Совершенствование функціональних можливостей организма

Министерство освіти РФ.

Костромської Державний Технологічний Университет.

Кафедра фіз. воспитания.

Реферат на тему:

Удосконалення функціональних можливостей організму засобами фізичної культури та спорта.

Выполнила:

Шляхтинская І.П., грн. 02 ;

Б — 37.

Проверила:

Токарєва О.Н.

Кострома 2002.

План:

1. Значення фізкультури і спорту здоров’ю людей.

2. Спорт та фізичне развитие.

3. Вплив фізичних вправ на осанку.

4. Удосконалення функціональних можливостей органів дыхания.

5. Удосконалення функціональних можливостей системи кровообращения.

6. Вплив фізичних вправ на руховий апарат человека.

7. Вплив фізичних вправ на нервову систему организма.

8. Загальні висновки щодо поліпшенні функціональних можливостей человека.

Рух може зі свого дей;

ствию замінити будь-яке средство,.

але не всі кошти світу заменят.

дії движения.

С.А.Тиссо.

Людина, помірковано небезпечні й постепенно.

займається фізичними уп;

ражнениями вже не потребує ле;

чении.

Авицена.

1.Значение фізкультури і спорту здоров’ю людей.

Про союзі здоров’я дитини і фізичної культури людям відомо з прадавніх часів; цього союзу немає, простір заповнюється хворобами, зниженням працездатності, раздражительностью.

Відомо, у країні бракує спортивних баз, фахівців оздоровчої фізкультури, хорошого інвентарю. Проте, основною причиною безвідповідального ставлення до свого здоров’я є недооцінка фізичної культури та спорта.

Знаменитий американський письменник Марк Твен запропонував нам чудовий рецепт: «Єдиний спосіб можливості - є те, чого не хочеш, пити то, чого не любиш, робити те, що ні подобатися». У одному із недавніх інтерв'ю кореспондентові одній з газет президент Всеросійської Асоціації «Спорт всім» А. В. Царик заявив: «…треба зупинити сповзання нації до прірви фізичної деградації. Якщо з профілактикою захворювань буде далі тому що сьогодні, незабаром одна половина населення болітиме, а друга — лечить…».

Ненайкраща ситуація з фізичної підготовленістю. Прибуваючі на військову службу призовники що неспроможні отримати оцінку «задовільно» в підтягненні на перекладині (25%), з бігу на 100 м (40%), в кросі на 1000 м (60%). Правомірно дійти невтішного висновку, що почасти низький рівень фізичної підготовки свідчить про відсутність належної физкультурно — відновлювальної роботи у країні. Оскільки це, то ми не треба дивуватися і низької стійкості населення до обрушившимся нею хворобам цивілізації: атеросклероз, спондилез, радикуліт, гіпертонія, ожиріння, ішемічна, хвороба серця й багато другие.

Що й казати породило вибух цих раніше нечисленних хвороб? Перш всього — мала рухової активності, відсутність необхідності великих м’язових зусиль, властивих людині від природи, тобто — гіподинамія. У результаті - різко пішла вгору крива простудних, пухлинних захворювань, порушення обміну веществ.

Разом про те для людства згубна роль тілесного спокою не мала би бути секретом. Ще Аристотель набагато раніше нашої ери попереджав: «…ніщо не руйнує людини, як тривале фізичне бездіяльність…». Відомо, що фізична культура є потужною засобом профілактики багатьох захворювань, зокрема і гиподинамии.

2.Спорт та фізичне развитие.

У фізіологічному відношенні фізичні вправи характеризуються переходом організму на підвищений (порівняно зі спокоєм) рівень функціональної активності. Діапазон цього переходу то, можливо, в залежність від особливостей вправ, дуже значний. Легенева вентиляція, наприклад, може підвищитися в $ 20 чи більше раз; хвилинний обсяг крові - удесятеро і більше разів. Відповідно збільшується об'єм і інтенсивність всіх процесів в організмі. Функціональні зрушення під час вправ стимулюють наступні процеси поновлення і адаптації, завдяки чому фізичні вправи за певних умов служать потужним чинником підвищення функціональних можливостей організму, що вдосконалення його структурних свойств.

Відзначаючи разючу здатність організму як не зношуватися під впливом фізичної діяльності, а й розвиватися, А. А. Ухтомский писав: «…живе речовина характеризується могутній здатністю асиміляції, яка постійно заповнює поточні витрати. Ця здатність асиміляції і компенсації так могутня, що, як запевняють досліди, часто-густо веде до з того що саме працюючий орган накопичує речовина у робочому потенціалі, особливо вище від того рівня, де вони були до роботи. Завдяки такій надлишкової компенсації виходить, що став саме роботу і вправи ведуть до підвищення є і розвитку органов…».

