Профілактика гострого бронхіту

Для профілактики гострого бронхіту під час кашлю прикривайте рот, користуйтеся тільки індивідуальним посудом, щоб уникнути передачі інфекції оточуючим.

З метою профілактики гострого бронхіту слід усунути можливі етіологічні фактори гострого бронхіту (переохолодження, запиленість і загазованість робочих приміщень, зловживання алкоголем, паління, хронічна і вогнищева інфекція в дихальних шляхах та ін), а також заходи, спрямовані на підвищення опірності організму до інфекції (загартовування, вітамінізація їжі).

Отже, щоб уникнути гострого бронхіту:

• — не паліть;
• — уникайте контактів з людьми, у яких гострий бронхіт або застуда;
• — якщо ви працюєте з хімікатами або іншими подразниками, надягайте спеціальнумаску; Якщо у вас бронхіальна астма або дихальна алергія, заходи профілактики гострого бронхіту слід обговорити зі своїм лікарем. Які захворювання органів дихання спричинюють віруси? Найпоширенішим захворюванням, спричиненим вірусами, є грип. Це захворювання належить до повітряно-крапельної інфекції. Під час чхання й кашлю мільйони невидимих для ока краплинок з вірусами грипу потрапляють у повітря, а з нього через дихальні шляхи здорової людини проникають в її організм.

Грип поширюється дуже швидко, тому хворих на грип не можна допускати до роботи на підприємствах, в установах, до занять у навчальних закладах.

Які захворювання органів дихання спричинюють бактерії? До найпоширеніших захворювань, спричинених бактеріями належать: інфекційний риніт, утворення аденоїдів, ангіна, туберкульоз, трахеїт, бронхіт, пневмонія.

Інфекційний риніт (від грец. ринос — ніс) — це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Воно найчастіше є наслідком грипу.

Утворення аденоїдів (від грец. аден — залоза, ейдос — вигляд) — це результат постійного запалення (переважно у дитячому віці) лімфатичних вузлів — мигдаликів, їхнього розростання, які у великій кількості містяться у глотці. Аденоїди спричинюють постійне закладання носа, хронічний нежить, гугнявість, сон з відкритим ротом, формування «аденоїдного типу обличчя», зниження працездатності у школярів.

Ангіна (від лат. анго — стискаю) — гостре запалення мигдаликів, які розташовані в глотці. Ознаки хвороби: відчуття стиснення горла, біль під час ковтання, підвищена температура, загальне нездужання. Можливе утворення гнояків на мигдаликах. Ангіна дає ускладнення (ревматизм, вади серця), тому лікувати її треба тільки під наглядом лікаря, виконуючи всі його призначення.

Трахеїт (від грец. трахея — дихальне горло) — запалення слизової оболонки трахеї. Його ознаки: дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю в зіві та за грудиною, голос стає хрипкий. Спричинюється переохолодженням, курінням, інфекціями. Бронхіт (від грец. бронхи — дихальне горло) — це запалення слизової оболонки бронхів. Збудником можуть бути стрептококи, стафілококи. Одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Для бронхіту характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий), частіше зі слизовими виділеннями, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в легенях.

Пневмонія (від грец. пневмо — легеня), або запалення легенів, — запалення тканини легенів; належить до гострих інфекційних захворювань. Пневмонію можуть спричинити пневмококи, стафілококи, стрептококи, що потрапили в дихальні шляхи.

Для пневмонії характерні раптове підвищення температури тіла (38−39°С і вище), погіршення загального стану, поява задишки, сильний біль у боці, потім з’являється кашель із слизовими виділеннями.

Туберкульоз (від лат. туберкулюм — гулька) — поширене інфекційне соціально небезпечне захворювання, що найчастіше уражає легені, кістки. Інша назва — сухоти. Збудник туберкульозу — мікобактерії - туберкульозна паличка (паличка Коха, або бацила). Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, краплинках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших предметах, якими користувався хворий на туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу можуть передаватися людині й від продуктів харчування тваринного входження — молока та м’яса.

Туберкульозні палички швидко гинуть у сухих, добре освітлених сонячних місцях. Тому, щоб запобігти захворюванню, потрібно тримати в чистоті житлові будинки, вулиці міст, громадські приміщення. Велике значення для очищення повітря в населених пунктах мають зелені насадження.

Які захворювання органів дихання спричинюють алергени? До найпоширеніших алергічних захворювань відносять алергічний риніт, бронхіальну астму. Їх спричинюють алергени, серед яких можуть бути продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки тощо), пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти тощо. Алергічний риніт є самостійним захворюванням, спричиненим алергенами, які потрапляють на слизову оболонку носа. Ознаками його є набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, що супроводжується чханням і слизовиділенням. Головними способами лікування є усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби.

Бронхіальна астма характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов’язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці порушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м’язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в’язка речовина, виникає набряк, що порушує рухову функцію бронхіол. Людині тяжко дихати. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах.

У чому полягає профілактика захворювань органів дихання? Для попередження захворювань органів дихання необхідно: у період епідемій здійснювати відповідну вакцинацію (протигрипозну, протитуберкульозну тощо), не відвідувати людні місця (концертні зали, театри тощо); дотримуватися правил особистої гігієни, не ухилятися від диспансерного обстеження (масова флюорографія), яке дає змогу вчасно виявити серйозні захворювання органів дихання; дотримуватися чистоти в приміщеннях, правил особистої гігієни, не спілкуватися з хворими під час епідемії та загартовуватися. До надзвичайно поширених чинників, що призводять до захворювань органів дихання, належать речовини, які утворюються при згорянні тютюну в сигареті (нікотин, чадний газ, синільна кислота тощо).