Дослідження взаємозв'язків особистості педагога початкових класів і процесу формування особистості дитини

Виходячи з вищевикладеного, ми визначили мету нашого дослідження: вивчити взаємозв'язки особистісних особливостей педагога і рівня формування особистісних якостей у дітей в умовах класу загальноосвітньої школи.

Для дослідження були взяті учні 3 «А» і 3 «Б» класу СШ № 7 Пінска і вчителі даних класів Куделіч Л.Г. (3 «А») і Репнікова А.Л. (3 «Б»). Причому педагоги працюють з класом з першого року навчання. Це дає підставу припускати, що за три роки навчання вплив особистості педагога на процес формування особистісних якостей дитини буде відображатися найбільш виразніше.

Дослідницька діяльність включає наступні етапи:

• — Проведення діагностичної методики з учителями з метою виявлення найбільш виражених якостей його особистості,
• — Проведення діагностичної методики з кожною дитиною,
• — Виведення найбільш часто зустрічаються якостей особистості дитини в даному класі.
• — Співвіднесення переважаючих якостей особистості педагога з превалюючим кількістю певних якостей особистості дитини, що вивчаються в даному класі.

Гіпотеза дослідження: особистість педагога має тенденцію впливу на що формується особистість дитини, що можна спостерігати у найбільш часто зустрічаються якостях особистості учнів у даному класі. Причому найбільш часто зустрічаються якості особистості дитини в класі будуть відповідати основним рисам особистості вчителя даного класу.

Стомлений матеріал: опитувальник, бланк відповіді, ключ відповідей.

Піддослідні: учні 3 «А» і 3 «Б» класів та педагоги.

Інструкція: «Перед вами опитувальник, який містить різні характеристики. Слід уважно прочитати кожну і подумати, чи відповідає вона Вашому уявленню про себе. Якщо» так", то перекреслимо хрестом відповідну порядковому номеру характеристики цифру в сітці реєстраційного листа. Якщо -" ні", то не робіть ніяких позначок на реєстраційному листі. Постарайтеся проявити максимальну пильність і відвертість, щоб уникнути повторного обстеження".

У процесі дослідження спочатку методика проводилася з вчителями піддослідних класів. Результати проведення даного дослідження спедагогамі представлено в Додатку № 4. Потім ця методика, але в адаптованому для учнів вигляді, була проведена з дітьми досліджуваних класів — див. Додаток № 5 і 6.

Інтерпретація результатів:

У результаті аналізу отриманих даних можна ми прийшли до наступних висновків.

Якщо розглядати результати проведення методики з вчителями, то стає чітко видно, що педагог 3 «А» класу відрізняється своєю владністю. Йому більше, ніж педагогу 3 «Б» класу притаманні лідерські якості, він нетерпимий до критики. Причому важливо зазначити, що потреба командувати іншими також переважає в особистості Куделіч Л.Г. У стилі міжособистісних взаємин явно проглядається виражене відчуття власної переваги над оточуючими.

Говорячи про вчителя 3 «Б» класу, можна відзначити майже протилежні якості особистості, досліджувані Октант I-IV. Особистість Алли Леонідівни Репнікова менш схильна до прояву рис деспотизму, безумовно спостерігається вміння особистості при спілкуванні бути добрим порадником і другом. Особливо важливо звернути увагу на переважання у Репнікова А.Л. таких важливих якостей для вчителя молодших класів як щирість і врівноваженість.

Говорячи про гарячковість і нестриманості, можна помітити прояв даних якостей у наставника 3 «А» класу.

При аналізі даних октанти № 7 можна говорити про те, що Алла Леонідівна Репнікова прагне до тіснішої співпраці з референтною групою, до доброзичливим відносинам з оточуючими.

В особистості ж Куделіч Людмила Григорівни вкрай низька виражена готовність допомагати оточуючим, у неї також більш слабко розвинене почуття відповідальності перед дітьми за свої вчинки.

Алла Леонідівна Репнікова відрізняється більшою м’якосердий і проявом альтруїзму в спілкуванні.

Наступний етап дослідження проводився з учнями кожного класу окремо. Результати дослідження дітей 3 «А» і 3 «Б» класів занесені у зведені таблиці - див. Додаток № 5 і 6 відповідно.

Аналіз результатів дослідження в середовищі учнів дав можливість зробити висновок про те, що в 3 «А» класі найбільш часто зустрічаються такі якості особистості дитини, як переоцінка власних можливостей і нетерпимість до критики, у деяких дітей спостерігається також яскраво виражене відчуття власної переваги над оточуючими. цікавим також стало те, що в середовищі учнів 3 «А» класу найбільш часто зустрічаються діти з явним проявом нестриманості і гарячковість в своїй поведінці.

Діти 3 «Б» класу в порівнянні з учнями паралельного класу в своїй поведінці відрізняються більшою скромністю і сором’язливістю. Вони частіше, ніж хлопці 3 «А» класу схильні брати на себе чужі обов’язки.

Учні 3 «А» класу також відрізняються від хлопців по паралелі меншим прагненням до тісної співпраці з референтною групою і доброзичливим ставленням до оточуючих.

Порівняння отриманих даних серед педагогів та учнів класів, а також аналіз отриманих результатів дає можливість говорити про те, що наша гіпотеза повністю підтвердилася — рівень сформованості особистісних якостей дитини молодшого шкільного віку обумовлений особистісними особливостями педагога. По всій видимості, у класах, де працюють педагоги з великим нервово-психічним напруженням, пов’язаним з дратівливістю та неспокоєм, нестійкістю настрою, невпевненістю в собі, не ініціативні, здійснюють підвищений контроль над поведінкою дітей, що проявляють максималізм в підходах до виховання, існують менш сприятливі умови для формування цінних особистісних якостей у дитини молодшого шкільного віку. У той час як в класах вчителів, здатних до співпереживання, екстравертірованний, спокійних, з конструктивною тривожністю, відкритих інновацій, що вважаються з думкою дітей, доброзичливих до оточуючих, рівень формування особистості дитини буде більш високим і сприятливим.