Творчий шлях письменника (Михайло Олександрович Шолохов)

Творческий шлях письменника (Михайло Олександрович Шолохов)

Каждый людей пише за вказівкою серця, а серця наші належать партії, і рідному народу, якому ми служимо своїм мистецтвом.

М. Шолохов.

Михаил Олександрович Шолохов народився на Дону в тисяча дев’ятсот п’ятого року. Він був свідком «ключових моментів» історії країни й свою творчість відбив усі етапи боротьби, і будівництва нової держави: громадянську війну, колективізацію і Велику Вітчизняну війну. По Художнім і публіцистичним творам Шолохова можна вивчення історії нашого держави, настільки вони правдиві, монументальні і багатогранні. Він відображає життя таким, вона була.

В середині двадцятих років починають друкуватися «Родимка», «Пастух», «Продкомиссар» —твори пізніше об'єднані письменником в «Донські розповіді». Вони Шолохов покаже нещадну правду громадянську війну, яка розділила вчорашніх друзів, навіть членів однієї сім'ї на два непримиренних табору. Смертельна сутичка між борцями за нове життя й тими, хто відстоював старі порядки, хотів повернути країну в старі рейки, — основною темою «Донських оповідань». У цих творах Шолохова немає «щасливих», «благополучних» кінцівок, бо то, можливо щастя спокою, душевної рівноваги у такому кривавої коловороту.

Параллельно з роботою над розповідями письменник розпочинає створення широкого полотна про життя донського козацтва напередодні революцій і по громадянську війну. Над романом-эпопеей «Тихий Дон» Михайло Олександрович працював до 1940 року, звертався його й пізніше.

Центральное місце у романі займають події громадянської війни Дону, і зокрема історія верхнедонского контрреволюційного повстання козаків. Ця сторінка громадянську війну до Шолохова була погано вивчена істориками. Письменник виконав величезну роботу, зібравши дуже багато справжніх документів, відтворив справжню картину тих подій.

С великий теплотою малює Шолохов портрети стійких борців за нове життя. Це — син батрака Михайло Кошовий, машиніст млини Іван Котляров, професійний революціонер Штокман, вірний солдатів революції Бунчук і ще.

В романі представлені й ті, які хотіли утримати старі порядки. Це сімейство хутірських багатіїв Коршуновых, купець Мохов, поміщик Листницкий, генерали і офіцери білої армії, іноземні інтервенти.

В романі «Тихий Дон» Шолохов показав долі народу роки революції та громадянської війни. У хитаннях козацтва між революцією і контрреволюцією проявилася подвійна природа психології дрібного власника.

Писатель геніально показав всі життя зламі історії з прикладу життя Григорія Мелехова. Він розповідає про життя: «…нічого я — не розумію… Мені важко у цьому розібратися… Блукаю я, як заметіль у казахському степу…».

В романі «Тихий Дон» Шолохов поєднує епічне зображення великих історичних подій з дивовижною ліричністю розповіді, передачею найтонших інтимних переживань людей, розкриттям із сокровенних почуттів та думок.

Параллельно з роботою над заключними главами роману «Тихий Дон» Шолохов працює над романом про колективізації, названий згодом «Піднята цілина». Як вона та «Тихий, нового роману — про народу страшного період ломки народної психології. Тільки це період подолання вікових забобонів, повороту простих трудівників від реальної життя. У «Піднятою цілині» дію в умовах зміцнілого радянського ладу, коли свідомість основою маси козацтва значно виросло, розуміння переваг нове життя легше проникає у маси, а антирадянській агітації ворогами народу знаходить усе менше прибічників.

Наиболее яскраво психологія козацтва малюється в масових сценах, як збори щодо організації колгоспу, «жіночий бунт», приїзд Давидова бригади, отказавшуюся працювати, відкрите партійне збори колгоспників… Шолохов писав роман на багатому матеріалі окружавшей його дійсною життя; письменник показав, що поворот в народному свідомості стався не відразу й нелегко.

Началась Велика Вітчизняна війна, і письменник-гуманіст не залишився осторонь від боротьби. У військових кореспонденціях, нарисах «На Дону», «На півдні», «Військовополонені», «У козацьких колгоспах» письменник розкриває античеловеческий характер розв’язаної гітлерівцями війни. У 1943 року Шолохов почав працювати над романом «Вони за Батьківщину». Твір розповідає про важких днях відступу під тиском потужної військової машини Німеччини, про смертельному двобої під Сталінградом, переломившей увесь перебіг війни.

В романі «Вони виборювали Батьківщину» глибоко розкрито російський національного характеру, яскраво що проявився у дні тяжких випробувань. Героїзм російських людей романі позбавлений зовні блискучого прояви й постає маємо в ратних буднях трагічно, а де й комічно. Таке зображення війни наводить читача висновку, що героїчне над окремих подвиги радянських солдатів, що вся фронтова життя — подвиг.

После війни, в 1957 року, коли світом виникла загроза нової світової катастрофи, Шолохов опублікував розповідь «Доля людини», щоб нагадати про те жахи, які не мають повторитися. У невеличкому за обсягом произведении перед читачами проходить життя героя, яка ввібрала у собі долю країни.

Андрей Соколов — радянська людина, мирний трудівник, ненавидящий війну, отнявшую в нього всю сім'ю, щастя, краще. Залишившись самотнім, Соколов не втратив людяність, вдалося роздивитися й пригріти біля себе бездомного хлопчика. Письменник закінчує розповідь упевненістю у цьому, що майже плеча Андрія Соколова підніметься нову людину, готовий подолати будь-які випробування долі.

Творчество Шолохова оцінений гідно. Він лауреат всіх можливих премій і нагород вітчизняних, а 1965 року визнаний гідним Нобелівської премії за роман «Тихий Дон». Його твори гідно увійшли до російську класичну литературу.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.