Лінгвокультурологічні особливості вживання анімалізмів з концептом «кінь» та «собака» в англійській та українській мовах

Кременчуцький державний політехнічний університет

імені Михайла Остроградського Кафедра перекладу КУРСОВА РОБОТА з дисципліни:

«Порівняльна лексикологія англійської та української мов»

на тему:

«Лінгвокультурологічні особливості вживання анімалізмів з концептом „кінь“ та „собака“ в англійській та українській мовах»

Роботу виконала:

студентка ІІ курсу

групи МП-06−1(2)

Кобець Жанна Валеріївна Науковий керівник:

викладач: Левітін

Тимур Леонідович Кременчук 2007

ВСТУП РОЗДІЛ І. Фразеологізм як об'єкт дослідження сучасної лінгвістики

1.1. Поняття фразеологізму та його характерні риси в англійській та українській мовах

1.2. Класифікація фразеологічних одиниць

1.2.1. Симантичний принцип

1.2.2. Структурний принцип РОЗДІЛ II. Особливості анімізмів в українській та англійській мовах

2.1. Концепт. Поняття та опис концепту

2.1.1. Фразеологізм з образним компонентом «собака»

2.1.2. Особливості вживання концепту «собака» в англійській мові

2.1.3. Значеннєва специфікація компоненту «собака» в українській мові

2.2. Фразеологізм з концептом «кінь»

2.2.1. Специфіка функціонування концепту «кінь» в англійській мові

2.2.2. Особливості значення поняття «кінь» в українській мові

2.3. Лінгвокультурологічний аспект вживання концептів «кінь» та «собака» в англійській та українській мовах СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЖЕРЕЛА_ДОВІДКОВОГО_МАТЕРІАЛУ ВИСНОВКИ ДОДАТКИ

ВСТУП Фразеологія, як найменш досліджена галузь лексикології, представляє собою дуже цікавий матеріал для дослідження. Дана робота висвітлює теоретичні питання фразеологізму, його риси в порівнюваних мовах. На нашу думку ці теоретичні питання будуть дуже корисними при виконанні практичної частини роботи. Оскільки загальноприйнятого визначення фразеологізму немає, ця проблема займає провідне місце у фразеології. У даній роботі ми будемо користуватись визначенням Л. Г. Верби [6, 107] та І.В. Арнольд [3, 94], оскільки, на нашу думку, ці два визначення найбільш вдало висвітлюють риси фразеологічних одиниць.

Принципи класифікації фразеологічних одиниць також наведені в теоретичній частині роботи. Під час виконання практичної частини ми користуватимемось класифікацією О.В. Куніна і В.В. Виноградова[ ]

Мета роботи — визначити особливості вживання фразеологізмів з концептом «кінь» та «собака» в анімалізмах порівнюваних мов. Визначити, як вживання цих анімалізмів у порівнюваних мовах зумовлене лінгвокультурним, стереотипним баченням світу британцями та українцями.

Актуальність — дослідження теми анімалізмів дозволяє полегшити вивчення англійської мови українцям і навпаки. Також це дозволяє полегшити перекладацьку діяльність, адже фразеологізми є невід'ємною частиною мовлення як носіїв англійської мови, так і української. Представники різних народів сприймають світ по різному і тому так важливо розуміти, чому коли українці кажуть «Баба з воза — кобилі легше», англійці говорять так: «Good riddance to a bad rubbish» .

Малодослідженою є тема, що пов’язана з концептами, в даній роботі висвітлені базові поняття що стосуються цієї теми: походження поняття «концепт», його структура.

Предмет дослідження — особливості вживання англійських та українських фразеологізмів-анімалізмів, їх еквіваленти в англійській та українській мовах, відповідність їхньої структури, різні відтінки їх значень.

Об'єкт дослідження — фразеологізми зі словами «кінь» та «собака» у порівнюваних мовах.

У додатках роботи міститься інформація про кількість повних відповідників, неповних або ж випадків, у яких відповідності немає у фразеологізмах англійської та української мови зі словами «кінь» та «собака».

Методи дослідження— порівняльний та описовий методи.

РОЗДІЛ І Фразеологізм як об'єкт дослідження

Фахівці з англійської мови висловлюють думку, що фразеологія склалась як окрема мовна галузь. Так зокрема вважають О.В. Кунін, М. М. Копиленко.

Термін «фразеологізм» увів французький мовознавець Ш. Баллі вітчизняний вчений О. О. Потебня ще раніше поставив питання про знаковий характер фразеологізмів, виклав міркування з приводу їх «внутрішньої форми», вивчав їх значення. В. В. Виноградов запровадив термін «фразеологічна одиниця» і запропонував ґрунтовну класифікацію фразеологізмів. Вживаються також терміни «ідіома», «стійке словосполучення», «стійкий зворот», «стійка фраза».

Методи дослідження фразеологізмів стосуються насамперед засобів їх вичленування, встановлення їх характеристик, властивостей і диференційних ознак.

Методів дослідження фразеологізмів декілька.

1. Цей метод використав Ш. Баллі. Він полягає у виділенні загальної ознаки, що дає змогу (або ж не дає) замінити зворот певним словом-ідентифікатором. Слово-ідентифікатор повинно відбивати внутрішню цілісність фразеологізму. Наприклад: «to put on airs» — корчити з себе «велике цабе» (казна що), рос. — «воображать».

2. Контекстологічний метод. Був опрацьований Н. М. Амосовою і ставив за мету позбутися логіко-семнтичного трактування явища [5, 97].

Умови постійного контексту дають змогу класифікувати фразеологізми. Так словосполучення «to bite one’s tongue off» може означати як «прикусити язика» у прямому значенні, так і «пожаліти за сказаним» у непрямому.

3. Метод оточення близький до контекстологічного. За допомогою нього структуру фразеологізму можна визначити як систему зв’язків між словосполученням та елементами контекстного оточення, що з цією фразеологічною одиницею пов’язане. Наприклад, у залежності від оточення вираз «to blow hot and cold» може означати «подача холодного і гарячого повітря» або «постійна зміна настрою».

