Диаграммы Венна-Эйлера: співвідношень між обсягами даних понять.
Перевірка правильності безпосереднього умозаключения
Розподіл вироблено неправильно, т.к. порушено правила розподілу, що призвело до наступним помилок: а) Неповне розподіл, т.к. перераховані в усіх види такого роду поняття. Наприклад, «вдома діляться на дерев’яні» (вказані цегельні і бетонні), чи «вдома діляться на дорогі» (вказані дешеві) тощо. б) «Будинку діляться на дерев’яні, сучасні, котеджі, дорогі…». Тут члени розподілу Андрійовича… Читати ще >
Диаграммы Венна-Эйлера: співвідношень між обсягами даних понять. Перевірка правильності безпосереднього умозаключения (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Міністерство вищої освіти Російської Федерации.
Інститут управління і економіки Санкт-Петербурга.
Новосибірський филиал.
КОНТРОЛЬНА РАБОТА.
ПО КУРСУ.
«ЛОГИКА».
ВЫПОЛНИЛА:
студентка IV курса.
специальность.
«Соціально — культурный.
сервіс і туризм".
група СОЦ 43.
Воробйова Е.А.
ПРОВЕРИЛ:
Преподаватель.
Кушнаренко С.П.
НОВОСИБІРСЬК 2004.
Контрольна робота № 1.
1. Зобразити на схемою з допомогою діаграм Венна-Эйлера співвідношень між обсягами даних понять: іноземець; громадянин Росії; японець; людина, знає японська мова; англієць; людина, знає англійська мова; полиглот.
Ответ:
Стосунки між обсягами даних понять можна зобразити з допомогою кругових схем (кіл Эйлера), позначивши їх літерами А, У і З: а) Такі поняття, як: «людина, знає японська мова» (А); «людина, знає англійська мова» (У); «поліглот» (З), можна об'єднати і зобразити наступним образом:
Отже, обсяги двох понять Проте й У довільним чином входять у обсяг третього, ширшого поняття З. б) Такі поняття, як: «іноземець» (А); «громадянин Росії» (У); «японець» (З); «англієць» (Д) можна зобразити наступним образом:
Отже, обсяги трьох понять У, З, і Д довільним чином входять у обсяг четвертого, ширшого поняття А.
2. Дати визначення поняття СМЕХ.
Ответ:
Сміх — це емоційний стан повного задоволення, радості, веселощів чи інших почуттів, яка виявляється у уривчастих звуках, що супроводжуються короткими та з сильними выдыхательными движениями.
3. Перевірити правильність розподілу: вдома діляться на: дерев’яні, сучасні, котеджі, висотні, дорогие.
Ответ:
Розподіл вироблено неправильно, т.к. порушено правила розподілу, що призвело до наступним помилок: а) Неповне розподіл, т.к. перераховані в усіх види такого роду поняття. Наприклад, «вдома діляться на дерев’яні» (вказані цегельні і бетонні), чи «вдома діляться на дорогі» (вказані дешеві) тощо. б) «Будинку діляться на дерев’яні, сучасні, котеджі, дорогі…». Тут члени розподілу Андрійовича не виключають одне одного, наприклад, котеджі може бути дерев’яними і дорогими тощо. в) Розподіл вироблено з кількох підставах, але це суперечить правилу розподілу, де говориться: «Розподіл має проводитися тільки за одним основанию».
4. Привести дане судження до виду простого атрибутного судження: «Як хороші, як ще були розы!».
Ответ:
Просте атрибутное судження складається з трьох элементов:
— суб'єкта (поняття про об'єкт нашої мысли),.
— предиката (поняття про ознаці чи стані предмета),.
— зв'язки (у російській виражається словами «суть», «є» і т.д.).
Тому дане судження буде таким:
«Свіжі троянди були хороши».
Де, суб'єктом виступає поняття «свіжі троянди»; предикатом є поняття «були хороши».
5. Визначити вид складного судження та не записати його формулу: а) «Фільм хороший, адже неї важко дістати квитки». б) «Якщо вчора була гарна погода, то сьогодні точиться дождь».
Відповідь: а) Конъюнктивное судження (і), а & b. б) Импликативное судження (імплікація), a b.
Контрольна робота № 2.
1. Перевірити правильність безпосереднього умовиводи: «Верблюд — корабель пустелі, отже, серед кораблів пустелі трапляються і верблюды».
Ответ:
Щоб перевірити правильність даного умовиводи надо:
1) Визначити із чого воно состоит.
Вважаю, що це умовивід і двох частей:
— посилки (як простого судження): «Верблюд — корабель пустыни»;
— виведення (нового судження): «Отже, серед кораблів пустелі трапляються і верблюды».
2) Уявити це умовивід наступного виде:
P.S є P.
Деякі P не S.
Где:
P.S — «верблюды»,.
P — «кораблі пустыни».