Зовнішній вигляд фізично тренованого людини свідчить про здоров’я та готовності до інтенсивної, тривалої та добре координованої рухової деятельности.

3.Влияние фізичних вправ на осанку.

Фізичні вправи вдосконалюють поставу людини, вона характеризує як форму тіла, а й функції стану рухового апарату. Формування повноцінної постави пов’язані з збільшенням рухливості суглобів, особливо у міжхребцевих зчленуваннях. Не менше значення має тут формування нервово — м’язового апарату тулуба — здатність м’язів до розслабленню, напрузі і розтягуванню. Хороше розвиток м’язів спини є важливою умовою на формування правильної постави, надає позитивний вплив на діяльність систем подиху і кровообігу. Найбільшого впливу фізичних вправ формування постави спостерігається в молодшому і середньому шкільному віці (до 14 — 15 років). У процесі фізичних вправ сила м’язів збільшується, фізичні вправи сприяють кращому формуванню нижніх кінцівок, зокрема — зводу стопы.

4.Совершенствование функціональних можливостей органів дыхания.

Під упливом фізичних вправ в людини може спокою дихальні руху стають більш рідкісними (6 — 8 разів у хвилину) і більше глибокими, цим полегшується відновлення повітря на легких. Дослідження показали, що з спортсменів рівень дихання нижче, ніж в нетренованих людей. Найважливішим показником стану дихального апарату є, як відомо, життєва ємність легких. Це залежить від уроджених даних, Не тільки від різних умов виховання, однією із є спортивні тренування. Часто спортсменами стають фізично обдаровані котрі мають життєвої ємністю легких доі більш літрів. Життєва ємність легких особливо велика спортсмени, котрі займаються веслуванням, плаванням, лижними гонками. Життєва ємність легких спортсмени зазвичай на 25 — 30% перевищує які повинні величини. Хвилинний обсяг дихання в тренованих людей трохи менше, ніж в нетренированных.

5.Совершенствование функціональних можливостей системи кровообращения.

Під упливом тренування у зв’язку з функцією дихання змінюється від і функція кровообігу. Посилена м’язова робота призводить до гіпертрофії серцевого м’яза — збільшення її маси, утолщению м’язових волокон, і навіть функціональні зміни. У спортсменів підвищення розміру серця виявлялося при рентгенографическом дослідженні, а вони часто й при визначенні кордонів серця з допомогою вистукування. Вага серця у тренованих людей сягає 400−500 р, а й у нетренованих вона становить всього 200−300 р. Експериментами доведено, що під впливом вправ зростає інтенсивність окисних процесів в серцевому м’язі і буде вищою її робочий потенціал. Зростає кількість гемоглобіну і багатих енергією фосфорних сполук. Разом про те, по — порівнянню з серцем нетренованого людини серце спортсмена працює економічніше, витрачаючи менше енергії однією одиницю обсягу выбрасываемой крові. Поруч із зростанням маси серцевого м’яза змінюється її кровоносна мережу. Тренування збільшують кількості капілярів серця. Для судження про функцію кровообігу важливо враховувати даних про роботі серця й про основних показниках гемодинамики (частота серцевих скорочень і культурний рівень артеріального тиску). У спортсменів може спокою вона становить 50 — 60 ударів на хвилину. Особливо це виражено у бігунів на довгі дистанції, велосипедистів, лижників і плавців. У своїй фізичними вправами змінюється ряд электрографических показників, що ознакою хорошого постачання серцевого м’яза киснем. Тиск в межах 100 — 110 мм свідчить про такі зміни судинного русла, які створюють умови для економною роботи серця, оскільки кров вступає у судини при зменшеному сопротивлении.

6. Вплив фізичних вправ на руховий апарат человека.

Під упливом раціонального рухового напруги виникає чимало прогресивних змін — у костно — скелетної опорі. Чіткий ефект тренування виявляється у у збільшенні сили м’язів. М’язи тренованого людини у змозі до виконання як більшого однократного зусилля, а й тривалої роботі. Під упливом вправ поліпшується здатність м’язів до розслабленню, одночасно збільшується можливість м’язів до напрузі зростає відмінність між виробленим напругою і расслаблением.

Удосконалення функцій м’язів був із удосконаленням нервової регуляції рухової діяльності. Порушення м’язів, про які судять з їхньої електричної активності, відбувається внаслідок відцентрових імпульсів з центральної нервової системи, викликають скорочення і напруга м’язів. У той самий час, робота м’язів є подразником для рецепторів, яких в центральну нервову систему проходять доцентрові імпульси, які мають поточну інформацію з ходу самого руху. Найважливішим ефектом вдосконалення м’язової системи під впливом фізичних вправ є збільшення гостроти м’язового почуття. Гарно рухається лише те, хто добре відчуває движение.

7. Вплив фізичних вправ на нервову систему организма.

У процесі вправ збільшується сила, врівноваженість і рухливість основних нервових процесів. Завдяки цьому швидше, і успішніше встановлюються умовні рефлекси. Більшість тренованих людей належить до дужого і рухливому типу нервової системи. Під упливом фізичних вправ вдосконалюються нервові процеси, які допомагають людині успішніше налаштуватися майбутню діяльність. Мобілізація всіх рис і можливостей особливо вдається кваліфікованим спортсменам. Така настроювання організму знаходять у стосовно найрізноманітніших функцій організму — подих, кровообіг, обмін речовин. Зміна функціонального стану мозку, рухового апарату і взагалі всіх органів при фізичні вправи пов’язаний з підвищенням лабільності тканей.

Велику роль грають зміни діяльності залоз внутрішньої секреції при фізичні вправи. Як багато даних є про зміну функцій надниркових залоз у процесі тренування. Адреналін і кортикоидные гормони дуже важливі задля забезпечення працездатності людини. Діяльність залоз внутрішньої секреції регулює нервова система і обумовлює нормальну функцію всіх органів прокуратури та систем. Гормони діють на нервову систему, тонізуючи її, підвищуючи її функціональні возможности.

Вчення про стресі цікавить в оцінці впливу фізичних вправ та розвитку опірності шкідливо чинним чинникам. При правильної дозуванні навантаження вправи підвищують стійкість організму до холоду, дії деяких отрут, до деяких інфекцій і навіть проникаючої радіації в меншої кількості по — порівнянню з людьми, не підданим тренировке.

8.Общие висновки щодо поліпшенні функціональних можливостей человека.

Разом про те, не можна характеризувати розмаїття пристосувальних реакцій організму на вправи лише ознаками адаптаційного синдрому. За виконання фізичних вправ однієї групою м’язів збільшується сила і витривалість інший групи м’язів. Після освоєння одних способів плавання — легше навчатися іншим. Фізичні вправи впливають як на дихальну і сердечно — судинну систему, а й у й інші системи організму, зокрема травну. Вони стимулюють рухову функцію кишечника, що найчастіше буває знижена люди пізніше років. Систематичні фізкультурні вправи допомагають зберегти здоров’я, бадьорість, працездатність дуже тривалий час. У процесі життя до 40 років функціональні можливості людини підвищуються, потім вони поступово знижуються. Фізичні вправи можуть затримати цей процес і сприяти діяльності всіх систем організму особи на одне молодшому уровне.

У процесі «виховання рухом «вдосконалюється діяльність центральної нервової системи, оскільки освоєння рухових навичок, придбання майстерності у яких пов’язані з недостатнім розвитком найтонших координаційних процесів з виробленням умовних рефлексів. Принаймні вдосконалення функціональних можливостей організму поліпшується протягом процесів порушення та гальмування, як і є основою швидкості, спритності, і ощадливості витрат енергії і під час складних движений.

Навчання рухам має своєю основною змістом фізичний образ, тобто системне освоєння людиною у процесі спеціального навчання раціональним способом управління своїми рухами, набуваючи у такий спосіб необхідний у житті фонд рухових умінь і навыков.

Інша щонайменше істотна сторона фізичного виховання — цілеспрямоване вплив на той комплекс природних властивостей організму, які стосуються фізичним якостям людини: стимулювання і регулювання, їхній розвиток у вигляді нормування функціональних навантажень, що з рухової діяльністю — фізичними упражнениями.

Список використаної литературы:

1. Аршовская Еге., Розанова У. «Фізіологія і фізкультура ». — М., «Знання » ,.

1990 г.

2. Гандельсман А., Смирнов До. «Спорт і душевному здоров'ї «. — М., «Фізкультура і спорт », 1989 г.

3. Смирнов В. А. «Фізична тренування здоров’ю ». — З. — П., «Знання », 1991 г.

4. Збірник наукової праці «Шляхи мобілізації функціональних резервів спортсменів ». — З. — П., «Ленінград », 1991 г.

5. Збірник праць «Проблеми фізіології і спорту ». — М., «ВНИИФК », 1982 г.

6. Підручник для вузів фізичної культури та спорту «Спортивна фізіологія ». — М., «Фізкультура і спорт », 1985 г.