Розвиток і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Польщі

Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Курсова робота з курсу «Розміщення продуктивних сил»

на тему:

«Розвиток і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Польщі»

Київ 2011

Зміст Вступ

1. Сутність, значення і місце туристичного комплексу в господарстві Польщі

2. Передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Польщі

2.1 Природні

2.2 Демографічні

2.3 Соціально-економічні

2.4 Історичні

3. Сучасний рівень розвитку і структура туристичного комплексу Польщі

4. Регіональні відмінності розвитку туристичного комплексу і розміщення основних закладів туризму в Польщі

5. Проблеми та напрямки розвитку і вдосконалення туристичного комплексу Польщі

Висновки Список використаної літератури

Додаток рекреаційний туристичний польща Вступ

Туризм — це динамічне явище, украй чуттєве до всякого роду змін, що відбуваються в його суміжних сферах. Зовсім очевидно, що ці зміни, а також першочергові задачі, що стоять перед людством у новому тисячолітті, стосуються також і туризму. Аналіз тенденцій і трендів, що виявляються на сучасному ринку туризму, показує, що ринок цей переживає принципові зміни і туризм у найближчому майбутньому стане зовсім іншим у порівнянні з нині існуючим. Його чекають багато проблем, але розвиватися він як і раніше буде дуже динамічно.

Метою моєї курсової роботи є дослідження географії рекреаційно-туристичного комплексу Польщі, визначення його пріоритетів та проблем розвитку. Дослідити вплив, значення туризму у країні на інші галузі народного господарства та їх тісний взаємозв'язок.

Однієї з найважливіших проблем, що має бути вирішена як людству в цілому, так і туристичній галузі, зокрема, стане проблема екології. В останні роки в туризмі не тільки використовуються нові технології зі сфери інформаційних систем, зв’язку, транспорту і будівництва, але і приймаються певні кроки по захисту навколишнього середовища.

Необхідно підкреслити, що структура сучасного туризму розвивається від багатих регіонів до бідних, від промисловорозвитих країн — до менш розвинутих, від урбанізованого суспільства — до аграрного. Це служить істотним фактором урбанізації і розвитку мережі сільських населених пунктів.

Ріст туристичного руху вимагає відповідних величин і якості як туристичної, так і супутньої бази, що є ще однією причиною, по якій туризм вважається істотним фактором урбанізації і розвитку сільської місцевості.

Урбанізація, як важливий культурний процес, викликає глибокі зміни в структурі суспільства, тому що створює цивілізацію, що спирається на високі технології. Це знаходить висвітлення в чотирьох площинах: економічної, технічної, демографічної.

Як одна з головних складових регіональної економіки туризм є чинником активізації всієї економіки даного регіону: з’являються нові види послуг (готельні, гастрономічні, транспортні, торгові, розважальні, банківські), починають рухатися окремі галузі, що працюють на туризм і міське населення. Таким чином, можна сказати, що сучасний масовий туризм зв’язаний майже з всіма елементами функціонування регіональної і національної економіки.

Роль туризму в розвитку регіональної економіки можна простежити і по співвідношенню кількості людей, зайнятих у туристській галузі, і загальної кількості працівників у регіоні. В міру росту ролі туризму в економіко-соціальному житті регіону це співвідношення збільшується, створюючи рівновагу на регіональному ринку праці. Під впливом потреб туристської економіки збільшується попит на робочу силу в готельному господарстві, у структурі суспільного харчування, у технічній сфері організації туристського руху (екскурсоводи, водії автокарів, організатори туристських бюро й агентств).

Судячи з літературних джерел, туризм відноситься до групи самих великих роботодавців у світі, кількість зайнятих у цій галузі оцінюється в 250 млн чоловік (що складає 6,3% зайнятих).

Інтенсивний розвиток туризму як однієї з галузей економіки, що розвивається, багато в чому визначається функціонуванням туристських регіонів, тобто територій, що турист вибирає для своєї подорожі.

Практичне використання основних положень теорії дозволяє, як свідчить досвід закордонних країн, значно розширити потік туристів і одержати істотний соціальний і економічний ефект.

1. Сутність, значення і місце туристичного комплексу в господарстві Польщі

Поняття «туризм» почало формуватися з початком масовості, тобто переміщень значної кількості людей з метою змістовного проведення дозвілля, хоча можна з впевненістю стверджувати, що подорожування завжди було властиве людині перш за все як біологічній істоті, для якої рух є невід'ємною потребою організму, а з часів посилення урбанізаційних процесів спілкування з природним середовищем все більшою мірою стає психофізіологічною потребою. По-друге, подорожування є формою пізнання середовища і розширення людських можливостей з адаптації до довкілля, а також одним з найдавніших засобів комунікації, культурного обміну, економічних контактів.Туризм, як явище суспільного життя, є похідною суспільного розвитку. Своєю появою він завдячує індустріальній стадії розвитку людства, якій був притаманний прискорений розвиток продуктивних сил, поглиблення поділу праці, розвиток урбанізаційних процесів. Прискорені інноваційні зміни, пов’язані з науково-технічним прогресом, сприяли загальному соціально-економічному розвиткові певних країн, зокрема Польщі, підвищенню рівня життя їх населення, змінювали їх характер праці, спосіб та стиль життя, що особливо позначилось в ХХ ст. розвитком урбанізації та змінами в системі розселення, постіндустріальною фазою розвитку економіки, поглибленням екологічних проблем та осягненням глобальних масштабів діяльності людства, гуманізацію всіх сфер суспільного життя. Саме за цих умов, що докорінно змінювали суспільні моделі життєдіяльності людства, туризм перетворився у форму проведення дозвілля, забезпечену діяльністю міжгалузевого комплексу по задоволенню потреб населення у відпочинку та оздоровленні, у потужну комунікативну складову глобалізаційного процесу.

Туризм — одна з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні (в середньому 5% на рік) темпи зростання і не зазнає коливань попиту/пропозиції, тому вважається одним з найперспективніших напрямків соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі туризм став частиною стилю життя більш ніж третини людства і участь у туристичному процесі можна розглядати як складову якості життя.

