Облік розрахунків з оплати праці

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам

1.1 Законодавчо-нормативне аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам

1.2 Теоретичні аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА РОЗДІЛ 3. СТАН ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ В ВАТ «РАДСАД» МИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ

3.1 Первинний і зведений облік розрахунків за виплатами працівникам ВАТ «Радсад» Миколаївського району

3.2 Принципи обчислення середнього заробітку та оподаткування заробітної плати

3.3 Аналітичний і синтетичний облік оплати праці

3.4 Шляхи вдосконалення обліку і контролю розрахунків з оплати праці

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП В умовах переходу економіки України до ринкових умов господарювання найбільш суттєві зміни відбулися у сфері соціальнотрудових відносин. Питання і проблеми, які тут виникли, надзвичайно гострі та складні, оскільки зачіпають інтереси всього населення країни. Кожний суб'єкт ринкового господарства одночасно є й суб'єктом трудових відносин, тому від знання економічних законів і закономірностей функціонування ринку праці, зайнятості, організації та оплати праці великою мірою залежить ефективність використання такого важливого виробничого ресурсу, як робоча сила, а отже, успіх підприємця і рівень життя населення країни.

Кожне сільськогосподарське підприємство для виробництва продукції використовує матеріальні і трудові ресурси. Необхідна кількість працівників визначається розмірами виробництва, рівнем механізації, напрямком спеціалізації. Це зумовлює якісний і кількісний склад працюючих у господарстві. Залежно від галузі працівників підприємства групують: зайняті в сільськогосподарському виробництві; зайняті в підсобних промислових виробництвах; працівники житлово-комунального господарства; культурнопобутових закладів; торгівлі і громадського харчування; зайняті на будівництві господарським способом; зайняті іншим видом діяльності.

Облік праці і її оплати — одна з найбільш важливих і складних ділянок роботи, що потребує, точних і оперативних даних, в яких підтверджуються зміни чисельності працюючих, витрати робочого часу, категорії працівників, виробничих витрат і здійснення контролю за використанням трудових ресурсів.

Особливості праці як об'єкту дослідження полягає в тому, що по-перше праця — це доцільна діяльність людей по створенню благ і послуг, що повинна бути ефективною і раціонально організованою; по-друге, праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремої особи, але і будь-якого підприємства чи організації, а також суспільства в цілому; по-третє, в процесі праці формується система соціально-трудових відносин, які утворюють осередок суспільних відносин на рівні економічних в цілому, рівні господарства і колективу.

Оплата праці на сільськогосподарських підприємствах здійснюється відповідно до її кількості та якості. Вона становить планомірно розподілену частину валового доходу підприємства, яка виплачується його працівникам. Система заробітної плати (оплати праці) і матеріального стимулювання має відповідати вимогам прискорення науково-технічного прогресу, переходу на інтенсивні методи господарювання, підвищення якості продукції. Тому перед бухгалтерським обліком стоять особливі завдання щодо організації оплати праці.

Метою роботи є розгляд розрахунків з оплати праці, вивчення існуючого стану обліку оплати праці, аналіз використання фонду оплати праці та розробка окремих пропозицій щодо вдосконалення обліку в ВАТ «Радсад» Миколаївського району.

Об'єктом дослідження обрано сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Радсад» Миколаївського району Миколаївської області (далі ВАТ «Радсад»).

Для досягнення мети дослідження визначено наступні завдання:

— проаналізувати законодавчо-нормативні основи бухгалтерського обліку розрахунків з заробітної плати;

— розглянути з позиції ринкових відносин роль обліку і контролю розрахунків за виплатами працівників в сучасних умовах господарювання;

— проаналізувати фінансово-економічне становище досліджуваного господарства;

— уточнити та встановити відповідність законодавству правильність заповнення регістрів аналітичного і синтетичного обліку щодо розрахунків з оплати праці на прикладі ВАТ «Радсад»;

— висвітлити синтетичний і аналітичний облік оплати праці.

— запропонувати шляхи вдосконалення обліку розрахунків з оплати праці.

Теоретичною та методологічною основою дослідження стали законодавчі та нормативні акти України, інструктивні матеріали, що регламентують організацію оплати праці на сільськогосподарських підприємствах, методику її обліку, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних економістів з обліку і аналізу заробітної плати. У процесі дослідження використовувались дані бухгалтерської та статистичної звітності ВАТ «Радсад» Миколаївського району, матеріали періодичних видань.

Забезпечення виконання завдань, бухгалтерський облік праці має великий вплив на трудову дисципліну. Він повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт та послуг.

Період дослідження 2008;2010 роки.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам

1.1 Законодавчо-нормативне аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам На сьогодні, в Україні, агропромисловий комплекс, зокрема сільське господарства в цілому потребує обґрунтування стратегічних напрямків аграрної політики, з метою забезпечення збільшення обсягів виробництва, здійснення певних соціально-економічних перетворень.

