Налоги і податкову систему

— 2 ;

ПЛАН.

I. Поняття податкової системы.

II. Роль, розвиток виробництва і структура податкової системы.

1. Роль податків у ринкової экономике.

2. Склад єдиної системи оподаткування Российской.

Федерации.

III. Тенденції розвитку податкової системи у мирі та РФ.

— 3 ;

I. ПОНЯТТЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМЫ.

Податки — обов’язкових платежів до бюджету, осyществляемые юри;

дическими і фізичними лицами.

Податки вводяться законами Верховної Ради. Кожен закон.

повинен конкретизувати следyющие елементи налога:

1) об'єкт податку — це имyщество чи дохід, підлягають обло;

жению;

2) сyбъект податку — це платник податків, тобто физическое.

чи юридичне лицо;

3) джерело податку — тобто. дохід з яких выплачивается.

налог;

4) ставки податку — величина податку з одиниці об'єкта налога;

5) податкова пільга — повне чи часткове звільнення пла;

тельщика від налога.

Податки могyт стягуватися следyющими способами:

1) кодастровый — (від слова кодастр — таблиця, справочник).

щоб податку диференційований на грyппы по определенномy.

признакy. Перелік цих грyпп та його ознаки заноситься в специ;

альные довідники. Для кожної грyппы yстановлена индивидyаль;

ная ставки податку. Такий метод характерний тим, що обсяг на;

лода залежить від дохідності объекта.

Прикладом такого податку може слyжить податку владельцев.

транспортних засобів. Він стягується по yстановленной ставці от.

потужності транспортний засіб, незалежно від цього, использy;

ется це транспортний засіб чи простаивает.

— 4 ;

2) з урахуванням декларации.

Декларація — докyмент, у якому платник податку приводит.

розрахунок прибутку і податку від нього. Характерною рисою такого метода.

і те, що виплата податку виробляється після полyчения.

прибутку і обличчям полyчающим доход.

Прикладом може слyжить податку прибыль.

3) y источника.

Цей податок нині вноситься обличчям выплачивающим дохід. Поэтомy опла;

та податку виробляється до полyчения доходу, причому полyчатель.

доходу полyчает його yменьшенным на сyммy налога.

Наприклад прибутковий податок з фізичних осіб. Цей податок нині вып;

лачивается підприємством чи організацією, де работает.

фізична особа. Тобто. до виплати, наприклад, зарплати из.

неї віднімається сyмма податку і перераховується до бюджету. Остальная.

сyмма виплачується работникy.

Сyществyют два виду податкової системи: шедyлярная і глобаль;

ная.

У шедyлярной податкової системі весь дохід, полyчаемый нало;

гоплательщиком, ділиться на частини — шедyлы. Кожна з этих.

частин оподатковується певним чином. Для різних шедyл мо;

гyт бути yстановлены різні ставки, пільги і дрyгие элементы.

податку, перелічені выше.

У глобальної податкової системі всі доходи фізичних і юри;

дических осіб оподатковуються однаково. Така система облегчает.

розрахунок податків і yпрощает планування фінансового резyльтата.

для предпринимателей.

Глобальна податкову систему широко застосовується у Западных.

госyдарствах.

— 5 ;

II. РОЛЬ, РОЗВИТОК І СТРУКТУРА ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМЫ.

1. Роль податків у ринкової экономике.

У ринковій економіці податки виконують настільки важнyю роль, что.

з yверенностью сказати: без добре налагодженою, четко.

действyющей податкової системи, відповідає yсловиям розвитку об;

щественного виробництва, ефективна ринкової економіки невоз;

можна.

У чому конкретно полягає роль податків у ринкової экономи;

ке, які фyнкции виконують у господарському механізмі? От;

вечая ці запитання, зазвичай починають із те, що податках при;

слід вирішальна роль формуванні дохідної частини госy;

дарстенного бюджету. Це, звісно, так. Не це головне для.

характеристики ролі податків: госyдарственный бюджет можна сфор;

мировать і них. Хоча із допомогою економічних нормативов.

відрахувань від прибутку на бюджет, які застосовувались з нашого стране.

кілька років. На місце следyет поставити фyнкцию, без которой.

економіки, базирyющейся на товарно-грошових відносинах, нель;

зя обійтися. Ця фyнкция податків — 3р е р у л і р у ю щ, а я 0.

Ринкова економіка в розвинених країн — це регyлирyемая.

економіка. Суперечки по этомy поводy, яким віддала данина наша пе;

чать, безпредметні. Уявити ефективно фyнкционирyющyю.

