Особливості перекладу англійської термінологічної лексики в галузі медицини

ВСТУП Стрімкий розвиток науки і техніки, досягнення науково-технічного прогресу сприяють появі спеціальних слів для позначення нових об'єктів, явищ і процесів. З’явилися спеціальні слова стають невід'ємною частиною повсякденного життя людини і входять до складу спеціалізованої картини світу професіоналів. Термінологія як сукупність термінів становить частину спеціальної лексики. Безумовно, термінологія являє собою найбільш динамічну і рухому лексичну систему мови, тому дослідження в цій області мають найчастіше історичну орієнтованість, показуючи, як виникає, розвивається і змінюється термінологія в залежності від розвитку відповідних наук і загального стилю мислення епохи.

Терміни та терміносистеми функціонують так само, як і інші лексичні одиниці мови, але область їх вживання зводиться до конкретної науки, яку вони постачають. Саме ця характерна риса надає термінології своєрідні якості, потім відтворюватися на терміні, і полягає в тому, що термін покликаний виконувати функції у своїй вузькоспеціальної терміносистемі, розкриваючи при цьому всі свої структурні, семантичні та функціональні особливості.

Робота з дослідження медичної термінології має великий масштаб. Актуальність дослідження обумовлюється тим, що термінологія, яка обслуговує медицину, є однією з найбагатших термінологічних систем. Вона безперервно поповнюється новими термінами, які потребують постійного вивчення. Виділяють до 200 галузей медицини, кожна з яких має свою приватну систему термінів. Тому медичні терміни привертають особливу увагу лінгвістів та перекладачів.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей та способів перекладу медичної термінології на українську мову.

Виходячи з окресленої вище мети, були поставлені наступні завдання:

— дати визначення поняття термін та медичний термін в англійській і українській мовах;

— розглянути різні варіанти перекладу медичних англійських термінів на українську мову.

— визначити способи найбільш адекватні для перекладу метафоричних медичних термінів, та термінів епонімів.

Об'єктом дослідження є медична термінологія в медичних текстах різного типу.

Предмет вивчення — особливості, способи та прийоми перекладу медичних термінів.

Матеріалом дослідження слугували англомовні оригінали статей публіцистичного медичної тематики з періодичних інтернет-видань.

Методи дослідження. Методом дослідження була дефінітивна методика, що слугувала для знаходження основних способів перекладу медичної термінології в текстах медичного напрямку; тезаурусна методика — для виявлення, з одного боку, універсальних, з іншого, — етноспецифічних елементів семантики термінології.

Теоретична значущість даного дослідження визначається необхідністю вивчення медичної термінології з позицій перекладознавства. Застосований у роботі підхід дозволяє розглядати одиниці термінології як у межах однієї національної культури, так і в інтеркультурному плані.

Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути використані при перекладі й редагуванні текстів медичної тематики.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГЛОМОВНОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

1.1 Визначення поняття «термін» та «медичний термін». Класифікація термінів Науковий стиль — це різновид стилю мови, який має свої особливості і способи «існування в мові». Виникнення і розвиток наукового стилю пов’язано з розвитком різних областей наукового знання, різних сфер діяльності людини. На перших порах стиль наукового викладу був близький до художнього стилю. Відділення наукового стилю від художнього відбулося, коли в грецькій мові стала створюватися наукова термінологія. Згодом вона була поповнена з ресурсів латинської мови, що стала інтернаціональною науковою мовою європейського середньовіччя. Тим самим уже можна підкреслити одну особливість даного різновиду стилю, а саме наявність спеціальних термінів.

Характерними рисами науково-технічного стилю є його інформативність (змістовність), логічність, тобто послідовність, чіткий зв’язок між основною ідеєю та деталями, точність і об'єктивність, що випливають із цих особливостей, ясність і зрозумілість.

Сфера застосування наукового стилю дуже широка. Це один зі стилів, що робить сильний і різнобічний вплив на літературну мову. Науково-технічна революція, що відбувається на наших очах, уводить у загальне вживання величезну кількість термінів. Якщо раніше тлумачні словники складалися на основі мови художньої літератури й публіцистики, то зараз опис розвинених мов світу неможливий без врахування наукового стилю і його ролі в житті суспільства. Досить сказати, що з 600 000 слів авторитетнішого англійського словника Вебстера 500 000 становить спеціальна лексика.

Особливістю цього стилю є використання спеціальної термінології. Кожна галузь науки виробляє свою термінологію відповідно до предмета й методу своєї роботи. Можна сказати, що термін втілює в собі основні особливості наукового стилю й відповідає завданням наукового спілкування.

Термін — слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя. Термін точно й однозначно називає предмет, явище або поняття науки і його зміст. В основі терміна лежить науково побудована дефініція. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, стає зрозумілим лише завдяки цій дефініції - лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі.

Термін має відповідати правилам та нормам відповідної мови; термін має бути систематичним; для терміна характерна дефінітивність, тобто кожен термін співставляється з чітким окремим визначенням, яке орієнтує на відповідне поняття; терміну властива відносна незалежність від контексту; термін повинен бути точним, тобто мати строго певне значення, що може бути розкрите шляхом логічного визначення, що встановлює місце позначеного терміном поняття в системі понять даної галузі науки або техніки; коротким, хоча дана вимога часто вступає в протиріччя з вимогами точності, тобто повноти терміна; термін має прагнути до однозначності. Тут варто зробити одне суттєве уточнення: такої однозначності варто добиватися в межах однієї терміносистеми, тому що на рівні декількох підмов полісемія термінів — явище доволі розповсюджене; для термінології не характерна синонімічність, яка заважає взаєморозумінню; терміни експресивно нейтральні, хоча правильніше говорити не про експресивність терміна чи виразу, а швидше про інтенсивність деяких семантичних складників. [7]

Термін повинен бути частиною строгої логічної системи. Значення термінів і їхніх визначень повинні підкорятися правилам логічної класифікації, чітко розрізняючи об'єкти й поняття, не допускаючи неясності або суперечливості. І, нарешті, термін повинен бути сугубо об'єктивним найменуванням, позбавленим яких-небудь побічних змістів, що відволікають увагу фахівця, що привносять елемент суб'єктивності. У зв’язку із цим термін не повинен нести в собі емоційність, наявність яких-небудь асоціацій і т. ін.