Взагалі сфера трудових відносин та соціального захисту населення досить безмежна та багатогранна. Тому кожна норма, яка регулює дані відносини містить безліч нюансів. Через це будь-яке питання, стосовно законодавчо-нормативного регулювання з оплати праці можна розглядати під різними кутами з позиції працівника, роботодавця, контролюючих органів то що. А можна подивитись на все це очима бухгалтера, який фактично перекладає положення трудового законодавства на мову цифр.

Конституція України гарантує кожному:

— право на працю, що включає можливість заробляти собі па життя працею, яку він обирає або на яку вільно погоджується;

— право на належні, безпечні, здорові умови праці;

— на заробітну плату не нижчу рівня визначеного чинним законодавством;

— право на своєчасне одержання винагороди за працю.

В Україні практично створено законодавчо-нормативну базу регулювання оплати праці відповідно до міжнародних трудових норм.

Водночас механізм державного і колективно-договірного регулювання оплати праці ще не спрацювали в повному обсязі.

Питання обліку оплати праці регулюється Законом України від 24 березня 1995 року за № 108/95 ВР «Про оплату праці».

Законом визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Також, норми даного Закону визначають економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функції заробітної плати.

Крім того держава повинна створювати умови для здійснення громадянами права на працю, гарантувати рівні можливості у виборі професії г/а роду трудової діяльності. Використання примусової праці суворо забороняється (ст. 43 Конституції України).

Стратегію державної політики, пріоритетні напрями діяльності уряду спрямовано на зростання добробуту громадян. Міністерство праці та соціальної політики України є головним державним органом, на який ік кладено забезпечення державної політики у сфері оплати праці, зайнятості населення, пенсійного забезпечення, соціального захисту населення тощо. Одним з основних завдань уряду було й залишається підвищення розміру заробітної плати.

Одним з основних видів державного регулювання оплати праці є встановлення розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно чийого законодавства розмір мінімальної заробітної плати не може бути меншим від прожиткового мінімуму встановленого Законом.

У ст. 10 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України, за поданням Кабінету Міністрів, як правило один раз на рік у Законі «Про державний бюджет України».

Необхідно також звернути увагу на нову систему оподаткування.

У Законі України № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб'' (зі змінами і доповненнями) встановлені розміри податкових соціальних пільг, які, залежать від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 6.1 ст 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у відповідних розмірах.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, як заробітна плата якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1.01 звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих .

'Також є соціальна пільга передбачена Законом «Про податок з доходів фішчпих осіб» у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної за правилами п. 6.1, тобто 637,5 грн., та у розмірі, що дорівнює 200% суми пі.ьпі, тобто 850 — для платника податку, який є:

— особою, що є Героєм України, Героєм Радянського союзу, Героєм Соціалістичної праці або Кавалером Ордена Слави;

— учасником бойових дій під час II Світової війні;

— колишнім в’язням концтаборів;

— особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час

II Світової війни.

Розмір збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, визначений в Законі «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено у розмірі 33,2% (статтею 101).

Розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття навдено в додатку станом на 01.01.2010 р. Згідно із Законами «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» змінились розміри деяких внесків.

Основою організації оплати праці відповідно до ст. 96 КзГПІ України га ст. 6 Закону України «Про оплату праці» є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів; тарифнокваліфікаційні характеристики. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності пі дприємствами, організаціям, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ), визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (далі П (С)БО) 26 «Виплати працівникам», яке підтверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2008 року за № 60.

Згідно П (С)БО є п’ять видів виплат працівникам, згрунтованнх за схожими ознаками. А саме: поточні виплати; виплати при звільненні; виплати по закінченні трудової діяльності; виплати інструментами власного капіталу підприємства; інші довгострокові виплати.

Поточні виплати працівникам включають:

· заробітну плату за окладами і тарифами;

· інші нарахування з оплати праці;

· виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час);

· премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу тощо.

Отже, до цієї категорії належать будь-які виплати персоналу, які передбачені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11.12.95р. № 323.

1.2 Теоретичні аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам Оплата є одним з механізмів оцінки кількості та якості праці, отже значною мірою відображається на поведінці працівника. Як правило, успішність функціонування і розвитку господарства, використання різних підходів в оцінці та оплаті праці залежить від керівництва.

Взагалі, оплата праці дуже тонкий інструмент мотивацій, тому від правильності її організації залежить чи буде вона стимулом, чи навпаки демотиватором.

Облік праці та коштів на її оплату займає одне з важливих місць в бу хгалтерському обліку на сільськогосподарських підприємствах. У складі виробничих витрат оплата праці складає від 15 до 35% всіх витрат і здійснює значний вплив на формування фінансових результатів діяльності господарства [37, с. 12].

Під оплатою праці прийнято розуміти виражену в грошовому обчисленні певну частку праці працівників в суспільному продукті, яка надходить в особисте споживання.

