Потреби людини

ЗМІСТ ВСТУП Об'єкт, предмет, мета дослідження ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Загальна характеристика поняття «потреба»

2. Типологія потреб

3. Географічні відмінності в потребах

3.1 Продовольчі та матеріальні потреби

3.2 Потреба в безпеці

3.3 Соціальні потреби

3.4 Потреба в саморозвитку ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Об'єкт дослідження: різновиди потреб та їх необхідність у різних регіонах планети.

Предмет дослідження: типи, класифікація потреб за різним вченими, просторові відмінності потреб.

Мета дослідження: охарактеризувати класифікації різних науковців щодо потреб, проаналізувати від чого залежить необхідність у тих чи інших ресурсах, речах, потребах, виявити природні та суспільні фактори формування потреб.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ «ПОТРЕБИ»

Потреби, з одного боку, — це насамперед необхідність у чомусь, бажання володіти певними речами, відчуття нестачі. З іншого боку, це об'єктивні умови існування людей.

Людина прагне задовольнити якнайбільше своїх потреб. Чим різноманітніші потреби людини, тим багатший її внутрішній світ.

Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об'єднується в категорію фізіологічних потреб. Крім того, у людини є багато бажань, приміром, читати, подорожувати, купувати предмети розкоші, мати комп’ютер, автомобіль, віллу тощо. Такі потреби називають вторинними. Виконання цих бажань робить життя зручнішим і комфортнішим.

Потреби виникають разом із виникненням самої людини, і в процесі розвитку людського суспільства можуть змінюватись як кількісно, так і якісно, відповідно до зміни умов виробництва споживчих благ, удосконалення техніки і технології, зміни поглядів людей на споживання, моди, соціального стану, грошових доходів та ін. Фізичні потреби можуть бути незмінними за своєю кількістю, як наприклад, потреби в їжі обмежені необхідною кількістю кілокалорій, але при цьому змінюються якісно: поліпшується структура харчування, споживаються корисніші, дорожчі, багатші вітамінами чи вишукані продукти. Такі фізичні потреби, як одяг, житло, побутові прилади тощо, змінюються надто часто, одні з них застарівають і взагалі більше не використовуються, інші постійно вдосконалюються, якісно змінюються.

Ступінь задоволення тих чи інших потреб залежить в деякій мірі від низки факторів: кліматичні умови, стать і вік, національні особливості і традиції, стан здоров’я, рівень освіти, виховання і медицини, смаки та вподобання.

2. ТИПОЛОГІЯ ПОТРЕБ Потреби надзвичайно різноманітні. Тому існують різні підходи (критерії) щодо їхньої класифікації.

За характером виникнення потреби поділяють на базові та такі, що породжені розвитком цивілізації. Базові потреби — у повітрі, воді, їжі, захисті від різних погодних проявів — виникають із необхідності підтримання життя людини як біологічної істоти.

Водночас існують потреби, породжені розвитком цивілізації. Так, ми бажаємо не просто захисту від дощу та вітру, а комфортабельного житла з усіма зручностями, не просто одягу, а таких речей, що відповідають сучасній моді. Нам необхідні певний освітній рівень, сучасне медичне обслуговування, своєчасна інформація з радіо, газет і телебачення, транспортні послуги тощо.

За нагальністю задоволення потреби поділяють на першочергові (їжа, одяг, житло, елементарна медична допомога) і такі, що задовольняються предметами розкоші (коштовні прикраси, хутро, екзотичні розваги). Такий поділ є досить умовним. Адже те, що могло розглядатися колись як розкіш, з часом перетворюється для більшості людей на предмет першої необхідності. Наприклад, телевізори, холодильники, які півстоліття тому були винятком у побуті, тепер стали невід'ємною його частиною. З іншого боку, те, що є предметом розкоші для людини з одним рівнем доходів, може бути предметом необхідності для людини з більш високим рівнем доходів. Це саме стосується й окремих країн. Автомобіль, власний будинок, відеотехніка, персональний комп’ютер — речі, що є звичайними предметами повсякденного вжитку в розвинутих країнах. Для більшості громадян України ці речі є нині недосяжними.

За засобами, що забезпечують задоволення потреб, останні поділяються на матеріальні та нематеріальні. Матеріальні потреби задовольняються тим, що має матеріальне втілення, уречевлення: потреба в їжі - хлібом, в одязі - костюмом або сукнею, в житлі - квадратними метрами житлової площі тощо. До нематеріальних потреб належать передусім ті, які задовольняються послугами освіти, культури, мистецтва. На задоволення цих потреб працюють також транспорт і телефонний зв’язок, юридичні служби та страхові установи.