В якості термінів можуть використовуватися як слова, уживані майже винятково в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів. Такі, наприклад, лексичні одиниці, як endoscopy, laparoscopy, electrocautery, endocrinology, neurology і т.п., широко вживані в текстах медичного напрямку, рідко можна зустріти за межами медичних матеріалів. У той же час у цих текстах виступають як терміни й такі слова, як consultant, dead, degeneracy, ripple, drug, monitor та ін., що мають добре всім відомі загальновживані значення. Терміни повинні забезпечувати чітку й точну вказівку на реальні об'єкти і явища, установлювати однозначне розуміння фахівцями переданої інформації. Тому до цього типу слів ставляться особливі вимоги.

Сучасна медична термінологія — це макротерміносистема, план змісту якої різноманітний: морфологічні утворення і процеси, характерні для організму людини в нормі та при патологіях на різних стадіях їх розвитку; хвороби і патологічні стани людини; форми їх перебігу й ознаки, збудники і переносники хвороб; оперативні доступи і хірургічні операції; організаційні форми надання лікувально-профілактичної допомоги населенню, прилади, інструменти та інші технічні засоби тощо. В межах макротерміносистеми провідна роль належить таким підсистемам, як: 1) анатомічна й гістологічна номенклатура; 2) комплекс патолого-анатомічної, патолого-фізіологічної та клінічної терміносистеми; 3) фармацевтична термінологія.

Медичні терміни характеризуються такими особливостями як наявність дефініції, максимальна абстрактність, моносемічність, відсутність експресії та емоційного забарвлення, стилістична нейтральність, співвіднесеність зі спеціальними поняттями і сувора логічність.

Genotype — ідіотип; генетична конституція

Liposome — ліпосома

Excipients — допоміжна речовина (в фармакології)

Metabolism — метаболизм; обмен веществ

Micronucleus test — мікроядерний тест (на мутагенність речовини)

Rubella immunization — щеплення від краснухи Науковці Т. Р. Кияк, А. М. Науменко і О. Д. Огуй пропонують наступну класифікацію типів термінів:

1.Терміни-кореневі слова:

а) власна непохідна лексика (moan, meal, nail);

б) запозичена непохідна лексика (object, acid, acne).

2. Похідна лексика: терміни, утворені шляхом префіксації (shortage, constriction, dut, y antidote, hemisphere, hemorrhage).

3. Термінискладні слова (flywheel, roentgenography, afterpotential).

4. Терміни-словосполучення (home accident, bone age, retinal detachment).

5. Терміниабревіатури (RNregistered nurse, AIDS — acquired immunodeficiency syndrome, I.Q. — Intelligence Quotient).

6. Буквенні умовні позначення (T-cell surface, TypA-s, TypB-s, TypC-s).

7. Символи (знаки) — наприклад, математичні, хімічні та інші (AuGold, AgSilber).

8. Номенклатура — («jumping» determinant — детермінанта, що мігрує, епітон, який не має статичної локалізації) [ 9,39 ].

До складу сучасної медичної термінології входить кілька сотень тисяч слів і стійких словосполучень, які складають термінологічну базу цілого ряду медико-біологічних дисциплін. Це природно сформована терміносистема, яка має багатовікову традицію. Характерна особливість медичної термінології — використання латинської та грецької мов для утворення термінів. У ній також зустрічаються і терміни арабського, італійського, німецького, англійського і французького походження.

Отже термінами називають слова або словосполучення, які позначають чітко окреслені поняття певної галузі науки, до якої вони відносяться.

Науково-технічний прогрес, який відбувається на наших очах, уводить у загальне вживання величезну кількість термінів. З розвитком медицини з’являється велика кількість нових медичних термінів. Все більшої популярності набувають публіцистичні статті медичної тематики, тому багато медичних термінів проникають в загальновживану мову.

1.2 Проблеми перекладу медичних термінів Переклад — це складний і багатогранний вид людської діяльності. Хоча зазвичай говорять про переклад «з однієї мови на іншу», але, насправді, в процесі перекладу відбувається не просто заміна однієї мови іншою. Основна вимога до перекладу — точність і повнота. Жодна думка автора не повинна бути пропущена або спотворена. Залежно від типу перекладу, наслідки зміни сенсу першоджерела можуть бути різними. Якщо йдеться про переклад медичних текстів, документів, то такими наслідками може стати заподіяння шкоди людському життю.

Переклад наукової і технічної літератури досягається іншими прийомами, ніж переклад художньої літератури. Можна сказати, що переклад художньої літератури тяжіє до розділу мистецтва, а переклад наукової і технічної - до розділу науки. З цього випливає, що перекладач наукової і технічної літератури повинен добре володіти не тільки відповідними мовами і тематикою, а й науковим мисленням, логічними категоріями тієї чи іншої галузі, в тому числі і медицини. З цього також випливає можливість виявлення основних конкретних закономірностей перекладу наукової і технічної літератури, що забезпечують основну задачу перекладу — ясну і чітку інформацію. Більше того, можна стверджувати, що в деяких випадках переклад наукового і технічного тексту повинен перевершувати оригінал. Це парадоксальне твердження цілком обґрунтовано і випливає як природний наслідок двох вимог, що пред’являються до перекладача наукової та технічної літератури:

а) переклад повинен бути точним, тобто передавати саме те, що міститься в оригіналі - не більше, не менше;

б) в перекладі повинна бути ясність і чіткість незалежно від ступеня ясності оригіналу.

