Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Багатофункціональні службові слова та способи їх перекладу

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

До групи конекторів відносяться також і сурядні сполучники. Вони є є універсальним типом коннекторів які застосовуються для зв’язку слів (однорідних членів речення), компонентів складного (складносурядного) речення і самостійних речень в тексті. Як вже відзначалося, сурядні сполучники є «чистими» конекторами — вони виражають лише зв’язок не вказуючи на тип залежності. Особливість сурядних… Читати ще >

Багатофункціональні службові слова та способи їх перекладу (реферат, курсова, диплом, контрольна)

КУРСОВА РОБОТА

Багатофункціональні службові слова та способи їх перекладу

Вступ

При перекладі текстів з англійської мови на українську виникають численні труднощі з вибором слів через полісемію англійської мови, особливо ця проблема стосується багатофункціональних службових слів. Тому контекст відіграє дуже важливу роль при виборі потрібного значення.

Полісемія будь-якої мови є результатом семантичних змін, коли одне значення виникає на базі іншого за певними моделями семантичної деривації і пов’язане з останнім відносинами похідності.

В англійська мові яскраво виражені ознаки аналітичної будови. Тому службові слова в цій мові - основні показники зв’язків між повнозначними частинами мови. Їх призначення — вказувати відносини між словами повнозначних частин мови, між реченнями чи словосполученнями або ж уточнювати граматичні значення повнозначних частин мови [22, c. 75].

Актуальність дослідження

Актуальність дослідження полягає в тому, що студенти під час навчального процесу і самостійної підготовки стикаються із вживанням багатофункціональ — них службових слів і часто не знають принципи вибору відповідного слова; це також стосується і варіантів точного адекватного перекладу.

Проблема, що розглядається у даній курсовій роботі, також цікавила таких видатних. лінгвістів.як. В.Виноградов.В.Горєлов.А.Драгунов.Т.Задоєнко, А. Ільїш, М. Крюкова, Р. Проніна, В. Солнцев, Ю. Шепель, Л. Щерба та інших. Але, все ж таки, ще залишилися питання, які вимагають більшої уваги та конкретизації.

Мета дослідження

Дослідити багатофункціональні службові слова та способи їх перекладу.

Завдання дослідження

Для досягнення мети перед нами були поставлені такі завдання: 1) вивчити та систематизувати відомості про службові частини мови та службові слова, розглянути їх класифікацію;

2) проаналізувати підходи різних лінгвістів до вивчення цього питання;

3) ознайомитися з випадками вживання багатофункціональних службових слів у науково-технічній та художній літературі;

4) розглянути методи їх передачі з англійської на українську мову;

5) дійти власного висновку про особливості вживання багатофункціональних слів в англійській мові та способи їх перекладу.

Об'єктом дослідження є багатофункціональні службові слова.

Предмет дослідження — особливості перекладу багатофункціональних службових слів.

Методи дослідження

Аналіз досліджуваного матеріалу здійснювався за допомогою методів теоретичного узагальнення, класифікації, зіставлення та порівняльного аналізу.

Теоретична цінність дослідження обумовлена комплексним підходом до вивчення питання про особливості вживання та способів перекладу багатофункціональних слів.

Практична цінність дослідження

Курсова робота представляє практичну цінність для вивчення курсів

«Практика перекладу з основної іноземної (англійської) мови» студентами філологічних факультетів університетів, а також студентами спеціальності «Переклад».

Структура роботи зумовлена її метою та завданням. Робота складається зі вступу; двох розділів; висновків; списку використаних джерел, що містить 25 найменувань, одного додатка. Загальний обсяг роботи 30 сторінок.

У першому розділі розглядаються поняття службових частин мови та службових слів, дається їх класифікація.

У другому розділі проводиться практичний аналіз вживання та перекладу багатофункціональних слів у науково-технічній та художній літературі.

Висновки містять загальні підсумки роботи.

1. Службові слова як складова частина граматичної будови мови

1.1 Визначення понять `службові частини мови' та `службові слова'

службовий слово переклад модифікатор конектор

Частина мови — це категорія слів мови, яка визначається морфологічними та синтаксичними ознаками. У більшості мов загальноприйнятим є розподіл частин мови на самостійні і службові [13, c. 182].

Службові частини мови — це група слів, що не мають власного значення, оскільки не називають предметів, ознак, дій і до них не можна поставити питання. Відмітимо ще одне визначення: службові частини мови - це класи слів, які передають відношення між членами речення, не називаючи цих відношень [9, c. 198].