Проблема розрахунків з оплати праці є об'єктом бухгалтерського обліку. На теоретичному і практичному рівнях ця проблема досліджувалась багатьма українськими та зарубіжними вченими, зокрема такими як В.П.Завгородній, М.Я.Дем'яненко, Ю. Кокін та багатьма іншими. Проте і в економічній літературі, і в періодичних виданнях, питання розрахунків з оплати праці, як правило, розглядаються окремо. Разом з тим практика вимагає комплексного підходу до вирішення проблем.

Також слід зазначити, що даючи оцінку нинішнього соціального клімату в Україні Міністерство праці та соціальної політики І.Сохань відмітив, що упродовж 2010 року урядом розроблено кроки щодо підвищення рівня життя населення та посилення цільової спрямованості соціальних програм. За вісім місяців номінальні доходи населення порівняно минулим роком зросли на 44,2%, а реальні на 24,4%. Наближається до прожиткового мінімуму для працездатних осіб мінімальна заробітна плата. Мінімальний розмір пенсій встановлено на рівні прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які витратили працездатність.

Нарахування, виплата та облік заробітної плати має проводитись згідно: чинним законодавством, нормативами та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини.

Бухгалтерський облік повинен забезпечити:

.) точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг витрат праці;

2) відображення облік виконаних робіт і витрат робочого часу кожним працівником по галузях і господарству в цілому;

3) правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;

4) контроль за використання фонду оплати праці;

5) дотримання порядку розподілу оплати праці по об'єктах бухгалтерського обліку;

о) повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці.

Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізуй працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва [44, с. 13].

Облік заробітної плати — це вимірювання і реєстрація робочого часу і витрат праці на виробництво кожного виду виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

Об'єктами обліку заробітної плати є: чисельність і кваліфікація працюючих; робочий час;

· заробітна плата;

· виплати за стаж роботи;

· преміальні; оплата відпусток;

· виплати по соціальному страхуванню;

o нарахування на заробітну плату та відрахування з неї за видами нарахувань та відрахувань [42, с. 256].

Облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліні, підвищенню якості виробництва, виконання робіт і послуг.

Джерелом коштів на оплату праці у господарстві є частина доход і інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умовне запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних л. гарантійних виплат встановлюється господарством в колективному догозої:

Заробітна плата працівникам господарства виплачується грошам;. Колективним договором може бути передбачено часткову виплату заросіте .' плати натурою (за цінами нижче собівартості). Натуральні витрат.: обраховують виходячи з середньої ціни реалізації за звітний період.

Згідно з законом заробітна плата виплачуються працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені в коллективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Існують дві системи оплати праці: відрядна і погодинна. Створюють:.! річні модифікації - відрядно-прогресивна, відрядно-преміальна, почасово-преміреальна, акордна, акордно-преміальна та інші.

Важливе місце при обліку нарахування заробітної плати займає облік особового складу працівників. Він має забезпечити систематичне одержаних ,їх про чисельність працівників на підприємстві, а також по його підрозділах, про склад працівників по статі, віку, категоріях …р:о;к.луч посадах спеціальностях, освіті, стажу роботи та інших ознаках.

Первинними документами по обліку чисельності робітників є :

o наказ про прийняття на роботу;

o особова картка;

o алфавітна картка;

o особова картка фахівця з вищою освітою;

o наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу;

o наказ (розпорядження) про надання відпустки.

Облік заробітної плати здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів. Організовують оплату праці згідно з тарифною системою, яка включає:

· тарифні ставки;

· тарифні сітки;

· схеми посадових окладів;

· тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу росі: залежно від їх складності, а працівників — залежно від їхньої кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формуванню га диференціації розмірів заробітної плати.

Проста погодинна оплата праці нараховується за погодинними тарифними ставками, місячними окладами за фактично відпрацьований час.

При погодинно-преміальній оплаті праці працівники крім основного заробітку за відпрацьований час отримують ще й премії, що посилює їх матеріальну зацікавленість у результатах своєї роботи.

Відрядна форма оплати має такі системи: пряма відрядна, відряднопреміальна і акордно-преміальна.

При прямій відрядній оплаті праці розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата). Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.

При відрядно-преміальній оплаті праці, поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.

Найбільш прогресивною системою оплати праці є акордно-преміальна. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата Нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.

До розрахунків за продукцію протягом року працівникам видают^ аванс, який визначається за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт у рослинництві або кількості тварин, яких доглядають. В умовах колективного підряду за безнарядної форми організації обліку праці аванс кожному працівникові видають залежно від кількості відпрацьованого ним часу кваліфікації. Після закінчення збирання врожаю працівникам видають різницю між оплатою праці, нарахованою за продукцію, і сумою виданого протягом року авансу. Доплату за продукцію розподіляють між працівниками виробничих підрозділів пропорційно оплаті праці, нарахованій протягом року за обсяг виконаних робіт.