Що стосується перекладу наукової і технічної літератури — то, це складна, копітка, самостійна праця, плід напруженої дослідницької роботи в галузі мови і конкретної спеціальності. Для виконання такої роботи бажано, щоб перекладач мав виключно високу кваліфікацію, досконало володів мовою наукової і технічної літератури, як оригіналу, так і перекладу. Теоретично це можливо лише в межах якої-небудь однієї вузької спеціальності, наприклад, кардіології, або офтальмології. Вважається, що важливіше добре знати мову, на який робиться переклад, ніж ту, з якої робиться переклад.

Безперечно медична тематика, мабуть, одна з найскладніших. Симптоми хвороби, діагностування, схеми лікування та реабілітаційні заходи, супровідні документи на ліки та медичне обладнання складають область, де неприпустима приблизність формулювань, неточність термінів. Це мова жорстких форм і кліше, точності і аскетизму. Перекладений матеріал повинен містити ретельно вивірену медичну термінологію, щоб не виявитися причиною неточної діагностики, неправильної інтерпретації досягнень науки, і, як наслідок, грубої помилки в професійній діяльності.

Тим не менш, якісний переклад медичних текстів, багатих складною термінологією — це цілком здійсненне завдання, все що для цього необхідно — знання особливостей та класифікації термінів, способів їх утворення і способів перекладу.

Сучасна медицина, як фундаментальна галузь наукового знання і водночас одна з найважливіших для суспільства сфер практичної діяльності людини потребує точної, системно оформленої, адекватної сучасному часу термінології. Науково-технічна термінологія — широкий пласт лексики, що активно взаємодіє з іншими прошарками словникового запасу мови, насамперед із загальновживаною лексикою, та інтенсивно розвивається. Вивчення закономірностей утворення термінологічної лексики, її структури й семантики є одним з важливих завдань сучасної лінгвістики, в т. ч. й перекладознавства.

Терміносистема медицини інтернаціоналізована, що зумовлюється використанням багатьма мовами греко-латинського фонду як джерела словотвірних формантів. Кількість інтернаціональних термінів у медицині дорівнює приблизно 89%. У такій ситуації переклад термінів здебільшого зводиться до знаходження відповідних одиниць у мові перекладу чи до утворення складного терміна з використанням арсеналу терміноелементів, які існують у мові.

Для правильного перекладу терміну важливо знати його словотворчу і морфологічну структуру. Існують прості медичні терміни — окремі іменники, які позначають конкретні поняття що складаються з одного слова ulcerвиразка; складні, утворюються за допомогою декількох окремих слів і можуть містити узгоджене, неузгоджене означення або те й інше одночасно: immunofluorescence method — імунофлюоресцентний метод, dyspersia hepatica печінкова дисперсія; та багатокомпонентні терміни, що мають у своєму складі три і більше слів: saccular aneurysm of aortaсаккулярна аневризма аорти, enphysema pulmonum diffusum — дифузна емфізема легень; терміни-словосполучення, що складаються з декількох компонентів: cerebellopontodorsal tractмозжечково-понтодорсальний шлях. 4]

Крім відповідальності, уважності, володіння термінологією й розуміння характеру тексту перекладач має знати й про інші особливості медичних текстів. Одна з них — наявність у спеціалізованій медичній літературі особливих скорочень і абревіатур. Абревіатурами позначають діагностичні процедури, методи лікування, назви хвороб, найменування лікарських препаратів. Деякі з них відомі повсюдно, наприклад, слова СНІД і УЗИ розшифрує кожний. Але часто зустрічаються й маловідомі вузькоспеціалізовані скорочення — ТБЦ, МДП і безліч інших схожих слів, що виглядають як набір літер. Переклад таких скорочень і абревіатур являє собою додаткову складність.

При перекладі медичних термінів з англійської мови в науково-популярних текстах, перекладачі часто зіштовхуються із дилемою: чи вибрати їм спеціальний медичний термін або термін з загальновживаної англійської мови. Саме ці синоніми створюють проблему для перекладачів. Необхідно вибрати один термін згідно із сферою перекладу.

Також до проблем перекладу відноситься наявність у медичній термінології великої кількості «хибних друзів перекладача», тобто слів, які мають подібну форму, але різне значення. У такому разі термін класичного походження, який існує в одній мові, може створити враження про те, що подібний за формою і з тим же значенням термін існує в усіх мовах, і автори вдаються до його транслітерації, не підозрюючи про наявність інших варіантів:

cellulitis — не «целлюлит», а флегмона;

potent pathogen (про бактерію) — не «потенційний», а потужний патоген, тобто просто патоген;

symptomatic може означати не только симптоматиний, але мати значення з клінічними проявами, наприклад: symptomatic hypertension — артеріальна гипертонія з кліничними проявами, а не «симптоматична артеріальна гіпертонія», але symptomatic therapy — симптоматична терапія.

Можливо, серед найбільш серйозних труднощів, з якими повсякчас стикаються перекладачі, є вміння знаходити еквівалентні медичні терміни. Хоча більшість медичних термінів має грецьке і латинське походження, але їхні значення в різних мовах не завжди можуть бути однаковими.

Таким чином переклад текстів медичної тематики можна вважати одним з найскладніших, через те, що медицина є наукою, у якій точність відіграє величезну роль. Від точності розрізу й кількості препарату, що вводиться, може залежати життя й здоров’я людини. Тому медичний переклад не допускає можливості помилок.

При перекладі медичної документації неприпустима приблизність формулювань, неточність термінів. До проблем перекладу текстів медичного спрямування відносяться декілька факторів таких, як: значна кількість синонімів, широке використання абревіатур та скорочень, медичний вокабуляр, що постійно поповнюється та розширюється, наявність «хибних друзів перекладача».