Основна їх відмінність від самостійних частин мови полягає в тому, що, не беручи участь в номінації, вони не виконують функції членів речення. До службових частин мови належать прийменники, сполучники, частки та артиклі.

Слід розрізняти службові частини мови і службові слова. Останні належать за своїми морфологічними ознаками до самостійних частин мови і можуть функціонувати як повнозначні самостійні слова. В той же час, при певному вживанні, вони десемантизуються і виконують тільки службову функцію, зберігаючи при цьому здатність брати участь в синтаксичному функціонуванні.

До службових слів відносяться:

1. допоміжні дієслова to be, to have, to do, shall, will; у цій функції вони повністю десемантизовані, але в інших випадках виступають як повнозначні дієслова;

2. дієслова-зв'язки десемантизовані, але зберігають найбільш узагальнене граматичне значення переходу у новий стан або збереження стану, продовження дії і т.д.: Не is clever; He keeps working; He fell ill; He got tired; She became a nurse.

3. слова-замінники дієслова, слово-замінник one;

4. займенник it у функції підмета у безособових реченнях;

5. прийменники, сполучники, частки, артиклі.

Включення службових слів у систему частин мови викликає деякі розбіжності. Б. Ільїш вважає, що такий поділ базується на поєднанні двох ознак — ознаки значення (самостійні частини мови) і ознаки функції (службові частини мови). Теоретична неспроможність розподілу, заснованого на поєднанні таких ознак, досить очевидна. «Службові слова представляють собою явище іншого порядку, аніж самостійні; за своїм положенням в граматиці вони більш близькі до афіксів або закінчень» [20, c. 58].

На думку Л. Щерби, такі поняття, як іменники, прикметники, дієслова, з одного боку абсолютно неможна порівнювати з такими поняттями, як прийменники, сполучники, частки — з іншого боку [20, c. 42].

У зв’язку з приведеними міркуваннями доречно згадати, що В. В. Виноградов вважав за доцільне називати службові слова «частками мови». Тому існує точка зору, згідно якої службові слова, які «не мають парадигм і які мають властивості сполучуваності абсолютно іншого роду, аніж повнозначні слова, їх не слід включати в систему частин мови» [20, c. 45].

Дійсно, службові слова, порядок слів та флексії можна розглядати як свого роду морфеми, що виражають певні синтаксичні стосунки.

Що ж до твердження про відсутність у службових слів парадигм, то його навряд чи можна поширити на всі класи службових слів. У будь-якому випадку службові слова не перестануть бути граматичними класами слів. Якщо ж здається, що їх неможливо зіставити зі знаменними словами, то в цьому немає нічого дивного: класи повнозначних та службових слів — це результат першого дихотомічного ділення. Основа цього ділення — функціональна самостійність слова його здатність виступати в якості окремого члена речення.

1.2 Класифікація службових слів

Клас службових слів протиставляється класу повнозначних слів за ознакою синтаксичної несамостійності.Службові слова не виконують функцій членів речення. Вони зазвичай супроводжують ті чи інші повнозначні слова, будучи засобами їх синтаксичного (аналітичного) оформлення. Відповідно до цього, всі службові слова можна класифікувати за їх здатністю поєднуватися з певними класами повнозначних слів, на чому і грунтується класифікація Ч. Фріза [20, c. 55].

Перший поділ класу службових слів заснований на їх ролі при самостійних словах: одні служать для уточнення деяких граматичних або семантичних моментів, інші - для з'єднання повнозначних слів один з одним. У зв’язку з цим всі службові слова можна розділити на два основні класи: уточнювальні слова, або модифікатори, і з'єднувальні слова, або конектори.

Модифікатори

Серед модифікаторів виділяються два класи: неграматичні і граматичні модифікатори. Перші вживаються перед будь-якими повнозначними словами, посилюючи їх значення, але не впливаючи на граматичний характер того слова, перед яким вони вживаються. Як відомо цю роль виконують частки:

He read this book yesterday.

Only he read this book yesterday.

He read this book only yesterday.

Граматичні модифікатори «прив'язані» до певних класів повнозначних слів. Вони, по-перше, служать показниками (маркерами) тих або інших класів повнозначних слів, а по-друге, передають певні граматичні значення.

Граматичні модифікатори (маркери) розділяються на маркери, що не виражають залежності, і маркери, які виражають залежність того слова, перед яким вони вживаються.

