Український ярмарок
Перша жінка. Скажу я вам дівчата, ось таке, коли повиростаєте то виходіть заміж за тільки за хлопців з свого села. Бо таких гарних хлопців як у нас ніде не, правду вам кажу. На собі переконалась. І красиві і роботящі і погуляти вміють. Словом, ярмарок — це праця для кожного трударя. Ця гарна традиція наших предків зараз відродилася. Ідуть люди звідусіль ярмаркувати. А там де народ, там і жарти, і… Читати ще >
Український ярмарок (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Сценарій.
" УКРАЇНСЬКИЙ ЯРМАРОК" .
Виходить дівчина в українському одязі з хлібом на вишитому рушнику і розповідає.
Народ наш — невтомний трудар. Працею своєю землю прикрашає, урожай багатий збирає. Здавна повелося в Україні, що зібравши урожай багатий, їхали люди на ярмарок, везли те, що самі виростили, самі приготували. «І чого на тій ярма ці не було! Колеса, сало, дьоготь, тютюн, цибуля, крами всякі… Хоч мав би в кармані рублів із тридцять, то й тоді не закупив усього ярмарку» (М. Гоголь).
Словом, ярмарок — це праця для кожного трударя. Ця гарна традиція наших предків зараз відродилася. Ідуть люди звідусіль ярмаркувати. А там де народ, там і жарти, і дотепи, і сміх, і, звичайно, танці і пісні українські.
Ми підготували фрагмент українського ярмарку. Отож, ласкаво просимо любі друзі, на ярмарок. Щасливого вам ярмаркування!
Вбігає Баба Яга:
— Десь тут ярмарок має бути. Я ще здалеку відчула носом, що тут млинці запахли. А ось і вони! Треба скуштувати, поки господар десь забарився.
(Бере із миски млинець і озираючись ховається у натовпі).
(Ідуть чоловіки, жінки в українському одязі з бубликами, з вінками цибулі, часнику, перцю, з кошиками, і співають «Ой там на току на базарі»).
1 дівчина.
-.Цибуля українська, соковита, вітамінна, дуже-дуже корисна. Споживати можна в сирому, вареному і смаженому вигляді. Без цибулі найкраща страва втрачає свій смак. Купуйте цибулю! Продаю дешево.
2 солодиця. Часник! Часник! Як добрий кулак, і зубці дорідні. Купуйте у мене часник — то начините шинку, приготуєте салати і грінки в майонезі. Часник! Купуйте часник!
2 молодиця. Перець гіркий! Перець червоний! Добра із нього приправа для квашеної капусти, огірків, помідорів. Не завадить і м’ясо приперчити. Продаю недорого — чотири стручки на гривню.
(Вбігає циганка, просить погадати).
-.Ось ти, красуне чорноброва, долю тобі передбачу, щастя нагадаю. Тільки спочатку позолоти ручку.
Дівчина: Іди геть звідси ще грошей не вторгувала, ще як слід не поярмаркувала.
Циганка: Ой і весело! Ярмарок ж, веселитись танцювати хочеться.
(Циганка танцює циганочку).
(З'являється Баба Яга, звертається до всіх присутніх) Баба Яга:
А чого це ви нічого не купуєте, тільки роти пороз’являли і слухаєте, що тут діється? Ану-но хоч загадки відгадувати пр оте, чим на ярмарку торгують.
o.У лісі на горісі червона плахта горить (Калина).
o.Стоїть півень на току у червонім ковпаку (Мак).
o.Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла (Картопля).
o.Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (Капуста).
o.Сімсот соколят на одній подушчі сплять (Соняшник).
Сценка «Дві сусідки» .
Зустрілися на ярмарку дві сусідки.
1.сусідка:
Добрий день сусідонько! Чи дуженькі?
2. сусідка: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце прийшла на ярмарок, і якби не ви кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.
1. сусідка: І я так кажу.
2. А ви не скажите кумцю, що оце мої кури, у вашій сумці роблять.
1.сусідка: А хто вам сказав, що то ваші кури, вони, що позначені? Та ти маєш лице таку капость намене класти ніби я твої кури на ярмарок понесла продавати.
А ти забула, як торік мого підсвинка повісила.
Ой людоньки добрі, ви й уявити собі не можете, що ця клята Настунька мені накоїла. Раз мій рябий підсвинок уліз у Соловейків город, а мене тоді не було вдома. Приходжу я, як оце тепер з ярмарку, дивлюся, а мій підсвинок висить на тину покручений за задні ноги. Я до нього, Соловїна вже вибігла з хати на поріг. Як роз’явить рота, як покаже залізні зуби.
2 сусідка: Аж ти клята Параска. Та твій негідний підсвинок заліз у мій город т в мене всю цибулю поїв, жодної не лишив.
Катерина. Е ні, Марусенько, почекаємо на хлопців які ж вечорниці без хлопців?
Перша дівчина. Дівчата, а хочете я вам Шевченка прочитаю?
(читає Тополю) Друга дівчина. Згодні, ми послухаємо (дівчина читає уривок з Тополя).
Третя дівчина. А тепер може заспіваємо.