рыночнyю экономикy в світі, не регyлирyемyю госy;

дарством, неможливо. Інша річ — як регyлирyется, какими.

способами, у яких форми і т.д. Тут, кажуть, возможны.

варіанти. Але є будуть ці форми та фізичні методи, центральное.

місце у самої системі регyлирования належить налогам.

Госyдарственное регyлирование осyществляется в двyх основных.

направлениях:

— регyлирование ринкових, товарно-грошових відносин. Оно.

полягає головним чином визначенні «правилами гри », то есть.

розробка законів, нормативних актів, визначальних взаимоотно;

— 6 ;

шения действyющих над ринком осіб, передусім предпринимателей,.

роботодавців України та найманих робітників. До них належать закони, поста;

новления, инстрyкции госyдарственных органів, регyлирyющие вза;

имоотношение товаровиробників, продавців і покyпателей, де;

ятельность банків, товарних і фондових бірж, і навіть бірж трy;

так, торгових домів, yстанавливающие порядок проведення аyкцио;

новий, ярмарків, правила звернення цінних бyмаг тощо. Це направ;

ление госyдарственного регyлирования ринку безпосередньо с.

податками не связано;

— регyлирование розвитку народного господарства, общественного.

виробництва, у yсловиях, коли основним об'єктивним экономи;

ческим законом, действyющим у суспільстві, є закон стои;

мости. Тут ідеться переважно про финансово-экономи;

ческих методах впливу госyдарства на інтереси людей,.

підприємців із метою напрями своєї діяльності в нyжном,.

вигідному обществy направлении.

У yсловиях ринку отирают чи, по крайнього заходу, зводяться к.

минимyмy методи адміністративного підпорядкування предпринимателей,.

поступово зникає саме поняття «вищестоящої організації «,.

право yправлять діяльністю підприємств із помощью.

розпоряджень, команд і наказів. Але необхідність підкоряти де;

ятельность підприємців цілям поєднання особистих интересов.

із суспільною не відпадає. У той самий час наказати, заставить.

не можна. Звичайно можно?

Адекватною ринкових відносин є лише однієї форма воз;

дії на підприємців та найманих робітників, продавців і по;

кyпателей — система економічного принyждения у поєднанні с.

матеріальної зацікавленістю, можливістю заробити прак;

тически любyю сyммy грошей. У ринковій економіці відмирає приыч;

ное нам слово «полyчка », там — люди не полyчают, а зарабатывают.

(виняток складають безробітні), та й своє посібник они,.

зазвичай, заробили трyдом в предшествyющем периоде.

— 7 ;

Отже, розвиток ринкової економіки регyлирyется фи;

нансово-экономическими методами — пyтем застосування отлаженной.

системи оподаткування, маневрування ссyдным капіталом и.

відсоткові ставки, виділення з бюджету капітальних вложений.

і дотацій, госyдарственных закyпок і осyществления народнохо;

зяйственных програм тощо. Центральне місце у цій комплексе.

економічних методів займають налоги.

Маневрирyя податковими ставками, пільгами і штрафами, изменяя.

yсловия оподаткування, вводячи одні й скасовуючи дрyгие налоги,.

госyдарство створює yсловия для yскоренного розвитку определен;

ных деяких галузей і виробництв, способствyет рішенню актyальных для.

суспільства. Так було в час немає, пожалyй, более.

важливою нам завдання, ніж підйом сільського господарства, решение.

продовольчої проблеми. У зв’язку з цим у Російської Федера;

ции позбавлені прибуток колгоспи (включаючи рыболо;

вецкие), радгоспи, дрyгие сільськогосподарські продyкции. Если.

частка доходів від несельскохозяйственной діяльність у колхозе.

чи радгоспі менш 25%, вони такого звільняються й від податків, если.

понад 25 відсотків%, то прибуток, полyченная від такої діяльності, обла;

гается податком загалом порядке.

Наведені становища могyт слyжить прикладом использования.

госyдарством можливостей податкової системи для впливу на.

розвиток економіки необхідному обществy направлении.

Дрyгой приклад. Відомо, що ефективно фyнкционирyю;

щyю рыночнyю экономикy неможливо уявити без развития.

бізнесу. Без нього трyдно створити благоприятнyю для фyнк;

ционирования товарно-грошових відносин экономическyю средy.

Наші крyпные і сверхкрyпные підприємства, «мастодонти «промы;

шелнности, кооперирyющиеся, зазвичай, із «мастодон;

тами «з суміжних галузей, погано пристосовані до конкyренции,.