Залежно від організації праці на підприємстві відрядна форма оплати може бути індивідуальною або бригадною.

При прямій індивідуальній відрядній оплаті праці заробіток нараховується шляхом множення розцінки на кількість одержаної продукції.

Бригадна відрядна форма оплати праці використовується годі, коли за характером роботи неможливо організувати облік індивідуальної роботи.

При бригадній відрядній оплаті праці загальна сума, яка нарахована за фактично виконану роботу, розподіляється між членами бригади пропорційно розрядам і кількості відпрацьованого часу відповідно табелю робочого часу.

За видами заробітна плата на сільськогосподарських підприємствах, як і га інших підприємствах, поділяється на:

· основну заробітну плату;

· додаткову заробітну плату;

· інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумки роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні ви плати, які непередбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлення зазначеними актами норм [8, с. 565].

Для обліку праці та її оплати використовують різні первинні документи. Для контролю за трудовою дисципліною та аналізу використання робочого часу ведуть Табель обліку використання робочого часу (ф. №ГІ-іЗ) Аналітичний облік витрат на оплату праці і пов’язаних з ним розрахунків здійснюється за кожним працівником господарства на основі Розрахунково-платіжних відомостей (ф. №П-49 чи форма № 73) га персональних особистих рахунків з заробітної плати. Особистий рахунок відкривається в бухгалтерії на кожного працівника, зарахованого в штат господарства.

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА Відкрите акціонерне товариство «Радсад» Миколаївського району Миколаївської області (надалі - ВАТ «Радсад») зареєстровано в Регіональному відділенні фонду Держмайна України 11 липня 1994 року, реєстраційний номер № 55, як суб'єкт підприємницької діяльності. Форма власності - колективна. Рік заснування підприємства — 1920. Підприємство засновано на базі садиби німецького колоніста Клюндта. З 1972 року по 1994 і і.; має назву радгосп-завод, а в 1994 році утворилось відкрите акціонерне товариство «Радсад». Код за ЄДРПОУ: 413 989. Юридична адреса: 57 160 Миколаївська обл., Миколаївський район, с. Радсад, вул. Миру, 1. Голова правління — Бялик Микола Іванович.

До складу ВАТ «Радсад» входять села: Радсад та Новобогданівка. Селтце Радсад — центральна садиба господарства. Статуї ний капітал — 1.29 7.іс, гри. Господарство підпорядковане концерну «Укрсадвингіром».

В ВАТ «Радсад» розвинута інфраструктура та виробничі потужності: Відкрите акціонерне товариство «Радсад» спеціалізоване господарство по вирощуванню винограду та переробки його на вино. Акціонерне товариство має в своїй структурі:

— десять виноградних бригад, які входять в два відділення;

— три механізованих загони по обробітку багаторічних насаджень;

— центральну майстерню по ремонту техніки на 100 умовних тракторів;

— електроцех — підрозділ з надання послуг господарству в області енергопостачання де працює 12 чоловік;

— автогараж — підрозділ з надання транспортних послуг, ремонту та утриманню в належному стані транспортних засобів;

— цех по виробництву тари — надає послуги у вироблені тари для винограду та фрукти, вони ж проводять і ремонт тари;

— цех по переробці винограду на вино.

В його структуру входить:

o цех по переробці винограду на 10 тис. тон за сезон;

o виносховище на 6000 тон вина для витримки марочних вин;

o цех по розливу вина в пляшки потужністю 3000 пляшок за годину.

· холодильник — плодосховище місткістю на 1000 тон фрукти й винограду;

· цех по переробці риби, м’яса, олії;

· своя місцева пекарня.

Села Радсад та Новобогданівка газифіковано. Побудований та зданий в експлуатацію новий водопровід. В селі Радсад є спортивний комплекс (спортзал, готель на 160 місць, два стадіони, плавальний басейн і сауна, лазня з тральним комплексом, будинок побуту, дві їдальні, магазини, кафе). На території господарства є дві середні школи на 480 та 370 місць, лікарня на 50 лі-.сок, два дитячих садки на 280 та 50 місць, два Будинки культури на 500 та 200 місць, музей ВАТ «Радсад», літній оздоровчий табір на 600 місць.

Банно-пральний комбінат — надає послуги в організації оздоровлення своїх робітників та їх дітей.

Споруди в господарстві в основному нові і знаходяться у хорошому стані.

В селищі Новобогданівка, що в 4 км від села Радсад, розташована молочнотоварна ферма на 400 голів великої рогатої худоби, свиноферма на 500 голів свиней, птахоферма на 900 голів птиці. Будівлі побудовані по типовому проекту у 1986 році, стан будівель задовільний.

Основними пунктами здачі сільськогосподарської продукції і отримання промислових товарів є обласний центр — місто Миколаїв і залізнична станція «Миколаїв». Відстані від центральної садиби ВАТ «Радсад» становлять:

— до обласного центру місто Миколаєва — 17 км на північно-захід;

— до районного центру Варварівка — 5 км;

— до залізничної станції «Миколаїв» — 25 км.

