Особливості функціонування систем страхування депозитів та їх роль у формуванні депозитної бази банків

У статті здійснюється аналіз діяльності систем страхування депозитів у різних країнах світу. Вивчивши зарубіжний досвід запропонована класифікація систем страхування депозитів залежно від різноманітних ознак систем страхування депозитів. На основі аналізу основних принципів функціонування ефективних систем страхування депозитів визначено найбільш актуальний принцип для фінансового сектору України. Виходячи з даного принципу запропоновано використання диференційованих внесків до Фонду гарантування фізичних осіб з метою підтримки ліквідності Фонду.

Ключові слова: депозит, Міжнародна організація страховиків депозитів, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, страхові премії, моральний ризик.

В статье проводится анализ деятельности систем страхования депозитов в разных странах мира. Изучив зарубежный опыт была предложена классификация систем страхования депозитов в зависимости от различных признаков систем страхования депозитов. На основе анализа основных принципов функционирования эффективных систем страхования депозитов определен наиболее актуальной принцип для финансового сектора Украины.

Исходя из данного принципа предложено использование дифференцированных взносов в Фонд гарантирования физических лиц с целью поддержания ликвидности Фонда.

Ключевые слова: депозит, Международная организация страховщиков депозитов, Фонд гарантирования вкладов физических лиц, страховые премии, моральный риск.

Different deposit insurance systems are analyzed in the article. Classification of deposit insurance depending on various features of deposit insuranceis proposed after studying international experience. Theanalysis of the basic principles of effective deposit insurance system determined most relevant principle for financial sector Ukraine. Based on this principle, we had proposed to use the different contributions to the Guarantee Fund individuals to support the liquidity of the Fund.

Keywords: deposit, the International Organization of Deposit Insurers Fund Deposit Guarantee, insurance premiums, moral hazard.

депозит страхування фінансовий диференційований.

Постановка проблеми. Банківський сектор більшості країн світу характеризується високою конкуренцією, також йому притаманна значна кількість ризиків таких як: кредитний, ринковий, операційний та інші. Все це може стати причиною погіршення фінансового стану банку, виникненню проблем з ліквідністю та недостатністю ресурсної бази. Досить часто така ситуація приводить до банкрутства банку, від якого потерпають вкладники та інші кредитори. З метою захисту вкладників та підвищенні довіри до банківської системи в країнах створюються різноманітні системи страхування депозитів, що мають свої особливості та виняткові риси. Від того наскільки ефективно в країні працює система страхування депозитів залежить рівень розвитку банківської системи через призму довіри до неї з боку населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На міжнародному рівні створюються спеціальні організації, зокрема Міжнародна організація страховиків депозитів (IADI), основною метою якої є сприяння загальній стабільності міжнародних та національних фінансових систем шляхом розробки принципів ефективних систем страхування депозитів[7,8,9]. Проблемам функціонування систем страхування депозитів присвячені праці багатьох вітчизняних науковців. Зокрема, Вовчак О. Д. зазначає, що «у багатьох країнах із розвиненою економікою створені ефективні механізми, що захищають вкладників від інвестиційного ризику. До них належить і система депозитного страхування (СДС)"[2]. Науковці переймаються питаннями функціонування та реформування національної системи страхування депозитів, так Бухтіарова А. Г. зазначає, що «при правильній організації їх функціонування реально і ефективно сприяють підтримці стабільності національної фінансової системи"[1].

Невирішені раніше частини проблеми. Високо оцінюючи накопичені наукові здобутки вітчизняних та зарубіжних дослідників, а також значний практичний досвід у системі ризиків, цілий ряд питань все ще залишається невирішеним остаточно ні в теоретичному, ні в практично-прикладному аспектах. Існує об'єктивна необхідність вивчення питань щодо підтримки ліквідності фонді в зі страхування депозитів.

Метою статті є дослідження особливостей функціонування систем страхування депозитів різних країн, визначення їх ролі у забезпеченні стабільності фінансової системи та розробка пропозицій для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні.

Виклад основного матеріалу. Одним з альтернативних напрямків для заощадження населення є їх вкладення у банківський сектор. В Україні побудована банкоцентрична модель фінансового ринку, у якій чільне місце займає саме банківська система, за якої домогосподарства та суб'єкти господарювання не здійснюють інвестування економіки безпосередньо. Вкладаючи кошти в банківську систему, вони доручають банкам управління своїми активами та передають частину ризиків на них. Залучивши таким чином кошти банківські установи не тільки здійснюють кредитні операції, але й виступають основними покупцями акцій та облігацій підприємств. Виходячи з цього, для інвесторів одним з найбільш простих способів вкласти свої вільні гроші у банківський вклад. Суть в тому, що вільні грошові кошти домогосподарства передають банківській установі на спеціальний рахунок на раніше визначений термін, під встановлений відсоток. У результаті здійснення такої операції домогосподарства отримують прибуток у вигляді відсотка, а банки отримують фінансові ресурси, які вони розміщують з метою отримання прибутку (надають позики фізичним та юридичним особам або здійснюють інвестиції). Подальше розміщення коштів у економіку також сприяє подальшому економічному розвитку країни.

На процес формування заощаджень впливають різноманітні фактори, які можна об'єднати у певні групи:

До першої групи слід віднести політику держави, щодо забезпечення економічної та політичної стабільності, розвитку національної економіки, запобігання кризовим ситуаціям, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, політику податків та видатків.

До другої групи відносяться фактори, пов’язані з динамікою рівня інфляції, ринкових відсоткових ставок, рівня заробітної плати.

Третя група факторів представлена наявністю альтернативних варіантів для вкладання коштів індивідуальних інвесторів: фондовий ринок, банківська система, ринок нерухомості та інше.

До четвертої групи слід віднести фактори, щодо визначення особливостей розвитку окремих регіонів.

До п’ятої групи відносяться фактори, що характеризують розвиток банківської системи та системи кредитно-фінансових інститутів, рівень довіри населення до банківських установ та фінансову грамотність населення.

До шостої групи факторів слід віднести раціональні очікування суб'єктів ринку.

Зазначивши раніше, що в Україні банкоцентрична модель фінансового ринку, розглянемо можливості для інвесторів щодо вкладення у банківський сектор, серед яких найбільш поширеними є банківські депозити.

При цьому слід зазначити, що в результаті масштабної трансформації банківської системи України, у результаті якої кількість банківських установ зменшилась вдвічі, а також девальвації національної грошової одиниці, зниження реальних доходів населення не відбувається суттєвого зростання обсягів депозитів у банків.

Протягом 2016 року сукупний обсяг клієнтського портфелю БСУ збільшився на 14,2% та станом на 01.01.2017 р. відповідав 807,07 млрд. грн. За строковим характером в клієнтському портфелі переважають короткострокові депозитні вклади строком до 1 року. Яскраво виражена тенденція щодо зменшення обсягу строкового ресурсу існує з початку 2014 року[3].

В цілому частка довгострокових депозитів протягом 2016 року скоротилася до 19,6% (20,3% на початок року).

Тенденція до зростання обсягу вкладів на вимогу встановилася з вересня 2015 року. Станом на 01.01.2017 р. їх сума відповідає 411,59 млрд. грн., що дорівнює 48,2% сукупного портфелю коштів клієнтів (42,5% на початок 2016 року). Виходячи з того, що зростання клієнтського портфелю відбувається переважно за рахунок коштів на вимогу, можна стверджувати, про низьку довіру до банківської системи України.

Клієнтський портфель суб'єктів господарювання протягом 2016 р. збільшився на 16,5% та станом на 01.01.2017 р. складає 369,91 млрд. грн. Нарощення коштів СГД відбувалося переважно за рахунок збільшення залишків коштів на поточних рахунках. В той же час суми строкових коштів СГД за підсумком IV кв. 2016 р. також продемонстрували позитивну динаміку (+12,9%) та на початок 2017 року відповідали 102,47 млрд. грн. Зауважимо, що на динаміку показника значний вплив мають курсові різниці[3].