Рекреаційно-туристичний комплекс — група рекреаційних підприємств і закладів, що мають єдину систему рекреаційно-туристичного, курортно-побутового і господарського обслуговування і розміщуються на невеликій території та взаємопов'язані між собою технологічними, економічними та іншими зв’язками. Сутність цієї сфери полягає у задоволенні потреб людини, пов’язаних із оздоровленням, відпочинком, туризмом та змістовним проведенням часу в період дозвілля, тобто задоволення всього комплексу потреб у рекреаційних послугах за допомогою різних засобів — природних, соціальних, культурних, техногенних тощо.

Роль туризму в господарській діяльності визначається в першу чергу тим, що він є частиною і соціальної, і економічної сфери. У суспільстві основними функціями соціальної сфери є:

— доведення матеріальних і нематеріальних благ до споживача;

— обслуговування процесу споживання;

— створення умов для зміни видів діяльності і відпочинку;

— забезпечення охорони здоров’я;

— формування загальноосвітнього і культурно-технічного рівня населення і т.д.

В якості вихідного пункту для класифікації видів туризму доцільно взяти основну мету подорожі. Базуючись на таких засадах можна визначити наступні види туризму:

рекреаційний туризм (відпочинок та лікування);

екскурсійний туризм (ознайомлення з культурними, історичними та природними визначними місцями);

науковий туризм (участь в наукових конференціях, знайомство з науковими відкриттями);

діловий туризм (візити для проведення ділових зустрічей);

етнічний туризм (подорожі для зустрічі з родичами);

пригодницький туризм (походи, експедиції, полювання);

спортивний туризм (подорожі для займання спортом);

навчальний туризм;

релігійний туризм (подорожі до місць, що шануються віруючими);

розважальний туризм (відвідування святкових заходів).

Досить часто перелічені види туризму можуть перетинатися, але перевага такої класифікацій полягає в тому, що вона показує основні напрями розвитку туристичного регіону в залежності від тих цілей та мети, з якими туристи його відвідують.

Слід зауважити те, що Польща — це країна, ідеальна для туризму. Досить рідко можна зустріти у Європі таке різноманіття пейзажів при просуванні з півночі на південь: тут і золоті пляжі Балтійського моря, і Великі Мазурські озера, і гірські вершини Татр, і дикі гірські ланцюги Бескидів.

Привабливість Польщі полягає й у тому, що в ній представлені майже всі види туризму. Для того, щоб краще зрозуміти це слід проаналізувати дані види туризму.

Рекреаційний туризм. Цей вид туризму є найбільш масовою формою. Для цього виду туризму характерним є більша тривалість подорожі, менша кількість міст, які входять до маршруту, і відповідно довше перебування в одному місці, якими, як правило, є курорти на морському побережжі.

Поїздки з ціллю лікування (бальнеологічний туризм) набули у Польщі значного поширення. Крім того, все більше жителів Західної Європи відправляються в Польщу, щоб зробити собі пластичні операції, одержати стоматологічні та інші медичні послуги, заплативши за це в кілька разів менше, ніж на батьківщині. Це посилилося після 1 травня 2010 року, коли Польща, вступили до ЄС.

Привабливість медичного туризму Польщі частково обумовлена тим, що західноєвропейські страхові компанії повинні оплачувати процедури, виконувані в будь-яких державах — членах ЄС.

Серед медичних курортів Польщі слід відмітити такі, як курорт Івонич в місті Івонич Здрой, санаторій «Влукняж» в Буско Здруй та «Курорт Наленчув» в Налечові.

Екскурсійний туризм. Цей вид туризму містить у собі подорожі і поїздки з пізнавальними цілями. Екскурсія як форма пізнання і вид дозвілля виконує функції інформації, розширення кругозору й інтелекту. Для екскурсійного туризму так само, як і для рекреаційного, характерними є поїздки і на груповій, і на індивідуальній основі.

Науковий туризм. Цей вид подорожей є порівняно новим у міжнародному туризмі. Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, НТР і матеріально-технічний прогрес, прагнення використовувати передовий досвід інших країн і народів у створенні духовних і матеріальних цінностей сприяють розширенню міжнародних контактів серед представників наукових кіл різних держав. Даний вид туризму, що включає поїздки з метою участі в різних нарадах, конгресах, симпозіумах, займає усе більш значне місце в сучасному міжнародному туризмі.

Характерною рисою цього виду туризму є те, що учасник конгресу витрачає під час свого перебування в країні значно більше грошей, чим звичайний турист. Тому багато держав прагнуть до проведення в себе міжнародних наукових форумів і зустрічей. Спеціально для цього створюються великі конгресні центри, що мають зали для засідань і засоби для розміщення відвідувачів.

Діловий туризм. Друга половина XX сторіччя ознаменувалася подальшим розвитком і інтернаціоналізацією зовнішньоекономічних відносин. Поїздки представників ділових кіл останнім часом стали носити масовий характер. Ряд туристичних фірм Польщі спеціалізується саме на організації групових поїздок бізнесменів з метою вивчення нових ринків і складання торгових угод.

Ділові подорожі є дуже вигідними в економічному плані для Польщі, адже вони не залежать від сезонних факторів. Важливо і те, що поїздки бізнесменів не вимагають додаткових витрат на рекламу, у більшому ступені для них необхідна інформація про порядки і терміни бронювання місць.

Однією з форм ділового туризму є також поїздки з метою відвідування чи участі у міжнародних і національних виставках і ярмарках.

Етнічний туризм. Даний вид туризму пов’язаний з відвідуванням родичів чи місць народження батьків і займає важливе місце в міжнародному туристському обміні. Останнім часом у цьому досить своєрідному виді туризму відбулися деякі структурні зміни, що відбиваються на його характері. Відбувається природне скорочення першого покоління вихідців з інших країн, і усе більше місце починають займати представники третього і четвертого поколінь, у яких значною мірою загублені прямі родинні зв’язки й у більшому ступені мотиваційну роль грає прагнення познайомитися з батьківщиною предків.

Навчальні тури. У них увага, як правило, приділяється вивченню мов, але, крім того, можуть бути тури з навчанням якому-небудь виду спорту, спортивним іграм, а також по підвищенню кваліфікації і т.д. Звичайно щоденні заняття по програмі навчальних турів проводяться до полудня, а весь інший час приділяється на розваги й екскурсії. Крім цього, існує й інтенсивна програма навчання (20—30 годин на тиждень).

