Шпаргалки до іспиту

смотреть на реферати схожі на «Шпаргалки до іспитів «.

В1. (Еге) Совр. Еге — сообщ. незв. і стрем. до Еге самост. людей, кіт. гот. собст. усил. будувати своє мат. благоп. Отраслев. организ. нар. госп. опред. сущ. Еге промышл., Еге с/г, Еге трансп, Еге природоп. (осіб. місце, т.к. экол. проц. мають. межотр. хар-ку). Функцион. Еге науки: Еге кібернетика, б/в, фин. і кред., маркет., мен-т., стат. Еге теор. спрямований. на пізнано. Еге проц., тобто. розширено. з-нов. розвинений. Еге. Еге исслед. необх. для созд. разл. прогр., кіт. замова. на осущ. Еге політ., выявл. тенденцій в розвинений. Еге країни, разраб. стратегич. і Еге прогноз.

В2. (Еге теор. і її пробл.) Еге теор. орієнтир. на соц. цінності: Еге своб. особистості, декларація про доходн. собств. і предприн. Оптим. мех-м регул. — вічна пробл. Еге, т.к. бескон. зрад. технологич. і соц. ум. пр-ва. У Еге теор. сущ. 2 підходу: классич. (max эфф. общест. пр-ва досяг. шляхом предост. кажд. участ. неогр. Еге своб.), социалистич. (наобор.: жорстка подчинённ., контр. зі стор. общ-ва осущ. держ.). Але совр. общ. доказ. возм. регул. пробл. оптим. регул. Еге у межах смеш. сист., в кіт. абсол. Еге самост. сваволі змінюється відносить., а жёст. подчин. — орієнт. возд. держ. (появл. соц.- регул. рын. Еге. (ринок сохр., але обуздан).

В3. (Истор. разв. Еге думки) Збрешемо. Еге наука явл. результ. її продолж. истор. разв. Постан. Еге проблем содерж. в письм. іст. Др. Вост., гед сущ. десподотичный лад, основ. на особливій ролі держ. (в источн. в перв. очер. ставши. зап., связ. з орг. держ. хоз-ва і функціонувати. їм, звідси беруть свій початок статист., облік, агран. Еге наука. Замент. слід. в истор. Еге знан. остав. античність. Др.греч. і др.рим. истор. і філ. потрат. багато усил. на разраб. принцип. нат. хоз-ва, проявл. больш. інтер. до разв. тов. отн. Римск. право частн. собств. стало классич. всім послід. історії держави та зіграло выдающ. роль пргресс. розвитку Еге отн. У средн. століття поставши. про Еге явл. формир. в рамках церковн. учений., нах. їм місце у політ. теор. Действит. истор. Еге науки поч. коли з птд. представлений. про Еге явл. стало склад. системн. знан. про неї. Об'єкт. осн. формир. действит. Еге науки стало розділений. феодальн. і розвинений. буржуазн. произв. отн., що сопровожд. становл. Еге як єдиний. организма.

В4. (Засн. ідеї меркант. і фезокр.) Меркантилісти звеличували і абсолютизували творчу роль торгівлі, що обумовлено небувалим зростанням торгових операцій, великими географічними відкриттями і зусиллям ролі впливу представників торгового капіталу. Нагромадження шляхетних металів, золота, срібла, меркантилісти розглядали в кач. гол. Госп. Мета і гол. Турботи держ. Фізіократи, прагнули відбити тиск торгового капіталу, стверджували, що національна багатство збільшують лише «дари землі «, тобто. с/г. Вони расчит. з допомогою реформ зберегти старий лад із пануванням земельної власності, уникнути гострих колізій і «жорстокості «нового общест. строя.

В5. (Неокласицизм і кейнсиантство) Гол. проблем., кіт. нах. у центрі уваги неокласиків — Альфреда Маршала (1842−1924), Артура Пиго (1877- 1959) та інших., — задоволення потребн. чол., визначаючи мети Еге науки, неокл. Говорили про який вплив разл. чинник. на Еге благосост. На першому плані ними выдвигалася потреб. стоїмо., тобто. полезн. благ (тов. і постачальники послуг) і З. для цієї благи зі стор. споживача., у своїй неокласс. Вих. речей, що Еге з-ны обов’язкові для подобається. общ-ва. Як для інд. хоз-ва, так збрешемо., дуже сложн. систем. Кейнсиантство — проявл. Еге теор., разраб. Дж. Кейнсом, і назв. теор. еф. З. Її ідея сост. у цьому, аби за стимулир. З. воздействов. на пр-во. і П. тов., сократ. безробіття. Кейнс обосн. необх. держ. вмешат., в на відміну від класиків, счит., що рын. механ. спосіб. до саморег. і выравн. возн. диспропорцій між З повагою та П. Збрешемо. кейнс-во — жодна, а неск. макро. Э теор., в извест. мері отл. выюором цілі й коштів. макро. Э політика. Монетаризм — вважають, що $ явл. гол. інструментом, опред. все розвинений. Еге Держ. регул. $ огранич. контролю за денежн. сфери. Зміна ден. П. покликане прямо соотв. руху цін, і нац. дохода.

В6. (Факт. і возм. пр-ва.) Пр-во разл. благ. і весь госп. деят. базир. на ісп. Еге ресурсів. Під Еге рес. поним. всі види рес., ісп. у процесі пр-ва тов. і ум. До них отн.: ПР (земля, надра, вод. і лесн.), трудовные рес. (котрі мають їх способн. произв. тов. і ум.), капітал (у вигляді $, тобто. денежн. капит. чи ср-в пр-ва, тобто. реальн. капит.), предспринимат. способн. людей до организац. пр-ва. тов. і ум., НТП — наука, кіт. вкл. в классич. набір Еге рес. Рес. перегукуються і вз/д. Рес. мають свою ціну, кіт. опред. на ринках ресурсів, де власники рес-ов прод. їх і получ. $ у вигляді плати за ісп. рес-ов: ПР — ренту (земельна, плату воду), трудових — зарплатню, капит. — % (дохнув. собств. денежн. капіталів) і прибуток (дохнув. собств. реал. капит.), предприним. способн. — предприн. дохнув., НТП — дохнув. від інтелект. собств.

В7. (Еге кругообор. та циклу. піт.) Еге коло. — спрямування проц. пр-ва, распред., обміну і пр-ва мат. благ. Пр-во -> распред. -> обмін -> потреб. Вих. в кругооб. явл. пр-во — непосред. деят. по созд. мат. і немат. благ. Распред. опред. частку кажд. в созд. багатий. Обмін — процес, під час кіт. одні тов. обмін. на ін. Потреб. — ісп. людьми мат. благ для удовл. своїх потреб. Цикл. потоки — зв’язок між осн. ланками в произ. проц. Дос. хоз-ва витрачають на спожитий. не всю (дохнув., частина вони отклад. у вигляді сбереж. Перераспред. сбереж. і превращ. в інвест. происх. з участю. банків та ін. кред. уч., выполн. роль посредн. Для норм. ходу. коло. (сбереж. долж. соотв. розмірам інвестицій. Т. А. Еге коло. — движ. расх. і дохнув., $, рес. та продукції у сфері Еге деят. У Еге коло. розрізняють денежн. (рух дохнув. і расх. і $ в цілому) і реальн. сект. (пром., с/г, будує., трансп.).

В9.(Осн. типи присв.) П — Еге свзяь межд. людьми, кіт. устан. їх отнош. до вещ. як до своїх. Противопол. — відчуження (возн. якщо к.л. частина захоплення. все ср-ва пр-ва, оставл. ін. без ср-в до сущ.: оренда — догів. про передачу у брешемо. користей. имущ. за опред. плату, концесія — догів. по кіт. держ. здає частн. особам, фірм. і предпр. участк. для опред. произв. деят. У использ. собств. возн. соц.-Э отн.: устан. право владен. і распоряж. имущ-ом, отн. служать осн. працю. вз.отн., собств. Э-чески реализов., одержуючи дохнув. Частн. собств. охоплення. 2 гол. форми: собств. гражд. і собст. предпр., организ і учрежд. Общест. соб. до представл.: гос-ая (вкл. соб. РФ чи Федер. соб., собст. суб'єкт. РФ, республ., країв, обл.), муницип. (соб. городск., сільських та інших. муниц. утворень). Наиб. эфф. у бізнес явл. настоящ. соб. (до рук конкр. господарів порожд. заинтер. люд. у праці і общ. найбільший винуватець успіху справи, служ. іст. благопол., гарант своб. і независ.). Общест. собств. носить отпечта. нечестн. (ісп. неэфф., але він необх. у сфері: воєн. пром, космич. і энерг. конплекс, обзразов., наука і здравоохр.