Маркери, що не виражають залежності, за характером сполучуваності поділяються на іменні і дієслівні. Перші підрозділяються на два підкласи — визначників і трансляторів [20, c. 34].

До складу визначників англійського іменника, входять, наступні типи слів:

1) означений артикль, 2) неозначений артикль, 3) присвійні займенники,

4) іменник в присвійному відмінку.5) вказівний займенник, 6) неозначений займенник, 7) питальний. займенник. або. питальний. зворот. 8).кількісний числівник, 9) порядковий числівник.

За характером значення, визначники іменника діляться на дві групи: вказівні визначники (ідентифікатори) і кількісні визначники (квантифікатори).

До групи ідентифікаторів відносяться означений артикль, вказівні займенники, присвійні займенники і присвійна форма іменників, порядкові числівники. Групу квантифікаторів складають неозначений артикль, неозначені займенники. кількісні.числівники…Дієслівні маркери, як і іменні.виконують дві функції: по-перше, формальну, тобто сигналізують про те, що слідуюче слово є дієсловом; по-друге — модифікуючу, тобто уточнюють або форму дієслова або тип присудка.

Маркери дієслова розділяються на два підкласи: форманти і оператори.

Службові слова першого підкласу використовуються для утворення різного роду аналітичних форм дієслова. У англійській мові, цей підклас складають усі допоміжні дієслова, що беруть участь в утворенні аналітичних форм (do, be, have, shall, will) [11, c. 64].

Оператори використовуються для утворення ускладнених форм присудка (простими, початковими є простий дієслівний і складний іменний присудки). По своїй семантиці вони підрозділяються на дві групи: аспектно-фазисні і модальні. До першої групи відносяться дієслова зі значенням початку, продовження, закінчення і переривання дії, до групи модальних — дієслова зі значенням можливості, необхідності, бажання, старання.

Маркери, що виражають залежність, підрозділяються на два підкласи виходячи з того, якого типу одиницю вони маркують — слово або речення.

Конектори

Якщо звернутися до відношень між самостійними реченнями, що не є компонентами складного речення, але які входять до складу одного тексту, то на перше місце виступають не стільки види залежності, скільки їх зв’язок один з одним. Зв’язаність речень — одна з найбільш суттєвих рис тексту, що відрізняє текст від простого набору речень. Тому мова далі піде про конектори.

Зв’язки компонентів тексту не можна порівнювати зі зв’язками компонентів речення, навіть складного. Ймовірно, тому підрядні сполучники майже не використовуються для зв’язку самостійних речень. Правда, деякі речення можуть починатися з підрядного сполучника, але це буває зазвичай там, де підрядне речення передує головному [11, c. 330].

Для зв’язку самостійних речень, використовуються слова, які зазвичай (у традиційній класифікації, наприклад) виявляються розподіленими на декілька груп. До них відносяться передусім так звані модальні і вступні слова. Їх загальна ознака полягає в тому, що вони зазвичай стоять поза структурою речення. Таке положення обумовлене якраз виконанням функції зв’язку. Так само і підрядні сполучники не входять в структуру підрядних речень.

Вступні і модальні слова дуже близькі по семантиці і виконуваним функціям. Більш того, часто відзначається, що модальні слова виконують в реченні роль вступних членів [12, c. 224]. Функція ж вступних членів речення полягає головним чином у вираженні зв’язку цього речення з попереднім і передачі зв’язку приєднання [9, c. 298]. Таке значення властиве всім вступним словам. Речення, яке містить вступне слово сприймається як «прив'язане» до чогось попереднього, тому жодне речення з ввідним словом не можна поставити на перше місце в тексті:

Не would have to buy them out, of course.

Certainly, he thought about it all the way there.

Timothy, indeed, was seldom seen [9, c. 274].

Вступні або модальні слова можуть відкривати текст або починати речення тільки у тому випадку, якщо вони стоять на початку цитованого уривка.

До групи конекторів відносяться також і сурядні сполучники. Вони є є універсальним типом коннекторів які застосовуються для зв’язку слів (однорідних членів речення), компонентів складного (складносурядного) речення і самостійних речень в тексті. Як вже відзначалося, сурядні сполучники є «чистими» конекторами — вони виражають лише зв’язок не вказуючи на тип залежності. Особливість сурядних сполучників як конекторів полягає в тому, що вони, подібно до вступних слів, не можуть починати текст (за винятком цитованих уривків) [20, c. 56].

