Використання рахівних слів у сучасній китайській мові

Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка

Інститут філології

Кафедра китайської, корейської та японської філології

Курсова робота

«ВИКОРИСТАННЯ РАХІВНИХ СЛІВ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ»

Студента ІІ курсу, спеціальності

Китайська мова і література та переклад Мельника Володимира Віталійовича науковий керівник:

асист. Гончаренко О.М.

Київ-2011

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО РАХІВНІ СЛОВА

1.1 Явище рахівних слів у китайській мові

1.2 Сучасний етап вивчення рахівних слів

1.3 Принципи вживання рахівних слів РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ РАХІВНИХ СЛІВ

2.1 Проблема класифікації рахівних слів

2.2 Іменникові рахівні слова

2.3 Дієслівні рахівні слова

2.4 Універсальне рахівне слово ёц gи РОЗДІЛ 3. НАЙЧАСТОТНІШІ РАХІВНІ СЛОВА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП рахівний слово китайська мова У цій курсовій роботі ми намагаємось проаналізувати явище рахівних слів у сучасній китайській мові. Матеріалами для аналізу будуть використані всі опубліковані по даній темі роботи та словники рахівних слів, які виявились доступними для нас на сьогоднішній день, а також наші особисті міркування.

Рахівні слова — це специфічне явище сучасної китайської мови, яке майже не має відображення в українській мові. Вивчення цього явища має велике теоретичне та практичне значення для кращого розуміння та оволодіння китайською мовою. Не зважаючи на те, що тема рахівних слів була висвітлена в численних роботах як китайських так і зарубіжних авторів, все ще залишається багато суперечливих та неясних моментів.

Актуальність. Тема, що розглядається, є актуальною, оскільки в українській мові відсутнє явище рахівних слів, що призводить до труднощів, які виникають у студентів під час навчального процесу та самостійної підготовки, які пов’язані з принципами вибору правильного рахівного слова.

Мета. Головною метою даного дослідження є визначення ролі рахівних слів, їх класифікація та особливості використання. Для досягнення поставленої мети виконуються наступні завдання:

— Ознайомлення та вивчення матеріалів з китайської мови

— Поняття про рахівні слова

— Класифікація рахівних слів у сучасній китайській мові

— Ознайомлення на наведення прикладів використання рахівних слів Об'єктом дослідження є словники, роботи та навчальні підручники, у яких йдеться про граматику китайської мови, а саме розділ рахівних слів.

Предметом дослідження стало поняття рахівних слів, джерела рахівних слів китайської мови, їх роль у будові речення, проблема їх класифікації.

Методи дослідження: описовий, наведення прикладів.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ РАХІВНИХ СЛІВ.

1.1 Явище рахівних слів у китайській мові

В сучасній китайській мові наявний клас службових слів, які називають рахівними словами. Український термін «рахівне слово» походить від дослівного перекладу китайського терміну БїґК liаngcн, який позначає це явище у китайській мові. Вони використовуються для визначення числа даного об'єкта або для того, щоб вказати на нього.

В китайській мові числівник не може самостійно визначати число іменника, це можливо лише у поєднанні з рахівним словом. Коли іменнику передує числівник, вказівний займенник або означальний займенник, рахівне слово обов’язково мусить з’явитись перед іменником.

Така мовна традиція складалась у китайській мові протягом всієї її історії. В ході лінгвістичних досліджень було виявлено, що на перших етапах розвитку китайської мови рахівних слів не існувало, а для лічби використовувалась звична для української мови конструкція числівник + іменник і трохи рідше іменник + числівник, доказом чого є тексти на гадальних кістках. Набагато рідше зустрічались конструкції, які мали вигляд іменник + числівник + іменник. Але все ж вони були наявні і вони вважаються першими кроками на шляху до формування індивідуальних класифікаторів. Справа в тому, що більшість з цих фраз мали вигляд іменник 1 + числівник + іменник 1 (кінь + десять + кінь), але деякі мали вигляд іменник 1 + числівник + іменник 2, де другий іменник не був ідентичним першому, але був близький за значенням або мав безпосереднє відношення до нього. Саме цей другий іменник вважається прототипом індивідуального рахівного слова. Щодо групових рахівних слів, то на той час вони активно вживались і були вже добре розвинуті. Так, наприклад, вино — шість — you (слово УП you означало місткість для вина) означає шість you вина.

Таким чином, вважається, що масові класифікатори з’явились на декілька століть раніше за індивідуальні.

З плином часу порядок слів у реченні з рахівним словом змінився. Лінгвісти досі не знають, коли саме це відбулось і під впливом яких причин, але погоджуються в тому, що це відбувалось десь в 500 — 200 роках до нашої ери.

Більшість сучасних рахівних слів утворились в наслідок процесу семантичного вицвітання слів, які свого часу мали конкретне значення, але згодом втратили його. Хоча іноді зустрічаються слова, які залишили свої значення в якості самостійних іменників. Наприклад ґш dаi для довгих гумових об'єктів: в сучасній китайській мові ґшЧУ dаizi означає резинка.

Варто відзначити, що до ХХ століття рахівні слова взагалі не виносились в окрему лексичну категорію слів. Перша праця, в якій йдеться про рахівні слова, це «ВнКПОДНЁ» «Основні принципи правильного письма Ма», написані 1898 року Ма Цзіньчжоном. В цій праці рахівні слова позначаються всього лише як «певний тип іменників, які позначають кількість». Люй Шусян був першим, хто виділив рахівні слова в окрему лексичну категорію. В своїй праці1940 року «ЦР№ъОД· ЁТЄВФ» «Основи китайської граматики» він називає їхµҐО"ґК dвnwиicн «слова одиниць», і вже згодом у своїй праці «Уп· ЁС§ П°» «Дослідження граматики» він називає їхБїґК liаngcн «рахівними словами». [8, с. 165]

З того часу були написані численні праці на тему явища рахівних слів в китайській мові, але лінгвісти досі не дійшли згоди ні в їх класифікації, ні в назві, ні у принципах відділення від інших частин мови.

1.2 Сучасний етап вивчення рахівних слів На сьогодні питання, пов’язані з визначенням поняття та класифікацією рахівних слів у сучасній китайській мові, залишаються відкритими через те, що думки лінгвістів на цю тему розходяться.

Ван Ляоі в своїй роботі «Основи китайської граматики» зазначає наступне: «При позначенні числа осіб або предметів в сучасній китайській мові між числівником і назвою предмета або особи додається іменник, який означає одиницю міри (рахівний іменник) µҐО"ГыґОdвnwиimнngcм». [1, с. 67] В своїх пізніших роботах він використовує назвуБїґК liаngcн.

Радянський синолог Горєлов В. І. називає рахівні слова класифікаторами Аа±рґОlиibiйcм і говорить про них наступне: «Класифікатори — це особливий клас службових слів. Призначення класифікаторів — вказати до якої змістової категорії відноситься іменник. Змістовна категорія визначається в залежності від тієї чи іншої ознаки, притаманної предмету, який позначає даний іменник» [2, с. 83]

Можна спостерігати певного роду невизначеність серед лінгвістів у питанні точного визначення явища рахівних слів у китайській мові. Деякі називають їх рахівними словами, інші - класифікаторами. Є і такі, які відносять це явище в китайській мові і до поняття рахівних слів, і до класифікаторів. Так, наприклад, Солнцев В. М. в своїй праці «Вступ до теорії ізолюючих мов» показує схожість і відмінність класифікаторів та одиниць міри, рахівних слів. Він відділяє одне поняття від іншого.

Гао Мінкай називає рахівні слова «мірними словами» і вказує на те, що такі слова є «пустими» так як вони всього лиш уточнюють клас, до якого належить іменник або вказують на його особливості. Цю «пустоту» можна прослідкувати в перекладі на українську мову. Семантичного значення при перекладі рахівне слово не несе, тому, наприклад, китайська ввічлива форма Т"ёцИЛyн ge rйn (одна + класифікатор + людина) українською мовою буде перекладатись просто одна людина.

