Аналіз витрат підприємства

Курсова робота

АНАЛІЗ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

Вступ

Одним з найважливіших завдань аналізу господарської діяльності є оцінка дій господарюючого суб'єкта, що полягає в аналізі його умов господарювання, а також результатів даного процесу. Аналітик після оцінки діяльності підприємства, його витратної та доходної частини, аналізує його фінансову звітність.

Важливе значення відіграє науково-обгрунтований аналіз витрат підприємства, що формує інформацію про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартості виробництва і реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи підприємства і об'єднань.

Аналіз витрат підприємства має найбільшу специфіку в зв’язку з особливостями технології виробництва на підприємствах різних галузей і підгалузей промисловості та сільського господарства.

Актуальність теми дослідження визначається важливістю аналізу виробничих та інших витрат з метою удосконалення організації виробничого процесу, з метою зниження собівартості продукції та підвищення обсягів реалізації продукції. Саме ефективна організація виробничого процесу та контролю за витратами повинна активно сприяти подальшій модернізації виробництва і, відповідно, попиту на продукцію.

Метою роботи є обґрунтування теоретичних і дослідження методологічних положень з аналізу витрат підприємства, а також розробка практичних рекомендацій по удосконаленню методики аналізу витрат.

На основі мети роботи ставилися наступні завдання:

— здійснити огляд літературних джерел з аналізу витрат підприємства;

— розглянути нормативно-правове регулювання аналізу витрат;

— надати організаційно-економічна характеристика підприємства;

— встановити економічну сутність та класифікація витрат підприємства;

— провести аналіз витрат виробництва продукції;

— здійснити аналіз прямих витрат;

— проаналізувати непрямі витрати підприємства.

Об'єктом дослідження є аграрне підприємство ТОВ «Гренвіс», с. Криштопівка, Іллінецького району, Вінницької області. Відповідно до об'єкту, предметом дослідження є аналіз виробництва продукції рослинництва на досліджуваному підприємстві.

Джерелами вихідної інформації, що використовувалась у дослідженні були наукові статті, монографії, положення (стандарти) бухгалтерського обліку), фінансова звітність підприємства тощо.

Дослідженню проблем аналізу витрат підприємства присвячені праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, таких як Бутинець, Гура Н. О., Давидов Г. М., Болюх М. А., Загородній А.Г., Кадуріна Л.О., Нашкерська М. А., Пушкар М. С., Сопко В. В., Цал-Цалко Ю.С. та інші.

Як основний метод дослідження у курсовій роботі застосований системний підхід до вивчення економічних процесів у їх взаємозв'язку та взаємозалежності з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків. Зокрема, операційні витрати підприємства розглядаються як організована врегульована система, що покладена в основу господарської діяльності і є необхідною умовою забезпечення стабільного фінансового стану суб'єкта господарювання.

Структура курсової роботи складається із трьох розділів. У першому розділі ми зробимо огляд економічних джерел та нормативно-правової бази, що регулює аналіз витрат підприємства; в наступному розділі здійснимо оцінку фінансового стану підприємства; в третьому розділі встановимо економічну сутність витрат, проаналізуємо витрати виробництва продукції рослинництва та тваринництва, а також прямі і непрямі витрати підприємства.

1. Теоретичні аспекти аналізу витрат підприємства

1.1 Огляд літературних джерел з аналізу витрат підприємства

витрати економічний правовий Питання вдосконалення аналізу господарської діяльності повинні розглядатися в тісному зв’язку з методами економічного аналізу, оскільки без цього неможливе прийняття обґрунтованих економічних рішень. Зміст і методика аналізу постійно оновлюється зі спрямуванням на потреби ринкової економіки й управлінські потреби підприємства. Дослідженню теми аналізу витрат підприємства присвячували свої праці вітчизняні та зарубіжні фахівці, однак і до цих пір існують окремі питання і проблеми, що залишаються відкритими. Нами було досліджено ряд літературних джерел, а тому їх короткий огляд викладений нижче у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Огляд літератури з аналізу витрат підприємства