4. Наприкінці 60-х років XX ст. був розроблений метод фразеологічної ідентифікації. Автор цього методу О.В. Кунін.

Наведені методи дослідження не єдині. Існують також методи: варіаційний, комплексний, фразеологічної аплікації, монемний, семантичного диференціала тощо [13, 134].

Отже, ми бачимо, що фразеологія як наука і зокрема фразеологізми є сприятливим підґрунтям, а також добрим матеріалом для проведення лінгвістичних досліджень.

Визначення характерних рис, що притаманні фразеологізмам порівнюваних мов, є своєрідним фундаментом для будь-якого лінгвістичного дослідження.

1.1. Поняття фразеологізму та його характерні риси в англійській та українській мовах

Фразеологізм — це сполучення слів, що не утворюються у мовленні, а входять до нього як окремі блоки з певним значенням [6, 106].

Фразеологізмам властива метафоричність та образність, саме тому фразеологічний аспект мовлення був завжди найважчим для вивчення. Фразеологізми також можуть належати до стилістично забарвленої лексики (розмовної або ж навпаки книжної). Вони можуть мати антоніми, як і слова, можуть мати варіанти (поруч із фразеологізмами жорсткої структури є і такі, що мають змінні компоненти). Зважаючи на ці ознаки, ми бачимо, наскільки урізноманітнюється мова за допомогою фразеологізмів. Вони ніби допомагають набути їй свого особливого «етнокультурного забарвленні». Тому роль фразеологізмів у мові дуже важко переоцінити.

Однією з характерних рис фразеологізмів називають стійкість їх структури, повторюваність в одній і тій же готовій формі. В той же час значна кількість фразеологізмів має по декілька варіантів, при чому змінюватись можуть не тільки граматичні форми компонентів, а й самі компоненти.

Наприклад: not to care a bit (a brass button, a button); not to care (give) a curse, a damn (мене це не обходить, мені байдуже «по барабану»), «pale as a corpse, ghost, sheet, death, ivory» — білий як полотно, смерть, стіна.

У мовленні стійкість є умовою — фразеологізм може доповнюватись іншими елементами, змінювати структуру, мати інтенсифікатори. Досить часто використовується лише фрагмент фразеологізму [6, 107]. Ці зміни, на мою думку, здебільшого відбуваються в американському варіанті англійської мови, тому що він, як некласичний варіант мови, має тенденцію до спрощення.

Зоосемічні елементи теж певною мірою відмінні. Створення певного образу, акцентуація якості, інтенсивності дії чи процесу в порівнюваних мовах іде у подібних, суміжних напрямках, але часто базується на інших елементах.

Детальне вивчення фразеологізмів неможливе без словників. Існує декілька ідіоматичних словників, таких як English Idioms by James Main Dixon, Words and Idioms by L.P. Smith, Brewer’s Dictionary, Dictionary of Idioms and Phrases by A. Koonin, the Anglo-Russian Dictionary of Idioms and phrases by K. Barantsev.

Щоправда, жоден з цих словників не можна назвати повним. Головним джерелом фразеологічного матеріалу вважається Oxford Dictionary з його величезним зібранням фразеологізмів [14, 282].

1.2. Класифікація фразеологічних одиниць

Процес утворення стійкого словосполучення внутрішньо пов’язується з функціональною мовною діяльністю. Перетворення вільного словосполучення у фразеологізм відбиває незвичну сполучуваність слів, а інколи навіть алогічність, тобто поєднання слів, які логічно не сполучуються, наприклад: «to flog a dead horse» — «марно витрачати зусилля».

В залежності від того, яка частина мови лежить в основі стійкого виразу, в якому значенні він вживається в певному реченні, скільки значень йому притаманні, фразеологізми класифікуються на групи.

Перша спроба класифікації фразеологічних значень належить О.В. Куніну [11, 306−340]. Його класифікація ґрунтується на виділенні класів, підкласів і розрядів значень в залежності від структури одиниць.

Дещо іншу класифікацію значень пропонує В. А. Архангельський. Він розрізняє шість ознак, що притаманні значенню фразеологічних одиниць і охоплюють всю сукупність фразеологічного складу [13, 138−140].

За В. А. Архангельським фразеологізми поділяються наступним чином:

1. За ступенем єдності вони можуть бути:

а) синтетичні: «not to care a straw» — «начхати», «to cross swords with» -«зчепитися з кимось»;

б) аналітичні: «a willing horse» — «покірливе телятко», «a dark horse» — темна конячка".

2. За способом відображення дії, як і за класифікацією О.В. Куніна, значення можуть бути:

а) пряме, номінативне;

б) переносне, образне (метафоричне).

3. За ступенем фразеологічної абстракції значення можуть бути:

а) конкретними;

б) абстрактними.

4. Фразеологічне значення може бути інтенсивне або неінтенсивне. Верхній ступінь інтенсивності спостерігається у таких фразеологізмах, як «to rain cats and dogs» — «задощити», «to teach somebody a good lesson» — «провчити».

5. За ступенем членування фразеологізми поділяються на однозначні та багатозначні.

6. В залежності від характеру лексико-семантичного оточення значення фразеологізмів бувають:

а) комунікативні;

б) модальні;

в) предикативні;

г) вигукові;

д) експресивно-стилістичні.

1.2.1. Структурно-семантичний принцип

О.В. Кунін поділяє фразеологію на класи, підкласи і розряди, що визначається за структурно-семантичними особливостями.

1) номінативні фразеологічні одиниці;

2) номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці;

3) фразеологічні одиниці ні номінативного, ні комунікативного характеру;

4) комунікативні фразеологічні одиниці.

До першого класу відносяться словосполучення з одним значущим словом, а також сполуки типу «well and good». Сюди ж відносять звороти з предикативною структурою типу «as the case stands» і частково предикативні вислови «see now the cat jumps» .