Релігійний (паломницький) туризм. Даний вид туризму вважається споконвічним, історичним. В даний час він також користується великою популярністю. У туризмі з релігійними цілями можна виділити кілька видів подорожей:

1) паломництво (відвідування святих місць для поклоніння реліквіям);

2) пізнавальні поїздки, знайомство з релігійними пам’ятниками, історією релігії, культурою релігії;

3) наукові поїздки (поїздки богословів, істориків, учених, які займаються питаннями релігії).

Розважальні тури. Ці тури дуже популярні і різноманітні. Їхня тривалість невелика (2—4 дні). У Європі, в тому числі і в Польщі дуже поширені різдвяні тури. Програма таких турів складається в основному з розваг (відвідування святкових заходів, ресторанів, концертів і т.д.).

Як про окремий вид туризму, що отримав досить широке поширення в нашій країні, варто сказати про «шоп-тури» — поїздках за кордон з метою придбання товарів народного споживання (в основному виробів легкої промисловості, автомобілів, меблів і т.д.) для наступної їхньої реалізації.

Можна зробити висновки, що при всій розмаїтості видів туризму основною метою туристичних поїздок продовжує залишатися відпочинок. На його частку приходиться 70% загального числа прибутків у світі.

Як одна з головних складових регіональної економіки туризм є чинником активізації всієї економіки даного регіону: з’являються нові види послуг, починають рухатися окремі галузі, що працюють на туризм і міське населення. Таким чином, можна сказати, що сучасний масовий туризм зв’язаний майже з всіма елементами функціонування регіональної і національної економіки.

Роль туризму в розвитку регіональної економіки можна простежити і по співвідношенню кількості людей, зайнятих у туристській галузі, і загальної кількості працівників у регіоні. В міру росту ролі туризму в економіко-соціальному житті регіону це співвідношення збільшується, створюючи рівновагу на регіональному ринку праці. Під впливом потреб туристської економіки збільшується попит на робочу силу в готельному господарстві, у структурі суспільного харчування, у технічній сфері організації туристського руху (екскурсоводи, водії автокарів, організатори туристських бюро й агентств). З’являються робочі місця, побічно зв’язані з туристською діяльністю. До цієї групи можна віднести обслуговуючий персонал банківських пунктів обміну валюти, працівників торгівлі, рекламної галузі, страхових компаній, виробників сувенірів і продовольчих товарів, працівників готельного будівництва і промисловості, що випускає для туристів устаткування, одяг і взуття.

Проілюструвати тісний зв’язок між туризмом і зайнятістю можна за допомогою даних. На 100 робочих місць, створених у туристичному секторі, приходиться 50 додаткових робочих місць у секторі допоміжних послуг. Необхідно відзначити, що для туристичного ринку праці характерне використання праці жінок, молоді, пенсіонерів, зайнятих частково і сезонно.

Судячи з літературних джерел, туризм відноситься до групи найбільших роботодавців у світі, кількість зайнятих у цій галузі оцінюється в 250 млн чоловік (що складає 6,3% зайнятих).

Важлива роль туризму в розвитку регіональної економіки підтверджується ростом інвестицій у цю галузь з боку іноземного і вітчизняного капіталу. Вони спрямовані на будівництво готелів, мережі підприємств харчування і заправочних станції. Однак для плідної інвестиційної діяльності у визначеному регіоні необхідний сприятливий інвестиційний клімат — більш дешеві кредити і надання гарантій по кредитах.

Практичне використання основних положень теорії дозволяє, як свідчить досвід закордонних країн, значно розширити потік туристів і одержати істотний соціальний і економічний ефект.

До сьогодні в усіх процесах Польщі місце туризму доволі невизначене. Він не від самого початку розглядався як перспективна галузь економіки, адже першочергова увага традиційно приділяється «важким» секторам. Польща довго не мала належної туристичної інфраструктури для прийому іноземців. Лише з плином часу польські міста стають красивими — головним чином, стараннями місцевих органів самоврядування. Створено чимало осередків відпочинку, у тому числі й сільського туризму, конгресового, медичного тощо. Згідно з соціальним опитуванням, з’ясувалось, що туристів вабить не тільки сонце і спека, а й тиша, мальовнича природа, спілкування з гостинними людьми.

На даному етапі туризм у Польщі набув значного розвитку. Насамперед слід відзначити створення Польської туристичної організації (ПТО) для промоції співпраці із центральною та місцевою владою, туроператорами та їхніми організаціями. ПТО діє з 2009 року, але вже очевидно, що вона згуртовує та активізує все туристичне середовище. До того ж, беручи приклад директиви ЄС, держава юридично врегулювала вимоги щодо турфірм і готелів. Таким чином, створення ПТО показує, що туристична індустрія у Польщі набуває все більших обертів. Слід зазначити і те, що вона є досить перспективною галуззю для країни. Сучасні дослідження у цій галузі показують, що Польща має досить високу частку надходжень до державної казни саме від туризму.

2. Передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Польщі

2.1 Природні

Характер природних умов дуже впливає на вибір потенційними туристами маршруту району подорожі. Туристи беруть до уваги кліматичні і ландшафтні особливості, багатство й унікальність рослинного і тваринного світу, природні можливості для активного відпочинку.

Дуже важливу роль для туризму в Польщі відіграє географічне положення країни, насамперед, тут слід зазначити близькість до моря, до гірських і лісових масивів, характер берегової лінії, положення країни стосовно основних постачальників туристів, перебування регіону на важливих транзитних шляхах.

Велике значення для туристів має рельєф Польщі. У рельєфі переважають низовини і невисокі височини. Середня висота поверхні над рівнем моря складає, 169 м. У Східних Карпатах розташувалися гори Бещади, які простягаються до української кордону.

Популярністю користуються райони зі складним і, як правило, мальовничим рельєфом. Гірський рельєф виграє перед рівниною не тільки в естетичному плані. Він вміщує великий запас рекреаційних ресурсів завдяки чистоті гірського повітря, підвищеному рівню ультрафіолетового випромінювання, можливості організації гірськолижних і альпіністських центрів і т. д В умовах комфортного клімату, морської води, що прогрівається добре біля берегів, і наявності зручних пляжів вони стали придатним місцем для створення морських курортів, також морські узбережжя забезпечують зручність сполучення, можливість проведення круїзних подорожей, є чудовою природною прикрасою ландшафту.