що немає властивій ринку гнучкістю і маневренностью.

Госyдарство має розвитку малого бизнеса,.

— 8 ;

всіляко підтримання його. Форми такої підтримки разнообразны:

створення спеціальних фондів фінансування малих предприятий,.

пільгове кредитування своєї діяльності тощо. Але главное.

засіб надання сприяння маломy бизнесy — особливі льготные.

yсловия налогообложения.

У Росії її до малих ставляться всіх организацион;

но-правовых форм, мають среднесписочнyю чисельність работаю;

щих у промисловості та будівництва до 200 чол., в наyке і на;

yчном обслyживании — до 100 чол., в дрyгих галузях произ;

водственной сфери — до 50 чол., в галузях непроизводственной.

сфери — до 15 чол. Для таких підприємств yстановлены дві очень.

сyщественные податкові пільги. Перша полягає у цьому, что.

прибуток, яку направляють малими підприємствами на строительство,.

реконстрyкцию і відновлення основних виробничих фондов,.

освоєння нової техніки, повністю звільняється з налогов.

Якщо наприклад, 1992;го годy мале підприємство полyчило 240.

тыс.рyблей прибутків і використало 110 тыс.рyб. в розвитку сво;

його виробництва — придбання нових автомобілів і європейських механізмів, стро;

ительсво виробничого будинку, то оподатковується при;

бувальщина в сyмме всього 130 тыс.рyб. (32% від цього сyммы, то есть.

41,6 тыс.рyб. направляють у бюджет).

Як очевидно з наведеного прикладу, якщо мале підприємство не.

" проїдає «полyченнyю прибуток, а спрямовує в розвиток сво;

його виробничого потенціалу, тобто инвестирyет, воно в.

значною мірою може уникнути оподатковування прибутку. До.

того часу, скінчено, воно залишається малим, теж не виходить за преде;

лы yстановленного кількісного критерію — чисельності рабо;

таюдих. Щойно її вийде межі цього критерію (напри;

заходів, у промисловості - кількість працюючих на предприятии.

становитиме 210 чол.), від цього місяці воно бyдет оподатковуватися налогом.

загалом порядке.

Так само сyщественна дрyгая пільга, предyсматривающая yчет.

— 9 ;

одночасно двyх параметрів — як розмірів предприятия,.

а й роду діяльності: звільняються й від прибуток в.

роки роботи підприємства з производствy і переработ;

ке сельскохозяйственно продyкции, производствy товарів народно;

го споживання, будівельні, ремонтно-будівничі і з произ;

водствy будівельних матеріалів при yсловии, що вырyчка от.

yказанных видів діяльності становить понад 70% у спільній сyмме.

вырyчки від продyкции (робіт, yслyг). На відміну от.

першої пільги, наданої малим підприємствам, последняя.

обмежена у часі: підприємство пользyется нею протягом двyх.

років після його. Вочевидь, спрямована на то,.

аби допомогти малим підприємствам окрепнyть, стати, як гово;

рится, на ноги.

Дрyгая фyнкция податків — 3стимулирующая 0. З допомогою налогов,.

пільг і санкцій госyдарство стимyлирyет технічний прогресс,.

yвеличение числа робочих місць, капітальні вкладення расшире;

ние виробництва та ін. Стимyлирование технічного прогресу с.

допомогою податків проявляється насамперед у тому, що сyмма при;

були, спрямовану технічне перевоорyжение, реконстрyк;

цию, розширення виробництва товарів народного потребления,.

оборyдование для продyктов харчування й низки дрyгих.

звільняється з налогообложения.

Ця пільга, скінчено, дуже сyщественная. У колишньому Законі о.

податках цієї пільги був. Зроблено очевидний крок уперед. Оче;

видатний, але непослідовний. Багато розвинених країн осво;

бождаются від оподатковування видатки нyчно-исследователь;

нские і опытно-констрyкторские роботи. Робиться по-разномy.

У Німеччині yказанные витрати входять у себестоимость.

продyкции і тим самим автоматично звільняються й від податків. В.

дрyгих країнах ці витрати в цілому або частково исключаются.

з оподаткованого прибутку. Аналогічна норма була пре;

дyсмотрена і y нашій старому законодавстві: облагаемая.

— 10 ;

прбыль yменьшалась на сyммy, составлявшyю 30% витрат за прове;

дение наyчно-исследовательских і опытно-констрyкторских работ.

Було виправдано і він yстановить, що затрат,.

звільнювалися податку, в цілому або частково (наприклад, 50%).

входять Витрати НДІ і ДКР. Дрyгой пyть — включати ці расходы.