В10. (Осіб. совр. структ. форм хозяйствов.) Предпр. — самост. госп. од. У на відміну від будинок. госп., выплн. ф-ю спожитий., предприят. осущ. произ. деят., інвестування. Разл. по форм. собств: приватні, смеш. і держ. По видам произв. деят., по разм. і масшт. По правов. статусу до разл. госп. товариш. й суспільства (учасники займаються предприн. деят. від імені тов-ва. і несуть відп. з його зобов’язань., принадл. їм имущест., кожен уч. має 1 голос, характ. для с/г й монополізації сфери ум.), тов-во на вірі (є 1 чи неск. уч.-вкладч., кіт. несуть ризик збитків, не більше (, внесённых ними вкладів. характ. ще крупн. предпр.), ТОВ (учреждённое 1 чи неск. особами, вуст. кап. розділ. частки, несуть ризик збитків перед. стоїмо. вніс. ними вкл., вуст. кап. ТОВ сост. з стоїмо. внесок. їх учасників. дрібні й средн. предпр.), АТ (вуст. кап. раз. на опред. число акцій, акціонери не відповідають з його зобов’язанням і несуть ризик збитків перед. стоїмо. принадл. їм акцій. буває ЗАТу і ВАТ, вищий орган керувати. АТ — общ. Повне зібр. акц.), произв. кооп. (ПК — добров. объед. громадян осн. членства для совм. деят., осн. з їхньої личн. і іншому участі, і объед. його членів майновими паевыми внесками, кооп. немає права випускати акції), держ. і муницип. унітарні предпр. (експлуатувати., але з володіють закрепл. по них держ. имущ.), індивід. предпр. (птд. гражд. заним. предпр. деят., але не матимуть образів. юр. лица).

В11. (Реф. отн. собст. до) У результаті ревіння. преобр. до в 10/1917 була ликв. частий. собств. Колективізація замін. інд. собств. селян на кооп.-колх. Утверд. панування общест. собств. Воно обеспеч. єдиний. центр. Еге, огромн. концентр. рес. та його ісп. для реш. крупн. госп. зад. Держ. предпр. Э-ки не були заинт. в ісп. нових дост. науку й техн. Відсутність конкуренц. позбавляло предпр. Еге стимулів до (якості прод. і (издерж. пр-ва. Внутр. іст. розвинений. були замін. зовнішніми, осн. на силі админ. влади. У рез. еф. нар. хоз-ва оказ. невисокий. Колгосп був не містить права распоряж. своєї прод., т.к. вона те що. гос.

В12. (Тов. пр-во) ТП — такий тип. организ. хоз-ва, при кіт. полезн. прод. созд. для продажів. над ринком. (гол. Еге проблеми «що? як? кому? «вирішуються в соотв. з ринком, Т.А. ТХоз-во. явл. рын. Еге Ум. возникн. ТХ: 1) общест. розділ. праці. 3 междун. разд. працю.: відділення скотоводств. від землед., виділено. ремесла в птд. галузь, появл. купців, торгівлі, посередник. 2) госп. обособл. тов. виробників (Т.А. власність — ср-во пр-ва). Призн. ТП: відкритий. сист. организ.-Э отн. (задля себе, але в винесення), ТП основ. на разд. праці, косв., опосредованн. зв’язок між пр-вом і потребл. Отже, ТП — сист. орг.-Э отн., завдяки кіт. созд. многообр. прод., предназн. обмінюватись над ринком. ТХ утворює. 2 виду: просте та расшир (ТХ має всеобщ. характер, поскольк. все творено. продук. приним. форму тов. Х-ка Натур. Х і ТП: НХ — люди. созд. для удовл. своїх потреб., перший тип госп. организ. общ-ва, представл. собою традиц. Еге, откртая система, форма багатства — нат. прод. ТХ — созд. тов. для продажів над ринком, більш прогрессивн. розвинене, явл. рын. Еге, закритий. сист., прод. прин. форму тов.

В13. (Тов. та її св-ва) Т — прод. праці, произед. обмінюватись і продажів. Прод. стан. тов. якщо облад. способн. бути полезн. і може нести у собі опред. стоїмо. Св-ва тов.: споживе. стоїмо. (тобто. способн. речі удовл. к.л. потребн.), мінова стоїмо. (тобто. общест. необх. працю, затр. з його пр-во). Т — созд. працею общест. корисність. предназн. для еквівалент. обміну на ринку на ін. Т. Арестотель зауважив «обмін не возм. без равентва, а рар. без сумірності «.

В14. (Сущн. і ф-ии $) $ - всеобщ. эквив., предн. обмінюватись та організації продажу. Етапи розвинений. $ звернення: простий (випадковий) обмін, бартерна торгівля, всеобщ. эквив., роль грошей — драг. позначок. Ф-ции $: міра стоїмо. (прирівнювання тов. до опред. ($, що дає колич. соизмерение величин стоїмо. тов. — выраж. в $, явл. ціною), ср-ва нагромаджено., сбереж. (товаропроиз. продавши свій товар. не купує новий тов., $, які з звернення для накопл., вип. фю кошти обращ. скарбів (появл. стимул для превращ. скарбів в капит., принесення. прибуток), ср-во платежу (з низки у нього. тов. який завжди можуть прод. за нал. (необх. купівлі-продажу тов. в кредит, тобто. з відстрочкою сплати $ (ср-вом платежу служать не самі $, а борг. обяз. — векселі), ср-во звернений. (позвол. платити улад. рес-ов і виробникам таким товаром ($), кіт. то, можливо ісп. на купівлю будь-якого ін. тов. чи ум. $ позв. уникнути незручностей барт. обм. У країнах із рын. Еге ден. обор. = наличн. + безнал. $ (ср-ва на рахунках, держ. цін. бум.)).

В15. (Теор. працю. стоїмо. Адамом Смітом включно) Еге теор. МС стрмится з відповіддю на зап. «що явл. рівним в менов. пропорц,? «АС у роботі «Про природу і причин. багатства народу «(1790) заяв. «працю явл. єдностей. загальним. мірилом, єдностей. мірою стоїмо., по коштів. кіт. ми можемо сравн. межд. соб. стоїмо. разл. тов. в усі брешемо. і всіх місцях ». Засн. полож. теор.: рівність менов. пропорц. объясн. тим, що можна порівняти. тов. мають одинак. стоїмо., стоїмо. поставши. соб. закл. в тов. общест. працю, величина витрат праці та стоїмо. измер. продовжить. рабоч. врем.

В16. (З-н. денежн. обращ.) — выраж. объективн. зв’язок. У соотв. з колич. підходом, оскільки $ вип. ф-ию ср-в обращ., їх у, необх. для обращ. опрд. масою і ціною реализ. тов., тобто. (цін товарів. 1 д.е. може підтримати. неск. тов. угод, що швидше оборач. $, тим менше його потрібно для звернення (у $ явл. сумою цін реализ. тов. / число оборотів ден. ед.).

В17. (Инфл.) І - процес вдосконалення. загального кр. цін. країни. У період І дорожчає подавл. больш. тов. і происх. зростання. стоїмо. життя (($, кіт. неох. запл. за їжу, одяг, ін. предм. потребл., необх. для сущ.) країни. Причини І: внутр. (чрезмерн. емісія — запуск друкарської машини, больш. масшт. капит. будує., воєн. расх., дефіцит бютжета — дохнув. < расх., кредит. експансія — чрезм. предост. банками кредит., необосн. вдосконалення. цін, і зарплатню), внешн. ((ціни світ. рынк., обмін у банку нац. $ на иностр., (внешн. зад.). Структ. світ. криз. — (ціни сировину. Війни межд. держ. Види І: в зав. від характ. розвинений. (відкритий., нічим несдерж, прихована, подавл.), з урахуванням її випадок. (локальн. — в кордонів. одн. країни, світова), в зав. від темп. (цін (повзуча (1−10% на рік), галопир. (100−1000%)). Т.а. для Еге країни небезпечний надлишок і недост. $.

