Шпори (твори)

|ТЕМА ЛЮБОВІ У | «Дно життя «- трагічний| | |ТВОРЧОСТІ |образ п'єси А. М. |СУПЕРЕЧКИ ПРО ЛЮДИНУ У П'ЄСІ | |БЛОКУ |Горького «На дні «|М.ГОРЬКОГО «НА ДНІ «. | |Олександр Блок| |П'єса М. Горького «На дні «| |ввійшов у |П'єса Горького «На дні «|створена більш | |історію |було написано в 1902 году|восьмидесяти років тому вони. І| |літератури как|для трупи | | |видатний |Московського |всі роки вона | |поет- |Художнього |переставала викликати | |лірик. Почавши |загальнодоступного театру. |суперечки. Це можна | |свій |Горький довге |пояснити | |поетичний |час було підібрати |безліччю проблем, | |шлях книгою |точного назви п'єсі. |поставлених автором, | |містичних |Спочатку вона |проблем, котрі з | |віршів про |називалася «Нічліжка », |різних етапах | |прекрасної |потім «Без сонця «і, |історичного поступу | |Дамі, Блок |нарешті, «На дні «. У |набувають нову | |завершив своє |назві вже |актуальність. Це | |двадцатилетнее|заложен величезний сенс. |пояснюється і складністю,| |творчість в |Люди, які потрапили |суперечливістю | |російської |на дно, вже будь-коли |авторської позиції. | |літературі |піднімуться до світла, до |Чи позначилося долю | |прокльоном |нове життя. Тема |твори, з його | |старому світу в|униженных і ображених |сприйняття те, що | |поемі |не нова у російській |складні, філософськи | | «Дванадцять ». |літературі. Пригадаємо |неоднозначні ідеї | |Блок пройшов |героїв Достоєвського, |письменника були | |складний |яким теж «вже нікуди |штучно спрощені, | |творчий |більше йти ». Багато |перетворилися на гасла, | |шлях від |подібних чорт можна знайти |взяті | |поэта-символис|у героїв Достоєвського і |на озброєння офіційної| |та, від |Горького: що це |пропагандою недавніх років.| |безплідною |ж світ п’яниць, злодіїв, |Слова: | |романтичної |повій сутенерів. | «Людина… це навіть звучить | |мрії до |Тільки тепер він ще більше |гордо! «ставали | |реальної |лячно й реалістично |нерідко плакатними | |действительнос|показаны Горьким. |написами, майже такими | |ти, до |У п'єсі Горького глядачі |ж поширеними, як| |революції. |вперше побачили | «Слава КПРС! », | |Багато колишні |незнайомий їм світ |а сам монолог Сатину діти| | «друзі «|отверченных. Такий |заучували напам’ять, | |Блоку, відірвавшись |суворої, нещадної |щоправда, попередньо | |від революції в|правды про життя социальных|его коректували, | | | |викидаючи деякі | |другие-страны,|низов, про їхнє |репліки героя («Вип'ємо за| |кричали в |безпросвітної долі | | |паризьких |світова драматургія ще |людини, Барон! »). | |газетах, що |не знала. |Сьогодні п'єсу «На дні «| |Блок продався |Під склепіннями костылевской |хочеться перечитати | |більшовикам, |нічліжки виявилися люди |наново, | |що його тонкий|самою |неупереджено переглянувши | |смак і таланти |різного характеру і |її персонажів, | |огрубів, але |соціального становища. |уважно вдумавшись в | |це були не |Усі вони |їх | |так. Блок сам |наділений своїми |слова подивившись на їх | |постраждав в |індивідуальними рисами. |вчинки. | |революції |Тут і непрацевлаштований працівник Кліщ, |П'єса М. Горького — | |(селяни |мріючи про чесному |новаторський літературне | |спалили його |праці, і Попіл, прагнучий |твір. У центрі | |маєток |правильної життя, і |її - як | |Шахматове), но|Актер, весь цілком зайнятий |людські долі, | |він зумів |спогадами про своє |скільки зіткнення | |зрозуміти й |колишню славу, і |ідей, суперечка про | |інше — чаша |Настя, пристрасно котра рветься |людині, про сенс життя.| |терпіння |до великої, справжньої |За ядро цієї спору | |народу |любові. Усі вони |є проблема | |переполнилась.