До другого класу належать стійкі дієслівні словосполучення («to beat the drum»), що можуть трансформуватися у реченні при вживанні дієслова в пасивній формі, «the drum is beaten». Треба зазначити, що не всі звороти, що містять дієслова з прямим додатком, можуть трансформуватися, як наприклад «to beat the air», «to beat the Dutch» .

Третій клас охоплює вигукові сполучення і певну кількість вигуків, що мають предикативну структуру («All aboard!»).

Наприклад: by George! (Jove, Golly, Ginger, Gosh)

" done with you!" - «домовились»

" hear! hear!" - «вірно».

До четвертого класу автор відносить ідіоми, прислів'я, приказки, приповідки. До цього класу належать фразеологізми, що відбивають будь-який тил виразу крім номінативного та вигукового. Сюди автор відносить також речення питального типу, наприклад: «Can the Leopard change its spots?» -«горбатого могила виправить». Четвертий клас охоплює одиниці, які за своєю граматичною структурою є реченнями.

На мою думку, класифікація О.В. Куніна є досить детальною і вона буде використана у практичній частині роботи.

1.2.2. Структурний принцип

У перших спробах класифікації фразеологізмів застосовувався принцип зв’язку між складовими частинами сполучення. Цей зв’язок розглядався структурно від простого до складного і від стійкого до нестійкого.

Як складова частина досліджень з фразеології з’явилась ґрунтовна класифікація В. В. Виноградова, у якій розрізняються три типи фразеологізмів: фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення і зрощення.

Фразеологічні єдності — це такі фразеологізми, що є семантично неподільними, але загальне значення мовця все ж таки сприймається як вмотивоване, асоціації не стерлися [6, 99].

" bit by bit" - «мало-помалу»;

" angelic patience" - «ангельське терпіння»;

" a bitter cup" - «гірка чаша».

Такі фразеологізми є теж семантично не вільними, у мовленні з’являються готовими, та метафоричність вислову все ж не доходить крайньої межі.

Фразеологічні зрощення — немотивовані одиниці, значення яких нібито зовсім не виводиться із значень компонентів. Звичайно приводяться приклада таких словосполучень, що або мають у своєму складі слово-архаїзм, або метафоричність виразу настільки відсунула значення слова у складі фразеологізму від основного, що він уже ніяк не асоціюється з первинною семантикою слів-компонентів.

" after meat comes mustard" - «дорога ложка до обіду»;

" all ales and skittles" - «безтурботне життя»;

" a battle of the books" - «учений диспут».

Фразеологічні сполучення — це такі сполучення, один з компонентів якого є зв’язаними, а інший зберігає своє денотативне значення і легко дешифрується.

" a balmy voice" - «медовий голос»; «baking weather» — «спека»; «Augean stable» — «авгієві стайні». Сполучення цього типу, як правило, аналітичні.

РОЗДІЛ II Особливості анімалізмів в англійській та українській мовах

Відображення природи, зокрема її тваринного світу, у фразеологічних образах пов’язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікувала, наділила представників рослинного і тваринного світу якостями, притаманними людині. Так впродовж років у свідомості різних культур і народів сформувались різні стереотипи, різні уявлення про представників флори і фауни, що ми можемо спостерігати зі зразків народної творчості - казок, прислів'їв, приказок тощо. Звідси ж з’явились і фразеологічні одиниці, до складу яких входять назви тварин, причому цим тваринам притаманні людські якості - чи то працьовитість, чи то вірність, лінощі, хитрість. Такі фразеологічні одиниці дістали назву анімалізми або ж зооніми. Зрештою, феномен національного світобачення та формування «мовного образного простору» також певною мірою пояснюється природними факторами [8, 62]. Оскільки у кожного народу своє особливе бачення природи, спробуємо з’ясувати, яке воно у носіїв англійської та української мов і як представлене у фразеології порівняних мов.

Розглянемо відображення, які отримують деякі тварини. Наприклад, значення, що пов’язані з лисицею (лисом) в порівнюваним мовах виявляють однакову спрямованість — цей звір асоціюється з хитрістю та лукавством (укр. старий лис, хитрий лис; eng. sly as a fox; to play the fox). Вовк символізує жорстокість, безжальність (злий, як вовк, вовком дивиться; to throw someone to the wolves — підставити когось з метою самозахисту). В англійській мові образ вовка набуває жартівливих конотацій бабія (лише в американському варіанті): «Wolf-Whistle» — схвальний свист чоловіків при появі привабливої жінки. Проте у свідомості українців вовкові властиві і шанобливі конотації у випадку вживання їх в переносному значенні - «людина, що багато пережила, загартована життям»: старий вовк, стріляний вовк, морський вовк.

Ведмідь в обох мовах має значення як позитивного так і негативного забарвлення. Ведмедем називають міцну, сильну людину: «to be a bear punishment» (бути витривалим), «великий, як ведмідь», «дужий, як ведмідь». Також це може бути людина незграбна («як ведмідь у танці»), або груба і нетактовна («the one who plays the bear»).

Лев у світогляді англійців отримав виключно позитивні асоціації, адже протягом століть він є національною емблемою і символом Великобританії, що знайшло відображення в політичній метафорі «to twist the Lion’s tail», тобто зачіпати інтереси Англії. Він асоціюється з силою і хоробрістю «lion-heanted» -відважний, непохитний.

Анімалізм мавпа в обох мовах набуває значення кривляки, гримасника: «мавпувати», «to ape», «to play the ape», «to monkey». В українській свідомості «мавпячі» асоціації пішли шляхом порівняння зовнішності тварини і людини, звідси мавпа — людина негарна (в плані зовнішності).

Черепаха в обох мовах асоціюється з млявістю, повільністю, осел — своєрідне втілення дурості, некмітливості, віл — працьовитості.

Отже, ми бачимо, що певні риси, якими наділені тварини в англійській і українській мовах, збігаються та все ж є і відмінності. Вони продиктовані національними стереотипними уявленнями про ту чи іншу тварину.