Розглянувши і проаналізувавши огляд літературних джерел з аналізу витрат підприємства, можемо зробити висновок, що дану тему опрацьовувала значна кількість авторів, хоча тим не менш багато питань залишаються відкритими. При написанні курсової роботи розглядались різні їх погляди та думки. Авторські дослідження щодо аналізу виробничих витрат підприємства вагомі, але оскільки аналіз — це категорія не статична, то необхідно розробляти все нові і нові дослідження даної теми. Адже кожен рік виникають певні зміни у сфері бухгалтерського обліку та аналізу у зв’язку з гармонізацією національних стандартів обліку та аналізу з міжнародними, що зумовлює зміни в методиці аналізу.

1.2 Нормативно-правове регулювання аналізу витрат

Немає жодної сфери діяльності, яка б в тій чи іншій мірі не регламентувалась. Аналіз не є виключенням, він регламентується низкою законів, а також положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Нормативні акти, що регулюють процес здійснення господарської діяльності, зокрема і аналіз виробництва продукції на підприємстві, приведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Нормативно-правове забезпечення аналізу витрат виробництва

Отже, розглянувши та проаналізувавши таблицю 1.2., можна визначити, що в цілому в Україні є сформована законодавча база, яка регулює аналіз витрат підприємства. Разом із тим нормативно-правова база не є довершеною і потребує певних коригувань та уточнень щодо витрат виробництва. Це стане можливим за умови максимального наближення вітчизняних стандартів ведення обліку до міжнародних. Цей процес є довготривалим, але тим не менш Україна поступово рухається у даному напрямку.

2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гренвіс» (в подальшому «Товариство»), утворене шляхом повної реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» с. Криштопівка, Іллінецького району у 2001 році.

Товариство є повним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» с. Криштопівка, з дня вилучення останнього із державного реєстру і приймає всі його права за укладеними ним угодами з юридичними та фізичними особам до закінчення строку цих угод.

Товариство є юридичною особою з часу його державної реєстрації у встановленому порядку, володіє відособленим майном на правах часткової власності Учасників, має самостійний баланс, поточний, валютні та інші рахунки в українських та зарубіжних банках, круглі печатки Товариства та кутовий штамп зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, знак для товарів і послуг та інші реквізити.

Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права, здійснювати різнобічну виробничу, господарську, комерційну, науково-технічну, сервісну та іншу діяльність, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському, адміністративному та третейському суді.

Місцезнаходження (адреса) Товариства: Україна, Вінницька область, Іллінецький район, с. Криштопівка, вул. Хутірська, буд. 4.

Товариство створене з метою більш повного задоволення попиту покупців на товари, здійснення широкого спектру послуг, комерційної діяльності, іншої діяльності, передбаченої Статутом (додаток 1) і яка не суперечить чинному на території України законодавству, а також реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників і членів трудового колективу Товариства.

Основними видами діяльності Товариства є:

— вирощування зернових та технічних культур;

— розведення ВРХ;

— надання послуг у тваринництві;

— виробництво борошна;

— виробництво сумішей для годівлі тварин;

— виробництво яловичини;

— надання послуг у рослинництві.

Майно Товариства є власністю Товариства і складається із основних фондів та обігових засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства. Майно знаходиться в його повному розпорядженні і вилученню не підлягає.

Товариство самостійно здійснює свою діяльність на принципах самозабезпечення, самофінансування та самоокупності, несе відповідальність згідно з чинним законодавством за наслідки своєї діяльності і виконання взятих на себе зобов’язань перед держбюджетом у частині своєчасної сплати податків і установами банку в частині своєчасного розрахунку за кредит.

Товариство самостійно на основі замовлень та договорів планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку.

Фінансові ресурси Товариства формуються за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), кредитів, коштів, отриманих від продажу цінних паперів, пожертвувань, дарів та інших фінансових засобів, З виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших надходжень вносяться податки, страхові платежі, виплачуються відсотки по кредитах, відшкодовуються матеріальні та прирівняні до них витрати, витрати по оплаті праці.