1.3 Принципи вживання рахівних слів Попри невизначеність з назвою даного явища у сучасній китайській мові, у лінгвістів немає сумніву щодо порядку слів у реченні чи словосполученні з рахівним словом.

Рахівне слово завжди займає місце перед іменником, до якого відноситься. В залежності від контексту, рахівному слову мусить передувати числівник або вказівний чи означальний займенник, які, відповідно, визначають число іменника чи вказують на нього.

Якщо іменнику передує і числівник і вказівний займенник, то займенник, як і в українській мові, займає перше місце. Якщо іменник характеризується прикметником, прикметник займає місце між рахівним словом та іменником. Загальна структура речення з рахівним словом виглядає так:

Займенник > числівник > рахівне слово > прикметник > іменник Окрім використання з числівниками і займенниками рахівні слова мають також ряд інших функцій. Зокрема рахівне слово, яке стоїть після іменника, використовується для вираження множини. Так, наприклад, Кй±ѕ shы bмn перекладається як книжки, в той час як конструкція зі звичайним порядком слів Т"±ѕКй yм bмn shы перекладається як одна книжка.

Часто рахівні слова можуть подвоюватись. Таке подвоєння означає всі; кожен. Наприклад ёцёцИЛ gи-ge rйn українською перекладається як кожна людина; всі люди.

Рахівні слова, які вживаються з числівником Т" yо (один) після іменника, до якого вони відносяться, передають значення, близьке до українського все; цілком; повністю (заповнений) тощо. Таким чином речення МмїХТ"ЖФЖ tiвnkфng yн piаn yъn перекладається українською як небо (було) все в хмарах. Варто звернути увагу, що рахівне слово Жpiаn стосується безпосередньо іменника небо, а не хмари.

Один іменник може вживатись з різними груповими рахівними словами в залежності від контексту. Проте майже завжди одному іменнику в певному контексті відповідає лише одне індивідуальне рахівне слово. Так, наприклад, книжкам відповідає рахівне слово ±ѕ bмn, плоским об'єктам ХЕ zhвng, тваринам — Ц" zhо, різного роду машинам — МЁ tбi, великим будівлям та горам — Чщ zuт тощо. Всередині цієї класифікації існує подальший поділ. Так, наприклад, в той час як більшості тварин відповідає рахівне слово Ц" zhо, домашнім тваринам відповідає Н· tуu, довгим і гнучким тваринам, таким як змії, відповідає Мх tiбo, а коням відповідає ЖҐ pi. Так само в той час як довгим і гнучким предметам (таким як мотузки) часто відповідає Мх tiбo, довгим, але не гнучким речам (таким як палиця) відповідає рахівне слово ёщ gзn, за винятком лише якщо вони круглі (як ручки чи цигарки), в такому випадку в деяких діалектах їм відповідатиме рахівне слово Ц¦ zhо.

Рахівні слова також різняться й за кількістю іменників, яким можуть відповідати. Рахівне слово ¶д duo вживається лише з квітами, в той час як рахівне слово Мх tiбo вживається з довгими та гнучкими предметами, з одновимірними предметами та з абстрактними явищами, такими як випуск новин.

Більше того, один іменник в різних контекстах може вживатись з різними індивідуальними класифікаторами, але ніколи з різними в одному й тому ж контексті, тому що зміна рахівного слова призводить до зміни смислової характеристики фрази. Вживання ж різних рахівних слів в одному контексті може бути спричинена рядом причин, одною з яких може бути відмінність використання рахівних слів у різних діалектах.

Треба також відзначити той факт, що існує ряд іменників, які вживаються без рахівних слів. Власне, вживання рахівних слів з цими іменниками буде помилкою, оскільки вони саме по собі є мірою ваги, часу і т.п. Наприклад:

Т"Ммyмtiвn один день, але не можна сказати Т"ёцМмyмgиtiвn, або Т"РРyмhбng один ряд. Помилкою буде вважатись наступне: Т"ёцРРyнgиhбng.

Сюди ж можна віднести такі іменники як Тіyи сторінка, їОkи урок, Дкniбn рік та інші.

Як вже було зазначено, використання різних індивідуальних класифікаторів для одного й того ж іменника може змінити контекстуальне навантаження речення. Але є випадки, коли один і той самий іменник може використовуватись з різними рахівними словами і зміст речення при цьому змінюватись не буде. Це може бути зумовлено рядом причин.

Одна з найбільш розповсюджених причин — різниця у використанні рахівних слів у різних діалектах. Так, до прикладу, мовці різних діалектів використовують різні рахівні слова для автомобілів: деякі використовують Ії bщ, інші вживають МЁ tбi, більшість інших використовує Бѕ liаng

Варіації у використанні рахівних слів проглядаються не лише на рівні діалектів, але і на рівні єдиного мовця. Використання різних рахівних слів для одного й того ж іменника може бути зумовлено бажанням мовця виразити певний відтінок його відношення до об'єкту розмови. Це дуже чітко проглядається на прикладі рахівних слів, які використовуються разом з ИЛ rйn людина, які включають в себе загальне ёц (‚Ђ) gи яке вживається в буденному мовленні, але заміняється на їЪ kou коли рахують кількість членів сім'ї тощо, та О" wиi, коли у фразу вкладають повагу до особи, яку виражає іменник, а також Гы mнng в офіційних документах.

Іноді деякі іменники можуть вживатись з непритаманними їм рахівними словами для передачі певного метафоричного змісту. Наприклад Т"¶С· іДХ (yн duм fбnnao купа неприємностей.

Є іменники, які несуть в собі декілька значень, єдиним способом розрізнення яких є вживання даного іменника з тим чи іншим рахівним словом. Так наприклад ИэЅЪїО sвn jiй kи означає три предмети, три заняття (так як в «у мене по розкладу сьогодні три предмети»), в той час як ИэГЕїО sвn mйn kи означає три предмети, три курси (так як у «в цьому семестрі у мене іспити з трьох предметів»).

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ РАХІВНИХ СЛІВ

2.1 Проблема класифікації рахівних слів Переважна більшість рахівних слів використовується при лічбі чи класифікації іменників, звідки слідує їх інша назва — класифікатори. Є ще й ті, які використовуються з дієсловами. В свою чергу й ті й інші мають свої особливості і різняться між собою всередині цього поділу. Тому варто розрізняти різні види рахівних слів. Але єдиного поділу на групи не існує, так як китайські та зарубіжні лінгвісти виділяють різні види класифікаторів на основі різниці у їх значенні, слів, з якими вони вживаються, та синтаксичній ролі.

Проблема поділу тісно пов’язана з проблемою визначення явища рахівних слів у китайській мові. Багато лінгвістів, таких як вищезгаданий Солнцев В. М., відділяють поняття класифікаторів від поняття рахівних слів, в тому числі і в китайській мові. [9, ст. 3]

Власне класифікатори визначають категорію того чи іншого класу іменників за яскраво виділеними особливостями явища, яке несе в собі іменник, в той час як рахівні слова не визначають категорії, а лише вказують на кількісний стан явища, представленого даним іменником. В китайській мові зустрічаються як класифікатори, так і власне рахівні слова. Загалом система класифікаторів настільки складна, що спеціалізовані словники рахівних слів, які видаються сьогодні, містять в собі перелік рахівних слів і пояснення їх вжитку, але не містять однозначної класифікації, окрім хіба поділу на дві основні групи, беручи за основу частини мови, з якими використовуються рахівні слова.