В18. (Типи Еге сист.) Центр. Еге сист. — держ. монопол., тобто. держ. господств. в Еге та інших. сферах общ., воно команд. усіма госп. рес. і вирішує що, як й у кого виробляти. Гол. риси: держ. собств. на ср-ва пр-ва, держ. планир. всієї Еге, админ. методи функціонувати. Еге, немає Еге стимулів до еф. роботі. Рын. Еге — госп. сист. на прямий. зв’язках між произв. і потреб. через свободн. купівлю-продаж тов. Гол. риси: частн. собств. на ср-ва пр-ва, свобода предпр-ва, своб. вибору Еге парт., личн. вигода учасників Еге зв’язків, саморег. Еге рын. чинник., хв. вмешат. держ. в Еге Смеш. Еге — больш. частина рес. нах. в частн. руках, многочисл. предпр. малий. біз. Некотор. важн. сфери (залізниці, топ.-эн., патлів. комп., здравоохр., соц. защ.), прав-во еф. возд. на Еге і соц. проц. Рын. Еге (+): еф. пр-ва., внедр. НТДост., улучш. ассортим. і кач. продукц., формир. энергичн. і инициат. работн. (-): кризи перепр-ва., безраб., банкротс., имущ. расслоен. насел., егоїзм і индивидуал. работн. Коданд. Еге (+): і. зайнятий. насел., стаб. ціни, соц. защищённ., жизн. уров. работн. (-): немає самостоят., низк. еф. пр-ва, низк. уров. життя, тотальн. дефіцит, безинициат. раб.

В20.(Рынок: сущн., види й ф-ии).Р сист. — сист. соц.-Э і госп. зв’язків межд. произв. і потреб., грунтується на з-не З повагою та П. Р. — совок. купівлі та організації продажу тов., мех-м регул. пр-ва тов. для удовл. потребн. членів общ. Р. грає особливу роль тов.-ден. хоз-ве: 1) він явл. гол. контрол. кач. і кіл. рез-ов тов. інва: і провер. як і кач. і кіл. мері соотв. потреб покуп-ей поліз. предм., б) провід. экзам. по Еге продавцям — дох-но чи убыт-но реализ. тов., для покуп. — розорить. чи дох-но їх покуп. 2) У отлич. від Нат.Хоз., Р. обесп. (пр-ва тов. для потребл. Тут дійств. Еге расч. Етапи стан. Еге: 1) просте Тов.Хоз.: виник. допот. форма — базар, 2) возникн. розвинений. Р. (харєп для З.) — приним. форму расшир. пр-ва. За даними ООН 3 групи країн: а) з централиз. упр. Еге, б) розвинувши. Р. Э (3-ий світ), в) розвинена Еге (Анг., Герм.). У країнах із розвинений. Р. минуло 2 етапу розвитку: 1) вірш. Р (XV — сер. XIX), 2) орган. Р. (2-га підлогу. XIX — XX). До в XIX ст. Р. отн. отже. усложн.: 1) тоді як прошл. століття призв-ли. самі доказ. тов. до споживе., то у ХІХ появ. посредн., 2) возн. за доби классич. капит. разл. види Р наша епоху образів. Р систему. У збрешемо. сист. Р можна приоб. а) споживе. тов. — те, що необх. нам б) ср-во пр-ва в) працю чол. р) НТР буд) инвестиц. — вкладено. е) ценн. папери. 3) в збрешемо. РХоз. слож. своя инфраструкт., тобто. совокупн. предпр., учрежд. і орг., кіт. связ. произв. і потребител., надаючи цим Р сист. цілісність і заверш. (торг. предпр., тов. та Фонд. біржі, банки, держ. предпр.) Содерж. Р инфраструкт. опредл. особенност. разл. Р: 1) Р тов. і ум. обесп. тов. біржі, предпр. опт. і розн. торг., ярмарки, аукціони, сервісні служби, рекламн. фір., поср. комп. 2) Р кап. сост. з Р цінних паперів і кредитн. Р (Р позичкового кап. — банки, страх. общест., фонди). Кред. отн. осн. на принцип.: а) повернення б) терміновість в) платність. Р ценн. паперів появл. з АТ. 2 виду: акц. (право участі у комп.), облиг. (кредитн. док., позвол. участвов., але прин. фікс. дохнув.). 3) Р праці - Р продажу РС.

В21. (З-н З) Чинник. формир. З: З — що склалася у опред. період брешемо. зав. велич. З цьому тов. ринку цін., по кіт. тов. може бути предл. на прод. На З в осн. в. 2 факт.: полезн. тов. і. Др. факт. формир. З явл.: тип. тов., дохнув. покуп., ціни на всі доп. і заменяющ. тов., очікування відносить. динам. цін майбутньому, чисельність і середній вік покупат., звички, смаки, традиції, і предпочт. покуп. На З можуть впливати: сезон, правит-ная політика, рекл., равнмерность распред. дохнув. Фак. формир. З: 1) доходи покупат. і З (при (дохнув. покуп. проявл. більший З на раніше недост. їм тов., З (при улучш. кач. тов, при прежн. кр. цін З може також вирости і навпаки. (Дохнув. покуп. чи (ціни тов. можуть призвести до (З — парадокс), 2) Для підприємств дополняющ. (вирішують зад. удовлетв. потребн. те ж потребн. покуп. (ізм. цін. ана одні доп. тов. веде до ізм. З попри всі тов. цієї грн. в противоп. напр.) чи заменяющ. тов. (блага, удовлетв. самі потребн. (явл. непоср. конкур. — прохолод. напит., радиотехн., конд. вид.). Зміна ціни одних тов.-заменителей веде до зрад. у тому замова. З на ін. тов. 3) Чекання отн. динаміки. у майбутньому. Там, коли покуп. очікують по к.л. причини, що тов. стане дор. і намагатимуться купити > до (ціни. 4) Числен. і возр. покупат. — при неизм. средн. кр. дохнув. абсол. (числен. покуп. веде до (З Старіння населення Європи — й РФ веде до ізм. тов. структ. З. 5) Звички, смак, традиції. Цей чинник формир. З наим. предск. (мода). З-н З пов’язані з поняттями: 1) Эфф-т дохнув. (для (дохнув. тов. стан. більш дешё. по отн. до велич. дохнув. (покупат. спосіб. приобр. цей тов. в > кол-ві, не відмова. від ін. привычн. покупок (і навпаки). 2) Эфф-т заміщення (при (цін появл. стимул купити дешё. тов. замість аналогичн. тов., кіт. тепер отн. дорожче). 3) Эфф-т (вигоди — (ціни, (расх. при предн. полезн. тов. (зрад. отн. дохнув. на тов. і полезн. від цього до > вигоді покуп. Сохран. прежн. V-ы расх., покупат. получ. > вигоди). З-н З: люди покуп. > у прод. при низк. ціні, аніж за высок.).

В22. (З-н П) П указ. на у прод., кіт. произв. стануть предл. по разн. цін. П зав.: 1) ціна (преобл. тов., кіт. прин. max приб.) 2) вів. З (планир. випуск. тов. произв. орієнтир. на З. Пр-ли вирішують "? «окупить чи ціна тов. видатки його изгот. і буде прибуток. І на зав. що від цього реш., скольк. тов. потрібно произ.) З-н П: (цін веде до (П, а (цін — до (П при ін. равн. ум. Фак., влия. на П: технол. пр-ва (одкр. нових знань позвол. більш эфф. произв. 1 прод., тобто. з < затартой рес.), ціни на всі рес-ы ((ціни рес. (витрати пр-ва, і (П, тобто. перем. прямий. П вправо), у виробляє., податки (предпр. рассм. більше податків як издерж. пр-ва ((нал. на собств. (витрати пр-во і (П), внешн. факт., в. на V пр-ва (погода), очікування зміню ціни прод. в будущ., число продавц. (що більше число поставщ., тим більше коштів Рын.П. Принаймні виходу фірм зі сфери крива П буде смещ. влево).

В23. (Засн. факт. рын. саморег.) Мех-м РС вкл. у собі Р ціну, З / П (з-н З повагою та П), конкур. Р ціна — ціна, вільно складыв. на Р в соотв. зі З повагою та П. З — платежеспособн. потребн. в опред. тов., П — у продукт., кіт. предъявл. у швидкому продажу по опред. ціні, в опред. час. Конкур. — сопернич. межд. участн. пхе лучш. ум. продажу тов. і ум., служить мощьн стимул. зростання пр-ва, і (його эфф. Коли Р произ. событ., кіт. наруш. Р равновес. (ізм. смаку (ізм. З), то: произв. среагир. на ізм. Р ум. (поск. З покаж. фірмам, куди слід направ. свої усил.), начин. проц. приспособл. предприн. і покуп. до новий. ум., в рез. сформир. новий. Р ціна, і V пр-ва. Цінова конкур.: (цін, знижки, премії, ярмарки і розпродажів. Нцен.: якість і надёжн, доп. гарантії, осіб. оформл. і рекл. Методи НЦК обесп. распред. продукт. (фірм. риси, кіт. отл. його від ін.). Для споживе. своб. вибір — (+), а (-) — важко отл. подлин. від думаємо., витрати брешемо. і нервн. нагруз. при покуп.

В25. (Конкуренція) — сопрернич. межд. участн. рын. госп. за кращі ум. купл./прод. тов. Рын. боротьба за выживан. і Еге процвет. явл. Еге з-ном тов. інва. Види конкур.: 1) У зав. від сост. ринку: чистий. До (де дійств. множ. независ. виробляє. однор. тов. і ум. У цьому частка кажд. птд. произ. в общест. випуск. мала, що вона може відчутний. змінювати СП предпр., а ДТ. і сложивш. рын. ціну.), свободн. До (ніким не огранич. доступ ринку), совершенн. До (наявність рын. інформ.), несов. До (вплив моноплии). 2) З урахуванням методів змагальності: цінова (хочу (, хочу (ціну), нецен. (реклама, увелич. кач-ва). Роль До: проклад. дорогу нового і прогрессивн., складыв. благоприятн. нормальн. ум. пр-ва і спожитий., устран. і разруш. з рын. неэфф. хоз-ва. Т.А. механізм рын. саморег. вкл.: рын. ціна, соотн. С/П, сопрнич. товаропроизводит.

В26. (Монопол.) М — виключить. право пр-ва, промислу, торгівлі, тотожність. 1 особі, грн. осіб, або держ. Види М: чиста (1 продавець на Рын., доступ для конкур. закр.), абсол. (редк. випадок, коли ГАМ охоплення. всю нац. Еге і препятст. конкур. — зброю), естесств. (собствен. має у своєму розпір. рідкісні тов. — Ме, виноградник), мистецтв. (у чиїхось руках лише ринки чи пр-во і збут продукту, до неї отн. случайн., коли благополучн. склад. З / П), стійкий. (характ. для крупн. объед. і предпр., до неї отн. картель (договору про частці випуску, ценахи рынк. збуту), сендикат (объед. предпр., випуск. однор. продукц. при самост. производ.), трест (совм. собств. на порівнва пр-ва і продукц.), концерн. (союз. формально-незав. предпр. разн. галузей)), всеобщ. (устан. з пом. гос.).

В27. (Засн. моделі збрешемо. ринку): чиста конкур., монополіст. конкур., олігополія (несовершенст. конкур.), чистий. монопол. У збрешемо. Еге конкур. і моноп. неизежн. і проиворечив. сущ. 4 главн. моделі: чистий. кін. і мон. — це крайн. і дост. редк. ситац. з-поміж них распол. більш характ. для збрешемо. ринку 2 мод. під загальним назв «несоверш. кін. «ЧК — де дійств. множ. независ. виробляє. однор. тов. і ум. У цьому частка кажд. птд. произ. в общест. випуск. мала, що вона може відчутний. змінювати СП предпр., а ДТ. і сложивш. рын. ціну. Через однор. тов. нецен. конкур. отсутств. ЧМ — коли одну фірму явл. единст. производ. цього продукту (газ, эл-во, водопр. компан.). Манипулир. обсяг. предлож. своєї прод. монополіст диктує свою ціну, а Еге могутність і вплив эфф. його малозаинтер. пр-ва не возм. проникн. у цю галузь ін. фірм. МК — сочетан. мон. і кін., причому кін. в знач. обсязі, а мон. — у малій дозі. Може склад. якщо багато продовцов. предл. схожу прод. Многочил. цих фірм. не позв. кожної їх сущест. проводити рын. П і ціну. Між фірмами йде цінова і нецен. кін. Мон. возн. в рез. диференціації продукції (созд. їх разновидн. фирмами-конкур., вступл. в галузь отн. своб.) Олигопол. характ. для отрасл., в кіт. господств. неск. крупн. фірм. Немногочисл. олигополисты обл. больш. рын. вагою і може проводити цены.

В28. (Пробл. перех. до рын. в Росс.) ПКРвР був связ. з больш. трудн. (перех. від прказн. Еге до свободно-рын.), до 30-му рр. предприн. було запрещ., як і конкур., устан. держ. монополізм, кіт. опир. на прямий. принужд. і приказн. методи. Командн. Еге: планів. распред. центром ср-в пр-ва, РС і фин., жорсткий подчин. згори (вертик. госп. зв’язку), устан. фікс. цін., нормир. распред. благ, монополиз. Еге гос-вом. Рын. Еге: вільна прод. виробництв. і фин. ресвв, свободн. предприним. з устан. прямий. гориз. связ., своб. ціни, осн. на догів., своб. выб. покупців, конкур. Засн. пробл. перех. до разв. Р: формир. своб. предприн., созд. рын. инраструкт (бірж., страх. комп., рекламн. агентства), устан. рын. равновес. межд. платёжесп. З повагою та П тов. в общегос. масштабі, раскрепощ. ціни від жёст. держ. регул., приборканий. неупр. инфл., установ. єдиний. Еге просторів. для своб. рын. отн. (коли нац. хоз-во превр. в одкр. рын. Еге — сдел. крб. конверт. вал., паощь. пр-во і експорт своєї продукції світ. рын., залучив. иностр. кап., эфф. ісп. фин.-техн. допомогу). Т.А. вихід із колапсу (заборона. челоночного эксп. і имп. на беспошл. осн., присеч. злодійства, контробанды, підробки тов., подавл. тіньової Еге, заборона торг. з рук, налаж. жёстк. платёжесп. дисципл., осущ. технологич. модернизац. предприят.).

В29. (Підприємництво та її осн. риси) П — опред. вид деят., напр. на получ. прибутку. Рын. Э — та Еге сист., кіт. сприяє госп. деят., замова. на получ. личн. і общест. багатий. Ф-ции П: ресурсна, организаторск., творческ. (предприимч., инициат., новаторст.). Види П: единоличн. собств., трдящийся, единоличн. капіталіст, ведущ. средн. і частн. бизн., тов-во на паях, орендар, частн. капит., ісп. наёмн. РС. П разл.: неприбуткова (благотв., культурн.-просвет.), бизнес-деят.

В30. (Комм. розрахунок) КР — метод ведення хоз-ва, осн. на торг. виручки від прод. тов. і получ. дохнув. Принципи КР: предприн. способн., самоокуп., самофинасир., матер. заинт., экон. отв.

В31. (Ф-ла бізнесу) Д ($) — Т (ов.) — Д ($ прибавка). Д ($) (капітал — Т (спец. тов.) (ділиться: СП і РС (справ.: П (отр.)С (тоим.) і М (енов.)С (тоим.) …П… — Т`(гот.тов.) — Д`(доход).Прибав. стоїмо. созд. в проц. пр-ва за рахунок эксплуат. РС, кіт. здатна созд. стоїмо. (, вартий той, тобто. потреб. стоїмо. тов.- РС сост. в способн. созд. высш. стоїмо. $, затрач. на получ. прибутку -Д зв. кап. Кругообор. кап.- цикл його движ., кіт. охоплення. проц. інва і обращ. творено. тов. і возвр. капит. у його денежн. дохнув. форму. Кругообор. кап. прох. 3 стад.: Д ($) — Т (ов., сов. в проц. звернений., де Ден. кап. превр. в пр-ный), Т — П (р-во) — Т` (сфера пр-ва, де кап. превр. в тов. форму), Т` - Д` (сфера обращ., де тов. капит. правр. в ден. форму). Непрер. происх. кугооб. капит. утворюють оборотн. капитал.

В32. (Дохнув. від факт. пр-ва) У норм. Еге кажд. Еге рес. має свого господаря, і явл. платним, там де рес. нічийні і безплатні, вони погано сохр. і ісп., панує Еге безответств. і неэфф. пр-ва. Власника факт. пр-ва хочуть підлозі. від своїх ісп. дохнув., проте дохнув. одних людей — завжди расх. ін. (РС -> зарплатню (ціна праці, товаро-рабочая сила в ум. ринку, быв. номинальн. і реальн.), ПР -> рента (плата арендатора-предприн. власнику землі, зав. від: прир. ум., плодор. грунтів, местополож.), капит. -> % (плата предприн.-заёмщика за займн. капит. Форми: ссудн. % (дохнув. банку), % власника облигац.), предприн. -> прибуток (вознагражд., Плата предприн. способн.)). Структ. дохнув. сім'ї: зарплатню + премія, дохнув. від предприним., посібники, виплати, пільги, дохнув. від собств. за депозитними вкладами (рента).

В33. (Прибуток) Прибуток — частина дохнув. за: зібрав разом факт. пр-ва, організував їх госп. функционир., за ризик, відповідальність, эфф. использ. Різниця межд. получ. вигодою і поніс. у своїй витрат., дохнув. від реальн. капит. Якщо. бухг. (вкл. виручку преприят. від реализ. прдукции за вычитом з неї витрат за пр-во) і Еге значен. П. Якщо з числен. П вычисть податків і ін. платіж. до бюджету, то получ. приб., залишається в распоряжен. предприним. (чистий. прибуток). П — комплексн. показат. использ. Еге рес-ов. Распред. рес-ов регулювання. те щоб їх ісп. прин. наиб. П.

В34. (Зарплатню) Види: номинальн. (начисл. чи получ. ($), реальн. (зарплатню в преобр. тов. чи ум. Зав. від: разм. номінальний., податків і кр. цін). Форми зарплатню: повременн. (зав. від отраб. час: почас. ставка * отраб. годинник), відрядна (зав. від кол-ва произвед. прод.: у прод. * поштучн. расцен.) Засн. риси зарплатню: інд. опл. праці, зарплатню справ. на осн. і доп., розвиток «сист. участі «, раб. за договором. Рента — плата арендатора-предприн. власнику землі, зав. від: прир. ум., плодор. грунтів, местополож. Для орендаря — плату ПР, вхід. в издерж. пр-ва., для землевлад. — дохнув. на влох. в земле. капит., для общ-ва — данина, кіт. выплач. землевласнику с/г продукції. Відсоток — плата предприн.-заёмщика за заёмн. капит. Ден. позичка (банк (ссудн. %, ден. позику (ден. облиг. (% по облиг., арендаторск. имущ. (арендадатель (арендн. плата.

В36. (Держ. бюджет, іст. формир. і распред.) Центр. місце у фин. сист. заним. держбезпеки. — самий крупн. $ фонд, кіт. ісп. право для финансир. своєї деят. держбезпеки — річний план держ. расх. і іст. їх финанс. покриття. За рахунок держбезпеки сод. армія, ДТ. частина здравоохр., з його за допомогою держ. оказ. возд. на Еге проц. держбезпеки сост. з 2 частий.: доходн. (показ. звідки посаду. $ ср-ва) і расходн.(на які мети напр. $). Іст. держбезпеки. явл.: податок., неналог. посаду. (дохнув. від держ. собств., держ. торг.), внесок у держ. фонди соц. страх. Кажд. правит-во у своїй деят. стрем. до того що, щоб дохнув. частий. держбезпеки = расх. Їх соотв. зв. балансом доходу. У реальн. действит. расх. частина > доходн., таке соотв. в держбезпеки зв. бют. дефіцитом. Його возникн. обуславл. разл. причин.: (общест. пр-ва. ((прибутку ((поступл. в держбезпеки, завыш. расх. на реал. прийнято. соц. програм, (тіньового сект. (фірм. і предпр. ніде не реєструються (податки не платят.

В37. (Податки) Ф-ции: фіскальна (формир. ден. дохнув. держ., $ потрібні йому на содерж. держ. апд., армії, разв. наук. і техн.), Еге (воздейств. через М на товариств. воспр-во, тобто. подобається. проц. в Еге країни й соц.-Э проц у суспільстві). М: прямі (стягують. держ. з дохнув. і имущ. налогоплат. — зарплатню, прибуток, %), косвен. (устан. як надбавок до ціни тов. чи тарифів на ум.), федеральн. (ПДВ, акцизи, податок. на дохнув. банку), республиканск. (нал. на имущ. предпр.), местн. (замельн. М, збір на право торг.). М система — совокупн. всіх М та інших. платежів, форми та їх расч. і взыман. Ф-ции налогооблаж.: фискальн. (формир. держ. дохнув.), положення. (М політ., як елем. держ. рег.), социальн. (сглаж. имущ. нер-ва між. громадян.). Високий. ставки М гальмо. разв. усього. активн. (предпр. приховавши. дохнув. від налогооб. Крива Лаффера названа. під назвою амер. эк-ста. Отраж. вз. связь межд. велич. ставк. М і поступл. право їх сч. средст. в держ. бюд. При покращення. ставки нал. дохнув. держ. снач. (. Якщо нал. ставк. привыш. якусь гран. (.)М, то дохнув. від нал. посаду. (. Високий. нал. сниж. стимул пр-ва і (дохнув. держ. право їх сч. і наобор.

В38. (Ден./Кред. політ.) До — предост. позичає тов. і $ на ум. возвр. через опред. час, борг+%. Истор. розвинений.: лихварі, ссудн. капит. (сов. движ. як кред.), ринок ссудн. кап. (ринок инвестиц.). Форми До.: коммерч. (предост. тов. з отрочк. платежу (вексель, борг. обяз.)), банковск. (має універсам. характ.). Центром явл. банк., кіт. вип. 2 опер.: пасив. (формир. банк. рес.), активн. (размещ. і ісп. $ ср-в). Роль банку. Б. вип. фонд. опер. (дають позички під заставу цін. паперів — акцій, облігацій). Під тов. позички — заставу прод. нах. складі, їсти дорогою, в торг. обороті, під недвиж. (будинок, земля). Банк. До. выд. наиб. круп. предпр., платежесп. кіт. не выз. сомнен. Центром кред. сист. явл. эмиссион. банк, кіт. кредитує все ост. банки: кому. Б, спецализир. Б, кіт. заним. инветиц., эксп.-имп. Б. положення. междунар. отн. У кред. сист. вхід. сбер. Б. ДКП — совокупн. держ. меропр. в обл. $ обращ. кредиту. Гол. мета — регул. Еге ситуац. шляхом возд. на сост. кредиту та $ обращ., для акт. борьб. з инфл. ДКП напр. на стимул. кред. і $ эмис., з їхньої сдерж. і огранич. Метод ДКП: загальні (влия. на рын. ссудн кап. — учётн., дискотн. політ., опер. на одкр. рын., ізм. норм. обязат. резер.), селективн. (регул. конкр. видів. кред. чи кредитування птд. отрасл., крупн. фірм. — пряме огранич. резер. банк. кред. контроль по птд. видам кр.).

В39. (ентеепу та НТР) Разв. науку й техн. осущ. 3 замова.: эвалюционный шлях — медл. сов. знань чол. про дкр. світі. (модерниз. обор. без кордин. зрад. його техн. осн.), революц — наука і тих. обн. в кач. інше сост. (изобр. новий. покол. машин.), комплексн. преобраз. характ. для XX столет., коли револ. зрушення. через опред час перераст. у його эволюц. продолж. Индуст. пр-во укреп. вз. связь між наукою і тих. з одн. стор., і з пр-вом з ін. — наука стала превращ. в непор. произ. силу. Наук. исслед.: фундамент. науки — пізнано. з-нов, управляючі повед. і вз/д общ. і мышлен. (психол., социол.), приклад. науки — примен. результ. фунд. исслед. на практ. (металознавство), Наук. Исслед. Опытн. Конструктивн. Разраб. (НДДКР) — созд. новий. технологич. проц., высокоэф. виробів. Їх Транс.Нац.Комп. має більшу частину НДДКР і патентів, осущ. осн. обсяг лиценз. торгівлі. Широко разв. ринок НТ-разработок. НТР — корінне якостей. преобраз. виробництв. сил, на осн. превращ. науки на провідний чинник пр-ва (1940; 50гг.): автоматиз., электронизац., использ. нових конструкцион. матер. Для збрешемо. періоду типово: комплексн. автомат. пр-ва (цикл робіт осущ. без участ. чол. -ЕОМ, роботизац.). У 70-ті НТР перераст. в технологич. револ. (верстати з прграмм. керувати. роботи): безмашинная технол., малолюдне пр-во, ресурсосбереж. Еф. пр-ва — це отн. його результ. до витрат. (-) НТР: можливість масової безраб., пробл. переквалиф. і перенас. людей, зростання интенс. праці, псих. нагруз., хвороб, небезпека воєн. ісп. НТР, пробл. экол. безоп.

В40. (Расшир. воспр.) — непрер. возобновл. пр-ва — необх. услов. поддерж. жизнедеят. людей. 2 виду: просте (в неизм. розмірах), розширене (непрер. (пр-ва за сч. накоп. (превращ. прибутку на капітал (іст. зростання пр-ва, (разм. капит-ов)) Іст. накопл.: частка прибутку на расшир. пр-во, заёмн. ср-ва від кредитора, аммортизационный фонд, частково що йде зміну устар. малопроизв. оборуд. Предприн. стимулир. наращ. V пр-ва: особиста выг. і конкур. Т.А. накопл. — объективн. необх. в збрешемо. Еге (сущ. з-н нагромаджено. (розвиток пр-ва, обесп. його непрер. процес). (К=(СП+(РС, П (тих. стрункий. пр-ва) = СП/Р (чил. работн.). З-н накопл. говорить, що коли частина виручки від госп. деят. необх. замова. на расш. її масшт., на інвестиції. Якщо все пустити на потребл., то громовідвід. Еге зростання. Без накопл. фірма потер. стійкий. і конкур. способн.

В41. (МакроЭ показат.) ВНП — рік. стоїмо. всіх тов. і ум., произ. нац. Егедідька лисого для конечн. потребл., вкл. соим. прод. отеч. пр-ва як внутр. країн., і поза. ВВП — рік. стоїмо. всієї конечн. прод., созд. всередині країни отеч. і иност. производ. НП — чистий нац. прод. общ-ва, тобто. частина ВНП з відрахуванням (років. аммортиз. відрахований. ВВП=ВНП-прод. отеч. пр-ва за кордоном + пр-во иностр. предприят. внутр. страны.

В42. (Еге зростання) ЕР — колич. зрад. і кач. досконалостей. общест. пр-ва, движ. Еге, її прогрес і розвинений. (+): прир. пр-ва і багатства, (междунар. престиж. країни, удосконалення. жизн. кр., улучш. ум. працю. (-): вичерпання невополн. ресвв, ухуд. середовища оббитий., перенасел. больш. місто., пробл. переквалиф., интенсивн. (праці. ЕР можна досягнути: экстенсивн. шляхом (вовлеч. в пр-во доп. рес-ов), интенс. (наиб. еф. ісп. рес-ов пр-ва). Для измер. ЕР прим. 2 вз.связ. способу: 1) увелич. общ. обсягу ВНП, ВВП, причому у расч. прин. зрад. лише реальн. ВНП, ВВП. Увелич. ВНП за сч. високий. цін текущ. періоду, тобто. зрад. номинальн. ВНП (в ценов. выраж.) неспроможна рассм. як ЕР. ЕР прийнято измер. як і абсол., і у отн. велич. (якщо даному року реальн. ВНП сост. 210 млн. крб., а перед. — 200, то абсол. выраж. він (п’ять%). Реальн. ВНП може (і (. Нульове знач. порівнянних велич. ВНП озн. отсутств. зрад. движ. ВНП (отсутств. ЕР. Щоб опред. рік. темпи зростання ВНП з велич. реальн. ВНП данн. року вычисть велич. реальн. ВНП пре. року й получ. різницю сравн. з велич. реальн. ВНП перед. 2) степ. (на свою душу насел, тобто. дохнув. країни знайомилися з уч. числа потреб., цей показат. ісп. для характеру рівень життя насел. разн. країн. Тут величина ВНП буде зав. від числ. насел. данн. стор. (якщо зрад. ВНП ісп. як общест. показат. жизн. уровн., необх вчить. зрад., происх. в числен. насел.

В43. (Факт. Еге зростання) ПР. володіння дост. земельн., хв., водн., лесн. тощо. рес-ми благоприятств. госп. разв. країни, але з гарант високий. Еге зростання (важн. як безліч і кач. ПР, а й у скільки рац. і еф. ісп. Праця. рес. влия. на Еге зростання через уров. зайнятості, кач. образів. і проф. подгот. РС. Рацональн. її примен., уров. произв. праці, сост здоровий. раб. Засн. кап. для Еге зростання важливо системат. (, накопл. і обнов. кап., (частки акт. фондів. НТЗнан. — одне з главн. движущ. сил Еге зростання (изобрет., рационализ., разраб. новий. матер., машин, технол.). Структ. Еге щоб max благопрят. Еге зростанню вона долж. бути прогрес. і рац. з наиб. еф. распред. рес., з оптим. набір. госп. сфер і способн. гнучко зрад. у відповідь зрад. в потреб. общва. СС — (-ный попит на тов. і ум. зі стор. насел., предпр. і держ. При низк. попит. у предпр. немає заинт. в расшир. пр-ва (високий. уров. СС або з витрат стимул Еге зростання (і наоб.). Тип Еге сист. Рын сист. в цілий. бол. еф., ніж центр. (вони обесп. > високий. Еге зростання. Соц.-полит. факт. впливає динаміку госп. розвинений. країни. Еге зростанню способст.: здоровий. отн. людей до праці, творч., предприн., конкур., успіх. одне одного, помірний. трудящ. від разруш. забост., стаб. політ. обстан. в общ-ве.

В45. (Безраб.) Б — явл. при кіт. трудосп. насел. не зайнято., соц.-Э явл., при кіт. частина Еге активного насел. хоче працю. і способн., немає. раб. місця, дающ. декларація про дохнув. Види: естесств. (ділиться на фрикциональн. і структурн.), циклическ, коньюктурн., добровольн. Форми: текуча, криється. і застойн. Все насел. в трудосп. возр. справ.: зайняті (работающ.), незанят. (ищ. раб.), незан. (не ищ. раб.). ФБ — связ. з перемещ. люд. з одн. раб. на ін., з одн. местн. в ін. Причина ФБ — люди і раб. місця не однород. (треб. брешемо. для взаимн. пошук. РБ — связ. з зрад. в технол., а як і ринок тов. і ум. посаду. зрад., появл. новий. тов. і ум., кіт. вытесн. старий., внедр. новий. техн. привід. до уволн. частий. РС або до переквалиф. ЦБ — связ. з недост. СС на тов. і ум., кіт. выз. зростання. безраб. у його. отрасл., де їх произв. Прихована Б. — характ. для отеч. Еге Суть: в услов. неполн. ісп. рес-ов. предпр., викликаний. Еге криз., предпр. не увольн. раб., а перши. їх на сокр. реж. дня чи отпр. в вынужд. відпустку. Последств.: не произв. тов. і ум., кіт. можуть бути зроблено, сокращ. податок. посаду., образ. сутички, забаст., скандали у ній безраб.

В46. (Вз.связь безраб. і инфл.) — в кривою Филиппса. У 58 г. Ф. опублик. статтю «Соотн. між. Б і степ. зрад. $ зарплатню в Великобр. 1862−1957 »: коли З на тов. > П, то ціна ними (, тим > превыш. З над П., і наоб. Примен. цієї гипотизы до рынк. праці озн., що кога З на РС (немає і безраб. (зарплатню ((під давл. прафсоюз.). Якщо предл. РС > З неї - ціна РС (, і раб. вынужд. соглаш. більш низк. зарплатню. У (.)А показ. безраб. високий., при низк. темп. зростання зарплатню, в (.)У безраб. сокр. у разі зростання зарплатню. Последов. Ф. заменими на граф. ставки зарплатню рівнем цін. Якщо ставка зарплатню і уров. цін мають = темпи зрад., то кривий. буде показ. обратн. вз. связь між темп. инфл. і нормою безраб. Якщо прийняти це (.)Є за їсть. уров. безраб, то правит-во може вибрати низк. уров. инфл. при високий безраб. ((.)Е1) чи Е2 — високий безраб. при низк. инф.

В47. (Держ. регул. рын. Еге) У РЕ держ. не втручатися. у життя самост. преприят., допуск лише правого і макроЭ регул. ринку, з пом. $, податок, бюджет, кредит. Держ. рег.: предприят. (рын. (предприят. Цілі держ. соц. політ.: Еге зростання, і. зайнятий., эфф. Еге, Еге свобода, обеспеченн. нетрудосп., стаб. цін, баланс у внешн. связях.

В48. (Засн. напр. держ. рег.) 1) Административн.-правов. регул., устран. прав і форм собствен., регул. працю. отн. і пенсіон. порядок, захист прав споживе., экол. законод. 2) Керувати. важн. сфер. жизн. общ-ва — космич. энергет., освіту, медицина, ВПК. 3) Держ. програми розвитку й замовлення. 4) Фин. політ. 5) Кред.-Денежн. політ. 6) Соц. полит.

В49. (Соц. роль ринку України і держ.) Роль Р в соц.-Э зап.: справедл. рассм. дохнув. по конечн. рез. працю., вдосконалення. эфф. Еге загалом, созд. мат. базу. на шляху зростання благосост. общ-ва, заст. виробляє. раб. на max удовлетв. разнообр. запит. людей. Р ідеальний, неспроможна обесп. соц. гарант. всім членів общ-ва. Устран. «рын. недолік », перетворити рын. госп. в соц.-рын-ое, і покликана соц. політ. держ. (регулювання. соц.-экон. услов. життя общ-ва, турбота про благосост. громадян). Соц. політ. осущ. по 2 напр.: 1) обесп. всім трудосп. благопр. возм. для предприн. і праці (либерализ. бізнесу (освоб. його від бюрокр. приград, предост. людям і. предприн. у межах з-на і ответств.), поощр. малий. бизн. (кредит і нал. пільги), поддерж. високий. зайнятий., регулювання. працю. отнош. (хв. опл. праці, відпустки)) 2) обесп. опред. станд. благосост. всім член. общ-ва (переаспред. дохнув. в общ. (податки), пенсії та допомоги нетрудосп., малообесп. і безраб., загальне. образ. і необх. мед. пом. для всех).

В50. (Пробл. нер-ва дохнув. в общ.) Рын. сист. — жёстк. механ., не знающ. благотвор. і вознагражд. люд. кінцевим рез. їх деят. Держ. покликане смягч. нер-во дохнув. люд., ніж допуст. чрезм. соц. рассл. і напряж. в общ. Але занадто акт. втручатися. держ. в перераспр. і выравнив. дохнув. сниж. эфф. пр-ва: ростучі податки подавл. інтерес складаються. людей до госп. деят., у бідних, получающ. все > соц. пом., ослабшавши. потяг до пошук. раб. і энерг. праці. Т.А. в наявності противореч. межд. эфф. пр-ва і рар. дохнув. Противореч.: рав-о дохнув — эфф-ть Еге, общ. долж. вибрати: рар. з эфф. Еге чи эфф. з нер-вом дохнув. Т.А. соц. підлогу. держ. — тонк. инструм. макроЭ регул., требующ. оч. остор. і гибк. примен., нер-во дохнув. необх. для поощ. працю. акт. люд.

В51. (Кривий. Лоренца, идекс. Джина) Совок. дохнув. насел. формул. з разн. іст. і пререрасп. межд. сім'ями в зав. від своїх величны і состава.Персон. распред. отл. отже. неравномерн., кіт. измер. на осн. методології Парето, ЛоренцаДжина. У поч. XXв. П. сформул. з-н, согласн. кіт. межд. уровн. дохнув. і числ. їх отримають. сущ. обратн. зависнув. — коэфф. П. Биссек. ОА — кордонів. распред. дохнув. озн. абсол. рар. Крива (1) і (2) показ. разл. в дохнув. (1) — до відрахування нал, (2) — після, (3) — з уч. платіж. Т.А. чим ближче кривий. до ОА, тим паче рівному. распред. дохнув. є у дійств. Обратн. зависнув. межд. отнош. величны дохнув. та його отримають. зв. кривий. Л. Др. показат. степ. нер-ва при распред. дохнув. служ. інд. (коэфф.) Д. выраж площ. фіг. над кривий. факт. распред., соотнес. до (S.

В52. (АТ) АКомп. — акционир. кап. (має разл. соц.-Э содерж., тобто. ісп. преим. в інтер. частн. осіб, к.л. соц. грн. і держ.) і прод. акц. Еге влсть на АТ зав. від контр. пак. акц. (50%+1), що позв. їм господств. (теоретич.). При нын. сост. концентр. капит. в гиг. корпор., кіт. володіють больш. (-ми не рідко контрол. улад. 10−20% акц. На чолі АТ — птд. частн. улад., птд. комп., держ. АСобств. отлич. від частн. присв.: 1) АТ має собст. ананимн. (акціонер вправі продати акцію в подобається. час). 2) Собств. кап. діяти. сам, а деят. АТ организ. менедж. Спочатку кап. (, що його собств. дополн. внесок. $, а АТ — пополн. кап. з допомогою заемн. ср-в. (зростання банк. кап. Взаимн. сближ. собст. пром-ти і банків (велика концентрація багатств. (возн. фин. кап.).

В53. (Світ. Госп.) — всемирн., геоЭ простр., в кіт. в інтер. зростання мат. пр-ва вільно обращ-ся капит., тов., ум. чол. фин. НТПотенц. МХ склад. из национ. держ. Еге, нах. у піст. і взаим. Еге зв’язку. Ем-Екс — глоб. Еге організм, в кот.слож. і середній вік. вз. связь і вз.завис. всіх країн і народ. світу. Матер. осн. Ем-Екс сост. світів. рын. благ, тов., ум., капит., ценн. бум. Найбільш разв. країн. світу в сост. самост. обесп. ентеепу та эфф. пр-ва. Це то, можливо вирішено лише рез. междунар. сотрудн. (значення: для розвинувши. країн, освоєно. передавши. зарубежн. организ.-техн. досвіду (экон. сил, брешемо., ср-ва. Т. А. Еге осн. Ем-Екс служ. интернацианализ. пр-ва (свзяь пр-во в одн. стор. з потрбл. його рез. в ін.). Междунар. свзяь нац. Еге стан. постоян., якщо возн. возн. междунар. разд. праці, тобто. специализ. птд. країн. в пр-ве товарів, з метою реалізації в ін. странах.

В55. (Міграція капит.) Мотиви вивезення капит.: низк. дохондн. у своїй країні, кращі услов. до інших держав., объед. фірм разн. країн, расшир. ринку збуту. Мотиви ввезення капит.: получ. доп. кред., внедр. передов. досвіду, расшир. інва, доп. раб. места.

В56. (Междунар. научно-техн. свзяь) Междунар. свзяь нац. Еге стан. постоян., якщо возн. возн. междунар. разд. праці, тобто. специализ. птд. країн. в пр-ве товарів, з метою реалізації в ін. странах.

В58. (Междунар. валютн. отн.) У. отн. возн. в рез. розвинений. междунар. торг., кіт. поражд. необх. в обміні нац. валют. (амер. экспортёры, продающ. тов. в Франц., хочуть отримати них $, а чи не франки, але й франц. екс. амер. тов. мають франки, а чи не $. ця пробл. реш. обміном фразнузами на вал. ринку франків на $. У сущн. і є осн. опер. МВО) У кажд. країн. сущ. своя. нац. денежн. сист. МВО возн. не відразу: 19-нач. XXв. — період. возн. золот. стандарту (центр. роль. ігор. зол.), 1944 — після. цук. США $ призн. осн. валютн. од., поскольк. вільно звертається до зол., все ост. країни зобов’язалися поддерж. курси своїх валют по отн. до дол. посаду. кр. Після офф. прекращ. вал. на зол. «фиксирнные «курси вал. уступ. місце так називаємо. «плавающ. «(так почався МВО), розвинений. МВсист. (1976 р.) — вал. курс. як і будь-яка ін. ціна опред. рын. силами. (тобто. З иП). У практ. междунар. расч. стали ісп. осн. междунар. $ «ЕКЮ «(європ. вал. од.), в країнах, вхід. в європ. вал. сист. ЕКС не сущ. фізично. Збрешемо. розвинений. країни, осущ. експорт нафти й імпорт в шир. масшт., оч. чувстви. навіть до небольш. колеб. вал. курсу., є фірми і більш., кіт. слабко связ. з світ. ринком, і з їхньої деятельн. колеб. вал. курсу не оказ. влиян. Т.А. за будь-яких колеб. вал. курсу одні завжди будуть у виграші, ін. — в проигр. (пр-во вкрай заинт. в стаб. і предсказ. вал. курс., кіт. може бути осн. планир. їх комм. деят.

В59. (Засн. спос. держ. рег. вал. курс) Контроль за ізм. курсу та її рег. — одне з важн. цілей Еге політ. держ. Дія править., влияющ. на вал. курс ділиться на заходи косв. і прямий. регул. Косв. возд. на вал. курс. оказ. все инструм. ден.-кред. і фин. політики ЦБ. Якщо він осущ. меропр., замова. на сниж. инфл. в нац. Еге, це позначиться обмін. курсі нац. вал.: при сниж. інф. обм. курс стабилизир. Т.А. знижуючи інф. ЦБ оказ. косв. влиян. на обм. курс. Відчувається. эфф. дають заходи прямий. регул. вал. курсу. До них отн. політика учётн. ставки ЦБ і вал. інтервенції на внешн. вал. рынк. Підвищуючи уч. ствк., тобто. %, кіт. ЦБ взим. з комм. банк. за предост. їм кредит, ЦБ прямо возд. на обм. курс. нац. вал. в стор. його покращення. Адже за високий. % банки беруть менші надходження до кредит і від покуп. иностир. вал. на внеш. вал. рынк. Зниженні на валюту вед. до покращення. обмін. курсу нац. вал. Проводячи вал. інтервенцію, ЦБ продає чи покуп. вал. своєї країни на внеш. вал. ринках. Якщо одним прямим метод. вал. курсу явл. «девольвац. «(сниж. курсу своєї вал., по своїм Еге наслідків невигідна, т.к. привід. до уменьш. виручки нац. вал., але позвол. получ. доп. вигоду импортёрам і кредиторам, представляющ. капит. иностр. заёмщикам. Держ. може заборонити нац. експорт. продавши. выручен. вив. над ринком і обязат. здавати за нац. по офф. курсу) чи «револьвация «(удосконалення.) нац. вал.

В60. (глоб. Еге пробл.) Демографич., продовольств., экологич., розвиток країн. 3 світу, загроза ядерн. катастр.

В61. (Засн. напр. Еге реформ у Росії) Гостра. Еге криза 80-х потреб. перех. до розвинений. рын. отн. Засн. замова.: приватиз., лібералізація цін, фин. стабілізація (боротьби з інф., укреп. курсу нац. вал.). Для эфф. функционир. рын. экон. необх. ряд услов.: max свобода предпринимат., повна ответств. предприят., предпринимат. за рез. госп. деят., здоровий. конкур. предпринимат-ва. Дані ум. созд. під час глубинн. преобраз. в отн. власності, заміни планового хутро. на рыночн. Разгосударсвствление Еге забезпечить свободу госп. деят., не залежний. і Еге відповідальність виробника. Еге реф. осущ. по кроків: 1) «шок. терапія «в Еге явл. лібералізація цін, ликвид. «денежн. навісу «і до структ. цін світів. ринку: різке сокращ. бюджет. деф., жорстка кред.-денежн. політ., швидка приватиз. 2) институционн. політ. вкл. регул. возникнов. і розвинений. соц.-Э суб'єкт. ринку, банків, холдингів. 3) мета структ. політ. явл. привед. структ. пр-ва відповідно до структ. З, притягнутий. інвестицій у перспект. сфери, ускор. розвинений. инфраструкт. і споживе. сект. 4) система соц. поддерж. повинна позвол. насел. пережити переходн. період, приспособ. до рын. отн. Екзаменаційні питання економічної теории.

1. Поняття економіки, її структура й освоєно основні функции.

2. Економічна теорія і її економічні проблемы.

3. Історія розвитку економічних идей.

4. Основні ідеї меркантилізму і физиократов.

5. Неокласицизм і кейсианство.

6. Чинники й можливості производства.

7. Економічний кругообіг і циклічні потоки.

8. Власність, її суть і роль экономике.

9. Основні типи присвоєння та форми собственности.

10. Особливості сучасної структури форм хозяйствования.

11. Реформа відносин власності в России.

12. Товарні виробництва, умови виникнення і характерні черты.

13. Товар та її свойства.

14. Сутність і функції денег.

15. Торію трудовий вартості А. Смита.

16. Закон грошового обращения.

17. Інфляція, причини наслідки, форми проявления.

18. Типи економічних систем, «плюси «і «мінуси » .

19. Ринкова економіка: сутність, характерні черты.

20. Ринок: сутність, види й функции.

21. Закон попиту, чинники ринкового від попиту й особливості їх графічного отражения.

22. Закон пропозиції, його графічне отражение.

23. Основні чинники ринкового саморегулирования.

24. Рівноважна ціна, і механізм її ринкового саморегулирования.

25. Конкуренція, її класифікація і у ринкової экономике.

26. Монополія, її види, основні форми монопольних союзов.

27. Основні моделі сучасного рынка.

28. Проблеми початку ринку в России.

29. Підприємництво: його основні черты.

30. Комерційний розрахунок фірми, його принципы.

31. Формула бізнесу, кругообіг капіталу, його стадии.

32. Доходи від факторів виробництва, структура доходов.

33. Прибуток, її види й джерела формування та распределения.

34. Заробітну плату, чинники її що визначають, номінальна та реальною з/п.

35. Основні форми і системи зарплатню в сучасному обществе.

36. Державного бюджету, джерела формування та распределения.

37. Податки і податкову систему, крива Лаффера.

38. Грошово-кредитна політика. Кредит та її сучасні формы.

39. Науково-технічний прогрес. Сутність НТР.

40. Розширене відтворення, структура накопичення вартості, вартісне будова производства.

41. Макроекономіка і отримала показники її развития.

42. Економічне зростання, суть і стала способи його измерения.

43. Чинники економічного роста.

44. Нерівномірність економічного роста.

45. Безробіття, її типи, последствия.

46. Взаємозв'язок безробіття і инфляции.

47. Сутність і цілі державного регулювання ринкової экономики.

48. основні напрями державного регулирования.

49. Соціальна роль ринку України і государства.

50. Проблема нерівності доходів у обществе.

51. Крива Лоренца і індекс Джини.

52. Роль акціонерного товариства трапилося в ринковій экономике.

53. Світове господарство та її основні черты.

54. Сучасні форми міжнародних економічних отношений.

55. Міжнародна міграція капіталів і трудових ресурсов.

56. Міжнародні науково-технічні связи.

57. Вільні економічні зони: поняття і різноманітні види, офшорні зоны.

58. Міжнародні валютні отношения.

59. Основні способи державного регулювання. Валютних курсов.

60. Глобальні соціально-економічні проблемы.

61. основні напрями економічної реформи, у России.

Экзаменационные питання менеджменту.

1. Поняття менеджменту, його утримання і роль розвитку сучасного производства.

2. Історія менеджменту. Школа наукового управління Б. Тейлора.

3. Адміністративна школа А. Файоля.

4. Школа людських і поведінкових наук.

5. Процессный, ситуаційний і системний підходи до управлении.

6. Організація як об'єкт менеджмента.

7. Поділ праці организации.

8. Економічно-правові основи управління организацией.

9. Внутрішня середовище организации.

10. Зовнішнє середовище організації. Модель організації, як відкрита система.

11. Функції управління (сравнение).

12. Типи организации.

13. Планування як функція під управлінням. Види планирования.

14. Стратегічне планирование.

15. Організація як функція в управлении.

16. Мотивація. Ієрархія потреб. Піраміда А. Маслоу. Двухфакторные.

Герсберга.

17. Сутність й необхідність контролю. Етапи контролю та його разновидности.

18. Процес ухвалення рішень, їх сущность.

19. Делегування повноважень і ответственности.

20. Чинники, мають вплив на управлінську деятельность.

21. Менеджер і підприємець у системі управления.

22. Менеджер та її рольові функции.

23. Якості сучасного менеджера, його способности.

24. Потреба керівників, талановитими в підприємництву, ризику, конкуренції. (Вільна тема).

25. Соціальна відповідальність і етика управления.

26. Юридична і соціальний відповідальність менеджера.

27. Мистецтво ділового спілкування у роботі менеджера.

28. Стилі управления.

29. Система методів управления.

30. Управління як мистецтво. Генеалогічне древо.

31. Фундаментальна обізнаність із кадрами, мистецтво найма.

32. Психологічні основи управления.

33. Технологія іміджу руководителя.

34. Системи цінностей сучасної ділової человека.

35. Причини конфліктів, наслідки. Управління конфликтом.

36. Планування роботи менеджера. Організація робочого дня, робочої недели.

37. Типи організаційних структури управлінні. Загальна характеристика: функціональна, дивизионная.

38. Витоки управлінської думки в России.

39. Російське підприємництво (історія розвитку). Специфічні условия.

России.

40. Уроки американського менеджмента.

41. Особливості японського менеджмента.

42. Шляхи формування російської моделі управления.

43. Роль інтелекту в управлінської деятельности.

44. Процесуальні теорії мотивации.

45. Особливості сучасного менеджмента.

М. Мескон «Основи менеджменту», М. 1997. В.І. Кнорринг «Мистецтво управління», М. 1997. В. Р. Веснин «Основи менеджменту», М. 1996. В. М. Шепель «Управлінська етика», М. 1994. І.Н. Черчикова «Менеджмент», М. 1998.