Основним видом транспортного зв’язку є автомобільний.

Зовнішні зв’язки ВАТ «Радсад» здійснюються по державній дорозі обласного значення Миколаїв-Очаків і дорогами районного значення Миколаїв-, Радсад". Шосейні дороги з твердим покриттям 1 класу.

Клімат характеризується різкими і частими коливаннями річних і місячних температур, недостатнім і нерівномірним зволоженням, великим притоком тепла і низькою відносною вологістю повітря.

В зимовий період температура повітря може знижуватись до -29−30 °С, в літній період досягає 39−40 °С тепла.

Сума температур вищих 10 °C за рік складає 3000−3420 °С, кількість опадів за період з температурою вищою 10 °C — 220−250 мм, а середньорічна кількість опадів становить 410 мм. Опади протягом року випадають нерівномірно, більша частина випадає в теплий період.

Середня тривалість безморозного періоду 185−200 днів, зима м’яка, малосніжна і нестійка. Сніговий покрив або відсутній, або буває нетривалий час (20−40 днів).

При малосніжних зимах ґрунт в січні-лютому промерзає до 40 см. в осінньо-зимовий період відлиги змінюються заморозками, іноді тривалими.

Весняні заморозки в середньому припиняються в другій декаді квітня, а найбільш пізні спостерігаються в другій і навіть в третій декаді травня.

Осінні заморозки бувають в другій декаді жовтня, а самі ранні в останні роки були відмічені в першій-другій декаді вересня.

Слабкі та середньої інтенсивності суховії спостерігаються щорічно, інтенсивні суховії спостерігаються частіше всього в липні та серпні і повторюються в 8−9 роках з 10.

Урожайність сільськогосподарських культур залежить від ґрунтової вологи. Зрошення земель в господарстві відсутнє. Опади на протязі року випадають нерівномірно. Основну роль в накопичені вологи в ґрунті відіграють осінньо-зимові опади, коли волога менше використовується рослинами і мало випаровується в зв’язку з високою відносною вологістю повітря. Більше опадів випадає влітку, менше навесні і на початку осені.

Літні опади випадають у виді злив і під дією високих температур повітря швидко випаровуються. Найбільшу користь приносять тривалі дощі в період вегетації польових культур.

Для господарства характерні бездощові періоди тривалістю 25—З0, до 40 днів. Тут спостерігаються до 90−94 посушливих днів, а буває і. 1 0 днів посухи. В липні-серпні бувають пилові бурі.

Рельєф території господарства має виражений ерозійний характер. На території господарства є балки, яри. їх ширина 0,5−1,5 к:. За умовами рельєфу територію господарства розподіляють на земельні масиви:

— Північно-західний;

— Південно-східний.

Перший масив характеризується рівнинним водоподільмим рельєфом, слабої юмітними елементами мікрорельєфу (дрібні лощини).

Другий має більш виражений рельєф, балка збільшується з наближенням до лиману і має декілька менших балок другого порядку, тому рельєф другого масиву можна характеризувати як вузькохвилясгий, особливість якого, це велика кількість схилів 3−5°, балок та ярів.

В цілому рельєф господарства дозволяє вирощувати більшість сільськогосподарських культур з використанням механізації.

ВАТ «Радсад» Миколаївського району відноситься до одного із передових господарств області і крани. Виноград і виноробство завоювали славу за межами області. Основні показники, які характеризують економічну діяльність господарства — це розмір виробництва та грошові надходження від реал із, а ц і ї про ду кції.

Проаналізуємо основні показники виробництва ВАТ «Радсад» Миколаївського району (табл. 2.1).

Дані таблиці 2.1 свідчать, що грошова виручка від реалізації продукції сільського господарства найменша була у 2009 році - 2802 тис. грн. У 2010 році цеп показник збільшився порівняно з 2010 р. і 2007 роками на 125,32% і .30,4% відповідно.

Таблиця 2.1

Динаміка показників виробництва ВАТ «Радсад» Миколаївського району

Середньорічна чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, найбільшою була в 2008 році, а найменшою у 2010 році і складала тільки 79,7% і 67,0% від показників 2009 і 2008 рр. відповідно, що безумовно є негативною тенденцією.

Площа сільськогосподарських угідь господарства рік від року скорочується і в 2010 році складала тільки 4678,3 га, що на 10% і 8% менше за показники 2009 і 2008 років.

Чисельність поголів'я худоби та птиці у ВАТ «Радсад» Миколаївського району коливається. Якщо в 2009 році цей показник складав 1355,0 ум. гол., 70 ь 2008 році він зріс на 20,44%. Проте, у 2010 році поголів'я скоротилося на. 8.3% у порівнянні з 2008 роком і склало 1334,0 ум. гол.