Більшість китайських лінгвістів, таких як Гао Мінкай, Лі Децзін, Чен Мейчжен та інші, виділяють на основі граматичних ознак дві основні групи рахівних слів — іменникові та дієслівні. Варто детальніше розглянути ці дві групи.

2.2 Іменникові рахівні слова

Іменниковими рахівними словами або класифікаторами називають такі рахівні слова, які використовуються у поєднанні з іменниками. Серед них виділяють ті, які використовуються з зліченними іменниками та ті, які використовуються з незліченними або іменниками множини.

Рахівні слова, які використовуються зі зліченними іменниками також називаються «індивідуальними класифікаторами» або «кваліфікаційними класифікаторами». Вони використовуються для позначення або лічби зліченних іменників і не мають відповідників в українській мові. НаприкладТ"±ѕКй yм bмn shы українською мовою перекладається як одна книжка або просто книжка.

Рахівні слова, які використовуються з незліченними іменниками та іменниками множини також називають «масовими класифікаторами». В лінгвістичному ключі це і є власне рахівні слова. На відміну від індивідуальних класифікаторів вони не виділяють особливостей явища, представленого іменником, а групують іменники в зліченні одиниці. Тому одне й те саме рахівне слово може використовуватись з різними видами іменників. Наприклад, рахівне слово єРhй коробка може використовуватись як для лічби підручниківТ"єРЅМІД yм hй jiаocбi одна коробка підручників, так і для електричних лампочокТ"єРµЖЕЭ yм hй dзngpаo одна коробка електричних лампочок, в той час як для окремої лічби цих предметів потрібен індивідуальних класифікатор (Т"ХµµЖЕЭ yм zhan dзngpаo одна лампочка; Т"±ѕЅМІД yм bмn jiаocбi один підручник).

Особливою відмінністю рахівних слів від індивідуальних класифікаторів при перекладі на українську мову є те, що їм можна знайти відповідники. Так, наприклад, індивідуальний класифікаторТ"ёцИЛ yн ge rйn при перекладі буде упускатись — одна людина, а рахівне словоТ"ИєИЛ yм qъn rйn (одна-натовп-людина) може знайти відображення в українському відповіднику натовп людей. Це зумовлено відсутністю в українській мові явища індивідуальних класифікаторів, за виключенням окремих випадків (таких як одна голова рогатої худоби).

Деякі лінгвісти, зокрема Ван Ляоі, пропонують подальші поділи масових класифікаторів, основуючись на тому, за якими критеріями вони групують слова. [1, с. 66] Наприклад, один з таких поділів включає в себе «колективні рахівні слова», такі якТ"ИєИЛ yм qъn rйn натовп людей, та «рахівні слова місткості», які ділять слова згідно ємностей, в яких вони знаходяться, наприкладТ"°ьМЗ yм bвo tбng пакетик цукру. Існують також інші пропозиції щодо класифікації рахівних слів, але до єдиної думки лінгвісти ще не дійшли, тому словники рахівних слів подальшого поділу класифікаторів не подають.

Семантична різниця між індивідуальними та масовими класифікаторами легко проглядається у тому, що масові класифікатори «створюють» одиниці, якими рахуються іменники, в той час як індивідуальні просто називають вже існуючі.

Більшість іменників можуть використовуватись як з індивідуальними, так і з масовими класифікаторами. Так, наприклад, про піцу можна сказатиТ"ХЕ±ИИш yм zhвng bisа одна піца, використовуючи індивідуальний класифікатор, а також Т"їй±ИИш yн kuаi bisа один шматок піци, користуючись масовим класифікатором.

Окрім семантичної різниці між індивідуальними та масовими класифікаторами існує також і ряд граматичних відмінностей. Це проглядається в тому, що групові рахівні слова можуть характеризуватись прикметниками в той час як індивідуальні не мають такої особливості. Таким чином можна вжити фразу Т"ґуИєИЛ yн dа qъn rйn великий натовп людей; велике скупчення людей, але не можна використовувати Т"ґуёцИЛ yн dа ge rйn в значенні велика людина, для цього прикметник мусить відноситись до іменника: Т"ёцґуИЛ yн ge dа rйn.

Більшість індивідуальних класифікаторів можуть бути замінені нейтральним ёц gи (про який мова ведеться далі в цьому розділі) без втрати первинного змісту, в той час як це недопустимо по відношенню до масових класифікаторів.

Іноді дуже важко простежити різницю між індивідуальним і масовим класифікатором або віднести одне рахівне слово до тієї чи іншої групи, адже в різних випадках воно може виконувати різну функцію. Втім не слід розглядати ці два види окремо і вважати їх фундаментально різними. Цей поділ здійснюється в більшій мірі для того, щоб прослідкувати граматичні та синтаксичні відмінності у використанні рахівних слів в залежності від їхнього семантичного навантаження.

2.3 Дієслівні рахівні слова Окрім іменникових рахівних слів зустрічаються також і дієслівні. Така назва зумовлена тим, що використовуються вони з дієсловами для позначення кількості разів або повторюваності дії. Кількість таких слів досить обмежена і включає в себе такі рахівні слова як ґО cм, ±й biаn, «Ш huн таПВ xiа, кожне з яких має значення раз. При перекладі на українську вони можуть залишатись у цій формі, але можливі і варіанти їх упускання з числівниками два та три за умови їх перетворення у прислівники двічі та тричі відповідно. Таким чином реченняОТИҐ№эИэґО±±ѕ© wo qщ-guo sвn cм Bмijоng можна перекладати як я три рази бував в Пекіні так і я тричі бував в Пекіні. Вищенаведені рахівні слова є виключно дієслівними і використовуються безпосередньо для позначення кількості разів, які здійснюється дія.

2.4 Універсальне рахівне словоёцgи В сучасній китайські мові існує тенденція використання нейтрального або, як його ще називають, універсального рахівного словаёц gи замість індивідуального класифікатора. Його використовують для людей, деяких абстрактних понять, а також слів, які не мають власного рахівного слова (частіше всього неологізми та запозичення), такиї якєє±¤°ь hаnbaobвo гамбургер. Також можна спостерігати використання універсального рахівного слова у випадках, коли мовець не знає, яке конкретне рахівне слово необхідно вжити з тим чи іншим іменником. В розмовній мові нейтральне рахівне слово часто стає заміною рахівним словам ХЕ zhвng та Мх tiбo.

З 1940 року спостерігається зростання кількості індивідуальних класифікаторів, які все частіше починають замінятись рахівним словомёцgи. Також була відзначена тенденція мовців різного віку все частіше використовувати нейтральне рахівне слово, якщо вони не знають, яке рахівне слово вжити з певним іменником, а також навіть якщо вони знають, але просто намагаються говорити швидко (в розмовній мові).

Тенденція до використання універсального рахівного слова називаються нейтралізацією. Китайською це звучить БїґКёц"Їliаngcнgиhuа, що дослівно перекладається як ёц-зація рахівних слів. Це явище спостерігається майже у всіх дітей та у певної частини дорослих. Варто відзначити, що велика кількість дорослих мовців вживає рахівне слово ёцgи не задумуючись про це, хоча і знає відповідний індивідуальний класифікатор.

Таким чином використання нейтрального рахівного слова у щоденній розмовній мові в сотні разів кількісно переважає використання індивідуальних класифікаторів.

Проте така тенденція аж ніяк не означає, що з плином часу більшість рахівних слів будуть замінені одним нейтральним. У багатьох випадках заміна індивідуального класифікатора нейтральним рахівним словом може бути неприйнятною. Це частіше за все пов’язано або зі стійкою традицією використання того чи іншого індивідуального класифікатора, або з неприйнятним фонетичним поєднанням, яке може призвести до неправильної інтерпретації сказаного або надати сказаному негативного забарвлення.

