Факторы, що впливають розвиток бізнесу в Украине

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА У УКРАЇНІ.

Вже відсвяткували свій десятирічний ювілей Перші в Україні малі підприємства (тих, що зуміли вижити), підросли діти перших українських підприємців, а сус-пільство ще і досі вагається й не може відповісти на запитання, чи потрібен Україні малий бізнес й чи можлива трансформація економіки України без підприємців малого бізнесу.

Та практичну відповідь на це запитання ми маємо, що засвідчується даними офіційної статистики, згідно із якими у сфері малого підприємництва в Україні діє:

* 151,4 тис. малих підприємств з загальною чисельністю працівників.

1,032 млн. чол.;

* 4,7 тис. спільних підприємств з загальною чисельністю працівників 95 тис. чол.;

* 35,5 тис. фермерських господарств з загальною чисельністю працівників.

67 тис. чол.; * 930 тис. індивідуальних підприємців, що працюють без створення юридичної особи.

Отже, по Україні в сфері малого підприємництва зайнято понад 2,1 млн. чол., а виробляється в малому секторі економіки 7% ВВП. На 1000 Чоловік населення маємо 3 малих підприємства. Це краплина в морі. У Україні мале підприємництво — це екзотика й хобі відчайдушних людей.

|Стан розвитку малого підприємництва | |в розвинутих країнах світу й в Україні: | |Показники |США |Японія|Велико- |Італі|Німеч-|Франція |Україна | | | | |британія|я | | | | | | | | | |чину | | | |Кількість |19 300 |6450 |2630 |3920 |2290 |1980 |151,4 | |МП (тис.) | | | | | | | | |Кількість |74,2 |49,6 |46 |68 |37 |35 |3 | |МП на 1000| | | | | | | | |чол. | | | | | | | | |населення | | | | | | | | |Зайнято в |70,2 |39,5 |13,6 |16,8 |18,5 |15,2 |2,1 | |МП млн. | | | | | | | | |чол. | | | | | | | | |Частка МП |54 |78 |49 |73 |46 |54 |8,0 | |у | | | | | | | | |загальній | | | | | | | | |кількості | | | | | | | | |зайнятих | | | | | | | | |(%) | | | | | | | | |Частка МП |50—55|52—55|50—53 |57—6|50—54|55—62 |7,0 | |у ВВП (%) | | | |0 | | | | |Джерело: Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. 1999. № 3. З.| |49, 59. |.

За станом розвитку малого підприємства Україна кілька десятків разів відстає від країн ЄС. Нас значно випереджають за всіма показниками розвитку малого підприємства Польща, Словенія, Чехія, Росія, Естонія та інші посткомуністичні держави.

Дослідження фахівців багатьох національних, міжнародних урядових й неурядових організацій, таких, наприклад, як Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародний центр перспективних досліджень, Координаційноекспертний центр про «єднань підприємців України, Український незалежний центр політичних досліджень, Спілка підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України, Гарвардський університет міжнародного розвитку, а також науковців Національної академії України та вітчизняних вищих навчальних закладів, дають більш-менш узагальнюючу картину перешкод, які стримують й гальмують розвиток підприємництва в Україні.

За результатами соціологічних досліджень МФК та анкетування малих приватних підприємств, котрі провівши Центр соціальних експертиз й прогнозів Інституту соціології, проблеми й перешкоди для розвитку малого бізнесу в Україні можуть бути розподілені на кілька категорій.

Законодавчі та адміністративні фактори.

Це фактори, заговорили українською у «язані з законодавством України та податковою системою, чи, іншими словами, перешкоди, створені Державою, котрі включають:

* високі податки (на що вказали 97% респондентів);

* велика кількість різних податків (86% респондентів);

* часті зміни до вимог податкової звітності (77% респондентів);

* велика кількість видів підприємницької діяльності, котрі підлягають ліцензуванню (42%) та заскладна процедура отримання ліцензій.

(16%);

* заскладна процедура реєстрації підприємства (41%);

* часті перевірки державними органами (38% респондентів);

Ринкові умови Фактори, заговорили українською у «язані із підприємницькою діяльністю взагалі: — низький попит на продукцію (57% респондентів); * неплатежі із боці клієнтів (57% опитаних); * труднощі із отриманням кредиту (52%); * тиск із боці кримінальних елементів (30%); * труднощі із конвертацією валюти (28%); * нестача ділової інформації (24%) та шлюб управлінських знань (19%).

Результати опитування показують, що Незважаючи на загальну важку макроекономічну ситуацію та фінансову кризові 1998 року серед чотирьох найчастіше згадуваних проблем найсерйознішими залишаються саме проблеми бюрократичного характеру та тих, що заговорили українською у «язані із державним Управлінням. Такі результати й висновки наводять дослідники Міжнародного центру перспективних досліджень (графіки 1 й 2).

Не додає оптимізму й прогноз змін у динаміці розвитку малого підприємництва. Можна зробити висновок, що малі підприємства навряд чи зможуть вирішити такі проблеми власними силами й самостійно подолати перешкоди, що постають їх. Вони малі, вразливі й потребують підтримки, насамперед державної.

Звернувшись до словників щодо тлумачення слів «підтримати », «підтримка «можна зрадіти за наш малий бізнес, бо сподівання на державну підтримку поширюються на такі кроки держави:

* «підтримати, не дати впасти » ;

* «податі допомогу, посприяти » ;

* «схвалити, виступити на захист » ;

* «не дати припинитись, порушитись » ;

* «бути опорою » .

як бачимо, можливості тут неймовірні. Алі ж чи є у держави для цього:

* бажання;

* необхідність;

* можливість;

* механізм підтримки малого бізнесу.

Виходячи із наявності в Україні певної кількості державних структур, до функцій які належить сприяння розвитку приватного, насамперед малого, підприємництва, можна було б б стверджувати, що держава має бажання, розуміє необхідність, знаходить можливості й формує механізми підтримки малого підприємництва. З прийняттям Закону України «Про підприємництво «від 7 лютого 1991 року і утворенням Державного комітету України з сприяння малим підприємствам й підприємництву (травень 1991 року) державна політика щодо малого підприємництва начебто логічно й цілеспрямовано розвивається в напрямі підтримки в Україні сектора малого бізнесу. З цією ж метою було б створено й центральний орган виконавчої влади — Державний комітет України із питань розвитку підприємництва (29 лютого 1997 року), розроблено концепцію державної політики розвитку малого підприємництва, програми державної підтримки малого підприємництва й розвитку малого підприємництва на 1999— 2000 рокта. Опрацьовано також концепцію Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, заподіяння до реалізації Національної програми розвитку малого підприємництва, концепцію Державної регуляторної політики. Формально зроблено достатньо, а як реально «візок малого підприємства й досі там, де і був » .

Чому так відбувається? Вісь дві думи із цого приводу:

1. Держава винна матір відповідальність перед МП.

2. МП повинні матір соціальну відповідальність.

Суспільство має право знаті стратегічні задуми держави: чи якщо сектор недержавного підприємництва обмежуватись й згортатись, чи розвиватись й зміцнюватись.

Вже неодноразово підкреслювалось, що малий бізнес поки що залишається екзотичним явищем в економіці України, а середній бізнес — явищем невизначеним. Отже, екзотика й невизначеність зумовлюють вихідні дані щодо теоретичного й практичного дослідження суті, ролі, місця підприємств малого й середнього бізнесу й можливостей державного регулювання їхні діяльності. як власник держава мусить опікуватись ефективністю діяльності власних малих й середніх підприємств, робити їхні конкурентоспроможними, підгримувати підприємництво. Теоретично держава спроможна створювати рівні умови господарювання власним й невласним підприємствам, оскільки вона керується в управлінні не законами власності, а законами менеджменту. Практично ж, маючи уладові й власність, держава змушена зберігати свою власність навіть за рахунок створення нерівних умів для інших власників за допомогою використання державної влади.

Складається парадоксальна для економіки ситуація:

* держава зберігає власні підприємства, які над змозі її підтримати;

* водночас держава занапащувати недержавні підприємства надмірним податковим тиском, корупцією й цим сама собі позбавляє джерел наповнення державного бюджету, створення нових робочих місць, своєчасної сплати заробітної платні, зменшення соціальної напруги у суспільстві тощо.

Отже, необхідні кардинальні зміни в концепції й механізмі державного регулювання підприємницької діяльності підприємств малого й середнього бізнесу. На думку дослідників й практиків, такі зміни полягають в наступному:

* слід усвідомити, що підприємницькі структури малого й середнього бізнесу — це не ворожачи сила, а реальний сектор економіки України, й докорінно змінити державну політику щодо цого сектора;

* потрібно розробити концепцію становлення, розвитку й зміцнення сектора малого й середнього бізнесу, оскільки ринкова економіка без нього існувати не може;

* необхідно створити відповідний ринковий механізм регулювання підприємницької діяльності підприємств малого й середнього бізнесу.

Формально держава в Україні опікується малим й середнім бізнесом. Реально ж держава жодним чином не довела підприємцям, що смердоті потрібні не лише в невизначеному економічному сьогоденні, а є складовою довгострокової економічної стратегії держави. Підприємці повинні матір впевненість у майбутньому й до того, що держава не посягне на їхнього власність силою державної влади. Однак, як здається, підприємці мають своє бачення щодо державної підтримки їхнього діяльності.

І, можливо, найголовніше — державні службовці повинні статі провідниками ринкової державної політики, а чи не використовувати державні посади задля задоволення власних потреб. Механізм державного регулювання має бути ринковим, а чи не корумпованим. Держава мусить нести відповідальність перед підприємництвом за виконання державних функцій підтримки підприємництва. А мале підприємництво винне відповідати за виконання своєї економічної й соціальної місії в суспільстві.

Державна політика щодо малого бізнесу, на думку керівників малих підприємств, винна зосереджуватися на наступних напрямках:

. поліпшення механізмів оподаткування;

. стабілізація законодавства;

. вдосконалення механізмів кредитного фінансування малих підприємств, розробка й впровадження комплексу заохочувальних механізмів для комерційних банків, котрі працюють із малими підприємствами;

. подалі впорядкування процедури проведення перевірок діяльності підприємства.

Необхідно зважати на ці думи задля розвитку й зміцнення економіки.

України.

Список використаної літератури.

1. Про соціально-економічне становище України за 9 місяців 2000 року.

/Держкомстат України. — До., 2000. — 96 с.

2. Про соціально-економічне становище України за січ.-жовт. 2000 року.

/Держкомстат України. — До., 2000. — 110 с.

3. Про діяльність підприємств, котрі змінили форму власності за 1 півріччя.

/Держкомстат України. — До., 2000. — 100 с.

4. Ковальчук К. Ф., Рева Т. М. Податковий менеджмент промислового підприємства: Монографія. — Дніпропетровськ: Вид-во ін-та технологии,.

2000. — 122 з. — K-2.