(співають «При долині кущ калини»).
Катерина. Дівчата, що ви все сумної та сумної. Ану пригадаємо пісню про козака, що їхав містом (всі співають пісню «Їхав, їхав козак містом»).
Одна з жінок. Оце дівчата, дивлюсь я на вас тай згадую собі, коли я була також молодою, гарною, скільки я хлопців мала. Кожному вміла голову закрутити (дівчата сміються). В цей час чути пісню чим раз, голосніше. Це прийшли хлопці (стукають у двері тричі). Співають «При долині кущ калини» .
Маруся. Агов, хто такий?
Перший хлопець. Пес сліпий (гавкає).
Маруся. Не пустимо! Як візьмемо рогатини, поламаєм ваші спини!
2 хлопець. Та пустіть це ж ми хлопці.
Маруся. Та заходьте вже заходьте!
(хлопці заходять до хати).
Одна з дівчат виходить на перед і починає співати коломийку.
Дівчина. В Черемошній добре жити Черемошна при горбі.
В Черемошній такі хлопці.
Як під пеньки в торбі.
Хлопець. Тос ми мила заспівала, Тос ми мила вдала, Така вчора на базарі.
Дьоготь продавала!
2-дівчина. Ти думаєш, легінику, Що я те любила Кобись стояв коло води, Я би те втопила.
2-хлопець. Ти думаєш дівчинонько, Що за тобов гину, Я за другов дівчиноньков Лише бровами кину.
3-дівчина. Ти думаєш, дурний дурню, Що я тебе хочу, Я такими легенями Коноплі волочу.
3-хлопець. Ти не думай дівчинонько, Що за тобов гину, Я таких, аж 24.
Маю за годину.
4-хлопець. Дівчата, хлопці, не будемо сваритися, краще і всі разом потанцюємо. (танцюють, виходять дідо з бабою).
Дід. Як почули ми з старою. Що тут так весело, той собі захотіли подивиться на ваші гуляння.
Дівчина. Діду, а давайте з нами затанцюємо.
Дідо. Ой, дівчатонька, я вже старий. Але хоч старий, то може ще щось втну. (танцюють коломийку, під кінець падають на землю) Жінки. (співають пісню «Ішов дід по гриби, баба по підпеньки»).
Перша жінка. Скажу я вам дівчата, ось таке, коли повиростаєте то виходіть заміж за тільки за хлопців з свого села. Бо таких гарних хлопців як у нас ніде не, правду вам кажу. На собі переконалась. І красиві і роботящі і погуляти вміють.
Жінка. Правда, правда дівчата.
Дівчина. Дивлюсь я на вас, як ви тчете. А розкажіть нам, як колись виготовляли полотно.
(одна з жінок розказує).
Маруся. Дівчата вже пізня година, а ми ще не ворожили. Я знаю таку ворожбу. Для цього беремо дві тарілки з водою. В них кидаємо по листочку з барвінку. Коли листочки розийдуться у різні боки то не бути в цьому році з милим в парі, а коли зійдуться то бути.
2-дівчина. А я вмію так ворожити. Для цього треба 2 сірники. Взяти по одному сірнику в дві руки запалити їх. Якщо головки нахиляться одна до одної, то ми любимо один одного. А якщо ні то не любимось.
3-дівчина. Ой, подивіться, мої зійшлися. Бути мені цього року в парі.
4-дівчина. Дівчата, давайте поворожимо ще так. Для цього треба 4 тарілки, намисто, чарку, мотузку, книжку.
Книжка — розумний чоловік Намисто — буде дівувати Чарка — чоловік п’яниця Мотузка — чоловік буде бити.
(хлопці розкладають речі під тарілку, дівчата ховаються, щоб не бачили тоді, заходять по одній вказують на тарілку, що вибрали. Сміються, жартують).
Катерина. Поки будуть варитися вареники, давайте жіночки пригадаємо, як колись проходили сватання в селі.
(жіночки розповідають, жартують).
Хлопець. Хлопці, дівчата, а давайте, ще потанцюємо. (танцюють) Др. хлопець. (розказує щось смішне).
Катерина. Вже й робота підходить до кінця. Дуже дякую всім що мені допомогли.
Маруся. Тим часом зварились вареники. Галушки. Тож прошу усіх до столу. Приготуйтеся.
(подає на стіл, всі сідають, їдять) Любі гостоньки, а вареники наші не прості, а з сюрпризом, кому попадеться, тому й повезе (всі пригощаються, жартують).
Дівчина. Дівчата, хлопці! Вже пізня година, треба додому вертати.
Маруся. Давайте ще заспіваємо.
(співають, дехто встає, прощається з господинею) Катерина. Дякую всім, хто прийшов до нас на вечорниці!
Маруся. Матусенько, я піду, проведу дівчат та хлопців.
Катерина. Іди доню, не барися, У сінечки тай вернися, Бо на дворі піст наступає,.
А хто йог опроскоще, Той Великодня не побачить.
(гасять свічку, під музику слова за сценою) Ой така то гарна Прибрана й багата Ніколи не змеркне Українська хата.
Кінець.