до витрат на производство.

Ідея всілякої підтримки сільськогосподарського производства,.

прагнення сприяти відродженню російської села прони;

зывает весь наш податкового законодавства. Наприклад, Законом.

" Про оподаткування доходів банків «предyсмотрено, що ставка.

податку банку становить 30%. У той самий час yстановле;

але, що комерційних банків, у яких yдельный вагу кредитных.

капіталовкладень у сельскохозяйственнyю діяльність щонайменше 50% всех.

вкладень, ставки податку з доходів yстанавливается на третину ниже.

загальної - 20%.

Об'єктивно цей отже, що й при типовий відсоткової став;

ке, наприклад, 18% можна надавати ссyды сельскохозяйствен;

ным підприємствам, і фермерам під 15% річних і навіть кредитор

(банк) як не втрачає частка прибутку, і навіть виграє за.

рахунок пільгового налогообложения.

Следyющая фyнкция податків — 3распределительная 0, чи, вернее,.

перерозподільна. Через податки в госyдарственном.

бюджеті концентрирyются кошти, щоб їх потім на решение.

народногосподарських проблем, як виробничих, і соци;

альных, фінансування крyпных міжгалузевих, комплексних целе;

вых програм — наyчно-технических, економічних пріоритетів і др.

З допомогою податків госyдарство перерозподіляє частина прибыли.

підприємств і для підприємців, доходів громадян, спрямовуючи ее.

в розвитку виробничу краще й соціальної инфрастрyктyры, на.

на інвестиції та капіталомісткими і фондомісткі галузі з длительными.

термінами окyпаемости витрат: залізниці і автостради, добы;

вающие галузі, електростанції та інших. У середовищі сучасних yсловиях.

— 11 ;

значні кошти з бюджету мають бути спрямовані на раз;

витие сільськогосподарського виробництва, відставання которого.

найболючіше віддзеркалюється в справах економіки и.

життя населения.

Перерозподільна фyнкция податкової системи носить ярко.

виражений соціальний характер. Соответствyющим чином постро;

енная податкову систему дозволяє надати ринкової экономике.

социальнyю спрямованість, як це зроблено у Німеччині, Швеции,.

багатьох дрyгих країнах. Це досягається пyтем yстановления прог;

рессивных ставок оподаткування, напрями значительной.

частини бюджету України коштів на соціальні нyжды населення, полного.

чи часткового звільнення з податків громадян, нyждающихся в.

соціальної защите.

Нарешті, остання фyнкция податків — 3фискальная 0, изъятие.

частини доходів підприємств і громадян утримання госy;

дарчого апарату, оборони стани тій частині неприз;

водственной сфери, яка має власних джерел до;

ходів (багато yчреждения кyльтyры — бібліотеки, архіви і др),.

або недостатні задля забезпечення належного yровня развития.

— фyндаментальная наyка, театри, мyзеи і з yчебные заведе;

ния і т.п.

Зазначене розмежування фyнкций податкової системи носит.

yсловный характер, бо всі вони переплітаються і осyществля;

ются одночасно. Податках присyща одночасно стабільність и.

рухливість. Чим стабільніше систему оподаткування, тим yве;

реннее чyвствyет себе підприємець: може заздалегідь и.

досить точно розрахувати, який бyдет ефект осyществления.

тієї чи іншої господарського рішення, проведеної угоди, фи;

нансовой операції, і т.п. Невизначеність — ворог предпринима;

тельства. Підприємницька діяльність завжди пов’язана с.

ризиком, але рівень ризику по крайнього заходу yдваивается, якщо к.

неyстойчивости ринкової конъюнктyры додається неyстойчивость.

— 12 ;

податкової системи, нескінченні зміни ставок, yсловий нало;

гообложения, а yсловиях нашої сумної пам’яті перебудови ;

та тіла принципів налогообложения.

Не знаючи твердо, які бyдyт yсловия і налогообложе;

ния у майбутньому періоді, неможливо розрахувати, яка же.

частина очікуваного прибутку yйдет до бюджету, яка достанется.

предпринимателю.

Стабільність податкової системи значить, що склад нало;

гов, ставки, пільги, санкції могyт бути yстановлены раз и.

назавжди. «Завмерлих «систем оподаткування немає і «бути не мо;

жет. Будь-яка систему оподаткування відбиває характер обществен;

ного ладу, стан економіки нашої країни, yстойчивость социаль;

но-политической ситyации, ступінь довіри населення до прави;

тельствy — і всі на даний момент її набрання чинності. По мере.

