Партии, роль і функції в обществе
Партії зазвичай не однорідні і мають всередині себе фракції — групи які висувають програми кілька які від загальної, основний програми партії. Існування у Комуністичній партії різних фракцій робить її політику гнучкішою, бо дає змогу їй зберегти свій вплив серед різних груп избирателей. Формування партій була досить тривалим та складних процесом. Спочатку партії активно діяли лише у періоди… Читати ще >
Партии, роль і функції в обществе (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат по политологии.
Михайлов Ю.Г. ПО-441.
Політичні партии.
Невід'ємною частиною політичною системою сучасного демократичного суспільства є політичні партии.
Етимологічно «партія» означає «частина», «окремість», елемент політичної системы.
ПАРТІЯ — це політична громадська організація яка виборює влада чи що у здійсненні влади. Суперництво політичних груп, об'єднаних навколо впливових родин чи популярних лідерів, протягом багатьох століть становила характерну, істотну риску політичної історії. Але такі організації, які ми називаємо політичними партіями, виникли у Європі в початку ХIХ в.
Існує безліч підходів до визначення сутності політичних партий:
1) розуміння партії як групи людей, які дотримуються однієї ідеологічної доктрини (Б.Констан).
2) трактування політичну партію як виразника інтересів певних класів (марксизм).
3) інституціональне розуміння політичну партію організацію, діючу пенсійну систему системі держави (М.Дюверже).
Інші підходи до визначення партий:
. партія — носій ідеології;. партія — тривале об'єднання людей;. мета партії - завоювання і здійснення влади;. партія прагне заручитися підтримкою народа.
Грані між партіями та інші політичними об'єднаннями носять нечіткий характері і найчастіше стираются.
Формування партій була досить тривалим та складних процесом. Спочатку партії активно діяли лише у періоди виборчих компаній, вони мали постійно діючих місцевих організацій, не проводили регулярних з'їздів чи конференцій, їх прибічники були пов’язані партійної дисциплиной.
Першої масової і постійно діючої партією була ліберальна партія у Англії (з 1861 р.). Причинами виникнення масових політичних партій послужило поширення загального виборчого права.
Кожна партія створювалася за захистом інтересів певних населення (зазвичай економічних чи национальных).
Партії зазвичай не однорідні і мають всередині себе фракції - групи які висувають програми кілька які від загальної, основний програми партії. Існування у Комуністичній партії різних фракцій робить її політику гнучкішою, бо дає змогу їй зберегти свій вплив серед різних груп избирателей.
Політика партії виробляється під час внутрішньопартійної політичної боротьби між різними фракціями і течіями. Керівні органи багатьох партій складаються з урахуванням представництва від різних фракцій. У програмах партії зазвичай підкреслюються їх наміри служити інтересам певних соціальних груп, більшості громадян країни. У практичній політиці партії прагнуть враховувати інтересів різних категорій виборців бо тільки так можна перемогти на демократичних выборах.
За характером доктрин партії діляться на :
. революційні;. реформаторські;. консервативні;. реакционные.
За місцем й підвищення ролі партій на політичній системі вони діляться на:
. державні (партійна ідеологія стає державної, партія формує державну систему управління);. авторитарні (не сливающиеся із державою, але що є основою політичного режиму і користуються його підтримкою);. парламентські (які у конкурентних політичних системах).
Існує класифікація партій критерієм організаційної структуры:
. централізовані;. децентралізовані;. кадрові;. масові;. партії з формально певними принципами членства;. партії з вільним членством.
По виду партійного керівництва партії бывают:
. колективного керівництва;. колективного керівництва з чітко вираженим верховенством лідера;. особистісного керівництва;. харизматичного керівництва;. консенсуального руководства.
Політичні партії, у сучасних суспільствах виконують такі функции:
. представництво — вираз інтересів певних груп населення;. соціалізація — залучення частини населення кількість своїх членів і прихильників;. ідеологічна функція — розробка привабливим певній його частині суспільства політичної платформи;. що у боротьбі влада — добір, висування політичних кадрів забезпечення умов його діяльності;. участь у формуванні політичних систем — їх принципів, елементів, структур.
У сучасному політичної історії розрізняють чотири типи партійних систем:
. буржуазно-демократична партійна система.
Сформувалася у Європі Північній Америці XIX століття. У своїй діяльності керується такими правилами: у суспільстві йде легальна боротьба влади; влада веде партія або група партій, що забезпечили собі підтримку парламентської більшості; постійно існує легальна опозиція; між партіями всередині партійної системи існує згоду щодо дотримання правил.
У буржуазної системі сформувалося безліч видів партійних коалиций:
многопартийная коаліція — жодна партії неспроможна домогтися компетентного більшості; двопартійна коаліція — є дві сильні партії, кожна з яких здатна самостійно здійснювати владні повноваження; модифікована двопартійна коаліція — жодна із двох основних партій не збирає більшості і змушені кооперуватися з третіми партіями; двухблоковая коаліція — влади борються дві основні блоку, а партії, які стоять поза блоків не відіграють істотної ролі; коаліція домінування — жодна партія самостійно здійснює влада на протязі тривалого; коаліція кооперування — найсильніші партії довго чекати і стійко співробітничають у здійсненні власти.
. соціалістична (фашистська) партійна система существует лише одне легальна партія; партія керує державою всіх рівнях державного аппарата;
Виникнення такий політичною системою пов’язані з кризою демократичних чи авторитарних систем правления.
. авторитарна партійна система.
Такий тип правління є проміжним, у своїй домінуючим чинником виступає держава, а чи не партія, що грає другорядну роль процесі здійснення влади. Також допускається існування інших партий.