Чистий прибуток поступає в повне розпорядження Товариства, яке самостійно визначає напрямок використання цього прибутку.

За рахунок чистого прибутку Товариство формує Резервний фонд та інші фонди за рішенням Загальних зборів Учасників. Порядок формування, використання і розміри вказаних фондів визначаються рішенням Загальних зборів Учасників. Загальні збори Учасників можуть прийняти рішення про створення інших фондів Товариства.

Резервний фонд створюється в розмірі 25% Статутного фонду (капіталу). Резервний фонд формується за рахунок відрахувань від прибутку до досягнення зазначеного розміру. Щорічні відрахування в Резервний фонд складають не менш як 5% чистого прибутку Товариства. Після припинення формування Резервного фонду вказані відрахування від чистого прибутку можуть направлятися на формування інших фондів.

Кошти Резервного фонду використовуються для відновлення нестачі особистих обігових засобів, на оплату праці у випадку відсутності коштів фонду оплати праці, а також на покриття непередбачених витрат і збитків Товариства.

Частина чистого прибутку, що залишилася Товариству, підлягає розподілу між Учасниками за підсумками роботи за період, що визначається Загальними зборами Учасників, пропорційно розмірам часткових внесків Учасників у Статутному фонді (капіталі) Товариства. За рішенням Загальних зборів Учасників частка прибутку, що належить Учаснику, може бути виплачена в натуральній формі.

Оплата праці робітників Товариства проводиться за рахунок коштів Товариства. Порядок оплати праці визначається положенням про оплату праці, затвердженим директором за згодою Загальних зборів Учасників.

Трудові прибутки кожного робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи Товариства і максимальними розмірами не обмежуються.

Аналіз фінансового стану виконаємо згідно методичних рекомендацій щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств — емітентів облігацій, що були схвалені аудиторською палатою України від 23 лютого 2001 р. протокол № 99.

Розглянемо аналіз майнового стану підприємства. Результати подамо у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Аналіз майнового стану ТОВ «Гренвіс»

Проаналізувавши майновий стан ТОВ «Гренвіс» ми можемо зробити висновок, що ситуація є задовільною. Позитивним є те, що коефіцієнт зносу хоч і не значно, але зменшився за 2012 рік. Коефіцієнт оновлення зменшився досить суттєво — на 0,896 що є негативним Позитивним є те, що коефіцієнт вибуття основних засобів дорівнює нулю у 2010;2012 роках, а отже він менший, ніж коефіцієнт оновлення основних засобів, що становить всього 0,442. Таким чином, основні засоби підприємства оновлюються, ніж вибувають.

Далі проаналізуємо ліквідність підприємства, дані наведемо у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Аналіз ліквідності ТОВ «Гренвіс»

З наведеної вище таблиці 2.2. ми бачимо, що у 2012 році ліквідність підприємства значно погіршилась. Зокрема зменшився коефіцієнт покриття та коефіцієнт швидкої ліквідності Також варто відзначити збільшення чистого оборотного капіталу до 8852 тис. грн., натомість в 2010 році він був 8389 тис. грн. Разом із тим, незважаючи на негативну динаміку, коефіцієнти ліквідності перевищують нормативні значення, що свідчить про те, що підприємство залишається ліквідним.

Далі проведемо аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства. Дані наведемо у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) ТОВ «Гренвіс»

Платоспроможність підприємства у 2012 році порівняно з 2010 роком погіршилась. Коефіцієнт автономії знизився на 0,098 і становив 0,864 у 2012 році. Коефіцієнт фінансування збільшився, що згідно нормативних даних також є негативним. Забезпеченість власними оборотними засобами також різко знизилась, адже зменшився відповідний коефіцієнт до 2,580 у 2012 році, коли у 2010 році він становив 18,72. Маневреність власного капіталу поступово зменшується, про що свідчить зменшення однойменного коефіцієнту.