РОЗДІЛ 3. НАЙЧАСТОТНІШІ РАХІВНІ СЛОВА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В цьому розділі ми намагаємось виділити найчастотніші рахівні слова сучасної китайської мови, пояснити їх значення та навести приклади їх використання.

°Сba

1. Використовується для предметів, які мають ручку Т"°Сµ¶ один ніж, Т"°СЙЎ одна парасолька ЛэГїґОіцГЕ¶јґшТ"°СЙЎЎЈКожного разу, коли вона виходить з дому, вона бере парасольку.

2. Пригорща, жменя, сніп, жмуток Т"°СГЧ пригорща рису, Т"°СѕВІЛ жмуток цибулі

БЅёцИЛіФ· №µГТЄЛД°СГЧЎЈТреба чотири пригорщі рису, щоб приготувати страву для двох осіб.

3. Для деяких абстрактних речей Т"°С"р вогонь, Т"°СБ¦Жш сила ФЩК№Т"°СБ¦ЖшЈДгѕНДЬНЖ¶ЇіµБЛЎЈПриклавши силу можна навіть здвинути автомобіль.

°аbвn

1. Використовується при лічбі груп людей Хв°аС§ Йъ ця група студентів Хв°аС§ Йъ±ИДЗ°аС§ ЙъУГ№¦ЎЈСтуденти цієї групи працьовитіші за студентів тієї групи.

2. Також позначає рейси, маршрути транспорту Т"°а· Й"ъ рейс літака, Н· °аЖыіµ перший автобус ОТГЗ¶јКЗЧшНТ"°а· Й"ъАґµДЎЈМи всі прилетіли одним рейсом

°жban

Використовується для видань, тиражів, стрічок, сторінок (в газеті)

µЪТ"°ж перше видання, µЪ¶ю°ж друга сторінка Хв±ѕКйУЎ№эИэ°жЈОТ¶јВтБЛЎЈЦя книга тричі перевидавалась, я купував всі видання.

°кbаn

Використовується для лічби пелюстків, дольок, зубчиків часнику тощо.

БЅ°к¶щЛв чотири зубчики часнику, ЛД°к¶щОч№П долька гарбуза ОТТСѕ­іФБЛЛД°к¶щОч№ПЎЈЯ вже з'їв чотири шматки гарбуза.

°пbвng

Використовується для груп, зборищ, компаній людей.

Т"°пИЛ група людей, Т"°пЕуУС компанія друзів

ЅсМмУРТ"°пЕуУСАґОТјТіФ· №ЎЈСьогодні до мене на обід прийшла компанія друзів Синоніми: Иєqъn і «пhuo

°ьbвo

Використовується для предметів в обгортці (пачка, упаковка, мішок тощо)

Т"°ьлЩ пачка цигарок, Т"°ьМЗ пачка цукру, Т"°ьґуГЧ мішок рису

ЛыїЪґьАпЧЬ· ЕТ"°ьлЩЎЈУ нього в кишені завжди є пачка цигарок

±Іbиi

1. Вказує на порядок старшинства в роду.

РЎТ"±І покоління молоді

ОТГЗБ (c)µДДкјНЛдИ"ІоІ"¶аЈµ"ОТ±ИЛыРЎТ"±ІЎЈХоча у віці різниця між нами не велика, я старше його на ціле покоління.

2. Означає період у все життя, вік.

Хв±ІЧУ це життя, ПВ±ІЧУ наступне життя ХвЦЦ"ъ"бТ"±ІЧУТІУцІ"µЅјёґОЎЈТака можливість випадає раз на життя.

±ѕbмn

Використовується при лічбі книжок, реєстрів тощо Ое±ѕКй п’ять книжок, Т"±ѕРЎЛµ одна новела ОТУГБЅМмК±јдїґНкБЛТ"±ѕРЎЛµЎЈЯ прочитую одну новелу за два дні

±Кbi

1. Використовується для лічби торгових угод, грошових сум, рахунків;

Т"±КЗ® сума грошей, Т"±КХ® борг, Т"±КЦ§іц витрати ОТґтЛгУГТ"±КЗ®ВтБѕіµЎЈЯ планую купити машину на цю суму

2. Для техніки письма, каліграфії, мистецтва;

Т"±КєГЧУ гарне написання ЛыДЬРґТ"±КєГЧУЎЈВін вміє гарно писати

3. Риска в китайському ієрогліфі.

«єГ"ЧЦУРјё±КЈїЗі скількох рисок складається ієрогліф «хороший»?

±йbiаn

Раз

їґТ"±й глянути раз, ЛµИэ±й тричі сказати АПК¦ЛµБЛТ"±йУЦТ"±йЈїЙЛыѕНКЗјЗІ"ЧЎЎЈВикладач повторював йому знову і знову, але він так і не запам’ятав.

І¦bф Використовується для рахунку груп людей та тварин Т"І¦С§ Йъ група студентів, єГјёІ¦ИЛ декілька груп людей

ЅсДкТФАґЈ№"ЛѕЅУґэБЛєГјёІ¦Аґ· ЕХЯЎЈЦього року компанія приймала декілька груп гостей.

ІЅbщ

1. Використовується при лічбі кроків;

ВхТ"ІЅ великий крок, ОеІЅТФНв більше п’яти кроків ЛыБ (c)µДЧАЧУАлµГєЬЅьЈЦ"ПаёфИэІЅФ¶ЎЈ Їхні столи знаходяться недалеко, всього в трьох кроках.

2. Крок, ступінь, сходинка ПВТ"ІЅ наступний крок, Т"ІЅЖд хід в шахах ОТГЗХэФЪїјВЗПВТ"ІЅјЖ"®ЎЈМи якраз обговорюємо подальші кроки.

Іїbщ

1. Використовується при лічбі книжок, фільмів;

Т"ІїµзУ° один фільм, Т"ІїЧЁЦш одна монографія ХвІїµзУ°ОТТСѕ­їґ№эБЅ±йБЛЎЈЯ бачив цей фільм вже тричі.

2. При лічбі автомобілів, возів.

Т"ІїЖыіµ одне авто, Т"Іїµз"° один телефон ЛыРВВтБЛТ"ІїјТУГЖыіµЎЈВін недавно купив автомобіль для всієї сім'ї

ІНcвn

Використовується для прийомів їжі, трапез.

ЛыТ"ИХИэІН¶јИ±ЙЩІ"БЛИвЎЈЗа всі три рази, що він їсть на день, він не вживає м’яса.

Ібcи Використовується при лічбі книг в комплекті.

µЪТ"Іб книга перша ХвМЧКйТ"№ІУРК®ІбЎЈЦей комплект книг складається з десяти томів.

Ігcйng

1. Використовується при лічбі предметів, які мають яруси, поверхи, рівні;

ИэІгВҐ трьохповерхова будівля, Т"ІгІЈБ§ шар скла БЅёц· їјдЦ®јдёфТ"ІгІЈБ§ЎЈЦі дві кімнати розділені скляною перегородкою.

2. Для частини, моменту, пункту;

ХвЖЄОДХВµДДЪИЭ№І· ЦИэІгЎЈЦя стаття складається з трьох частин.

3. Для предметів, які знаходяться на поверхні іншого предмета Т"Іг"Т шар пилу, Т"ІгУН шар жиру, Т"Іг±щ шар льоду

єУГжЙПЅбБЛєсєсµДТ"Іг±щЎЈПоверхня річки покрита товстим шаром льоду.

іЎchang

1. Використовується при лічбі подій, процесів, явищ, станів;

Т"іЎґуІЎ серйозне захворювання, Т"іЎХЅХщ війна МмЖшФ¤±ЁЛµГчМмЅ"ТЄТ"іЎ±(c)· зУкЎЈЗгідно прогнозу погоди завтра може бути буревій.