2.1. Концепт. Поняття та опис концепту

У визначенні концепта в електронному словнику під редакцією Л. Флоріді не йдеться про різницю між поняттям та концептом.

Концепти, те, замість чого стоять, що позначають дані слова, особливо коли значення мають бути локалізовані скоріше в нашому уявленні, ніж у світі. Синонімічні слова представляють один і той же концепт [12, 49]. Коли речення синонімічні, про них можна сказати, що вони представляють одну й ту ж пропозицію. Концепти іноді аналізуються як складні форми розміщення або ж звички мислити і звички діяти, в яких миттєво розчиняються різні значення [10, 125].

Дуже часто термін «концепт» вживають синонімічно по відношенню до термінів «архетип», «прототип», «стереотип», «культурогема», підкреслюючи тим самим то одну його якість, то іншу. Така якість концепту як ментальність в найбільш концентрованого вигляді в словах Д.С. Ліхачова [10, 281], який вважає концепт утворенням думки, що заміщає в процесі мислення неозначену кількість однорідних предметів".

Звернімося до походження слова «концепт», до його внутрішньої форми. В латинській мові слово «conceptus» є останнім в ланцюжку «саріо» -«брати, взяти, отримувати, піймати, засвоювати, розуміти», «соnсіріо» -«збирати, приймати, вбирати в себе, уявляти собі». Conceptus означає «накопичення, зачаття, під зародок». Близьке до нього слово соnсерсіо означає «об'єднання, сума, сукупність». Слово «поняття» (етимологічно з тим самим коренем, що і «взяти») являє собою вдалу кальку з латинської «conceptus» .

Лаконічними і водночас ємними є визначення В.І. Карасюка, який визначив концепт як багатовимірне смислове утворення, в якому виділяються ціннісна, образна і поняттєва структури [10, 109].

На думку С. Ю. Степанова концепт є «пучком» уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, що супроводжує те чи інше слово. На відміну від понять, концепти не тільки мисляться, а й переживаються. Вони — предмет емоцій, симпатій, антипатій, а іноді і зіткнень [16, 40].

Серед складників методики опису концепту С. Ю. Степанов виділив [15, 43]:

1) «буквальний смисл» або «внутрішню форму»;

2) «пасивний», «історичний» шар концепту;

3) найновіший, активний шар концепту.

Останній не допускає власне лінгвістичного аналізу. С. Ю. Степанов наголошує, що концепти можуть «ширяти» над «словами» й «речами», виражаючись як у тих, так і в інших [15, 44]. Отже цей підхід передбачає кваліфікацію концептів з погляду мовного і з погляду концепту «як основний осередок культури у ментальному світі людини» [15, 43].

2.1.1. Фразеологізми з образним компонентом «собака»

Анімалізм, «розкриваючи» аналогії і подібність об'єктів тваринного світу і світу людини, її почуттів та емоцій, виявляє систему етнічно зумовлених асоціацій і оцінок. Вона виступає певною лінзою, яка в кожній мові по-різному відбиває погляди етносу на представників тваринного царства.

Географічна та культурна віддаленість мовних регіонів чимало сприяють унікальності емотивно-образного осмислення тварин. Характер і змістова спрямованість емотивних асоціацій часто визначається не властивостями тварин, а її «життям» у національному фольклорно-міфологічному та літературному контекстах.

Анімалізм з концептом «собака» також по-різному представлений в порівнювальних мовах. І в англійській, і в українській мовах цей анімалізм набуває як позитивного, так і негативного значення. В українській мові це може бути вірність, відданість («вірний пес»), в англійській мові може означати людину, якій щастить («top dog», «lucky dog»), працьовиту людину («to work like a dog» — дуже тяжко). В обох мовах анімалізм з образним компонентом «собака» може набувати негативних значень, в більшості випадків ці значення збігаються: «give a dog a bad name», «go to the dogs»; «не для пса ковбаса», «собаче життя». В більшості випадків значення анімалізму з концептом «собака» збігаються у порівняних мовах. Особливо на нашу думку цікавим є анімалізм «собака на сіні», що представлений в обох мовах («dog in the manger»). Цей образ використовується для опису людини, яка не дає іншим користуватися чимось, від чого їй самій немає користі.

Про жадібного собаку ми знаємо ще з байки Езопа, що розповідає, як собака, не маючи користі з сіна, гарчав на коней і не давав їм його їсти. Ось таке значення концепту «собака» (одне із множини значень) сформувалось у носіїв обох мов. Фразеологізм з концептом «собака» зустрічається також в романі I.B. Pristley «Angel pavement» [19, 495].

Щоб з’ясувати, які ж із множини значень даного концепту притаманні лише фразеологізмам української мови, а які англійської, необхідно провести детальну практичну роботу з вивчення значень і структури фразеологізмів з концептом «собака», що фігурують в порівнюваних мовах.

2.1.2. Функціонально-семантичні особливості вживання концепту «собака» в англійській мові

1. У свідомості носіїв англійської мови непристойно виряджена людина асоціюється із собакою: «done up like dogs dinner», «dressed (got) up like dog’s dinner». У даному випадку «dog's dinner» — дещо огидне, непристойне, відразливе. В українській мові таку людину назвали б просто — «опудало». Таким чином можна сказати, що даний фразеологізм має більшу інтенсивність в англійській мові, до того ж в англійській мові він має більш негативне забарвлення. Щодо структури ми можемо сказати як «Не is Done up like dog’s dinner», так і «Він вдягнений як опудало», тож відмінностей в структурі немає.

2. В англійській мові фразеологізм «dog keeping house» означає «брудна нічліжка, халупа, конура». В українській мові відповідного фразеологізму немає, але переклавши окремо слова ми зможемо виділити приблизне значення: «dog keeping house» — це щось занедбане або брудне. В цьому значенні концепт «собака» набуває виключно негативного забарвлення.