Наступним кроком буде аналіз ділової активності підприємства. Результати аналізу відобразимо у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Аналіз ділової активності ТОВ «Гренвіс»

Проаналізувавши ділову активність ТОВ «Гренвіс», ми дійшли висновку, що підприємству не загрожують проблеми, пов’язані із неплатежами. Про це свідчать показники оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості та періоди їх погашення. Зокрема період погашення кредиторської заборгованості збільшився з 48,97 дні до 52 дня, що є досить не суттєвим. Крім того період погашення дебіторської заборгованості знизився з 178,7 дня до 111,2 дня, що є досить непоганим показником.

Наступним і завершальним етапом аналізу фінансового стану підприємства буде аналіз рентабельності та прибутковості ТОВ «Гренвіс». Результати аналізу приведені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Аналіз рентабельності та прибутковості ТОВ «Гренвіс»

Провівши даний аналіз, можемо стверджувати, що показники рентабельності та прибутковості ТОВ «Гренвіс» у 2011 році покращились у порівнянні із 2010 роком. Зросли усі показники. Відчутним є зростання рентабельності власного капіталу, коефіцієнт якого у 2012 році становив 0,513, а у 2010 році - 0,3, що свідчить про ефективне його використання. Крім того, рентабельність діяльності також зросла і у 2012 році становить 0,467, що на 0,094 більше, ніж у 2010 році.

Отже, в цілому у ТОВ «Гренвіс» добрий фінансовий стан з непоганим рівнем рентабельності та ліквідності. Платоспроможність та фінансова стійкість також на непоганому рівні. Підприємству варто приділити увагу збереженню даних показників, адже динаміка їх переважно негативно, хоч поки вони і залишаються на високому рівні.

3. Аналіз витрат підприємства

3.1 Економічна сутність та класифікація витрат підприємства

Діяльність будь-якого підприємства неможлива без витрат, що можуть бути пов’язані як із виробництвом, так і з управлінням даним суб'єктом господарської діяльності.

Витрати — це зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

Прямі матеріальні витрати — це вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Інші прямі витрати являють собою всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на й" справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

До загальновиробничих витрат відносять наступні:

1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

2. Амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення.

3. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

4. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва.

5. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

6. Витрати на обслуговування виробничого процесу.

7. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

8. Інші витрати.

Крім того, витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

— загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо):

— витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

— витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

— витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

— амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

— витрати на врегулювання спорів у судових органах;

— податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім таких, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

— плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги;

— інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того виділяють інші операційні витрати, до їх складу включаються:

* витрати на дослідження та розробки;

* собівартість реалізованої іноземної валюти;

* собівартість реалізованих виробничих запасів;

* сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

* втрати від операційної курсової різниці;

* втрати від знецінення запасів;

* нестачі й втрати від псування цінностей;

* визнані штрафи, пеня, неустойка;

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. Але в будь-якому випадку на особливу увагу заслуговує перевірка матеріальних витрат, оскільки, вони мають найбільшу питому вагу у структурі витрат на виробництво продукції.

Непрямі витрати — витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. Яскравим прикладом непрямих витрат є фінансові витрати.

До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій — стихійних лих, пожеж, повеней, крадіжок тощо.

3.2 Аналіз витрат виробництва продукції

Витрати на виробництво продукції рослинництва у плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно і затверджує наказом про облікову політику.

Приблизний перелік статей витрат у рослинництві такий:

Витрати на оплату праці.

Відрахування на соціальні заходи.

Насіння та садивний матеріал.

Паливо та мастильні матеріали.

Добрива.

Засоби захисту рослин.

Роботи та послуги.

Витрати на ремонт необоротних активів.

Інші витрати на утримання основних засобів.

Інші витрати:

Непродуктивні витрати (в обліку).

Загальновиробничі витрати.

На ТОВ «Гренвіс» до статті «Витрати на оплату праці» включаються основна й додаткова оплаті праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (у т. ч. трактористів-машиністів). У складі цих витрат враховується оплата праці за весь період — від початку виробничого процесу (підготовка ґрунту) до його завершення (доробка сільськогосподарської продукції в межах технологічного процесу).