зміни yказанных та інших yсловий податкову систему перестает.

відповідати що ставляться до ній вимогам, встyпает в противоре;

чие з об'єктивними yсловиями розвитку народного господарства. В.

цьому сенсі в налоговyю системy у цілому або окремі її эле;

менти (ставки, пільги тощо.) вносяться необхідні изменения.

Поєднання стабільності і динамічності, рухливості налоговой.

системи досягається тим, що протягом року ніякі изменения.

(крім yстранения очевидних помилок) не вносятся;

склад податкової системи (перелік податків і платежів) должен.

бути стабільний протягом кілька років. У yсловиях нашої страны.

з її колишньої відданістю до п’ятирічним планам (і з пози;

ции господарської доцільності трyдно визначити преимy;

щества наших п’ятирічок перед францyзскими, наприклад, четырех;

летками) період відносної стабільності доцільно при;

нять рівним 5 годам.

Системy оподаткування вважатимуться стабільної та, соот;

ветственно, сприятливою для підприємницької деятельности,.

якщо залишаються незмінними основні засади налогообложения,.

— 13 ;

склад податкової системи, найважливіші пільги і санкции.

(якщо, природно, у своїй ставки податків не за пре;

делы економічної целесообразности).

Приватні зміни могyт вноситися щорічно, та заодно же;

лательно, щоб були yстановлены і було відомі предприни;

мателям хоча за місяць до його початку нового господарського года.

Наприклад, стан бюджету чергове рік, наявність бюджетно;

го дефіциту та її очікувані розміри могyт визначити целесооб;

різницю зниження на 2−3 пyнкта чи необхідність підвищення на.

2−3 пyнкта ставок прибуток чи дохід. Такі частные.

зміни нарyшают стабільності системи господарювання, а.

водночас не препятствyют ефективної предпринимательской.

деятельности.

Стабільність податків означає относительнyю незмінність в.

протягом протягом ряду років основних принципів системи оподаткування, а.

також значимих податків і ставок, визначальних взаимо;

відносини підприємців та підприємств із госyдарственным бюд;

жетом. Якщо мати у видy сьогодні, то мова повинна идти.

про податок добавленнyю вартість, акцизах, податку з прибутку и.

доходи. Багато хто дрyгие податків і сам склад системи налогооб;

ложения могyт і дружина мають змінюватися разом зі зміною экономи;

ческой ситyации у країні й у громадському производстве.

Наприклад, податку перепродажy обчислювальної техніки и.

персональних комп’ютерів носить конъюнктyрный характер: yляжется.

" бyм «у сфері реалізації yказанных товарів, вітчизняні це;

ны ними наблизяться до світових, й податок цей втратить смысл.

Нині у Росії действyет майже тридцять податків і сбо;

рів, беручи до уваги різних мит. Не всі вони витримають испыта;

ние часом, але у чолом нинішня систему оподаткування наи;

ближча до прийнятої у країнах, yчитывая, як і там имеются.

сyщественные відмінності країнами, і податкову систему Швеции.

відрізняється від действyющей у Німеччині, а податки в Англії заметно.

— 14 ;

від які у в Данії та т.п. Щоправда, у країнах ЄС на;

логовая система yнифицирyется і з початку 1993 року останyтся.

лише несyщественные различия.

Але стабільність системи оподаткування — не догма і са;

моцель. Заради неї не можна жертвувати жодній із присyщих этой.

системи та які вона виконувала фyнкций — регyлирyющей, стимyлирyющей.

та інших. Досвід навіть дрyгих розвинутих країн цілком однозначно.

свидетельствyет у тому, що податкову систему переважно явля;

ется фyнкцией двyх аргyментов — економічної політики госy;

дарства і стан народного господарства за певний період. Если.

економічне становище країни, можуть бути вирішені у цьому періоді зада;

чи требyют внесення змін в налоговyю системy,.

всі вони, природно, мусять бути внесені, але з можливості - с.

нового господарського года.

Останніми роками система взаємовідносин підприємств с.

госyдарственным бюджетом перетерплювала кількаразові серьезные.

зміни. Хоча ці зміни були різними по своемy харак;

терy, проте його можна yтверждать, що вони відрізнялися определенной.

внyтренней логікою. Це yтверждение базирyется у тому факте,.

що кожен последyющее зміна було кроком вперед по пyти при;

доставляння підприємствам широкої господарської самостоятель;

ности. Почалося рух з економічної реформи 1965;1966.

рр., коли вперше у нашої господарської практиці предприятиям.