3. «In the dog’s house» — «бути в неласці». Український варіант більш нейтральний. Втрачається анімалістичний елемент. Цікавим є пряме значення виразу «In the dog’s house» — «в собачій конурі», звідси ж і український варіант фразеологізма «dog's life» — «собаче життя».

4. Ще один приклад анімалізма, в якому даний концепт набуває виключно негативного забарвлення: «go to the dogs» — «сходити нанівець» або ж «котові під хвіст». У випадку, коли анімалістичний елемент «собака» змінюється на елемент «кіт», емоційність і інтенсивність виразу не втрачається. Коли ж втрачається концепт «собака» в українському варіанті, вираз набуває більш нейтрального значення.

5. Невідомо, чому фразеологізм «dog breakfast» означає щось наспіх, неякісно зроблене, нашвидкоруч. Відповідного фразеологізму в українській мові немає.

6. «Let sleeping dog lie» в українській мові має відповідне прислів'я «не чіпай лиха, поки воно тихо». Цікаво, що у носіїв англійської мови уособленням цього лиха стає собака. Вона тут постає у вигляді злої, небезпечної тварини, що їй зовсім не притаманно в жодній з порівнюваних мов. Виключення хіба що становить фразеологізм

7. «dog eat dog» — «людина людині вовк». У цьому фразеологізмі за основу береться дієслово, а в українському відповіднику — іменник. Тому можна зробити висновок, що вони досить сильно різняться за своєю структурою, до того ж український варіант на нашу думку має більш негативну конотацію через паралель, проведену з латинським виразом: «homo homini Lupus est» .

8. Ми вже згадували про фразеологізм «собака на сіні», «dog in the manger». Цей фразеологізм має певний відповідник в українській мові, як семантичний, так і структурний.

9. «Dog my cats!» Цей вираз має дуже емоційне навантаження. Ми не дуже точно уявляємо собі, які саме емоції носії мови вкладають в цей вигук і до чого тут собака і коти, тому відповідний фразеологізм в українській мові позбавлений анімалістичних елементів («Хай йому біс!»).

10. «Give a dog a bad name». У свідомості британців склалась думка, що гірше дати собаці погане ім'я, аніж просто вбити її. Тому цей фразеологізм вживається для позначення найгіршої кари, яка тільки може бути. Відповідно в українській мові сформувався стійкий вираз «огуда гірше за смерть». От тільки невідомо, чому в англійському варіанті такі страждання випали саме на долю собаки, а не якоїсь іншої тварини.

11. «Dogs bark but the caravan goes on». Цей зразок народної мудрості говорить про те, що, які б нещастя не випали на чиюсь долю, життя все одно продовжується. Варто звернути увагу на те, що для позначення всіляких життєвих негараздів використовується «собаче гавкання», а для позначення життя як такого — використовують образ каравану, або ж місяця, як в українському варіанті: «собаки брешуть, місяць світить».

12. Коли мається на увазі, що дві людини не можуть існувати поряд, постійно сваряться (рос. «собачатся»), кажуть «they are like cats and dogs», тобто «як кішка з собакою». Тут оцінки українців і британців збігаються щодо несумісності цих двох класів тварин. Структура обох варіантів також однакова.

13. Для позначення працьовитої людини в англійській мові використовується такий анімалізм: «to work like a dog». Українці ж вважають працьовитою зовсім іншу тварину: «працьовитий, як віл». Структура анімалізмів однакова, але не зрозуміло, чому британці наділяють собаку саме в цьому випадку такою несподівано позитивною якістю, як працьовитість.

14. «Top dog» — «людина, що сильніша за інших, або перебуває в кращому стані». Такий анімалізм існує лише в англійській мові і несе навантаження, не зовсім зрозуміле людині української ментальності.

15. Коли носії англійської мови кажуть «dog's desease», то мають на увазі легке занедужання. Але цікаво, чому саме dog’s desease? Мабуть, собака у свідомості британців є дещо несерйозною твариною.

16. На відміну від попереднього прикладу дуже легко пояснити, чому уривчастий неспокійний сон британці називають «dog's sleep». Собака по своїй суті є дуже неспокійною твариною, тому і сон в неї такий же неспокійний.

17. Анімалізм «dog's of war» — «страхіття війни» зустрічається в творах В. Шекспіра. Тут собака є чимось страхітливим, але чому це так нам залишається тільки здогадуватись, оскільки це авторський фразеологізм.

18. «Dog the trots about finds a bone» — «собака, що крутиться навколо, шукає, знайде кістку». Тут до концепту «собака» приєднується ще одне значення: наполегливість, настирливість. В українській мові в цьому значенні собака порівнюється з вовком («вовка ноги кормлять»).

19. «If you want a pretence to whip a dog, say he ate a trying-pan». Якщо комусь потрібно підкопатися до іншої людини з будь-якого приводу — підійде навіть найбезглуздіший привід. Тут «собака» є таким собі «цапом-відбувайлом», на якому можна зігнати злість. Українці ж з цього приводу кажуть: «хто хоче собаку вдарити, той кия знайде».

20. Коли людина більше уваги звертає на вчинки інших, ніж на свої, українці кажуть: «На себе подивись!». Англійською ж мовою це має такий вигляд: «Dog smells his own first». Український варіант має більшу експресивність за рахунок окличної інтонації.

21. «A living dog better than a dead lion». Дуже нетиповий для носіїв англійської мови вираз, адже лев є одним з найулюбленіших тварин британців. В українській мові існують декілька виразів, схожих на цей, але вони дещо різняться відтінками значень: «Краще синиця в руках, ніж журавель у небі», «Краще погано сидіти, аніж добре стояти».

22. «Dogs in blanket» — так називають американці сосиски, запечені у тісті. Чому саме собаки? Напевно, тому ж, чому і «hot dogs» .

23. «Dog's letter» — «собача літера». Це стара назва літери «R». Скоріш за все вона дістала цю назву через схожість звуків, які видає собака, коли гарчить, і звуків при вимові цієї букви.

