Сущность політичної власти

Сущьность політичної власти.

Політична влада — це спеціальний соціальна інституція, упорядовающий соц. взаємини спікера та поведінка індивіда. П.В. — що б вплив на поведінка мас, груп, організацій з допомогою коштів, якими обладет гос-во. На відміну від моральної і психології сімейного влади П.В. носить не личностино-непосредственный, а общественно-опосреднованный хар-р. П.В. проявляється у загальних рішеннях і рішеннях всім, функціонування інститутів (президент, правит-во, парламент, суд). На відміну від правової влади, що регулює відносини між конкретними суб'єктами, П.В. мобілізує для досягнення цілей більше людей, регулює відносини між групами під час стабільності, загального согласия.

Воля до своєї влади тільки в доповнюється потребою інших приєднатися до владної волі, ідентифікувати себе із нею, підкоритися ей.

Основними компонентами влади явл-ся: її суб'єкт, об'єкт. ср-ва (ресурси) та інформаційний процес, що призводить в рух її эл-ты і хар-щийся мех-мом і всіма засобами взаємодії суб'єкта і об'єкта. Суб'єкт влади втілює її активне, направляюче початок. Їм то, можливо окремій людині, орг-ция, спільність людей, наприклад, народ і навіть світове співтовариство, об'єднана в ООН.

Суб'єкти політичної влада має складний, багаторівневий хар-р: її первинними суб'єктами є індивіди, вторинними — політичні оргции, суб'єктами найвищого рівня, безпосередньо котрі представляють у відносинах різні суспільні групи й усе народ, — політичні еліти й лідери. Зв’язок між тими рівнями може порушуватися. Так, наприме, лідери нерідко отрываютя від мас і навіть від що призвели в влади партий.

Суб'єкт опрделяется змістом владного відносини через наказ (розпорядження, команду). У наказі пропонується поведінка об'єкта влади, вказуються (чи подрузумеваются) санкції, які тягне у себе виконання чи невиконання розпорядження. Від наказу, хар-ра які у ньому вимоги великою мірою залежить ставлення щодо нього об'єкта, виконавців — другого найважливішого эл-та власти.

Об'єкт влади. Влада — завжди двостороннє, асиметричне, з домінуванням волі володаря взаимодествие її суб'єкта і об'єкта. Вона неможлива без підпорядкування об'єкта. Якщо такої підпорядкування немає, то немає і влади, як і раніше, що прагне до неї суб'єкт має яскраво вираженої волею владарювання і навіть потужними засобами примусу. У кінцевому підсумку об'єкт владної волі є нехай крайній, але не всі ж вибір — загинути, але з підкоритися, що вже знайшло, зокрема, своє вираження у свободолюбивом гаслі «краще померти сражясь, ніж жити на коленях».

Масштаби відносини об'єкта до суб'єкту владарювання простираються від запеклого опору, боротьби про знищення до добровільного, сприйманого з радістю покори. Якості об'єкта политичекого владарювання визначаються, перш всього політичної культурою населения.

Поняття ресурсів влади. Найважливішою соціальної причиною підпорядкування одних людей іншим є нерівномірний розподіл ресурсів влади. У широкому значенні ресурси влади є «усе те, що індивід чи група може використати впливу інших». Т.а. ресурси влади — то всі ті кошти, використання є забезпечує впливом геть об'єкт влади у відповідність до цілями суб'єкта. Ресурси предстваляют собою або важливі об'єкта цінності (гроші, предмети споживання тощо.), або порівнва, які впливають на внутрений світ, мотивація людини (телебачення, пресу КПРС і т.п.), або гармати (інструменти), з допомогою яких можна позбавити людини тих чи інших цінностей, вищої у тому числі зазвичай вважається життя (зброю, каральні органи в целом).

Ресурси, поруч із суб'єктом і об'єктом, виступають однією з найважливіших підстав влади. Вони можна використовувати для заохочення, покарання або убеждения.

Структурні підстави П.В. — закони, суд, госуд. апарат, загони примусу, партійна дисципліна, авторитет лідера, центральні і регіональні структури. Керуючись антрополигическим принцпом, виділяють такі типи підстав П.В. як страх, інтерес, убеждение.

Види влади. Особливості різних эл-в влади — суб'єкта, об'єкта, ресурсів — можуть истользоваться як підстави її типологий. Однією з найзмістовніших класифікацій влади є його розподіл в відповідність до ресурсами, у яких вона грунтується, економічну, соціальну, духовно-информационнцю, примусову (яку часто називають політичної у вузькому значенні цього терміну, це ні точно) і політичну у широкому, власному значенні цього слова.

Залежно від суб'єктів влада ділиться на госуданственню, партійну, профспілкову, армійську, сімейну тощо. За шириною поширення виділяються мегауровень — междун. орг-ции, М: ООН, НАТО і т.п.; макрорівень — центральні оргаы д-ви; мезоуровень — підлеглі центру орг-ции (обласні, районні тощо.) і мікрорівень — владу у первинних орг-ях і малих групах. Можлива класифікація влади з функцій її органів: наприклад, законадательная, испольнительная і судова влади д-ви; зі способів взаємодії суб'єкта і об'єкта влади — демократична, авторитарна тощо. власти.

Взаимодействие політичної й інших властей.

Політична влада хар-ся поруч характерних ознак: легальністю використання сили у межах д-ви; верховенством, обязатьностью рішень для будь-якої іншої влади. П. У. може обмежити вплив потужних корпорація, ЗМІ й інших закладів ії ж таки ліквідувати їх; публічністю, тобто. загальністю і безособовістю. Це означає, що політична влась на відміну приватній, особистої влади, яка існує у невеликих групах, від імені всього суспільства поводиться з допомогою права всім громадянам; моноцентричностью, наявністю єдиного центру прийняття рішень. На відміну від політичної влади эк-ая, соц-ая і духовно-информационная влади полицентричны. У ринковому демократичному общ-ве існує, як відомо, багато незалежних власником, соціальних фондів тощо.; різноманіттям ресурсів. П.В., і особливо гос-во, використовує як примус, а й эк-кие, соц-ые і культурно-інформаційні ресурсы.

Злиття політичної, эк-кой, соц-ой і духовно-информ-ой влади при командної ролі політики зокрема у тоталітарний гос-х. Демократичний ж лад передбачає поділ як самих цих влади, і кожної з них же в эк-ке — наявність безлічі конкуруючих осередків впливу, у політиці - поділ влади між гос-вом, партитями і групами інтересів, і навіть самої гос-ой влади на законодавчу, исполнит-ю і судову, у Московській духовній сфері - доступність освіти, культурно-инф-ный плюрализм.