Оплата праці нараховується, виходячиз обсягу виконаних робіт або виходу продукції, а також відпрацьованого часу на підставівідповідних первинних документів. Відображення витрат на оплату праці відбувається всумарному вираженні а затрати праці на виробництво враховуються в людино-годинах. Вартість натуроплати у сукупному оподатковуваному доході обчислюють за відпускною піною такої продукції стороннім споживачам у місяці, в якому нарахували зарплату До статті «Відрахування на соціальні заходи» включаються:

— внески на обов’язкове державне пенсійне страхування;

— внески на обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням та похованням;

— внески на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

— внески на обов’язкове державне соціальне страхування віз нещасних випадків на виробництві [22,121].

На ТОВ «Гренвіс» до статті «Насіння та садивний матеріал» включаються вартість насіння та садивного матеріалу власного виробництва і придбаного, використаних для посіву (посадки) відповідних сільськогосподарських культур та насаджень, крім матова багаторічних насаджень. Витрати на підготовку насіння до посіву (протруювання сортування тощо), навантаження та транспортування насіння до місця посіву ж включаються до його вартості, а відносяться на виробництво певної сільськогосподарської культури (групи культур) за відповідними статтями витрат.

За статтею «Паливо та мастильні матеріали» обліковується вартість нафтопродуктів, витрачених машинно-тракторним парком, комбайнами й іншими сільськогосподарськими машинами на роботах у рослинництві.

До статті «Добрива» включаються витрати на внесені в грунт під сільське-господарські культури органічні (гній, торф, компост, сидеральні добрива тощо) мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива.

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх у транспортні засоби й розкидувачі, вивезення в поле та внесення в грунт списуються на конкретну сільськогосподарську культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат і до даної статті не включаються.

До статті «Засоби захисту рослин» включається вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічні їх засобів, яра використані для боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин.

Витрати, пов’язані з обробкою посівів сільськогосподарських культур на ТОВ «Гренвіс» та багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використання матеріалів), відносять на відповідай культури (групи культур) або ви багаторічні насадження за певними статтями витрат (пальне, оплата праці тощо).

Вартість матеріальних цінностей, віднесена на витрати виробництва, залежить від методу їх оцінки. При відпуску запасів у виробництво можна використовувати; наступні методи їх оцінки:

— ідентифіковано собівартості відповідної одиниці запасів;

— середньозваженої собівартості;

— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

— собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);.

— нормативних витрат.

Матеріали сільськогосподарського призначення, сільськогосподарська продукція власного виробництва минулих років відносяться на витрати за їх фактичною собівартістю, а продукція власного виробництва поточного року — за плановою, з коригуванням її в кінці року до рівня фактичної.

Підприємствам надано можливість самостійно обирати методи оцінки запасів при їх вибутті. Прийнятий порядок оцінки закріплюється в наказі про облікову політику підприємства [23,88].

У статті «Роботи та послуги» відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду для зрошення та інші послуги, надані водогосподарськими організаціями (крім робіт та послуг, витрати на які включаються до інших статей).

До складу цієї статті включають вартість послуг власного й залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту. Витрати відносяться на окремі об'єкти планування та обліку, виходячи з обсягів робіт, пов’язаних із перевезенням вантажів (у тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо).

Вартість послуг електро-, тейло-, водо — та газопостачання визначається з включенням вартості відповідно електричної, теплової енергії, води, газу, одержаних зі сторони та вироблених на власному підприємстві.

Сума плати за воду для зрошення визначається, виходячи з тарифів, затверджених у встановленому порядку, та обсягів водопостачання для поливу певних сільськогосподарських культур та угідь, а також для інших виробничих потреб.

До вартості послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив, що надані сторонніми підприємствами та організаціями, не включається вартість отрутохімікатів та добрив.