|достойны кращої долі. |правди й тотальної брехні, сприйняття | |Блок чуйно |Тим трагічніше їх |такого життя, який він | |прислухався |становище зараз. Люди, |є насправді, | |до життя, |що у цьому підвалі, |з усією її безвихіддю| |виявляв |схожому на печеру, |і правдою для персонажів | |найглибший |-трагічні жертви |- людей «дна », | |інтерес до |потворних і жорстоких |чи життя з ілюзіями, в | |долі России,|порядков, у яких |яких би різноманітних і | |до долі |людина перестала бути |чудернацьких | |російського |людиною і приречений |формах вони | |народу. |тягнути жалюгідне |поставали. Ця суперечка | |Ранній період |існування. |розпочинається задовго до | |творчості |Горький це не дає |появи у нічліжці Луки| |поета пройшов |докладного викладу |і радіомовлення продовжується саме його | |під знаком |біографій героїв п'єси, |догляду. Вже | |релігійних |а й |на самому початку п'єси Діжа| |мрій, |наявні риси, |тішить себе ілюзіями, що| |уводивших в |що він воспроизводит,|она — | | «світи інші «. В|прекрасно розкривають |вільна жінка, а | |1904 року він |задум автора. У |Настя — мріями великому| |створює цикл |небагатьох словах малюється |почутті, запозичуючи | | «Віршів про |трагізм життєвої долі |його з оповідання «Фатальна | |прекрасної |Анни. «Не пам’ятаю, коли |любов ». І від | |Дамі «, повних |сита була, — каже она.|начала у цей світ ілюзій| |тривоги, |- Над кожним | | |відчуття |шматком хліба тряслась… |вривається фатальна щоправда.| |близькій |Все життя мою тремтіла… |Невипадково кидає свою | |катастрофи |Мучилася… хіба що |репліку Діжа, | |Поет замкнулся|больше іншого не |звертаючись до Кліщу: «Не | |у особистих |з'їсти… Все життя в |терпиш правди! ». З | |переживаннях, |отрепьях ходила… всю |початку п'єси, | |він тужить про |мою |багато мовою звучить як суперечка | |ідеалі |нещасну життя… «|М.Горького із собою,| |жінки. Стихи|Рабочий Кліщ говорить про |зі своїми колишньої | |присвячені його |безвихідній своїй частці: |ідеалізацією босяків. У | |до майбутньої дружини | «Роботи немає… сили |костылевской нічліжці | |Менделеевой, |немає… Ось — щоправда! |свобода виявляється | |що він |Пристановища, пристановища |примарною — опустившись | |сильно любив, |немає! |на «дно », люди й не відмовилися від| |Блок |Издыхать треба… Ось |життя, вона | |дорослішає, і |щоправда! «|чекають на їх. І старе | |змінюються її |Мешканці «дна «выброшены|горьковское бажання — | |погляди на |від життя до силу умов, |розглянути в босяках, | |життя, він |які панують у |люмпенах, людей, | |зрозумів, що |суспільстві. Людина |відібраних від нормальної| |не можна піти у |надано самому себе.|человеческой життя, | | «світи інші «, |Якщо він спіткнувся, |передусім хороше — | |коли навколо |вибився із колії, йому |також відступає другого| |розруха, |загрожує «дно », неминуча |план. З цих людей | |голод, борьба,|нравственная, а |жорстокі друг до друга, | |смерть. Тема |то й фізична |життя зробила їх такими. | |народу і |загибель. Гине Ганна, |І це жорстокість | |інтелігенції |кінчає з собою Актор, |проявляється передусім | |владно |та й інші виснажені, |у цьому, з яким | |вривається |понівечено життям до |наполегливістю вони | |до творчості |краю. |руйнують ілюзії інших | |Блоку. У |Та тут, у тому |людей, наприклад, Насті, | |вірші |страшному світі |умираючої | | «Незнайомка «|знедолених, продовжують |Анни, Кліща з його | |Блок |діяти вовчі законы|надеждой вибратися з | |показує | «дна ». Викликає |нічліжки, почати нове | |зіткнення |відраза постать |життя, Барона, все | |прекрасної |власника нічліжки |надбання якого | |мрії і |Костылева, однієї з |становлять згадки| |брудної | «господарів життя », який | | |действительнос|готов навіть у своїх |колишньому велич роду Мазуренків та | |ти. Він |нещасних випадків й обездоленных|которому Настя кидає в | |пише: «І |постояльців вичавити |жорстокості репліки: | |повільно, |останню копійку. Настільки | «Брешеш, був цього! ». | |пройшовши між |ж огидна та її |Серед цих жорстоких| |п'яними, |дружина Василиса |життям людей | |завжди без |своєї безнравственностью.|появляется мандрівник Лука.