Видозмінюючи посилку (перетворення, звернення, протиставлення предикату), я не могла досягти такого новому судженню, як зазначено вище. До того ж тут не обличчя явне протиріччя, а звідси немає істинності у цьому чи іншому судженні, що ні відповідає дедуктивного методу. З усієї того насмілилася укласти, що це умовивід неправильно.
2. Перевірити правильність силогізму: «Оскільки не знає правил логіки, він зможе визначити, де цього міркуванні перебуває ошибка».
Ответ:
Цей силогізм є энтимемой, т.к. не вистачає подразумеваемой посилки. Щоб перевірити правильність энтимемы, необходимо:
1) Визначити, що мені дано.
Вважаю, що саме имеются:
— импликативная посилка: «Оскільки не знає правил логики»;
— висновок: «Те не зможе визначити, де цього міркуванні перебуває ошибка».
2) Додати обіцяну посилку: «З допомогою правил логіки визначають помилки у рассуждении».
3) Записати отриманий силлогизм:
Оскільки не знає правил логики.
З допомогою правил логіки визначають помилки у рассуждениях.
Те не зможе визначити, де цього міркуванні перебуває ошибка.
Отже, перевірка показала, що энтимема виявилася верной.
3. 3. Перевірити правильність доказательства:
Приклад 1.
Син каже батькові: «Коли виросту, то одружуся на бабусі». Батько: «Отже, ти одружуєшся я мав на матері?». Син: «Але ти адже одружився з моєї матери?».
Приклад 2.
Без праве ока людина бачить, без лівого очі теж бачить, — отже, наявність обох очей перестав бути необхідним зрения.
Відповідь приміром 1:
Щоб визначити правильність даного докази надо:
1) Визначити теза і аргументи доказательства:
Тут доказуваним становищем (тезою) і те, що каже батькові: «Коли виросту, то одружуся на бабусі) і призводить йому наступний аргумент: «Ти ж одружився з моєї матери».
Але тут можна й додаткове судження (антитезис), яке висловлює батько і якщо його перефразувати (не змінюючи сенсу), можна сформулювати так: «Ти не можеш брати шлюб із бабусі, т.к. вона моя мать».
2) Визначити форму доказательства:
З вище сказаного можна зрозуміти, що це доказ є непрямим, а точніше непрямим апагогическим доказом («приведення до абсурду»).
Попри правильну логічний послідовність даного докази, вважаю доказ хибним, т.к. сама теза не є справжнім, тобто. суперечить законам природи (кровосмешение).
Відповідь приміром 2:
Визначаємо правильність за тією ж схемою, як і попереднього доказательства:
1) Теза: «Наявність обох очей перестав бути необхідним зрения»;
Аргументи: «Без праве ока людина бачить», «Без лівого очі людина видит».
2) З положень цих посилок (аргументів) у вигляді індуктивного виведення виходить теза «Отже, наявність обох очей перестав бути необхідним зрения».
Отже, у наведеному прикладі обгрунтування тези здійснювалося безпосередньо з допомогою аргументів, тому тут очевидна використання прямого докази, що є цілком утвердительным.
4. Перевірити правильність індуктивного умовиводи: — У так званої «собачої печері» поблизу Неаполя собаки від скопившихся в печері отруйних газів гинуть, а люди почуваються нормально. Отже, є б у людини, що нейтралізує цих газов.
Ответ:
Щоб перевірити правильність даного умовиводи надо:
1) Визначити якого виду належить дана индукция.
Вважаю, що індукція є неповної, оскільки кількість обобщаемых випадків даному умовиводі велике (про це говорить назва печери «собача пещера»).
2) Встановити наявність причинних связей.
У цьому умовиводі є хтиве ставлення, чи причинний зв’язок, оскільки «від скопившихся в печері отруйних газів» (причина) «гинуть собаки» (действие).
За підсумками вище сказаного, можна зрозуміти, що це індуктивне умовивід є верным.
5. Які критерії відмінності гіпотези від теории?
Ответ:
Можна виокремити такі критерії відмінності гіпотези від теории:
— Критерій побудови: гіпотеза будується з допомогою індуктивного методу; теорія з допомогою дедуктивного метода.
— Критерій істинності: гіпотеза має лише лише більшої або меншої мірою вірогідності; теорія найвищий рівень ймовірності (достоверна).
— Критерій отношений:
Можливість гіпотези може перетворитися на достовірність, коли вдається довести, що це гіпотеза єдиний поясненням будь-якого явища, або якщо висновки з її узгоджуються з іншими визнаними положеннями, тобто. з іншими положеннями, у яких доведені. Доведену ж гіпотезу називають теорией.
Список використовуваної литературы.
1. Івін А.А. Логіка журналістам. Навчальний посібник/ А.А. Івін. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 224 с.
2. Никіфоров О. Л. Загальнодоступна цікава книжка в логіці. — М.: Гнозис, 1996. — 240 с.
3. Челпанов Г.І. Підручник логіки. — М.: «Прогрес», 1994. — 248 с.
———————————;
С А.
В В.
С.
Д.
А.