Ріки й озера також є важливими туристськими ресурсами. Вони формують сприятливий мікроклімат, надають туристам можливість відпочивати на воді, займатися водяними видами спорту, забезпечують туристські центри водою. В даний час приозерні курорти і зони відпочинку Польщі й інших країн є популярними районами туризму. У північній частині серед мальовничих пагорбів і лісів розташовано багато озер льодовикового періоду, по кількості яких Польща уступає тільки Фінляндії.

У Польщі важливим туристським ресурсом є мінеральні води і грязі, що володіють цілющими властивостями. Міжнародні курорти на мінеральних водах залучають досить стійкі потоки туристів.

Клімат Польщі помірковано континентальний, перехідний від м’якого морського клімату Західної Європи до континентального клімату Східної Європи. Континентальність клімату збільшується з північно-заходу на південний схід. У липні середня температура приблизно 19° С. Середня температура січня близько -5° С. Перехідність клімату Польщі виражається майже двомісячною різницею в тривалості зими і літа (50 днів) у західній і східній Польщі. Таке розходження може стати дуже істотним фактором при туристському освоєнні регіонів.

Польща володіє густою і добре розвиненою річковою мережею, що майже цілком належить до басейну Балтійського моря. Найважливіші ріки: Вісла, Дунаєць, Західний Буг, Пилиця, і Одра. Басейни цих рік займають близько 90% усієї площі країни.

У цілому про вплив фізико-географічних факторів на розвиток міжнародного туризму можна сказати, що, чим більше число різноманітних природних ресурсів, придатних для рекреації, тим більше в нього можливостей для залучення туристів. Аналізуючи фізико-географічне розташування Польщі, можна зробити висновок про те, що ця країна володіє значними природними рекреаційними ресурсами, що робить її привабливою для туристів.

2.2 Демографічні

Демографічні фактори мають значний вплив на розвиток міжнародного туризму. У результаті росту народонаселення планети збільшується світовий туристський потенціал, у туристську діяльність втягуються все нові людські ресурси. Трудові ресурси створюють можливості для забезпечення туристських потреб обслуговуючим персоналом. До демографічних факторів також відносяться: постійно зростаючий взаємний інтерес народів у різних країнах, що мають єдину чи родинну мову або зв’язаних спільністю історії і культури (етнічний туризм); підвищений попит на участь у спеціалізованих поїздках облич однієї професії суспільної функції (спеціалізований туризм). Крім того, розвитку туризму сприяє зростаюче число самотніх дорослих, збільшення числа працюючих жінок, тенденція до пізніх шлюбів, ріст числа бездітних родин. Ріст туризму створює у всіх країнах багато робочих місць. Тому вплив туризму на зайнятість може стати визначальним для тих країн, що в істотному ступені залежать від даного сектора економіки. Етнічні передумови розвитку міжнародного туризму полягають у тому, що нашу планету населяє велике число різних народів, кожний з який має свою історію, культуру, традиції, звичаї, релігію. Безліч людей унаслідок росту освітнього і культурного рівня прагне познайомитися з життям різних народів у найбільш повному обсязі. Це можна досягти тільки шляхом відвідування закордонних країн. Таким чином, міжнародний туризм виступає як засіб пізнання життя інших народів.

Проілюструвати тісний зв’язок між туризмом і зайнятістю можна за допомогою даних. На 100 робочих місць, створених у туристичному секторі, приходиться 50 додаткових робочих місць у секторі допоміжних послуг Необхідно відзначити, що для туристичного ринку праці характерне використання праці жінок, молоді, пенсіонерів, зайнятих частково і сезонно.

Населення Польщі складає близько 39 млн чоловік. Середня щільність населення близько 123 чоловік на 1 кв. км. Середня тривалість життя — 67 років у чоловіків, 76 років у жінок. Рівень освіченості населення в Польщі один з найвищих у світі - 99%.

Протягом останніх десятиліть у Польщі відбулися значні зміни у структурі зайнятості населення. У 2010 р. порівняно з 2009 р. різко зросла частка зайнятих у туризмі, торгівлі та сфері послуг (див рис.1). Натомість дуже зменшилась питома вага зайнятих у сільському господарстві, галузях інфраструктури — будівництві і транспорті.

Специфічною рисою для Польщі є існування великої кількості населення з двома професіями. В етнічному відношенні населення майже однорідне — поляки (білоруси — близько 300 тис., українці — 150 тис., литовці — 30 тис.). Найбільше густозаселена частина країни — південний захід у районі Лодзі і Катовіце, найменше жителів на північно-заході.

Польща вважається однонаціональною країною — поляки становлять 98,7% населення. Завдяки державним заходам щодо стимулювання міграції та народжуваності кількість населення країни зросла на 11 млн чоловік. За віковою структурою на початок 90-х років Польща стала однією з наймолодших країн Центральної Європи. Частка працездатного населення тут становить 60%.

Демографічні фактори займають належне місце у формуванні рекреаційно-туристичного комплексу Польщі. Проаналізувавши дані, можна зробити висновок про, те що країна має всі перспективи для належного розвитку туристичної інфраструктури. Дані про частку зайнятості населення у невиробничій сфері свідчать про досить високий рівень життя населення, що дає змогу жителям країни витрачати значний кошт на подорожі до країн.

2.3 Соціально-економічні

Значення соціально-економічних факторів у розвитку міжнародного туризму Польщі постійно зростає. Усе більшу роль відіграє активізація економічних зв’язків між державами на основі міжнародного поділу праці. Розширення міжнародної торгівлі й удосконалювання транспортних засобів стали важливою матеріальною передумовою розвитку її туризму.

При сучасних темпах праці і життя витрати на відпочинок польського населення, особливо пов’язані з подорожами, швидко переходять у розряд необхідних.

Позитивний вплив на розвиток міжнародного туризму у Польщі робить розширення соціального складу туристів, що стало можливим завдяки поліпшенню умов оплати праці, збільшенню тривалості оплачуваної відпустки, наданню робітникам та службовцям різних соціальних гарантій і пільг за рахунок підприємств і профспілок.

Розвитку туризму Польщі сприяє також і зниження вікового порога для виходу на пенсію, що (з урахуванням збільшення тривалості життя) привело до появи так називаного туризму «третього віку».

