Педагогічні умови формування гуманних взаємин учнів

Поняття педагогічної умови визначається як система певних форм, методів, матеріальних умов, реальних ситуацій, що об'єктивно склалися чи суб'єктивно створених, необхідних для досягнення конкретної педагогічної мети. [18, c. 47]. В даному випадку педагогічною метою є формування гуманних взаємин учнів на уроках англійської мови.

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання й управління; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти, яка суттєво відрізняється від попередньої.

Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») акцентує увагу на вирішенні пріоритетного завдання освітянської галузі - «створенні життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації». Це вимагає від педагогічної науки переосмислення та дослідження цілого ряду педагогічних проблем.

У ході теоретичного аналізу останніх досліджень науковцями було з’ясовано, що сучасними принципами реформування освіти є принципи демократизації (характеризується рівноправністю, партнерством, вибором); гуманізації (заснований на взаємодопомозі, взаєморозумінні та співпереживанні); інтенсифікації (забезпечується за допомогою застосування сучасних комп’ютерних, телекомунікаційних, мультимедійних, дистанційних, ігрових, проектних технологій); національної спрямованості (ґрунтується на традиціях нашого народу); інтеграції(забезпечується вивченням процесів і явищ через призму різних наукових теорій і течій; валеологізації (утверджується пріоритетність здорового способу життя); відкритості(забезпечується прозорість прийнятих рішень); інноваційності (утверджуються постійні зміни, що спрямовують соціальні системи на розвиток) [15].

Враховуючи, що гуманізація освіти є одним з пріоритетних напрямів реформування освіти, визначення рівня сформованості гуманних взаємин учнів в сучасній школі та розробка педагогічних умов для реалізації цього напряму є вкрай важливим.

Ще у 80-х роках XX стаття гуманно-особистісний підхід у вихованців обгрунтував і практично реалізував у «Школі життя» відомий грузинський психолог і педагог Ш. О. Амонашвілі. У гуманній школі автор виділив 6 особливостей виховного процесу [1, 56].

Перша полягає у внутрішній наступності творчої діяльності природи і людини-вихователя. Природа, на думку Ш. О. Амонашвілі, закладає в дитині можливості безмежного розвитку. Школа бере на себе відповідальність продовжити справу природи і виховати благородну людину.

Друга особливість виховного процесу в гуманній школі - його цілісність, що означає цілісність життя дитини, яке спрямоване в майбутнє.

Третя особливість стосується уроку, який розглядається як акумулятор, як провідна форма життя дітей, а не тільки їх учіння. Комфорт життя дитини на уроці забезпечується співробітництва з учителем, іншими дітьми.

Четверта особливість педагогічного процесу полягає в тому, що взаємини співробітництва учителя з дітьми стають його природною якістю.

П'ята особливість гуманного педагогічного процесу виявляється в розвиткові у дітей здібності до оцінної діяльності при одночасному скасуванні шкільних оцінок, що є запорукою успіхів дітей у навчанні.

Шоста особливість «Школи життя» — в особливій, гуманній місії вчителя в ній. «Олюднення середовища навколо кожної дитини, гуманізація соціуму і власне педагогічного процесу є найвищою турботою вчителя». Гуманного вчителя не полишає «любов і відданість кожній дитині, почуття глибокої відповідальності за долю кожної дитини; намагання зрозуміти кожну дитину».

Педагог виходить з того, що у кожної дитини є свої потреби, свій особистісний смисл, є особистісна значущість учіння, на яку і потрібно опиратися у виховному процесі. А якщо такого смислу немає, то необхідно «інструментувати учіння як вільно обрану учнем діяльність», тобто створювати умови для його цілеспрямованого, соціального і педагогічно значущого розвитку, виховання, збагачення знаннями і досвідом, а управляти цим процесом необхідно з позицій самої дитини, ЇЇ інтересів.

Отже, найсуттєвішими рисами гуманістичної школи виховання є [13, c. 342]:

• 1) особливе ціннісне ставлення до вихованця, визнання розвитку особистості (інтелектуального, фізичного, морального, естетичного, трудового) є головним завданням школи, а становлення індивідуальності особистості - її головним результатом;
• 2) гуманістичні моделі передбачають створення культурно-виховного середовища, у якому відбувається більший вибір особистістю способів творчої самореалізації, її саморозвиток у гармонії із собою і суспільством;
• 3) кожна виховна система веде власний творчий пошук змісту, методів, форм і засобів виховання; гуманістична спрямованість передбачає свободу і творчість як вихованців, так і вихователів;
• 4) вихователь є наставником і другом дитини, він постійно враховує її потреби, допомагає набути природності (доброї, вільної, кмітливої), реалізувати можливості; підтримує кожного вихованця.

Для реалізації принципів гуманістичної школи, на нашу думку, необхідне створення педагогічних умов:

• — врахування вікових особливостей дітей і поступове поглиблення їхніх знань про основи гуманних взаємин;
• — організація попередньої роботи (бесіда з учнями, спостереження);
• — приклад прояву гуманного ставлення з боку вчителів при організації навчально-виховного процесу, через оцінку діяльності дітей та через особисте спілкування;
• — використання соціальних сюжетів на уроках, що сприяють формуванню гуманних відносин учнів до оточуючих.

Дотримуючись даних педагогічних умов сформованість гуманних взаємин учнів може досягти високого рівня і в результаті ми отримаємо цілісну особистість, що буде повноцінним елементом суспільства.