| |супутників, | |І з його появою | |одна, |Страшна доля |розпочатий вже суперечка про | |дихаючи духами і |мешканців нічліжки |людині, про правді й тотальної брехні | |туманами, вона |стає особливо |у житті загострюється. | |сідає у |очевидною, |Вдивимося | |вікна ». Яка |якщо зіставити її з |уважніше в образ | |музыкальность?|тем, чого покликаний |Луки. | | |людина. Під темними і |Найперше зауважимо, що| |Яка |понурими склепіннями |саме такий персонаж | |ліричність і |нічліжного вдома, серед |п'єси викликає | |мелодія. Ще |жалюгідних і покалічених, |найбільш запеклі | |раніше Блок |нещасних випадків й бездомних |суперечки, становить її | |записує в |волоцюг звучать |драматургічний нерв. | |щоденнику: |урочистим гімном |Лука втішає людей. Чим | | «Вона — це |промови |можна втішити цих | |якийсь ідеал |людині, про його |викинутих піти з життя, | |краси, |покликання, про його силі, і |які опустилися їхньому | |здатний, |його красі: «Людина — |колишніх баронів, акторів, | |можливо, |ось |робочого людини, | |перестворити |щоправда! Усі - в человеке,|потерявшего роботу, | |життя, изгнать|все в людини! |вмираючу жінку, | |з неї всі |Є лише |якої годі й | |потворне, |людина, |згадати хорошого про | |погане ». Связи|все ж інше — справа |прожитим життям, | |Блоку з |його рук та її мозку! |потомственого злодія? І | |власної |Людина! Це великолепно!|Лука | |середовищем, з | |вдається до брехні, як до | |деградуючою |Це звучитьгордо! «|словесному наркотику, як| |буржуазної |Горді в тому сенсі, каким|к обезболивающему | |культурою |має бути й яким может|средству. У мешканців | |трохи |бути людина, |нічліжки він вселяє | |ослабли, |ще різкіше відтіняють ту |ілюзії, причому | |оскільки він |картину дійсного |життєвий досвід його такий,| |полюбив свою|положения людини, |що він тонко відчуває | |Батьківщину і |яку малює письменник. |людей, знає, що | |вражений |І це контраст |кожному їх важливіше | |гіркою |набуває особливого |всього. І безпомилково | |долею |сенс… |натискає головне | |російського |Полум'яний монолог Сатину |важіль людської | |народу. Народ |про людину звучить |особистості, обіцяючи Ганні | |свідомо |кілька |політичний спочинок і відпочинок у тому | |споїли і свели|неестественно в атмосфере|свете, Актору — | |до рівня |непроглядною пітьми, |безкоштовні лікарні для | |тваринного. |особливо після випадку, |алкоголіків, а Васьки | | «Вечорами, |як пішов Лука, повісився |Попелу | |над |Актор, посаджений за грати |- вільну життя Сибіру.| |ресторанами, |Васька Попіл. Це |Навіщо бреше Лука? Цей | |прозорий |відчував сам письменник и|вопрос неодноразово | |повітря дикий і |пояснював це тим, що у |ставили собі читачі і | |глухий, і правит|пьесе може бути |критики, розмірковуючи над | | |резонер (виразник |горьківською п'єсою. | |окриками |думок автора), але |Тривалий час у трактуваннях| |п'яними |героїв, яких изобразил|образа Луки переважали | |весняний, і | |негативні | |згубний |Горький, важко назвати |оцінки, його обвинувачували у | |дух » , — пише |виразниками чиїхось |байдужості до людей, в | |він у |ідей взагалі. |користі (саме ім'я його | | «Незнайомці «. |Тому хоча й вкладає свои|по співзвуччю пов’язаний із | |Пошуки Блоку |думки Горький у вуста |словом «лукавий », а одне | |шляхів до |Сатину, самого |з значень цього | |реальної жизни|свободолюбивого і |слова близько до нечистому,| |сопровождались|справедливого персонажа. |до спокуснику). Луку | | | |звинувачували у тому, що | |вибухами | |він спокушає людей своєї | |розпачу, | |брехнею, а ролі | |невіри, | |головного обвинувачення | |прокльонами по| |називали смерть Актора, в| |адресою | |образі горьковського | | «ситих », | |мандрівника шукали | |спробами | |передусім | |перегляду | |ідеологічні витоки, | |власної | |його пов’язували з | |життєвої | |сектантами- | |позиції. | |бігунами, з ідеями | |Блок своїми | |толстовства. Але якщо | |віршами | |вдивитися у те, що | |довів, що | |робить Лука, вслухатися в| |не лише | |його мови, розумієш, що | |глибока, | |механізм його | |неабияка | |утешительства простіше й | |особистість, а й| |складніше. Він просто більше не | |показав зв’язок | |зачерствів душею, не можна | |Всесвіт і | |ні з | |Вічної | |оцінками, що дає | |краси. Шкода,| |Луці Сатин: «Він брехав. Але| |що | |це | |він і | |тільки з жалості після того » .