англомовний медичний термін український

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ

2.1 Підходи і способи перекладу англомовних медичних термінів При перекладі медичних термінів використовуються такі методи: пошук словникових відповідників, транскрибування, транслітерування, калькування, описовий переклад, контекстуальну заміну, конкретизацію, генералізацію, прийом лексичних додавань.

Текст, що перекладається може містити як одно еквівалентні одиниці, наприклад: disease — хвороба, renal — нирковий, так і багато еквівалентні: contraction — скорочення, укладання контракту, придбання, одержання, обмеження; treat — лікувати, проводити курс лікування; розглядати, обговорювати; пригощати; піддавати якогось реагенту, multipurpose application — багатостороннє застосування.

Близько 40% усіх термінів мають словникові відповідники. У випадку багато еквівалентних одиниць слід мати на увазі, що словники містять кілька відповідників одної термінологічної одиниці, але відповідник певного слова чи фрази оригіналу у тексті може бути тільки один.

Визначення словникових відповідників найпоширеніший тип перекладу термінологічних одиниць. Постійні відповідники — найбільш стійкий спосіб перекладу одиниць вихідної мови (мови оригіналу). Він використовується у всіх, чи майже у всіх, випадках їх появи в оригіналі. Такі одиниці мови здебільшого відомі як одиниці мови, зміст яких не залежить від контексту. Як поcтійний еквівалент одиниці, що перекладається, постійний відповідник найбільш повно відтворює її значення. Постійні відповідники є, головним чином, у термінів, власних імен і назв, географічних назв, а також у деяких слів і словосполучень, що вживаються у повсякденному мовленні. Наприклад: California, San Francisco,

Neuropsychiatrist — невропсихіатр;

medical history — історія хвороби;

lab test — лабораторний тест;

symptom — симптом;

clinical eхperience — клінічний досвід;

postmenopausal woman — жінка у післяклімактеричному періоді;

coronary arteries — коронарні артерії.

Транскрибуванням вважаються випадки, коли звукова форма англійського слова передається літерами мови перекладу:

dentrit — дентрит, У зв’язку зі значними розбіжностями у фонетичній та граматичній структурах англійської та української мов, транскрибування цілого слова відбувається рідко.

Транслітеруванням вважається передача слова вихідної мови по літерах. Наприклад англійське

organ — орган,

gastroenterology — гастроентерология

Toxicology — токсикологія згідно з літерним складом, а не звучанням.

Калькування — це переклад лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин — морфем чи слів (якщо це стійке словосполучення) їхніми лексичними відповідниками в мові перекладу. Калькування допомагає створити нову одиницю, яка до деталей копіює структуру вихідної лексичної одиниці. Отже це дослівний або буквальний переклад, коли відповідником простого чи (частіше) складного слова (терміна) вихідної мови в мові перекладу обирається, як правило перший за порядком відповідник у словнику. Калькування застосовується при перекладі похідних, складних або складно похідних слів, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норм вживання і сполучуваності слів в українській мові. Наприклад

Molecular level — молекулярний рівень,

Lymphatic system — лімфатична система.

Описовий переклад — це прийом перекладу нових термінологічних одиниць вихідної мови, коли слово, словосполучення чи фразеологізм замінюються у мові перекладу словосполученням, яке адекватно передає зміст цього терміна. До описового перекладу звертаються тоді, коли не можна застосувати жодний з інших прийомів. При цьому він має відповідати таким вимогам: переклад повинен точно відбивати основний зміст поняття, опис не повинен бути надто докладним, синтаксична структура словосполучення не повинна бути складною.

Наприклад словосполучення

protein vesicles release structures перекладається як білкові структури, що беруть участь у звільненні везикул.

В перекладі вдвічі більше слів ніж в оригіналі, що необхідне для того щоб точно відбити основний зміст поняття.

Контекстуальна заміна відповідає випадкам, коли перекладним відповідником стає слово або словосполучення, що не є словниковим відповідником. Іноді відхилення в перекладі від оригіналу необхідне для досягнення адекватності перекладу, оскільки в мовах оригіналу та перекладу можуть діяти різні мовленеві норми та існувати різні традиціі мовлення. Наприклад anatomical — анатомічний, перекладаємо — структурний тому, що завдяки традиційним нормам української мови існує складний термін-словосполучення структурно-функціональні взаємовідношення.

При перекладі медичного тексту досить часто перекладачу доводиться використовувати такі лексичні трансформації, як:

Конкретизація — це заміна лексичної одиниці (слова чи словосполучення) із ширшим лексичним значенням в тексті оригіналу на вужче у перекладеному тексті. У результаті застосування цього прийому використовуються логічні гіперонімо-гіпонімічні відношення включення: одиниця оригінального тексту виражає родове поняття, або гіперонім, а створювана відповідність в перекладі - належне до нього видове поняття, або підклас (стіл, стілець), тобто знову спостерігаються чергування при заповненні певної парадигматичної позиції. Конкретизація завжди супроводжується диференціацією понять/значень співвідносно з нейтральним родовим. [7]

Preparing slides using venous blood collected from venipuncture. Підготовка мазків, використовуючи венозну кров, отриману під час венепункції.

У цьому прикладі термін з широкою семантикою slide «предметне скло» замінюється на український термін з більш вузькою семантикою «мазок». Така заміна пояснюється контекстуальним оточенням та смисловим навантаженням, яке несе одиниця мови оригіналу.

Identify the slide: using a soft pencil, write the patient initials and collection date on the frosted end of the slides. Підпишіть мазок: використовуючи м’який олівець, напишіть на матовій поверхні скла ініціали пацієнта та дату забору Слово identify з широкою семантикою замінюється на слово з більш вузькою семантикою — «підпишіть мазок», для кращого розуміння змісту речення. У випадку зі словом end, яке у різних контекстах може мати різне стилістичне забарвлення, було застосовано прийом конкретизації, щоб показати, що не на краю і не на боці потрібно підписувати, а саме на матовій поверхні.