За способом задоволення потреби поділяють на індивідуальні та колективні. З природи людини як особистості випливає необхідність відособленого задоволення деяких потреб, наприклад, в одязі та житлі. Інші потреби можуть задовольнятися разом. Це — потреби у безпеці, громадському порядку, у незабрудненому навколишньому середовищі. Поряд з цим є і такі потреби, що можуть задовольнятись і осібно, і разом. Це — потреби у транспорті, харчуванні, освіті, відпочинку. Співвідношення індивідуальних і колективних потреб значною мірою залежить від рівня багатства суспільства. З підвищенням цього рівня деякі потреби, що раніше задовольнялися колективно, починають задовольнятись осібно. Це стосується, зокрема, транспорту, житла, відпочинку. Часто саме бідність змушує суспільство вдаватись до гуртожитків як засобу вирішення житлової проблеми замість окремих осель для окремих сімей або масового громадського транспорту як засобу перевезень замість власних автомобілів.

Суспільні потреби — це потреби окремих виробничих і соціальних груп, верств, суспільства загалом. Вони охоплюють потреби виробництва: природні ресурси (земля, надра, ліси, вода), засоби праці, предмети праці, транспорт, виробничу інфраструктуру, постачання і збут, кадри; невиробничі потреби: торгівлю, освіту та її органи, охорону здоров’я, фізкультуру і спорт, наукові установи, установи культури, житлове і комунальне господарство, суспільне управління і безпеку.

Носієм особистих потреб є людина (сім'я). До них належать матеріальні блага (їжа, одяг, житло, культурні й побутові предмети), матеріальні послуги (комунальні, транспорт, ремонт взуття, одягу), нематеріальні послуги (освіта, набуття досвіду, навичок, підвищення рівня культури, зміцнення здоров’я, фізкультура, спорт, туризм, відпочинок і розваги), потреби участі в суспільному житті.

За змістом розрізняють: природні (первинні) потреби, задоволення яких забезпечує фізичне відтворення людини як біологічної істоти (потреба в їжі, одязі, житлі тощо), соціальні, інтелектуальні. Соціальні є вторинними потребами і пов’язані з функціонуванням людини як члена суспільства, виконанням певних соціальних функцій (потреба в спілкуванні, самовираженні, суспільній діяльності, забезпеченні соціальних гарантій права на працю, свободу слова тощо). Інтелектуальні потреби також є вторинними, вони пов’язані з інтелектуальною, творчою діяльністю людини (потреба в пізнанні навколишнього світу, освіті, різних видах творчої діяльності тощо).

За формою вираження розрізняють потреби матеріальні й духовні. Об'єктом матеріальних потреб є конкретні матеріальні блага, що слугують відтворенню людини як біологічної істоти (продукти харчування, предмети одягу, житло тощо). Задоволення духовних потреб забезпечує «духовне відтворення» людини, їхнім об'єктом є результати Західні економісти часто користуються, так званою, «пірамідою потреб за Маслоу». Це своєрідна класифікація, створена за критерієм значущості та ієрархії потреб. В основу цієї піраміди покладені фізіологічні потреби та потреби у гарантіях. На її другому рівні - потреби у спілкуванні, на третьому — потреби у визнанні, нарешті, на четвертому — потреби у самореалізації.

Відмінність потреб спостерігається і в просторово-економічному аспекті. Так існує зв’язок між багатством суспільства і структурою потреб. Зокрема, чим багатшим стає суспільство, чим вищий рівень доходів його громадян, тим більшою буде частка потреб вищого рівня, а саме тих, що породжені розвитком цивілізації, задовольняються у сфері послуг і через споживання, так званих, предметів розкоші.

3. географічні відмінності в потребах Природні умови на Землі різноманітні. Клімат місць проживання людей неоднорідний, наприклад, місто Діксона (столиця Арктики) середньорічна температура дорівнює - 12 °C, а в міста Тріполі температура може перевищувати + 58 °C. Від цього чинника формуються й інші природні умови та ресурси: рослинний і тваринний світ, водні, лісові, ґрунтові, мінеральні та рекреаційні ресурси.

Отже, можна стверджувати, що потреби людей в деякій мірі залежать від природних умов та ресурсів.