2. Багатофункціональні слова та способи їхнього перекладу

Багатофункціональні слова в англійській мові володіють здатністю виконувати різні функції в реченні. У зв’язку з цим вони перекладаються на українську мову по-різному.

Розглянемо особливості вживання та способи перекладу деяких з багатофункціональних слів.

2.1 Багатоваріантність перекладу службового слова `after'

Багатофункціональне слово `after' може вживатися в ролі:

а) прислівника часу, маючи значення слів: потім, внаслідок (зазвичай ставиться в кінці речення):

I have never met him after.

Я його ніколи потім не зустрічав.

We can do that after.

Ми можемо зробити це потім.

What happened after?

Що було потім?

It was necessary to repeat everything after.

Необхідно було все повторити потім.

They can do the investigation after.

Вони можуть провести дослідження потім.

б) прийменника часу і місця, має значення: після, по, за, услід за:

After the Great Patriotic War our industry overshot the pre-war level.

Після Великої Вітчизняної війни наша промисловість перевищила довоєнний рівень.

It was necessary to repeat everything after the test had failed.

Необхідно було все повторити, після того, як дослід не вдався.

After the paper-lapping process the cores of multiple cables are laid up.

Після обмотування папером жили багатожильних кабелів сплітаються разом.

He rаn after me.

Він побіг за мною.

They left the room one after the other.

Вони вийшли з кімнати один за другим.

в) підрядного сполучника, має значення: після, після того, як (вводить підрядне речення часу):

We have completed the rehabilitation of our ruined cities after the war was ended.

Ми завершили відновлення наших зруйнованих міст після того, як закінчилася війна.

The paper-lapping process of the cores of multiple cables have been widely used after.

Процес обмотування папером жил багатожильних кабелів в подальшому широко використовувався.

He continued his work after dinner.

Він продовжив працювати після обіду.

Не returned home after twelve.

Він повернувся додому після дванадцятої.

They left after the contract had been signed.

Вони поїхали після того, як був підписаний контракт.

Багатофункціональне слово after може бути перекладене наступними способами:

а) для посилення висловлювання або протиставлення його іншому, дане слово передається словами адже, врешті-решт:

It is my duty, after all.

Адже це мій обов’язок.

Why not? After all, we are old enough.

Чом би й ні? Врешті-решт, ми вже дорослі.

After all, she is your boss, so invite her.

Врешті-решт, вона твій керівник, запроси її.

He is, after all, our president.

Bін, врешті-решт, наш керівник.

It didn’t rain after all.

Aдже дощу немає [27, c. 50].

б) перекладається словом навздогін:

Mary called after him.

Мері крикнула йому навздогін.

John rushed after the thief.

Джон кинувся навздогін за злодієм.

Ivan is following after me.

Іван йде за мною.

The sportsmen are running after their trainer.

Спортсмени біжать за своїм тренером.

David is hurrying after his offender.

Девід наздоганяє своїх кривдників.

в) перекладається словом після:

It was necessary to reoxydize the substance after the test had failed.

Необхідно було ще раз окислити цю речовину після того, як дослід не вдався.

It wasn’t necessary to repeat his words after she had reported about their actions.

Не було необхідності повторювати його слова після того, як вона доповіла про їх дії [18, c. 114].

2.2 Способи перекладу багатофункціонального слова `as'

Багатофункціональне слово `as' може вживатися в ролі:

а) підрядного сполучника причини в значенні оскільки, бо:

This substance does not exist in, а pure state as it is unstable.

Ця речовина не зустрічається в чистому вигляді, бо вона нестійка.

As a beam is subjected to bending internal stresses were set up.

Оскільки балка згинається, в ній виникає внутрішня напруга.

б) підрядного сполучника часу в значенні коли; тоді як; по мірі того як:

The viscosity of, а liquid decreases as the temperature rises.

В’язкість рідини зменшується у міру того як піднімається температура.

As the electrical load built up mixed pressure turbines were introduced.

По мірі збільшення навантаження були введені турбіни зі змішаним тиском.

Each cutting tooth is a small chisel, whose edge cuts the wood fibers as it passes across them.

Кожен зуб є маленьким зубилом, лезо якого ріже волокна дерева при їх пересіканні.

в) прислівника зі значенням як:

I did it as you told me to do.

Я зробив це, як ви мені сказали.

The universal motor ia adopted as being more economical.

