Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна
Інституцієзнавство складається з двох великих, взаємозумовлених і тісно пов’язаних між собою підсистем. Першу (основну) формують окремі науки історичного циклу — історії політична, соціальна, економічна, гендерна, регіональна тощо. Другу (спеціальну) становлять значна кількість історичних дисциплін, що всебічно досліджують джерела, в яких відбився цей досвід (архіво-, документо-, музеє… Читати ще >
Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Понятійний апарат та основні терміни інституціознавства загалом співпадають з термінологічною системою таких наук, як політична історія, архівознавство, документознавство, державне управління, історія держави і права, політологія. Разом з тим, як уже зазначалося, лише вьрамках історії державних установ можна змістовно і в повному обсязі розкрити більшість термінів, якими оперують згадані науки.
Інституцієзнавство як окрема наука історичного циклу досліджує загальний процес становлення та еволюції державного апарату, водночас розглядаючи внутрішню організацію, практичну діяльність, питому вагу конкретних установ у реалізації завдань державного управління і системі зв’язків держава — суспільство; воно виявляє соціалоно-економічні та політичні умови становлення державного апарату в цілому та окремих установ, з’ясовує організаційну будову державних інституцій, напрями та ефективність їх діяльності, аналізує процес реформування державного апарату. Водночас досліджує внутрішню організацію державних установ, їх компетенцію, завдання, обсяги повноважень, функції, а також місце кожної такої інституції у системі державного управління.
Зв’язок інституцієзнавства з науками соціогуманітарного циклу
Інституцієзнавство складається з двох великих, взаємозумовлених і тісно пов’язаних між собою підсистем. Першу (основну) формують окремі науки історичного циклу — історії політична, соціальна, економічна, гендерна, регіональна тощо. Другу (спеціальну) становлять значна кількість історичних дисциплін, що всебічно досліджують джерела, в яких відбився цей досвід (архіво-, документо-, музеє-, пам’яткознавство, картографія та ін.), а також пропонують спеціальні методики для його дослідження (на-приклад, хронологія, історичні географія та інформатика, герменевтика). Кожна з цих двох підсистем має власні підсистеми. До історичної науки щільно примикають інші гуманітарні науки, які теж досліджують досвід, накопичений людськими спільнотами: соціологія, політологія, етнологія, культурологія та ін. Пов’язана також із низкою спеціальних наук джерелознавчого циклу — архівота джерелознавством, історичним документознавством, історією діловодства тощо.