2. При лічбі спортивних матчів, ігор, видовищ Т"іЎЗт один матч, Т"іЎµзУ° один кіносеанс ПВРЗЖЪ№ъјТ¶УУРБЅіЎ±ИИьЎЈНаступного тижня у національної збірної два змагання.

ЦШchтng

Поверх, ярус. Використовується для речей, складених з багатьох шарів.

Л"ЦШ двоякість, ЦШЦШ°ьО§ перешкода за перешкодою ЛыјґКЗАПК¦УЦКЗС§ ЙъЈѕЯУРЛ"ЦШЙн· ЭЎЈУ нього два статуси: він і викладач і студент.

іцchы Використовується при лічбі п'єс, постановок, вистав Т"іц±Їѕз одна трагедія, Т"іцПІѕз комедія ВЮГЧЕ· УлЦмАцСК"КЗТ"іц±ЇѕзЎЈ «Ромео та Джульєтта» — це трагедія.

ґ¦chщ Використовується при лічбі місць, відділів Т"ґ¦· зѕ° пейзаж, Иэґ¦ґнОу три помилки ОДХВУРИэґ¦ґнОуЎЈВ статті в трьох місцях є помилки.

ґ®chuаn

1. Використовується для лічби предметів, які знаходяться в рядах, нерозривних зв’язках, каскадах Т"ґ®ПоБґ одне намисто, Т"ґ®ЖПМС гроно винограду ГїёцИЛ¶јВтБЛТ"ґ®МЗєщВ"ЎЈКожен купував цукати.

2. Для серії подій чи абстрактних понять Т"ґ®"° розмова, Т"ґ®ОКМв череда проблем ОТЛµБЛТ"ґуґ®"°ЈЛыТ"ѕдТІГ"МэјыЎЈЯ голосно говорив, але він нічого не почув.

ґІchuбng

Використовується для лічби ліжок, спальних місць, ковдр БЅґІ±«ЧУ дві ковдри, Т"ґІЖМёЗ дві постелі

ЛыёЗБЛБЅґІ±«ЧУ"№ёРµЅАдЎЈВін був вкритий двома ковдрами і все ще відчував холод.

ґОcм

1. Використовується для багаторазових подій;

ХвґО цей раз, ЙПґО минулого разу, µЪТ"ґО вперше ОТГЗУЦТ"ґОПЭИлА§ѕіЎЈМи знову потрапили в скрутне становище.

2. Для дій, повторення яких досить ймовірне Т"ґО"ъ"б можливість, Т"ґОКВ№К нещасний випадок ХвСщДѵõДТ"ґО"ъ"ᱫОТґн№эБЛЎЈЯ проґавив цей неймовірний шанс.

ґУcуng

Використовується для лічби густої рослинності, кущів Т"ґУФУІЭзарослі трави, Т"ґУ№аДѕ хащі

ТтОЄТ"Ц±Г"ИЛЧЎЈФєЧУАпі¤ВъТ"ґУґУµДФУІЭЎЈЧерез те, що тут ніхто не живе, весь сад заріс травою.

ґйcuф

1. Щіпка, пригорща, мізерна кількість;

Т"ґйНБ щіпка землі, Т"ґйА"ш трохи сміття

2. Використовується для лічби невеликої кількості поганих людей чи речей Т"ґй"µИЛ група негідників, Т"РЎґйБчГҐ група хуліганів

ґтda

Дюжина Т"ґтј¦µ° дюжина яєць, Т"ґтЗ¦±К дюжина олівців

ґъdаi

Використовується для поколінь ДкЗбТ"ґъ молоде покоління, ИэґъНМГ три покоління, що живуть разом

ґьdаi

1. Використовується для лічби сипучих речовин, які містяться в мішках Т"ґьґуГЧ мішок рису, Т"ґъДМ· Ы пакет сухого молока

єўЧУТ"ёцФВТЄіФТ"ґъДМ· ЫЎЈВ місяць малюку для їжі потрібен пакет сухого молока.

2. При лічбі кількості тютюну для кальяну чи тютюну для люльки.

ійТ"ґълЩ дістати щіпку тютюну, Т"ґълЩµД№¦· т час для паління

µАdаo

1. Використовується для підрахунку довгих предметів Т"µАЙЛ°М один шрам, јёµАЦеОЖ декілька зморшок ЗЅЙПБСїЄБЅµА· мЎЈНа стіні розійшлись два шви

2. Для воріт, стін Т"µАЗЅ стіна, БЅµАГЕ двоє воріт

ЅшИл"біЎТЄ№эБЅµАГЕЎЈЩоб зайти в конференц-залу треба пройти двоє дверей.

3. Для офіційних паперів, наказів, розпоряджень К®µАМв десять тем, Т"µАГьБо наказ

µЪИэµАїјМвЎЈТретє екзаменаційне питання.

4. Раз (для дій) Т"µАКЦРш одна процедура, ОеµА№¤Рт п’ять операцій Хв¶Щ· №№ІЙПБЛЛДµАІЛЎЈ Під час трапези було подано чотири страви.

µИdмng

Використовується при лічбі людей та речей, ділить на класи, ранги, види Т"µИ№¦ заслуга першого ступеня, МШµИІХ каюта-люкс МШµИІХµДЖ±ВфНкБЛЎЈ Білети в каюту-люкс розпродані.

µОdо Використовується при лічбі крапель Т"µОє№ крапля поту, Т"µОЛ® крапля води

µгdian

1. Вказує на невелику кількість Т"µг¶"Оч трохи речей, Т"µгББ№в трохи світла Т"µгєГґ¦ЎЈНевелика перевага

2. Використовується для підрахунку місць, подій, пунктів Т"µгТвјы декілька зауважень, Т"µгЅЁТй рекомендація ФЪХвјюКВЙПОТ· ёБЛИэµгґнОуЎЈВ цій справі я припустився трьох помилок.

3. Для позначення часу ИэµгОе· Ц 3:05, К®¶юµгХы полудень ОТГЗГїМм°ЛµгЦРЙП°аЎЈКожного дня ми починаємо працювати о восьмій годині.

¶Ґding

Використовується для лічби предметів з чітко вираженою верхньою частиною, дахом.

Т"¶ҐГ±ЧУ капелюх, Т"¶ҐХКЕс намет

¶Вdu

Використовується при підрахунку стін Т"¶ВЗЅ стіна ХвМхГЎєъНµДѕЎН· КЗТ"¶ВЗЅЎЈ Ця вулиця закінчується стіною.

¶Иdщ

1. Раз ФЩ¶И знову, БЅ¶И двічі, Т"ДкТ"¶И раз на рік

2. Використовується для виміру температури, градусів

ЅсМмµДОВ¶ИёЯґу38¶ИЎЈСьогодні температура сягнула 38 градусів.

¶Оduаn

1. Використовується при підрахунку частин довгих предметів Т"¶ОДѕН· шматок дерева, Т"¶ОМъВ· ділянка залізниці

2. Вказує на етап, дистанцію, період Т"¶ОК±јд відрізок часу, Т"¶ОѕаАл частина дистанції

ОТГЗУАФ¶ТІНьІ"БЛУиЛы№ІКВµДХв¶Оѕ­АъЎЈМи ніколи не забудемо досвід роботи з ним.

¶Фduм Вказує на пару людей або на комплект із двох парних предметів Т"¶Ф· тЖЮ подружня пара, Т"¶Ф¶ъ"· комплект сережок

¶Уduм Використовується при лічбі людей, вишикуваних в ряд, шеренгу Т"¶УИЛВн військовий загін, Т"¶УС§ Йъ ряд учнів

¶Сduо

1. Використовується при лічбі речей, зібраних до купи Т"¶СНБ купа землі, Т"ґу¶СКй купа книжок

2. При лічбі натовпу людей Т"¶СИЛ купа людей

¶дduo

Використовується для лічби квітів, хмар та предметів, схожих на них Т"¶дПК"Ё букет квітів, јё¶д°ЧФЖ декілька хмарин

· Цfзn

1. Одиниця часу, яка дорівнює одній хвилині

К®· ЦѕЕµг десять хвилин на дев’яту

2. Грошова одиниця в Китаї

Т"ЅпЖ"№ыИэїмЖЯГ"Ое· ЦЎЈОдин цзінь яблук коштує 3.75 юанів.