24. «Dog's nose». Цей вираз походить зі сленгу і означає, «суміш пива з джином». Можливо, цей напій дістав таку назву через те, що собачий ніс такий же холодний.

25. «Dog salmon» — «кета, сьомга».

2.1.3. Значеннєва специфікація концепту «собака» в українській мові

Концепт «собака» набуває дещо інших значень у свідомості українців і іноді має дуже несподівані відповідники в англійській мові.

1. «Не для пса ковбаса». Тут «пес» — людина, яка не варта чогось, недостойна.

У свідомості британців зоонім «осел» є більш доречним для даного випадку:

" Honey is not fore ass’s mouth" .

2. «Любити, як собака палицю» («as the devil loves holy water»). Хоча структура обох варіантів є схожою, все ж англійський варіант є більш емоційно насиченим.

3. «Була в собаки хата та в дощ згоріла». Тут «собака» використовується в значенні хвалькуватої людини, яка хизується тим, чого насправді немає. «І have a good cloak but it is in France» .

4. «Коли пастух дурень, то й собаки в нього дурні». «When a shepherd is a fool, his dogs are asses». Український варіант є більш нейтральним, хоча структурно варіанти не відрізняються. За рахунок ще одного анімалістичного елемента в англійському варіанті («ass») концепт «собака» поповнюється ще одним значенням — недалекість, тупість.

5. «Ось де собака заритий». Важко зрозуміти, до чого тут собака і якими якостями наділена ця тварина в даному сталому виразі. Англійський варіант зовсім втрачає «тваринний» елемент, але, на нашу думку, від цього зміст висловлювання не втрачається («where the shoe pinches»).

6. «Стомився, як собака» — «dog-tired». Український варіант має більш притаманну нашій мові форму, в основі лежить дієслово.

7. «Як собаці п’ята нога». Так українці кажуть про щось зовсім не потрібне. В англійській мові цей фразеологізм не має відповідного.

2.2. Фразеологізм з концептом «кінь»

Концепт «кінь» в слов’янській свідомості постає майже міфічною твариною з аномальною кількістю реальних частин тіла (три ноги, сім ніг), а також наділеною здатністю до вербальної комунікації.

Слід зупинитись на теорії О.М. Афанасьєва щодо міфічних уявлень багатьма народами коня у вигляді птаха, які виникли з одного спільного поняття «швидкість» [4, 145].

В українських казках функціонує специфічний за походженням кінь. Це «космічна» тварина з ознаками астральності («кінь з місяцем», «кінь з зорею», «кінь з сонцем» [17, 12].

Концепт «кінь» маніфестує такі ознаки: швидкість, крилатість, аномальна кількість ніг, специфічне походження.

З часом ця тварина стала втіленням працьовитості, вірності, постійності.

Ці зміни були викликані тим, що кінь поступово став свійською твариною, більше того, другом людини.

В англійській мові також кінь є дуже поважною твариною. Концепт «кінь» включає в себе поняття благородства, відданості. Деякі фразеологізми, що містять концепт «кінь», пов’язані з якимись певними властивостями цієї тварини (голосне іржання, довгі ноги). Наприклад, «horse laugh» — грубий, голосний регіт.

2.2.1. Специфіка функціонування концепту «кінь»

в англійській мові

1. «То flog a dead horse» — робити щось безглузде, марно витрачати час. Український варіант — «носити воду решетом». За структурою обидва фразеологізми предикативні.

2. «I'm go hungry I could eat a horse» (або «as hungry as hunter»). Незрозуміло, чому цей зоонім виступає тут в такій незвичній ролі. Українці ж здатні з'їсти тварину набагато більшу за розмірами, ніж кінь: «Я такий голодний, що і слона (вола) з'їв би».

3. «Horse sense». Так називають носії англійської мови почуття здорового глузду. В українській мові відповідника не знайдено.

4. «То be in someone’s high horses» — дерти носа, зазнаватись. Прослідковується певна спільність із сталим виразом «бути на коні», але цей фразеологізм має дещо меншу інтенсивність.

5. «Hold your horses» — цей фразеологізм вживається у випадках, коли людина поспішає щось зробити, але поспіх може лише нашкодити справі. Тут прослідковуються лінгвокультурологічні риси британців — уникнення негативної частки «не». Натомість український варіант має у своєму складі цю частку.

6. Коли ми маємо на увазі, що ніяка сила не змусить нас щось зробити, ми так і кажемо, коли ж так вважає пересічний британець, він скаже: «even wild horses won’t forse me to do smth». Тут «дикі коні» є уособленням чогось сильного, нестримного, чогось такого, чому важко протистояти. В цьому ми вбачаємо первинне уявлення про коня як дику тварину, такого собі мустанга.

7. «Horse and horse». Так кажуть про вершників, які фінішують або йдуть з однаковою швидкістю: «голова до голови».

8. «Horseback opinion» — так британці називають необмірковану, наспіх висловлену точку зору. Відповідника в українській мові не знайдено.

9. «Horse laugh» — голосний, грубий регіт. Виникнення цього сталого виразу скоріше за все пов’язане з звуконаслідувальною традицією, іржання коня дійсно схоже на регіт.

10. «Horse opera». Цей сталий вираз походить зі сленгу і означає ковбойський фільм, вестерн. В українській мові відповідника немає, так як ковбої «дикого заходу» — суто американське явище і все, що з цим пов’язане є частиною американського лінгвокультурного простору.

11. «Horse play» — грубий жарт, фарс. Так само, як і «horse laugh», походження цього фразеологізму пов’язане із певними особливостями цієї тварини.

12. «То find a mare’s nest». Цікаво, що в цьому фразеологізмі фігурує не стільки «кінь», як «кобила». Це додає цьому сталому виразу особливого відтінку значень. Знайти «кобиляче гніздо» це все одно, що із сотні різних варіантів вибрати найкращий або «попасти пальцем в небо». Наявність анімалістичного елемента надає англійському варіанту фразеологізма якоїсь химерності, нереальності, адже знайти «кобиляче гніздо» здається більш нереальним.

