Організація і методика обліку, аналізу і аудиту постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами

ВІННИЦЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АУДИТУ Випускна робота магістра на тему: «Організація і методика обліку, аналізу і аудиту постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами»

Вінниця — 2009 р.

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ ПОСТАЧАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ

1.1 Сутність постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами

1.2 Визначення, класифікація та зміст постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами

1.3 Організаційно-економічна характеристика і аналіз основних показників діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-фуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар» та Закритого акціонерного товариства «Фуршет»

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПОСТАЧАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ

2.1 Документальне оформлення обліку постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами

2.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами

2.3 Вдосконалення організації обліку постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТА АУДИТ ПОСТАЧАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ

3.1 Організація загального та факторного аналізу постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами

3.2 Організація аудиту постачання товарних запасів Висновки до розділу 3

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ ПОСТАЧАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ З ЗАСТОСУВАННЯМ КОМПЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

4.1 Аналіз комп’ютеризованого обліку постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами на ТОВ «Фоззі-фуд», ТОВ «Шувар» та ЗАТ «Фуршет»

4.2 Удосконалення організації аналізу та аудиту постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами в умовах комп’ютеризації

Висновки до розділу 4

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», ТОВ «ШУВАР» ТА ЗАТ «ФУРШЕТ»

5.1 Огляд нормативної бази з охорони праці

5.2 Аналіз умов праці бухгалтерії та шляхи її удосконалення Висновки до розділу 5

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

ВСТУП Актуальність теми. За сучасних ринкових відносин, що досить активно поширюються в економіці і дають позитивні результати підприємствам, що використовують методики та принципи ринкових відносин. Досить важливе значення відводиться питанню організації обліку та аудиту різних напрямків діяльності підприємства, створення реальних умов виконання поставлених завдань обліку та аудиту.

Сучасне прагнення підприємства випередити конкурентів, спрогнозувати не тільки науково-технічний прогрес в даній галузі, а й визначити об'єм витрат енергоресурсів, сировини і матеріалів, складність обліку, шляхи удосконалення різних позицій, розв’язання складних проблем, які виникають в процесі переходу на іншу стадію виробництва, постачання, повязати з енергоресурсами.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні положення систем бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами.

Обєктами дослідження являються такі підприємства як ТОВ «Фоззі-фуд», ТОВ «Шувар», ЗАТ «Фуршет».

Цілі і задачі дослідження.

Ціль дослідження полягала в обґрунтуванні теоретичних, науково-методологічних принципів та практичних рішень проблем удосконалення обліку постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами та методики, які використані при дослідженні.

Створити найбільш сприятливі умови для повного і всебічного обліку, аналізу і аудиту постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами.

Методика та методологія дослідження

Теоретичну і методологічну основу роботи склали наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з обліку і аналізу товарних запасів, законодавчі і нормативні акти України, інструктивні матеріали, що регламентують порядок обліку товарних операцій. У процесі дослідження використовувалися дані органів державної статистики України і регулярної звітності роздрібних торгових підприємств.

Рішення поставлених завдань досягнуто на основі використання загальнонаукових методів економічного аналізу (угрупування, порівняння, вибірковий метод, середні розміри); методів кореляційно-регресійного аналізу, експертних оцінок. Обробка інформації здійснювалася за допомогою ПЕОМ.

Наукова новизна дослідження

Наукова новизна дослідження полягає в розробці рекомендацій з удосконалення обліку товароруху в підприємствах роздрібної торгівлі в умовах ПЕОМ, визначенні методичних і технічних прийомів організації обліку, контролю і аналізу стану товарних запасів. Доцільність проведення такого роду дослідження пов’язано з тим, що стратегія і тактика торгових підприємств відповідно до ринкових законів повинна бути орієнтована на таку маркетингову політику, яка б сприяла більш повному задоволенню суспільних і індивідуальних потреб, прискоренню обіговості оборотних коштів, підвищенню конкурентноздатності.

Практичне значення результатів дослідження Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці науково-обгрунтованих методичних рекомендацій з удосконалення обліку товарних операцій в підприємствах роздрібної торгівлі, методики оцінки товарних запасів і аналізу ефективності їх використання.

Розроблена в роботі методика прогнозування ефективності використання товарних запасів може бути застосована для прийняття конкретних управлінських рішень, що дозволить фахівцям обліку реально оцінювати сукупний вплив товарообіговості на результати господарської діяльності, і з урахуванням впливу інших факторів, може бути основою для прогнозування витрат і прибутків в торгівлі.

Методичні розробки і рекомендації за результатами досліджень знайшли практичне втілення в діяльності підприємства роздрібної торгівлі міста Вінниці: ТОВ «Фоззі-фуд» (довідка від 28.10.2009р.).

Апробація результатів дослідження проведена на підприємстві ТОВ «Фоззі-фуд». Основні теоретичні і практичні результати дослідження розглядались на науково-практичній конференції студентів організованій кафедрою і на конференції викладацького складу Вінницького фінансово-економічного університету.

Дослідження проводились в наступних направленнях:

1. Економічна сутність постачання товарних запасів в роздрібній мережі продовольчих товарів.

2. Методологічні та організаційні принципи постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами.