Середньорічна вартість основних виробничих та оборотних засобів скорочується рік від року, а саме у 2010 році цей показник менший за дані 2008 і 2009 років на 45% і 6,1% відповідно.

Проаналізувавши і порівнявши всі показники, можна зазначати, що розмір виробництва ВАТ «Радсад» рік від року скорочується, що є 11 е головним фактором.

Продовжуючи дослідження проаналізуємо розмір та структуру грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та послуг у ВАТ «Радсад» Миколаївського району (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Розмір та структура грошової виручки від реалізації у ВАТ «Радсад»

Миколаївського району

Данні таблиці свідчать, господарство має рослинницьку спеціалізації виробництвагалузь рослинництва обіймає 77,10% в середньому за три роки у структурі грошової виручки від реалізації продукції.

Виробництво зернопродукції у ВАТ «Радсад», яка посідає 1 місце серед продукції рослинництва, коливається, так в 2008 р. грошової виручки від реалізації було отримано 694,3 тис. гри., що на 36% менше за показники 2009 року. А в 2010 році цей показник збільшився на 313,5% більше за показники 2008 року.

На другому місці у структурі грошових надходжень ВАТ «Радсад» находяться виробництво плодів. Найкращий результат по реалізації продукції плодівництва був зафіксований у 2010 р. — 1408 гис. гри., а найгірший у 2007 р. — на 22% і на 73% менше за показники 2009 і 2010 рр. відповідно Виробництво соняшнику є III за значимістю культурою у ВАТ «1-идсад», проте, в 2010 році грошова виручка була меншою за показник 2008 р. па 30%, коли цей показник був найбільшим — 362,3 тис. гри.

Виробництво винограду, ягід, овочем відкритого ґрунту та іншої продукції рослинництва мають незначний відсоток у структурі грошових надходжень і складають в середньому 4,57% разом.

Продукція тваринництва посідає другий щабель у структурі грошових надходжень ВАТ «Радсад» Миколаївського району. Виробництва продукції свинарства є провідною у тваринницькій галузі і обіймають 14,77% у структурі грошових надходжень по господарства в середньому за три роки. Са. ме ця галузь успішно розвивається рік від року, так, якщо в 2009 році продукції свинарства було реалізовано на 172,7 тис. гри., то в 2008 р. цей показник збільшився на 172%. А в 2010 році цей показник став ще більшим і склав 1604 тис. грн., що на 90,5% більше за попередні показники.

Виробництво молока і ВРХ у живій вазі в середньому за 3 роки невелике — тільки 3,74% і 3,53% відповідно. Проте, аналіз даних свідчить, що виробництво цієї продукція збільшується рік від року і найбільші показник зафіксовані у 2010 р. і становлять 218 тис. грн. і 232 тис. грн. відповідно.

Реалізація продукції меду та іншої продукції тваринництва невелике і разом складає 0,86% у структурі грошових надходжень в середньому за три аналізуеліі роки.

В таблиці 2.3 проаналізуємо динаміку і структуру землекористування у ВЛ’Г «Радсад» Миколаївського району.

Таблиця 2.3

Динаміка і структура землекористування у ВАТ «Радсад» Миколаївського району

Аналіз динаміки і структури землекористування у ВАТ «Радсад» Миколаївського району свідчить про зменшення загальної площі земельних угідь в господарстві в 2008 р. у порівнянні з 2009 р. майже на 1 1%. Більшість земель орендовано, що пов’язано з тим, що частина працівників виявила бажання самостійно працювати на землі. Кількість орендованих земель у 2008 році складала 53% від загальної кількості земель, а в 2009;2010 роках тільки — 48,66%.

60% орендованих земель у 2008 р. і 83% у 2008;2010 рр. відведенні під рі. :лю, що свідчить про досить високе використання земель.

У 2010 році у господарстві 244 га було відведено під пасовища, 1664 га — багаторічні насадження. В наступні роки господарство не практикувало вирощування кормів і багаторічних насаджень.

Таблиця 2.4

Показники ефективності використання земельних угідь у ВАТ «Радсад» Миколаївського району

Аналізуючи дані табл. 2.4, слід відмітити, що у 2008 році у порівняні з 2007 р. на 1 га оброблюваних земель було отримано майже на 60% менше продукції. Проте, у 2010 році цей показник збільшився втричі.

Валові доходи на і га сільськогосподарських земель 2008 році залишився майже незмінним, проте, показники 2010 році збільшилися у порівнянні з 2009 в 2008 роком на 43%.

Прибуток від реалізації сільського господарства у 2009 році на 1 га оброблюваних земель склав 0,66 тис. грн. У 2008 році господарство зазнало збитків, на 1 га земель припало по -0,10 тис. грн. збитків. Проте, вже у 2010 році господарство майже повністю поновило свої позиції і рівень прибутку іц. Гі га оброблюваних земель склав 0,48 тис. грн., що вчетверо більший за показник 2008 р., але на 27%> менше за показники 2009 р.