На ТОВ «Гренвіс» до складу статті «Витрати на ремонт необоротних активів» включають:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість паливно-мастильних матеріалів, використаних на ремонт;

б) витрати на ремонт плівкових теплиць і парників;

в) вартість послуг сторони Не організацій та власних майстерень технічного обслуговування і поточного ремонту необоротних активів, що використовуються в рослинництві.

До статті «Інші витрати на утримання необоротних активів» включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо у виробництві продукції рослинництва.

До складу цих витрат відносять:

а) витрати на оплату праці персоналу, який обслуговує необоротні активи (крім трактористів — машиністів та інших працівників, зайнятих у технологічному процесі виробництва сільськогосподарської продукції тощо), механіків, сторожів, місць зберігання техніки тощо;

б) амортизаційні відрахування, які прямо не відносять на певні об'єкти обліку витрат (сільськогосподарські культури).

На ТОВ «Гренвіс» у статті «Інші витратив відображаються витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом певної продукції і не включені до жодної із зазначених статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзутгя, що видаються працівникам, а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;

б) платежі за страхування врожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров’я, у випадках, передбачених законодавством;

в) інші витрати; що включаються до собівартості продукції і не віднесені до цієї та інших статей витрат.

До складу статті «Непродуктивні витрати» (в обліку) відноситься брак у виробництві, яким вважаються роботи, що не відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам, і витрати на виправлення браку.

У статті «Загальновиробничі витрати» відображаються бригадні, цехові та загальновиробничі витрати рослинництва. Ці витрати обліковуються на окремому субрахунку рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» й розподіляються між об'єктами планування й обліку пропорційно до загальної суми витрат, за винятком вартості насіння, і відносяться на собівартість лише тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи галузі.

У таблиці 3.1. проаналізуємо витрати на виробництво продукції рослинництва.

Таблиця 3.1. Аналіз витрат на виробництво продукції рослинництва

Отже, у таблиці 3.1. ми проаналізували динаміку витрат виробництва продукції рослинництва. В цілому за 3 роки сума витрат зросла на 5033,2 тис. грн., тобто майже вдвічі. Тенденцію до зменшення не виявляють жодні з витрат. Найбільш суттєво зросли витрати на нафтопродукти — 1721 тис. грн. у звітному 2012 році проти 661,2 тис. грн. у базовому 2010 році, та витрати на оплату праці працівникам рослинництва — 1705,3 тис. грн. у 2012 році проти 654,4 тис. грн. у 2010 році.

Тваринництво ТОВ «Гренвіс» не займається, а тому галузь рослинництва є єдиною ланкою виробництва не підприємстві.

3.3 Аналіз прямих витрат

Прямі затрати — це витрати, пов’язані з виробництвом певних видів продукції (сировина, матеріали, зарплата виробничих робітників і т.д.). Вони прямо відносяться на той чи інший об'єкт калькуляції.

Непрямі витрати пов’язані з виробництвом декількох видів продукції і відносяться на об'єкт калькуляції шляхом розподілу пропорційно відповідній базі (основній і додатковій заробітній платі робітників або всім прямим витратам). Прикладом непрямих витрат є загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів.

Загальна сума витрат може змінюватись із-за об'єму випуску продукції, її структури, рівня змінних затрат на одиницю продукції і суми постійних витрат.

Як правило, найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції займають затрати на сировину і матеріали. Загальна сума по цій статті залежить від об'єм виробництва продукції, її структури і зміни питомих затрат на окремі вироби.

Питомі затрати на окремі вироби в свою чергу залежать від кількості (маси) витрачених матеріалів на одиницю продукції і середньої ціни одиниці матеріалів. Розрахунок впливів даних факторів проводиться способом ланцюгових підстановок.

Аналогічним чином вивчаються затрати по статті «Заробітна плата». Загальна сума прямої зарплати залежить від об'єму виробництва товарної продукції, її структури і рівня затрат на окремі вироби, які, в свою чергу, залежать від трудомісткості і рівня оплати праці на одну людину.

