Евро і долар — битва гігантів чи переливання з порожнього в порожнє?
Продолжение такої політики з боку російської Центробанку — це пряме кредитування американської економіки, причому невиправдане зараз ні з яких позицій. Аргумент надійність цих вкладень большє нє працює. Вкладати накопичені долари США, аби за місяць від вкладених 100% залишилося 99% — ці заходи прямої шкоди для вітчизняної економіки. Тільки розміщення тих самих коштів у ринку підстьобне… Читати ще >
Евро і долар — битва гігантів чи переливання з порожнього в порожнє? (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Евро і долар — битва гігантів чи переливання з порожнього в порожнее?
Колбаскин У. Е.
Попытка США провести «омолоджування» своєї економіки коштами, якими скористалася Росія після серпневого кризи 1998 року, саме девальвацією національної валюти, поки успіхів не мали. Гра на зниження долара триває досі і відбувається і натомість суто спекулятивних настроїв біржових гравців. Курс долара знижуватиметься стосовно євро до того часу, поки що в Центробанку Євросоюзу, або ФРС США — не здадуть нерви і хтось із них зробить заходів на вирівнювання курсового дисбалансу двох найбільших світових валют.
Не дивлячись на очевидний зростання ВВП США нинішнього року, він був із звичайній розпродажем тих американських товарів, що залежалися на яких складах всі роки «високого курсу долара». Основний чинник промислового зростання — створення нових робочих місць, не показав позитивних змін — у поточної динаміці і натомість слабкий долар. Лише у останні 8 місяців із американської промисловості вибуло порядку 430 тисяч трудоголіків, змушених звернутися за посібником на біржу праці, а й за останні 6 років втратили більше трьох млн. людина.
Торговый дефіцит, що пройшов цього року впритул до позначці 500 млрд. доларів — і втрата робочих місць безпосередньо від завищеного курсу долара, який тлі Світового кризи 97−98 років залишився єдиною валютою, не втратила цінується нічого.
Но і девальвація долари на останніми місяцями США явних успіхів не принесла. Азіатські валюти, майже прив’язані до долара, не дозволили американської економіці позбутися дешевого імпорту від Китаю, Японії, Малайзії та Тайваню. Якщо Росії на даний момент девальвації рубля промисловість отримала карт-бланш на «ривок» і заняття товарних ніш ринку дешевими вітчизняними товарами, то США дешеві товари на місці і залишився з прилавків із таких ж низьким цінами, як раніше.
Единственное, чого домоглася Америка — це збільшення експорту своїх товарів у Європу. Тільки цьому й удалося одержати успішний зростання ВВП. А внутрішній споживчий ринок США виріс занадто незначно.
Причем падіння долара відштовхнуло багатьох інвесторів розміщення своїх капіталів на американському ринку. Високий курс євро змусив перетекти ці капітали у Європу та послабити наслідки стагнації економік країн Європи.
Сейчас інвестиційний потік США вичерпується та торговий дефіцит збільшується. Олія в багаття підкинули самі американська влада, тиснучи на Китай про те, щоб вона від жорсткої прив’язки юаня до долара, що змусить курс юаня різко піднятися. Китайські банки й бізнес усвідомлюючи такою перспективою, почали виводити свої капітали США знову на Китай, що стрімко збільшило і так дірявий дефіцит торгового балансу Америки.
Поэтому ніякої зростання ВВП не стимулює що здається очевидною динаміку на підйом курсу долара. Низькі відсоткові ставки США цьому теж сприяють.
Все останніми місяцями зростання продуктивність праці і в Америці збільшувався не було за рахунок відновлення устаткування, а й за рахунок звільнень робочого персоналу. Якщо російські промисловці скористалася моментом «слабкого рубля», щоб оновити своє устаткування, то США «стригли купони» на прибуток і щось робили. І, що у Америці зросла продуктивності праці, та її вартість не змінилася.
Таким чином, що приміром із доларом (зростає чи падає) — для американської економіки істотного ефекту не дає. Щоб промисловість у США знову ожила, а чи не просто запустила старі верстати велику потужність, поки ті остаточно не зламаються, потрібно понад якісну зміну диспропорції цін американських товарів на світовому ринку й вартості праці США.
На цьому сумному тлі деякі стратеги економічної політики у США пропонують здійснити ще більше радикальні міри і девальвувати долар хіба що на 40%, не розуміючи наслідки таких кроків. Вони забувають, у світі і «поза США сьогодні накопичилося понад 1,5 трлн. доларів, котрі у будь-який момент можуть бути викинуті ринку у разі очевидною і масштабної девальвації цієї валюти. Це назавжди підірве довіру до долара, і світова товарообіг перейде у стабільнішим валютам, саме до євро.
Большинство економістів це чудово розуміють і допустять таких різких коливань курсу долара. Але й така ситуації з плавним падінням долара теж довго тривати неспроможна. Усі позитивні ефекти від від зниження американської валюти щодо євро поглинає зростаючий відтік капіталу США. Чим нижчий курс долара, то вище відтік цих інвестицій. Нестабільність політичної ситуації у Іраку й Афганістані, триваючі там бойові дії, показують інвесторам, що у незабаром нічого хорошого від американського ринку очікувати годі. Обіцянка США швидко відновити Ірак і почав качати нафту звідти, яка окупить все понесені витрати — залишилися обіцянками.
Зачем вкладати капітали у американську економіку й діяти збитково? Адже відсоткові ставки за облігаціями США зараз майже нульові, а зниження курсу долара зробила їх взагалі негативними. Тільки російські, китайські і японські Центробанки допомагають США, розміщуючи там свої валютні резерви. Але бажаючих це робити серед приватних інвесторів і банків дедалі менше. Приватні інвестори, навіть американські, майже всі відвернулися з ринку США.
Продолжение такої політики з боку російської Центробанку — це пряме кредитування американської економіки, причому невиправдане зараз ні з яких позицій. Аргумент надійність цих вкладень большє нє працює. Вкладати накопичені долари США, аби за місяць від вкладених 100% залишилося 99% - ці заходи прямої шкоди для вітчизняної економіки. Тільки розміщення тих самих коштів у ринку підстьобне як виробництво країні, а й Центробанку отримати доходи порядку 6−7% річних у доларах. Чому цього робить наш Центробанк — нехай буде совісті його керівництва.
Прямой інтерес зараз представляє ситуація на американському ринку. Що йтиметься далі?
Для США тупикова ситуація цейтноту.
С одного боку подальше зниження долара дасть більше стимулів зростання економіки, але з іншого, всі ці стимули зростання будуть підігріватися голим ентузіазмом. Без залучення до країни нових капіталів цього зростання буде дутим.
Повышение курсу долара теж бажано, оскільки загрожує спадом економіки та зростання дефіциту торгувати, але не матимуть нього не було повернути приплив капіталів.
Что робити?
Для американського уряду залишається єдина можливість — балансувати.
Поэтому в останній момент, коли стане очевидно загроза сильного відкоту долара вниз, будуть піднято відсоткові ставки за кредитами і курс повернеться на колишні рубежі або витримають нерви Центробанку Європи і сподівалися вона сама знизить свої відсоткові ставки з 2% до $ 1,5% чи 1%. Останнє може статися лише за умови, що курс євро зашкалит за 1,3 долара. Тоді європейські товари стануть цілком неконкурентоспроможними на світовому ринку й Євросоюз буде змушений спілкуватися зла із двох — інфляції і промислового спаду, зробити вибір на користь першої.
Курс в 1,3 долара за євро небезпечний й у самих США. Якщо паритет валют досягне цих рубежів, то ВВП Європи стане більше ВВП США, що загрожує переходом всієї світової фінансової систем розрахунків за товари із кожного долара на євро. Натомість постане крахом всієї системи світового панування долара, і США у світі.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.