3.1 Продовольчі та матеріальні потреби потреба маслоу соціальний географічний На формування потреб населення в продуктах харчування, непродовольчих товарах (одязі, взутті, предметах побуту), а також у структурі та обсязі споживчих послуг, як зазначалося вище, значний вплив робить природно-кліматичний фактор. Кліматичні умови в регіоні, температурний режим і його перепади, підвищена вологість або сухість клімату роблять безпосередній вплив на стан здоров’я людей, зумовлюють відповідну потребу у видатках на одяг і харчування, витрати на відпочинок, медичне обслуговування. Наприклад, в умовах холодного клімату підвищується потреба організму в калорійне харчування, ростуть і витрати населення на придбання теплою хутряного одягу, взуття.

Клімат як географічний фактор помітно відбивається на потребах людей. Адже там де цілий рік світить сонце і тепло, людині не потрібно піклуватися про задоволення матеріальних потреб (теплий одяг, снігоприбиральна техніка, опалення і тому подібне). У суворих умовах клімату мешканцям надзвичайно важливо задовольнити вищеописані матеріальні потреби, так як вони не зможуть існувати в даних умовах місцевості.

Окрім цих чинників, істотний вплив на формування матеріальних і соціальних потреб населення надає також демографічний фактор. Матеріальні потреби населення різної статі та віку неоднакові. Наприклад, потреби дорослого населення в продуктах харчування за кількістю і за якістю відрізняються від потреб дітей. Водночас неоднаково споживання їжі і в групі дорослого населення. На нього впливають інтенсивність і важкість праці. Віковий склад населення також впливає на формування потреб у таких непродовольчих товарах, як одяг і взуття, на їх кількісний і асортиментний склад. Значно розрізняються потреби в залежності від статі. Так, калорійність харчування чоловіків 1 групи інтенсивності праці віком 20−40 років перевищує калорійність харчування жінок того ж віку, зайнятих тим же видом діяльності. Неоднакова і структура споживання непродовольчих товарів чоловіками і жінками.

За класифікацією потреб Маслоу, найбільш значущі для людина насамперед [3]:

ь Фізіологічні потреби;

ь Потреби в безпеці;

ь Соціальні потреби;

ь Потреби у саморозвитку.

Ці потреби людина повинна задовольнити в першу чергу для того, щоб підтримувати свою життєдіяльність. Особливо важливо зазначити, що їжа та вода, які життєво необхідні для людини, в різних регіонах доступні на різних рівнях. Розглянемо два контрастні регіони, які відрізняються між собою з точки зору задоволення потреб їхніх мешканців.

Економічно слабо розвинені країни африканського континенту, а точніше населення даного регіону гостро відчуває потребу у водних ресурсах, як з метою задоволення культурно-побутових потреб, так і з метою господарсько-питного водопостачання. Через несприятливі природні умови для ведення сільського господарства, а також недосконалу економічну політику держави, населення все ж намагається виживати та продовжувати повсякденне життя, маючи певні труднощі з задоволенням найважливіших фізіологічних потреб.

Країни Європи, які характеризуються стабільними темпами розвитку економіки, забезпечують населення водними ресурсами, продуктами харчування, наданням роботи, освіти, належного рівня медицини та охорони здоров’я, тобто задоволення соціальних, матеріальних та культурних потреб населення. В свою чергу вищезазначені фактори формуються в деякій мірі від прямої залежності природних умов. Так Європа характеризується помірним м’яким кліматом, який в свою чергу впливає на формування густої мережі водних об'єктів, а звідси і задоволення потреб у воді для населення та водних ресурсах для господарства країни. Наявність ґрунтових ресурсів сприяє безпосередньому розвитку сільського господарства, яке є основною ланкою АПК будь-якої держави і забезпечує її необхідними продуктами харчування. В даному регіоні рівень життя людини зовсім відрізняється від попереднього, адже тут населення забезпечене практично всім, що необхідне для нормальної життєдіяльності.

Відмінні риси цих двох регіонів зумовлені в першу чергу такими чинниками:

· клімат

· економіка

· промисловий прогрес

· густота населення

· родючість земель

3.2 Потреба в безпеці

На потребу в безпеці особливо помітно впливає географічний або просторовий фактор. Адже існують регіони, де урагани й землетруси — це досить часті явища. Тому заради забезпечення власної безпеки людина споруджує будинок з антисейсмічним фундаментом (будовою), щоб землетрус не завдав шкоди новозведеним спорудам, як житлового, так і виробничого призначення. І навпаки є місця, де місцеве населення не стикалося зі стихією. Але людство бореться з проблемами, які загрожують їхньому життю, як природного, так і соціального характеру, намагаючись зробити проживання більш безпечним. Досить подібна ситуація характерна і для проблеми криміналу (бандитизм), проти якого суспільство протиставляє армію (поліцію), а також посилює покарання за беззаконну діяльність навіть до страт.