3. Використовується для підрахунку земельних дільниць ХвїмµѕМпЛДД¶Иэ· ЦЎЈ Це рисове поле розміром у 4 му і 3 фені.

4. Для довжини, протяжності

ЛыµДїгі¤КЗИэіЯ¶юґзОе· ЦЎЈДовжина його брюк — три чі, два цунь і п’ять фенів.

5. Використовується для дробових чисел Иэ· ЦЦ®Т" одна третя, °Щ· ЦЦ®ИэК® тридцять відсотків

6. Для виміру кутів

ѕЕК®¶ИОе· Ц девяносто градусів п’ять хвилин

7. Для позначення довготи і широти

±±Оі32¶И14· Ц 32 градуси 14 хвилин північної широти

8. Для відсоткових ставок, норм прибутку.

ДкАы¶ю· ЦОе 24% річних

· Эfиn

1. Використовується для позначення частини, порції

Т"· ЭТЕІъ спадок, · ЦіЙИэ·Э поділ на три частини

°САсЖ· ·ЦіЙЛД·Э, ГїИЛТ"·ЭЎЈПодарунки поділили на чотири частини, по одному подарунку кожному.

2. Для наборів речей, в який входять різні частини предмета Т"· ЭМЧІН набір їжі, Т"· ЭІиµг чай з тістечком

3. Для газет, журналів (в значенні екземпляр) Т"· Э «ИЛГсИХ±Ё» одна газета «Женьмінь Жибао»

4. Для думок, відчуттів Т"· Э±Ї°§ смуток, Т"· ЭПІФГ захват

· вfзng

Використовується для підрахунку листів, конвертів, телеграм Т"· вРЕ лист, БЅ· вµз±Ё дві телеграми РЎХЕТ"МмѕНКХµЅБЛЛД· вРЕЎЈСяо Джан отримав чотири листи за день.

· щfъ

1. Використовується при лічбі шматків тканини Х­· щ вузька, Л"· щ подвійна ширина, їн· щ широка

2. Для картин, каліграфії, фотографії, прапорів, стягів Т"· щЙЅЛ®"­ одна картина з пейзажем ЛыУГ°лМмК±јд"­БЛБЅ· щЙЅЛ®"­ЎЈ Він витратив півдня для того, щоб намалювати дві картини з пейзажем.

ёцgи

Універсальне рахівне слово. Його особливості описані в розділі про універсальне рахівне слово.

№Тguа Використовується при лічбі речей, які знаходяться в ланцюгу, в черзі

Т"№Тґуіµ один візок, Т"№ТґаФж фінік, Т"№Т±ЮЕЪ одна хлопавка (феєрверк) РРhбng

1. Використовується при лічбі людей та різних предметів, вишикуваних в ряд;

ХЅКїГЗТ"РРРРЧЯ№эАґБЛЎЈСолдати наступали рядами

2. Використовується при лічбі тварин та рослин РВФШµДґРТ"РРРРµДєЬєГїґЎЈСаджанці цибулі гарно посаджені рядами.

єЕhаo

1. Використовується при лічбі людей

іц№¤µДИЛУРТ"°Щ¶аєЕЎЈБільше сотні людей, які вийшли на роботу

2. Номер, сорт, вид, рід.

ХвєЕИЛІ"єГИЗЎЈЗадираються люди такого типу.

«§ hщ Використовується при підрахунку дворів, господарств, житла, сімей, жителів.

Ое"§ѕУГс п’ять мешканців

«Шhuн

1. Використовується для позначення повторюваності дії

їґНыТ""ШЕуУС зустрітись з другом один раз, Т""ШУЦТ""ШµШИ°Лы вмовляти його знову і знову.

2. Для підрахунку справ, подій, випадків УРДЗГґТ""ШКВ така істина, ФхГґ"ШКВ такі справи

3. При перерахунку розділів роману Хв±ѕРЎЛµТ"№І64"ШЎЈ Цей роман складається з 64 розділів.

ј¶jн

1. Використовується при підрахунку ступенів, ярусів ГїІгВҐУРК®Оеј¶МЁЅЧЎЈМіж кожним поверхом є п’ятнадцять сходинок.

2. Для рівнів, станів, балів, статусів, звань тощо МШј¶ІиТ¶ найвищий сорт чаю, ИэРЗј¶· №µк трьохзірковий готель

јТjiв

1. Використовується при лічбі будинків, сімей, дворів, господарств ХвёцґеУР°Щ¶ајТИЛјТЎЈ В цьому селі 300 господарств.

2. Для організацій, фірм, компаній К®БщјТТшРР шістнадцять банків, ИэјТЖуТµ три підприємства

јдjiвn

Використовується при лічбі кімнат ЛыјТАпУРИэјдОФКТЎЈВ його домі є три спальні.

јюjiаn

1. Використовується при лічбі верхнього одягу БЅјюіДЙА дві сорочки, Т"јюЖ¤ґуТВ одне шкіряне пальто

2. При лічбі документів, справ Т"јюРМКВ°ёјю одна кримінальна справа, Т"јюМШј±јю терміновий документ (термінові папери)

3. При лічбі речей та явищ загалом Т"јюОдЖч зброя, Т"јюАсЖ· подарунок

4. При лічбі абстрактних речей ХвКЗТ"јюґуєГКВЎЈ Це велика справа

ЅЪjiй

1. Використовується при лічбі певної кількості частин від цілого, батарейок, фрагментів пісень, текстів БЅЅЪµзіШ дві батарейки, ИэЅЪ№ЗН· три кістки ХвЖЄОДХВ· ЦИэХВЖЯЅЪЎЈЦя стаття складається з трьох розділів та семи частин

2. Використовується при лічбі ступенів певного абстрактного поняття ОпјЫЅЪЅЪЙэёЯЎЈЦіна поступово зростає.

Ѕмjiи Використовується при лічбі сесій, регулярних конференцій, спортивних змагань, зустрічей, зібрань в офісі

µЪТ"Ѕм±ПТµЙъ перша освіта, ЙПЅмФЛ¶Ї"б останнє змагання

ѕЦjъ Використовується при лічбі ігор, матчів, сетів, змагань

µЪТ"ѕЦ перший сет, ОеѕЦЖ№ЕТЗт±ИИь п’ять змагань по настільному тенісу.

ѕдjщ Використовується при підрахунку частин мови Иэѕд"°І"Ал±ѕРР базікати без упину, Т"ѕд· П"° порожнє базікання.

ѕнjuan

1. Використовується при лічбі скручених, згорнутих предметів

јёѕнНјЦЅ декілька згортків креслень, јёѕнНјЦЅ декілька мотків дроту.

2. При підрахунку книжок, літератури ХвМЧґУКйТ"№ІОеК®¶юѕнЎЈЦя збірка книг складається з 50 томів.

їЕkз Використовується при підрахунку маленьких і округлих предметів

јёїЕХдЦй декілька перлин, Т"їЕРД серце, Т"їЕСАіЭ зуб

їГkз Використовується при лічбі рослин БщїГПтИХїы шість соняшників, Т"їГФжКч фінікове дерево

їМkи

1. Використовується для підрахунку часу Т"їМЦµЗ§Ѕр хвилина на вагу золота

2. Відповідає періоду часу в чверть години — 15 хвилин

ІоТ"їМѕЕµг чверть на дев’яту.