Для розрахунку впливів даних факторів на зміну суми прямої зарплати по видах продукції використовується спосіб ланцюгових підстановок.

Отримані результати показують, по яких видах продукції має місце перевитрата по засобів на оплату праці, а по яких — економія і за рахунок чого. В основному перевитрата зарплати виправдовується збільшенням випуску продукції.

Непрямі затрати в собівартості продукції представлені наступними комплексними статтями: витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, комерційні витрати. Аналіз цих витрат проводиться шляхом порівняння фактичної їх величини на гривню товарної продукції в динаміці за 5−10 років, а також з плановим рівнем звітного року.

Таке співставлення показує, як змінилась їх доля в вартості товарної продукції в динаміці та в порівнянні з планом, і яка спостерігається тенденція — росту чи зниження. В процесі подальшого аналізу виясняють причини, що викликали абсолютні і відносні зміни витрат.

Витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання включають:

амортизацію машин і технологічного обладнання;

затрати на їх утримання (включають затрати на проведення капітальних, поточних і профілактичних ремонтів — залежать від об'єму ремонтних робіт, їх складності, степені спрацьованості обладнання, вартості запасних частин і ремонтних матеріалів);

затрати на їх експлуатацію (залежать від кількості об'єктів, що експлуатується, часу їх роботи і питомих витрат на одну верстато-годину роботи);

витрати по внутрішньозаводському переміщенню вантажів (залежать від виду транспортних засобів, що використовуються, повноти їх використання, ступеня використання виробничої програми, економного використання засобів);

спрацювання МШП;

інші затрати.

Загальновиробничі і загальногосподарські витрати включають в себе:

зарплата працівників апарату управління;

утримання основних фондів, таких, як амортизація, освітлення, опалення, водопостачання;

затрати на поточний ремонт, випробування, досліди;

утримання легкового транспорту;

витрати по відрядженнях;

витрати на утримання вартової охорони;

оплата простоїв;

втрати від псування і недостачі матеріалів і продукції;

податки і відрахування від зарплати;

витрати на охорону праці;

інше.

Аналіз загальновиробничих і загальногосподарських витрат мають велике значення, так як вони також мають велику питому вагу в собівартості продукції.

Аналіз структури прямих витрат ТОВ «Гренвіс» відповідно до даних звітної форми 50-сг наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Аналіз прямих витрат ТОВ «Гренвіс» за 2010;2012 рр.

Отже, на основі даних звіту про основні економічні показники діяльності підприємства нам вдалось проаналізувати зміну прямих витрат в динаміці за три останні роки. В цілому, витрати підприємства зростають. Скоротились лише прямі матеріальні витрати рослинництва в цілому, зокрема за рахунок зменшення витрат на сировину та посадкові матеріали. Прямі витрати на оплату праці зросли, оскільки протягом 2010;2012 року рівень мінімальної заробітної плати та соціальних стандартів постійно зростав, а кількість співробітників не зменшувалась. Інші прямі та загальновиробничі витрати у 2012 році зросли на 135,7 тис. грн. порівняно із базисним 2010, що також є дуже суттєвим.

3.4 Аналіз непрямих витрат підприємства

Інформація про витрати являється основою всієї системи управлінського обліку на підприємстві незалежно від того, які в цієї організації цілі, структура та особливості створюваної продукції. Проте навіть підприємства, які працюють не для отримання прибутку, майже завжди оцінюють ефективність своєї діяльності за показниками ефективності використання ресурсів.

Витрати — це вартісна оцінка ресурсів, що використанні підприємством в процесі своєї діяльності.

Всі витрати, які можуть бути прямо віднесені на конкретний вид продукції є прямими, ті ж які прямо віднести на виробництво того чи іншого виду продукції не можна, будуть відноситись до непрямих (накладних) витрат. Визначення терміну «непрямих» витрат дають чимало науковців (подано в таблиці 3.3.), які досліджують значення непрямих витрат в обліку.

Таблиця 3.3. Визначення терміну «непрямі витрати»