Основою збільшення виробництва продукції сільського господарства і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів галузі. Вони є головною складовою частиною продуктивних сил, а їх праця — вирішальним фактором сільськогосподарського виробництва. Збільшення виробництва продукції в сільськогосподарському виробництві забезпечується лише за рахунок ні, нищення продуктивності праці. Розглянемо забезпеченість трудовими ресурсами ВАТ «Радсад» Миколаївського району.

Таблиця 2.5

Забезпеченість трудовими ресурсами ВАТ «Радсад» Миколаївського району

Аналіз даних таблиці 2.5 свідчить, що у ВАТ «Радсад» Миколаївського району кількість працюючих змінюється рік від року. Так, найменша кількість працюючих зафіксована у 2010 році: в рослинництві показники року менші за показники 2009 і 2008 рр. на 20% і 32% відповідно; з лудринн/іцтві - на 22% і 30% відповідно.

Найбільші показники відповідають даним 2007 року.

Можна зробити висновок, що в господарстві скорочуються робочі місця що є поширеною тенденцію для будь-якого виробництва у період економічної кризи, яка розгорнулася у 2009 році.

Аналіз використання трудових ресурсів проводять за певною системою показників. Для узагальнюючої оцінки ефективності використання трудових ресурсів слід застосовувати показники продуктивності праці та інші, які наведені в таблиці 2.6.

Найбільше валової продукції в розрахунку на одного середньорічного працівника було отримано у 2009 році - 29 170 грн. У 2007 році ця величина. к. повила — 2930 грн.(на 90% менше, ніж у 2009 році і на 78% - ніж у 2010 році;. Щодо валового доходу від сільського господарства в розрахунку на одного середньорічного працівника, то слід відзначити, що у 2010 році ця величина становили 55 960 грн. (на 62,2% більше, ніж у 2009 році та 113,76% - іл:к у 2008 році).

Таблиця 2.6

Показники ефективності використання трудових ресурсів у ВАТ «Раз сад» Миколаївського району

Найбільше прибутку на 1 середньорічного працівника в господарстві було отримано в 2009 році — 6430 грн., в 2010 році цей показник менший на: 8.2%. А в 2008 році господарство зазнало збитків.

РОЗДІЛ 3. СТАН ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ В ВАТ «РАДСАД» МИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ

3.1 Первинний і зведений облік розрахунків за виплатами працівникам ВАТ «Радсад» Миколаївського району Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (зі змінами і доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи — це письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Порядок упорядкуванню, прийняття, збереження первинної документації регулюється Положенням «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 4 травня 1995 року.

Основним документом по обліку виходу на роботу та відпрацьованого чоту на підприємстві є Табель обліку робочого часу. Він складається в одному примірнику впродовж місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих. Табель обліку робочого часу у відділках, у бригадах, в ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих. ілп. умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні -«ВС», дні хвороби -«X», відрядження — 4'І;Д", відпустка -«В», тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель обліку робочого часу передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Для обліку ручних та кінно-ручних робіт застосовують Обліковий лист і.і лді та виконаних робіт у двох варіантах: перший (форма №>.ПСГ-2). В облікових листах відображають назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи та нарахована сума оплати праці. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норм)' виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих коне-днів наводиться в останньому рядку і і, кожному виду робіт, які здійснювалися з допомогою коней.

Обліковий лист тракториста — машиніста застосовується для обліку робіт трактористів машиністів протягом 5, 10, 15 днів, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. В обліковому листі тракториста — машиніста відображуються виконані робота, під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання.

Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім листом трактора. Дорожній лист трактора виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаражу видають на руки трактористу. На лицьовому боці записують завдання трактористу в якому відмічають в чиєму розпорядженні знаходиться тракторист, відкіля і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевести, відстань перевезення. Гірн заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Механік перевіряє справність трактора, дає дозвіл на виїзд і ні. їм і чає час початку роботи, затверджує це своїм підписом, а тракторист рсзлксусться про прийняття трактора (в справному стані).

На зворотному боці листа відображується виконання завдання, що: відчується підписом відправника і одержувача вантажу.

Первинний облік нарахування заробітної плати водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється «Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», затверджено наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.1996 року № 228/253. Цією і н т: р) кціею затверджено такі форми єдиної первинної транспортної документації: Подорожний лист вантажного автомобіля. Подорожні листи типових форм що оформлені належним чином, видаються водію під розпис.

Всі подорожні листи після виконання завдання здають до бухгалтерії, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день га визначають обсяг виконаних робіт чи наданих послуг.

У ВАТ «Радсад» облік праці допоміжних робот ведеться з використанням Наряду на відрядну роботу (ф. №ПСГ-5). У ньому на лицьовому боці віаїзують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт. На зворотному Гліці заповнюють табель, в якому обліковується час, відпрацьований коленим працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок.