У подорожах бере участь і молодь, що сприяє активізації підліткового і юнацького туризму.

До соціально-економічної групи передумов розвитку міжнародного туризму Польщі можна віднести також підвищення культурного рівня, прагнення людей до пізнання, до ознайомлення з побутом, культурою, історією інших країн і народів.

Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, прагнення до використання передового досвіду інших країн у створенні матеріальних і духовних цінностей виявляється в розширенні наукових і ділових контактів, вираженням якого є розвиток нових видів міжнародних туристських зв’язків — наукового і ділового туризму.

Великий вплив на ріст туризму і розширення його соціальної бази роблять матеріально-технічні фактори. Основні з них зв’язані з розвитком засобів транспорту, розміщення, зв’язку, підприємств суспільного харчування, роздрібної торгівлі, сервісу.

В останні десятиліття в результаті науково-технічного прогресу транспорт став більш швидким, безпечним, комфортабельним. Специфічна особливість транспортних зв’язків — їхній інтеграційний характер, тому що вони перетворюють світ у єдиний простір, Поєднують окремі країни і континенти в єдине ціле. Для міжнародного туризму найбільш важливе забезпечення зв’язків між місцевими, національними і міжнародними засобами переміщення. Основними видами транспорту в туризмі Польщі є авіація, автобуси й автомобілі, теплоходи морського і річкові, потяга.

Матеріальна база, призначена для розміщення туристів, займає одне з основних місць при формуванні туристської інфраструктури. Мова йде про готелі, мотелі, пансіонати, кемпінги, туристські села, приватні квартири.

Швидкий розвиток туризму в другій половині XX ст. привів до прискореного будівництва засобів розміщення туристів Під час туристських подорожей не менш важливу роль, ніж умови ночівлі, грає організація харчування туристів.

Польща має добре розвиту транспортну мережу. До країни можна потрапити на літаку, потязі, автобусі, автомобілі, чи кораблі на поромі. Вона зв’язана авіалініями з 34 країнами. Багато міст у Польщі з'єднуються регулярними міжнародними автобусними маршрутами з містами Європи. Туристи, що переміщаються на автомобілях, можуть в'їхати в Польщу через кілька пунктів перетинання границі.

Найважливіші морські порти польського узбережжя: Гданськ, Гдиня, Щецин. На поромі можна переправитися у Швецію і Данію. Переміщатися по Польщі можна на літаку, користаючись Польськими авіалініями, а також Польськими державними залізницями, на автомобілі, на автобусах різних фірм, на судах між портами Балтійського моря, по блакитних озерах і на деяких ділянках Вісли й Одри.

На потязі можна доїхати в більшість туристських місцевостей. Саме тому поряд з розширенням фонду розміщення у всіх центрах туризму була створена широка мережа підприємств харчування. При організації харчування туристів виникають серйозні проблеми. Найбільш масовий потік туристів в Польщі приходиться на літні місяці, що вимагає попереднього нагромадження і складування визначених видів продуктів. Для цього необхідні спеціалізовані холодильні установки. Сучасна техніка дозволяє консервувати, заморожувати, розфасовувати багато харчових продуктів, що у значній мірі вирішує проблему харчування туристів

2.4 Історичні

З ростом рівня утворення і пізнавальної потреби населення історико-культурні ресурси здобувають усе більше значення. Музеї і картинні галереї, виставки, архітектурні пам’ятники й історичні визначні пам’ятки завжди залучають туристів. Інтерес до історії, культури, побуту і традицій інших народів виступає найважливішим каталізатором розвитку міжнародного туризму. У цьому плані культурно-історичні фактори тісно переплітаються з факторами етнічними. Безліч людей унаслідок росту освітнього і культурного рівня прагне познайомитися з життям різних народів у найбільш повному обсязі. Це можна досягти тільки шляхом відвідування країн. Таким чином, міжнародний туризм виступає як засіб пізнання життя інших народів.

З огляду на сутність культурно-історичних факторів, що впливають на розвиток туризму, зокрема міжнародного, слід сказати що Польща є досить забезпеченою цими ресурсами.

Туризм Польщі історично пов’язаний з західноєвропейською культурою, Польща — країна своєрідна і екзотична. Великі міста сусідять з відокремленими, мальовничими місцями; тут є піщані пляжі і лісові озера, високогірні турбази і комфортабельні курорти. Польща пишається своїми численними історичними визначними пам’ятками і пам’ятниками, які і становлять основу розвитку її туристичного комплексу.

Серед таких основних факторів, як природні, демографічні, соціально-економічні та історичні, важливе місце належить політичній групі факторів. Тож, що стосується політичної групи факторів, що активно сприяють розширенню міжнародних туристських зв’язків, то тут слід зазначити насамперед фактор внутрішньополітичної стабільності країни, що приймає закордонних гостей.

Крім того, важливу роль відіграють мирні, дружні, добросусідські відносини між державами.

Серйозним політичним фактором у Польщі є наявність міждержавних і міжурядових угод по співробітництву в сфері економіки, торгівлі, науково-технічних і культурних взаємозв'язків, туризму й обмінів. Варто сказати і про те, що у Польщі почали приділяти значну увагу туризму молоді. Для неї цей вид туризму є важливою статтею поповнення державного бюджету й активно сприяє національному економічному розвитку.

3. Сучасний рівень розвитку і структура туристичного комплексу Польщі

Для тенденцій сучасного туристичного розвитку Польщі, викликаних змінами мотивів туристських поїздок, характерними є безліч нових течій. У потребах і перевагах давніх і нинішніх клієнтів туристських фірм відзначені значні розходження, у тому числі це стосується напрямків поїздок, вимог, пропонованих до стандарту туристських об'єктів, наданих послуг і їхній якості.

Попит у туризмі зміщується у бік індивідуальних поїздок, помітною рисою яких є прагнення до активного відпочинку й одержання нових вражень. Скорочення робочого тижня і збільшення кількості вільного часу впливають на модель поїздки і її тривалість. Зростає також рівень підготовки поїздки, що містить у собі одержання докладної і всебічної інформації про обраний регіон країни. Крім того, ростуть вимоги до культурного рівня проведення вільного часу. Перевага віддається знайомству з культурою і фольклором даного регіону, участі в культурних заходах, покупці сувенірів і фотографуванню. До нових трендів можна віднести спад інтересу до туризму, орієнтованому на пасивний відпочинок, і вибір активного відпочинку і пізнавального туризму. Останнім часом росте інтерес до поїздок по історичних місцях і так названому «зеленому туризму» .