Без задоволення вищезазначених потреб людина ніколи не зможе повноцінно розвиватися, адже якщо мешканці певної нестабільної, небезпечної території чи регіону будуть постійно піддаватися небезпеці, то весь вільний час буде йти на боротьбу і способи захисту від джерела неспокою. Людина, яка зможе задовольнити свою потребу в безпеці, зможе розвивати й інші потреби: працювати, вчитися, створювати сім'ю, оскільки на рівні підсвідомості вона розуміє, що їй та близьким нічого не загрожує.

3.3 Соціальні потреби У людини існує також велика кількість соціальних потреб. Перебуваючи в суспільстві, займаючи певний соціальний рівень, вона контактує з іншими людьми, спілкується.

В процесі життєдіяльності у людини можуть виникати різні соціальні потреби такі як самореалізація, повага, влада, спілкування, бажання долучитися до якоїсь соціальної групи і отримувати підтримку та порозуміння від суспільства.

Також мотивом до утворення потреб може бути невдоволення своїм матеріальним, соціальним положенням, або ж непрестижна робота, наявний політичний режим, коло спілкування і так далі.

Кожна людина по своєму проходить процес соціалізації в суспільстві, відповідно у кожного свій погляд на те як їй позиціонувати себе в суспільстві, яким чином впливати на суспільство, як досягати своїх потреб або просто залишити все як є.

На прикладі сільській місцевості у людини наявних соціальних потреб набагато менше, ніж у міського жителя. Оскільки в сільській місцевості практично все населення займається сільським господарством, особливого прагнення на «виділення» своєї індивідуальності не виникає.

У великому мегаполісі, навпаки, перед людиною відкриваються величезні можливості, суспільство надає всі можливості для реалізації будь-яких потреб. На прикладі студента, який хоче отримати престижну, високооплачувану роботу в майбутньому, суспільство пропонує інститут, в якому він може отримати освіту необхідну для досягнення його мети.

Паралельно можна розглянути й таку ситуацію: на прикладі деяких країн, в яких жінки можуть реалізувати свої соціальні потреби. Вони займають місця в уряді, керівні посади у великих компаніях. І навпаки, в ісламських республіках жінки дуже сильно обмежені в своїх правах, а в деяких місцях, в сім'ях, дружина може вийти на вулицю тільки з дозволу чоловіка.

Масштаб соціальних потреб обмежений характером і рівнем розвитку суспільного виробництва, специфікою виробничих відносин і соціокультурного середовища, національними та історичними традиціями. Тому найважливіша потреба для соціальних груп — це потреба в постійному розширенні сфер діяльності і відповідному перетворенні навколишнього середовища, суспільних відносин.

Потреби соціальних груп характеризуються:

· масовістю проявів;

· стійкістю в часі і просторі;

· інваріантністю в специфічних умовах життєдіяльності соціальних груп.

Взаємопов'язаність, комплексність потреб полягає в тому, що виникнення і задоволення однієї тягне за собою ряд інших потреб. Наприклад, задоволення людей в житлі веде до необхідності у задоволенні їх предметами соціально-побутового призначення. Це в свою чергу породжує потребу виробництва відповідних товарів і послуг, що викличе необхідність розробки технологій, створення або розширення підприємств, що виробляють дану продукцію, а, значить, появи робочих місць, потреба у фахівцях і так далі.

Доцільно виділити наступні соціальні області, задоволення потреб у яких забезпечує нормальні умови відтворення соціальних груп:

* виробництва і розподілу товарів, послуг та інформації, необхідних для виживання суспільства;

* пізнання і саморозвитку;

* комунікації та засобів зв’язку;

* виховання і навчання дітей;

* контролю поведінки суспільства в аспекті дотримання норм права;

* забезпечення економічної, соціальної та інших аспектів безпеки суспільства.

Соціальні потреби мають суттєві відмінності від особистісних потреб (запитів) індивіда. Задоволення останніх не несе будь-яких соціальних наслідків в масштабах суспільства. Соціальні потреби задовольняються організаційними зусиллями суспільства за допомогою соціальних інститутів. Задоволення потреб забезпечує соціальну стабільність і суспільний прогрес, незадоволення породжує соціальні конфлікти і несе загрозу соціальної безпеки[2].

Таким чином, соціальні інститути є провідними компонентами соціальної структури суспільства, інтегруючими та координуючими безліч дій людей, соціальних груп, упорядкованих соціальними відносинами в різних сферах суспільного життя.

Знання соціальної структури суспільства, ролі та місця в ній соціальних груп і соціальних інститутів є основоположним чинником визначення суб'єктів та об'єктів соціальної політики, її цілей, пріоритетів, технологій.

Чималий вплив на формування потреб населення надає і особливості розселення. Цей вплив пов’язано з територіальною диференціацією організації соціально-культурного обслуговування; проявляється в доступності для населення районних і обласних центрів, основних місць відпочинку і туризму; визначення сукупних, необхідних транспортних витрат через оцінку інтенсивності і раціональної структури поїздок.

3.4 Потреба в саморозвитку Дана потреба властива будь-якій людині, як фахівцю, який хоче поліпшити свої як професійні навички, так і релігійній, адже людина намагається досягти духовної досконалості.

Жителі великих міст через відмінності у способі життя і свого світогляду рідко задумуються про духовне вдосконалення, потреба в цьому часто надзвичайно мізерна. У суспільстві людьми в основному керує потреба в матеріальному достатку, потреба досягти результатів у роботі та бізнесі.

Існують регіони де реалізовувати потребу в матеріальному збагаченні вважається «поганим справою». Так, якщо розглядати Тибет і країни де офіційна релігія буддизм, для глибоко віруючих людей, які визнають буддизм, головною метою в їх житті є самовдосконалення, а також в проходженні шляху, який веде до досягненні стану нірвани. Цей шлях безпосередньо пов’язаний з трьома різновидами плекання чеснот: моральністю, зосередженням і мудрістю. Духовна практика проходження по цих шляхах призводить до істинного припинення страждання.

ВИСНОВОК Потреби — це насамперед необхідність того, що забезпечить нормальну життєдіяльність людини, тобто це певний набір речей, продуктів, послуг, які потрібні суспільству для підтримання якісного рівня життя. А в залежності від можливостей окремої людини, як соціальних, так і економічних, вона може задовольняти не лише першочергові потреби, а й потреби розкоші, тобто необхідність у тих речах, предметах, послугах, які б показали її соціальний статус, рівень саморозвитку та інше.

Не дивлячись на свій матеріальний стан, фізичні можливості, становище в суспільстві, а також місце проживання, кожна людина відчуває різні потреби, чи то фізіологічні, чи соціальні. Умови проживання, клімату, а також ресурси, якими може скористатися людина для задоволення своїх потреб, різні.

Переїжджаючи з одного куточка Землі в інший, потреби людей змінюються постійно, адже це тісно пов’язано з традиціями, культурою, звичаями населення даного регіону. Якщо плем’я в джунглях Південної Америки здобуває собі тільки їжу не піклуючись про те, щоб оплатити Інтернет, то житель міста Нью-Йорка протягом дня може думати про безліч своїх як насущних, так і не насущних потребах. Таких прикладів-контрастів доволі багато, що у свою чергу вказує на неоднорідність, різноманітність природи, від якої власне і залежить життя та потреби людей.

Проте не лише від природи ми повністю залежимо. Останнім часом все більше враховується фактор соціальний та економічний. На розвиток суспільства, а звідси й на ступінь реалізації необхідних потреб, впливає значною мірою науково-технічний прогрес, рівень освіти, медицини, побутового обслуговування та інше.

Тому для того щоб кожен із нас міг максимально повністю реалізувати свої фізіологічні та соціальні потреби, уряд держави повинен максимально правильно проводити підтримку, розробити демографічні, політичні та економічні заходи, які б сприяли розвитку та вдосконалення особистостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Орлов С. В. Человек и его потребности/ С. В. Орлов. — Издательский дом Питер, 2006 — 212 с.

2. Марченко Т. А. Потреба як соціальне явище/ Т. А. Марченко. — Москва, 2000 р.- 145 с.

3. Бережной Н. М. Людина та її потреби [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://lib.vvsu.ru

4. Фактори формування потреб населення [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.creativeconomy.ru

5. Типологія потреб [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ukrbukva.net

6. Потреби. Види потреб [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://economica.rv.ua