їЪkou

1. Використовується при перерахунку членів сім'ї, жителів міста чи поселення ЛыјТОеїЪИЛЎЈ В його сім'ї п’ять людей.

2. Використовується при лічбі свиней ИэїЪЦн три свині

3. При лічбі предметів з кришкою чи отвором, ріжучих чи колючих предметів БЅїЪ±¦µ¶ два рідких ножа, Т"їЪЖ¤Пд шкіряний ящик

4. Використовується для підрахунку предметів, пов’язаних з ротовою порожниною, дій, які здійснюються ротом Т"їЪєГСА рот з хорошими зубами, ґ­Т"їЪі¤Жш важко дихати

5. Для підрахунку мов з числівником один Т"їЪЙПєЈ"° типовий шанхайський діалект

їйkuаi

1. Використовується при підрахунку грошей, найчастіше — юанів

¶юК®ИэїйОеГ"Бщ· Ц 23,56 юанів

2. Використовується для лічби шматків, куснів, скибок БЅїйПгФн два шматки мила, јёїйµ°ёв декілька шматочків пирога Бѕliаng

Використовується для перерахування транспортних засобів, окрім потягів ИэБѕЧФРРіµ три велосипеда, Т"БѕґуїЁіµ вантажний автомобіль БРliи Використовується при підрахунку потягів та серії, ряду предметів Т"БРїНФЛ"ріµ пасажирський потяг, Т"БР°ЧСоКч ряд тополь В· lщ

1. Позначає сорт, вид, клас ХвВ· ИЛ люди такого типу, ДДВ· «х якого сорту товар?

2. Використовується для позначення маршруту громадського транспорту

331В· №"№ІЖыіµ автобус № 331

Г¶mйi

Використовується при підрахунку дрібних металевих грошей, жетонів, значків БЅГ¶Ѕ±ХВ дві медалі, Т"Г¶УІ±Т одна монета ГЕmйn

1. Використовується для лічби видів, технологій, наук, уроків Лы¶ФХвГЕС§їЖєЬУРСРѕїЎЈ Він прекрасно вивчив цей урок.

2. Для лічби гармат, зброї

БщГЕґуЕЪ шість гармат, ИэГЕјэЕЪ три ракети

3. При лічбі весіль, родичів Т"ГЕ"йКВ шлюб, ХвГЕЗЧЖЭ ці родичі

Гжmiаn

1. Використовується при лічбі предметів з плоскою, рівною поверхнею Т"ГжѕµЧУ дзеркало, Т"ГжємЖм червоний прапор

2. При лічбі зустрічей, побачень

јыБЅГж двічі зустрітись

3. Використовується при лічбі сторін предмета ДЗГжємЈХвємВМЎЈ Та сторона — червона, а ця — зелена.

Гыmнng

1. Використовується для переліку людей, які зайняті в одній сфері, а не загалом

јёГыС§ Йъ декілька студентів, ИэГыѕь№Щ три військових офіцери

2. Використовується при переліку людей по списку

їјБЛµЪТ"Гы перший по списку на іспит ЕМpбn

1. Використовується при перерахуванні каганців, блюдець, таць, тазів, чаш Т"ЕМЛ®№ы одна таця фруктів, јёЕМіґІЛ декілька таць смажених овочів.

2. Використовується при переліку предметів, які мають округлу форму і звернені витками Т"ЕМОГПг курильні згортки від комарів

3. Використовується при лічбі ігор в шахи і шашки.

Т"ЕМмч гра в шахи ЖҐpi

Використовується при лічбі коней, мулів, рулонів паперу, шовку тощо ЛДЖҐВн чотири коня, Т"ЖҐІј полотно, БЅЖҐісЧУ два полотна шовку.

Жpiаn

1. Використовується при лічбі предметів у вигляді скибок, шматочків, смужок, пелюстків, пластинок, скалок

јёЖС (c)"Ё декілька сніжинок, БЅЖ±эёЙ два шматочки бісквіту.

2. При лічбі предметів з рівною поверхнею на подобі стрічок Т"ЖА¶Й"µДМмїХ синій небесний простір, Т"Ж°ЧФЖ біла хмара

3. При лічбі абстрактних понять Т"ЖИбЗй відчуття ніжності, Т"Ж"мВТ хаос.

ЖЪqо Використовується при переліку постійних газет, журналів, періодики Т"ЖЪФУЦѕ номер журнала Иєqъn

1. Використовується при переліку людей та тварин зібраних в групи, натовпи, стада Т"ИєСт стадо баранів, Т"ИєАЗ зграя вовків

2. Використовується при лічбі островів Т"ИєµєУм гряда островів Йнshзn

1. Використовується при лічбі одягу, комплектів, предметів, які покривають що-небудь БЅЙнОч· ю два костюми західного зразка, Т"ЙнєЪТВИ№ чорне плаття

2. Вживаються при лічбі абстрактних предметів, які вказують на велику кількість Т"ЙнЛ® водянистий, Т"ЙнПгО¶¶щ аромат Йщshзng

Використовується при лічбі звуків Т"ЙщЕ­єр ревіння КЁЧУ· ўіцТ"ЙщЕ­єрЎЈЛев заричав.

Кшshщ

1. Використовується для переліку предметів, зібраних разом та перев’язаних, букетів Т"КшПК"Ё букет квітів, Т"КшРЕјю стос листів

2. При лічбі тонкого, довгого променя світла Т"КшµЖ№в промінь світла Л"shuвng

1. Використовується при переліку парних кінцівок чи органів Т"Л"КЦ пара рук, Т"Л"СЫѕ¦ пара очей

2. Вживається при лічбі парного одягу Т"Л"ІјР пара взуття, Т"Л"НаЧУ пара шкарпеток

3. Використовується для предметів, які вживаються парами Т"Л"їкЧУ палички для їжі

МЁtбi

1. Використовується при переліку машин, техніки, інструментів Т"МЁµзКУ"ъ телевізор, Т"МЁ"ъґІ один станок

2. При лічбі спектаклів, театральних вистав Т"МЁѕ(c)ѕз Пекінська опера МГtбng

Використовується при лічбі засідань, лекцій, уроків Т"МГУўУпїО урок англійської мови МЧtаo

1. Використовується при лічбі комплектів, наборів предметів Т"МЧОч· ю костюм в західному стилі, Т"МЧЦЖ¶И звід законів

2. Використовується для лічби майстерності, вмінь, навиків, трюків ЛыФЪЙзЅ"· ЅГжУРТ"МЧЎЈВін — вагома людина в суспільстві.

Мхtiбo

1. Використовується при лічбі довгих, тонких предметів Т"МхєУ річка

2. При лічбі предметів, які з'єднані до купи БЅМхїгЧУ пара брюк, Т"МхПглЩ пачка цигарок

3. При лічбі чогось, що асоціюється з життям чи тілом

јёМхєєЧУ декілька хоробрих чоловіків, Т"МхєГЙ¤ЧУ хороший голос

4. При лічбі продовгуватих предметів, деяких тварин, таких як собака Т"Мх№" собака, ИэМх"Ж№П три огірки, Т"МхУг риба Н· tуu

1. Використовується при лічбі великої рогатої худоби, віслюків ОеН· ЕЈ п’ять корів, јёН· ВвЧУ декілька віслюків

2. При лічбі голівок часнику ЛыВтБЛ50Н· ґуЛвЎЈ Він купив 50 голівок часнику.

СФyбn

Використовується при підрахунку китайських ієрогліфів

ОеСФК± п’ять ієрогліфів СЫyan

1. Використовується при підрахунку колодязів, свердловин, печер (в яких живуть) Т"СЫѕ® один колодязь, БЅСЫИЄ два джерела

2. При лічбі поглядів

їґТ"СЫ глянути, µЗТ"СЫ кинути гнівний погляд Сщyаng

Використовується для лічби сорту, виду, типу ЛДСщІЛ чотири види страв, БЅСщµгРД два види солодощів Тіxiй Використовується при лічбі сторінок книжки, листків паперу тощо

µЪИэТі третя сторінка, К®јёТіЦЅ більше десяти аркушів Зл· ­µЅКйµДµЪИэТіЎЈБудь ласка, відкрийте на третій сторінці.

