Соціологічне дослідження ставлення студентів до міждержавної трудової міграції

Зміст

1. Теоретичний розділ програми

1.1 Обґрунтування проблеми. Визначення і характеристика об'єкту та предмету дослідження

1.2 Формування мети дослідження

1.3 Логічний аналіз основних понять дослідження

2. Анкета

3. Бланк зведених та опрацьованих результатів (N=16)

4. Аналіз та інтерпретація отриманих даних

5. Висновки та пропозиції за результатами дослідження

1. Теоретичний розділ програми

1.1 Обґрунтування проблеми. Визначення і характеристика об'єкту та предмету дослідження

Одним з наслідків недосконалої політики держави, економічної відсталості є трудова міграція робочої сили. Сьогодні це явище набуває більших масштабів. Точна цифра мігруючих невідома, приблизно до 7 мільйонів українців працюють за кордоном.

У пошуках «кращої долі» наші співвітчизники їдуть у такі країни: США, Канаду, Польщу, Росію, Німеччину, Італію, Іспанію, Чехію.

Найбільший досвід роботи за кордоном мають жителі Західної України (38%), менший мешканці Центрального і Східного регіонів, відповідно 26% і 21%, ще менший — українці Півдня (15%). Найбільшу частку мігруючих займають жителі міст і сільської місцевості (33% і 28%).

Найчастіше за терени України виїжджають жителі Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей. Доволі значним є відтік молоді віком до 30 років. Вони бажають залучитися до зарубіжної практики. Найчастіше до них відносять студентів старших курсів, які їдуть на стажування за кордон, хоч багато з них залишаються там на постійне місце проживання. Таким чином явище трудової міграції є досить поширеним сьогодні, тому що багато людей таким чином хочуть покращити своє матеріальне становище.

Причинами міграції робочої сили є прагнення покращити і реалізувати свої трудові навички, безробіття в країні, низький науково-технічний потенціал. Тому з кожним роком все більше людей виїжджає за кордон на роботу.

Таким чином, проблемою дослідження є визначення ставлення студентів групи Л-31 до міждержавної трудової міграції.

Об'єктом соціологічного дослідження є студенти групи Л-31. Їхнє ставлення до трудової міграції мене особливо цікавить, тому що в майбутньому вони стануть частиною трудових ресурсів України.

Предметом дослідження є думки, оцінки, ставлення студентів групи Л-31 до переливу робочої сили в інші країни, його наслідків і причин.

1.2 Формування мети дослідження

Мета дослідження — з’ясувати ставлення студентів до трудової міграції, оцінити їхні плани щодо майбутнього працевлаштування.

1.3 Логічний аналіз основних понять дослідження

1. Теоритична інтерпретація

Центральне місце в даному дослідженні займає «міграція трудової сили».

Міграція робочої сили — це переміщення людей в територіальному просторі з метою пошуку місця роботи за межі країни. Сучасні міжнародні економічні відносини нерозривно пов’язані з явищем міграції. А це свідчить про існування міжнародного ринку праці. Це сприяє потокам міграції за межі національних ринків за якісним і кількісним показниками, а також нерівномірністю розподілу робочої сили. Світовий ринок праці - це загальна сукупність трудових ресурсів, які купуються на основі попиту і пропозиції в різних країнах.

2. Структурна та факторна інтерпретація понять.

В структурі міждержавної трудової міграції виділяють наступні елементи:

— імміграція;

— еміграція;

— рееміграція.

Розрізняють також легальну і нелегальну міграцію робочої сили.

Виділяють дві групи факторів, що впливають на ставлення молоді до проблеми переміщення робочої сили.

Перша група. Зовнішні фактори:

економічна ситуація в країні (рівень безробіття);

соціальна політика держави щодо підтримки безробітних;

рівень оплати праці;

створення нових робочих місць;

інформаційне ознайомлення безробітних.

Друга група. Внутрішні фактори:

особистісні характеристики людини (рішучість, сміливість, здатність адаптації до середовища);

трудовий досвід;

матеріальне становище;

самореалізація особистості.

3. Емпірична інтерпретація.

Індикаторами даної проблеми є відповіді на запитання анкети щодо наслідків трудової міграції.

1.Для визначення рушійних факторів, причин міграції потрібно визначити вихідні причини переміщення робочої сили.

2.Потрібно провести опитування серед об'єктів дослідження для оцінки особистісних якостей.

3.Оцінити практичний досвід за кордоном наявністю (відсутністю) такого, а також рівень задоволеності (незадоволеності) результатами праці.

4. Формування гіпотез

Гіпотеза — підстава: більшість студентів групи Л-31 вважають, що трудова міграція — це добро для людини.

Гіпотеза — наслідок: прагнення виїзду за кордон на роботу пояснюється прагненням людини покращити своє матеріальне становище, реалізувати і покращити свої професійні якості.

2. Анкета

Шановний друже!

Я, студентка третього курсу лісомеханічного факультету НЛТУ України, прошу Вас взяти участь в опитуванні. Воно проводиться з метою обґрунтування проблеми міждержавної трудової міграції, вивчення її впливу на суспільні процеси і державу з точки зору студентів.

Ваші відверті відповіді допоможуть визначити проблеми, що виникають через відтік робочої сили, розробити конкретні заходи щодо зменшення кількості мігрантів. Прізвище вказувати не потрібно, тому що результати будуть використані в узагальненому вигляді.

Працювати з анкетою нескладно. Спершу потрібно уважно прочитати запитання і серед запропонованих варіантів обрати той, що найбільше і найповніше відображає Вашу думку. Номер вибраної відповіді обведіть кружечком, якщо жодна з відповідей Вас не задовольняє, впишіть свій варіант у вільний рядок.

Запитання анкети

1. З яких джерел Ви дізнались про трудову міграцію з України?

1.1.З розповідей знайомих.

1.2.З радіо, телебачення, газет.

1.3.З власного досвіду.

2.Чи є у Вашій родині люди, які працюють за кордоном?

2.1.Так.

2.2.Ні.

3.Якими є наслідки, на Вашу думку, для сім'ї, коли хтось з її членів працює за кордоном.

3.1.Позитивні, адже покращилось матеріальне становище.

3.2.Негативні, бо трудова міграція руйнує шлюби, сім'ї, позбавляє дітей батьків.

3.3.Не можу відповісти однозначно.

4.Якими є наслідки для пересічного українця, який їздив на роботу за кордон?

4.1.Набув цінного досвіду.

4.2.Реалізував себе як фахівця.

4.3.Підвищив свій рівень матеріального і соціального статусу.

4.4.Свій варіант відповіді.

5.Чи думали Ви колись над перспективою виїхати працювати за кордон?

5.1.Так.

5.2.Ні.

6.Які заходи, на Вашу думку, має провести держава, щоб утримати свої трудові ресурси від виїзду за кордон?

6.1.Збільшити заробітну плату.

6.2.Провести пенсійну реформу.

6.3.Гарантувати соціальний захист населення на випадок безробіття, збільшуючи виплати.

6.4.Ваш варіант.

7.Як би Вам запропонували працювати за кордоном чи погодилися б Ви?

7.1.Так.

7.2.Ні.

8.Чому, на Вашу думку, люди їдуть працювати за кордон?

8.1.Тому що не можуть реалізувати свої професійні навики.

8.2.Через низький рівень оплати праці.

8.3.Через соціальну незахищеність населення.

8.4.Через бажання вдало вийти заміж (одружитися) за іноземця (іноземкою).

8.5.Власний варіант відповіді.

9.Ваша стать?

9.1.Чоловіча.

9.2.Жіноча.

10.Де Ви проживаєте?

10.1.Вдома.

10.2.На квартирі.

10.3.В гуртожитку.

11.Ваш сімейний стан.

11.1. Неодружений (незаміжня).

11.2. Одружений (заміжня).

12.Чи проживає хтось з Ваших батьків за кордоном постійно ?

12.1.Так.

12.2.Ні.

3. Бланк зведених та опрацьованих результатів (N=16)

4. Аналіз та інтерпретація отриманих даних

міждержавний трудовий міграція студент В опитуванні взяло участь 16 студентів групи Л-31, з них 13 хлопці і 3 дівчат. Більшість респондентів (50%) дізнались про трудову міграцію з розповідей знайомих, засобів масової інформації, 12,5% - з засобів масової інформації, а 37,5% - з власного досвіду.

У 62,5% опитаних не має родичів, які б працювали за кордоном, у 37,5% родичі приймають участь у міграційних процесах.

Щодо наслідків міграції робочої сили у групі думки розділилися так:50% вважають, що міграція має позитивний характер, 25% негативно ставляться до даного явища, а 25% - не можуть відповісти однозначно.

50% пересічних українців, виїхавши за кордон на роботу, реалізували себе як фахівця, підвищили свій матеріальний і соціальний статус, 31,25%- набули цінного досвіду, і знову ж 18,75% - розчарувалися.

68,75% опитаних хотіли б виїхати працювати за кордон, а 31,25% вважають, що потрібно розвивати національний ринок праці.

Для того, щоб зменшити відтік робочої сили 43,75% респондентів вважають, що держава повинна підвищити ставку заробітної плати, 12,5% - провести пенсійну реформу, 31,25%- гарантувати соціальний захист населення на випадок безробіття.

Більшість студентів у групі, а саме — 62,5% виїхали б за кордон на роботу через низьку оплату праці в Україні, 25% - тому що не можуть реалізувати в Україні свої професійні навички, 12,5% - через слабку базу соціального захисту, і ніхто з опитаних не хотів би вийти заміж (одружитися) з іноземцем (іноземкою).

31,25% опитаних погодилися б виїхати за кордон на роботу, і тільки 68,75% опитаних з недовірою віднеслись до такої перспективи.

5. Висновки та пропозиції за результатами дослідження

Можна зробити висновок про те, що гіпотеза — підстава про те, що трудова міграція — це добро підтверджується.

Також підтверджується гіпотеза про те, що бажання виїхати за кордон базується на тому, щоб покращити своє матеріальне становище, реалізувати і вдосконалити свої професійні якості.

Також підтверджується гіпотеза про те, що студенти виїжджають за кордон на роботу через нестабільний і несприятливий соціально-економічний клімат в Україні.

Основними факторами, що впливають на відтік трудових ресурсів є: низький рівень заробітної плати, недосконалість трудового законодавства, слабкий науково-технічний потенціал, соціальна незахищеність. Наприклад, вища в 5−10 разів заробітна плата в інших країнах приваблює низько кваліфіковану робочу силу. Для того, щоб зменшити рівень міграції потрібно:

підвищити рівень заробітної плати;

збільшити суму соціальних виплат;

створити сприятливі умови для розвитку наукової діяльності.

Таким чином явище міждержавної трудової міграції в Україні має дві сторони. Позитивну-це здатність наших співвітчизників реалізувати свій розумовий потенціал, покращити матеріальне становище своє і своєї сім'ї, підвищити рівень своєї кваліфікації. Негативну-це руйнування сімей, батьки не беруть участі у вихованні дітей, відбувається відтік розумової праці у науковій сфері, послаблюється національний ринок праці.

Тому основним завданням держави є створення таких умов, щоб люди не хотіли виїжджати за кордон у пошуках «кращої долі».