Методи роботи учнів з підручником на уроках історії
Робота над планом по тексту підручника може йти інакше. Наприклад, при вивченні історії повстання в Єгипті у 1750 р. до н.е. Вчитель по ходу розповіді записує на дошці план: причини повстання, учасники повстання, вимоги повсталих або «проти кого і за що повстали», причини поразки повстанців. Після розповіді і бесіди про повстання учні закріплюють матеріал читанням параграфа. Потім вони вказують… Читати ще >
Методи роботи учнів з підручником на уроках історії (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Методи роботи учнів з підручником на уроках історії.
План.
1. Знайомство з підручником і загальні прийоми роботи з ним.
2. Особливості роботи з підручником в процесі пояснення нового матеріалу.
3. Текст підручника як джерело першопочаткового знання.
4. Робота з текстом підручника як важливий елемент розвивального навчання.
1. Знайомство з підручником і загальні прийоми роботи з ним Курс «Вступ до історії України. 5 клас» є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів. Історичній пропедевтиці властива своєрідна мета й засоби її втілення, не тотожні систематичним курсам історії в загальноосвітніх навчальних закладах. Головне завдання курсу «Вступ до історії України. 5 клас» — підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань в наступних класах, сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову, прищепити інтерес до її вивчення. Все це і визначає особливості роботи з підручником у 5 класі.
Знайомство учнів з підручником у 5 класі слід починати з характеристики його хронологічних рамок, структури підручника, особливості його побудови, різними видами тексту, питаннями і завданнями, а також з ілюстраціями і учбовими картами.
На уроках в 5 класі слід застосовувати метод пояснювального читання. Він складається із органічно зв`язаних між собою елементів читання, роз`яснення і доповнення прочитаного, розгляду ілюстрацій, бесіди.
При пояснювальному читанні виділяються абзаци і окремі речення, їх складові, визначається головна думка, виявляються смислові зв`язки, а також зв`язки та ілюстрації.
Завдання по підручнику поступово ускладнюються. Діти вчаться знаходити фактичний матеріал (наприклад, власні імена і дпти), виписувати їх, формулювати відповіді самостійно, так як в готовому вигляді їх в підручнику немає.
Першочергове завдання вчителя — привчити учнів виділяти незрозумілі місця тексту, невідомі їм терміни. Важливо навчити учнів не пропускати невідомі слова і вирази, а шукати їм пояснення, звертаючись до вчителя чи до словників.
Для організації ефективної роботи учнів вчитель може використати пам`ятку адресовану учням:
1. Прочитай весь параграф і склади загальне учвлення про описані в ньому події і явища. Уважно розглянь карти, схеми, ілюстрації.
2. Зверни особливу увагу на виділені в підручнику факти, висновки, ідеї.
3. Склади розгорнутий план, він полегшить підготовку домвшнього завдання.
4. Постарайся узгодити з матеріалом підручника те, що побачив і почув на уроці.
5. У випадку необхідності переглянь параграфи, вивчені раніше.
6. Перевір чи знаєш ти матеріал теми, перекажи його, спочатку користуючись планом, потім без нього.
7. Підготуй відповіді на запитання і завдання, які розташовані в кінці параграфа.
До важливих елементів роботи з підручником слід віднести складання плану параграфу. Так, у 6 класі план можна починати складати вже на першому уроці по темі «Стародавній Єгипет». Зокрема, складання плану для підзаголовків «Землеробство — основне заняття єгиптян» і «Початок обробки металів» допоможуть учням встановити взаємозв`язок фактів в історії: спочатку змінюється техніка, покращуються знаряддя праці, виникають нові галузі виробництва, і лише тоді відбуваються зміни в соціальній структурі суспільства. Так, перехід до орного землеробства привів до панівного становища чоловіказ переходом до металу виділились ремісники. Послідовність цих явищ закріплюється в пам`яті учнів і допомагає усвідомленню їхнього взаємозв`язку.