Урyu

Використовується для лічби птахів Т"УрРЕёл поштовий голуб.

Ф±yuбn

Використовується для підрахунку посадових осіб Т"Ф±ґуЅ" генерал армії

ХЕzhвng

1. Використовується для переліку предметів з широкою, відкритою поверхнею Т"ХЕЦЅ аркуш паперу

2. При лічбі дій, які здійснює особа або предмет з гладкою поверхнею ИэХЕР¦Бі три усміхнених обличчя, Т"ХЕґІ ліжко

3. Використовується при лічбі предметів, котрі розтягуються або розкриваються Т"ХЕ№­ лук, Т"ХЕНш мережа Ц§ zhо

1. Використовується при лічбі воєнних частин, груп людей Т"Ц§ѕь¶У військовий загін, Т"Ц§ Б¦ѕь група воєнних сил

2. Для лічби мелодій Т"Ц§ ёи пісня, Т"Ц§ АЦЗъ мелодія

3. При лічбі світла ламп ЛДК®Ц§№в сорок ват Ц"zhо

1. Використовується при лічбі певних предметів, які об'єднані разом БЅЦ"СЫѕ¦ два ока, Т"Ц"КЦ рука

2. Для тварин ОеЦ"Дс п’ять пташок, Т"Ц"ГЁ один кіт

3. Інструментів, годинників Т"Ц"ПдЧУ багаж, Т"Ц"КЦ±н годинник (наручний)

4. Човнів Т"Ц"РЎґ один човен ЦЦzhong

1. Використовується при лічбі предметів, вказуючи на їх сорт, вид, клас БЅЦЦИЛ два типи людей, Т"Нт¶аЦЦЙМЖ· більше десяти тисяч найменувань товару

2. При лічбі абстрактних речей, пов’язаних з емоціями та відчуттями Т"ЦЦРВёРѕх нове відчуття, Т"ЦЦПЦПу феномен Чщzuт Використовується при підрахунку великих будівель, мостів, заводів, гір.

БЅЧщЙЅ дві гори, Т"ЧщЗЕ один міст, Т"ЧщЛ®їв водосховище ВИСНОВКИ Дослідивши тему цієї курсової роботи ми мали можливість ознайомитись з явищем рахівних слів у сучасній китайській мові, класифікацією рахівних слів на тенденціями їх вживання. Наукових робіт та навчальних підручників, на які ми посилалися у ході роботи, у яких описувалось явище рахівних слів китайської мови, зокрема їх класифікація та принципи вживання, вагомо допомогли нам у процесі дослідження, спрявши чіткому ознайомленню з особливостями рахівних слів китайської мови, їх класифікацією, особливістю вжитку та вибору того чи іншого рахівного слова.

Отже, дослідивши цю тему, ми отримали необхідну нам інформацію і ознайомились із явищем рахівних слів у китайській мові. Основною проблемою при вивченні цього явище є те, що дослідники досі не дійшли єдиної думки з приводу визначення поняття про рахівні слова та їх класифікації. Більшість словників та граматичних довідників китайської мови визначає рахівні слова як службову частину мови, яка використовується при підрахунку певних речей або при вказуванні на них, та подає поділ рахівних слів на іменникові та дієслівні. В сучасній китайській мові існує велика кількість рахівних слів, кожне з яких використовується в чітко визначених ситуаціях, хоча допускаються винятки та різні варіації у використанні. Це ускладнює процес вибору потрібного рахівного слова у мовленні. Тим не менш, оволодіння знанням про рахівні слова і вмінням правильно їх використовувати є одним з ключових моментів у вивченні китайської мови та оволодіння нею.

В українській мові немає подібного явища і саме тому носіям української мови важливо досягти розуміння явища рахівних слів задля подальшого успішного вивчення китайської мови та китайської культури загалом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ван Ляоі. Основи китайської граматики — М.: Изд — во Ин. литературы. 1954. — 261 с.

2. Горєлов В.І. Теоретична граматика китайської мови: Навчальний посібник для студентів.—М.: Просвещение, 1989.—318 с.

3. Горєлов В.І. Розвиток граматичної думки в Китаї: (перша половина ХХ ст.)//Вісн.Моск.ун-ту. Сер. 13. Сходдознавство.-1981.-№ 4.

4. Драгунов А. А. Дослідження з граматики китайської мови. — М.-Л., 1952.-С.46

5. Драгунова Е. Н. Учебник китайского языка. / Е. Н. Драгунова. — М., 1965. — 480с.

6. Задоєнко Т. П. Хуан Шуін Основи китайської мови/Видавництво «Наука"/Головна редакція Східної літератури/Москва, 1986.-720С./С.65−68

7. Задоенко З. П., Хуан Шуин. Основы китайского языка. Основной курс. М., главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1986. — 720с.

8. Люй Шусян. Очерк грамматики китайского языка: В 3-х т.— М., 1961.— Т. I; М., 1965, — Т. II, Т. III.

9. Н. В. и В. М. Солнцевы. Счетные слова (классификаторы) и единицы измерения в китайском языке. Китайское языкознание: VIII Междунар. конф.: Материалы, Москва, 25−26 июня 1996 г. / РАН. Ин-т языкознания; Редкол.: В. М. Солнцев (отв. ред.) и др. — М., 1996. — 185 с.

10. Коротков Н. Н. Основный особенности морфологического строя китайского языка: (Грамматическая природа слова).- М., 1968.

11. Китайские исследования в области языкознания: Сб. ст./сост. Чэнь Чжантай и др.- 2000. — 347с.

12. Русско-китайский словарь с толкованием на русском языке / гл. ред. Юй Сяося. — Чанчунь, 2001. — [4], 1401 с.

13. Современный китайский язык / Чжу И. — Пекин, 1990. — 500с.

14. Чэнь Ш. Межкультурный подход к отбору китайских идиом чэнъюй (іЙУп) для учебных целей / Чэнь Шуан // Вестник Иркутского государственного технического университета. № 1, 2007. — С.127−130.

15. A Chinese-English Dictionary of Idioms. Sichuan People’s Publishing House, 1996, 705p

16. Essentials of Chinese grammar: For foreigners / Comp. Zhao Yongxin. — Beijing: Beijing language institute press, 1997. — 157p.

17. Mao Shoufu. Some peculiarities of idiomatic expressions in Chinese // Annales Univ. Scientiarum budapestinensis de R. Eotvos nom. Sect.Linguistica. — 1971. — v.2. — p.87−97.

18. єъёЅ. КэґКєНБїґК. ЙПєЈ, 1957 Дк, 1795ТіЎЈ

19. №щПИХдЎЈ ПЦґъєєУпБїґКУГ· ЁґКµдЎЈ±±ѕ(c)УпОДіц°жЙзЈ2002Ј234ТіЎЈ

20. єєУпБїґКС§ П°КЦІбЎЈсТЕеИзЎЈЅрДЛеЦЎЈ- ±±ѕ(c)ЎЈ±±ѕ(c)ґуС§іц°жЙзЎЈ2002ДкЎЈЈ­198ТіЎЈ

21. єОЅЬЎЈБїґКТ"µгНЁЎЈ±±ѕ(c)УпСФґуС§іц°жЙзЈ 2003Ј 358 ТіЎЈ

22. НхМОЎЈЦР№ъіЙУпґуґЗµд (ґЗєЈ°ж)ЎЈЙПєЈґЗКйіц°жЙзЈ2007Ј1640ТіЎЈ