Організація навчально-виховного процесу у загально освітніх навчальних закладах України та Китаю його особливості

Організація навчально-виховного процесу у загально освітніх навчальних закладах України його особливості.

XXI століття — це час переходу до нового високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального розвитку країни. Освіта XXI століття — це гуманна освіта, освіта для людини. Її головним стрижнем є доцільність розвитку культури, творчості у вихованця, виховання його як відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем.

Організація навчально-виховного процесу визначається за правовими документами і затверджується Кабінетом Міністрів України. За постановою № 1392 від 23 листопада 2011 року затверджено «Державний стандарт» базової і повної загальної середньої освіти. В Державному стандарті головним чином вказуються основні установки щодо системи загальної середньої освіти, розроблені Міністерством навчальні плани (додається в додатках), а також належним чином пояснюється як треба навчати та виховувати дитину.

За Законом України «Про освіту» термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів становить 12 років.

Сама 12-річна школа має три ступені: початкову, основну і старшу, які можуть функціонувати разом або окремо.

Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти, яким до 1 вересня, як правило, виповнилося 6 років (не молодше 5 років і 8 місяців) [8, 9], і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.

Кожна дитина до школи має одержати відповідну підготовку дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах, при школі чи в сім'ї [16, 14].

Початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. «Пріоритетними у початкових класах є загальнонавчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції» (Постанова 2011: 20). Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, інтеграція знань, що дозволяє краще врахувати визначальну особливість молодших школярів — цілісність сприймання і освоєння навколишньої дійсності.

У молодших школярів формуються уміння вчитися завдяки новим умінням і навичкам, які розвиваються у початкових класах. Початкова школа навчає молодших школярів як поводити себе у суспільстві, дає основні знання про культуру поведінки, вчить співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього ступеня школи є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні, фізкультурно-рухові уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв’язках і залежностях, достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно-ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання [16, 14].

Успіхи вихованців 1−2 класів оцінюються, але тільки вербально [17, 20].

Для дітей з особливими потребами може бути організована система корекційної допомоги без відриву від класного колективу. Доцільним є забезпечення в паралелях вивчення цими учнями окремих предметів у сприятливіших умовах із урахуванням типу і темпу їх психічного розвитку.

Основна школа (5−9 класи). Вона дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. У цьому віці в учнів загалом завершується формування загальнонавчальних умінь і навичок, оволодіння навчальним матеріалом на рівні, який є достатнім для подальшого навчання. Важливого значення надається формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Завершуючи основну школу, учні на практичному рівні мають добре володіти українською мовою, рідною мовою у школах національних меншин, однією іноземною мовою, вміти користуватися комп’ютером. Останнє вміння є дуже важливим, бо саме з такого віку треба добре вміти користуватися комп’ютером і не на аматорському рівні. Інакше у віці інформаційних та комп’ютерних технологій підлітки не зможуть досягти бажаного рівня знання.

Старша школа (10−12 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел і переробляти інформацію, застосовувати знання. Старша школа функціонує переважно як профільна. Це створює значно кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей. Тут доцільним є поглиблене вивчення окремих предметів, широке використання курсів за вибором, факультативів.

Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками школи. Профільне вивчення ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у вищі навчальні заклади.

За формою навчання навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах поділяється на групову та індивідуальну, що затверджено Міністерством освіти України. Також бажаючим надається право і створюються умови для прискореного закінчення школи та складання іспитів екстерном.

Структуру та зміст загальної середньої освіти визначає базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів. На основі Базового навчального плану Міністерство освіти України затверджує типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів. Типові навчальні плани встановлюють допускне навантаження учнів.

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах розпочинається у День знань — 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним «на основі нормативно-правових актів та за погодженням з відповідним органом державної санітарно-епідеміологічної служби» («Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» 2001: 3). Уроки у загальноосвітніх навчальних закладах починаються о восьмій годині, їх тривалість становить: у перших класах — 35 хвилин, у других — четвертих класах — 40 хвилин, у п’ятих — дванадцятих класах — 45 хвилин. Тривалість канікул у загальноосвітніх навчальних закладах протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів. Наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів. Загальноосвітні школи працюють за розкладом п’ятиденної робочої неділі, а спеціалізовані ліцеї, гімназії тощо зазвичай використовують систему шестиденної робочої неділі, таким чином розмірюючи навантаження для учнів. Зазвичай в загальноосвітніх школах в середньому в день проводиться 7 уроків, з перервами по 10 хвилин між уроками, і великою перервою в 20 хвилин.

Таким чином організовується навчально-виховний процес в загальноосвітніх закладах України.