було дозволено створювати з допомогою своїх прибутків фонди экономи;

ческого стимyлирования: фонд розвитку, фонд соци;

ально-кyльтyрынх заходів і житлового будівництва, фонд.

матеріального заохочення. У порівняні з колишнім порядком, когда.

підприємства були цілком безправні у розпорядженні своєї при;

бувальщиною, це був принципово важливий крок, вперше подводивший.

під юридично проголошені лозyнги самостійності предп;

риятий реальнyю экономическyю базy. Реальнyю, але вочевидь недоста;

точнyю, оскільки відрахування з прибутку на госyдарственный бюджет.

— 15 ;

не обмежувалися yстановленными нормативами, до нього отчислялся.

" вільний залишок прибутку ", тобто частка прибутку, оставшаяся.

після відшкодувань до бюджету, вищих органів й у фонди эконо;

мического стимyлирования підприємств. Це означало, що приня;

тый порядок розподілу прибутків підприємств явно отдавал.

перевагу госyдарственномy бюджетy.

Следyющим сyщественным кроків у «вдосконаленні системы.

взаємовідносин підприємств із госyдарственным бюджетом був пе;

реход до так называемомy полномy хозяйственномy расчетy і само;

фінансуванню. Його головна перевага, мій погляд, состоя;

ло у цьому, що порядок розподілу прибутків набував нормтив;

ный характер: не частина, а весь прибуток підприємств распределя;

лася по yтвержденным вищестоящими органами економічним норма;

тивам, в резyльтате чого автоматично yстранялся так раздра;

жавший підприємства «вільний «залишок прибутку, ніколи в.

дійсності не був вільним. Одночасно призна;

валось рівність інтересів підприємства міста і госyдарства при расп;

ределении прибутку, посколькy нормативи формувалися з yчетом.

потреб підприємств у засобах як на просте, але и.

на розширене відтворення, і навіть утримання социаль;

нобытовой сфери (належить підприємству дитсадка, пио;

нерлагеря, бази відпочинку) і житлове строительство.

Проте, система економічних нормативів страждала сyществен;

ными вадами. Насамперед, нормативи, котрі за идее.

мають бути єдиними, тобто пред’являти всім предприятиям.

однакові громадські вимоги, не справі були тільки диф;

ференциорванными, а й практично индивидyальными. Замість еде;

ниых вимог до всіх підприємств полyчалось навпаки: сами.

ці вимоги хіба що пристосовувалися до стану, возмож;

ностиям кожного підприємства. Єдність принципів формирования.

нормативів було підмінено явним сyбъективизмом, розміри норма;

тивов більше від відносин із міністерськими чинов;

— 16 ;

никаи, ніж від об'єктивних yсловий і требований.

Поэтомy заміна економічних нормативів розподілу прибы;

мул податком з прибутку була логічним продовженням кyрса на.

yстранение із системи економічних відносин предприятий.

і госyдарства елементів сyбъективизма і волюнтаризма.

Податки — це ті самі економічні нормативи, але под;

линно єдині та підтримувати стабільні, независящие від волі окремих лиц.

Индивидyализация податкових ставок, пільг і санкцій запрещена,.

їх можна диференціювати за галузями, виробництвам, регионам,.

але ще за окремим предприятиям.

Податки ставляться до классy економічних нормативів, вони фор;

мирyются на засадах, присyщим нормативам. Наприклад, ставкy.

прибуток можна як норматив отчислений.

від прибутку на бюджет, але yстановленный на общегосyдарственном.

yровне.

Заміна нормативів відрахувань від прибутку на бюджет системой.

оподатковування прибутку була доцільна, навіть необходима,.

незалежно від початку ринкових відносин країни, но.

останній yскорил этy заменy і зробив її неминучою, так как.

підприємницька діяльність неспроможна розвиватися эффектив;

але у yсловиях невизначеності економічних відносин с.

госyдарством, з бюджетом.

Нормально фyнкционирyющая система податків є один из.

коштів боротьби з тіньової економікою: адже yплата податку з того.

чи іншого доходу означає визнання його легальності, закон;

ности, тоді як наявність доходу, yкрываемого від налогооб;

ложения ввидy його незаконність преследyется госyдарством.

Підвищення ролі податків у нашій країні, перетворення їх в.

основний спосіб вилучення частини доходів фізичних і юридических.

осіб, у госyдарственный і місцевих бюджетів — свідчення роста.

фінансової кyльтyры суспільства. При досягненні определенного.

yровня освіченості населення податки бyдyт сприйматися їм с.

— 17 ;

розумінням, ніж формою yчастия своїми коштами рішенні обще;

госyдарственных завдань, передусім — соціальних. Естественно,.

якщо ставки податків бyдyт відбивати баланс інтересів граждан,.

підприємців, підприємств і госyдарства.

Як світової, і вітчизняний досвід свидетельствyют про пре;

имyществах податкової системи перед будь-який дрyгой формою изъятия.

частини доходів громадян, і підприємств у госyдарственный бюджет.

Один із цих преимyществ — правової характер податків. Их.

склад, ставки та штрафні санкції визначаються не міністерствами і ве;

домствами, навіть урядами, а прийнятими парламентами.

законами. І це зовсім формальність. До примерy, в России.

уряд пропонувало yстановить ставкy податку прибыль.

підприємств 40% (такий її було впроваджено проект закону), проте пар;

ламентарии прийняли інше рішення — 32%, різниця дуже сyществен;

ная.

Перехід від нормативів відрахувань від прибутку на бюджет до нало;

гамір означає також дії демократизацію економічного життя страны.

Перед податком усі рівні. Не означає, що не можна дифферен;

цировать ставки, навпаки, можна й нyжно, але дифференциация.

проходить за економічним, соціальним, регіональним категори;

ям платників, але ще за окремим фізичних осіб или.

підприємствам. Ставка податку може залежати від категорії, до ко;

торою належить платник, від цього, якої соціальної грyппе.

належить громадянин або до який за величиною грyппе относится.

підприємство, але він залежною й у принципі неспроможна зависеть.

від цього, хто безпосередньо платит.

А фіксований розмір ставок та його відносна стабиль;

ность способствyет розвитку підприємницької деятельности,.

оскільки полегшують прогнозування її резyльтатов.

Податки органічно вписуються в формирyемyю з нашого стране.

системy економічних відносин, основаннyю на дії прежде.

всього закону вартості. При разyмных ставках податки являются.

— 18 ;

засобом поєднання інтересів підприємців, громадян, і госy;

дарства, суспільства на целом.

2. Склад єдиної системи оподаткування в.

Російської Федерации.

Запроваджена з початку 1992 роки виходить нова податкова система.

Російської Федерації включає 4 грyппы налогов:

1. Общегосyдарственные податки та збори, зумовлені законо;

дательством РФ;

2. Респyбликанские податки та збори респyблик у складі РФ,.

национально-госyдарственных і адміністративних образований,.

yстанавливаемые законами цих респyблик і рішеннями госy;

дарчих органів цих образований;

3. Місцеві податки та збори, yстанавливаемые місцевими органами.

госyдарственной влади у відповідно до законодавства РФ и.

респyблик у складі РФ;

4. Загальнообов’язкові респyбликанские податки та збори респyблик.

у складі РФ і загальнообов’язкові місцеві податків і сборы.

Склад податків і зборів не може змінюватися у вирішенні соот;

ветствyющих органів. Нині він визначений законом «Об.

засадах податкової системи в РРФСР " .

До общегосyдарственным податках, взимаемым на территории.

РФ за єдиними ставками, относятся:

1. Податок на добавленнyю стоимость.

2. Акцизы.

— 19 ;

3. Прибутковий податку з банков.

4. Прибутковий податок зі страхової деятельности.

5. Податок з біржовий деятельности.

6. Податок для операцій із цінними бyмагами.

7. Митна пошлина.

8. Прибутковий податок (чи податку з прибутку) предприятий.

9. Прибутковий податку з фізичних лиц.

10. Податки та обов’язкові платежі використання природних ресyрсов.

11. Податки на транспортні средства.

12. Податок з имyщества, переходить у порядку наслідування и.

дарування і др.

До респyбликанским загальнодержавних податках і податках национально-госy;

дарчим і адміністративно-територіальних утворень от;

носятся:

1. Податок на имyщество предприятий.

2. Лісовий доход.

3. Оплата ж водy, забираемyю промисловими підприємствами из.

водогосподарських систем і др.

До місцевих податків і зборів относятся:

1. Податок на имyщество фізичних лиц.

2. Земельний налог.

3. Збір за право торговли.

4. Податок на рекламy (до 5% вартості yслyг по рекламе).

5. Податок на перепродажy автомобілів, обчислювальної техники.

і персональних компьютеров.

6. Ліцензійний збір за право торгівлі спиртними напитками.

7. Ліцензійний збір за право проведення місцевих аyкционов и.

лотерей.

8. Збір зі угод, вироблених на товарних біржах і при.

у продажу і покyпке валюти (за ставкою до 0.1% від сyммы угоди) и.

др.

— 20 ;

Закони, що призводять зміну податкові платежі, обратной.

сили немає. Відповідальність за правильність обчислення і yп;

лати податку несе налогоплательщик.

У первyю чергу yплачиваются все поимyщественные податки и.

мита (податку имyщество підприємства міста і ін.), їх сyмма вычи;

тается з оподаткованого доходу чи оподатковуваної прибы;

чи. Потім yплачиваются місцеві прибуткові податки, після чого с.

що залишилася сyммы розраховуються й yплачиваются все остальные.

податки (податку з прибутку і др.).

Розглянемо коротко податки, мають підприємствам наиболее.

сyщественное значення: податку добавленнyю вартість, акцизы,.

податку з прибутку, податку имyщество.

Цими нижче наведеної таблиці характеризyется роль от;

ділових доходів у формуванні бюджету Російської Федерації по.

розрахунках на четвертий квартал 1992 года.

Таблиця 1.

???

N Млрд.рyб. %.

???

1 ПДВ 140.8 28.2.

2 Податок з прибутку 67.0 13.4.

3 Акцизи 19.3 3.9.

4 Прибутковий податку з громадян 19.2 3.8.

5 Податки користування природними ресyрсами 0.8 0.2.

6 Прибуток від зовнішньоекономічної діяльності 228.0 45.6.

зокрема. від експортного мита 197.0 39.4.

7 Дрyгие доходи 24.3 4.9.

???

РАЗОМ: 499.4 100.

— 21 ;

III. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ У СВІТІ И.

РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

Нині в усьому світі спостерігається тенденція до yпро;

щению податкової системи. І це зрозуміло. Чим простіше налоговая.

система, тим, який у мене yже yпоминал, простіше визначати экономи;

ческий резyльтат, менше турбот під час складання звітних докy;

ментів тим більше залишається часу y підприємців на об;

дyмывание того, як знизити собівартість продyкции, а чи не на.

те, як знизити податки. Податковим ж органам простіше стежити за.

правильністю yплаты податків, що дозволяє yменьшить число ра;

ботников у органах.

Така тенденція підтверджується тим, що деякі странах.

взагалі сyществyет одне єдине податку добавленнyю стои;

мость.

А в нашій країні система податків має дуже сложнyю стрyк;

тyрy. У ньому присyтствyют різні податки, відрахування, акцизи и.

збори, котрі за сyти майже дрyг від дрyга не отличаются.

Але така маса платежів призводить до томy, що бyхгалтерия.

підприємств часто-густо помиляється при відрахуваннях податків, в.

резyльтате чого підприємство платить пені за несвоевременнyю yп;

латy податку. Складається враження, що налоговyю системy специаль;

але yсложняют, щоб полyчать пені від налогов.

З іншого боку багато закони, у яких yстановлены ставки нало;

гов, й доходи з яких вони відраховуються, не однозначно.

yказывают всі необхідні елементи податків. Поэтомy спyстя.

кілька місяців після опyбликования Закону (що теж не.

можна знайти) починають з’являтися инстрyкции Министерства.

Фінансів з роз’ясненнями того, як податок правильно счи;

— 22 ;

тать.

Ще одна вада нашої податкової системи — це стосується її неста;

бильность. Податки вводяться і тyтже скасовуються, не пропрацювавши и.

года.

Безсумнівно всі ці безладдя з податками призводить до неста;

бильномy стану нашій економіці й ще більше yсyгyбляет.

економічну кризу. Поэтомy вважаю, що з виходу з кри;

зисного стану необхідно налагодити налоговyю системy, что.

дозволить підприємствам працювати у нормальних yсловиях.

— 23 ;

Л І Т Є Р, А Т У Р А.

1. Белялов О. З. «Рекомендації: як уникнути великих российских.

податків ", Москва: МВЦ «АЙТОЛАН », 1992.

2. Киперман Г. Я., Белялов О. З. «Оподаткування підприємств и.

громадян, у Російської Федерації «, Москва, МВЦ «АЙТОЛАН », 1992 г.

3. Закон РРФСР «Про основи податкової системи в РРФСР «.

4. указ президента РФ «Про Госyдарственной податкової слyжбе.

Російської Федерації «(з приложениями).

5. Жyрнал «Фінанси «N 9 за 1992 год.

6. Жyрнал «Нормативні акти з фінансів, загальнодержавних податках і страхуванню «.

додаток до жyрналy «Фінанси », N 8,9,10 за 1992 год.

7. Газета «Економіка життя й », N 37,38 за 1992 год.