3. Аналіз та оцінка ефективності обліку та аудиту постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ ПОСТАЧАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ

1.1 Сутність постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами На сучасному етапі розвитку важливою умовою успішного вирішення завдань є істотне поліпшення постачання роздрібної торгової мережі. Від нього в значній мірі залежать повнота задоволення попиту, скорочення часу покупців на придбання товарів, рівень культури обслуговування. Практика показує, що чітка і злагоджена організація постачання торгової мережі товарами сприяє розвитку і закріпленню тривких ділових зв’язків з постачальниками, вчасному усуненню недоліків в їхній роботі, забезпеченню цілості матеріальних цінностей, відвертанню втрат.

Особливу актуальність набуває проблема підвищення ефективності системи товаропостачання, що припускає впровадження прогресивної технології доставки товарів в контейнерах і на піддонам. Контейнерний завіз товарів в крамниці широко впроваджується в торгівлю, і ефективність його застосування очевидна. Використання контейнерів (тари-обладнання) дозволяє не тільки комплексно механізувати найбільш трудомісткі операції, але і розмістити водночас в торговому залі крамниці самообслуговування в 3−4 разу більше товарів, збільшивши завдяки цьому товарооборот на 1 м кв. торгової площі.

Перехід на прогресивну технологію доставки товарів припускає глибоку перебудову багатьох технологічних процесів як в промисловості і торгівлі, так і на автомобільному транспорті. Складником цієї перебудови повинно стати всіляке розширення виробництва спеціальних контейнерів, пристосованих до перевезення різноманітних продовольчих і непродовольчих товарів.

Таким чином, при рішенні питань організації товаропостачання необхідно виходити з економічних інтересів, що забезпечують збереження якості товарів і мінімум їхніх втрат при транспортуванні, перевезення вантажів в мінімально короткий термін і з найменшими витратами. Задача істотного поліпшення системи товаропостачання нерозривно зв’язана з безперервним зростанням промислового і сільськогосподарського виробництва, постійним розширенням мережі роздрібних торгових підприємств, підвищенням добробуту і культури українського народу. Розширення асортименту товарів, а отже, збільшення обсягів перевезень теж зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення технології товаропостачання як умова поліпшення всієї системи забезпечення населення товарами.

В сучасній економічній літературі товаропостачання часто ототожнюють з процесом переміщення товарів з сфери виробництва в сферу споживання. Між тим цей процес, як категорія економічна, в більшому ступені відповідає поняттю руху товару, що охоплює комплекс взаємозв'язаних комерційних і технологічних операцій по забезпеченню наскрізного ланцюга руху товарних мас. Товаропостачання ж слід розглядати як складник руху товару на заключному етапі цього процесу, воно закликане забезпечити безперебійне постачання товарами роздрібної торгової мережі, здійснюване місцевими постачальниками (підприємствами промисловості, базами оптової торгівлі, складами роздрібних організацій), при мінімальних народногосподарських витратах. Тому постачання крамниць товарами слідує розглядати в тісному зв’язку з такими технологічними операціями, як приймання, зберігання, підготовка товарів до відпустки і продажу.

В процес товаропостачання звичайно втягнуті промисловість, транспорт, оптова і роздрібна торгівля. Технологічне пов’язання між ними — одне з основних умов підвищення ефективності всієї системи забезпечення населення товарами. Промисловість зобов’язана підготувати і доставити товари не тільки на оптові бази, але і безпосередньо в роздрібну торгову мережу. Транспорт повинен забезпечити безперебійне перевезення торгових вантажів по найбільш раціональним графікам і маршрутам, широко застосовуючи спеціалізовані транспортні засобу і тару-обладнання. Оптова торгівля відповідальна за формування торгового асортименту, створення необхідних товарних запасів і організацію централізованої доставки товарів в підприємства роздрібної торгівлі. Роздрібна торгівля, як кінцевий пункт руху товарів, забезпечує їхнє приймання, цілість і продаж населенню.

Організація доставки товарів по прогресивним технологічним схемам, механізація вантажно-розвантажувальних робіт, застосування пакетованих і контейнерних перевезень — неодмінна умова раціоналізації всієї системи товаропостачання. При цьому більша роль відводиться оптовій торгівлі, шляхом якої реалізується основна частина товарної маси. Тому від рівня її розвитку, вдосконалення механізму господарських взаємовідносин з промисловістю і роздрібною торгівлею, зміцнення матеріально-технічної бази залежить рішення задач, що стосуються організації постачання крамниць товарами. Сьогодні все ще значна частина товарних запасів концентрується в роздрібній мережі. Крім того, частина вироблених товарів систематично знаходиться на складах промисловості або в шляху, що також виявляє вплив на рівень товарних запасів в оптовій торгівлі.

Правильна організація товаропостачання припускає не тільки максимальний скорочення витрат часу і матеріальних засобів, але і усунення необхідності притягнення робітників крамниць до виконання операцій, зв’язаних з завозом товарів. Тому до товаропостачання подається ряд обов’язкових вимог, основними з яких є: планомірність, безперебійність, ритмічність і економічність.

Планомірність припускає доставку товарів по твердим графікам при найбільш раціональній частоті завозу. Планомірна організація постачання забезпечує широкий і тривкий асортимент товарів, економічне використання праці, складських приміщень і транспортних засобів, сприяє нормалізації товарних запасів і виконанню плану роздрібного товарообороту кожним торговим підприємством.

Безперебійність постачання передбачає регулярну доставку необхідної кількості товарів в потрібному асортименті для забезпечення безперервного продажу.

Ритмічність припускає рівномірний і вчасний завіз, що гарантує безперебійну доставку товарів, дозволяє уникнути скупчення в крамницях наднормативних товарних запасів, створює нормальні умови для торгового обслуговування населення і виконання плану роздрібного товарообороту. Однак ритмічність не слідує ототожнювати з планомірністю, оскільки ритм постачань може змінюватися в залежності від кон’юнктурних вагань.

Економічність як принцип раціонального товаропостачання передбачає ощадливе витрачання засобів, зв’язане з доставкою, обробкою і зберіганням товарів. Це досягається шляхом ефективного використання транспорту, механізації вантажно-розвантажувальних робіт, розробки єдиних технологічних рішень доставки, комплектування і упаковки товарів в тару-обладнання, в як після цього товари надходять в крамниці самообслуговування для роздрібного продажу.

При рішенні питання про вибір найбільш економічних схем товаропостачання слідує виходити з необхідності досягнення найбільших результатів при мінімальних витратах. Для цього необхідно забезпечити ритмичне і безперебійне постачання крамниць товарами, встановити нормативи товарних запасів в опті і роздрібі при мінімальних транспортних, експлуатаційних і інших видатках. Оскільки витрати на перевезення товарів і визначаються ефективним використанням транспорту, дуже важливо встановити раціональні засоби доставки, щоб максимально виключали надмірно дальні, зустрічні, повторні і інші нераціональні перевезення, порожній пробіг, простої при вантажно-розвантажувальних роботах, дозволяли використати більш досконалі вигляди транспорту і багатооборотної тари, а також сприяли розвитку централізованих доставок як самих ефективних і доцільних.

1.2 Визначення, класифікація та зміст постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами В роздрібну торгову мережу товари можуть надходити з складів виробничих підприємстві і об'єднань; складів підприємств оптової торгівлі; складів роздрібних торгових організацій; колгоспів, радгоспів, підприємств споживчої кооперації; виробничих підприємств, фасовочних цехів і підсобних господарств торгових організацій; інших джерел (закупки, що децентралізувалися, суспільні організації, художні промисел).

Промислові підприємства через свої відділи збуту поставляють товари як безпосередньо в крамниці (хлібозаводи, молокозаводи, пивзаводи, м’ясокомбинати і ін.), так і на склади роздрібних і оптових торгових організацій.

Оптові бази, одержуючи товари від промислових підприємств, завозять їх, як правило, в торгову мережу, повз склади роздрібних торгових організацій. Слід відзначити, що склади оптових баз є основним джерелом постачання роздрібної мережі товарами, що надходять від іногородніх постачальників, вони постачають невеликі крамниці, які не можуть, отримувати товари безпосередньо від місцевих промислових підприємств.

По мірі розширення мережі баз оптової торгівлі дрібні склади роздрібних торгових організацій будуть постійно скорочуватися, а крамниці різноманітної відомчої підпорядкованості постачатися товарами безпосередньо через склади оптових підприємств.

В торгову мережу товари також надходять зі складів роздрібних торгових організацій. Особливо необхідні такі склади в містах, де немає оптових баз. Певна частина товарів надходить від колгоспів і радгоспів по договорам контрактації, від підсобних господарств торгових організацій, виробничих підприємств і фасовочних цехів.

Однім з основних умов раціональної організації доставки товарів в роздрібну торгову мережу є правильний вибір форм товаропостачання. В залежності від порядку розрізняють складську і транзитну форми завозу товарів в крамниці.

Складська форма постачання припускає надходження товарів зі складів оптових і роздрібних торгових організацій, що, приймаючи партії від постачальників, виконують операції, необхідні для підготовки товарів до подальшого їхнього просування в роздрібну торгову мережу.

Складська форма застосовується в наступних випадках:

при отриманні товарів складного асортименту, що вимагають відповідної складської обробки (роспаковка, підсортування, розфасовка, упаковка, перевірка якості і ін.);

при отриманні великих партій товарів від постачальників в вузькому виробничому асортименті, що вимагають додаткової комплектації, підсортування і перетворення їх в більш широкий торговий асортимент.

Товаропостачання забезпечується по схемі: постачальник-склад оптової організація-торгове підприємство. В окремих випадках товар минає не одну, а дві ланки, тобто не тільки склад оптової бази, але і склад роздрібної торгової організації.

Транзитна форма постачання передбачає надходження товарів від виробничих підприємств безпосередньо в крамниці, повз проміжні склади оптових і роздрібних торгових організації. Застосування транзитної форми доцільно при доставці в роздрібну мережу скоропортящихся товарів (м'ясо, молоко, хлібобулочні вироби); товарів простого асортименту, не обробки і підсортировки (борошно, крупа, цукор); плодоовочевій продукції (в період сезонного надходження); деяких виглядів, що вимагають попередньої непродовольчих товарів (мило, посуд, меблі, телевізори, господарські товари). Транзитна форма постачання має певні переваги перед складською:

1) Прискорюється доставка, скорочуються складські і навантажувально-розвантажувальні операції і товарні втрати.

2) В певній мірі розширенню транзиту сприяють укрупнення торгових підприємств, вдосконалення складського господарства, збільшення розмірів постачань, застосування контейнерних перевезень, а також встановлені Особливими умовами або договорами мінімально допустимі норми отгрузок товарів в адресу одержувачів (вагон, контейнер і ін.).

Однак транзитна форма постачання не завжди економічно доцільна, особливо якщо це стосується товарів складного асортименту. Крамниці примушені приймати великі партії товарів вузького виробничого асортименту, а це нерідко призводить до збільшення товарних запасів, видатків на зберігання, до пролонгації термінів реалізації, що негативно відбивається на господарській діяльності торгового підприємства. Тому для таких товарів більш вигідна і доцільна складська форма постачання. В зв’язку з великою кількістю можливих варіантів транспортування кожного вигляду товару вибір найбільш доцільних схем руху повинен базуватися на врахуванні, експлуатаційних видатків і питомих капітальних вкладень, що складаються з витрат на тару і упаковку, контейнери і піддони, склади і контейнерні майданчики, вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення різноманітними виглядами транспорту, втрати продукції при транспортуванні і перевантаженнях.

Таким чином, при розробці раціональних технологічних схем завозу враховуються всі вигляди витрат в транспортному ланцюзі - від конвейєрної лінії підприємства-виготівника або складу оптової бази до торгового залу крамниці. Тільки такий підхід до рішення задачі дозволяє порівняти різноманітні варіанти завозу, вибрати оптимальні схеми і визначити найбільш економічні ланки надходження товару в крамницю. При розробці технологічних схем і виборі форм постачання торгові організації повинні виходити з необхідності максимального використання підйомно-транспортного обладнання, скорочення перегрузових операцій і широкого використання тари-обладнання.

Критерієм мінімізації наведених витрат в практиці торгівлі можуть служити наступні технологічні схеми транспортування товарів: промислове підприємство — склад оптової бази — крамниця; промислове підприємство — склад роздрібної торгової організації - крамниця; промислове підприємство — фасовочный цех роздрібної (оптової) торгової організації - крамниця; промислове підприємство-крамниця (повз. оптової ланки і складу роздрібної торгової організації).

Слідує мати на увазі, що всі перераховані схеми передбачають упаковку товару безпосередньо підприємством-виготівником або розподільчим складом оптової (роздрібної) організації в укрупнені вантажні одиниці (контейнери або на піддони) і доставку в такому вигляді в крамницю.

Одержуючи товари на піддонах, склади оптових баз можуть постачати товарами роздрібну мережу або з розформуванням піддонів і перевантаженням товарів в тару-обладнання для доставки в крамниці самообслуговування, або без розформуванням піддонів, коли вага товару на піддоні відповідає вазі одноразового завозу крамницям, здійснюючим торгівлю традиційними засобами.

По більшості непродовольчих товарів схема промислове підприємствосклад оптової бази — роздрібне торгове підприємство в практиці торгівлі отримала найбільш широке розповсюдження, і його слідує вважати основним.)

Товаропостачання роздрібної торгової мережі при складській і транзитній формах може здійснюватися централізовано і децентралізоване. При централізованій доставці в процесі перевезень беруть участь вантажовідправник, перевізник і вантажоодержувач. Перша здійснює відпустку і погрузку, другої - перевезення і экспедиціонування, третій — розвантаження і приймання товарів. Применительно до товаропостачання ця доставка може здійснюватися як підприємствами промисловості, так і підприємствами оптової торгівлі власним і найомним транспортом загального користування.

Що децентралізувалася вважається доставка, коли товари транспортує саме торгове підприємство. При цьому погрузку товарів на транспорт одержувача здійснює самий одержувач, для чого в роздрібній торгівлі передбачені штати вантажників і експедиторів, транспортні засобу. Вивезення товарів підприємством при такому засобі постачання припускає здебільшого маятникові (лінійні) маршрути, в той час як при централізованому — в основному застосовуються більш раціональні і економічні кільцеві маршрути. Що децентралізувалася доставка неефективна зважаючи на вкрай нераціонального використання автотранспорту (простої, недовикористання вантажопідйомність, пробіг без вантажів).

Централізоване товаропостачання докорінно міняє всю систему доставки товарів і вносить істотні зміни в характер господарської діяльності крамниць. Воно сприяє вивільнянню робітників, отримуючих можливість більше уваги і часу приділяти питанням організації торгового процесу, підвищенню культури торгівлі і найбільш повному задоволенню запитів покупців. Бо експедиційні функції при централізованому товаропостачанні покладаються на водіїв автотранспорту, погрузку товарів і матеріальну відповідальність за цілість їх в шляхи забезпечують постачальники, внаслідок чого значно скорочується чисельність вантажників, зайнятих вантажно-розвантажувальними роботами, а також експедиційного персоналу, зайнятого в процесі товаропостачання. Спрощується документообіг, скасовуються разові доручення на отримання вантажів, що в цілому прискорює процес відпустки і приймання товарів в роздрібних підприємствах.

Централізована доставка, таким чином, як процес являє собою комплекс взаємопов'язанихх дій постачальників, перевізників і одержувачів, починаючи з відділу збуту промислового підприємства або торгового відділу оптової бази з моменту прийняття замовлення на товари, до надходження і приймання товарів в крамниці.

Учасниками процесу централізованого товаропостачання є: виробничі підприємства, що виробляють товари народного споживання і їх в роздрібну торгівлю; організації, що спрямовують підприємства оптової торгівлі, здійснюючі товаропостачання роздрібної торгової мережі; транспортні організації і підприємства, роздрібні торгові підприємства — кінцевий пункт руху товарних мас. Подальший розвиток і вдосконалення матеріально-технічної бази оптової торгівлі вимагає вдосконалення централізованого завозу в направленні скорочення ланок на шляху руху товарів, зменшення витрат засобів і часу на доставку, підвищення ефективності використання транспорту.

Централізована доставка припускає проведення постачальниками і одержувачами ряду підготовчих заходів організаційно-технічного і економічного характеру. До них відносяться:

1) укладання дислокації торгової мережі, характеристика торгових підприємств і їхнє угруповування по типам і обсягу товарообігу;

2) визначення розрахункового вантажопотоку, раціональних розмірів постачання і частоти завозу товарів;

3) розрахунок потреб кількості транспортних засобів і багатооборотної тари, а також вартості доставки товарів від кожного постачальника окремо;

4) організація диспетчерських служб для координації дій постачальників і одержувачів, обладнання експедицій і розвантажувальних місць, крамниць для забезпечення приймання товарів;

5) укладання розрахунків економічної ефективності впровадження конкретної технологічної схеми завозу і виявлення резервів її підвищення.

Важливим в проведенні підготовчих робіт є укладання переліку торгових підприємств і визначення конкретних постачальників (оптових баз або промислових підприємств) з урахуванням вибору раціональних маршрутів руху автомобільного транспорту. Знаходження оптимальних маршрутів перевезень представляє складну задачу, що припускає проведення замірів відстаней (километража), угруповування крамниць і укладання карти-схеми розміщення торгових підприємств. Передусім визначається, яку мережу торгових підприємств забезпечують товарами безпосередньо промислові підприємства, яку — оптові бази. Після цього підприємства групуються по місцю розташування, режиму роботи і завдаються на карту-схему з вказівкою відстаней до постачальників. На основі цього складаються раціональні маршрути руху автотранспорту і графіки завозу товарів в крамниці, мета яких — забезпечити не тільки ритмічність і безперебійність товаропостачання, але і покращити такі важливі показники роботи автомобільного транспорту, як коефіціент використання вантажопідйомності і пробігу автомобіля, скорочення середньої відстані перевезень і ін.

До централізованого товаропостачання подаються певні вимоги:

1) точна відповідність асортиментного переліку товарів встановленому типу крамниці;

2) дотримання планомірности постачання по графікам, що забезпечують частоту завозу і найбільш економічні розміри партій товарів;

3) розробка раціональних маршрутів централізованої доставки товарів в торгові підприємства;

4) укладання графіків завозу товарів в крамниці;

5) забезпечення постачання товарів в підсортованому вигляді, укомплектованих невеликими партіями;

6) визначення потреб кількості автомобілів на кожний день тижд.

Раціональна організація товаропостачання створює можливості для забезпечення повноти асортименту товарів в крамниці і безперебійної торгівлі ними при мінімальних розмірах товарних запасів. Це, в свою чергу, припускає оптимізацію розмірів постачання і частоти завозу, що визначаються в залежності від обсягу роздрібного товарообігу, розміру товарних запасів в крамниці, особливостей купівельного попиту, повноти асортименту в партіях, що поставляються товарів. З урахуванням цих чинників розраховуються середньомісячний розмір одноразового завозу товарів і частота завозу в течію місяця.

На основі розрахунків, а також дислокації крамниць розробляються маршрути централізованої доставки, що забезпечують раціональне використання вантажопідйомності автотранспорту. Первісно визначаються маршрути для крамниць, розмір партій і відповідна вантажопідйомність автомобіля, здійснюючого завіз товарів за один або декілька рейсів. Після цього складаються маршрути для крамниць, розмір партій для яких менш вантажопідйомності автомобілів, що використаються. При цьому товари поставляють в дві або більше крамниці при повній завантаженні автотранспорту.

Маршрути централізованої доставки групуються так, щоб завантаження автомобіля вироблялася в першій половині дня, а тривалість маршрутів вкладалася в робітничий час шофера з урахуванням перерви на обід.

Отже, економічно ефективним маршрутом вважається такий, що забезпечує безперервність технологічного процесу і при інших рівних умовах найменші транспортні видатки, а також мінімальні товарні запаси в крамницях.

1.3 Організаційно-економічна характеристика і аналіз основних показників діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-фуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар» та Закритого акціонерного товариства «Фуршет»

На основі діяльності ТОВ «Фоззі-фуд», ТОВ «Шувар» та ЗАТ «Фуршет» проведемо характеристику та аналіз основних показників їх діяльності. На основі яких можна буде зробити висновок про діяльність кожного з підприємств, доцільність тих чи інших напрямків діяльності підприємства.

Охарактеризуємо організаційні та управлінські характеристики кожного з вищивказаних підприємств. Спочатку охарактеризуємо базове підприємство ТОВ «Фоззі-фуд».

Товариство «Фоззі-фуд» створювалося як товариство з обмеженою відповідальністю.

Місцеперебування товариства: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145

Товариство створюється для:

— здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами;

— здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами;

— надання транспортних послуг з перевезення продуктів харчування;

— встановлення та обслуговування морозильного обладнання та ін.

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників утворюється статутний фонд у розмірі 16,5 тис. грн.

Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі і третейському суді. Товариство має печатку і бланки зі своєю назвою.

Товариство у своїй діяльності керується діючим законодавством України, установчим договором і цим Статутом.

Учасники не відповідають за зобов’язаннями товариства, а товариство не відповідає за зобов’язаннями учасників. Учасники зазнають збитків у межах своїх внесків.

Товариство може створювати дочірні підприємства, філії і представництва.

Філії і представництва товариства діють від його імені на підставі положень про них, затверджених товариством, а дочірні підприємства — на підставі статутів, затверджених товариством.

Чистий прибуток товариства, який утворюється відповідно до встановленого порядку, після сплати податків, передбачених законодавством, підлягає розподілові поміж учасників за підсумками роботи за рік пропорційно внескові кожного із засновників.

Товариство створює резервний фонд у розмірі 15% статутного фонду.

Резервний фонд формується за рахунок відрахувань від чистого прибутку при досягненні фондом зазначеного розміру.

Обсяг щорічних відрахувань до резервного фонду складає чистого не менше 15 відсотків прибутку товариства.

Учасник товариства має право передати свої повноваження у зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну до обсягу їх паїв у статутному фонді.

Збори учасників обирають свого голову (з ухвали учасників може передбачатися черговість головування учасників (представників учасників) за абеткою.

Товариство «Шувар» створювалося як товариство з обмеженою відповідальністю.

Місцеперебування товариства: м. Львів, вул. Чукаріна, 6

Товариство створюється для:

— здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами;

— здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами;

— надання транспортних послуг з перевезення продуктів харчування;

— встановлення та обслуговування морозильного обладнання та ін.

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників утворюється статутний фонд у розмірі 4600 тис. грн.

Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі і третейському суді. Товариство має печатку і бланки зі своєю назвою.

Учасники не відповідають за зобов’язаннями товариства, а товариство не відповідає за зобов’язаннями учасників. Учасники зазнають збитків у межах своїх внесків.

Товариство може створювати дочірні підприємства, філії і представництва.

Чистий прибуток товариства, який утворюється відповідно до встановленого порядку, після сплати податків, передбачених законодавством, підлягає розподілові поміж учасників за підсумками роботи за рік пропорційно внескові кожного із засновників.

Товариство створює резервний фонд у розмірі 12% статутного фонду.

Резервний фонд формується за рахунок відрахувань від чистого прибутку при досягненні фондом зазначеного розміру.

Обсяг щорічних відрахувань до резервного фонду складає чистого не менше 12 відсотків прибутку товариства.

Учасник товариства має право передати свої повноваження у зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Збори учасників обирають свого голову (з ухвали учасників може передбачатися черговість головування учасників (представників учасників) за абеткою.

Товариство «Фуршет» створювалося як закрите акціонерне товариство.

Місцеперебування товариства: м. Київ, вул. Ярославська, б 57.

Товариство створюється для:

— здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами;

— здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами;

— надання транспортних послуг з перевезення продуктів харчування;

— встановлення та обслуговування морозильного обладнання та ін.

— постачання та продаж продовольчих товарі власного виробництва.

Товариство засноване шляхом випуску акцій і має на меті розповсюдження цих акцій тільки між чітко визначеним колом акціонерів.

Економічна характеристика підприємств має ж на меті встановлення їхнього економічного та фінансового стану показати реальні показники роботи підприємств, їх рентабельність, величину чистого прибутку, середню продуктивність праці та ін.

Для більш повної характеристики рівня та динаміка ТОВ «Фоззі-фуд» та ТОВ «Шукар» розглянемо їх основні фінансово-економічні показники та їх динаміку на протязі 2006;2008 рр. (табл.1.1)

Таблиця 1.1

Рівень та динаміка основних фінансово-економічних показників ТОВ «Фоззі-фуд» та ТОВ «Шувар» за 2006;2008 рр.

З порівняння показників ТОВ «Фоззі-фуд» та ТОВ «Шувар» за 2006;2008 рр. досить очевидними являються показники фінансової активності кожного з підприємств.

Так, обсяг продукції ТОВ «Фоззі-фуд» з 2006;2008 рр. зріс на 64%, тоді як ТОВ «Шувар» зріс на 75%;

чистий дохід ТОВ «Фоззі-фуд» зріс на 64%, ТОВ «Шувар» на 44,2%;

продуктивність праці ТОВ «Фоззі-фуд» збільшилась на 23,7%, ТОВ «Шувар» 8,25%.

Загалом кожне з підприємств показує досить позитивні результати своєї роботи. Оскільки на протязі 2006;2008 рр. на підприємствах збільшувалась з кожним роком кількість робочих місць, зростала середньорічна заробітна плата та рентабельність підприємств.

Для більш повної характеристики рівня та динаміка ТОВ «Фоззі-фуд» та ТОВ «Шукар» розглянемо їх основні фінансово-економічні показники та їх динаміку на протязі 2006;2008 рр. (табл.1.2)

Таблиця 1.2

Рівень та динаміка основних фінансово-економічних показників ТОВ «Фоззі-фуд» та ЗАТ «Фуршет» за 2006;2008 рр.

Так, обсяг продукції ТОВ «Фоззі-фуд» з 2006;2008 рр. зріс на 64%, тоді як ЗАТ «Фуршет» зріс на 45,2%;

чистий дохід ТОВ «Фоззі-фуд» зріс на 64%, ЗАТ «Фуршет» зменшилась на 120%;

продуктивність праці ТОВ «Фоззі-фуд» збільшилась на 23,7%, ЗАТ «Фуршет» зменшилась на 71%.

Загалом кожне з підприємств показує досить позитивні результати своєї роботи. Оскільки на протязі 2006;2008 рр. на підприємствах збільшувалась з кожним роком кількість робочих місць, зростала середньорічна заробітна плата та рентабельність підприємств.

Висновки до розділу 1

Особливу актуальність набуває проблема підвищення ефективності системи товаропостачання, що припускає впровадження прогресивної технології доставки товарів в контейнерах і на піддонам. Контейнерний завіз товарів в крамниці широко впроваджується в торгівлю, і ефективність його застосування очевидна. Використання контейнерів (тари-обладнання) дозволяє не тільки комплексно механізувати найбільш трудомісткі операції, але і розмістити водночас в торговому залі крамниці самообслуговування в 3−4 разу більше товарів, збільшивши завдяки цьому товарооборот на 1 м кв. торгової площі.

Правильна організація товаропостачання припускає не тільки максимальний скорочення витрат часу і матеріальних засобів, але і усунення необхідності притягнення робітників крамниць до виконання операцій, зв’язаних з завозом товарів. Тому до товаропостачання подається ряд обов’язкових вимог, основними з яких є: планомірність, безперебійність, ритмічність і економічність.

При розробці раціональних технологічних схем завозу враховуються всі вигляди витрат в транспортному ланцюзі - від конвейєрної лінії підприємства-виготівника або складу оптової бази до торгового залу крамниці. Тільки такий підхід до рішення задачі дозволяє порівняти різноманітні варіанти завозу, вибрати оптимальні схеми і визначити найбільш економічні ланки надходження товару в крамницю. При розробці технологічних схем і виборі форм постачання торгові організації повинні виходити з необхідності максимального використання підйомно-транспортного обладнання, скорочення перегрузових операцій і широкого використання тари-обладнання.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПОСТАЧАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ

2.1 Документальне оформлення обліку постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами Документообіг — це рух документів від моменту їх складання (або одержання від інших підприємств, організацій), періоду обробки і до передачі в архів.

Основні етапи документообігу:

1) складання і оформлення документа;

2) прийняття документа бухгалтерією (обліковим апаратом);

3) рух документа по відділах і робочих місцях бухгалтерії, його обробка і використання для облікових записів;

4) передача документа на засоби обчислювальної техніки (іншої оргтехніки) і повернення назад;

5) передача документа до архіву.

Документообіг на кожному підприємстві встановлюється головним бухгалтером і є обов’язковим для всіх працівників підприємства. Порядок документообігу залежить від характеру й особливостей господарських операцій та їх облікового оформлення, а також від структури підприємства і його облікового апарату (бухгалтерії).

Для кожного виду або роду документів (накладних, вимог, рахунків-фактур тощо) розробляється особлива схема документообігу у формі графіка руху документів. У графіку, який встановлюється наказом керівника підприємства, установи, зазначається дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.

Графік документообігу на підприємстві, в установі має забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожний первинний документ, визначити мінімальний термін його знаходження в підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.

Графік документообігу оформлюється у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів, що здійснюються кожним підрозділом підприємства, установи, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і терміну виконаних робіт. Працівники підприємства, установи створюють і подають первинні документи, які належать до сфери їх діяльності, за графіком документообігу. Для цього кожному виконавцю надається витяг із графіка. У витягу наводиться перелік документів, що належать до функціональних обов’язків виконавця, термін їх подання та підрозділи підприємства, установи, до яких подаються ці документи.

Контроль за дотриманням графіка документообігу на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалтером. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерії або на обчислювальний пристрій необхідних документів та відомостей є обов’язковими для всіх підрозділів і служб підприємства.

У процесі документального оформлення первинного обліку постачання товарних запасів необхідно користуватися відповідними нормативними документами, що затвердженні нормами та стандартами організації та обліку діяльності підприємств.

Матеріальні та сировинні ресурси є одними з найважливіших на підприємстві, тому й документальне оформлення надходження, наявності і витрачання зазначених товарних ресурсів є досить відповідальним процесом, який повинен забезпечити необхідну інформацію як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом матеріальних цінностей. Основними типовими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є:

— Накладні;

— Товарно-транспортні накладні;

— Прибуткові ордери;

— Акти про приймання матеріалів тощо.

Матеріали, що надходять. на склад, ретельно перевіряють, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідним документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу: безпосередньо на документі постачальника або шляхом виписування Прибуткового ордера. У першому разі на одному примірнику документа (постачальника), який підписує матеріально відповідальна особа, ставлять штампи прийому, у другому — оформлюють прибутковий ордер (ф. М-4). Прибуткові ордери використовуються для кількісно-сумового обліку матеріалів та товарів, що надходять від постачальників.

У випадках, коли є розбіжності кількості та якості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають «Акт про приймання матеріалів» (типова форма № М-7).

Акт складається комісією, яка призначається керівником підприємства і до якої входять завідуючий складом, представник відділу постачання (або відповідальна особа) та ін. У цій комісії обов’язковою є участь представника, а за його відсутності (наприклад, у зв’язку з великою віддаленістю) представника іншої незацікавленої організації. Акт складається у двох примірниках. Цей Акт є підставою для оприбуткування бухгалтерією фактично прийнятих товарів. Прибутковий ордер при цьому не заповнюється.

При одержанні вантажів із залізничної станції експедитор повинен перевірити відповідність кількості місць, що надходять, і знаків маркування на них з даними супровідних документів. Якщо вантаж прибув у справному вагоні без ознак злому, експедитор повинен домагатися вибіркової перевірки маси і стану прибулих товарів.

Якщо при прийманні вантажу буде встановлено розходження з даними, зазначеними у транспортних документах, або виникнуть питання щодо цілісності вантажу (зірвана або пошкоджена пломба), складають комерційний акт.

Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі Товарно-транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника.

У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує наказ складу про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами. Для одержання товарів від одногороднього постачальника покупець повинен видати експедитору (або представнику відділу постачання) Довіреність т.ф. № М-2, зареєстровану у журналі реєстрації довіреностей.

Необхідно щоденно одержувати в банку Рахунки-фактури ф. № 868, перевіряти їх відповідність надходженню матеріальних цінностей на склад підприємства (відділ постачання) і контролювати своєчасність їх оплати (фінансовий відділ підприємства, а на малому підприємстві - головний бухгалтер).

Необхідно забезпечити своєчасне оформлення надходження матеріалів, за цим мають слідкувати працівники бухгалтерії (матеріальний відділ або головний бухгалтер малого підприємства).

На практиці трапляються випадки, коли виробничі запаси надходять до складу без рахунків-фактур постачальників.

Такі поставки називають невідфактурованими. Бухгалтерія повинна організувати окремий облік розрахунків за ці матеріали і вжити заходів до своєчасного одержання рахунків від постачальників.

У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує Наказ про прийняття вантажів без документів до складу. Завідуючий складом подає накази бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

Накладна на повернення із цеху на склад матеріалів, не використаних у виробництві, виписується тільки в тому разі, якщо ці матеріали були відпущені не за лімітно-забірною карткою, оскільки у ній передбачено облік повернення матеріалів, відпущених у виробництво.

Матеріали у виробництво повинні відпускатися відповідно до лімітів, встановлених на підставі норм витрат запасів на одиницю виробу, а також плану випуску продукції на місяць.

Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є лімітно-забірні картки (Т.ф. М-8), накладні-вимоги.

Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу на склад оформлюють також накладною-вимогою типової форми № М-11, як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріалів.

У відділі постачання підприємства-покупця провадять оперативний облік виконання договорів постачальниками і покупцями матеріалів. У цьому разі відкривають спеціальний журнал обліку надходження вантажів, в якому відділ постачання зобов’язаний: зареєструвати всі документи вантажів, що надходять; перевірити відповідність даних документів постачальника договору; відмітити реалізацію фондів; передати уповноваженій особі розпорядження на одержання і доставку вантажу (у разі надходження матеріалів залізницею або водним шляхом); передати первинні документи до бухгалтерії або фінансового відділу.

Таким чином, постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами являє собою єдність двох процесів:

а) транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі відповідної первинної документації;

б) оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей.

Підприємство-покупець зобов’язане проконтролювати доставку вантажу, організувати його приймання і вивантаження, відповідне зберігання на складі або в інших місцях. Відповідальність за доставку вантажу та його зберігання в дорозі несе організація, що перевозить вантаж на підставі належно оформлених транспортних документів.

Покупець приймає вантаж за кількістю і якістю на своєму складі. Можливе також одержання вантажу самовивозом, постачальника за довіреністю, вивозить його своїм транспортом. Відповідальність покупця за одержані матеріальні цінності виникає з моменту підписання його представником товарних документів на одержання вантажу. Придбання матеріальних цінностей в натурі завершується після їх надходження і оприбуткування на склад покупця.

2.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі продовольчими товарами Проблеми бухгалтерського обліку товарів за новим Планом рахунків бухгалтерського обліку не обмежуються проблемами, пов’язаними з обліком витрат, що входять до первісної вартості товарів, в складі рахунку 28 «Товари». Аналогічні проблеми виникають у зв’язку з обліком на субрахунку 285 «Торгова націнка» товарних надбавок торговельних підприємств, які обліковують товари за продажними цінами. Ці проблеми можна зняти лише в тому разі, коли облік товарних надбавок буде виділено на окремий синтетичний рахунок «Торговельна націнка» в складі рахунків класу 2 «Запаси».

Об'єднання на рахунку 28 «Товари» активних субрахунків для обліку товарів і тари з контрактивним пасивним регулюючим субрахунком 285 «Торгова націнка» з точки зору теорії і практики бухгалтерського обліку явище явно не нормальне.

Нічого іншого, крім плутанини в бухгалтерських записах товарних операцій, такий «винахід» дати не може.

За новим Планом рахунків бухгалтерського обліку для обліку торговельної націнки на товари передбачений окремий субрахунок 285 «Торгова націнка», а товари повинні списуватись з кредиту рахунку 28 «Товари» на дебет рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» за фактичною собівартістю.

На торговельних підприємствах, які обліковують товари за продажними цінами, фактична собівартість реалізованих товарів має визначатись за пунктом 22 ПСБО 9 «Запаси» як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки, яка за розрахунком до них відноситься. Однак ні Положення, ні Інструкція про застосування Плану рахунків не уточнюють, як практично це здійснити в синтетичному й аналітичному обліку, застосовуючи в обліку товарів продажні ціни. До речі, назва субрахунку «Торгова націнка» не відповідає термінології, встановленій Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість (п. 5) та закріпленій ПСБО 9 «Запаси» — «Торговельна націнка».