Організація навчально-виховного процесу у загально освітніх навчальних закладах Китаю та його особливості.

В базовій системі освіти держава використовує систему шкільної освіти, включаючи дошкільну, початкову, середню і вищу освіту.

За законом Китаю установа, форми навчання, термін навчання, цифри прийому, цілі навчання і т.д. в школах та інших навчальних закладах, що працюють в рамках системи освіти, встановлюються Держрадою або адміністративним відділом освіти.

В системі освіти КНР використовують систему обов’язкового дев’ятирічного навчання. «Закон Китайської Народної Республіки про обов’язкову освіту» встановлює, що держава здійснює обов’язкову дев’ятирічну освіту, тобто етап початкової та неповної середньої освіти є етапами обов’язкової освіти. «Кожна дитина без різниці статі, національності, раси по досягненні шестирічного віку вступає до школи і отримує обов’язкову освіту. У районах, де ще не створені необхідні умови, вік вступу до школи може бути встановлений з семи років. Держава, суспільство і сім'я зобов’язані забезпечувати це». По закінченню дев’яти класів вихованці мають право вступити до старшої школи або до професійної школи, тобто для здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів термін навчання становить 12 років.

Перейдемо до характеристики конкретних щабель системи середньої освіти.

Початкова школа. Початкова школа і неповна середня школа зараз паралельно практикують навчальну систему «6.3», «5.4» і «9 років поспіль» (в більшості районів використовується в основному система «6.3») [10, 2]. Тому термін навчання в початковій школі 6−5 років, в неповній середній школі 3−4 роки; вік учнів початкової школи 6−7 років, а неповної середньої школи 12−13 років. Навчальні плани початкової освіти складаються з академічних дисциплін і практичної діяльності, що визначаються на рівні держави і провінції. Навчальні плани державного рівня являють собою перелік обов’язкових дисциплін, включаючи моральне виховання, китайська мова, математику, суспільствознавство, природознавство, спорт, музику, мистецтво і праця. Деякі школи за наявності можливостей пропонують вивчення іноземних мов. Навчальні плани, що визначаються місцевими органами управління, націлені, головним чином, на економічний і соціальний розвиток провінцій, автономних регіонів і муніципалітетів. Школам надається право введення місцевих навчальних планів як академічного, так і діяльного характеру [14, 41]. Випускні іспити у початковій школі проводяться тільки з мови та математики. Вони організовуються місцевими органами управління освітою.

Неповна середня школа. У неповній середній школі вивчаються такі дисципліни: мораль і політика, китайська мова, математика, іноземна мова, історія, географія, фізика, хімія, біологія, спорт, мистецтво і праця. Кількість годин на кожну дисципліну визначається державним органом управління освітою. По більшості дисциплін проводяться випускні іспити, які організовуються місцевими органами управління освітою.

По закінченню дев’яти класів вихованці мають право вступити до старшої школи або до професійної школи.

Повна середня школа. Вік учнів, вступників у звичайну повну середню школу, — 15−16 років, і вони навчаються в ній 3 роки. Повна середня освіта в Китаї має професійну спрямованість.

Середні професійні училища поділяються на дві категорії: для училищ, що набирають учнів з випускників неповної середньої школи, вік надходження 15−16 років, термін навчання становить 4 роки, а в деяких училищах 3 роки. Для училищ, що набирають учнів з випускників повної середньої школи, вік вступників не перевищує 22 роки, і термін навчання становить 2 роки. Професією випускники неповної середньої школи опановують за 3−4 роки. У технічних училищах термін навчання 3 роки. Вік вступників у професійні середні школи — 15−16 років, а термін навчання — 2−3, а в деяких випадках 4 роки [6, 1].

Навчальний рік в школах КНР починається першого вересня, як і в більшості країнах світу. Навчальний процес навчального року поділен на два семестри. Школи працюють за принципом п’ятиденного робочого дня. Для дітей в школах створюється велике навантаження, тому день поділен на дві частини. Діти навчаються с 8 ранку до 5 вечора, в сумі 7 уроків по 45 хвилин, з перервами по 15 хвилин. З 12 до 14 велика перерва на обід. З 8 до 12 діти проходять найскладніші предмети, а після обіду такі предмети, як фізкультура, труди, малювання тощо. Наповнюваність класів не маленька — 30−40 вихованців. Хоч навчання і починається о восьмій годині, але діти повинні бути в школі вже о сьомій, бо в цей час починається ранкова зарядка або біг. Протягом навчального року канікули становлять місяць і тільки взимку, під час китайського нового року, а літні канікули також становлять місяць, в серпні. Такими є основні характеристики загальноосвітніх навчальних закладів у Китаї [6, 1].