Універсальний двигун використовується як більш економічний [18, c. 110].

г) тимчасового сполучника. Аs може вживатися при описі «фонової» ситуації, тобто такої, яка вже мала місце раніше і продовжувала відбуватися, коли сталася подія, про яку говориться в головному реченні. Сполучник as зазвичай вводить додаткову інформацію і стоїть на початку речення:

This method was adopted as being more economical.

Цей метод був прийнятий як більш економічний.

As the conveyer moved the load built up.

У міру руху конвеєра навантаження зростало.

As to be sure of good results it is necessary to be attentive. Щоб бути впевненим в хороших результатах, необхідно бути уважним.

As to the advantages of this method they leave no doubt.

Що стосується переваг цих методів, то вони безперечні.

The universal motor is adopted as being better.

Універсальний двинун був прийнятий як кращий [18, c. 110].

д) сполучника (just) as (вживається при описі коротких одночасних дій):

I was reading a newspaper just as he came.

Я читав газету саме тоді, коли він прийшов.

And just as he was about to start, there came a loud vibration in the frame.

І якраз коли він був готовий почати, усередині почалася гучна вібрація.

е) сполучника as long as. Якщо речення введене сполучником as long as (доки), то дія, про яку йдеться у головному реченні, протікала паралельно з тією дією, про яку ведеться мова в додатковому, до закінчення останнього: You’ll never be a good mathematician as long as you live.

Ти ніколи в житті не станеш хорошим математиком.

I knew her as long as she lived here.

Я був з нею знайомий доки вона жила тут.

2.3 Варіанти перекладу поліфункціонального слова `before'

Багатофункціональне слово `before' може вживатися в ролі:

а) прислівника часу зі значенням раніший, раніше (зазвичай ставиться в кінці речення):

I have never seen him before.

Я його ніколи раніше не бачив.

I have heard that before.

Я це чув раніше.

Have you been there before?

Ви там бували раніше?

Have you know him before?

Ви його знали раніше?

I have read this book before.

Я читала цю книгу раніше.

б) прийменника часу і місця зі значенням до, раніше, перед, вперед:

Japan is stronger now than it was before the war.

Японія зараз сильніша, ніж вона була до війни.

I shall finish my work before 5 o’clock.

Я закінчу працювати до 5 години.

We shall have a walk before dinner.

Ми погуляємо перед обідом.

The ship will arrive at the port of loading before the end od December.

Пароплав прибуде в порт до кінця грудня.

I shall leave Moscow before he returns.

Я поїду з Москви до того як він повернеться.

в) підрядного сполучника зі значенням до того, як; перш ніж:

We had to make, а number of experiments before we achieved satisfactory results.

Нам довелося провести ряд дослідів, перш ніж ми досягли успішних результатів.

Before reaching the town the truck turned into a narrow road which led to the mountains.

Не доїжджаючи до міста, вантажівка згорнула на вузьку дорогу, яка вела в гори.

To prevent damage, discharge static electricity from your body before you touch any of your computer’s electronic components, such as a memory module.

Для запобігання ушкодженням, відведіть статичну електрику від вашого тіла перед тим, як торкатися до електронних компонентів комп’ютера, таких як модуль пам’яті.

That compressed air is found to be one of the most uneconomical forms of energy was known before.

Tе, що стисле повітря є однією з найбільш неекономічних форм енергії, було відомо і раніше [18, c. 114].

2.4 Полiфункціональність службового слова `for' та способи йогo перекладу

Багатофункціональне слово `for' може вживатися в ролі:

а) прислівника зі значенням для, за:

One law for the rich and another for the poor. Один закон для багатих, а інший — для бідних.

Dogs are fighting for the bone.

Собаки гризуться за кістку.

In factories such methods are routine for heating gears and other metal parts. Такі методи загальноприйняті на заводах для нагріву шестерень та інших металевих деталей.

The brick work is stepped outward, about 6 inches for each 12 inches of vertical rise.

Цегляна кладка виступає назовні приблизно по 6 дюймів на кожні 12 дюймів по вертикалі [18, c. 113]. They asked for the goods to be delivered by Monday. Вони попросили, щоб товари доставили до понеділка.

б) прийменника зі значенням протягом:

She studied law for some time.

Впродовж деякого часу вона вивчала юриспруденцію.

I shall stay here for two hours.

Я пробуду тут протягом двох годин.

He worked at the factory for 3 years.