Генералізація полягає в тому, що дещо специфічне, конкретне чи видове в перекладі подається узагальнено, тобто за допомогою родового поняття; конкретне, специфічне при цьому опускається, тобто вузьке поняття про реалію замінюється ширшим.

Compare both sides! Are there any retractions or protrusions of the skin? Порівняйте обидві сторони! Бачите будь-які западання або припухлості?

У цьому реченні використовується відразу декілька прийомів. По-перше, конкретизації дієслова to be в теперішньому часі, яке має широкий семантичний спектр, українським дієсловом бачити, що має у перекладі конкретне значення. По-друге, прийом генералізації при перекладі іменника protrusion, який має такі значення: 1) висовування, випинання; 2) виступ. Та заміна його на українську лексичну одиницю припухлість, з якою зміст оригіналу відтворюється з більшою повнотою і уточнює повідомлення. По-третє, прийом опущення таких лексичних одиниць, як of the skin, тому що з контексту і так це є зрозумілим Прийом лексичних додавань — це трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення з метою правильної передачі змісту оригіналу [9, 187]

For these reasons, descriptive texts are provided for specific elements when deviations are clinically significant. — З цих причин, якщо відхилення від нормального рівня мають клінічну значущість, до результатів аналізу для певних елементів додається описова частин.

В цьому прикладі використовується прийом лексичних додавань, тому що в англійському варіанті «when deviations are clinically significant» вже мається на увазі, що відхилення не є нормою, а для українського перекладу потрібно додати декілька додаткових слів, щоб розкрити та показати зміст речення «відхилення від нормального рівня «. Також слід уточнити, куди саме додається описова частина «до результатів аналізу «, чого не зазначено в тексті оригіналу, але мається на увазі.

Отже переклад медичних термінів здійснюється різними способами. Найпоширеніший з них це пошук словникових відповідників для термінів мови оригіналу. Він використовується у всіх, чи майже у всіх, випадках їх появи в оригінальному тексті. Але через деякі розбіжності у граматичних, синтаксичних та морфологічних будовах української та англійської мов дуже часто доводиться при перекладі використовувати різного роду трансформації. Такі як транскрибування, транслітерування, калькування, описовий переклад, контекстуальну заміну, конкретизацію, генералізацію, прийом лексичних додавань.

2.2 Способи перекладу англійських медичних метафоричних термінів на українську мову Науково-технічні тексти медичної тематики часто містять метафори — слова чи словосполучення вжиті в переносному значенні для позначення якогось поняття в медичній термінології за подібністю певних ознак. Ці терміни-метафори класифікують як мовні або ''стерті'' та мовленнєві або образні (індивідуально-авторські). Стерті метафори, в свою чергу, можна поділити на номінативні, які за схожістю називають певне явище, що не має іншого найменування, та частину когнітивних, які за схожістю розкривають одну з характерних властивостей певного явища.

Номінативні метафори служать джерелом омонімії в мові, а когнітивні метафори — це джерело полісемії. Такі метафори зафіксовані в словниках і входять в мовлення як готові елементи для більш експресивного вираження думки. Мовні метафори перекладаються шляхом вибору словникового відповідника, причому не обов’язково метафоричним словом. Якщо мовна метафора перекладається метафорою, остання не обов’язково містить той же образ, що й відповідна метафора у мові оригіналу. Наприклад, українським відповідником метафоричного терміну cup може бути метафоричний український термін брунька: ocular cupочна брунька; або англійський метафоричний термін cap перекладається як цибулина: duodenal cap — цибулина дванадцятипалої кишки.

Медичні мовні терміни-метафори можуть передаватися наступними способами:

1) метафоричним словом:

abdominal ring — пахове кільце;

axon hillock — аксонний горбик;

bronchial tree — бронхіальнедерево;

splanchnic wall — стінка внутрішнього органа;

endolymphatic sac — ендолімфатичний мішок ;

2) неметафоричним словом:

abrasion spoon — кюретка;

agar plate — шар живильного середовища;

incontinence bagсечоприймач або калоприймач .

Інколи мовні медичні терміни-метафори можуть перекладатися як метафоричним словом, так і неметафоричним відповідником залежно від загального стилістичного аналізу тексту. Наприклад, метафоричний термін venous lake може перекладатися як ''венозне озерце'', ''телеангіоектазія'', ''судинна пляма'' та ''венозне розширення''; або метафоричний термін cherry eye може перекладатися як ''вишневе око'' та ''гіпертрофія і пролапс залози мигальної перетинки ока''. У таких випадках вибір варіанту перекладу визначається залежно від загального стилістичного аналізу тексту.

Мовленнєві або образні медичні терміни-метафори — це семантичні новоутворення, що не мають усталених перекладних відповідників. Образні метафори можуть співпадати у мовній концептуальній картині світу у двох мовах, або можуть мати інше вираження. Мовленнєві метафори можуть перекладатися трьома основними способами:

1) метафоричним словом з таким же або подібним характером образності: medical wallet — медична сумка;

nail bed — нігтьове ложе;

parrot-beak nail — ніготь, викривлений на зразок дзьоба папуги;

pigtail — катетер у формі свинячого хвостика;

pike-mouth attachment — насадні щипці у формі щучої пащі;

stationary bridge — незнімний мостоподібний зубний протез;

wooden-shoe heart — серце у вигляді дерев’яного черевика;

wooden belly — дошкоподібний живіт (різке напруження м’язів черевної порожнини);

2) метафоричним словом з іншим характером образності:

aortic spindle — цибулина аорти;

metabolic fate — метаболічнийшлях;

bird — дихальний мішок;

3) неметафоричним словом, що передає тільки денотативний зміст англійського метафоричного слова, а не образність:

cradle cap — себорейний дерматит у новонародженого ;

bread pill — плацебо (фармакологічно індиферентна речовина, що імітує певний лікарський засіб за виглядом і смаком);

dog disease — флеботомна пропасниця;

dwarf bladder — гіпоплазія сечового міхура;

enamel niche — мезенхіальний простір емалевого органа;

gauze trailer — турунда (невеликий вузький марлевий тампон);

inoculating hood — бокс для асептичних маніпуляцій;

physiologic cup — фізіологічна екскавація, поглиблення диска зорового нерва; secondary union — загоєння вторинним натягненням ;

birdarm — атрофічне вкорочення передпліччя.

Слід зауважити, що зараз спостерігається тенденція до збереження метафоричної образності при перекладі медичних метафоричних термінів на українську мову.

Отже, метафоричні терміни — це слова чи словосполучення вжиті в переносному значенні. Метафоризація медичних термінів в англійській та українській мовах часто співпадає, і багато метафор мають прямі відповідники у англійській та українській мовах. Медичні мовні терміни-метафори можуть передаватися двома способами: метафоричним словом або неметафоричним словом, а мовленнєві (образні) метафори можуть перекладатися трьома основними способами: метафоричним словом з таким же або подібним характером образності, метафоричним словом з іншим характером образності, неметафоричним словом, яку передає тільки денотативний зміст англійського метафоричного слова. При перекладі медичних метафоричних термінів на українську мову образність мовних метафор необов’язково передається, а образність мовленнєвих метафор передається при можливості.

2.3 Переклад англійських медичних термінів — епонімів на українську мову Під термінами-епонімами ми розуміємо позначення явища (наприклад, хвороби), поняття, структури або методу за іменем людини, яка вперше виявила або описала їх. Наприклад:

проба Реберга Rehberg’s test (тест визначення функції нирок, який базується на екскреції креатиніну);

реакція Манту test Mantoux (різновид внутрішньошкірної туберкулінової проби);

реакція Вассермана (РВ) Wassermann test (RW).

Як бачимо, обов’язковим складником терміна-епоніма є власна назва. Власні назви (оніми) — це індивідуальні найменування окремих одиничних об'єктів. Загальні назви — носії понять, а власні назви включають усю відому мовцеві інформацію про свої денотати, без певних узагальнень, і тому пов’язані з поняттями лише тією мірою, якою вказують на різновид об'єктів, до яких належать їх денотати. Можна констатувати, що загальні назви об'єднують, узагальнюють однорідні об'єкти, а власні назви, навпаки, їх розрізняють, диференціюють. Тобто загальні назви виконують генералізуючу функцію, а власні назви — диференційну. Власні назви з’являються тоді, коли індивідуальне розрізнення набуває суспільної значущості. Саме власна назва, яка присутня в терміні-епонімі, виділяє предмет чи феномен з класу подібних і надає нового значення. Отже, об'єкт позначений власною назвою, завжди визначений та конкретний.

Англійські терміни-епоніми транслітеруються та транскрибуються згідно українського правопису, проте окремі терміни відтворюються згідно фонетичних та графічних правил в мові оригіналу. Причиною варіативності відтворення цих термінів є як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні фактори. Численні дослідження термінів-епонімів не тільки з боку лінгвістів, перекладачів, але й медиків доводять, що епонімічні одиниці набули поширення та міцно вкорінились в медичну термінологію і є показником наукового стилю, що забезпечує ефективність професійної міжкультурної комунікації.

Будь-яка нова епонімічна одиниця проникає в мову разом з новим винаходом і пристосовується до структури та правил функціонування лексичної системи мови-реципієнта.

Дослідження відібраних англійських термінів-епонімів на предмет перекладу їх українською мовою дозволило виділити такі варіанти транскодування та трансформацій. Деякі прізвища, які є складовою медичного терміна, відтворюються графічно із збереженням усіх букв та подвоєння:

Allen’s test — Аллена проба,

Brenner tumour — Бреннера пухлина,

Adams clasp — Адамса кламер.

Окремі прізвища-терміни транскрибуються (часто без збереження подвоєння в кінці слова), тобто відтворюються на фонетичному рівні:

Black’s classification — Блека класифікація,

Baumann’s angle — Баумана кут,

Alder-Reilly anomally — Альдера — Рейлі аномалія.

Та більшість епонімічних одиниць піддаються як орфографічній, так і фонетичній трансформації, тобто адаптовуються до мови-реципієнта:

Meynert’s commissure — Майнерта спайка Саме варіативність транскодування власної назви в терміні-епонімі може призвести до помилок у розумінні і до виникнення двох або більше варіантів однієї іноземної власної назви. Наприклад: термін Allis' sign має двояке написання українською мовою. У словнику Дорланда пропонується Еллісасимптом, а електронний ресурс — Алліса симптом (Allis' sign [al?is]). При помилковому використанні або пропущенні хоча б одного елементу в наступних термінах з власною назвою Елліс (як складової терміна), кардинально змінюється його значення. Наведемо кілька прикладів: Ellis syndrome — Елліса синдром (Henry Havelock Ellis, 1859−1939, English psychologist) — це форма сексуальной перверсії (урофілія); Allis' sign — Елліса симптом (Oscar Huntington Allis, 1836−1931, American surgeon) — ослаблення фасції між гребенем клубової кістки і великим вертлюгом: ознака перелому шийки стегнової кістки; Ellis — van Creveld (EVC) syndrome — Елліса-ван-Кревельда синдром (Richard White Bernhard Ellis, 1902 — 1966, English paediatrician; Simon van Creveld, 1894 — 1971, Dutch paediatrician) — хондроектодермальна дисплазія.

Маючи справу з перекладом медичних термінів, які вимагають точності та однозначності, ми погоджуємось з думкою, що перекладач повинен хоча б частково орієнтуватися в тематиці текстів, які перекладаються, що набувається також із досвідом його роботи. Крім того, у тексті перекладу потрібно уникати хибно орієнтуючих термінів, якщо в певній терміносистемі є їхні синоніми з більш мотивованою внутрішньою формою. При перекладі схожих термінів, зокрема з компонентами синдром та симптом, неприпустимий оказійний вибір транскодування. Незважаючи на те, що ці лексичні одиниці в українській мові схожі за звучаням, вони інформативно різні. У такому випадку більш доречним є використання синонімів або описового методу. Хоч синонімія вважається негативним явищем у термінологічній матриці, все ж вона існує. І саме частота вживання термінологічної одиниці визначає, яким терміном користуватися, а якого уникати.

Ще більше труднощів виникає при транскодуванні епонімів, до складу яких входять прізвища французького походження, які в основному транскрибуються:

Chopart’s amputation — Шопара ампутація,

Charcot’s cirrhosis — Шарко цироз,

Ollier’s disease — Олльє хвороба.

Проте навіть транскрибування графічно по-різному відтворюється в українському варіанті, наприклад:

Le Fort’s amputation — Лефора ампутація (злиття двох складників прізвища),

Gilles de la Tourette’s disease — Жіль де ла Туретта хвороба ([la] - пом’якшується у французькій мові, при перекладі українсткою мовою цього не вказано, крім того спостерігається відтворення кожна складова прізвища).

Існує двояка транслітерація прізвища навіть у межах одного словника: Potts anastomosis — Потта анастомоз та Potts operation — Поттса операція.

Незрозумілим також видається неперманентне вживання присвійного відмінка в англійському однопрізвищевому терміні:

Batten disease — Баттена хвороба,

David’s disease — Давіда хвороба,

Glenn anastomosis — Ґленна анастомоз,

Braun’s anastomosis — Брауна анастомоз.

Якщо ж термін складається з двох або більше прізвищевих компонентів, присвійний відмінок не використовується:

Aran-Duchenne disease — АранаДюшена хвороба,

Charco-Marie-Tooth — Шарко-Марі-Тута хвороба.

Припускається, що вживання присвійного відмінку в англійському варіанті не впливає на переклад і тільки викликає плутанину із його вживанням. Можливо, є доцільним не використовувати його в англійських медичних термінах-епонімах, хоч це й суперечить граматичним правилам даної мови.

Отже можна зробити висновок, що не всі терміни-епніми однаково транскодуються з мови-продуцента. Більшість із них адаптовуються та пристосовуться до мови перекладу та корегуються медиками та лінгвістами. Вони видозмінюються та зазнають транспозиції. При перекладі англійські терміни-епоніми транслітеруються та транскрибуються згідно українського правопису, окремі з них відтворюються згідно фонетичних та графічних правил мови оригіналу. При перекладі схожих термінів, які схожі за звучанням але інформативно різні, зокрема з компонентами «синдром» та «симптом», використовують описовий метод або метод підбору синонімів. При підборі українських епонімічниих відповідників слід враховувати фактор поширеності терміна, його милозвучність та частоту вживання або ж використати вмотивований та більш точний синонім.

ВИСНОВКИ Термінологія як сукупність термінів є невід'ємною складовою частиною словникового запасу будь-якої мови. Основне призначення термінів — назвати та максимально коректно визначити кожне конкретне явище чи предмет у тій чи іншій галузі науки, трактування терміну мусить бути однозначне, а існування декількох різних назв для одного й того ж поняття є небажаним, тому що може викликати помилки та неточності. В свою чергу, розвиток науки та техніки вимагає створення специфічних найменувань для предметів та явищ в кожній з наукових галузей, які потребують адекватного перекладу. Термінами є слова чи словосполучення, які точно й однозначно називають предмети, явища або поняття науки і його зміст, чітко виражають окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя.

Особливість термінології полягає в тому, що вона покликана обслуговувати вузькоспеціальну сферу. Термінологія медицини дуже обширна, кожна з галузей медицини має свою приватну мікросистему. Медична терміносістема відображає певну наукову класифікацію понять, прийняту в даній сфері науки. Мова медицини інтернаціональна, більшість термінів мають грецьке або латинське походження і їх звучання на різних мовах майже ідентичне.

Медична термінологія — це система понять, що позначають стани і процеси, що протікають в людському організмі, хвороби та їх прояви, методи діагностики, профілактики та лікування захворювань, медичне обладнання, лікарські засоби та багато іншого. Медичні терміни є невід'ємним компонентом науково-технічного стилю в галузі медицини.

Медичний переклад — це переклад текстів і матеріалів з таких областей, як медицина, фармацевтика, біологія, біохімія, екологія, ветеринарія, медична техніка та ін.

Переклад текстів медичної тематики можна вважати одним з найскладніших, адже медицина є наукою, у якій точність відіграє величезну роль, бо тут від точності може залежати життя й здоров’я людини. Тому медичний переклад не допускає можливості помилок. При перекладі медичної документації неприпустима неточність термінів або приблизність формулювань. До проблем перекладу текстів медичного спрямування відносяться декілька факторів таких, як: значна кількість синонімів, широке використання абревіатур та скорочень, постійне поповнення та розширення медичного вокабуляру, наявність «хибних друзів перекладача».

При перекладі медичних термінів використовуються різні методи, найпоширенішим з них є пошук словникових відповідників. Але через розбіжності у синтаксичних, граматичних та морфологічних побудовах в англійської та української мов при перекладі термінів медичної галузі широко використовуються лексичні та граматичні трансформації, серед яких виділяють генералізацію, конкретизацію, прийом лексичних додавань, транскодування, калькування, контекстуальна заміна, вилучення, описовий переклад.

Метафоричні терміни в англійській та українській мовах часто співпадають, багато таких термінів мають прямі відповідники у двох мовах. Медичні мовні терміни-метафори можуть передаватися двома способами: метафоричним словом або неметафоричним словом, а мовленнєві перекладаються трьома основними способами: метафоричним словом з таким же або подібним характером образності, метафоричним словом з іншим характером образності, неметафоричним словом, яке передає тільки денотативний зміст метафоричного слова. При перекладі медичних метафоричних термінів на українську мову образність мовних метафор необов’язково передається, а образність мовленнєвих метафор передається при можливості.

При перекладі англійських термінів-епонімів застосовують методи транслітерації та транскрипції згідно правопису української мови, окремі з них відтворюються згідно фонетичних та графічних правил мови оригіналу. Інколи використовують і описовий метод або метод підбору синонімів, коли терміни схожі за звучанням але інформативно різні. При підборі українських епонімічниих відповідників слід враховувати фактор поширеності терміна, його милозвучність та частоту вживання або ж використати вмотивований та більш точний синонім. Отже не всі терміни-епоніми однаково транскодуються з мови-продуцента, вони адаптовуються та пристосовуться до мови перекладу та корегуються медиками та лінгвістами.

З усього сказаного можна зробити висновок що проблема перекладу термінів та складання галузевих термінологічних словників продовжує залишатися однією із актуальних проблем сучасного мовознавства, це стосується сфери медицини. Адже сучасна медична термінологія — це одна з найбільш широких і складних у понятійному відношенні систем. Останнім часом медичні терміносистеми досягли значних розмірів, щороку з’являється більше тисячі нових медичних термінів. Тому вивчення медичної термінології та варіанти її перекладу завжди привертатимуть особливу увагу лінгвістів та перекладачів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Верба Л. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. / Л.Верба. — В.: Нова книга, 2008. — 246 с.

2. Дубический В. В. Лексические параллели. — Х. Харькоское лексикограф. общ-во, 1993. — 152 с.

3. Дудецкая С. Г. Метафоризация как способ терминообразования (на материале английской терминологии черепно-челюстной-лицевой хирургии стоматологи": автореф. на соискание степени канд. филол. наук: 10.02.04 «Германские языки» / С. Г. Дудецкая; Самарский государственный педагогический университет. — Самара, 2007. — 18 с.

4. І.О. Толок — Латинська мова [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://b-ko.com/book₁₁₁.html

5. Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури / В. Карабан. — В.: Нова книга, 2001. — 562 с.

6. Кириллова Т. С. Проблемы формирования научной терминологии (на материале названий медицины и экологии) / Т.С. Кириллова— М.: Дискус, 1999. — 238 с.

7. Кияк Т. Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник / Т. Р. Кияк, О. Д. Огуй, А. М. Науменко. — Вінниця: Нова книга, 2006. — 592 с.

8. Ковганюк С. Практика перекладу / Ковганюк С. — К.: Дніпро, 1968. — 350с.

9. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение / В. Н. Комиссаров — Москва: ЭТС, 2002. 424 с.

10. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. / В. Коптілов — К.: Вища школа, 1982. — 267 с.

11. Корнейко І. В. Труднощі перекладу інтернаціональної термінології (українсько-англійські лексичні паралелі в мові медицини)// Викладання мов у вузі на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. — Вип. 6. — Х., 2002. — 224 — 229 с.

12. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. — Вінниця: «Нова книга», 2001.

13. Курносова Н. О. Проблеми стандартизації та уніфікації науково-технічної термінології / Курносова Н. О., Курносова Р. В. [Електронний ресурс]Режим доступу http: // eprints.zu.edu.ua /3657 /1/ 05 knontt.pdf.

14. Матяшин И. М. Симптомы и синдромы в хирургии (эпонимы). / И. М. Матяшин, А. А. Ольшанецкий, А. М. Глузман. — 2-е изд., перераб, и доп. — Киев: Здоровя, 1982. — 184 с.

15. Микульчик Р. Б. Будова складних і складених епонімів української фізичної термінології / Роман Микульчик // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». — Серія «Проблеми української термінології». — 2007. — № 593. С. 53−56.

16. Михайлишин Б. П. З історії термінів-епонімів / Б. П. Михайлишин // Мовознавство. — 1994. — № 4−5. — С. 45−50.

17. Панько Т. І. Українське термінознавство: підруч. / Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. — Львів: Світ, 1994. — 216 с.

18. Перерва В. М. О принципах и проблемах составления словника терминологических словарей // Проблема определения терминов в словарях различных типов. — Л.: Наука, 1976. — с. 195 — 201

19. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Ред. А. В. Крижанівська. — К.: Наук. думка, 1984. — 193 с.

20. Топоров Г. Н. Эпонимические термины в клинической анатомии человека: словарь / Г. Н. Топоров. — К.: Вища шк., 1988. — 160 с.

21. Чернявский М. Н. Краткий очерк истории проблем упорядочения медицинской терминологии // Энциклопедический словарь медицинских терминов: В 3 т. / Гл. ред Б. В. Петровский. — М.: Советская энциклопедия, 1983. — Т. 3 — С. 410 — 425.

22. Яворський О. Г. 806 клінічних епонімічних синдромів із симптомним та авторським покажчиками / О. Г. Яворський. — Л.: Камула, 2006. — 304 c.

Словники

23. Англо-Український ілюстрований медичний словник Дорланда. У двох томах. — Львів: Наутілус, 2002. — 2688 с. 11. http :// medical — dictionary. thefreedictionary. Com

24. Большой русско-английский медицинский словарь — М.: РУССО, 2001. — 704 с.

25. Dictionary of Pharmacy / Dennis B. Worthen Editor in Chief. — New York, London, Paris: Pharmaceutical Products Press, 2004. — 528 p.

26. Россійсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина / Уклад. Вассер С. П., Вассер С. П., Дудка І. О., Єрмоленко В. І. та ін. / за ред. Л. О. Симоненко. — К.: Наук. Думка, 1996. — 660 с.

27. Энциклопедический словарь медицинских терминов: В 3 т. / Гл. ред Б. В. Петровский. — М.: Сов. энциклопедия, 1983. — Т. 2. — 448 с.

Джерела ілюстративного матеріалу

.ur