Робота над планом по тексту підручника може йти інакше. Наприклад, при вивченні історії повстання в Єгипті у 1750 р. до н.е. Вчитель по ходу розповіді записує на дошці план: причини повстання, учасники повстання, вимоги повсталих або «проти кого і за що повстали», причини поразки повстанців. Після розповіді і бесіди про повстання учні закріплюють матеріал читанням параграфа. Потім вони вказують, де саме в підручнику міститься відповідь на кожний пункт планудеякі короткі фрази читаються вголосзалучається і раніше пройдений матеріал.
План вивчення повстання записується в робочий зошит з історії, ним в подальшому керуються учні при вивченні аналогічних тем.
До складання плану по тексту підручника необхідно частіше звертатися у 7 класі при вивченні історії середніх віків, так як матеріал є досить складним, а підзаголовки об`ємніші.
Якщо вчитель розпочав роботу в новому класі, необхідно виявити рівень учбової діяльності, основних вмінь школярів. Так, в у класі слід визначити, чи вміють учні визначати головну думку в тексті підручника, порівнювати факти чи явища, складати узагальнюючі характеристики. Чи можуть вони пояснити виконувані при цьому дії? Як учні працюють з новим текстом?
Починаючи вивчення нової теми, вчитель повинен запропонувати учням її назву, тоді назву параграфа, його підзаголовки. Так учні знайомляться з планом вивчення нового матеріалу.
Давати відповіді при роботі з підручником допомагають спеціальні завдання. Так, можна знаходити в тексті підручника відповіді на запитання поставлені вчителем і процитувати його, переказати своїми словами, підібрати матеріал для відповіді на кілька запитань.
Робота з текстом підручника, яка закріплює пояснення вчителя, може завершатися складанням таблиці. Учні впражняються у відборі матеріалу, в складанні точних формулювань, складають кістяк основних фактів, що полегшує запам`ятовування. Так, таблиця «Завоювання Карла Великого» допомагає запам`ятати, які і в кого були завойовані землі при утворенні Франкської імперії, допоможе виявити загарбницький характер політики Карла Великого і підготує учнів до розуміння однієї з причин неміцності цієї держави.
Замість роботи з таблицею можна дати завдання нанести на контурну карту землі, завойовані Карлом Великим, кордони Франкської імперії і держав, на які вона розпалася.
2. Особливості роботи з підручником в процесі пояснення нового матеріалу.
Тут метою роботи з текстом підручника можуть бути знайомство з новими фактами, коли вчитель організовує їхнє заучування в об`ємі підручникапоглиблення розуміння взаємозв`язку історичних явищуточнення нових понять та інші завдання.
Як приклад такого використання підручника можна навести розгляд теми: «Утворення держав у Греції в VIII-VI ст. до н.е.» .
Розглянувши з допомогою аплікацій питання про розорення селян в Аттіці, вчитель переходить до характеристики господарства і суспільства Аттіки.
Ці питання можна розглянути шляхом роботи з текстом підручника, його учбовими ілюстраціями і картою. Запропонувавши учням прочитати абзаци 3 і 4 на стр. 83 підручника, вчитель задає питання: 1) Які нові галузі виробництва розвиваються в Аттіці? 2) Знайдіть на карті підручника (стр.82) гори Лавріона. 3) Що виробляли майстерні, які цілими вулицями оточували афінський акрополь? 4) Розглянемо малюнок кузні на стр. 83. 5) Які нові галузі розвивалися в сільському господарстві Аттіки?
Розповідь вчителя про торгівля і мореплавство ілюструється заставкою пред розділом «Стародавня Греція» (стр.63).
Учні важко засвоюють поняття «демос» і «аристократія», змішують їх, особливо останнє, з поняттями «знатний», «рабовласник». Усвідомленню цих понять допомагає таблиця на підставі тексту підручника.
3. Текст підручника як джерело першопочаткового знання Цілком можливим є варіант використання підручника як джерела першопочаткового ознайомлення з новим навчальним матеріалом. Легше всього організовувати роботу над подійним матеріалом, якщо він достатньо конкретно і яскраво викладений в підручнику. Вчителю не обов`язково все викладати самому. Клас може заслухати якогось із своїх товаришів, який підготував уривок із книги для читання (наприклад, про завоювання арабів) або самостійно прочитати відповідний матеріал в підручнику. Проте в цих випадках метою повинно бути не тільки засвоєння фактів, але й осмислення їх. Для цього до читання перед учнями ставиться питання, розкриття якого вони повинні знайти в підручнику або в повідомленні.
Так, по історії стародавнього Китаю вчитель залишає за собою повноцінну розповідь про повстання «Жовтих пов`язок». Потім учні мають розглянути текст, керуючись планом, складеним ще при вивченні повстання в Єгипті, і вказати на ті нові обставини, які в порівнянні з повстанням єгипетської бідноти, можна відмітити в Китаї.
Перед читанням про зруйнування Карфагену вчитель знайомить клас з одним з питань в кінці параграфа: У чому полягає основна відмінність третьої Пунічної війни від перших двох?
Інколи учням доручається самостійно ознайомитися з невеликим уривком з підручника і виділити характерні риси цього явища (події). Наприклад, звідки видно, що у Візантії VI ст. положення трудящих було важким? Відповіді учнів, які перед тим прочитали відповідний фрагмент параграфа, замінять розповідь вчителя. Отже матеріал буде засвоєно в ході самостійної роботи.
4. Робота з текстом підручника як важливий елемент розвивального навчання Робота з підручником допомагає реалізовувати принцип розвивального навчання, зокрема зазначений вид учбової роботи розвиває увагу учнів. Ось один з прийомів Після пояснення нового матеріалу вчитель пропонує учням прочитати параграф в підручнику і відповісти, про що він не розповів і які повідомив їм нові знання (у порівнянні з тими, які є в тексті відповідного параграфа).
До підручника вчитель звертається і тоді коли робить висновки. Спочатку повідомляється, що під висновками розуміється найголовніше, подібне, спільне чи різне, що міститься в учбовому матеріалі який вивчається. Під керівництвом вчителя учні створюють нове судження на базі одного чи кількох попередніх. Після цього вони порівнюють свої висновки з висновками підручника. В подальшому вони роблять висновки по уже по цілій темі.
Учні також можуть підбирати по підручнику докази до сформульованого вчителем висновку або до якогось судження.
У старших класах можливі завдання по поглибленню змісту підручника. На підставі наукової літератури учні розкривають згадувані в підручнику факти і події, характеризують персоналії. Вони також співставляють викладення фактів в підручнику з інтерпретацією їх в першоджерелах.
Можливим є і повне самостійне вивчення теми уроку по підручнику. В такому випадку вчитель пропонує план вивчення нового матеріалу, питання і завдання, коротко розкриває основні положення, які учні повинні самостійно засвоїти.
Проте найбільше учні працюють над текстом підручника в ході виконання домашнього завдання.
Таким чином, при роботі з підручником в учнів слід сформувати такі вміння: 5 клас — навчитися виділяти найголовніше у фрагменті тесту, переказувати текст, навчитися складати простий план параграфа. 6 клас — виділяти найголовніше в параграфі, використати в переказі декілька джерел знань- 7 клас — викладати матеріал кількох параграфів, складати складний план, застосовувати різні види наочності- 8−9 класи — підбирати докази до сформованого вчителем висновку, складати план тем, працювати з термінами і поняттями. 10−11 класи — викладати матеріал по наскрізним проблемам з кількох тем, складати план-конспект кількох тем, співставляти факти підручника з першоджерелом, розвивати і поглиблювати зміст підручника матеріалами додаткової літератури.
Література:
1.Агибалова Е. В., Донской Г. М. Методическое пособие по истории средних веков. — М., 1978.
2.Годер Г. И. Методическое пособие по истории древнего мира. — М. 1977.
3.Завадье А. С. и др. Методическое пособие по новой истории. — М., 1978.
4.Коровкін Ф. П. Методика викладання історії стародавнього світу. — К., 1975.
5.Лутошкина И. В. Работа с текстом учебника в 5 классе // Преподавание истории и обществоведения в школе. — 1998. — № 4. — С.43−45.
6.Методическое пособие по новой истории / А. П. Аверьянов и др. — М., 1985.
7.Шевченко Н. И. Работа с учебником и развитие школьников // Преподавание истории и обществоведения в школе. — 1999. -№ 6. — С.45−52.