Він.працював.на.заводі.3.роки. They were in Egypt for a week.

Вони були в Египті протягом тижня.

She was ill for two months. Вона хворіла 2 місяці. в) підрядного сполучника зі значенням оскільки, бо тому що, по причині (зазвичай, в цьому випадку йому передує кома): Put on some warm things, for it is bitterly cold today. Одягніться потепліше, оскільки сьогодні дуже холодно.

We stopped working, for it was too late.

Ми припинили роботу, оскільки було вже надто пізно.

Wood is the richest source of cellulose for more than one half of its substance is cellulose fiber.

Деревина є найбагатшим джерелом целюлози, оскільки більше половини її - це целюлозне волокно.

He did not work any longer for he was old and received a pension.

Він більше не працював, оскільки він був старий і отримував пенсію [17, c. 44].

Також for може перекладатися за допомогою слів:

а) якби не:

If it was not for him, I would nоt do it.

Якби не він, я б цього не робив.

If it was not for this situation, I would leave for Kyiv.

Якби не ця ситуація, я б поїхав до Києва.

б) хоч би, наприклад:

Take his friend for instance.

Візьміть, наприклад, його друга.

Take for example the famous story about Kуiv.

Візьміть хоча б знамениту історію про Київ.

2.5 Багатофункціональність службового слова `since' та способи його перекладу

Багатофункціональне слово `since' може вживатися в ролі: а) прийменника часу зі значенням з, після:

I haven’t seen him since last year.

Я не бачив його з минулого року Since 1933 a procedure for estimating the final settlement of a building on clay has been available. З 1933 р. були розроблені правила розрахунку остаточного осідання будівлі на глині. Whether they have been used continuously since then is not known. Невідомо, чи вживаються вони безперервно з того часу. I have been working since 12 o’clock. Я працюю з 12 години. б) прислівника часу зі значенням відтоді, тому назад (зазвичай ставиться в кінці речення): I have not done it since. Я не робив цього відтоді. He left Moscow last year and I have not seen him since. Він поїхав з Москви у минулому році і відтоді я його не бачив. в) підрядного сполучника зі значенням оскільки; відколи: Не could not come since he was ill. Він не зміг прийти, оскільки був хворий. It is a week since I saw him last. Пройшов тиждень відколи я бачив його останній раз. Since hard drive’s main role is to serve as a long-term data store, capacity is a big plus. Оскільки головна роль жорсткого диска полягає у довготривалому зберіганні даних, то його об'єм є великою перевагою. Since one or more applications in a suite may not be as desirable as the others, some people still prefer to buy separate packages. Оскільки одне або два застосування з набору програм може бути не таким необхідним, як інші, деякі люди віддають перевагу придбанню окремих пакетів. Since you are ill, I’ll do the work for you. Оскільки Ви захворіли, я попрацюю за Вас. г) багатофункціональне слово since перекладається як незабаром; після того, як у випадку, коли повідомляється про деяку ситуацію, що почалася у минулому і може мати місце в сьогоденні: I’ve known him since I’ve visited USA. Я знаю його після того, як я відвідав США. I’ve known him since 2002. Я знаю його з 2002;го року [17, c. 49].

Висновки

Завершивши ретельне дослідження багатофункціональних службових слів тa способів їх перекладу, можна зробити наступні висновки:

Службові частини мови — це група слів, що не мають власного значення, бо не називають предметів, ознак, дій і до них не можна поставити питання. До службових частин мови належать прийменники, сполучники, частки та артиклі.

Розглянувши службові слова, ми з’ясували, що вони належать за своїми морфологічними ознаками до самостійних частин мови і можуть функціонувати як повнозначні самостійні слова. Але підкреслимо, що в той же час, при певному вживанні, вони десемантизуються і виконують тільки службову функцію, зберігаючи при цьому здатність брати участь в синтаксичному функціонуванні.

Проаналізувавши систему класифікації, ми дізналися, що серед службових слів.вчені.виділяють.модифікатори. (маркери).і.конектори.Перші.або. маркують певні.класи. повнозначних. слів.або. виражають. характер.їх.залежності. Маркерами. залежності.в.межах. простого. речення. являються. прийменники. в. складі.складнопідрядного.речення. підрядні.сполучники.Для.об'єднання.самостійних.речень. в. тексті.використовуються. модальні.і.вступні.слова. що становлять групу специфічних конекторів. Універсальними конекторами (що сполучають і слова і компоненти складносурядного речення або. самостійні речення в тексті) є сурядні сполучники. Також під час дослідження ми накреслили докладну схему класифікації службових слів.