Для обліку виконаних робіт у тваринництві використовують Розрахунок нарахування оплати праці працівників тваринництва, в якому зазначають прізвища виконавців, посаду, кількість відпрацьованих годин, часову тарифну «*тазку в день та суму нарахованої заробітної плати.

Нарахування заробітної плати за чергову або навчальну відпустку, а іакож при звільненні з роботи до закінчення місяця та всіх інших виплат за відпрацьований час оформляється Розрахунком по заробітній платі (ф. Лг [ [СГ-б), де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показуються усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до .іп плати.

Оплата праці за виконання громадських обов’язків, позапланові .рахування, натуральні видачі та інші виплати, а також утримання із заробітної плати, разові аванси, виплати виконавчими листами відображають у В. домості інших доплат та утримань (ф. №ПСГ-7).

Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані за кожним працівником господарства для організації розрахунків з ними.

Усі первинні документи з обліку робочого часу і виробітку працівників, які розглядалися в попередніх задачах, у строки, встановлені планом документообігу, здають у бухгалтерію підприємства. В бухгалтерії ці документи перевіряють з точки зору правильності заповнення показників щодо кількості і якості продукції або об'єкта виконаних робіт і використання затверджених розцінок. Така перевірка здійснюється зіставленням документів з обліку праці із зустрічними документами. Крім того, в бухгалтерії перевіряють повноту і правильність заповнених реквізитів документів, а також правильність здійснених арифметичних розрахунків.

Перевірені первинні документи з обліку робочого часу і виробітку працівників передаються керівнику підприємства для затвердження.

Групування даних про нараховану заробітну плату за кожним працівником у ВАТ «Радсад» Миколаївського району проводять у таких реєстрах і документах на аркушах довільної форми: Табель обліку робочого пасу (ф. №ПСГ-1), Накопичувальна відомість обліку виконання машиннотракторного парку, Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного .;… о і ранспорту, Наряд на відрядну роботу, Журнал обліку робіт і затрат.

Облікові листи трактористів — машиністів групують у Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку. У ній на кожного і р актор и ста-маш и н і ста відкривається сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім'я та по батькові механізатора, його класність і стаж роботи, марку та господарський номер трактора. В окремих графах на підставі Облікових листів тракториста-машиніста і Дорожніх листах трактора за кожну дату відображають кількість відпрацьованих машино днів, .длино-змін, годин та нараховану заробітну плату.

Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту побудована за тим самим принципом, що і Накопичувальна відомість обліку .використання машинно-тракторного парку. В цій відомості за кожним и. змобілем та водієм накопичуються дані із Подорожніх листів про виконані роботи і нараховану заробітну плату. В окремих графах виконані роботи розподіляють за споживачами послуг автопарку.

До Журналу обліку робіт і затрат за кожною культуроювидом і групами тварин тощо записують назву роботи, дату і номер документа, обсяг виконаних робіт, суму оплати праці трактористівта інших працівників із визначенням відпрацьованого часу, кількості витраченого палива, інших окремих витрат.

На підставі Журналу обліку робіт, накопичувальних відомостей на підприємстві складається Звіт про витрати та вихід продукції основного виробництва.

В ВАТ «Радсад» Миколаївського району крім первинної та зведеної документації, складають та подають до органу державної статистики такі види:

«Звіт з праці» (форма№ 1-ПВ), термінова — місячна, та термінова — квартальна та «Звіт про використання робочого часу» (форма № 3-Г1В) д .рміиова, піврічна).

Звіт з праці (термінова — місячна) — це місячна форма, яка подається до 7-го числа після звітного періоду. Даний звіт складається з двох розділів: перший — чисельність та фонд оплати праці, де відображається еередньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості, — оплати праці, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, сума податку, кількість людино-годин, за які була .^рахована заробітна плата штатним працівникам (крім тимчасової непрацездатності) та з них відпрацьовано; другий — розподіл заборгованість перед працівниками із виплати заробітної плати та допомоги по соціальному страхуванню.

Звіт з праці (термінова — квартальна) — це квартальна форма, яка подасться до 7-го числа після звітного періоду. Однойменні показники, що .иістяться у формі № 1-ПВ термінова — квартальна та інших формах державних латистичних спостережень, за відповідні періоди заповнюються за однією іо.іл'.;оі і< ю та узгоджуються між собою. Усі показники названої форми, за .я.иятком розділу III, заповнюються за період з початку року (кумулятивно): :і тень — березень, січень — червень, січень — вересень, січень — грудень. Ллслзники рядків 4120 — 4150 розділу І заповнюються у звіті за січень -. удень.

Підставою для складання Звіту про використання робочого часу (ф. Л1'3-ПВ) є: форми первинної облікової документації підприємства, установи, організації: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іи.ну роботу, припинення трудового договору; накази (розпорядження) про падання відпустки; табель обліку використання робочого часу; довідки й інші офіційні документи, що підтверджують відсутність працівника на роботі; укладений колективний договір підприємства; документи бухгалтерського об ліку та фінансової звітності.