13. «Tell it to the horse-manhes» — так відповідають британці, якщо їм розповідають всілякі небилиці. Українці ж кажуть: «Бреши комусь іншому». Обидва варіанти мають однакову структуру — вони предикативні.

14. «То talk a horse’s hind leg off, тобто «заговорити комусь зуби». Дослівно цей вираз означає: «відбазікати коневі задню ноги». З цього можна зробити висновок, що англійський варіант є більш інтенсивним, так як, «відбазікати» коневі його довгі ноги важче, ніж «заговорити зуби».

15. «То spus a willing horse» — «не підганяй охочого». В англійському варіанті ми знову бачимо відсутність негативної частки «не», яка є в українському.

2.2.2. Особливості значення поняття «кінь» у фразеологізмах української мови

1. «Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає» — «Every ass thinks himself worthy to stand with king’s horses». Відповідники в порівнюваних мовах мають дещо різні відтінки значень, але за рахунок анімалістичних елементів «осел» та «жаба».

2. «Добрий кінь не може бути поганої масті». Окремі недоліки не можуть применшувати здобутки людини. Тут «кінь» має виключно позитивне значення («A good horse cannot be of a bad colour»).

3. Про двох різних людей, наприклад, українці кажуть «схожий, як свиня на коня», а британці кажуть «as like as chalk and cheese». Тут український варіант здається більш емоційно наповнений, так як крейда і сир можуть бути схожими за кольором. За структурою обидва варіанти однакові.

4. «Судженого і конем не об'їдеш» має в англійській мові приблизний відповідник: «Marriages are made in heaven». Англійський варіант відрізняється тим, що в ньому використана пасивна конструкція.

5. «Гроші й кобилу зрушать з місця». Тут «кобила» виступає в ролі пасивної, можливо, лінивої людини, яку важко змусити щось зробити. Англійський відповідник має таку ж структуру: «money makes the mare go» .

6. «Коней на переправі не міняють». Цей зразок народної мудрості має відповідник в англійській мові, який підсилений заперечним словом «never» («Never sweap horses while crossing the stream»).

7. «Дареному коню в зубы не смотрят» (рос.) має відповідний фразеологізм в англійській мові: «look not a gift horse in the mouth». Ці фразеологізми відрізняються лише за типами односкладного речення.

8. «Кінь на чотирьох ногах та й той спотикається». Тут «кінь постає перед нами як сильна, витривала тварина (навмисно підкреслена кількість ніг) («horse stumbles that has four legs»).

9. «Піхота і кіннота» — тут мається на увазі англійське «horse and foot». Цікаво, що для позначення кінноти в одній мові використовується «кінь» в однині («horse»), так само і «піхота» — «foot». Проте структура обох сталих висловів однакова.

2.3. Лінгвокультурологічні особливості вживання фразеологізмів в англійській та українській мовах

Культуру загалом можна розглядати як знаково-семіотичну систему. Знак — це матеріальний предмет, дія чи подія, що виступає в якості означення або представника іншого предмета, події, суб'єктивного утворення.

Будь-який народ має не тільки структуру почуттів, яка в певному значенні, але і масу різноманітних уявлень про світ, що є кордоном між розумом і почуттями. Ці почуття і система категорійних уявлень про світ є неусвідомленою і передаються за допомогою мовлення. Будь-яка мова — не просто засіб спілкування і висловлення емоцій. Мова допомагає людини впорядкувати накопичений досвід. Ми звикли думати, що відмінності між індоєвропейськими мовами породжені світом природи. Насправді порівняльна лексикологія дає чітко зрозуміти, що будь-який мовленнєвий акт вимагає від мовця певного вибору. Жодна людина не може реагувати на весь спектр стимулів, котрий на нього обрушує навколишній світ. Все, що ми кажемо, що помічаємо, що вважаємо важливим — все це частина лінгвістичних звичок. Так як ці звички зберігаються у національній свідомості, будь-який народ не зволікаючи приймає свої основні категорії. Вважається, що інші думатимуть так само, адже така людська природа. Але коли виявляється. Що у всіх інших «не така» точка зору, ніхто не вважає, що вони відштовхувались від інших категорій. Частіше за все їх називають «нелогічними» або «безглуздими».

Вибір мовної форми, який здійснюється в кожній конкретній ситуації задля досягнення мети мовця, визначається цілою низкою чинників. Він являє собою акт одночасно свідомий і підсвідомий, адже спосіб вербалізації думки завжди має певне соціально-філософське і соціально-психологічне підґрунтя, в ньому втілюється як індивідуальний характер мовця, так і культурні традиції народу, до якого він належить [1, 114].

При зіставленні мовних форм, що властиві британській і українській культурам, ці фактори не набувають особливої рельєфності, як, наприклад, якщо порівняти американську і японську культури. Лейтмотивом життєвої філософії пересічного американця або британця є активність людини у будові власної долі. Ініціативність, працьовитість тісно пов’язані з такими рисами, як індивідуалізм, спрямованість на власне «я», водночас потрібно зазначити, що індивідуалізм американців має британські історичні корені. Він є відлунням ізоляціоністського духу острівних жителів. Це проявляється в різному граматичному оформленні синонімічних прислів'їв порівнюваних мов. В англійських реченнях переважають означено-особливі та активні, а українські є здебільшого безособовими і пасивними (Не так сталося, як гадалося — Man proposes, God disposes).

Як уже було зазначено, однією з головних рис британців та американців є працьовитість. Саме тому, на нашу думку, у свідомості носіїв англійської мови кінь наділений такими рисами, як працьовитість, почуття здорового глузду. Кінь є однією з найулюбленіших тварин британців.