За інформацією Національного банку України обсяги рефінансування комерційних банків за 2016 рік значно скоротилися. Причинами такої ситуації є висока вартість кредитних ресурсів, необхідність виконання певних вимог регулятора, а також наявність застави. Основним джерелом залучення коштів є депозитні ресурси. Проведений аналіз свідчить про негативні тенденції щодо темпів зростання депозитного портфеля, зменшуються обсяги та строки. Безперечно, однією з причин такої ситуації є зниження реальних доходів населення. При цьому слід зазначити, що вирішальним фактором залишається низький рівень довіри з боку населення до банківської системи України, що обумовлений, насамперед, банкрутством значної кількості банківських установ. Держава на законодавчому рівні вживає низку заходів щодо захисту вкладників. Вкладники збанкрутілих банків отримують свої кошти з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Слід зазначити, що з 2017 року Фондом гарантовані вклади фізичних осіб — підприємців. При цьому гарантується сума у розмірі 200 000 грн., що у еквіваленті дорівнює близько 80 000 дол. США, що є незначною сумою. Ще одним моментом, на який слід звернути увагу є те, що всі вклади, незалежно від валюти вкладу виплачуються у національній валюті не завжди за актуальним курсом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відчуває потребу у фінансуванні з боку держави.

Відповідно до постанови Правління від 07 червня 2017 року № 47 «Про затвердження Змін до Положення про підтримку ліквідності Національним банком України Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», яка набуває чинності з 08 червня 2017 року Національний банк України пом’якшив умови надання кредитів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ці зміни покликані сприяти підвищенню ефективності підтримки ліквідності Фонду та посиленню захисту інтересів вкладників банків. Зміни торкнуться змін умов кредитного договору, строків користування кредитом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право звернутися до Національного банку з клопотанням про зміну умов кредитного договору у разі наявності на те обґрунтованої потреби. Клопотання має бути подане не пізніше ніж за 15 робочих днів до настання строку виконання чергових зобов’язань за кредитом.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може подовжувати строк користування кредитом від НБУ. При цьому, загальний строк користування кредитом з урахуванням усіх продовжень має становити не більше 5 років. При цьому, у разі продовження строку користування кредитом, процентна ставка за ним встановлюється на рівні діючої процентної ставки за кредитним договором, але не менше облікової ставки НБУ на дату прийняття рішення про продовження строку користування кредитом.

Також пом’якшено вимоги щодо строків погашення державних облігацій, які надаються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у заставу за кредитом. Раніше НБУ приймав у якості застави ті ОВДП, строк погашення яких настає не раніше ніж через два дні після строку погашення кредиту. Тепер у якості застави приймаються у тому числі папери, строк погашення яких настає не раніше ніж день погашення кредиту або його відповідної частини.

Водночас Національний банк уточнив порядок користування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб кредитами НБУ у разі наявності у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вільної ліквідності. Фонд буде зобов’язаний достроково (повністю або частково) повернути кредит, у разі наявності вільної ліквідності на підставі щомісячного розрахунку, з урахуванням вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому мінімальний обсяг коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не може бути нижчим за 2,5% від суми гарантованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів вкладників [5,6,7].

Національний банк, у свою чергу, має право здійснювати в день погашення облігацій договірне списання коштів з поточних рахунків Фонду на погашення заборгованості за кредитом, якщо день погашення припадає на день повернення кредиту.

Дані зміни дадуть можливість Національному банку підвищити ефективність роботи з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і нівелювати власні ризики як кредитора. Але при цьому діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимагає подальших змін, що стосуються як організаційної структури так і особливостей підтримки його ліквідності. Слід зазначити, що реформи мають відбуватися у відповідності до міжнародних нормативних документів, на основі зарубіжного досвіду, враховуючи національні особливості.

Проаналізувавши різноманітні особливості функціонування систем страхування депозитів різних країн можна виділити їх основні види залежно від певних ознак (табл. 1).