Курс математики середньої школи й методику викладання

Курс математики середньої школи й методику преподавания

Предмет методик викладання математики (зміст, мети, завдання)..

Три фундаментальні комплексні проблеми методик викладання математики. Проблема змісту шкільного курсу математики. Проблема структури його. Проблема методів навчання математиці у неповній середній школі. Рух за реформу математичної освіти. Цілі навчання математиці у неповній середній загальноосвітньої школі. Значення шкільного курсу математиці у системі освіти. Формування наукового світогляду, виховання які у процесі вивчення математики. Зв’язок навчання математиці з життям.

Составные частини методик викладання математики.

Цели навчання математиці.

Взаимосвязь цілей, змісту, форм і методів навчання математиці.

Движение за реформу математичної освіти у.

Предмет математики, роль математики, роль практики у виникненні та розвитку математики, математичні абстракції.

Математическая діяльність, її складові.

Практические докладання математики.

Связь математики коїться з іншими навчальними дисциплінами (світоглядний аспект) Составные частини методик викладання математики Методика викладання математики — дисципліна, що займається розробкою цілей, змісту, коштів, форм і методів навчання математиці у навчальних закладах різних типов.

Учебный курс методик викладання математики і двох розділів: загальна методику та приватні методики (методики вивчення окремих навчальних предметов).

Цели навчання математике.

1. Провідні мети навчання математиці у шкільництві. Три великі групи целей:

а) прогностичні (обучающие);

б) світоглядні, створені задля виховання математичної культури (виховні і развивающие);

в) індивідуально-орієнтовані (виховні у вужчому сенсі).

2. Вимоги до целям:

а) прогностичні мети повинні мати — конкретністю, конструктивністю, проверяемостью, участю учня у процесі учения;

б) світоглядні повинні пронизувати весь навчальний процес, висловлювати прагнення аргументації і чітким логічним схемами міркування, до чіткому розчленовані міркування і т.п.;

в) індивідуально-орієнтовані повинні враховувати формування можливих, у у тому або іншому віці якостей особистості засобами предмета.

3. Етапи формування дії визначення мети у учащихся:

а) перший етап — вчитель розкриває структуру дії постановки (полагания) цели;

б) другий етап — вчитель приваблює дітей до постановки цілі й критичного осмислення отриманих результатів під час досягнення цели;

в) третій, етап — учні під керівництвом вчителя конструюють мета вивчення конкретного навчального материала;

г) четвертий етап — учні самостійно ставлять мети, а класний колектив критично аналізує процедуру постановки цілі й досягнення результата.

Цели навчання математиці відбивають общедидактические цілі й водночас враховують специфіку даного навчального предмета. Розробка цілей навчання непросто. У дидактиці і доходи приватних методиках у цьому напрямі зроблено певні кроки. Цілі навчання математиці поділяються сталася на кілька груп: освітні (в тому числе-практические), виховні, развивающие.

Образовательные мети навчання в що свідчить залежить від прийнятої форми диференціації навчання. Основним документом, у якому фіксують мети навчання математиці, є програма з математики. Необхідно розрізняти два рівня описи цілей навчання: загальну характеристику цілей навчання дітей і конкретне їх дає уявлення. Загальна характеристика цілей навчання дається в пояснювальній записці до програми по математиці. Є різноманітні способи конкретного уявлення цілей навчання. Освітні мети, наприклад, формулюються як вимог до рівню математичної підготовки учнів. У конкурсній програмі з математики при цьому виділяється спеціальний розділ «Вимоги до математичної підготовці учнів ». Інший розділ програми «Зміст навчання «представляє освітні мети перетвориться на ще більше конкретної формі. Подальшої конкретизацією освітніх цілей служить підручник. Гранично конкретний рівень уявлення освітніх цілей має місце у екзаменаційні квитки для учнів, контрольних роботах, запропонованих Міністерством загального характеру і професійної освіти. У методичних посібниках часто формулюються мети навчання окремих тим, уроків. Освітні мети покликані розмежувати основний рахунок і другорядний матеріал і згідно з цим допомогти вчителю раціонально розподілити навчальний час.

Умение правильно формулювати мети уроків дійшов початкуючому вчителю не відразу. У період педагогічної практики студенти нерідко відчувають складнощі у постановці цілей уроку. При формулюванні ними освітньої мети уроку який завжди вистачає чіткості, конкретності (особливо у диференціації цілей «сусідніх «уроків). Іноді освітня мета повторює (або «майже повторює) назва теми уроку. Наприклад, мета уроку на задану тему «Перший ознака рівності трикутників «найчастіше формулюється так: «Вивчити перший ознака рівності трикутників ». Аналогічно формулюються цілі й за іншими випадках: «Вивчити теорему Виета », «Вивчити визначення похідною функції «тощо. В усіх цих формулюваннях є загальна вада: у яких не уточнюється, якому рівні варто вивчити даний елемент навчального матеріалу. Необхідно зазначати, коли ставиться завдання лише ознайомити учнів з тим або іншим елементом навчального матеріалу, коли — домогтися хорошого відтворення навчального матеріалу учням, а коли — закласти початкові вміння і навички та т. буд. Ще більші труднощі початкуючий вчитель відчуває під час постановки виховних і розвивають цілей уроку.

В деяких методичних довідниках є безпосередні вказівки, якому рівні варто вивчити той чи інший теоретичний матеріал, у вирішенні яких завдань мають бути сформовані вміння і навички. Ці вказівки допоможуть початкуючому вчителю точніше формулювати мети уроку.

Первым практичним навиком, яким має опанувати студент, є звичка безпомилкової диференціації цілей навчання з трьом групам (освітні, виховні і розвиваючі). У вивченні цього питання, придбанні відповідних умінь допоможуть такі завдання.

Несколько слів про постановку виховних цілей. Вони повинні бути тісно пов’язані із вмістом уроку. Це може бути цілі з формуванню світогляду, свідомого ставлення до навчанні, розвитку «пізнавальної й громадською активності, культури навчального праці, вихованню свідомості, розширенню політехнічного кругозору, підготовки до свідомому вибору професії та т. буд.

Развивающие мети має перебувати й у тісного зв’язку з змістом уроку. Наведемо приклади постановки розвивають цілей:

развитие у учнів навичок застосування аналізу, синтезу, порівняння, аналогії, індукції, дедукції, узагальнення, конкретизації, моделювання класифікації;

развитие у учнів геометричній, алгебраїчній і числової інтуїції, просторового уявлення та уяви, кмітливості, спостережливості, пам’яті тощо. д.

Взаимосвязь цілей, змісту, форм і методів навчання математике Цели, утримання і засоби навчання взаємно пов’язані Шекспір і зумовлюють одне одного (при збереженні провідну роль цілей навчання). Із різноманітних цілей навчання найбільш рухливі і мінливі освітні мети. Наступні завдання допоможуть підтвердити це та проілюструвати механізм взаємодії цілей, забезпечення і методів навчання.

Отдельно відзначимо виховні можливості історичного матеріалу. Історичні екскурси дозволяє доступною учнів формі розкрити основу походження математичних понять і фактів. Вони позитивно позначаються емоційному відношенні учнів до навчального матеріалу, на вихованні їх моральних рис і розвитку інтелекту. Незамінним засобом у своїй є також старовинні завдання, завдання з цікавим сюжетом, математичні ігри та зовсім т. п.

Остановимся на функціях комп’ютеризації навчання, що є однією з вимог реформи школи. Перший крок у здійсненні комп’ютеризації навчання залежить від використанні у шкільництві мікрокалькуляторів. У чому полягають освітні, виховні і розвиваючі мети застосування мікрокалькуляторів під час уроків математики? Насамперед, очевидна практична значимість застосування мікрокалькуляторів (якщо обчислювальної технікою оснащується наука і виробництво).

Микрокалькулятор зручно використовувати під час введення, наприклад, понять довжини окружності й площі кола. Зрозумівши 8−9 членів послідовності периметра (площ) правильних уписаних n-угольников, учні наочно переконуються в збіжності цих послідовностей. З допомогою мікрокалькулятора зручно організувати машинний експеримент з виявлення деяких теорем (наприклад, щодо теореми Виета, теореми Піфагора, теореми косинусов, теореми синусів тощо. буд.).

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.