Ще одна риса менталітету британців — схильність до позитивної оцінки, уникнення негативної частки «не» (на відміну від українських фразеологізмів):

не поспішай — hold your horses;

не треба критикувати — to call of the dogs

Серед провідних характеристик британського лінгвокультурного простору слід зазначити також прямолінійність висловлення думок. Українці ж мають тенденцію до більш завуальованого висловлення думок.

ВИСНОВКИ Виконавши роботу і дослідивши вживання фразеологізмів з анімалістичними концептами «кінь» та «собака» ми виявили, що фразеологічні одиниці досить важко розрізняти за класифікацією В. В. Виноградова, оскільки щодо класифікації фразеологічних одиниць спірним питанням залишаються близько сорока фразеологізмів.

Концепт як маловивчене поняття лексикології досі не отримало конкретного визначення і його можуть іноді вживати синонімічно по відношенню до близьких за значенням термінів. Це дещо ускладнює дослідження, адже ці терміни трохи різняться між собою за значенням.

В ході роботи ми дослідили, якими якостями наділена та чи інша тварина у фразеології порівнюваних мов (зокрема тварини кінь та собака) і виявили, що загалом ці значення схожі, але дещо різняться відтінками значень.

Собака, наприклад, може по праву вважатися улюбленою твариною українців, оскільки більшість фразеологізмів з анімалістичними елементами містить саме концепт «собака». Це стосується лише українських фразеологічних одиниць.

Британці ж, навпаки, наділяють більш позитивними якостями коня. Кінь — це символ крилатості, швидкості. Саме назва цієї благородної тварини фігурує в більшості англійських фразеологізмів.

Також було виявлено, що фразеологізм, у якому наявна назва певної тварини (або собаки, або коня), є більш емоційно насиченим, ніж його еквівалент в іншій мові, який цієї назви не містить:

«Була в собаки хата, та в дощ згоріла»

" І have a good clock but it is in France"

У більшості випадків структурно фразеологізми не відрізняються. Відмінні лише значення, яких набувають «тварини» в тому чи іншому фразеологізмі.

У ході дослідження ми зрозуміли, що еквівалент фразеологізму може містити той самий концепт, що і сам фразеологізм, може містити назву іншої тварини. У другому випадку відтінок значення миттєво змінюється. Може бути і так, що еквівалент не міститиме анімалістичного концепту взагалі. Також ми дійшли такого висновку, що концепт «собака» в англійському фразеологізмі не знаходить еквівалента з тим же концептом в українському фразеологізмі в більш ніж 50% випадків (див. Додаток 1). Те саме можна сказати і про концепт «кінь» в англійській мові (див. Додаток 3).

Українські фразеологізми, що містять концепти «кінь» і «собака», навпаки, в більшості випадків мають повну відповідність з англійським еквівалентом (див. Додатки 2, 4).

На особливості вживання тих чи інших фразеологізмів впливають лінгвокультурні фактори. Особливості світосприйняття британців і українців впливають на мовну організацію, на те, які риси людського характеру закладені в образі тієї чи іншої тварини.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Антрушина, Афанасьєва, Морозова: «Лексикологія англійської мови» К., «Дрофа» 2000 р. — 307 с.

2. Антрушина, Афанасьєва, Морозова: «Лексикологія англійської мови» К., «Дрофа» 2005 р. — 319 с.

3. Арнольд: «Лексикологія англійської мови» М., «Вища школа» 1973 — 302 с.

4. Афанасьєв: «Походження міфу» М., «Вища школа» 1996 — 216 с.

5. Баллі: «Французька стилістика» М., «Вища школа» 1961 — 532 с.

6. Верба: «Порівняльна лексикологія англійської та української мов» В., «Нова книга» 2003 — 261 с.

7. Гуревич: «Культурологія» М., «Проект» 2003 — 336 с.

8. Даниленко: «Науково-теоретичний журнал інституту мовознавства ім. О. Потебні» с. 62−74.

9. Дубенко: «Порівняльна стилістика англійської та української мов» В., «Нова книга» 2005 — 224 с.

10. Карасик: «Мовне коло: особистість, концепти, дискурс» М., «Проект» 2004 — 124 с.

11. Кунін: «Англійська фразеологія» М., «Вища школа» 1970 — 360 с.

12. Ліхачов: «Поняття концепту і його якості» М., «Вища школа 1983 — 322 с.

13. Мостовий: «Лексикологія англійської мови» X., «Основа» 1993 -319 с.

14. Раєвська: «English lexicology» К., «Вища школа» 1971 — 363 с.

15. Степанов: «Константи: словник російської культури» М., «Вища школа» 2004;189 с.

16. Степанов: «Константи: словник російської культури» М., «Вища школа» 1997;162 с.

17. Франко: «Галицькі народні казки» Л., «Дрофа» 1995 — 36 с.

18. Mary W. Shelley: «Frankenstein» К., «Знання» 1995 — 64 с.

19. Priestley: «Angel pavement» М., «Прогрес» 1974 — 503 с.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРОВАНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Анбражейчик: «2000 російських, 2000 англійських ідіом, фразеологізмів і сталих словосполучень» М., «Попуррі» 2003 — 204 с.

2. Баранцеві «Англо-український фразеологічний словник» К., «Знання» 2005 -1056 с.

3. Кунін: «Фразеологічний словник» М., «Русский язык» 2002 — 50 с.

4. Кушнір: «Thesaurus of English phrases and idioms» M., «Астон» — 195 c.

5. Мєдвєдєва: «Англо-український словник» К., «Українська енциклопедія» 1992;493 с.

6. Середина: «Idiom in Speech Part II» M., «Просвещение» 1965 — 204 с.

7. Стефанович, Швидкая, Мустаєва, Терещенко: «Idioms and se t-expressions» M., «Просвещение» 1987 — 95 с.

8. «Chamber's dictionary of Idioms» K., «Всеувито» 2002 — 473 c.

9. Shakespeare «Julius Caesar» G. «Harper Collins» 1994 — 1433 c.

10. Shakespeare «Hamlet» L. «Penguin Books» 1994 — 189 c.