оцінки виконання плану, основою багатоваріантного планування й обґрунтування планових рішень, оцінки доцільності вибраної стратегії і контролю досягнення визначених цілей. В свою чергу розвиток планування, необхідність розробки планів, спрямованих на розвиток підприємства в умовах невизначеності і динамізму зовнішніх факторів потребують розширення аспектів, питань і напрямків аналітичних досліджень.

Аналіз і бухгалтерський облік. Головним джерелом інформації при аналізі господарської діяльності є бухгалтерський облік. В економічному аналізі широко використовується балансовий метод перейнятий з бухгалтерського обліку. Використання даних бухгалтерського обліку додає аналітичним висновкам документальну обґрунтованість. Разом із тим вимоги аналізу враховуються при розробці системи показників, що підлягають обліку, форм звітності і первинних документів.

Аналіз і статистика. Для комплексного вивчення всіх сторін господарської діяльності в аналізі використовуються дані статистичного обліку і вибіркових спостережень. Виконання аналітичних розрахунків і побудова аналітичних таблиць вимагають знання статистичної методології - теорії угруповань, вибіркових спостережень, середніх і відносних показників, індексів, прийомів побудови таблиць і графіків і т.ін.

Аналіз, фінансування і кредитування. Аналіз фінансового стану й оцінка виконання фінансового плану базується на діючих принципах фінансового планування, формування власних і позикових засобів. Не знаючи діючого порядку розподілу прибутку, кредитування, неможливо кваліфіковано проводити аналіз.

Аналіз і наукова теорія управління. Всі управлінські рішення повинні бути обґрунтованими, мотивованими, оптимальними. Вибір найкращого варіанта здійснюється за допомогою економіко-математичного моделювання і системного аналізу. Прийняттю рішень повинно передувати проведення економічного аналізу різних управлінських варіантів.

Аналіз і маркетинг. Розробка маркетингових програм і їх реалізація пов’язані з відповідними економічними розрахунками. Розробка маркетингових програм і контроль за їх виконанням передбачає аналіз за наступними напрямками: аналіз впливу на економіку підприємства зовнішнього і внутрішнього середовища; аналіз кон’юнктури; аналіз покупців і споживачів; аналіз конкурентів; аналіз ринкових цін і формування власної цінової політики; аналіз кінцевих фінансових результатів.

Аналіз господарської діяльності тісно зв’язаний і з іншими економічними науками, а також з математикою, правовими дисциплінами і соціологією. Він використовує встановлені цими науками положення і їхній науковий апарат для вивчення господарської діяльності об'єктів, що аналізуються об'єктивної її оцінки і визначення можливостей подальшого розвитку.

Література

1. Абрютина М. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия (3-е изд.). М.: Дело, 2001. — 272 с.

2. Баканов М. Теория экономического анализа: Учебник. (4-е изд.). М.: ФиС, 2000. — 416 с.

3. Гутника В. П. Анализ экономических систем. Изд-во: ЭКОНОМИКА, 2006. — 338 с.

4. Економічний аналіз господарської діяльності. / Іващенко В.І., Болюх М. А., — К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. — 204 с.