В останні тридцять років орієнтація розвинутих ринків на пропозицію привела до формування відповідних методів роботи туристських фірм. Уже сьогодні туристична пропозиція Польщі має зовсім іншу структуру, ніж десять років тому, коли продавався, головним чином, стандартний пакет, і він повинний був ощасливити як можна більшу кількість клієнтів. Головна задача туристичних фірм полягала в тому, щоб забезпечити туристам транспорт, що доставив би їх до однакових пляжів при стандартних готелях. Локальна туристична пропозиція була орієнтована на виконання досить схожих вимог і бажань туристів. В даний час туристи очікують зовсім іншого, що дозволяє зробити висновок про те, що туризм у XXI ст. буде разюче відрізнятися від туризму попередніх епох.

Стирання границь при проведенні економічної діяльності і концентрація капіталу вже спостерігаються у всіх сферах світової економіки. Ця тенденція виявляється і на туристському ринку, де усе більшу роль грають великі міжнародні концерни, що освоюють нові ринки і визначають напрямки змін, яким ці ринки піддадуться в найближчі роки (див.рис.2).

Великий вплив на ріст туризму і розширення його соціальної бази роблять матеріально-технічні фактори. На сучасному етапі структуру туристичного комплексу Польщі складають рекреаційні ресурси, матеріально-технічна база та інфраструктура рекреації.

Транспортна система Польщі склалася як частина єдиної транспортної системи соціалістичних країн, тому переважають напрями транспортних магістралей Захід — Схід. Останнім часом автомобільні вантажоперевезення перевищують залізничні. Особливо густа мережа автошляхів історично склалася на заході, південному заході та у центрі. Річкові перевезення здійснюються річками Одра, Вісла та каналами. Новим видом транспорту є трубопровідний, що має східно-західний напрям.

При формуванні туристської інфраструктури матеріальна база, призначена для розміщення туристів, займає одне з перших місць. Специфікою готельного господарства є те, що тут створюються послуги нематеріального характеру, що надаються безпосередньо споживачам.

Широкий розвиток готельних ланцюжків з їхньою мережею власних членів породив нову систему централізованого бронювання, що охопила велику частину готельної квоти (60−70%). Число номерів, що залишається, може бронюватися безпосередньо готелем. Така система надає великі переваги готелю, страхуючи її від спаду і підвищуючи прибутковість номерного фонду в несприятливі періоди року.

Основними закладами розміщення туристів у Польщі залишаються готелі. Вони класифікуються в Польщі по системі зірочок, з однієї до п’яти, є також готелі без зірочок. Крім того, зупинитися можна в мотелях і трактирах, розташованих при міжнародних магістралях, чи головних дорогах. Є також туристські бази для молоді, кемпінги. Також можна переночувати в старих замках, чи палацах дворянських садибах, розташованих у різних регіонах країни.

Польські готелі і по якості, і за цінами збігаються з європейською базою, тому розміщення в країні не можна назвати дешевим. Є багато приватних пансіонатів. Харчування — сніданки, тип сніданків залежить від готелю: є «шведський стіл», є «континентальні сніданки». Чим вище рівень готелю, тим більші шанси отримати там на сніданок «шведський стіл».

Аналізуючи дані таблиці 2, слід зробити висновок про те, що на сучасному етапі розвитку Польща є досить забезпеченою місцями для розміщення туристів, у порівнянні з минулими роками. Передусім це пояснюється кількістю щорічного потоку туристів, який, можна сказати, невпинно зростає протягом останніх років. Розширення кордонів ЄС дають змогу багатьом жителям Західної Європи відвідати Польщу, що, водночас, робить її привабливою на міжнародному туристичному ринку (Таблиця 3).

Щорічні вуличні ярмарки також збирають велику масу приїжджаючих. Вони проходять у Познані (червень, липень) і в Гданську (червень і серпень). Серед фестивалів міжнаціонального характеру слід зазначити джаз-фестиваль «Злота Тарка» у Варшаві у червні, Фестиваль Моцарта (середина червня — середина липня), Фестиваль сучасної музики «Варшавська осінь» (вересень), і «Jazz Jamboree» кінець жовтня.

У Кракові проходить найбільша кількість культурних подій у Польщі є Дні органної музики і Фестиваль студентських пісень у квітні, Польський фестиваль короткометражних фільмів у травні. Під час великоднього тижня проводиться знамените тижневе дійство Загалом, Польща є водночас діловим та культурним центром у Європі

.До рекреаційних ресурсів Польщі належать десятки курортів, які надають можливість з користю провести час і поправити здоров’я.

Польща є однією з туроутворюючих країн Європи. Виїзний і в'їздний види туризму досить динамічно розвиваються, однак економічні проблеми дещо гальмують цей розвиток. Високий рівень інфляції зробив цю країну недорогою для міжнародного туризму.

В другій половині 1990;х рр. значно зменшились витрати населення на туризм, було обмежено фінансування курортної медицини. Кризовий період продовжується і сьогодні.

Таблиця 2 показує зміни в структурі польських курортів в період гострої кризи. Помітно збільшилася кількість амбулаторних послуг.

Збільшилося число в'їзжаючих з Німеччини, країн СНД і Чехії, з інших західноєвропейських країн воно збільшилося в 2 рази. Польські туристи в основному стали їздити в Німеччину й інші країни Західної Європи, у Польщі переважає в'їздний туризм, але із входженням країни до ЄС, поляки отримали можливість відвідувати європейські столиці, уникаючи при цьому формальностей щодо візового режиму. Завдяки включенню в європейську інтеграцію, у поляків основним напрямом виїзного туризму стала Європа (див. діагр.3).

У цілому Польща має у своєму розпорядженні багаті природні рекреаційні і різноманітні культурні ресурси, що робить її притягаючою для туризму, однак невідповідність туристської інфраструктури сучасним західним стандартам дещо стримує розвиток туризму.

4. Регіональні відмінності розвитку туристичного комплексу і розміщення основних закладів туризму в Польщі

Польща — «Країна Костьолів», привабливий край для туристів. Вона відрізняється багатою природою, коштовними архітектурними й історичними пам’ятниками. Багато куточків країни зберегли свою первозданну красу, що вже майже не зустрічається в густо населеній Європі. Це насамперед Татри, Бещади і лісисті Бескиди на, Судети. На сході країни збереглися єдині в Європі великі незаймані ліси, у яких, крім прекрасної природи, викликають захоплення розташовані на вапнякових горах середньовічні замки. На півночі тягнеться ланцюг численних озер, розташованих серед мальовничих пагорбів і лісів. У Польщі збереглася унікальна екосистема Бебжанских боліт, одна з останніх у Європі натуральних болотистих територій. На морському узбережжі країни трохи стільник кілометрів пляжів із золотавим піском, піщані дюни.

Столиця Польщі Варшава розташована на берегах Вісли в центральній частині країни. Це найбільше місто Польщі (близько 1,8 млн. жителів), тут працюють, президент і уряд, це важливий економічний, науковий і культурний центр, найбільший залізничний вузол міжнародного значення і важливий туристичний центр. На лівому березі знаходиться історичний центр Варшави — Старе — місто, де зосереджені майже всі пам’ятники історії й архітектури, а на правобережжі, у Празі - промислові підприємства і житлові райони. Варшавське Старе місто занесене ЮНЕСКО в список пам’ятників міжнародного значення. Буквально заповнений середньовічними кам’яними будинками й оточений фрагментами старих фортечних стін з ровом і сторожовою вежею (Барбакан), Старе місто є своєрідною «візитною карткою» Польщі. Про трагічну історію Варшави нагадує Історичний музей Варшави в північній частині площі міста і пам’ятник Повстанцям на перетинанні Длугой вулиці і площі Красинських, а також Музей літератури на східній стороніВ окрузі Старого міста знаходиться ще кілька храмів і монастирських комплексів, створених у XIV—XVIII вв., що зберігають видатні твори мистецтва і пам’ятники національної культури — костьоли.

Замкова площа з іншої сторони служить початком Королівського тракту, що простягнувся до Виланова, що була заміською королівської резиденцією. Уздовж Королівського тракту збереглося чимало архітектурних пам’ятників, у першу чергу — палацово-парковий комплекс Королівські Лазенки (ХVІІ-ХVІІІ вв.) з пам’ятником Ф. Шопену і «Палацом на Острові» — один з найбільших парків у Європі. Не менш цікава фігура Божої Матері, пам’ятник А. Міцкевичу (1898 р У Средмєстьє варто відвідати площу Юзефа Пилсудского з аркадою прекрасного Саксонського палацу і могилою Невідомого солдата, Саксонський парк, пам’ятник Героям гетто, одну з найбільших у Європі площ Дефилад і помпезний Палац культури і науки (234 м. Висотою, 1955 р.) зі знаменитим «Годинником тисячоріччя».

Варто відвідати Національний музей, у якому зібрані багаті колекції польського і європейського живопису, а також музеї: прикладного мистецтва, технічний, державний археологічний, музей природної історії, музей Війська Польського і ще близько 30 музеїв.

Торунь — батьківщина Миколи Коперника, а також велике середньовічне ганзейске місто й одна з резиденцій лицарів-хрестоносців. Тут зберігся один з найбільших у Польщі комплексів готичної забудови, занесений ЮНЕСКО в список пам’ятників міжнародного значення.

Більшість пам’ятників архітектури зосереджено навколо ринку й уздовж вулиць старої частини, що відходять від його, міста. У центрі ринку знаходиться готична прямокутна Ратуша (XIII-XIV вв.), у якій нині працює Окружний музей, а поруч з ратушею — пам’ятник Копернику Краків — колишня столиця Польщі й одне з найчудовіши європейських міст, «колиска старої Речі Посполитої». Відомий з X століття, він входив до складу Ганзи, був місцем проживання польських королів, але справжній розквіт Кракова приходиться на XV-XVII ст., коли він був столицею найбільшої на той час держави Європи.

В окрузі Старого міста, розташованого в кільці парків Планти, збереглися сотні найцінніших архітектурних пам’ятників, а краківське Старе місто з Вавелем, районами Казимеж і Страдом у 1978 р. були включені ЮНЕСКО в список дванадцяти найцінніших пам’ятників світової спадщини культури.

Усі краківські дороги ведуть до Ринку — головної площі міста і найбільшої в Європі ринкової площі (4 тис. кв. м.), оточеної кам’яними будинками і палацами. У центрі площі - колишні торгові ряди Сукеннице, а на куті Гродской вулиці - костьол Св. Войцеха (Х-ХІ ст.), у якому зараз розміщується експозиція археологічного музею, присвячена ринкової площі. На ринку піднімаються також костьол Св. Варвари, вежа міської Ратуші (XV в.), а також готичний Мариацький костьол (костьол Діви Марії, 1223 р.), відомий на всю країну, виконаним з липового дерева, вівтарем Віта Ствоша, що вважається найціннішим готичним вівтарем у Європі (1477−1489 р.).

Центр міста знаходиться на Вавелі - високому пагорбі на березі Вісли, оточеному фортечними стінами і щільно забудованого історичними будинками, храмами і королівським палацом. Королівський замок (X-XIII ст.) поєднав у собі архітектурні елементи різних стилів і епох. У замку зберігаються численні скарби польської культури, серед найбільш коштовних експонатів — коронаційний меч Щербець і унікальна колекція середньовічних гобеленів, виготовлених у Фландрії. Один із самих шанованих храмів Польщі - Кафедральний собор Святих Станіслава і Вацлава на Вавелі (1359 р.), у якому коронувалися польські королі, а нині тут зберігаються найцінніші пам’ятники Польщі.

Особливої уваги заслуговують краківські музеї. Крім вже згаданих, варто назвати музей Чарториських на вул. Яна (один з найстаріших у Польщі), будинок-музей Яна Матейко (квартира й ательє видатного польського художника), Історичний музей Кракова, Виставка Зброї, Археологічний музей, Галерея польського живопису і скульптури XIX століття в Сукеннице, Музей Польської Авіації на алеї Іоанна Павла II і безліч інших.

За 10 км на південному сході від Кракова знаходиться знаменита Величка з її стародавньою соляною шахтою, занесеної в список світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Підземні вироблення розташовані на дев’ятьох рівнях і з'єднані між собою тонелями загальною довжиною більше 250 км., причому цей лабіринт із кожним роком росте, оскільки шахта діюча. У 1964 р. у Величці відкрито підземний санаторій, де лікують астму, а навколо шахт — безліч костьолів і «шахтний замок». Ця унікальна соляна шахта щороку притягує все більше і більше туристів.

За 40 км на захід від Кракова знаходиться святиня паломництва — Кальварія-Зебжидовска, по кількості прочан поступається лише Ченстохове. Монастирський комплекс (XVII в.) площею більш 300 га славиться своїм барочним костьолом з іконою Божої Матері з Дитиною, а також своїми каплицями (більш 40), розташованими за аналогією з Єрусалимом. Більше трьохсот років у Страсний тиждень у Кальварії-Зебжидовской проходять Господні Містерії, що представляють останні дні життя Христа. На захід від Кракова знаходиться містечко Вадовице, у якому народився і провів своє дитинство Кароль Войтилла, відомий зараз як римський папа Іоанн Павло II (будинок-музей влаштований у його будинку).

Гданськ — одне із самих древніх міст країни, що складається в наш час із трьох самостійних міст — власне Гданська, Сопота і Гдині (Тригород). Про тисячолітню історію міста Гданська свідчать численні визначні пам’ятки міста, серед яких особливу увагу притягує цистеріанский собор в Оливі (XII в.) з одним із кращих у Європі органом (1788 р.), францисканський монастир (1514 р.), у якому зараз розташовується Національний музей, історичний комплекс гданський «Старувки».

Сопот — один із самих престижних курортів балтійського узбережжя. Тут цікавими є найдовший у Європі півкілометровий мол, комфортабельний комплекс Північних купалень, у якій проводиться Міжнародний фестиваль пісні, двокілометрова смуга Північного парку і головна вулиця міста — Бохатерув Монте-Кассино.

Гдиня — один із самих великих портів Балтійського моря. Оскільки місто відносно молоде, пам’ятників старовини тут практично немає, але знаходиться безліч музеїв — Військово-морський музей, Океанографічний з морським акваріумом, Музей міста, Морський музей з відділенням на військовому кораблі «Блискавиця».

Познань — столиця Великопольщі, історичного регіону, де більше тисячі років тому створювалася польська держава. В даний час Познань є одним з найважливіших промислових, торгових, культурних, наукових і туристичних центрів країни. Історичним центром міста є Тумский Острів, на якому височіє найдавніший храм Польщі, зведений у Х-XV ст. і перебудований згодом у готичному стилі, а також Золота Каплиця з надгробними пам’ятниками першим польським королям — Мешко I і Болеславові Хороброму. Не менш цікавий Старий Ринок з чудовою ренесансною Ратушею. Візитною карткою міста вважаються костьол Св. Войцеха і монастир Босих кармелітів.

Щецин — древнє торгове місто в усті р. Одра, один з центрів середньовічної Ганзи, а також древня столиця поморського князівства. Навколо Щецина тягнеться низка курортів — Свиноуйсьце, Мендзиздроє, Колобжег і ін. Значну увагу притягує Старе місто, замок поморських князів (XIV ст., у наші дні тут розташований Театр опери й оперети, театр і виставочні зали), Національний музей, готична Ратуша, костьол Св. Петра і Павла (1124 р.), готичні собор Св. Яна Євангеліста і кафедральний собор Св. Якуба, у якому зараз знаходиться Єпархіальний музей.

Люблін — один із самих старих міст, що мають насичену історію, відомий з Х століття і знаходиться дещо в стороні від основних туристичних маршрутів країни. Тут особливо цікаві старі звивисті вулички, середньовічні оборонні спорудження і вежі, каплиця Св. Трійці (1418 р.) а також Люблінський замок (XIII-XIX ст.), у якому зараз знаходиться прекрасний музей. Ринкова площа з будинком суду (XVI в.) і безліччю старих будинків. На південному-сході від Любліна знаходиться сумний пам’ятник історії - другий по величині в Європі концентраційний «табір смерті» Майданек, у якому загинуло більш 360 тис. В’язнів.

Гнезно — перша історична столиця Польщі, центр «П'ястовського шляху», що з'єднує місця, пов’язані з початком утворення давньопольської держави. Тут «народився» польський герб, почався процес об'єднання слов’янських племен і було утворено перше єпископство країни. Головна визначна пам’ятка міста — «Королівський пагорб» чи «пагорб Леха», зі стародавнім католицьким костьолом. Не менш цікавий і Музей становлення польської держави ім. Болеслава Хороброго.

У країні є всі умови для активного відпочинку і заняття спортом. Регіон Балтики і Помор’я — це понад 500 км. піщаних морських пляжів з поясом прибережних дюн, бурштинові поклади, прекрасні умови для водяних видів спорту, сотні озер (Лебско, Жарновецке, Вицко, Буково, Ямно й ін.), чисті ріки, багаті ліси і мальовничі пагорби. На березі моря є безліч курортних містечок — Дарлувко, Криніца Морска, Леба, Нехоже, і безліч національних парків.

На північному сході, у Мазурському і Ломжинському воєводствах, третина території займають густі ліси, у яких створені знамениті національні парки — Біловезький, Нарвянский, Парк Книшинської пущі й ін., а також тисячі чистих озер. Для бажаючих організовують платну риболовлю і полювання.

У підніжжі Польських Татрів на півдні країни розташована «зимова столиця» Польщі - Закопане. На висотах від 850 до 1120 м. Створено більш 60 км прекрасно підготовлених трас різної складності, мережа підйомників, безліч атракціонів, музеїв і Національний парк Татрів площею 211,6 кв. км. Для альпінізму і трекінгу прокладені траси до вершин Каспрови Верх, Малолачняк, Чемняк і ін.

Загалом, якщо поглянути на карту Польщі та знайти на ній основні заклади розміщення туристів, то можна помітити, що вони розміщені досить рівномірно по всій території країни. Крім того Польща не зазнає різких сезонних коливань потоків туристів. Це пов’язано передусім із розміщенням основних культурно-історичних пам’яток. Приймаючи в увагу біокліматичні властивості, у Польщі можна виділити шість регіонів: