Учет і аналіз матеріально-виробничих запасів организации

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Учет і аналіз матеріально-виробничих запасів организации (реферат, курсова, диплом, контрольна)

року міністерство освіти Російської Федерации.

Магнітогорський державний технічний університет ім .Г.І .Носова.

Кафедра економіки та фінансів предприятия.

Дипломна работа На тему:

Облік і аналіз матеріально-виробничих запасів організації ЗАО.

«Механоремонтный комплекс».

Выполнила У розділі ст. грн. БУ-01: Танаева О.С.

Проверил Руководитель Дипломною роботи Харитонова Н.А.

Магнитогорск,.

2002 г.

Стор. ЗАПРОВАДЖЕННЯ 5 1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ «МРК» 6 2. АНАЛІЗ ДИНАМИКИ ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАТ «МРК» ЗА 2001;02 РР 12 3. МАТЕРІАЛЬНО ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЧИННИК ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ «МРК» 19.

3.1. Економічна сутність матеріально виробничих запасів, їх роль, значення і завдання обліку 19.

3.2. Класифікація матеріально-виробничих запасів ЗАТ «МРК» 20.

3.3. Оцінка матеріально-виробничих запасів ЗАТ «МРК» 25 4. ОРГАНИЗАЦИЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО УЧЕТА ЗАПАСІВ ЗАТ «МРК» 29.

4.1. Облік надходження тих матеріальних цінностей 29.

4.2. Облік використання тих матеріальних цінностей в виробничому процесі ЗАТ «МРК» 35.

4.3. Інвентаризація матеріально-виробничих запасів организации.

ЗАТ «МРК» 40 5. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ «МРК» 45.

5.1. Завдання аналізу, джерела інформації 45.

5.2. Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання і забезпеченості матеріальних ресурсів для ЗАТ «МРК» 45.

5.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів ЗАТ «МРК» 50.

5.4. Нормування матеріально виробничих запасів підприємства ЗАО.

«МРК» 54.

5.5. Розрахунок наднормативних залишків матеріально-виробничих запасів і ефект від участі приведення їх до норм для підприємства ЗАО.

«МРК» 58 ВИСНОВОК 63 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ИСТОЧНИКОВ 65.

Запаси є одне з найважливіших чинників забезпечення сталості і безперервності відтворення. Цю важливе значення мають все складові сукупного матеріального запасу, зокрема товарноматеріальних цінностей, котрі перебувають при підприємства галузей обращения.

Загальноприйнятим є віднесення продуктів праці до товарним запасам підприємства від часу їхнє надходження складу підприємства досі навантаження на транспортні засоби до відправки або безпосередньою передачі потребителям.

Безперервність виробництва вимагає, щоб постійно перебувало на складах достатньо сировини й матеріалів, до повного задоволення потреб виробництва, у будь-якої миті їх використання. Тому необхідність безперебійного постачання виробництва, у умовах безперервності від попиту й дискретності поставок, зумовлює створення на підприємствах матеріальних запасів, тобто товарно-матеріальних ценностей.

Попри те що, що зараз йде тенденція прискорення оборотності товарно-матеріальних цінностей для підприємства, отже, та подальше зниження розмірів їх запасів, до роботи з коліс, товарно-матеріальні цінності як і займають головну роль забезпеченні підприємства нормальними ритмічними умовами работы.

Їх всебічне вивчення і знайти правильне розуміння сутності запасів товарно-матеріальних цінностей, їх значення й роль економіці підприємств і об'єднань, стоїть у ряду найважливіших проблем по економію газу й раціональному використанню тих матеріальних цінностей країни й завдань із вдосконаленню матеріально-технічного постачання всіх підприємств страны.

Метою дипломної роботи є підставою всебічне вивчення ТМЦ організації ЗАТ «Механоремонтный комплекс», виявлення недоліків у обліку і використанні запасів підприємства. Зроблено розрахунок планових нормативів ТМЦ, необхідних організації реалізації безперебійного технологічного процесу, і порівняння його з фактичними залишками. Запропоновано заходи з усунення виявлених недостатков.

1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ «МРК».

Закрите товариство «Механоремонтный комплекс» — ЗАТ «МРК» є дочірнє підприємство ВАТ «Магнітогорський металургійний комбінат». Статутний капітал ЗАТ «МРК» — 500 тис. крб. Частка ВАТ «ММК» в статутний капітал ЗАТ «МРК» — 100%.

Освіта комплексу було необхідно об'єднання служб, здійснюють ремонти устаткування ВАТ «ММК». З червня 2000 року розпочався переклад виробничого персоналу дочірні підприємства зайнятих цієї діяльністю на промисловому майданчику комбінату, виконання виробничої програми — з липня цього року. Наприкінці 2000 року переведені у складі ЗАТ «МРК» працівники ЗАТ «МАРС», ЗАТ «Металлургремонт-2», ЗАТ «Металлургремонт-3», ЗАТ «Механоремонт-4».

Механоремонтный комплекс сьогодні - це комплекс ремонтних підрозділів, оснащених спеціальним устаткуванням на відновлення устаткування домен, аглофабрик, прокатних станів, кислородно-конвертерных цехів, машин металургійних заводів. До складу ЗАТ «МРК» входять такі структурні подразделения:

— фасонно-литейный цех;

— цех изложниц;

— цех металлоконструкций;

— цех машинобудівної продукции;

— основний механічний цех;

— цехи ремонту металургійного устаткування (ЦРМО, ЦРМО-1, ЦРМО- 2. ЦРМО-3, ЦРМО-7, ЦРМО-8);

— центральна технічна лаборатория;

— управление.

Є власна служба технічного контролю (ОТК).

Для своєї виробничої діяльності ЗАТ «МРК» орендує основні кошти в ЗАТ «Механоремонт». Середньомісячна орендної плати становить близько 3,0 млн. рублей.

Загальна кількість трудящих комплексу на 1 липня 2002 року становив 6100 человек.

Виробничі можливості механоремонтного комплексу дозволяють виробляти ежегодно:

• сталевого фасонного лиття — 127,4 тис. тонн.

• чавунного фасонного лиття — 17,9 тис. тонн.

• поковок пресових і молотовых — 8,1 тис. тонн.

• штампувань — 5,3 тис. тонн.

• металоконструкцій — 12,3 тис. тонн.

• механообработанных виробів — 38,7 тис. тонн.

• послуг механоремонтных цехів у сумі 250,0 млн. рублей.

У грошах общегодовой обсяги виробництва і які надають послуг становить 1322,0 млн. рублей.

У складі заготівельних цехів — два ливарних, загальної продуктивністю близько 55 000 тонн лиття на рік. Більша частина лиття посідає змінний обладнання потреб ВАТ «ММК» — изложницы і піддони, чаші і мульди, також освоєно виробництво тюбінгів, валків, художнє литье.

Сталеві важкі, ковані і штампувальні заготівлі для ремонтних потреб виготовляє ковальсько-пресове відділення у складі основного механічного цеху, продуктивність якого близько 28 000 т дизпалива на рік. Здійснюється поступовий перехід із технології кування на штампування, підвищення на виробництві частки штампувальних изделий.

Всілякого роду металоконструкції, призначені для ремонтних потреб ВАТ «ММК», виготовляються в цеху металоконструкцій з продуктивністю 12 000 т дизпалива на год.

Металообробні цеху оснащені різними видами металорізального устаткування. Найбільший із них основний механічний має у своєму розпорядженні обладнання обробки великогабаритних і великотоннажних виробів, ще, кожен металообробний цех має ділянки універсальних напівавтоматичних верстатів і верстатів з числовим програмним управлінням. До складу ЦМП входить ділянку электроэрозионных верстатів для виготовлення штамповочной оснастки, створено спеціалізовані ділянки розміром зміцненню деталей термічної обробкою, наплавкой різними сплавами, плазмовим напилюванням. У цілому нині ЗАТ «МРК» за 2001 рік і перше півріччя 2002 року освоїло і впровадив більш 35 видів нову продукцію (табл. 1.1).

Фахівці ЦТЛ здійснюють розробку, впровадження контроль технологічних процесів виготовлення деталей і виробів. Велику роботу проводять фахівці лабораторії для вдосконалення існуючих технологій, зменшенню шлюбу. Поліпшенню споживчих властивостей изделий.

У заводу існують довгострокові ділові зв’язки із ВАТ «Норильскникель», з Челябинским, Нижне-Тагильским, Кузнецьким меткомбінатами, металургійними заводами у містах Бєлорєцьк, Сатка, Іжевськ, Санкт-Петербург, Аша, Сєров, підприємствами оборонної промисловості. З іншого боку, за договорами завод поставляє змінний устаткування, лиття і запчастини до Німеччини, Польщі та Угорщини. У перебігу кілька років з урахуванням договорів завод здійснює постачання Італію високоміцного лиття, одержуючи замість технологічне устаткування для вдосконалення свого производства.

Таблиця 1.1.

НОМЕНКЛАТУРА.

Мета створення ЗАТ «МРК» було об'єднання всіх ремонтних служб, обслуговуючих ВАТ «ММК», як наслідок ВАТ «ММК» одержало добре організовану ремонтну службу, від імені ЗАТ «МРК».

На підприємстві ЗАТ «МРК» постійно ведеться реконструкція застарілого устаткування, освоєння нових технологій, будуються об'єкти капітального будівництва, ведуться заходи щодо поліпшити якість випущеної продукции.

2. АНАЛІЗ ДИНАМИКИ ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ.

ЗАТ «МРК» ЗА 2001;02 ГГ.

Більше 50% у структурі валового випуску продукції з заводу становить виробництво трьох цехів (табл. 2.1):

— ФЛЦ випустив своєї продукції 380 675,5 тис. крб., що становить 19,0% від загального випуску по заводу;

— цех виливниць випустив своєї продукції 358 642,3 тис. крб., що становить 17,9% від загального випуску по заводу;

— ОМЦ випустив своєї продукції 286 175,9 тис. крб., що становить 14,3% від загального випуску по заводу.

Таблиця 2.1.

Структура провадження у цехах ЗАТ «МРК «за 2001 рік і 1-ое півріччя 2002 року |№№|Наименовани|Валовый|Уд.ве|Валовый|Уд.ве|Валовый|Уд.ве|Итого: |Уд.ве| |пп|е цеху |випуск |з,% |випуск |з,% |випуск |з,% | |з,% | | | |в 1-ом | |у 2-ом| |в 1-ом | | | | | | |полугод| |полугод| |полугод| | | | | | |ії | |ії | |ії | | | | | | |2001 р.,| |2001 р.,| |2002 р.,| | | | | | |т.р. | |т.р. | |т.р. | | | | |1 |Ф Л Ц |122 |18.7 |125 |18.7 |133 |19.6 |380 |19.0 | | | |183.9 | |117.8 | |373.8 | |675.5 | | |2 |Цех |132 |20.2 |116 |17.5 |109 |16.1 |358 |17.9 | | |виливниць |289.4 | |610.0 | |742.9 | |642.3 | | |3 |Про М Ц |100 |15.4 |93 |14.0 |92 |13.6 |286 |14.3 | | | |578.8 | |257.3 | |339.8 | |175.9 | | |4 |Ц М До |32 |4.9 |36 |5.5 |38 |5.6 |107 |5.4 | | | |245.9 | |691.2 | |472.0 | |409.1 | | |5 |Ц Р М Про — 0|36 |5.6 |46 |6.9 |38 |5.6 |121 |6.1 | | | |934.1 | |235.4 | |362.3 | |531.8 | | |6 |Ц Р М Про — 1|38 |5.9 |40 |6.1 |38 |5.7 |118 |5.9 | | | |889.9 | |709.9 | |987.3 | |587.0 | | |7 |Ц Р М Про — 2|33 |5.2 |37 |5.5 |34 |5.1 |105 |5.3 | | | |813.3 | |016.1 | |556.9 | |386.3 | | |8 |Ц Р М Про — 3|53 |8.2 |56 |8.4 |71 |10.5 |181 |9.1 | | | |672.5 | |383.0 | |310.7 | |366.2 | | |9 |Ц Р М Про — 7|18 |2.8 |22 |3.3 |23 |3.4 |63 |3.2 | | | |399.7 | |144.5 | |094.8 | |639.0 | | |10|Ц Р М Про — 8|45 |7.0 |51 |7.7 |42 |6.3 |140 |7.0 | | | |760.9 | |556.3 | |753.2 | |070.4 | | |11|Ц М П |27 |4.1 |27 |4.1 |43 |6.4 |98 |4.9 | | | |122.8 | |298.9 | |812.9 | |234.6 | | |12|Ц Т Л |12 |1.9 |14 |2.2 |14 |2.1 |41 |2.1 | | | |756.8 | |505.8 | |526.0 | |788.6 | | | |РАЗОМ по |654 |100 |667 |100 |681 |100 |2 003 |100 | | |заводу |648.0 | |526.1 | |332.7 | |506.8 | |.

[pic].

Рис. 2.1.

За 2001 рік і 1-ое півріччя 2002 року завод виробив товарної своєї продукції 1 575 578,5 тис. крб. У тому числі 46,1% від суми (727 079,6 тис. крб.) було виконано трьома цехами (табл. 2.2):

— цехом виливниць — на 298 183,3 тис. крб. чи 18,9%;

— ФЛЦ — на 237 686,3 тис. крб. чи 15,1%;

— ОМЦ — на 191 210,0 тис. крб. чи 12,1%.

Таблиця 2.2.

Структура товарного провадження у цехах ЗАТ «МРК «за 2001 рік і однуое півріччя 2002 року |№№|Найменування |Товарн|Уд.ве|Товарн|Уд.ве|Товарн|Уд.ве|Итого:|Уд.ве| |пп|цеха |ый |з,% |ый |з,% |ый |з,% | |з,% | | | |випуск| |випуск| |випуск| | | | | | |в 1-ом| |у | |в 1-ом| | | | | | |полуго| |2-ом | |полуго| | | | | | |дії | |полуго| |дії | | | | | | |2001 р.| |дії | |2002 р.| | | | | | |, т.р.| |2001 р.| |, т.р.| | | | | | | | |, т.р.| | | | | | |1 |Ф Л Ц |80 |16.0 |73 |14.0 |83 |15.3 |237 |15.1 | | | |550.3 | |906.4 | |229.6 | |686.3 | | |2 |Цех виливниць |106 |21.1 |95 |18.1 |96 |17.7 |298 |18.9 | | | |435.9 | |295.6 | |451.8 | |183.3 | | |3 |Про М Ц |62 |12.4 |68 |13.0 |60 |11.1 |191 |12.1 | | | |382.1 | |662.8 | |165.1 | |210.0 | | |4 |Ц М До |24 |4.8 |28 |5.4 |28 |5.2 |80 |5.1 | | | |169.7 | |284.7 | |235.6 | |690.0 | | |5 |Ц Р М Про — 0 |34 |6.9 |44 |8.5 |37 |6.8 |116 |7.4 | | | |656.3 | |576.7 | |044.3 | |277.3 | | |6 |Ц Р М Про — 1 |38 |7.6 |39 |7.5 |37 |7.0 |115 |7.3 | | | |149.8 | |619.2 | |995.3 | |764.3 | | |7 |Ц Р М Про — 2 |22 |4.5 |29 |5.6 |29 |5.4 |81 |5.2 | | | |888.7 | |617.3 | |186.3 | |692.3 | | |8 |Ц Р М Про — 3 |53 |10.6 |56 |10.7 |70 |13.0 |180 |11.5 | | | |214.2 | |206.6 | |984.9 | |405.7 | | |9 |Ц Р М Про — 7 |17 |3.4 |20 |4.0 |21 |4.0 |59 |3.8 | | | |275.8 | |885.0 | |526.8 | |687.6 | | |10|Ц Р М Про — 8 |44 |8.9 |51 |9.7 |41 |7.7 |138 |8.8 | | | |898.1 | |112.3 | |998.5 | |008.9 | | |12|Ц М П |18 |3.7 |18 |3.6 |36 |6.8 |74 |4.7 | | | |629.3 | |804.3 | |829.0 | |262.6 | | |13|Ц Т Л |398.0 |0.1 |554.7 |0.1 |757.5 |0.1 |1 |0.1 | | | | | | | | | |710.2 | | | |РАЗОМ по |503 |100 |527 |100 |544 |100 |1 575 |100 | | |заводу |648.2 | |525.6 | |404.7 | |578.5 | |.

[pic].

Рис 2.2.

За 2001 рік і 1-ое півріччя 2002 року заводом своєї продукції 1 569 420,3 тис. крб. У тому числі на 722 441,9 тис. крб., що становить близько 46% від загального обсягу, було реалізовано трьома цехами (табл. 2.3):

— цехом виливниць — на 295 530,3 тис. крб. чи 18,8%;

— ФЛЦ — на 235 912,9 тис. крб. чи 15%;

— ОМЦ — на 190 998,9 тис. крб. чи 12,2%.

Таблиця 2.3.

Структура реалізованої продукції з цехах ЗАТ «МРК «за 2001 рік и.

1-ое півріччя 2002 року |№№|Наименование|Реализ|Уд.ве|Реализ|Уд.ве|Реализ|Уд.ве|Итого:|Уд.ве| |пп|цеха |ация в|с,% |ация |з,% |ация в|с,% | |з,% | | | |1-ом | |у | |1-ом | | | | | | |полуго| |2-ом | |полуго| | | | | | |дії | |полуго| |дії | | | | | | |2001 р.| |дії | |2002 р.| | | | | | |, т.р. | |2001 р.| |, т.р. | | | | | | | | |, т.р. | | | | | | |1 |Ф Л Ц |76 |15.4 |77 |14.6 |82 |15.1 |235 |15.0 | | | |489.3 | |020.0 | |403.6 | |912.9 | | |2 |Цех изложниц|106 |21.5 |91 |17.4 |97 |17.8 |295 |18.8 | | | |679.6 | |590.7 | |259.7 | |530.0 | | |3 |Про М Ц |60 |12.1 |68 |12.9 |62 |11.5 |190 |12.2 | | | |249.2 | |236.3 | |513.4 | |998.9 | | |4 |Ц М До |24 |4.9 |28 |5.3 |28 |5.1 |80 |5.1 | | | |308.8 | |186.2 | |044.9 | |539.9 | | |5 |Ц Р М Про — 0 |34 |7.0 |44 |8.4 |37 |6.8 |116 |7.4 | | | |656.3 | |576.7 | |043.8 | |276.8 | | |6 |Ц Р М Про — 1 |38 |7.7 |39 |7.5 |37 |7.0 |115 |7.4 | | | |149.8 | |619.2 | |985.1 | |754.1 | | |7 |Ц Р М Про — 2 |21 |4.3 |30 |5.8 |29 |5.5 |81 |5.2 | | | |557.5 | |652.6 | |772.9 | |983.0 | | |8 |Ц Р М Про — 3 |52 |10.6 |56 |10.7 |70 |13.0 |180 |11.5 | | | |804.4 | |514.4 | |818.1 | |136.9 | | |9 |Ц Р М Про — 7 |17 |3.5 |20 |4.0 |21 |3.9 |59 |3.8 | | | |275.8 | |885.0 | |526.9 | |687.7 | | |10|Ц Р М Про — 8 |44 |9.1 |51 |9.7 |41 |7.7 |138 |8.8 | | | |898.1 | |112.3 | |998.4 | |008.8 | | |12|Ц М П |18 |3.8 |18 | |35 |6.5 |72 |4.6 | | | |642.5 | |739.5 | |499.0 | |881.0 | | |13|Ц Т Л |398.0 |0.1 |554.7 |0.1 |757.5 |0.1 |1 |0.1 | | | | | | | | | |710.2 | | | |РАЗОМ по |496 |100 |527 |96.44|545 |100 |1 569 |100 | | |заводу |109.3 | |687.7 |875 |623.3 | |420.3 | |.

[pic].

Рис. 2.3.

Зниження обсяги виробництва в цеху виливниць і основному механічному цеху спричинили поступове зниження рентабельності у І півріччі 2002 року. Також вплинув зниження рентабельності підвищення тарифів на електроенергію, і ціни сировину (табл. 2.4).

Таблиця 2.4.

Аналіз рентабельності товарної і реалізованої продукції за 2001 рік і 1-ое півріччя 2002 року |Показники |1-ое полугодие|2-ое полугодие|1-ое полугодие|Итого: | | |2001 р. |2001 р. |2002 р. | | |Валовий випуск |тис. |654 648.0 |667 526.1 |681 332.7 |4.1 | | |крб. | | | | | |Товарна |тис. |503 648.2 |527 525.6 |544 404.7 |8.1 | |продукція — всего|руб. | | | | | |Реалізована |тис. |496 109.3 |527 687.7 |545 623.3 |10.0 | |продукція |крб. | | | | | |С/стоимость ВП |тис. |573 919.5 |582 783.4 |601 580.4 |4.8 | | |крб. | | | | | |С/стоимость ТП |тис. |420 503.1 |444 382.1 |476 047.0 |13.2 | | |крб. | | | | | |С/стоимость РП |тис. |468 970.4 |503 806.1 |516 090.7 |10.0 | | |крб. | | | | | |Витрати на 1 |коп. |87.67 |87.30 |88.29 |0.7 | |карбованець ВП | | | | | | |Витрати на 1 |коп. |83.49 |84.24 |87.44 |4.7 | |карбованець ТП | | | | | | |Витрати на 1 |коп. |94.53 |95.47 |94.59 |0.1 | |карбованець РП | | | | | | |Рентабельність ТП|% |19.8 |18.7 |14.4 |-27.4 | |- всього: | | | | | | |Рентабельність РП|% |5.8 |4.7 |5.7 |-1.1 | |- всього: | | | | | | |Прибуток від |тис. |27 138.9 |23 881.6 |29 532.6 |8.8 | |реалізації |крб. | | | | | |Використання |тис. |9 498.6 |8 358.6 |10 336.4 |8.8 | |прибутку |крб. | | | | | |Торішній чистий прибуток |тис. |17 640.3 |15 523.0 |19 196.2 |8.8 | | |крб. | | | | | |Порівн. списочна |чол. |6172 |6169 |6100 |-1.2 | |чисельність | | | | | | |ФОП |тис. |193 403.1 |196 203.8 |199 151.0 |3.0 | | |крб. | | | | | |Середня з/плата |крб. |5223 |5301 |5441 |4.2 | |Производительност|тыс. |17.68 |18.03 |18.62 |5.3 | |и праці |руб./чел| | | | | | |. | | | | |.

Темп зростання собівартості товарної і валової продукції вище, ніж темп зростання виробництва. Як наслідок сталося збільшення витрат за 1 карбованець продукції і на зниження рентабельності. Рентабельність товарної продукції знизилася з 19,8% до 14,4%, а рентабельність реалізації знизилася незначно, з допомогою однакового темпу зростання реалізації продукції і на її собівартості. На зниження рентабельності також вплинуло застосування із першого листопада 2001 року із боку ВАТ «ММК» понижувального коефіцієнта 0,87 до відпускним цінами продукції ЗАТ «МРК».

Торішній чистий прибуток підприємства у першому півріччі 2002 збільшилася на 9% проти аналогічним торішнім періодом 2001 року, рахунок збільшення обсягів производства.

За цей період среднесписочная чисельність людина знизилася на 71 людини, що вдарило по збільшенні продуктивність праці. Але й сталося збільшення зарплати, та її частка у собівартості продукції знизилася рахунок збільшення обсяги виробництва і продуктивності праці. Оскільки частка погодинної оплати праці становить 40% загалом фонді оплати труда.

У цілому нині підбиваючи результати аналізу техніко-економічних показників діяльності ЗАТ «МРК» слід зазначити, що це підприємство нарощує обсяги виробництва збільшує реалізацію продукції стороннім потребителям.

Але мають місце негативні моменти у діяльності підприємства, такі як зростання собівартості продукції, що зумовлює зниження прибуток від реалізації, до підвищення витрат за 1 карбованець продукції і на до їх зниження рентабельності продукции.

3. МАТЕРІАЛЬНО ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯК ВАЖНЕЙШИЙ.

ЧИННИК ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ «МРК».

3.1. Економічна сутність матеріально виробничих запасів, їх роль, значення і завдання учета.

Розмаїття форм власності під час ринкової економіки, розширення прав підприємств у управлінні економікою, галузеві особливості виробництва вимагають альтернативних, а часом і багатоваріантних підходів під час вирішення конкретних питань методи і техніки ведення обліку виробничих запасов.

Підприємства тепер з’явилася можливість вибору різних способів: організації обліку заготовления і придбання матеріалів; відображення вартості матеріалів, хто залишився кінці місяця їсти дорогою або вивезених зі складів постачальників; виявлення відхилень фактичної собівартості тих матеріальних цінностей від дисконтних цін, і їх наступного розподілу між витраченими у виробництві матеріалами та його залишками на складах.

Виробничі запаси (сировину, матеріали, паливо тощо.) є предметами, куди спрямований працю людини для одержання готової продукції. На відміну засоби праці, які зберігали в виробничому процесі свою форму і що переносять вартість на продукт поступово, предмети праці споживаються цілком і повністю переносять свою вартість цей продукт й заміняються після кожного виробничого циклу. У промисловості поступово збільшується споживання товарно-матеріальних цінностей на виробництві. Це обумовлюється розширенням виробництва, значним питому вагу матеріальних витрат у собівартості продукції і на зростанням цін ресурси. У разі початку ринкової економіки важливе значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів. Поліпшенню ресурсоснабжения сприяє впорядкування первинної документації, широке впровадження типових уніфікованих форм, підвищення рівня механізації і автоматизації учетнообчислювальних робіт, забезпечення суворого порядку приймання, збереження і витрати сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо., обмеження числа посадових осіб, котрі мають підписи документів видачу особливо дефіцитних і дорогих матеріалів. Задля більшої схоронності виробничих запасів, правильної приймання, збереження і відпустки цінностей важливе значення має наявність для підприємства достатньої кількості складських приміщень, оснащених ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою та інші пристосуваннями. Слід також впроваджувати ефективні форми попереднього і поточного контроль над дотриманням норм запасів і витрачанням матеріальних ресурсів, приділяти більше уваги підвищенню достовірності оперативного обліку руху напівфабрикатів, комплектуючих виробів, деталей та вузлів у виробництві [1]. Дані бухгалтерського обліку повинні містити інформації для пошуки резервів зниження собівартості продукції частини раціонального використання матеріалів, зниження норм витрати, забезпечення належного збереження і сохранности.

У зв’язку з цим перед урахуванням виробничих запасів стоять такі завдання: правильний розвиток та своєчасне документальне відбиток всіх операцій із заготівлі, надходженню і відпустці матеріалів; виявлення і відбиток витрат, пов’язані з їх заготовлением; розрахунок і списання відхилень за напрямами витрат; контролю над збереженням тих матеріальних цінностей у місцях їх збереження і усім стадіях руху; постійний контролю над дотриманням настановних норм виробничих запасів; систематичний контролю над використанням матеріалів виробництві з урахуванням обгрунтованих норм їхньої витрати; контролю над технологічними відходами, і втратами і їх використання; своєчасне отримання наявності точної інформації величину економії чи перевитрати матеріальних ресурсів проти встановленими лімітами; своєчасне здійснення розрахунків із постачальниками матеріальних ресурсів, контролю над цінностями, які у шляху, неотфактурованные поставки.

3.2. Класифікація матеріально-виробничих запасів ЗАТ «МРК».

На підприємстві ЗАТ «МРК» застосовують велику кількість різноманітних товарно-матеріальних цінностей. Їх використовують у виробництві по-різному. Окремі повністю споживаються в виробничому процесі, інші - змінюють тільки своє форму, треті - входить у вироби без будь-яких змін, четверті - лише сприяють виготовлення виробів і входять у їх масу чи хімічний склад. Важливою передумовою правильної організації обліку виробничих запасів був частиною їхнього класифікація по призначенню і у процесі виробництва та технічним признакам.

З чинного плану рахунків бухгалтерського обліку рахунки розділу виробничі запаси призначені для узагальнення інформації про наявності і рух предметів праці, виділені на обробки, переробки чи використання їх у виробництві, або для господарських потреб, коштів праці, які у відповідність до встановленим порядком входять у склад засобів у обороті, і навіть операцій, пов’язані з їх заготовлением (придбанням) [2].

Рахунок 10 «Матеріали» призначений для узагальнення інформації про наявність і русі сировини, матеріалів, палива, запасними частинами, інвентарю і господарських приладь, тари тощо. цінностей організації (у цьому числі що у шляху й переработке).

На підприємстві матеріали враховуються на рахунку 10 «Матеріали» по фактичної собівартості їх придбання (заготовления).

До рахунку 10 «Матеріали «відкриті субсчета:

10.1 «Сировина й матеріали «.

10.2 «Куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі «.

10.3 «Паливо «.

10.4 «Тара і тарні матеріали «.

10.5 «Запасні частини «.

10.6 «Повернення із виробництва «.

10.7 «Матеріали, які у переробку набік «.

10.8 «Інші матеріали «.

10.9 «Випуск матеріалів власного виробництва » .10.10 «Змінний устаткування «.

10.11 «Інструмент і пристосування «.

10.12 «Спецодяг «.

10.13 «Інвентар і хозинвентарь «.

10.14 «Вимірювальні прилади «.

10.15 «Обчислювальна техніка «.

10.16 «Канцелярське товари «.

10.17 «Матеріали для капітального будівництва «.

На субсчете 10.1 «Сировина й матеріали «враховується наявність і рух сировини й основних матеріалів, входять до складу вироблюваної продукції, створюючи її основу, чи є необхідними компонентами у її виготовленні і т.п.

На субсчете 10.2 «Куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі «враховується наявність і «рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів, придбаних для випуску і комплектування своєї продукції. Вироби, придбані для комплектації, вартість яких немає входить у собівартість продукції, враховуються на рахунку 41 Товари » .

На субсчете 10.3 «Паливо «враховується наявність і рух нафтопродуктів (нафту, дизельне паливо, гас, бензин тощо.) і мастильних матеріалів, виділені на експлуатації транспортних коштів, технологічних потреб виробництва, вироблення енергії і опалення, твердого (вугілля, торф, дрова тощо.) і газоподібного топлива.

На субсчете 10.4 «Тара і тарні матеріали «враховується наявність і рух всіх видів тари (крім використовуваної як господарський інвентар), і навіть матеріалів і деталей, виділені на виготовлення тари і його ремонту (деталі для складання ящиків, бочковая клепка, залізо обручное та інших.). Предмети, призначені для устаткування вагонів та інших транспортних засобів з метою забезпечення схоронності відвантаженої продукції, враховуються на субсчете 10.8 «Інші матеріали » .

На субсчете 10.5 «Запасні частини «враховується наявність і рух придбаних чи виготовлених потреб основний діяльності запасних частин, виділені на виробництва ремонтів, заміни зношених частин машин, устаткування, транспортних засобів тощо., і навіть автомобільних шин про запас і обороті. Автомобільні шини (покришка, камера, ободная стрічка), що перебувають у колесах й у запасі при транспортному засобі, включаемые в його початкову вартість, враховуються у складі основних средств.

На субсчете 10.6 «Повернення із виробництва «враховується наявність і рух відходів виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо.); невиправного шлюбу; тих матеріальних цінностей, отримані від вибуття основних коштів, які можна використовувати як матеріали, паливо чи запчастини у цій організації (металобрухт, утильсировина); зношених шин і утильной гуми і т.п.

На субсчете 10.7 «Матеріали які у переробку набік «враховується рух матеріалів, переданих переробку набік, вартість що у наступному входить у видатки виробництво отриманих їх изделий.

На субсчете 10.8 «Інші матеріали «враховується наявність і рух допоміжних матеріалів, які входять до складу вироблюваної продукції, але беруть участь у процесі виробництва чи споживаються для господарських потреб, технологічних цілей, сприяння виробничому процессу.

На субсчете 10.9 «Випуск матеріалів власного виробництва «враховується випуск і рух матеріалів власного виробництва, необхідні потреб підрозділів предприятия.

На субсчете 10.10 «Змінний устаткування «враховується наявність і рух змінного устаткування (опоки, кокиля, чаші тощо.), яке бере участь у процесі виробництва менш 1 року й вартістю до 10 тисяч рублів включительно.

На субсчете 10.11 «Інструмент і пристосування «враховується наявність, і рух інструменту та пристосувань, безпосередньо що у процесі производства.

На субсчете 10.12 «Спецодяг «враховується наявність і рух спецодежды.

На субсчете 10.13 «Виробничий і хозинвентарь «враховується наявність і рух виробничого і хозинвентаря, які побічно беруть участь у процесі производства.

На субсчете 10.14 «Вимірювальні прилади «враховується наявність і рух вимірювальних приладів (вольтметр, амперметр тощо.) необхідних до створення умов виробництва продукции.

На субсчете 10.15 «Обчислювальна техніка «враховується наявність і рух обчислювальної техніки і пристосувань до ней.

На субсчете 10.16 «Канцелярське товари «враховується наявність і рух канцелярських товаров.

На субсчете 10.17 «Матеріали для капітального будівництва «враховується наявність і рух матеріалів необхідні капітального будівництва объектов.

На підприємстві ЗАТ «МРК» балансовий рахунок 10 «Матеріали» ведеться в розрізі покупних матеріалів і матеріалів власного виготовлення. Це зроблено найповнішого аналізу руху, і залишків ТМЦ, і навіть для розширення аналітики та упорядкуванням аналітичного учета.

Матеріальні цінності, усталені відповідальне збереження, враховуються на забалансовом рахунку 002 «Товарно-матеріальні цінності, усталені відповідальне збереження» із застосуванням субрахунків [2]:

002.1 «Материалы».

002.2 «Товары».

Сировина й матеріали замовника, прийняті організацією в переробку (давальницьку сировину), але з оплачувані, враховуються на забалансовом рахунку 003 «Матеріали, прийняті переработку».

У зв’язку з змінами до податкового законодавства виникла потреба запровадити початку 1993 року новий активний рахунок 19 «Податок на додану вартість по придбаним ценностям».

На ЗАТ «МРК» податку додану вартість, нарахований при придбанні матеріалів, враховується на субсчете 19.3 «Податок на додану вартість по придбаним МПЗ «разом з оприбуткуванням які поступили матеріалів. Податок не входить у фактичну собівартість матеріалів, якщо інше не передбачено законодавством про податки і сборах.

Зокрема випадках, як у первинних дисконтних документах (рахунках, рахунках-фактурах, накладних, приходно-кассовых ордерах, актах виконаних робіт та інших.), підтверджують вартість придбаних матеріальних ресурсів (робіт, послуг), не виділено суму податку, отож у розрахункових документах (дорученнях, требованиях-поручениях, реєстрів чеків і реєстрів отримання коштів із акредитива) літочислення її розрахунковим шляхом немає. Вартість здобуті за такі випадки матеріальних ресурсів, включаючи гаданий із них податок, враховується загалом рахунках обліку матеріально-виробничих запасов.

Списання податку з рахунки «Податок на додану вартість по придбаним цінностям «виробляється у момент оплати матеріалів (у разі попередньої оплати матеріалів одночасно з їхнім оприбуткуванням) в дебет рахунки 68.2 «Розрахунки з бюджетом » .

Податок, сплачений організацією за придбані матеріали, в подальшому використані виготовлення товарів, випуску продукції, виконання робіт і надання послуг, звільнених від оподаткування, входить у витрати, пов’язані з випуском цих товарів (продукції, робіт, послуг). При відпустці цих матеріалів на зазначені мети податок, раніше списані з цього приводу 68.2 «Розрахунки з бюджетом », ставляться на рахунки обліку затрат.

Податок за матеріалами, відпущеними потреби обслуговуючих виробництв і господарств (дитячі дошкільні установи, пральні, інші об'єкти), списується із рахунку 19.3 «Податок на додану вартість по придбаним МПЗ «з цього приводу 91 «Прибули і убытки».

Податок за матеріалами, відпущеними на невиробничі мети (благодійна допомога, видача подарунків, благоустрій населених пунктів тощо.), списується з цього приводу 91.2.2 «Позареалізаційні витрати» [2].

Податок за матеріалами, витраченим на виготовлення продукції, яка є основними видами діяльності ЗАТ «МРК», списується з цього приводу 91.2.1 «Операційні расходы».

Також підприємство випускає продукцію (протези для зубів), котра, за чинного законодавства заборонена налогообложению.

Поруч із наведеної вище класифікацією тих матеріальних цінностей важливе значення має тут їх деталізована угруповання з номенклатури використовуваних матеріалів, ступеня кооперування і спеціалізації та інших факторов.

Одне з найважливіших недоліків ведення бухгалтерського обліку на ЗАТ «МРК» є номенклатурних номерів. Не дозволяє вести облік у єдиній конструкторської, технологічної, планової і облікової документації не дає можливості застосовувати метод оперативнобухгалтерського обліку руху матеріалів на складах.

Для усунення цієї вади пропоную розробити єдиний номенклатурний довідник з організації ЗАТ «МРК» з урахуванням особливостей виробничого процесса.

У який складається довіднику окремі укрупнені групи однорідних матеріалів діляться на підгрупи, які у своє чергу — на види, сорти, марки, типорозміри. Кожному виду матеріалу присвоюється власний номенклатурний номер, однозначно його идентифицирующий.

Номенклатурний номер матеріалу повинен мати таку структуру:

Х ХХ ХХХ ХХХХ ХХХХХ, де Х — група материала;

ХХ — підгрупа материала;

ХХХ — вид матеріалу, марка;

ХХХХ — характеристика (розмір, сорт);

ХХХХХ — типоразмер.

3.3. Оцінка матеріально-виробничих запасів ЗАТ «МРК».

З переходом організацій на ринкові відносини важливого значення набуває процес вибору форм оцінки використовуваного имущества.

Особливе місце у складі майна організації з обсягу участі у виробничому процесі, соціальній та обліку з що використовуються формам оцінки займають товарно-матеріальні ценности.

Товарно-матеріальні цінності - це частина обігових коштів організації, у її реального за матеріальне майно. Товарноматеріальних цінностей виробляються купуються організацією на продаж чи використання їх у виробничому процесі (зазвичай, протягом один рік або протягом звичайного операційного циклу), або на інші господарські потреби [3].

Оцінка товарно-матеріальних цінностей, враховуючи розмаїтість їх видів й правничого характеру використання, найскладніша й важлива реальність активів балансу і за фінансовий результат діяльності организации.

Відповідно до Положенням по бухгалтерського обліку «Облік материалновиробничих запасів» (ПБУ 5/01) для підприємства ЗАТ «МРК» товарноматеріальних цінностей позначаються на обліку і звітності з їхньої фактичної себестоимости.

Фактичної собівартістю матеріально-виробничих запасів, придбаних за плату, визнається сума фактичні витрати організації на придбання, крім податку додану вартість будівництва і інших возмещаемых податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерации).

До фактичних витрат для закупівлі матеріально-виробничих запасів относятся:

— суми, сплачувані відповідно до договором постачальнику (продавцу);

— суми, сплачувані організаціям за інформаційні і консультаційні послуги, пов’язані після придбання матеріальновиробничих запасов;

— митні пошлины;

— винагороди, сплачувані посередницької організації, через яку придбано материально-производственные запасы;

— витрати з заготівлі і доставці матеріально-виробничих запасів до місця їх використання, включаючи витрати на страхуванню. Дані витрати включають, зокрема, витрати з заготівлі і доставці матеріальновиробничих запасов;

— витрати з змісту заготовительно-складского підрозділи організації, витрати послуг транспорту з доставки матеріальновиробничих запасів до місця їх використання, якщо де вони включені у ціну матеріально-виробничих запасів, встановлену договором;

— нараховані відсотки за кредитам;

— витрати з доведення матеріально-виробничих запасів до стану, де вони придатні до використання у запланованих цілях. Дані витрати включають витрати організації з доопрацюванні, сортування, фасування і поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов’язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням услуг;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані після придбання матеріальновиробничих запасов.

Фактична собівартість матеріально-виробничих запасів за її виготовленні організацією визначається з фактичні витрати, що з виробництвом даних запасів. Облік процес формування витрат за виробництво матеріально-виробничих запасів здійснюються організацією ЗАТ «МРК» гаразд, встановленому визначення собівартості відповідних видів продукции.

Фактична собівартість матеріально-виробничих запасів, отриманих організацією внаслідок вибуття основних засобів чи іншого майна, визначається виходячи з їхньої поточної ринкову вартість на дату прийняття до бухгалтерського учету.

Під поточної ринкової вартістю розуміється сума коштів, яка може бути отримана внаслідок продажу зазначених активов.

Фактичної собівартістю матеріально-виробничих запасів, отриманих за договорами, яка передбачає виконання зобов’язань (оплату) негрошовими засобами, визнається вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією. Вартість активів встановлюється виходячи з договірної ціни, або від ціни коли він організація набувала б аналогічні МПЗ.

У фактичну собівартість матеріально-виробничих запасів, включаються також фактичні витрати організації на доставку матеріальновиробничих запасів і в стан, придатне использования.

Фактична собівартість матеріально-виробничих запасів, в якому вони прийняті до бухгалтерського обліку, заборонена зміни, крім випадків, встановлених законодавством Російської Федерации.

Товари, придбані організацією на продаж, оцінюються по вартістю, їм приобретения.

Материально-производственные запаси, не належать ЗАТ «МРК», але перебувають у її користуванні чи розпорядженні відповідно до умовами договору, приймаються до врахування щодо оцінки, передбаченої в договоре.

При відпустці матеріально-виробничих запасів (крім товарів, врахованих по продажною вартості) у виробництво та іншому выбытии їх оцінка виробляється однією з наступних способов:

— за собівартістю кожної единицы;

— по середньої себестоимости;

— за собівартістю перших за часом придбання матеріальновиробничих запасів (спосіб ФИФО);

— за собівартістю останніх за часом придбання матеріальновиробничих запасів (спосіб ЛИФО).

Застосування однієї з зазначених способів за групою (виду) матеріальновиробничих запасів виробляється з припущення послідовності застосування облікової политики.

Списання змінного устаткування, інструмента, інвентарю вартість, яких понад 2-х тисяч карбованців, здійснюється з урахуванням їхньої терміну служби, з використанням балансового рахунки 97.

З кожної групі (виду) матеріально-виробничих запасів у протягом звітного року застосовується один спосіб оценки.

Оцінка матеріально-виробничих запасів наприкінці звітний період виробляється у залежність від прийнятого способу оцінки запасів за її выбытии, т. е. по середньої себестоимости.

У найгіршому разі звітного року материально-производственные запаси відбиваються у бухгалтерському балансі за вартістю, обумовленою з використовуваного способу оцінки запасів, т. е. по середньої себестоимости.

Материально-производственные запаси, належать організації, але перебувають у шляху, або передані покупцю під заставу, враховуються в бухгалтерський облік щодо оцінки, передбаченої у договорі, з наступним уточненням фактичної себестоимости.

У розділі вироблено письмо речей та оцінка матеріально виробничих запасів організації ЗАТ «МРК» їх роль, значення і завдання обліку. Через війну аналізу виявлено брак обліку матеріально виробничих запасів — відсутність номенклатурних номерів. Впровадження єдиного номенклатурного довідника на ЗАТ «МРК» позволит:

1) Полегшити ведення бухгалтерського і складського учета;

2) Усунути помилки за оприбуткуванням та списання ТМЦ;

3) Налагодити оперативний учет;

4) Підвищити контролю над сохранностью;

5) Підвищити якість проведення інвентаризації і виявлення всіх надлишок чи недостач;

6) Дасть можливість усім службам підприємства проводити комплексний аналіз ТМЦ.

4. ОРГАНИЗАЦИЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО УЧЕТА ЗАПАСІВ ЗАТ «МРК».

4.1. Облік надходження матеріальних ценностей.

Матеріали — вид запасів. До матеріалам ставляться сировину, основні допоміжні матеріали, куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, тара, запчастини, будівельні та інші матеріали [4].

Надходження матеріалів організацію ЗАТ «МРК» ввозяться наступному порядку: а, по договорами купівлі - продажу, договорами поставки, іншим аналогічним договорами відповідно до чинним законодавством; б) шляхом виготовлення матеріалів силами організації; в) отримання організацією безоплатно (включаючи договір дарения).

На матеріали, вступники за договорами купівлі - продажу, постачання російської та іншим аналогічним договорами, організація одержує вигоду від постачальника (вантажовідправника) розрахункові документи (платіжні вимоги, платіжні вимоги — доручення, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо.) і супровідні документи (специфікації, сертифікати, якісні посвідчення та інших.). Організація встановлює порядок приймання, реєстрації, перевірки, акцептования і проходження розрахункових документів на вступники матеріали з урахуванням умов поставок, транспортування (доставки до організації), організаційної структури організації та функціональних обов’язків підрозділів (відділів, складів) і посадових лиц.

До товарно-материальным цінностям ЗАТ «МРК» ставляться сировину й матеріали, замість необхідних у виробництві, і навіть товари, призначені для перепродажи.

Товарно-матеріальні цінності можуть вступати у организацию:

• від поставщиков;

• із власного производства;

• внаслідок списання основних средств.

У кожному з цих випадків для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей передбачені свої первинні документы.

Якщо організація отримує товарно-матеріальні цінності за місцем перебування постачальника, то, на ім'я співробітника, який їх отримувати, виписують доручення формою №М-2.

Доручення видається тільки особам, працюють у организации.

Якщо представники організації отримують товарно-матеріальні цінності в постачальників регулярно, то доручення виписують формою № М-2а.

Доручення формою № М-2 мають корінці, які підшиваються в хронологічному порядку. Доручення формою № М-2а корінців немає, тому їх реєструють у спеціальній журнале.

Зазвичай, практично доручення виписують на 15 днів. Якщо ж матеріальних цінностей купуються в однієї й того постачальника регулярно, то, на календарний місяць. Проте, Цивільний кодекс дозволяє виписувати доручення терміном до 3 лет.

Якщо термін дії доручення не зазначений, вона силу в протягом 1 року (ст. 186 ДК РФ).

У дорученні обов’язково має бути вказано дату її складання. Доручення, у якій ця дата не зазначена, є недействительной.

Бухгалтер виписує доручення у одному примірнику видає її працівникові, який отримувати товарно-матеріальні ценности.

Для доставки товарно-матеріальні цінності до складу, підприємство, ЗАТ «МРК» користується власними транспортними услугами.

Якщо і якість які поступили матеріалів збігаються з цими, зазначеними в товаросопроводительных документах постачальника, оформляють прибутковий ордер (форма № М-4), якщо ні - акт про приймання матеріалів (форма № М-7).

Для приходного ордера передбачено типовий бланк. Його форма затверджена постановою Держкомстату Росії від 30 жовтня 1997 р. № 71а.

Прибутковий ордер оформляють у одному примірнику щодня надходження матеріалів складу. Пізніше на кілька найменувань матеріалів можна оформлений один прибутковий ордер, если:

• матеріали надійшли від однієї постачальника за одним документа (наприклад, за однією накладной);

• однорідні матеріали надійшли від однієї постачальника з різних документам, однак упродовж одного дня.

Оформлений прибутковий ордер передають у бухгалтерію разом із товаросопроводительными документами постачальника. Бухгалтер повинен заповнити в ордері графу «Корреспондирующий рахунок». Ордер зберігається в бухгалтерії в протягом 5 лет.

Акт про приймання матеріалів становлять, якщо їх кількість чи якість не збігаються з даними, зазначеними в супровідних документах поставщика.

Для акта про приймання матеріалів передбачено типовий бланк. Його форма затверджена постановою Держкомстату Росії від 30 жовтня 1997 р. № 71а.

За загальним правилом акт оформляє спеціальна комісія, призначена наказом керівника. До складу комісії повинно входити щонайменше 3 человек.

Комісія має оформити акт щодня надходження матеріалів складу. Якщо може бути, у складанні акта має брати участь представник поставщика.

Акт складають у 2 экземплярах:

• примірника разом із супровідними документами на матеріали передають у бухгалтерию;

• другий — до підрозділу організації, працівники якого мають підготувати претензійний лист поставщику.

Акт підписують усіх членів комісії і матеріально відповідальний працівник, прийняв що надійшли цінності. Керівник організації повинен затвердити акт.

Оформлений акт передають у бухгалтерію разом із товаросопроводительными документами постачальника. Бухгалтер повинен заповнити на 3-й сторінці акта графу «Корреспондирующий счет».

Акт про приймання матеріалів повинен зберігатися в архіві організації 5 лет.

Із його ж виробництва матеріали можуть надходити на склад:

• після переработки;

• як залишків невитрачених матеріалів, соціальній та вигляді відходів і брака.

Якщо матеріали надходять складу з переробки або невитрачені матеріали, відходи, шлюб, комірник становить вимоганакладну (форма № М-11).

Оформлене требование-накладную передають у бухгалтерию.

Зазвичай, при списання основних засобів їх розбирають (демонтують). Через війну залишаються матеріальних цінностей, які можна залучити до дальнейшем.

Для оприбуткування матеріалів, що залишилися після списання будинків, становлять акт про оприбуткуванні тих матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні й демонтажі будинків та споруд (форма № М-35). Спеціального бланка, покликаного забезпечити оприбуткування матеріалів, отриманих при розбиранні інших основних засобів (наприклад, комп’ютера), законодавством не установлено.

І тут відомостей про оприбуткованих матеріалах відбиваються у акті на списання основних засобів (форма № ОС-4).

Для акта про оприбуткуванні тих матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні й демонтажі будинків та споруд, передбачено типовий бланк. Його форма затверджена постановою Держкомстату Росії від 30 жовтня 1997 р. № 71а.

Акт оформляє комісія, призначена наказом керівника. До складу комісії повинно входити щонайменше 3 человек.

Будинок то, можливо демонтировано:

• господарським способом (тобто силами самої организации);

• підрядним способом (тобто із залученням сторонніх организаций).

Якщо демонтаж будинку проводили підрядним способом, то склад комісії включають представника подрядчика.

Якщо кошти демонтовані господарським способом, акт складають у одному примірнику, якщо підрядним — в трех:

• примірника передають подрядчику;

• другий і третій екземпляри передають у бухгалтерію організації для оприбуткування матеріалів, що залишилися після розбірки здания.

Коефіцієнт придатності матеріалів вказують у відсотках. Це вираховується за формулою (4.1). |Ринкова вартість | |Початкова | |Коефіцієнт | | |матеріалів |:|вартість матеріалів|(100 =|придатності |(4.1| | | | | | |) |.

Акт підписують усіх членів комісії й запевняє керівник организации.

Бухгалтер повинен заповнити графу «Корреспондирующий рахунок», і навіть вказати коди виду операції і коди аналітичного обліку, якщо організація веде автоматизований облік і розробила при цьому власні кодировки.

Проте використання таких кодувань і заповнення відповідних граф перестав бути обязательным.

Матеріали, що залишилися після списання основних засобів, приходуют по ринкової стоимости.

Термін збереження акту на архіві організації - 5 лет.

Неотфактурованными поставками вважаються матеріальні запаси, що надійшли до організації, куди відсутні розрахункові документи (рахунок, платіжне вимога, платіжне вимога-доручення й інші документи, прийняті для розрахунків із поставщиком).

До неотфактурованным поставкам не ставляться що надійшли, але неоплачені матеріальні запаси, куди є розрахункові документи. Такі матеріальні запаси приймаються відкрито й приходуются організацією в общеустановленном установленому порядку з зарахуванням боргу їх оплаті на рахунки расчетов.

Неотфактурованные поставки приймаються складу з упорядкуванням акта про приймання матеріалів. Акт про приймання матеріалів складається щонайменше ніж у двох примірниках. Оприбуткування неотфактурованных поставок виготовляють підставі першого примірника зазначеного акта. Другий примірник акта іде поставщику.

Організація вживає заходів для встановлення постачальника (коли він невідомий) й отримання від цього розрахункових документов.

Якщо розрахункові документи на неотфактурованные поставки одержані тому ж місяці або у наступному місяці до складання в бухгалтерії відповідних регістрів по приходу матеріальних запасів, вони враховуються в общеустановленном у цій організації порядке.

Неотфактурованные поставки приходуются за рахунками обліку матеріальних запасів (залежно від призначення прийнятих матеріальних запасов).

У цьому матеріальні запаси приходуются і враховуються в аналітичному і синтетичному бухгалтерський облік за усталеними у створенні облікованим цінами. Інколи справа якщо організація використовують у ролі дисконтних цін фактичну собівартість матеріалів, то зазначені матеріальні запаси приходуются за ринковими ценам.

Після набуття розрахункових документів по неотфактурованным поставкам їх облікова ціна коригується з урахуванням які поступили розрахункових документів. Одночасно уточнюються розрахунки з поставщиком.

Якщо розрахункові документи з неотфактурованным поставкам надійшли у наступного року відрекомендувавши річний бухгалтерської звітності, то: а) облікова вартість матеріальних запасів не змінюється; б) величина податку додану вартість приймається до бухгалтерського обліку у порядку; в) уточнюються розрахунки з постачальником, у своїй суми сформованій різниці між облікової вартістю оприбуткованих матеріальних запасів та його фактичної собівартістю списуються в місяці, у якому надійшли розрахункові документы:

— зниження вартості матеріальних запасів відбивається по дебету рахунків розрахунків й кредиту рахунків фінансових результатів (як прибуток минулих років, виявлена у звітній году);

— зростання вартості матеріальних запасів відбивається за кредитами рахунків розрахунків й дебету рахунків фінансових результатів (як збитки минулих років, виявлені у звітній году).

Нестачі і псування, виявлені під час приймання що надійшли до організацію матеріалів, враховуються у порядку: а) сума нестач і псування не більше норм природного зменшення населення визначається шляхом множення кількості саме ті і (чи) зіпсованих матеріалів на договірну (продажну) ціну постачальника. Інші суми, у цьому числі транспортні витрати податку додану вартість, які стосуються ним, не враховуються. Сума нестач і псування списується кредиту рахунки розрахунків у кореспонденції з дебетом рахунки «Нестачі і причини цінностей ». Одночасно відсутні і (чи) зіпсовані матеріали списуються із рахунку «Нестачі і причини цінностей «і сягають на транспортно-заготівельні витрати чи рахунки відхилень вартості матеріальних запасов.

Якщо зіпсовані матеріали можна використовувати у створенні чи продані (з уцінкою), вони приходуются за цінами можливого продажу Іраку. Одночасно з цього суму зменшується сума збитків псування; б) недостачі і псування матеріалів понад норм природного зменшення населення враховуються по фактичної себестоимости.

У фактичну собівартість включаются:

— вартість саме ті і зіпсованих матеріалів, обумовлена шляхом множення їхньої кількості на договірну (продажну) ціну постачальника (без податку додану вартість). По підакцизним товарам в договірну (продажну) ціну включаються акцизи. Якщо зіпсовані матеріали може бути використані організації, або продані (з уцінкою), вони приходуются по цінами можливого продажу Іраку, із зменшенням з цього суму збитків причини материалов;

— сума транспортно-заготівельних витрат, підлягаючий оплаті покупцем, у паї, що належить до відсутньою і зіпсованим матеріалам. Ця частка визначається шляхом множення вартості саме ті і зіпсованих матеріалів на відсоткове співвідношення транспортних витрат, яке склалося на момент списання, до спільної вартості матеріалів (по продажним цінами постачальника) з цієї поставці (без податку додану стоимость);

— сума податку додану вартість, належить основний вартості саме ті і зіпсованих матеріалів і до транспортним видатках, пов’язані з їхньою приобретением.

Фактична собівартість нестач і псування понад норм природною убування враховується по дебету рахунки обліку розрахунків з претензіям і списується кредиту рахунки розрахунків (по лицьовому рахунку постачальника). При оприбуткуванні які надійшли від постачальників саме ті матеріалів, які підлягають оплаті покупцем, відповідно зменшується вартість матеріалів, транспортно-заготівельних витрат податку додану вартість, включені в фактичну собівартість недостачі і порчи.

Аналогічно враховуються претензії до постачальникам на суми зайвої оплати, вироблені у через відкликання невідповідністю цін, вказаних у розрахункових документах, цін, передбачених у договорі (завищення цін), арифметичних помилок, допущених в розрахункових документах постачальника, і з іншим подібним причинам.

Якщо на момент виявлення недостачі, псування, завищення цін, інших помилок в розрахункових документах постачальника розрахунки були зроблено, то оплату виконують з відрахуванням вартості саме ті і зіпсованих з вини постачальника матеріалів, інших завищень сум розрахункового документа, що покупець письмово повідомляє постачальнику. І тут неоплачені суми на рахунку обліку розрахунків з претензіям не отражаются.

За відсутності підстав щодо пред’явлення претензії і (чи) позову (наприклад, у разі стихійних лих), соціальній та випадках, коли позов покупця до постачальнику і (чи) транспортної організації судом не задоволений (в цілому або частково), такі суми нестач та втрат від псування списуються покупцем з цього приводу «Нестачі і причини цінностей » .

Що стосується доставки продукції, не відповідної за своїми якісними характеристикам стандартам, технічних умов, замовлень, договорами, такі матеріали приходуются по зниженим цінами, узгоджених із поставщиком.

4.2. Облік використання тих матеріальних цінностей в виробничому процесі ЗАТ «МРК».

Зазвичай, все товарно-матеріальні цінності надходять складу. Облік цінностей складі веде працівник, якого призначає керівник (наприклад, комірник). З цією працівником має бути укладений договору про повною матеріальною ответственности.

Облік матеріалів складі ведуть у спеціальних картках (форма № М- 17).

Для картки обліку матеріалів передбачено типовий бланк. Його форма затверджена постановою Держкомстату Росії від 30 жовтня 1997 р. № 71 а.

Бухгалтер заповнює картку у одному примірнику виходячи з приходного ордера (форма № М-4) чи акта про приймання матеріалів (форма № М-7) [6].

Картку оформляють за кожен номенклатурний номер чи вид матеріалів (наприклад, окремі картки виписують на цегла, цемент, дошки тощо. буд.). Потім картку передають кладовщику.

Комірник повинен фіксувати в картці кожну операцію з приходу чи витраті матеріалу і посвідчувати її своєї подписью.

Комірник здає картку в бухгалтерію по тому, як вона заповнена вщерть (але з менше рази на місяць). До картці докладають всі документи по приходу і витраті материалов.

Конкретні лад і терміни здачі картки в бухгалтерію призначають у графіці документооборота.

Якщо за заповненні картки комірник припустився помилки, можна зробити необхідні виправлення. Проте чи забувайте, що це виправлення мають бути посвідчені підписами, як найбільш комірника, і працівника, якому відпустили материалы.

З складу товарно-матеріальні цінності може бути переданы:

• в производство;

• в інший склад.

При переміщенні матеріалів оформляють требование-накладную (форма № М- 11).

Требование-накладную оформляють, тоді як організації встановлено обмеження (ліміту) на відпустку матеріалів зі складу. Для вимогинакладної передбачено типовий бланк. Його форма затверджена постановою Держкомстату Росії від 30 жовтня 1997 р. № 71 а.

Вимога становить комірник, відпускає матеріали, у два экземплярах:

• перший примірник залишається на складе;

• другий примірник передається працівникові, котра отримує матеріали. На матеріали різних найменувань можна виписати загальне требование-накладную.

Обидва примірника вимоги здають в бухгалтерію. Бухгалтер повинен заповнити графу «Корреспондирующий счет».

Требования-накладные мусить зберігатися в архіві організації 5 лет.

Найважливішим недоліком бухгалтерського обліку на ЗАТ «МРК» є облік ТМЦ складі, у зв’язку з використанням застарілих форм документів (наприклад: замість картки форми №М-17 використовується картка старого зразка). До того ж не застосовуються прибуткові ордера (форма №М-4) і акти про приймання матеріалів. Це спричиняє частим недостачам і збитків, так утруднений контролю над збереженням ТМЦ.

Матеріали чи товари можуть бути продані чи передані безоплатно стороннім організаціям чи фізичним лицам.

Під час продажу (безоплатну передачу) матеріалів оформляють накладну на відпустку матеріалів набік (форма № М-15).

Для накладної на відпустку матеріалів набік передбачено типовий бланк. Його форма затверджена постановою Держкомстату Росії від 30 жовтня 1997 р. № 71 а.

Накладну виписують у два экземплярах:

• перший примірник передають складу для відпустки материалов;

• другий примірник передають одержувачу материалов.

Комірник відпускає матеріали зі складу виходячи з накладної і доручення, виписаної з ім'ям получателя.

До матеріалам, які містять дорогоцінні метали чи камінці, повинен бути прикладений спеціальний паспорт.

Оформлену накладну комірник, відпустив матеріали, повинен передати в бухгалтерію. Бухгалтер заповнює графу «Корреспондирующий рахунок» б і відбиває вибуття материалов.

Накладна повинна зберігатися в архіві організації 5 лет.

Під час продажу організацією матеріалів фізичним та юридичним особам ціна продажу визначається за згодою сторін (продавця та покупця). Матеріали, зазвичай, повинні продаватися за цінами з урахуванням їхньої фізичного стану. Літочислення і сплата податків до ціни які й (переданих) матеріалів здійснюється організацією гаразд, передбаченому чинним законодательством.

Продаж матеріалів оформляється відповідним підрозділом організації, що забезпечує постачальницько-збутові функції, або посадовим обличчям, виконуючим аналогічні функції, шляхом виписки накладної на відпустку матеріалів набік, виходячи з договорів чи інших документів і майже дозволу керівника організації, або осіб, їм у то уполномоченных.

При перевезенні вантажів автотранспортом оформляється товарно-транспортная накладная.

Порядок вивезенню та винесення із території організації матеріальних запасів, оформлення перепусток на вивезення винесення, організація контролю над вивезенням (винесенням) матеріальних запасів встановлюються организацией.

При відвантаженні (відпустці) матеріалів на продаж визначаються суми, які підлягають сплаті покупцем, оформляється і пред’являється йому до оплати розрахунковий документ.

Продавець (постачальник) враховує по дебету рахунки обліку розрахунків у кореспонденції із кредитом ніяк рахунки обліку продажів такі суми, підлягають оплаті покупцем: а) вартість відвантажених (відпущених) матеріалів за договірними цінами; б) податку додану вартість розмірах, встановлених законодавством. Одночасно відбиваються по дебету рахунки обліку розрахунків інші суми, які підлягають сплаті покупцем і включені в розрахункові документы.

Порядок урахування витрат з транспортування матеріалів аналогічний порядку обліку з транспортування готової продукции.

Що стосується освіти заборгованості за покупцями списуються в дебет рахунки обліку продажів: а) фактична собівартість матеріалів (при застосуванні дисконтних цін сума вартості матеріалів за обліковими цінами та частка відхилень чи транспортно-заготовительных витрат, які стосуються цим материалам);

6) витрати на продажам, які стосуються проданим матеріалам; в) податку додану вартість — в сумах, визначених у відповідність до чинним законодавством; р) дебетове чи кредитове сальдо за рахунком обліку продажів списується на фінансові результати организации.

Оплачена покупцем сума відбивається по дебету відповідних рахунків обліку коштів у кореспонденції із кредитом ніяк рахунків обліку расчетов.

Аналітичний облік розрахунків із покупцями за відвантажені (відпущені) їм матеріали слід вести в кожному учиненому на покупцю і замовнику счету.

Списання матеріалів з рахунку обліку запасів може здійснюватися у наступних випадках: а) які прийшли у непридатність після закінчення термінів зберігання; б) морально застарілі; в) при виявленні нестач, розкрадань чи псування, зокрема внаслідок аварій, пожеж, стихійних бедствий.

Підготовка необхідної інформації до ухвалення керівництвом організації рішення про списання матеріалів здійснюється Комісією з участю матеріально відповідальних осіб [7].

Комісією здійснюються такі функції: а) безпосередній огляд матеріалів; б) встановлення причин непридатності для використання матеріалів (порушення умов термінів зберігання, внаслідок пожежі, стихійних лиха й т.д.); у виявляння осіб, з вини яких матеріали виявилися непридатні до використанню чи обмежені використання за прямим призначенням; р) можливості використання матеріалів з метою чи продажу; буд) складання акта на списання матеріалів (акт складається по кожному підрозділу організації з матеріально відповідальних осіб); е) уявлення акта затвердження керівнику організації, або уповноваженому їм особі; ж) проведення разом з економічними службами (фахівцями) організації оцінки ринкову вартість матеріалів при зниженні їх фізичних властивостей (інших випадків оцінки, наприклад, моральний знос матеріалів, зміну ринкової ціни) й визначення вартості відходів (утилю, брухту тощо.); із) здійснення контролю над утилізацією непридатних до подальшого використанню материалов.

У акті на списання матеріалів указывается:

— найменування списаних матеріалів та його відмітні признаки:

— количество;

— фактична себестоимость;

— установлений термін хранения;

— дата (місяць, рік) надходження материалов;

— причина списания;

— інформацію про стягнення матеріальних збитків з винних лиц.

Акт стверджується керівником організації, або обличчям, їм уполномоченным.

При списання матеріалів їх фактична собівартість (сума вартості матеріалів за обліковими цінами та частка відхилень чи ТЗР, що з їх придбанням) стосується дебет рахунки «Нестачі і причини цінностей » .

Залежно від конкретних причин втрат фактична собівартість матеріалів підлягає списанню кредиту рахунки «Нестачі і причини цінностей «в дебет рахунків урахування витрат виробництва чи витрати звернення (витрати), розрахунків з відшкодуванню шкоди, фінансових результатов.

Списані матеріали, використання є можливе господарських цілях (матеріали із зниженими якісними характеристиками), чи підлягають здачі як відходів (брухт, ганчір'я тощо.) приходуются складу (комору) організації виходячи з акта на списання і накладної на внутрішнє переміщення матеріальних ценностей.

Накладна на внутрішнє переміщення тих матеріальних цінностей, як правило, виписується в 3-х примірниках, з яких одна примірник залишається в підрозділі, списывающем матеріали, другий примірник передається підрозділу, що бере цінності, третій примірник передається в бухгалтерську службу організації. Накладні на внутрішнє переміщення тих матеріальних цінностей підписуються керівниками передавального і приймаючої підрозділи организации.

Залишаються від списання тих матеріальних цінностей відходи оцінюються по яка виникла дату списання вартості, виходячи з ціни можливого використання, і зараховуються за вказаною вартістю на фінансові результати в комерційної організації, або збільшення доходів у некомерційної организации.

Списання матеріалів, переданих за договором дарування чи безоплатно, складає підставі первинних документів на відпустку матеріалів (товарно-транспортних накладних, заяв на відпустку матеріалів набік, наказів на відпустки і др.).

Матеріали списуються передавальної стороною по фактичної собівартості (облікової ціні, збільшеною частку відхилень до вартість цих матеріалів чи ТЗР, що припадають ними). Вартість матеріалів, переданих безоплатно, і навіть виникаючі витрати на відпустці цих матеріалів ставляться на фінансові результати в комерційної організації, або збільшення витрат у некомерційної организации.

4.3. Інвентаризація матеріально-виробничих запасів організації ЗАТ «МРК».

З облікової політики ЗАТ «МРК» обов’язкова інвентаризація проводиться упродовж як мінімум разу ніяк, а раптові перевірки проводяться ежемесячно.

Задля більшої достовірності даних бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності організації мають проводити інвентаризацію запасів, у якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оценка.

Порядок (кількість інвентаризацій у звітній року, дати їх проведення, перелік запасів, перевірених за будь-якої їх, тощо.) проведення інвентаризації визначається керівником організації, за винятком випадків, коли проведення інвентаризації обов’язково [8].

Проведення інвентаризації обязательно:

— під час передачі майна у найм, викуп, продажу, і навіть при перетворення державного чи муніципального унітарного предприятия;

— перед упорядкуванням річний бухгалтерської звітності (крім майна, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року). У організаціях, розміщених у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, інвентаризація товарів хороших і матеріалів проводиться у період їхнього найменших остатков;

— на зміну матеріально відповідальних лиц;

— при виявленні фактів розкрадання, зловживання чи псування имущества;

— у разі стихійного лиха, пожежі чи інших надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними условиями;

— при реорганізації чи ліквідації организации;

— за іншими випадках, передбачених законодавством Російської Федерации.

З метою організації поточного контролю над збереженням запасів, оперативного виявлення можливих розбіжностей між даними бухгалтерського обліку, і їх фактичним наявністю щодо окремих найменувань і (чи) групам у місцях збереження і експлуатацію у організаціях проводяться проверки.

Порядок проведення перевірок, зокрема визначення конкретних найменувань, видів, груп запасів, які слід перевірити, терміни проведення перевірки тощо., встановлюється керівником організації, і навіть керівниками підрозділів організації з дорученням керівника организации.

При роботи з проведення інвентаризації перевірок запасів необхідно враховувати структуру складського господарства, де склади (комори) підрозділів організації може бути самостійними дисконтними одиницями чи входити до складу інших дисконтних одиниць. У окремих підрозділах організації склади (комори) можуть отсутствовать.

Віднесення складів до самостійним ученим одиницям визначається керівником організації з уявленню головного бухгалтера (бухгалтера за відсутності у штаті посаді головного бухгалтера).

У підрозділах організації, склади (комори) яких немає є самостійними дисконтними одиницями, інвентаризація запасів на таких складах (комор) виробляється разом з інвентаризацією незавершеного виробництва (незавершеного будівництва) у цьому подразделении.

Для проведення комплексу робіт з виявлення фактичного наявності запасів, зіставленню фактичного наявності запасів з цими бухгалтерського обліку, документального оформлення фактів невідповідності кількості, якості, асортименту вступників запасів відповідним показниками (характеристикам), передбачених в договорах (поставки, купівліпродаж і інших аналогічних документах), визначенню причин списання запасів й можливості використання відходів та інших аналогічних робіт у створенні створюється постійно діюча інвентаризаційна комиссия.

З огляду на великий обсяг зазначених робіт, їх спеціальний характер, в організації можна створювати робочі інвентаризаційні комиссии.

Персональний склад постійно діючої та створення робочих інвентаризаційних комісій стверджує керівник організації, що видається розпорядливий документ (наказ, розпорядження і т.п.).

До складу зазначених комісій включаються представників адміністрації організації, працівники бухгалтерської служби, інші видатні спеціалісти (юристи, інженери, економісти, техніки і т.д.).

До складу інвентаризаційної комісії можна включати представників служби внутрішнього аудиту організації, незалежних аудиторських организаций.

Конкретні напрями діяльності постійно діючої і тимчасових робочих інвентаризаційних комиссий.

Бухгалтерська служба організації обязана:

— здійснювати контролю над своєчасністю і повнотою проведення инвентаризаций;

— вимагати здачі матеріалів інвентаризацій в бухгалтерську службу;

— ознайомитися з своєчасним завершенням інвентаризації і документальним оформленням їх результатов;

— відбивати на рахунках бухгалтерського обліку виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичним наявністю майна, і даними бухгалтерського учета.

За результатами інвентаризацій і перевірок приймаються відповідні рішення з усунення недоліків у зберіганні і свідомому урахуванні запасів і відшкодуванню матеріального ущерба.

Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичним наявністю майна, і даними бухгалтерського обліку позначаються на наступному порядку: а) надлишки запасів приходуются за цінами і водночас їх вартість относится:

— у комерційних банках організаціях — на фінансові результаты;

— в некомерційних організаціях — збільшення доходів; б) суми нестач і псування запасів списуються з рахунку обліку з їхньої фактичної собівартості, що включає у собі договірну (дисконтну) ціну запасу і частку транспортно-заготівельних витрат, що стосується цьому запасу. Порядок розрахунку зазначеної частки встановлюється організацією самостійно. У бухгалтерський облік дана операція відбивається по дебету рахунки «Нестачі і причини цінностей «і кредиту рахунків обліку запасів — у частині договірної (облікової) ціни запасу і дебету рахунки «Нестачі і причини цінностей «і кредиту рахунки «Відхилення в вартості матеріалів «під час використання в облікову політику організації рахунків заготовления і придбання матеріалів чи відповідного субрахунка до рахунках обліку запасів у частини частки транспортно-заготівельних расходов.

При псування запасів, які можна використані організації, або продані (з уцінкою), останні одночасно приходуются за цінами з урахуванням їхньої фізичного стану із зменшенням з цього суму збитків від порчи.

Недостача запасів та його псування списується із рахунку «Нестачі і причини цінностей «не більше норм природного зменшення населення на рахунки обліку витрат за виробництво чи (і) на Витрати продаж; понад норм — з допомогою винних осіб. Якщо винні особи не встановлено чи суд відмовив у стягнення збитків з нього, то втрати від недостачі запасів та його псування списуються на фінансові результати в комерційної організації, на збільшення витрат у некомерційної організації. Норми убування можуть застосовуватися лише у випадках виявлення фактичних недостач.

Недостача запасів у межах встановлених доз природного зменшення населення визначається після заліку нестач запасів надлишками по пересортице. У цьому разі, якщо після заліку по пересортице, зроблений у встановленому порядку, все-таки виявилася недостача запасів, то норми природного зменшення населення застосовувати тільки найменуванням запасів, яким встановлено недостача. За відсутності норм спад сприймається як недостача понад норм.

У матеріалах, представлених керівництву організації для оформлення списання нестач запасів і псування понад норм природного зменшення населення, повинні утримуватися документи, що підтверджують звернення до відповідні органи (органи МВС Росії, судові органи влади й т.п.) за фактами нестач, і рішення цих органів, і навіть висновок факт псування запасів, одержані від відповідних служб організації (відділу технічного контролю, інший аналогічної служби) чи спеціалізованих организаций.

Взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортицы може здійснюватися у вирішенні керівництва організації лише за і хоча б проверяемый період, в однієї й того проверяемого особи, щодо запасів однієї й тієї ж найменування й у тотожних количествах.

Про допущеної пересортице матеріально відповідальні особи представляють докладні пояснення інвентаризаційної комиссии.

У разі коли за заліку нестач надлишками по пересортице вартість саме ті запасів перевищує номінальну вартість запасів, опинилися у надлишку, то зазначена різниця належить з винних лиц.

Якщо конкретні винуватці недостачі не встановлено, то різниці розглядаються як недостача понад норм убування і списуються на фінансові результати в комерційної організації, або збільшення витрат у некомерційної организации.

Пропозиції щодо регулюванні виявлених при інвентаризації розбіжностей фактичного наявності запасів і передачею даних бухгалтерського обліку видаються в руки керівнику організації. Остаточне рішення про про заліку приймає керівник организации.

Результати інвентаризації необхідно відбивати в обліку і звітності того місяці, у якому скінчилася інвентаризація, а, по річний інвентаризації - в річний бухгалтерської отчетности.

Матеріальні запаси, втрачені (знищені) внаслідок стихійних лих, пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій, списуються з кредиту рахунків обліку запасів у дебет рахунки «Нестачі і причини цінностей «по фактичної собівартості цих запасів з наступним відбитком на рахунку обліку фінансових результатів як надзвичайні расходы.

Страхові відшкодування, які у як компенсація збитків стихійних лих, пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій, враховуються у складі надзвичайних доходів організації [9].

Організація бухгалтерського обліку для підприємства ЗАТ «МРК» полягає в наступних типових проводках (табл.4.1) з допомогою уніфікованих форм документов.

Таблиця 4.1.

Типові проводки обліку ТМЦ для підприємства ЗАТ «МРК» |Зміст операцій |Дебет |Кредит | |Оприбутковано матеріали, які надійшли від поставщиков|10 — |60.1 | | |субрахунка | | |Враховано ПДВ з затратам, прямо пов’язаної с|19.3 |60.1 | |придбанням матеріалів. | | | |Оприбутковано матеріали, придбані подотчетными|10 — |71.1 | |особами. |субрахунка | | |Оприбутковано матеріали, отримані безоплатно. |10 — |98.2 | | |субрахунка | | |Відбито вартість зіпсованих чи саме ті |94 |60.1 | |матеріалів межах норм, передбачених у | | | |договорі з постачальником | | | |Відбито вартість зіпсованих чи саме ті |76.2 |60.1 | |матеріалів понад норм, передбачених у договорі | | | |з постачальником. | | | |Внутрішнє переміщення між цехами |10 — |10 — | | |субрахунка |субрахунка | |Оприбутковано матеріали, повернуті складу з |10 — |20 | |основного виробництва |субрахунка | | |Оприбутковано матеріали, що залишилися після списання |10 — |91.1 | |основних засобів (за ринковою вартістю). |субрахунка | | |Списання матеріалів виробництва. |20 |10 — | | | |субрахунка | |Випуск матеріалів власного виробництва для |10.9 |20 | |потреб інших цехів. | | | |Оприбутковано матеріали власного виробництва |10 — |10.9 | |з інших цехів |субрахунка | | |Списання матеріалів на капітальне будівництво |08.3 |10.17 | |об'єктів. | | | |Списано продані (безоплатно передані) |91.2 |10 — | |матеріали. | |субрахунка | |Відбито недостача матеріалів. |94 |10 — | | | |субрахунка | |Чи відбиті надлишки матеріалів, виявлені в |10 — |91.1 | |результаті інвентаризації. |субрахунка | | |Матеріали, витрачені і під час робіт, |97 |10 — | |видатки які як витрати майбутніх| |субрахунка | |періодів. | | | |Витрати майбутніх періодів, які стосуються поточному |20 |97 | |періоду, враховані у витратах основного виробництва.| | |.

5. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСОВ.

ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ «МРК».

5.1. Завдання аналізу, джерела информации.

Необхідною умовою виконання планів з виробництву продукції, зниження її собівартості, зростання прибутку, рентабельності є цілковите дерегулювання та своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і качества.

Зростання потреби в матеріальних ресурсах то, можливо задоволений екстенсивним шляхом (придбанням чи виготовленням більшого кількості матеріалів і) чи інтенсивним (більш ощадливим використанням наявних запасів у процесі виробництва) [10].

Перший шлях веде до зростання питомих матеріальних витрат за одиницю продукції, хоча собівартість її можуть заодно й знизитися з допомогою збільшення обсягів виробництва та зменшення частки постійних витрат. Другий шлях забезпечує скорочення питомих матеріальних витрат та подальше зниження собівартості одиниці виробленої продукції. Ощадливе використання сировини, матеріалів і рівнозначно збільшення їх производства.

Завдання аналізу забезпеченості і його використання матеріальних ресурсів: а) оцінка реальності планів матеріально-технічного постачання, ступеня їх виконання і сфери впливу на обсяги виробництва продукції, її собівартість та інші показники; б) оцінка рівня ефективність використання матеріальних ресурсів; у виявляння внутрішньовиробничих резервів економії матеріальних ресурсів немає і розробка конкретних заходів із їх использованию.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів: план матеріально-технічного постачання, заявки, договори про поставки сировини й матеріалів, форми статистичної звітності № 1-СН, 3-СН, 4-СН, 11-СН, 12- СП про наявність та використання матеріальних ресурсів немає і ф.№ 5-з про витрати на виробництво, оперативні дані відділу матеріально-технічного постачання, відомості аналітичного бухгалтерського обліку про вступ, витратах і залишках матеріальних ресурсів немає і др.

5.2. Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання і забезпеченості матеріальних ресурсів для ЗАТ «МРК».

При аналізі забезпеченості підприємства матеріальних ресурсів для в першу чергу перевіряють якість плану матеріально-технічного постачання. Перевірку реальності плану починають із вивчення і нормативів, які покладено основою розрахунку потреби в матеріальних ресурсах. Потім перевіряється відповідність плану постачання потребам виробництва продукції і на освіти необхідних запасів з прогресивних норм витрати материалов.

Важливим умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби у матеріальних ресурсах джерелами покриття. Вони може бути зовнішніми і внутрішніми. До зовнішніх, джерелам ставляться матеріальні ресурси, які від постачальників відповідно до укладених договорів. Внутрішні джерела — це скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів результаті запровадження досягнень науково-технічного прогресса.

Реальна потреба у завезення матеріальних ресурсів із боку — це різницю між загальної потреби у певному різновиді матеріалу і сумою своїх внутрішніх джерел її покрытия.

Проведено оцінка забезпеченості потреби у завезення матеріальних ресурсів договорами з їхньої постачання та фактичне виконання (табл.5.1).

З даних видно, що план потреби у матеріалах не повністю забезпечений договорами про поставки і внутрішніми джерелами покрытия.

Фактично план поставки матеріалу недовиконано на 0,33%:

Це означає, що тільки 99,67% задовольняється потреба у матеріалах. Найбільше не забезпечення потреби було з ферросплавам — 86,19%.

Таблиця 5.1.

Забезпечення потреби матеріальних ресурсів договорами і фактичне виконання | |Т |Внутренни|Внешние| | | | | |е | | | | |Чавун |76 445 |6 000 |70 531 |1.100 | | |Феросплави |1 457 | |1256 |0.021 |-9580 | |Металобрухт |9 286 |2 786 |6342 |0.134 |-1179 | |Додаткові материалы|444 | |431 |0.005 |-2600 | |Усього: |87 632 |8 786 |78 560 |1.260 | |.

У зв’язку з низькою якістю сировини й матеріалів утворюються надпланові відходи. Щоб підрахувати, наскільки рахунок цього чинника зменшився вихід продукції, необхідно кількість надпланових відходів i-го сировини чи матеріалу розділити на норму витрати його за одиницю продукции.

План Факт.

Заготовлено чавуну, т 76 445 76 531.

Відходи не більше норми, т 4472 4248.

Фактичні відходи, т 4643.

Надпланові відходи, т 395.

Норма витрати на 1 т продукції, т 1,1.

за рахунок надпланових відходів кількість вироблену продукцію зменшилося на 359 т (395/1,1), в вартісному вираженні - на 1 310 тис. крб. (359 * 3 650 руб.).

Отже, через недопоставки сировини й низького його якості випуск продукції протягом року знизився на 9 939 т, у результаті план з випуску цього виду продукції недовиконано на 14,3%.

При порушенні асортименту поставлених матеріалів підприємство може зробити доопрацювання надходження матеріалу чи знайти йому заміну. При доопрацюванні матеріалу утворюється перевитрата його за одиницю продукції, що призводить до збільшення суми змінних витрат. Щоб співаку визначити втрати, необхідно перевитрата матеріалів на одиницю продукції результаті його доопрацювання (підгонки) помножити на фактичний випускати продукцію від цього матеріалу і вкриваю його цену:

(3 = (НР1 — НР0) * Кф * Ц =(1,2 т — 1,1 т) * 2000 т *3 038 крб =607 600 руб.

З іншого боку, буде додатковий витрата коштів у оплату праці працівникам за доопрацювання материала:

Дзп = ЗПед * КМ = 205 крб.* 200 т =4050 руб.

Щоб комплексно оцінити ефективність цієї операції, потрібно встановити, як змінилася собівартість одиниці виробленої продукції, а й прибуток підприємства. Попри додаткові витрати, пов’язані з доопрацюванням матеріалу, собівартість вироби могла знизитися за рахунок збільшення обсягів випуску своєї продукції 2000 т і зменшення постійних витрат за одиницю продукції (5.3).

(C=Сф — Cв=Зф/Кф — (Зф — Дпз — Дз)/(Кф -(До) (5.3) де Сд, Сф — відповідно собівартість вироби доі після проведення цього мероприятия;

Дпз — додаткові перемінні витрати, необхідних забезпечення додаткового випуску продукции;

Дз — додаткові витрати, пов’язані з доопрацюванням сировини й материалов;

Кф — фактичне кількість виробленої продукции.

Фактичний обсяг випуску продукції на рік, т. 69 495.

Додатковий обсяг випуску продукції на рік, т. 2 000.

Фактична собівартість одиниці виробленої продукції, крб. 3 450.

Змінні видатки одиницю продукції, крб. 3 080.

Змінні видатки додатковий випуск на рік, тис. крб. 6 160.

Додаткові видатки доопрацювання матеріалів рік, крб. 611 650.

Ціна за одиницю продукції, крб. 3 650.

Прибуток від одиницю продукції, крб. 200.

(З = 239 757 750 / 69 495 — (239 757 750 — 6 160 000 — 611 650)/.

/(69 495 -2 000) = 3 450 -3 452 = -2 руб.

З одного боку підприємствам невигідно виробляти доопрацювання вихідного сировини, оскільки це значно збільшує трудомісткість і матеріаломісткість продукції. Але з іншого боку рахунок збільшення обсягу виробництва на 2000 од. собівартість вироби зменшилася на 2 крб. і прибуток підприємства рахунок цього збільшилася на 139 тис. руб.

З іншого боку, сума прибутку зросла й у зі збільшенням обсягу продажів на 40 тис. руб.

Коли відбувається заміна одного матеріалу іншим більш дорогим, то також зросте сума цих витрат. Для визначення її треба кількість заміненого матеріалу помножити на різницю у ціні взаємозамінних материалов.

Якби підприємство це зробило, то план за виробництвом продукції було б не виконано. Через війну собівартість одиниці виробленої продукції возросла.

Що стосується підвищення постачальником ціни сировину й матеріали підприємство має оцінити, що з нього вигідніше у цій ситуації: а) збільшити перемінні витрати у зв’язку з застосуванням дорожчих матеріалів, але з допомогою нарощування обсягів отримати додатковий прибуток; б) зменшити обсяги виробництва цього виду продукції, тоді як результаті використання дорогого сировини продукція виявиться збитковою, чи шукати нові дешевші ринки сировини, чи змінювати структуру производства.

Великі втрати мають місце через неритмічної поставки сировини й матеріалів, у зв’язку з, із чим підприємства простоюють і недоотримують багато продукції, відповідно і чистого прибутку. Для визначення цих втрат необхідно кількість людино-годин простою через брак матеріалів помножити на планову среднечасовую вироблення продукції (5.4).

(ТП = Кч.п. * ЧВпл (5.4).

Збільшується з сумою витрат, оскільки простої з вини підприємства робочим оплачивают.

Узагальнюючи результати аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання, слід пам’ятати, що втрати при недопоставці сировини й через відсутності сировини певною мірою дублюють одне одного. Якби підприємство випускало одна частка продукції, то ці величини приблизно збігалися б. Але що випускає три «види продукції, то, при відсутності жодного виду сировини й наявності іншого, він може використовувати виробничі потужності для іншого виду продукции.

5.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів ЗАТ «МРК».

Узагальнюючими показниками використання виробничих запасів у виробництві є матеріаломісткість продукції (МП) і материалоотдача (МО).

Матеріаломісткість визначається за такою формулою (5.5).

МП = РМ / П, (5.5) де РМ — витрата матеріалів за аналізований период;

П — обсяг продукції за аналізований период.

Це характеризує витрата матеріалів на 1 карбованець виготовленої продукції. Якщо показник МП звітного року, виявився вище аналогічного за рік, то таке становище не вважається нормальным.

Материалоотдача визначається за такою формулою (5.6).

МО = П / РМ, (5.6).

Це характеризує обсяг випущеної своєї продукції 1 карбованець витрачених материалов.

Порівнюючи цей показник під аналогічною інших підприємств, можна судити про ефективне використання виробничих запасов.

Економічний аналіз поглиблює пошуки резервів підвищення ефективності виробництва, у напрямі тих можливостей, що зумовлюють зниження материалоемкости.

Визначення ефективність використання виробничих запасів буде обмежено й підпорядковане аналізу інших показників підприємств. Питання виміру ефективність використання виробничих запасів розосереджуються, зазвичай, за розділами аналізу забезпеченості предметами праці та їх використання обсяг собівартості продукції. Відсутня єдиний комплексний підхід до аналізу матеріаломісткості продукції, яка дозволяє використовувати аналітичні можливості пошуки напрямів зниження матеріальних витрат і завдяки підвищення ефективності виробництва. Підпорядкованість аналізу використання виробничих запасів завданням оцінки узагальнюючих показників підприємств, методично слабка розробка засобів і прийомів виявлення резервів зниження матеріаломісткості, обмежена інформаційна база неможливо вирішити на практиці ряд проблем підвищення ефективність використання предметів труда.

Завданнями аналізу матеріаломісткості випущеної продукції підприємства є: визначення зміни рівня матеріаломісткості випущеної продукції динаміці і, порівняно з планом;

Виявлення причин змін визначення динаміки досягнутих результатів (економії чи перевитрати) за видами витрачених матеріалів, масштабам дії окремих чинників, що зумовили зміна цього рівня (вдосконалення техніки і технології виробництва, структури споживаного сировини, матеріалів і паливно-енергетичних ресурсів); контролю над виконанням завдань зі середньому зниження норм витрати найважливіших видів виробничих запасів і економії матеріальних витрат; зміна ефективність використання у виробництві продукції нових видів матеріалів; виявлення невикористаних внутрішньогосподарських резервів зниження матеріальних витрат та їх формування собівартості продукції, обсягу виробництва, прибутків і рентабельності, продуктивність праці і фондоотдачу.

Визначимо рівень і той динаміку матеріаломісткості продукції (табл. 5.4).

Таблиця 5.4.

Рівень і що зміни материалоемкости.

|Показатели |1 кв. 2001 |2 кв. 2001 |Відхилення | | |р. |р. | | | | | |Абс. |% | |А |1 |2 |3 |4 | |Матеріальні витрати, |53 514 |52 240 |- 1274 |- 2,4 | |тис. крб. | | | | | |Товарна продукція, тис. |63 341 |61 115 |- 2226 |- 3,5 | |крб. | | | | | |Матеріаломісткість, коп. |84,5 |85,5 |+ 1,0 |+ 1,2 | |Материалоотдача, коп. |118,4 |117,0 |- 1,4 |- 1,2 | |Зниження (-) чи | | | | | |збільшення (+) | | | | | |матеріаломісткості з допомогою:| | | | | | | | |- 2,0 |- 2,4 | |а) зміни витрати | | | | | |матеріалів (с. 1 гр.2: | | | | | |стр.2 гр.1 — стр. 3 гр.1) | | |+ 3,0 |+ 3,6 | |б) зміна обсягу | | | | | |продукції (стр. 3 гр.2 — | | | | | |с.1 гр.2: стр. 2 гр.1) | | | | |.

З вироблених розрахунків матеріаломісткість товарної продукції збільшилася на 1,0%, у своїй темпи зниження матеріальних витрат (- 2,4%) були нижче, ніж темпи зниження обсягу своєї продукції (- 3,5%). Це означає, за рахунок зміни витрати матеріалів матеріаломісткість продукції зменшилася на 2 коп. чи -2,4%, а й за рахунок зміни обсягу продукції матеріаломісткість зросла на 3,0 коп.

Збільшення матеріальних витрат може статися внаслідок відхилень фактичного розрахунку матеріалів від норм витрати; розбіжності рівня фактичних транспортно-заготівельних витрат з плановим; зміна оптових ціни сировину й матеріали, куплені напівфабрикати і тарифів на електричну і теплову энергию.

Вплив двох перших чинників виявляється тільки із аналізу калькуляцій окремих виробів. Вплив аналізованих чинників за видами матеріалів визначається насамперед питому матеріаломісткість, та був узагальнюється і ув’язується зі зміною загального показника у всій товарної продукции.

Для з’ясування причин зміни матеріаломісткості визначаються приватні показники ефективність використання за елементами матеріальних витрат як відношення витрат до вартості продукції (табл. 5.5) за кошторисом витрат за 2 квартал 2001 года.

Збільшення матеріаломісткості проти плану відбулося за наступним елементам матеріальних витрат: куплені матеріали, паливо, енергія. Зниження матеріаломісткості відбулося за сировини і матеріалам, допоміжним материалам.

Матеріаломісткість товарної продукції може змінюватися під впливом відхилень фактичного витрати виявленої у плані комплектації виробів, їх недоброякісності, ушкоджень, втрат. Фактичні транспортно-заготівельні витрати можуть збігатися зі своїми плановим розміром зміну постачальників, виду транспорту, навантаження, розвантаження та інших причин.

Істотно впливають до рівня матеріаломісткості товарної продукції надають поворотні відходи і від шлюбу. Чим більший відходів та втрат від шлюбу з порівнянню з планом (або іншими періодом), тим більше коштів матеріальних витрат буде віднесено на одиницю вироби і товарний випуск продукції, оскільки знижується відмінність між ціною споживаного сировини й матеріалів і ціною можливого використання зворотних відходів та невиправного брака.

Таблиця 5.5.

Приватні показники матеріаломісткості продукции.

|Элементы матеріальних витрат |Матеріаломісткість товарної продукції | | |план |факт |відхилення (+,-)| |Матеріальні витрати загалом| | | | |виробництву |88,1 |92,0 |+ 3,9 | |До того ж: | | | | |сировину й матеріали |82,3 |83,7 |+ 1,4 | |феросплави |2,0 |1,4 |- 0,6 | |додаткові матеріали |0,6 |0,4 |- 0,2 | |паливо |1,3 |3,3 |+ 2,0 | |енергія |1,9 |3,2 |+ 1,3 |.

У процесі аналізу важливо як встановити чинники, що впливають матеріаломісткість, а й зміна основних якісних і кількісних показників внаслідок зниження або збільшення матеріаломісткості. При зниженні матеріаломісткості продукції виникає економія матеріальних ресурсів, що створює можливість виготовлення додаткової продукції. Збільшення витрат матеріалів змушує підприємства додатково втягувати матеріальні ресурси у виробництві, що означає певну втрату випуску продукції. Відповідно за незначного зниження матеріаломісткості частку зекономлених матеріалів збільшується прибуток і рентабельність підприємства. за рахунок додаткового випуску продукції з зекономлених матеріалів зростає продуктивності праці, фондовіддача основних фондів і навпаки, у разі зростання матеріаломісткості з допомогою втрат випуску продукції і на певної кількості матеріалів знижується продуктивності праці і фондоотдача.

Суму вивільнених і непродуктивно витрачених матеріальних ресурсів внаслідок зниження чи зростання матеріаломісткості товарної продукції встановлюють множенням різниці між фактичної і базисної (планової) матеріалоємністю на фактичний обсяг випущеної продукции.

5.4. Нормування матеріально виробничих запасів підприємства ЗАТ «МРК».

Норматив обігових коштів у умовах ринку є потреба підприємства у оборотних коштах, необхідні створення оптимальних матеріальних запасов.

Норматив власних оборотних засобів на матеріали окреслюється твір вартості одноденного витрати і норми обігових коштів у днях. Середня норма оборотних засобів на матеріали в днях обчислюється у цілому як середньозважена від норм запасу оборотних засобів щодо окремих видам материалов.

Норма запасів матеріальних ресурсів Доб визначається днях сумою наступних нормативів (5.7).

Доб=Дт+Дп+Дтек+Дстр,.

(5.7) де Дп — час перебування у шляху матеріальних ресурсів, оплачених підприємством (транспортний запас), дней;

Дп — час для вивантаження, доставки матеріалів на склади підприємства, приймання і складування, і навіть час підготовки матеріалів до виробництва (підготовчий запас), дней;

Дтек — час перебування матеріальних ресурсів у складі поточного запасу, дней;

Дстр — час перебування матеріальних ресурсів у складі страхового запасу, дней.

Норма оборотних засобів освіту поточного запасу залежить від частоти і рівномірності поставок сировини й основних материалов.

Середній інтервал між поставками визначається з урахуванням фактичного надходження за даним складського обліку за звітний рік. У цьому, тоді як одного дня збіглися чи кілька надходжень однієї й тієї ж виду сировини і матеріалів від однієї чи навіть кількох постачальників, їх беруть до уваги інтервалу на суму, як біжать поставка.

Дрібні випадкові партії, у розрахунок середнього інтервалу не враховуються. До до них відносяться партії, одержані з складів постачальницьких і збутових організацій, у випадках, коли цей вид матеріалу вступає у порядку транзитного снабжения.

Для сировини й матеріалів, вступників періодично з приблизно рівними інтервалами і партіями, середній інтервал визначається шляхом розподілу кількості днів на рік (360) на фактичне кількість поставок (табл. 5.6).

Таблиця 5.6.

Розрахунок середнього інтервалу між поставками чавуну і феросплавів визначення оборотних засобів освіту поточного запасу |Металобрухт |Феросплави | |Дата получения|Объем |Кількість |Дата |Обсяг |Кількість | |матеріалу |поставок|поставок |отримання |поставок|поставок | | | | |матеріалу | | | |02.01.01 |357 |1 |01.01.01 |90 |1 | |17.01.01 |350 |1 |31.01.01 |110 |1 | |31.01.01 |360 |1 |01.03.01 |95 |1 | |15.02.01 |345 |1 |31.03.01 |86 |1 | |01.03.01 |355 |1 |29.04.01 |101 |1 | |16.03.01 |370 |1 |29.05.01 |112 |1 | |30.03.01 |360 |1 |27.06.01 |105 |1 | |14.04.01 |355 |1 |27.07.01 |99 |1 | |28.04.01 |348 |1 |25.08.01 |103 |1 | |13.05.01 |365 |1 |24.09.01 |104 |1 | |27.05.01 |370 |1 |23.10.01 |110 |1 | |11.06.01 |355 |1 |22.11.01 |120 |1 | |25.06.01 |340 |1 |21.12.01 |102 |1 | |10.07.01 |380 |1 |31.12.01 |120 |1 | |24.07.01 |365 |1 | | | | |08.08.01 |373 |1 | | | | |22.08.01 |348 |1 | | | | |06.09.01 |365 |1 | | | | |20.09.01 |350 |1 | | | | |05.10.01 |360 |1 | | | | |19.10.01 |345 |1 | | | | |03.11.01 |350 |1 | | | | |17.11.01 |370 |1 | | | | |02.12.01 |362 |1 | | | | |16.12.01 |358 |1 | | | | |31.12.01 |330 |1 | | | | | |9286 |26 | |1457 |14 | | Середній інтервал |360/26=14 днів | Середній інтервал |360/14=26 | |протягом року | |протягом року |днів | | Норма оборотних |14/2=7 днів | Норма оборотних |26/2=13 днів | |Коштів | |Коштів | |.

Норма оборотних засобів освіту поточного запасу за кожним видом сировини, основних матеріалів і покупних матеріалів приймається у вигляді 50% середнього інтервалу між поставками. Це з тим, що поточний запас кожного матеріалу змінюється від своєї максимальної величини в останній момент отримання чергову партію поставки до свого мінімальної відстані перед наступній поставкою. З іншого боку, з одних різновидам сировини й матеріалів можуть утворитися максимальні поточні запаси, а, по іншим минимальные.

Аналогічно справили розрахунок норми для поточного запасу для допоміжних матеріалів. Він становив 30 днів. По чавуну (полуфабрикату) поставки відбуваються щодня, отже норма поточного запасу дорівнює одному дню.

Створення страховий запас має своєю метою забезпечити нормальну роботу підприємства у випадках можливих перебоїв у постачанні, викликаних відхиленнями в періодичності і величинах поставки.

Страховий запас ні враховувати для випадок стихійних лих, значним аваріям, перевитрати сировини й матеріалів через шлюбу виробництві й підвищених відходів, псування сировини й матеріалів при незадовільному зберіганні, і навіть резерву на перевиконання плана.

Норма оборотних засобів освіту страховий запас розраховується за всім різновидам сировини й матеріалів, якими був обчислений поточний запас.

Визначити розмір страховий запас в днях встановлюється 50% від поточного запаса.

ЗАТ «МРК» здійснює всю поставку матеріалів з Магнітогорського металургійного комбінату. У зв’язку з цим норми транспортного і страхового запасів невелики.

Підрахунок норм обігових коштів у днях для матеріалів наводиться нижче (табл. 5.7).

Таблиця 5.7.

Розрахунок норм оборотних засобів для матеріалів і напівфабрикатів на.

ЗАТ «МРК» | |Дп |Дп |Дтек |Дстр |Доб | |Чугун (напівфабрикати) |1 |1 |1 |1 |4 | |Феросплави |1 |4 |13 |6 |24 | |Металобрухт |2 |5 |7 |3 |17 | |допоміжні матеріали |1 |3 |30 |15 |49 |.

Оскільки частка феросплавів, брухту й допоміжних матеріалів виробництві становить лише 13%, то зробимо об'єднання цих матеріалів одну групу і розрахуємо середньозважену норму оборотних засобів у цілому в них щодо формуле:

(24дн.*4т+17дн.*25т+49дн.*1т)/(4т+25т+1т)=19 дней.

Отже, норматив: по напівфабрикатах становив — 4дн.*334,5тыс. крб. = 1338 тис. крб.; за матеріалами становив -19дн.*674,8 тис. крб. = 12 821,2 тис. руб.

Для розрахунку нормативу власних оборотних засобів на незавершене виробництво необхідно визначити норму оборотних засобів виробництва товарної продукції. Норма оборотних засобів визначається з тривалості виробничого циклу і коефіцієнта наростання затрат.

Тривалість виробничого циклу включає у собі: а) безпосередній процес обробки (технологічний запас); б) пролежування оброблюваних виробів в робітників місць (транспортний запас); в) перебування оброблюваних виробів між окремими операціями і окремими цехами внаслідок відмінності ритмів роботи устаткування (оборотний запас); р) перебування виробів при масовому виробництві як запасу на випадок перебоїв (страхової запас).

Таблиця 5.8.

Розрахунок тривалості виробничого циклу |Найменування |Період |Питома вага у загальному обсягу | |вироби |виготовлення, |продукції з планової собівартості | | |днів | | |Тюбинги |2 |0.069 | |Валки |25 |0.276 | |Піддони |1 |0.008 | |Изложницы |18 |0.123 | |Чаші |2 |0.078 | |Складальні вузли |23 |0.445 |.

Середня тривалість виробничого циклу составит:

2*0,069+25*0,276+1*0,008+18*0,123+2*0,078+23*0,445=19,7 дня.

Для визначення норми оборотних засобів по незавершеного виробництву, крім даних про тривалості виробничого циклу, треба зазначити ступінь готовності виробів. Її відбиває так званий коефіцієнт наростання витрат, що визначається за такою формулою (5.8).

К (н) = ((+ 0.5()/((+ (),.

(5.8) де К (н) — коефіцієнт наростання затрат;

(- витрати, вироблені одноразово на початку процесу производства.

(матеріали, технологічне топливо);

(- наступні витрати до закінчення виробництва виробів (вести, соц./страх).

Витрати протягом півріччя склали 601 580,4 тис. крб., зокрема одноразові 332 726,5 тис. крб., то коефіцієнт наростання витрат равен:

(332 726,5 + 0,5*268 853,9)/601 580,4 = 0,77.

Норма оборотних засобів по незавершеного виробництву, обумовлена як твір на середні терміни виробничого циклу в днях і коефіцієнта наростання витрат, становитиме: n = 19.7 * 0.76 = 15 дней.

Норматив оборотних засобів на незавершене виробництво визначається як твір вартості одноденного витрати за кошторисом витрат за виробництво товарної продукції і на норми оборотних средств:

Ннп = 2 705,1 тис. крб. * 15 дн. = 40 576,5 тис. руб.

Отже загальна формула розрахунку нормативу оборотних засобів на незавершене виробництво (Ннп) така (5.9).

Ннп = С/Е*tц*Кн, (5.9) де З — видатки виробництво валовий продукции;

Є - тривалість періоду (квартал, півріччя тощо.); tц — середня тривалість виробничого циклу в днях;

Кн — коефіцієнт наростання витрат у незавершеному производстве.

Норматив оборотних засобів на готової продукції окреслюється твір одноденного обороту товарної продукції з виробничої собівартості і норми оборотних засобів. Остання встановлюється в залежність від часу, необхідного зумисне окремих видів тварин і марок виробів, на комплектування партій відвантаженої продукції, на упаковку і транспортування виробів зі складу підприємств — постачальників до станції відправлення, і навіть від часу погрузки.

Нгп = 1523,2 тис. руб.*7 днів = 10 662,4 тис. руб.

5.5. Розрахунок наднормативних залишків матеріально-виробничих запасів і ефект від участі приведення їх до норм для підприємства ЗАТ «МРК».

При аналізі оборотних засобів, необхідно перевірити ефективність їх використання коштів і применении.

Підвищення ефективність використання оборотних засобів здійснюється з допомогою, вдосконалення організації матеріально-технічної бази, ремонтної служби, підвищення кваліфікації робочих, технічного переозброєння підприємств, модернізації існуючих і проведення організаційнотехнічних мероприятий.

У системі заходів із підвищення ефективності громадського виробництва важливе останнє місце посідають питання раціонального використання оборотних засобів, тобто приведення фактичних залишків МПЗ до нормативам.

З динаміки залишків МПЗ можна дійти невтішного висновку, що у підприємстві ЗАТ «МРК» із 01.07.01 р. по 01.07.02 р. є наднормативні залишки за матеріалами, напівфабрикатах та готовою продукції (рис. 5.1 і 5.2). По незавершеного виробництву наднормативних залишків немає, але загалом сумарні середні залишки МПЗ вище нормативних на 15 966,23 тис. крб. (табл.5.9).

Таблиця 5.9.

Порівняння середніх залишків МПЗ з нормативом | |Норматив |Середні залишки у період | | |дні |Тис. руб.|дни |Тис. руб.|Отклон., | | | | | | |тис. крб.| | |1 |2 |3 |4 |5=4−2 | |сировину і матеріалів |19 |12 821.20|25 |17 141.63|4 320.43 | |напівфабрикати (чавун) |4 |1 338.00 |12 |4 002.20 |2 664.20 | |незавершене пр-во |12 |32 461.20|11 |29 273.90|-3 187.30| |Готова продукція |7 |10 662.40|15 |22 831.30|12 168.90| |Разом: | |57 282.80| |73 249.03|15 966.23|.

[pic].

Рис 5.1.

[pic][pic][pic][pic].

Рис. 5.2.

Основне відхилення від нормативу на ЗАТ «МРК» є по готової продукції завдяки тому, багато неліквідною продукції, що залишилася в спадщину від ЗАТ «МАРС».

На фінансове становище підприємства це негативно не лише оскільки необхідно знаходити кошти поповнення оборотних коштів, а й що з суми наднормативних залишків підприємству необхідно оплатити податку майно за ставкою 2% від оподатковуваної бази. Це составит:

15 966,23 тис. крб. * 2% = 319,32 тис. руб.

На підприємстві ЗАТ «МРК» за весь аналізований період коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами нижче нормативу (табл. 5.10).

Таблиця 5.10.

Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами |№ |Найменування |рядок |на |на |на |на | |п.| |балансу |31.12.2|30.06.2|31.12.2|30.06.2| |п.| | |000г. |001г. |001г. |002г. | |1 |Власні оборотні |490−190 |15 407 |6 752 |13 998 |33 886 | | |кошти (капітал та | | | | | | | |резерви — внеоборотные | | | | | | | |активи) | | | | | | |2 |Оборотні активи |290 |137 109|205 921|279 414|352 103| |3 |Запаси |211,213,|93 436 |102 492|106 708|121 016| | | |214 | | | | | |4 |Коефіцієнт |Норматив|0.112 |0.033 |0.050 |0.096 | | |забезпеченості |= 0,1 | | | | | | |власними оборотними | | | | | | | |засобами (п.1/п.2) | | | | | | |5 |Коефіцієнт |Норматив|0.165 |0.066 |0.131 |0.280 | | |забезпеченості запасів |= | | | | | | |власними оборотними |0,6−0,8 | | | | | | |засобами (п.1/п.3) | | | | | |.

Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами підприємства за аналізований період знизився на 0,016. Це з тим, що оборотні активи росли значно швидше, ніж кошти. Збільшення оборотних активів відбувався за основному рахунок збільшення запасів матеріалів, незавершеною та готовою продукции.

Оскільки в підприємства бракує власних оборотних засобів, воно змушене використовувати позикові кошти (табл. 5.11).

Таблиця 5.11.

Структура короткострокових пасивів підприємства ЗАТ «МРК» |ПАСИВ |на |на |на |на | | |31.12.200|30.06.200|31.12.200|30.06.200| | |0г. |1г. |1г. |2г. | |Позикові кошти, зокрема: |0 |0 |15 000 |22 322 | |Кредити банків, підлягають | | |15 000 |22 322 | |погашення більш як через 12 | | | | | |місяців після звітної дати | | | | | |Кредиторська заборгованість, в том|121 702 |189 321 |187 300 |180 191 | |числі: | | | | | |постачальники і підрядчики |75 215 |72 364 |34 059 |36 530 | |заборгованість перед персоналом |9 113 |14 716 |17 214 |36 379 | |організації | | | | | |заборгованість до бюджету і |27 701 |73 644 |70 955 |73 925 | |позабюджетними фондами | | | | | |аванси, отримані |5 159 |8 387 |3 796 |1 953 | |інші кредитори |4 514 |20 210 |61 276 |31 404 | | Разом: |121 702 |189 321 |202 300 |202 513 |.

Як очевидно з таблиці підприємство, ЗАТ «МРК» збільшило свою заборгованість: до бюджету і позабюджетними фондами на 46 млн. крб., перед персоналом організації на 27 млн. крб. Тобто підприємство кредитується з допомогою держави й позабюджетних фондів, але за невчасну виплату податків підприємству нараховується пеня і штрафи, відсотки за якими значно вища, ніж ставка кредитування у банківських учреждениях.

Збільшення заборгованості до бюджету і позабюджетними фондами сталося, зокрема і через суми що у наднормативних залишках. У результаті підприємство зазнає збитків у вигляді 1/300 ставки рефінансуванні кожний день прострочення. Підприємство виплачує щорічно пеню з допомогою наднормативних залишків в размере:

15 966,23 тис. крб. * 21%*365/300 = 4 079,4 тис. руб.

Отже, підприємство, ЗАТ «МРК» із 01.07.01 р. по 01.07.02 р додатково виплатило рахунок власних коштів порядку 4,5 млн. крб. Якби підприємство стежило за своїми залишками МПЗ, то цього можна було б избежать.

Для усунення цих недоліків необхідно провести такі мероприятия:

1) Переглянути систему нормування матеріально-виробничих запасів і знизити норми до мінімального предела;

2) Розробити нові технологіії, які передбачають заміну більш дорогого матеріалу більш дешевый;

3) Налагодити роботу материально-снабженческой служби підприємства, контролю над своєчасним наданням оперативних даних, і правильним перерозподілом матеріалів всередині цехів завода;

4) Забезпечити підприємство достатню кількість складських приміщень, оснащених ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою та інші приспособлениями;

5) Налагодити складської облік для підприємства як наслідок, контролю над збереженням, прийманням, зберіганням зброї та відпусткою товароматериальных цінностей организации;

6) Здійснювати контролю над технологічними відходами, і втратами і поза їх подальшим использованием.

7) Позбутися наднормативних залишків шляхом продажу за ринковою вартістю або шляхом збільшення обсягів виробництва та вивільнені кошти відправити погашення долгов.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

Закрите товариство «Механоремонтный комплекс» утворилося внаслідок злиття кількох дочірніх товариств ВАТ «ММК» як-от ЗАТ «МАРС», ЗАТ «Металлургремонт-2», ЗАТ «Металлургремонт-3», ЗАТ «Механоремонт- 4».

Валовий випускати продукцію за аналізований період становило 4,1%. Разом з валовий продукцією відбувався також підвищення товарної продукції і на обсяг реалізованої продукції, відповідно на 8,1% і 10%.

Собівартість всіх видів продукції також збільшилася з допомогою підвищення цін на енергоресурси, і навіть ціни чавун і феросплави, частка яких складає 40% в собівартості продукции.

Рентабельність товарної продукції знизилася з 19,8% до 14,4%, а рентабельність реалізації знизилася незначно, з допомогою однакового темпу зростання реалізації продукції і на її собівартості. На зниження рентабельності також вплинуло застосування із першого листопада 2001 року із боку ВАТ «ММК» понижувального коефіцієнта 0,87 до відпускним цінами продукції ЗАТ «МРК».

До материально-производственным запасам ЗАТ «МРК» ставляться сировину й матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запчастини, МБП, товари та готова продукция.

Відповідно до облікової політикою ЗАТ «МРК» матеріальновиробничі запаси позначаються на звітності з їхньої середньої себестоимости.

З динаміки залишків МПЗ можна дійти невтішного висновку, що у підприємстві ЗАТ «МРК» із 01.07.01 р. по 01.07.02 р. є наднормативні залишки за матеріалами, напівфабрикатах та готовою продукції. По незавершеного виробництву наднормативних залишків немає, але загалом сумарні середні залишки МПЗ вище нормативних на 15 966,23 тис. руб.

На підприємстві ЗАТ «МРК» за весь аналізований період коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами нижче нормативу. Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами підприємства за аналізований період знизився на 0,016. Оскільки в підприємства не вистачає власних оборотних засобів, воно вимушене використовувати позикові средства.

За аналізований період підприємство, ЗАТ «МРК» збільшило свою заборгованість: до бюджету і позабюджетними фондами на 46 млн. крб. Те є підприємство кредитується з допомогою держави й позабюджетних фондів, але за невчасну виплату податків підприємству нараховується пеня і штрафи, відсотки за якими значно вища, ніж ставка кредитування у банківських учреждениях.

Заходи з усунення виявлених недоліків викладені у дипломної работе.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ИСТОЧНИКОВ.

1. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємства. — М.:

Экоперспектива, 1998.

2. Баканов Н.І., Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. — М.,.

1994.

3. Волков Н. Г. Оцінка товарно-матеріальних цінностей на обліку і звітності. //Бухгалтерський облік — 1996 — № 11 — з. 22−28.

4. Луговий В. А. Облік виробничих запасів. //Бухгалтерський облік ;

1996 — № 4 — з. 39−44.

5. Луговий В. А. Облік виробничих запасів: матеріалів, палива, запасними частинами, МБП. — М., АТ «Аудит», 1995.

6. Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21 листопада 1996 р. №.

129-ФЗ.

7. Положення по бухгалтерського обліку. Видання 3-тє, перероблене і доповнене. — М. ТОВ «ТК Велби», 2002 г.-152с.

8. План рахунків бухгалтерського обліку інструкція з його применению.

Москва 2001 г.

9. Бератор. Практична енциклопедія бухгалтера. Москва — 2002 г.

10. Глушков И. Е. «Бухгалтерський облік». Москва — 2002 г.

11. Абрамов А. Є. Основи аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності перед прийняття в 2-х ч.М.: Економіка і фінанси АКДИ, 1994;96 .

12. Балабанов І. Т. Фінансовий менеджмент. — М. :Фінанси і статистика,.

1994.

13. Баканов М. І. Шеремет А. Д. Теория економічного аналізу. — М.

:Фінанси і статистика, 1994.

14. Вєтров А. А. Операційний аудит-анализ. — М. :Перспектива, 1996.

15. Єфімова Про. У. Фінансовий аналіз — М.: Бухгалтерський облік, 1996.

16. Ковальов У. В. Финансовый аналіз. — М.: Фінанси истатистика, 1996.

17. Ковальова А. М. Фінанси під управлінням підприємством. — М.: Фінанси і статистика, 1995.

18. Крейнина М. М. Аналіз фінансового становища та інвестиційної привабливості акціонерних товариств у промисловості, будівництві та торгівлі. — М.: АОДИС, МВЦентр, 1994.

19. Моляков Д. С. Финансы підприємств і галузей народного господарства. — М.

: Фінанси і статистика, 1996.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою