Анотація. 
Семантична ізотопія як механізм реалізації принципу невизначеності у британських постмодерних художніх текстах

Статтю присвячено вивченню функціонування семантичної ізотопії в процесі лінгвальної реалізації принципу невизначеності. З’ясовано сутність явища семантичної ізотопії, установлено її взаємозв'язок із постмодерним принципом невизначеності, проаналізовано її роль у розгортанні постмодерного художнього тексту. Виявлено, що текстова семантична ізотопія, найчастіше реалізована через лексичні повтори та кластерування різнорівневих засобів, є виявом текстової категорії когезії, яка, заломлюючись крізь призму принципу невизначеності, набуває в постмодерних художніх текстах модифікованої форми.

Ключові слова: ізотопія, семантична ізотопія, принцип невизначеності, когезія, семна рекуренція, принцип надмірності, ізотопічний ланцюг.

Постановка проблеми

Антропний принцип зумовлює спрямованість сучасних досліджень лінгвістики тексту на вивчення залежності лінгвальної побудови тексту від єдиного задуму автора та водночас індивідуальних характеристик адресата. Сучасне вивчення особливостей утілення текстових категорій виводить дослідника на проблему семантичної ізотопії. З огляду на розповсюдження постмодерного дискурсу актуальним є аналіз формальних і змістових аспектів художніх текстів доби постмодернізму з урахуванням дії принципу невизначеності й виявлення ролі в них семантичної ізотопії.

Мета розвідки полягає в установленні особливостей семантичної ізотопії як одного з лінгвальних механізмів реалізації принципу невизначеності. Серед завдань дослідження варто виокремити такі: з’ясувати сутність семантичної ізотопії як лінгвістичного явища, установити її зв’язок із постмодерним принципом невизначеності, проаналізувати її роль у розгортанні постмодерного художнього тексту, виявити мовні засоби реалізації семантичної ізотопії в текстах британських постмодерністів.

семантичний ізотопія постмодерний текст.