Другий розділ присвячений практичному дослідженню.багатофункціональ — них слів. Отже, розглянувши випадки вживання службових слів, таких як after, as, before, for, since ми можемо сказати, що вони не мають сталого ряду еквівалентів, а отже і сталих способів перекладу. Тому, щоб коректно перекласти ці слова, необхідно проводити аналіз контексту. Найчастіше дані слова вживаються у ролі сполучників, прийменників та прислівників.

Список використаних джерел

1. Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика. — СПб.: Союз, 2001. — 288 с.

2. Базина М. П. Английский язык как учебный предмет и средство общения: Учеб. пособие. — М.: ЧеРою. — 2009. — 112 с.

3. Бархударов Л. С. Что нужно знать переводчику? Тетради переводчика. Вып. 15. — М.: Международные отношения. — 1978. — с. 44−58.

4. Брандес М. П., Провоторов В. И. Предпереводческий анализ текста (для институтов и факультетов иностранных языков). — М.: НВИ: ТЕЗАУРУС. — 2001. — 224 с.

5.Вейзе.А. А. Перевод.технической. литературы. с.английского. на. русский: Учебное пособие. — Мн.: Н. Б. Киреев. — 2001. — 112 с.

6.Виноградов.B.В.

Введение

в.переводоведение.Общие.и.лексические вопросы. — М.: ИОСО РАО. — 2008. — 314 с.

7. Гладуш Н. Ф., Селіванова О.І. Зміст та структура підготовки фахівців з перекладу у Київському державному лінгвістичному університеті // Вісник Сумського державного університету. — 2009. — № 5 (26). — Сер. «Філологічні науки». — с. 38−41.

8.Докштейн.С.Я.Е. А. Макарова.С.С.Радоминова.Практический.курс перевода. научно-технической.литературы. (английский.язык). — .М.:.Военное издательство. — 2002. — 448 с.

9.Єрмоленко.С. Я. Бибик.С.П.Тодор.О.Г.Українська.мова.Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. — К.: Либідь. — 2001. — 224 с.

10. Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика англійської та української мов. — К. — 1960. — 160 с.

11. Казакова Т. А. Теория перевода (лингвистические аспекты). — СПб.: Союз. — 2000. — 296 с.

12.Карабан.В.І.Переклад.англійської.наукової.і.технічної.літератури.на українську.мову:.Граматичні.труднощі.лексичні.термінологічні.та. жанрово — стилістичні проблеми. — Вінниця: Нова Книга. — 2010. — 564 с.

13. Карачун В., Прохур Ю. Українсько-англійський словник наукової та науково-технічної термінології. — К.: Либідь. — 2009. — 416 с.

14. Комиссаров.В. Н. Современное.переводоведение. — М.: ЭТС. — 2002. — 240 с.

15. Комлєв Н. Г. Словник іноземних слів. — К.: Ексмо-прес. — 2002. — 356 с.

16. Литвин Ф. А. Многозначность слова в языке и речи. М.: Высш.шк. — 1984. — 136 с.

17. Попов С. А. Технический перевод и деловая коммуникация на английском языке:.Учебное.пособие / Новгор.гос.университет. им. Ярослава. Мудрого. — Великий Новгород. — 2009. — 153 с.

18.Пронина.Р.Ф…Перевод.английской.научно-технической.литературы. Учебное пособие для вузов. — М.: Высш. шк., 1986. — 175 с.

19. Пумпянский А. Л. Чтение и перевод английской научной и технической литературы:.лексика. грамматика. фонетика. упражнения. — .Мн.:.ООО «Попурри». — 1999. — 608 с.

20.Шепель.Ю. А. Классы.грамматических. единиц. языка. — .Методическое пособие по дисциплине «Перевод». — Днепродзержинск. — 2001. — 67 с.

21. Федоров.А. В. Основы.общей. теории. перевода. — .М.:.Высшая.школа. — .2010. — 115 с.

22. Эпштейн Г. А. Предлоги.Союзы. Словообразование. — СПб.: Каро. — 2009. — 238 с.

23. Crystal, D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. — Cambridge: Cambridge University Press. — 2005. — 489 p.

24. http://multitran.ru/

25. http://www.philosoft.ru/_subsites/tcportal/perevod/tr034.htm

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою