Інформаційно-комп"ютерні технології при підготовці вчителя

Інформаційно-комп'ютерні технології при підготовці вчителя

Зміст

Вступ

1. Загальний аналіз досліджень

2. Практика розробки курсів

3. Подальший розвиток проблеми Висновки Використана література

Вступ

Помітною й позитивною ознакою суспільного розвитку багатьох країн, особливо у пострадянському просторі, нині є інтенсивний розвиток інформаційно-комп'ютерних технологій. Підписання Україною Болонської конвенції по створенню загальноєвропейського простору вищої освіти у рамках інтеграційних процесів у травні 2005 р. у місті Берген, Норвегія, вимагає від сучасних вищих навчальних закладів кардинальних змін для формування нових знань, вмінь і навичок. Тому актуальною для дискусій темою стає проблема підготовки творчих вчителів у педагогічних університетах.

Викладання англійської мови з другого, а не з п’ятого класу, вимагає від вчителя англійської мови застосовувати специфічну методику роботи з молодшими школярами. Особливо гостро це питання постає тоді, коли ми говоримо о перепідготовці вчителя, підвищенні його кваліфікації, чи отриманні другої освіти, як того вимагає сучасне життя. В такому випадку маємо два шляхи: викладач початкового навчання отримує другу освіту з англійської філології, чи викладач англійської мови проходить перепідготовку для роботи у початковій школі.

У таких випадках альтернативною формою є використання елементів дистанційного навчання. Ця форма навчального процесу дозволяє не переривати процес праці вчителя. Цьому питанню останній час приділяється надзвичайно багато уваги. Тому актуальність вказаної проблеми для сучасної вищої школи є незаперечною.

1. Загальний аналіз досліджень

Впровадження дистанційної освіти за допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій, яка була б доступною для всіх, незалежно від місця знаходження, має винятково важливе значення. Аналіз останніх наукових досліджень свідчить про глибокий інтерес та значну увагу до поставленої проблеми. Основам активізації діяльності студентів в умовах дистанційного навчання присвячена кандидатська дисертаційна робота О.В. Собаєвої. Але невирішеною проблемою залишається аналіз впровадження дистанційних технологій навчання англійської мови при підготовці сучасних фахівців у вищих навчальних закладах.

Мета нашого дослідження — проаналізувати впровадження деяких дистанційних технологій навчання англійської мови при підготовці сучасних фахівців у вищих навчальних закладах, їх здобутки й недоліки.

Для вирішення вказаної мети постало такі завдання — охарактеризувати засоби дистанційного навчання, окреслити особливості планування навчального процесу дистанційного навчання, проаналізувати технологію переходу форми існуючих стаціонарних курсів на форму дистанційного навчання.

Дистанційне навчання — автоматизована навчальна система, що містить у собі дидактичні, методичні й інформаційно-довідкові матеріали по навчальній дисципліні, а також програмне забезпечення, що дозволяє комплексно використовувати їх для самостійного одержання й контролю знань. Засоби навчання представляють як зміст навчання, так і контроль й управління учбово-пізнавальною діяльністю студентів. У традиційному навчальному процесі такими засобами є друковані паперові видання підручників, учбово-методичні комплекси, посібники, довідники, словники. У процесі традиційного вивчення англійської мови у вузі найголовнішим залишається усне мовлення викладача й його особистість, а при дистанційному навчанні використовується й застосовується писемне мовлення з навчальним матеріалом на аудіо-, відео-, електронних носіях, комп’ютерні навчальні системи, комп’ютерні мережі. Тому при одержанні дистанційної освіти засоби навчання стають значно ширше. Електронні видання навчального призначення мають ряд позитивних переваг на відміну від паперових. Зокрема це компактність збереження в пам’яті комп’ютера або на дискеті; мультимедійні можливості, мобільність, можливість оперативного внесення змін і доповнень; користування гіпертекстовими посиланнями; зручність пересилання по електронній пошті, спілкування в форумі, чаті.

Особливу увагу, як свідчить наш досвід, слід приділити сучасним підручникам при вивченні англійської мови. Створення навчальної продукції, особливо підручника — складна змістовна задача, яка на стартовому етапі повинна бути вирішена спільними зусиллями творчих колективів носіїв мови. Так для написання шкільного підручника з англійської мови вперше за роки незалежності України 20 січня 2006 року була укладена угода між МОН України та провідним британським видавництвом «Експрес Паблішінг» щодо підготовки та видання національних підручників на 2006;2012 роки відповідно до угоди створення підручників із залученням носіїв мови. У порівнянні - для створення англійського підручника REWARD 4 рівнів його автору, Саймону Грінолу, була здійснена всебічна підтримка видавництвом Хайнеман Макмілан.

Сучасні програмні засоби навчального призначення широко використовуються в освітньому процесі при підготовці й перепідготовці вчителів при дистанційному навчанні (наприклад, підручник REWARD). Це дозволяє: індивідуалізувати підхід і диференціювати процес навчання; забезпечити самоконтроль і самокорекцію учбово-пізнавальної діяльності; виконувати поточний самоконтроль і підсумковий контроль знань, вмінь і навичок студента з діагностикою помилок і зворотним зв’язком; скоротити час навчання завдяки новим комп’ютерним технологіям і технічним засобам навчання; демонструвати візуальну навчальну інформацію з мультимедійними можливостями на комп’ютері; формувати уміння й навички практичної роботи; підвищувати інтерес до процесу навчання, використовуючи рольові ігри, моделювання ситуацій, метод проектів; безпосередньо спілкуватися з носіями мови за допомогою Інтернету й т. ін.

Аудіой відеонавчальні матеріали записуються на магнітні носії: аудіой відеокасети, й можуть бути представлені студенту за допомогою аудіомагнітофона, відеомагнітофона або лазерних компакт-дисків. Глобальна мережа Інтернет, яка стрімко поширює свій вплив, є інтегральним засобом, що широко використовується у дистанційному навчанні. Розвиток глобальних мереж створив принципово нову ситуацію при підготовці творчих вчителів: багато джерел інформації, колись недоступні, стали доступні, причому досить швидко. Найбільш сучасні засоби комп’ютерних телекомунікацій, такі як WWW, роблять досить простим процес пошуку, аналізу й обробки учбового матеріалу й необхідної інформації.

Усе це дає підстави стверджувати, що застосування комп’ютерів як засобу зв’язку й поява глобальної мережі Інтернет відкрило найширші можливості для розвитку дистанційного навчання. Система навчання англійської мови одержує вже нову якість — студент дистанційного навчання майже не обмежений просторовими, а головне — часовими й віковими рамками для одержання інформації і отримання освіти.

Задача розробки навчальних курсів у системі дистанційної освіти безпосередньо зв’язана з загальним плануванням навчального процесу. Наше дослідження довело, що саме мета й задачі навчання визначають контекст використання навчального курсу системи дистанційного навчання. У зв’язку з цим основним завданням при плануванні наступної реалізації навчального курсу є визначення його місця у загальному освітньому процесі згідно навчального плану.

Ми впевнені, що елементи дистанційної освіти можуть бути використані разом зі звичайними, традиційними формами навчання. У цьому випадку важливим є визначення тих розділів освітньої програми (програми перепідготовки), які можуть бути реалізовані в дистанційній формі з досягненням необхідної якості навчання. Проблема надійності оцінки знань і навичок у системі дистанційного навчання є однією з найважливіших і складних, так само, як у традиційному навчанні. Характерна риса дистанційного навчання — об'єктивне оцінювання знань, вмінь і навичок за допомогою тестів із чіткими критеріями оцінювання всіх дисциплін.

1. Практика розробки курсів

Розробка базової структури курсів і дисциплін у системі дистанційного навчання припускає використання модульного принципу побудови, як це наведено у підручнику з англійської мови REWARD: 1 модуль — 5 уроків. Для рішення даної задачі рекомендується використовувати єдину, формальну методику, що дозволяє істотно знизити трудомісткі витрати на реалізацію базових варіантів курсів і їхнє наступне контекстне наповнення. Таким чином, на основі базового курсу системи дистанційного навчання з комп’ютерною навчальною програмою REWARD виконується розробка контекстного змісту курсу, обумовленого цілями й задачами навчання, а також рівнем підготовки студентів. Така структура курсу дозволяє уточнити регламенти навчання для різних контекстів курсу й категорій студентів: від простого до високого рівней. Етап реалізації курсу системи дистанційного навчання, як варіант інформаційної системи, володіє власним життєвим циклом і вимагає методичного супроводу, що додається до комп’ютерної навчальної програми. Курс дистанційного навчання приводить до оцінки результатів навчання в цілому, виробленню рекомендацій для студента.

Звичайно, при плануванні навчального процесу з впровадженням системи дистанційного навчання потрібно виділити такі обов’язкові етапи, як визначення цілей і задач підготовки, що передбачають деякі вимоги до знань і навичок студента, вимоги до якості його підготовки, характеристику контингенту у процесі навчання. Оцінка можливого використання курсів в навчальному процесі цілком чи частково формує загальну програму підготовки, особливо при виділенні окремих розділів підготовки, реалізованих у дистанційній системі. Вибір презентованих чи розробка власних базових курсів, що можуть бути використані в навчальній програмі, визначається переліком базових курсів, формуванням вимог до змісту курсів з урахуванням загальної програми підготовки.

Адаптація курсів цілям і структурі підготовки творчого вчителя початкових класів може включати у себе розробку контекстного змісту курсів і розробку розкладів регламенту навчання. Використанння інформаційно-комп'ютерних технологій у початковій школі поширюється з кожним днем. Вчителя початкових класів починають розуміти, що «ця технологія навчання забезпечує стабільний, ефективний навчальний процес, звільняє вчителя від значної долі рутинної роботи, створює умови для самостійного навчання кожного учня, для творчої діяльності вчителя та учня на уроці». Досвідом використання на сучасних заняттях діляться кваліфіковані вчителі початкових класів: Самиліна Г.І. й Фомінова М.O. про роботу з комп’ютерною програмою «Перволого» [3], Цветкова Л. О. про досвід навчання лексиці молодших школярів та інші. Реалізація системи навчання чи перепідготовки вчителів обов’язково повинна включати використання сучасних педагогічних технологій із використанням мультимедійних курсів для молодших школярів. Немає ідеального рецепту підготовки творчого вчителя. Але ж нецікавість до всього нового повинна насторожувати. Ми пропонуємо використання таких сучасних комп’ютерних навчальних програм у школі: Sing and Learn English, Alice in Wonderland, English Crosswords, Timo is in London, Timo and his friends, Triple Play Plus, Arthur’s Teacher Trouble, Lingva Land, Multimedia Flashcards, Way Ahead 1,2,3,4,5,6, Letterfun, Round Up Starter, 1, 2, 3, 4, Double English.

Існуючий навчальний процес підготовки чи перепідготовки вчителів англійської мови орієнтований на лінійну структуру підготовки, тобто навчальні програми спрямовані на послідовне вивчення дисциплін з обліком їхніх логічних взаємозв'язків. Особливістю використання кредитно-модульного принципу побудови навчального процесу є можливість оцінювання професійної придатності й присвоєння кваліфікацій на різних етапах підготовки: бакалавр, магістр, доктор філософії згідно Болонської декларації.

Зупинимось на проблемі переходу від форми традиційного навчання на дистанційне в умовах кредитно-модульної системи. Проблема створення кредитно-модульних курсів навчання для систем дистанційної освіти безпосередньо зв’язана з організаційними й методичними проблемами впровадження кредитно-модульного підходу в програми підготовки фахівців на денному відділенні вищих навчальних закладів.

Використання кредитно-модульного принципу навчання дозволяє реалізовувати багаторівневі програми підготовки, що дають можливість якісно оцінювати професійну підготовку фахівців у багаторівневій системі підготовки. Використання кредитно-модульного принципу підготовки підвищує можливості швидкої зміни й адаптації навчальних програм цілям і задачам навчання, що постійно й стрімко змінюються.

Питання впровадження кредитно-модульної системи дистанційного навчання зв’язані з рішенням ряду організаційних задач і проблем: наявність у вищих навчальних закладах у даний момент необхідної матеріально-технічної бази і, відповідно, підготовленого викладацького складу; використання наявних НМК для дистанційного навчання або створення власних з повними методичними вказівками; орієнтація на чітку й прозору систему оцінювання й контролю в процесі навчання.

Ми вважаємо, що питання створення й впровадження кредитно-модульних курсів дистанційного навчання поділяються на дві основні групи: питання, що вимагають рішення на рівні Міністерства освіти і науки України (наявність держзамовлення на підготовку фахівців, єдність стандартів освіти тощо), й питання, що розв’язуються в рамках самих вищих навчальних закладів, що виконують технічне й методичне впровадження дистанційних курсів (психолого-педагогічна готовність викладачів й студентів, регулярність підвищення кваліфікації викладачів, методичне забезпечення студентів).

Сучасний стан освітнього процесу, можливості засобів телекомунікацій, потреби суспільства у висококласних фахівцях, конкурентноспроможних на ринку праці, роблять незаперечним факт необхідності впровадження елементів дистанційного навчання навіть в традиційну форму освіти. Задача створення елементів дистанційного навчання не настільки нова. Для її реалізації необхідно використовувати існуючу матеріально-технічну базу (майже на кожному факультеті іноземної філології в будь-якому університеті працює комп’ютерний клас) і методичну платформу, сформовану в процесі реалізації очних і заочних програм навчання й перепідготовки фахівців. Саме цей накопичений досвід й інформаційно-методичний матеріал повинні стати основою для створення комплексної системи дистанційного навчання в вузах нашої країни й бути досвідом для обміну із зарубіжними колегами.

В існуючих рамках навчання, обумовлених станом технічного й фінансового забезпечення вищих навчальних закладів, можливе такого створення власних курсів дистанційного навчання самими вищими учбовими закладами, якщо не використовуються наявні курси дистанційного навчання. Така робота може визначатися єдиною програмою з англійської мови згідно новим рекомендаціям Ради Європи, що дозволяє поступове впровадження курсів дистанційної освіти, розроблених на основі діючих курсів навчання чи перепідготовки на базі вищих навчальних закладів. Можна навести приклади діючих дистанційних курсів з фонетики, теоретичної граматики, лексикології тощо. У такий спосіб ми виділяємо два основні напрямки по створенню курсів і програм, що є взаємозалежними, тому що спираються на єдину інформаційну й методичну базу, зв’язану з накопиченим досвідом підготовки фахівців в англомовних країнах.

Перший напрямок, власне кажучи, зв’язано зі створенням спеціальних курсів дистанційного навчання, призначених для рішення оперативних задач підготовки кадрів. Створення й розробка подібних курсів повинні мати замовлений характер і спеціально фінансуватися. Виконавцями подібних завдань можуть бути провідні навчальні заклади й видавництва.

Другий напрямок створення компонентів дистанційного навчання продиктовано поточною діяльністю вищих навчальних закладів, що використовують засоби автоматизації в навчальному процесі. Роботи в цьому напрямку обумовлені поступовим переходом існуючого паперового методичного забезпечення навчального процесу у формат електронного. Така робота виконується практично у всіх навчальних закладах (підготовка навчальних посібників, навчальних планів і програм, методичних вказівок, контрольних завдань й т. ін.). Однак у більшості випадків ще й досі спостерігається механічне нагромадження методичних матеріалів, поданих в електронному виді, без рішення (або спроби рішення) задачі використання цих матеріалів у повсякденному навчальному процесі очної форми навчання, а в наступному — й у системі дистанційної освіти. Пропонуємо прийняти до уваги наш досвід створення електронного компакт-диску вступного іспиту на факультет іноземної філології Харківського національного педагогічного університету в рамках проведеного у 2005;2006 році ґрунтовного експерименту.

Існування накопичених і структурованих електронних матеріалів по навчальним курсам стаціонарної форми освіти в наступному може стати інформаційною основою для створення кредитно-модульної системи дистанційної освіти. Такий напрямок формування елементів вимагає менших фінансових витрат, однак для його виконання необхідна реалізація організаційних заходів, що визначають основні напрямки розвитку даних робіт, і потребують визначення основних учасників подібних програм. Вищі навчальні заклади, що працюють у даному напрямку, повинні бути зацікавлені в кінцевих результатах, тому що вони можуть ефективно використовуватися в навчальному закладі. Створювані елементи дистанційного навчання можуть використовуватися як додаткові засоби підвищення якості підготовки на локальному рівні вищого навчального закладу.

2. Подальший розвиток проблеми

Для подальших розробок елементів системи, як у рамках першого, так і другого напрямків, можна виділити перелік першочергових етапів методичних і технічних заходів, що представляє технологію переходу існуючих курсів навчання й перепідготовки на систему дистанційного навчання. Робота зв’язана з поступовим виконанням програми: 1) Визначення мотиваційних ознак необхідності реалізації програм підготовки або перепідготовки фахівців на основі технології дистанційного навчання. 2) Створення змістовного наповнення програми підготовки чи перепідготовки, формулювання цілей і вимог до таких програм. 3) Розробка структурно-логічної схеми підготовки з акцентуванням основних кредитів і модулів і їх взаємозв'язків. 4) Детальна розробка кредитно-модульної системи підготовки з визначенням внутрішньої структури й змісту; методів, характерних для дистанційного навчання; розробка системи оцінювання й чітких критеріїв контролю на рівні кредитів і модулів; апробація курсу й його впровадження. 5) Реалізація кредитно-модульної системи й модифікація дистанційного курсу з урахуванням обраного вузом варіанта дистанційного навчання — від частково «паперової» технології до її повної комп’ютеризації з мультимедійними ознаками.

Створення курсів дистанційного навчання тісним образом зв’язано з рішенням задачі забезпечення якості підготовки на основі забезпечення стандарту підготовки із задачею структуризації навчання з метою переходу на кредитно-модульний принцип навчання. У зв’язку з цим центральне місце в процесі створення курсів дистанційного навчання займають етапи, зв’язані з виявленням цілей і вимог підготовки й структуризацією системи дистанційного навчання. У випадку успішного рішення задач даного етапу реалізація курсів в основному зв’язана зі змістом курсу й формуванням функцій оцінювання й критеріїв контролю.

Особливістю запропонованого підходу до порядку створення курсу дистанційного навчання з англійської мови є включення етапу апробації курсу в окремих експериментальних групах чи частково на базі денного відділення. Це завжди можливо у випадку існування модульних елементів навчання у вищому навчальному закладі й існуванні локальної автоматизованої системи підготовки. Використовуючи цей етап, можна найбільше ефективно виявити помилки методичного й технологічного характеру.

У системі дистанційного навчання реалізуються як традиційні (для заочної освіти), так і зовсім нові способи інформаційно-методичного забезпечення студентів, застосування новітніх технологій у навчанні принципово змінює характер спілкування студентів і викладачів. Природно, що нововведення, у першу чергу, визначаються технічним оснащенням центрів дистанційного навчання (міжнародними, регіональними й локальними), можливостями інтерактивного способу комунікації при передачі й обробці освітньої інформації. Однак основна задача дистанційного навчання — це система інформаційного й методичного забезпечення, підтримувана широкою мережею вищих навчальних закладів.

дистанційний навчання курси

Висновки

У ході проведеного дослідження ми дійшли висновку, що використання в освітньому процесі новітніх досягнень інформаційно-комп'ютерних технологій безперечно сприяє просуванню сучасного фахівця у світовий інформаційний простір згідно вимог Болонського процесу. Наші дослідження дозволили дійти висновку, що дистанційна форма далі стає все більш вагомою на ринку освітніх технологій, але потребує системного, постійного вдосконалювання форм навчання із застосуванням останніх інформаційно-комп'ютерних досягнень. Ми стверджуємо, що досліджувана проблема полягає здебільшого в тім, що розробка, тиражування й супровід кожного курсу вимагає перш за все істотних первісних і наступних інтелектуальних витрат, а вже потім — матеріального забезпечення. У зв’язку з цим напрошується зрозумілий з економічної точки зору висновок: разом зі створенням у рамках системи дистанційної освіти підготовки викладачів і розроблювачів навчальних курсів нового типу доцільно використовувати учбово-методичне забезпечення, напрацьоване й вже наявне в рамках науково-технічних програм по розвитку мережі автоматизованих навчальних систем; користуватися закордонним, як у програмі REWARD, і власним досвідом; об'єднувати «мозок» і «залізо» (вчених і викладачів з програмістами й системними адміністраторами), як це прийнято у цивілізованому світі (приклад довгострокового союзу авторів оригінальних підручників з видавництвами).

На жаль, Україна іде своїм шляхом, у зворотному напрямі, де кожен вуз намагається не використовувати вже апробоване наявне, а створювати власне. Але сучасний стан освітнього процесу, можливості засобів телекомунікацій, нагальні потреби студентів в вищій освіті роблять незаперечним факт необхідності впровадження хоча б елементів системи дистанційного навчання ще й тому, що це встановлює ту довгоочікувану соціальну рівноправність, якої протягом останніх десятиліть прагне Україна як Європейська держава. Тому саме перспективи подальших розвідок у даному напрямку дослідження ми бачимо у розв’язанні проблем й окресленні перспектив дистанційного навчання, яке створює рівні можливості одержання освіти, незалежно від віку, місця проживання, стану здоров’я, соціального статусу кожного із нас. Впровадження цієї системи освіти дозволить Україні стати на рівень високо розвинутих країн, формувати міцну систему нових освітніх технологій, освоювати інноваційний шлях розвитку. Така освіта, що дає можливість забезпечити всебічний розвиток особистості, її соціальну рівноправність, толерантність, самостійність й ініціативність, вимагає поваги до волі й способу життя кожного громадянина, безперечно має велике майбутнє.

Список літератури

1. Собаєва О.В. Активізація діяльності студентів в умовах дистанційного навчання. Дисертація …канд. пед. наук. Сумський державний університет — Суми, 2001. — 107 с.

2. Гатальська В.І. Технологія групового навчання англійській мові у використанні комп’ютеризованого програмно-методичного комплексу ELanTeS (ELanTeS — Electronic Language Teaching System — пакет комп’ютерних програм) в середніх закладах освіти // Іноземні мови, 2003. — № 3, с.56−59.

3. Самылина Г. И., Фоминова М. А. Обучение дошкольников английскому языку с использованием компьютера // Иностранные языки в школе, 2003. № 4, с.52−56.

4. Цветкова Л. А. Использование компьютера при обучении лексике в начальной школе // Иностранные языки в школе, 2002. № 2, с.43−47.

5. Костікова І.І. Інтенсифікація навчання англійської мови // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. — Вінниця: ВДПУ, № 13. — 2005. С. 104−107.

6. Костікова І.І. Ретроспективний аналіз комп’ютерного навчання при підготовці фахівців з англійської мови // Вісник київського міжнародного університету. Серія: Педагогічні науки. Збірник наукових праць. — Київ: КиМУ, 2005. — Вип. 6. — С. 155−167.

7. Костікова І.І. Умови використання комп’ютерних технологій у вивченні англійської мови // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Підвищення ефективності та якості підготовки фахівців педагогічної спрямованості. Збірник наукових праць. — Харків: Стиль Іздат, 2005. — С. 74−84.