Создание індустрії сексу кінця XX века

Создание індустрії сексу кінця XX века.

К онец ХХ століття характерний створенням фактично нової влади і величезної світової індустрії - індустрії сексу. І це різні пристосування для сексу, всякі препарати (мастила, збуджуючі кошти і т.ін.), еротичні, порно-, кіноі відеофільми, еротичні і порнографічні журнали, книжки, плакати, секс телефоном, в нічних клубах, стриптиз й інші еротичні шоу, індустрія жіночої та чоловічої проституції, еротичні і порнографічні комп’ютерні продукти, порнографія на ИНТЕРНЕТе, сексуальне білизну, презервативи, прокладки й багато іншого. Обсяги обертів за секс-індустрії становлять трильйони доларів. І це індустрія працює через ринок. Але ринок може бути мовчазним.

Товар потрібно рекламувати, потрібна її обговорювати. Тому потрібно розімкнути сексуально молчащие вуста. Тому й потрібно різко понизити бар'єр сором’язливості, та ще краще взагалі ліквідувати саме поняття. І на час те й здійснюється з енергією, яка покоління, виховане з поняттями інтиму і сорому, примушує буквально шокує. Якщо чорношкіра мулатка одній із відомих програм може запросто запитати присутніх у студії «Гомосексуалісти, підніміть руки», серйозно обговорювати питання, хто ж краще здійснює мине — чоловік або жінки, якщо учасник програми без тіні зніяковілості визнається, що він займається онанізмом, та заодно сильно стукає ногами, якщо дванадцятирічним школярам розповідають про найвитонченіших видах сексу, які їхні батьки, тож якусь-там тим паче дідусі та бабусі не підозрювали, що таке взагалі можливо, й припустимо в людини, і навіть пропонується ще курс практичних занять, коли з телебаченню вранці до вечора рекламуються предмети самого що є інтимного характеру — затички, прокладки, презервативи, це робиться насамперед із метою забезпечення потреб секс-индустрии.

Девіз сьогодення «ВСЕ НА ПРОДАЖ».

І на світі поняття сорому не має права на существование.

Чи є у цьому небезпеки? Пригадаємо російське вираз «без сорому, без совісті». У російському менталітеті існує стійке уявлення у тому, що сором та сумління речі надзвичайно тісно пов’язані. Де закінчується сором, там закінчується та сумління. Це народна мудрість, впитавшая величезний багатовікової досвід світі. Не відкинемо ми разом із соромом та сумління як найважливіший елемент людського цивілізаційного спілкування. По крайнього заходу, бачимо наочно, як саме позбавлені будь-якого ставлення до совісті люди приходять часто до влади. Уособленням людини, абсолютно позбавленого будь-якого поняття совісті, став росіянам Чубайс. І таких політику й управління суспільством входить дедалі більше. І що може призвести до суспільству знищення поняття «совісті» сьогодні навіть важко представить.

Але, спробуємо. Світ зіштовхнувся з екологічним кризою. Сировинних ресурсів стає недостатньо навіть забезпечення «золотого мільярда» — жителів країн Європи, Північної Америки, Японії ще деяких інших країнах. Надії на стратегію з так званого обмеженого зростання не виправдали. Для забезпечення подальшого благоденства «золотого мільярда» необхідно скоротити кількість населення північно-східній Євразії (куди входить і Росія), Південній Азії, Африки та Латинській Америки втрое-впятеро. І на центрах світової закуліси зараз проробляються сценарії такого скорочення. І дуже навіть ведуться прямі досліди, наприклад, проти Іраку (методом блокади), Індії (методом тотальної стерилізації), Північній Кореї (голодом), Таджикистані (самоистреблением) тощо. Хтозна, не вписується у цю канву й поява СНІДу? Але за будь-якого разі, якщо відповідні центри дійдуть якомусь рішенню, запропонують якусь технологію, то реалізовувати його повинні будуть люди «без сорому і муки сумління». І вони вже готовятся.

Не впадають самі автори цієї книжки — у протиріччя. Адже сама їх книжку має на меті зниження бар'єра сором’язливості, а тих, хто то це вже робить, автори критикуют.

Безперечно, той найвищий бар'єр сором’язливості, який відзначився для соціалістичного суспільства, може бути знижений. Партнери по сексу повинні вміти обговорювати свої проблеми на нормальному людському мові, проблеми сексу необхідно обговорювати у громадському рівні, того вимагає хоча б гостра проблема СНІДу. І автори прагнуть саме до сексуальному з освітою. Але роблять його з допомогою тогочасні книги й досить відверто. Проте книжка річ індивідуальна.

Ми зустрічаємося із тобою, читач, наодинці. Нема за стадіоні, над ефірі перед багатомільйонної аудиторією. І тому ми можемо разом обговорити найінтимніші питання, намагаємося допомогти тобі у вирішенні твоїх самих «сором'язливих проблем». Не площею, перед телевізором.

І це зовсім те ж, що вирішувати ці проблеми перед багатомільйонної телевізійної аудиторією в полупорнографических програмах. Про секс, звісно, треба говорити. Але потрібен такт.

Потрібно розуміння те, що, де, як і формі. А сороміцьке виставляння найінтимніших подробиць, сокровеннейших почуттів та бажань на майданну ярмарок представляє гидоту сучасних засобів масової інформації, котрі за замовлення передусім всесвітньої секс-індустрії.

Не в людини, задля збагачення її внутрішнього світу, задля залучення його до світу сексуальних радостей діють, а тільки тому, щоб вигнати слухача чи читача з цього секс-порноярмарку, забезпечити прибутками цю индустрию.

1. «Абетка сексу», У. Жириновський, У. Юровицкий.