| |знайшов путнього | |Лука непросто | |ідеалу в | |обманює, протягом| |життя. | | | |Менделєєва, | |п'єси він творить реальне,| |стомившись від | |діяльне добро: втішає| |захопленої | |перед смертю | |любові, пішла | |Ганну, намагається присоромити| |Андрію Білому,| |Василису. Саме це | |але глибокі | |мандрівник | |вірші Блоку | |запобігає вбивство | |залишилися. Вони | |Ваською Попелом Костылева | |сповнені почуття,| |(до речі, Сатин | |юні дівчини | |прямо штовхає Васька на | |навчаються любові | |вбивство: » … і чого ти | |справжньої, | |не пришибешь його, | |поетичної, | |Василь?! «- і далі: | |це надзвичайно | | «Потім одружуйся на | |скрашує | |Василисе… господарем | |одноманітні, | |нашим | |повні | |будеш… ». І на Сибір він| |втоми і | |радить Попелу піти | |тривоги наші | |швидше, оскільки | |сучасні | |передбачає, добром це | |будні. Якби | |справа не скінчиться, і | |не поети, то | |передбачення його | |словами Блоку | |виявляється правильним. | |можна було б | |Лука непросто бреше | |сказати: «Так | |актору, він умовляє | |життя нудна, | |його: «Слід лише ось чого:| |коли боріння | |ти поки готуйся! | |немає. Ні | |Утримайся… візьми себе| |краси, любові| |в | |і життя ». З | |руками і терпи… «І | |любові до | |причину смерті Актора не | |жінці | |в ілюзіях, а їх | |перегукується | |при крахові, в прозрінні, в | |любов до | |свідомості неможливості | |Батьківщині. «Про, | |утриматися і | |Русь моя Дружина | |узяти себе до рук. | |моя! До болю | |Лука непросто утішник,| |нам ясний | |він філософськи | |довгий | |обгрунтовує свою | |шлях! «- пише| |позицію. Однією з ідейних| |Блок. | |центрів п'єси стає | |Звільняючись | |розповідь | |з-під впливу| |мандрівника у тому, як і | |символізму. | |врятував двох швидких | |Блок прагнув| |каторжників. Головна | |продовжити | |думку | |традиції | |горьковського персонажа | |великої | |у тому, що врятувати | |російської | |чоловіки й навчити | |класичної | |добру може насильство, | |літератури, | |не в’язниця, лише | |видевшей свою | |добро: «Людина може | |завдання | |добру навчити… «Поки | |служінні | |вірив людина — жив, а | |народу. Блок | |зневірився і повісився. | |самостійний | |Отже, в п'єсі, як і | |і неповторний. | |переконатися, головний | |У його | |носій добра — Лука, він| |поезії | | | |виражені | |шкодує людей, співчуває | |характерні | |їм і намагається допомогти | |риси духовної| |словом та кримінальною справою. | |життя багатьох | |сюжетно. Останнє | |людей, | |подія п'єси — смерть | |передчуття | |Актора — підтверджує | |соціальних | |слова Луки: повірив | |змін. Поет | |людина, потім втратив | |з великою | |віру і повісився. | |страстностю | |Вважають, що | |хотів | |головним опонентом Луки в| |вбачати у реформі | |винесенні рішення правді | |людині | |є Сатин. Це як | |вільного | |що й але ж | |творця життя. | |саме його вимовляє | |Усе життя | |афоризм: «Брехня — релігія | |Блоку | |рабів і самих господарів… Щоправда | |пронизана | |- бог вільного | |мрією про | |людини! «Але саме | |ідеальному | |Сатин як | |людині, | |заступається за старого, | |який | |забороняючи погано казати про| |відчуває в | |ньому, а й вимовляє свій| |собі | |знаменитий | |роздвоєності | |монолог про людину, | |і сум’яття. | |втілюючи у життя ідеї | |Культ | |Луки. У насправді, що | |прекрасної | |таке міркування, як і| |Дами означав | |словесний наркотик, | |протест | |покликаний втішити | |проти | |всіх навколо, переважають у всіх | |міщанської | |вселити ілюзію | |прози життя, | |власної цінності, поза| |був | | | |своєрідною | |залежність від реальних | |формою | |людських справ. Недарма| |невизнання і | |саме | |заперечення | |монологу Сатину в | |буржуазного | |нічліжці починається | |способу життя. | |п'яний розгул, і навіть | |Недоговореннос| |глашатай нещадної і | |ть, | |злий правди Бубнов | |загадковість | |заявляє: «Чи багато | |циклу про кохання | |людині потрібно? Ось мені - | |спонукає | |випив і був! «І тільки | |замислитися | |звістку про самогубство | |над таємницями | |Актора раптово перериває| |людського | |цю картину. Тому така | |буття. | |багатозначно | | «Незнайомка «-| |звучать останнє слово | |це політ | |п'єси, спрямовані на вуста | |творчої | |Сатину: «Ех… | |фантазії, | |зіпсував пісню… | |преображающий | |дурка-рак! ». | |світ. | |По-справжньому сперечається з | |Глибина | |Лукою не Сатин, а сам | |переживань | |автор п'єси. Саме | |поета | |Горький показує, що | |визначає | |рятівна брехня нікого | |значущість| |не врятувала, що | |тим, у його | |вічно жити у полоні | |ліриці. Блок | |ілюзій не можна, а вихід | |рано вийшов із | |також прозріння завжди| |життя але вірші| | | |його хвилюють | |трагічні, а головне — що| |всіх мислячих | |людина, яка у світі | |людей, вони | |втішливої | |допомагають нам | |мрії, заколисуючого | |жити. | |обману, примиряється зі | | | |своєї убогою, | | | |безпросвітної реальної | | | |життям. Це призводить його | | | |до того що, чго він | | | |погоджується терпіти — | | | |мотив цей достукується до п'єсі| | | |неодноразово, наприклад, в | | | |словах Анни: «Колі там | | | |борошна нічого очікувати… тут | | | |можна потерпіти… | | | |можна! », чи притчі про | | | |праведною землі - жив | | | |людина погано, але | | | |терпів з думкою знайти | | | |колись інше життя. Ось | | | |цього примирення з | | | |життям не сприймає | | | |М.Горький. Суперечка письменника | | | |з Лукою — це у | | | |що свідчить змагання з самим | | | |собою. Недарма | | | |сучасники згадували, | | | |що | | | |за своїми людським | | | |якостям М. Горький був | | | |багато в чому близький до | | | |цьому | | | |страннику-утешителю. | | | |Недарма ж він вже у період | | | |післяреволюційний | | | |написав кіносценарій «По | | | |шляху на дно », де під | | | |впливом ідеологічних | | | |догм викрив Луку, | | | |показав його як | | | |кулака, злочинної та | | | |аморального | | | |людини. Але сценарій | | | |цей | | | |виявився творчої | | | |невдачею М. Горького, а | | | |п'єса «На дні «продовжує| | | | | | | |жити і сьогодні, викликаючи | | | |численні суперечки та | | | |знаходячи нову | | | |актуальність. | | | |Образ Луки довгий час | | | |оцінювався | | | |літературознавстві | | | |однозначно | | | |негативно. Луку | | | |обвинувачували у тому, що він | | | |бреше з корисливих | | | |спонукань, що він | | | |байдужий до людей, | | | |яких обманює, | | | |нарешті, зараз | | | |злочину він зник з | | | |нічліжки. Але головне | | | |обвинувачення, яке | | | |пред'являлося Луці, | | | |стосувалося його, його| | | | | | | |ставлення до людині. Він | | | |проповідує жалість, | | | |милосердя, які у | | | |минулі роки вважалися | | | |чимось зайвим, навіть | | | |підозрілим, таким собі | | | |проявом | | | |примиренства, | | | |відступом від позиції | | | |боротьби з | | | |класовим ворогом (а | | | |ворогів бачили навколо себе| | | |нескінченно багато), | | | |милосердя оголошувалося | | | | «інтелігентської | | | |м'якотілість », яка | | | |неприпустима за умов | | | |сутички двох світів. Не | | | |приймалося в | | | |позиції Луки й те — | | | |очевидно: він не кличе людей| | | |до боротьби, до | | | |революционньм діям, | | | |радикальній зміні | | | |життя. Усе, це | | | |прадавні часи вважалося | | | |шкідливим і чужим людині| | | |нового суспільства, | | | | «борцю за світле | | | |суспільство ». Сьогодні образ | | | |Луки прочитується у | | | |що свідчить інакше, а приводом для| | | |цьому може бути | | | |просто | | | |уважне, | | | |неупереджене ознайомлення з| | | |горьківською п'єсою. |.