Життя й творчий шлях Рея Бредбері

Життя і творчий шлях Рея Бредбері.

Реферат із історії світової літератури виконала: Студентка ФФП- 11с Техова А.Е.

Львівський Національний Університет ім. Івана Франка.

2001 р.

План.

І. Біографія Рея Дугласа Бредбері.

ІІ. Передумови творчості.

ІІІ. Загальний огляд творчості.

Біографія Рея Дугласа Бредбері..

Народився 22 серпня 1920 року в шпиталі на вулиці Сент-Джеймс-стріт 11, в місті Уокіган, штат Ілінойс. Повне ім*я — Реймонд Дуглас (одному ім*я на честь знаменитого актора Дугласа Фербенкса). Дід та прадід Рея, нащадки першопоселенців — англійців, прибувших до Америки в 1630 році, о 19-й сторіччя видавали дві ілінойські газети: (в провінції це визначене положення в суспільстві й відомість). Батько — Леонард Сполдінг Бредбері. Маті - Марі Естер Моберг, шведка за походженням.

З раннього дитинства Рей ріс в атмосфері великої, дружної сім*ї. Саме завдяки цьому був написань роман «Кульбабове вино» й пов*язаний із ним спільними героями цикл оповідань. Взагалі із дитинства Бредбері багато що перейшло в літературу, велика кількість його творів присвячена родичам. Наприклад, книга «Ліки від меланхолії» присвячена батьку, а збірник віршів «Колі слони останній разів у подвір*ї квітли «він наділив такою присвятою: «Ця книга — в пам*ять моеї бабці Мінні Девіс Бредбері, й мого дідуся Семюела Хінкстона Бредбері, й мого брата Семюела, й сестри Елізабет. Всі смердоті давно померли, але й я й тепер їхні пам*ятаю». Часто він вставляє їхнього імена в свої оповідання. Спогадів про батьківщину також навіяні оповідання із циклу про чарівне сімейство (реально існуючий дядько Ейнар).

Сім*я Бредбері за дитинство й юність Рея кілька разів переїзджала. У кінці кінців вона облаштовується в Лос-Анджелесі, але й остаточно Уокіган не покидає. Бредбері гарно вчиться в школі, але й грошей на подальшу освіту немає. Колись пізніше він напише ессе, про ті, як він вчився в бібліотеках… У біографіях Бредбері написано: освіта середня, із 1943 року — професійний письменник.

Рей працює продавцем газет, а вільний годину присвячує самовдосконаленню. Він стає членом «Ліги наукових фантастів».

В 1942 році уже починає жити на «письменницькі» гроші. 1947 рік стає переламним в житті Бредбері - він одружується на продавщиці із книжкового магазину — Меггі Маклюр.

Але напевне піком життя Рея стають 50−53 рокта, коли два його твори — «Марсіанські хроніки» й «451º за Фаренгейтом» виходять в друк. Починається інше життя — тридцятитрьохрічний Рей Дуглас Бредбері стає всесвітньо відомим.

Можна хіба що додати, що тепер Бредбері живе в Лос-Анджелесі, й в свої 81 досі боїться літаків й машин. Доктор литератури коледжа Уітье (Каліфорнія). Досі плідно працює й далі дивує світло талантом, дитячою душею, правдивістю…

Передумови творчості.

«Жюль Верн був моїм батьком. Уелс — мудруємо дядьком. Едгар Алан По доводився Мені двоюрідним братом, він як кажан вічно мешкав в нас стало на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс — мої брати й товариші. Вісь й вся моя рідня.

Ще додам, що моєю матір*ю, скорше на, був Мері Уоллстонкрафт Шеллі, авторка «Франкенштейна».

Рей Бредбері.

Магія книжки захопила Рея із різдва 1925 р., коли тітка подарувала йому фантастичний комікс «Жив-був якось». Потім вон прочитала хлопчині книжки Л. Френка Баума про чарівну країну Оз, а матір познайомила із оповіданнями Едгара По. Потім прийшла черга Едгара Райса Берроуза із його захоплюючими романами про пригоди Тарзани в джунглях. А світло наукової фантастики відкривається Розвіваюся в 1928 р., коли йому в руки потрапляє перший випуск журналу Х’юго Гернсбека «Дивовижні історії» й він із захопленням читає оповідання «світ гігантських мурах». З цого моменту його уява стає заручницею «країни фантазії»…

Смерть вперше вражає Рея в 1926 р. Вмирає дідусь, потім малень-ка сестричка Елізабет. У подальшому смерть стає однією із про-відних тим письменника. «Смерть, — признається Бредбері, — це мой постійна бій. Я вступаю із нею бійку в кожному моєму новому оповіданні, повісті, п*єсі… Смерть! Я змагатися із нею моїми творами, моїми книжками, моїми дітьми, котрі можливо залишаться после мене».

Бредбері є одним із тихий письменників, котрі в своїй фантастиці намагаються спиратися на деякі уже розроблені технічні новинки. У молододості його цікавили різноманітні виставки технічних новинок. Взагалі фантастика Рея Дугласа в усьому є інтелектуальною, іноді навіть здається розпланованою. Це твори високоосвіченої людини, Яка цікавиться усім. Не чудово, адже судячи із біографій, письменник ніколи не шкодував сил й години на духовне…

В одному із інтерв*ю на запитання: «У якому віці ві почали писати?» — йде відповідь: «Дванадцятирічним років. Не міг купити продовження „Марсіанського воїна“ Едгара Берроуза, адже ми були бідною сім*єю… й тоді я написавши свою власну версію». Так почалася літературна кар*єра однлго із найвидатніших письменників ХХ століття…

Загальний огляд творчості.

Ранні (в основному, «страшні «) оповідання Бредбері склали збірник «Темний карнавал «(1947), частина їхнього увішла в збірник «Жовтневий країна «(1955). Контрастом похмурим новелам, серед яких виділяються: «Вітер », «Карлик », «Коса », «Маленький вбивця », «Вогнений стовп », «Урочна година », «Електростанція », служать світлі оповідання із циклу про чарівне сімейство: «Дядько Эйнар», «Квітневі чари », «Повернення додому ». До тими інфернального Зла (зображується в поетичного образі «людей осені «), протистояти якому можуть лише знання й невинний дитячий сміх, Бредбері повернувся в одній із кращих своїх книжок, похмурій «карнавальній «феєрії «Щось страшне насувається ». Дія її розвивається в заштатному американському містечку, куди прибуває зловіщий власник «смертельніх атракціонів «зі своєю свитою; ім*я власника — Dark (Темрява) — не залишає сумнівів в намірах останнього; а проти Зла виступають улюблені герої Бредбері - підлітки й батько одного із них, міський бібліотекар.

Всесвітня слава прийшла до Бредбері после публікації збірників, пов*язаних між собою новел про завоювання Марса, «Марсіанські хроніки ». Умовна форма хронік ніяк не зв*язує фантазію автора (як й останні наукові дані про Марс), ведучого поетичну розповідь про руйнацію двох культур, почавшуся із ксенофобії та взаємного нерозуміння; про трагічну зазагибель мешканців Марса в результаті занесеної землянами епідемії; про «першопрохідницьку «діяльність зневажливих до чужої культури американців; про зазагибель в результаті атомної війни залишенної їми на землі цивілізації; про новий старт цієї цивілізації на пустій планеті-сусідці. Велика кількість новел циклу — наприклад, «Буді ласкава дощ », в якій лаконічно показань ідіотизм технологічної цивілізації у відсутстність тихий, хто її створив, — стали класикою НФ. Особливий інтерес викликають новела «Ешер 2 «й оповідання «Вигнанники»; у яких автор встає на захист літератури, мистецтва, фантазії, діва, над якими занесений цензорський ніж раціоналіста. До «марсианського «циклу відносяться також окремі оповідання: «Бетономішалка », «Були смердоті смуглі й золотоокі «, «Суничне віконечко », «Сіня пляшка », «Посмішка » .

Іншою значною книгою Бредбері ставши роман-антиутопія «451º за Фаренгейтом». Тема захисту культури від американського прагматизму доведено в романі, побудованому на класичних прикладах Замятіна, О. Хакслі і Д. Оруелла, до логічного кошмару: в світі майбутнього пожежні-карателі спалюють книжки, визнані шкідливими усі доі замінені в побуті «говорячими стінами ». Фіналом світу, спалюючого Книгу, стає ядерна війна, а вцілілі в лісах дисиденты-вигнанники («люди-книги ») зберігають догораючу свічу знання, вывчив усі заборонені книжки напам*ять. Цій ж темі присвячене оповідання «Фенікс » .

Однак талант Бредбері-письменника із найбільшою силою проявляється в жанрі новели; сотні написаних їм оповідань включені в такі збірники: «Людина в картинках », «Золоті яблука Сонця », «Ліки від меланхолії «, «Р — означати ракета », «Машини щастя », «Найкраще у Бредбері «, «До — означати космос », «Я співаю тіло електричне », «Запівніч », «Духі назавжди », «Казки про динозаврів », «Тойнбі «, «Класичні історії «та «Класичні історії 2 » .

Багато оповідань присвячені дітям; Бредбері не ідеалізує їхнього, а намагається показати обидві їхні сторони, добру і злу. У класичному оповіданні «Степ» діти є маленькими потворами, котрі не зупиняться перед вбивством батьків зазаради можливості й далі дивитися в «телеящик «майбутього. Дитяча жорстокість проявляється також в оповіданнях «Дитячий майданчик» та «Усі літо одного дня »); в останньому — як й в оповіданні «Нескінчений дощ «- події розгортаються на вічно дощовій Венері. Навпаки, віра в дітей, любов і гуманізм пронизують інші оповідання- «Канікули », «Берег на заході, «Здраствуй й прощавай », «Хлопчик-невидимка », «Ракета», «Подарунок», «Про тіло електричне я співаю ». Парадоксальній долі малюка зі світу інших вимірів присвячене оповідання «Дитина завтра». Дітям присвячені також ліричні мініатюри — «Озеро «й «Подарунок » .

В багатьох оповіданнях Бредбері виглядає пристрастним «космістом », зоряним романтиком, який сприймає сунущу космичну експансію людства скорше як поетичний символ (біблійний Новий Прихід чи перейнятий із американської історії Фронтир). Пафосом першопрохідництва проникнені оповідання: «Ікар Монгольф*е Райт », «Кінець початкової пори », «Космонавт », «Золоті яблука Сонця ». разом із тім освоєння космосу може закінчитись драматично. Звичайний метеорит перериває життя героєв «Калейдоскопа »; в оповіданні «Тут можуть водитися тигри «» жива «планета має оборонятись від апетитів землян; на далеких планетах їхні також можуть підстерігати автоматичне «Мертве місто «й чужа кривава історія , — «Сплячий в Армагедоні «.

В гострому памфлеті «Вітер із Геттисберга «вбивця здійснює замах на робота — копію Авраама Лінкольна; а «Пішоході «людину арештовують лише свої, що він здумавши вночі прогулятися пішки. Подорожам в часі присвячені: класичне оповідання «І грянув грім «герой якого, роздусив метелика в доісторичному минулому, трагічно й невідворотньо змінив власне теперішнє; «Про скитання вічні й про Землю »: американський письменник початку століття Томас Вулф за мить до смерти перенесень в майбутнє, де йому немає рівних. Неможливість торгувати дивом, «відкритість «його лише для бессрібників розуміють герої «Дивовижного діва ». Одна із найбільш трагичних новел Бредбері - «Ревун », в якій останній залишившийся в океані викопний ящір пливе на поклик маяка, бачачи в ньму раптово знайденного родича…

Талант Рея Бредбері незвичайний й багатогранний. У кожному із його героїв він самнемолода уже людина із душею дитини…

Список литературы

Рей Бредбері «Марсіанські хроніки». До.: «Дніпро», 1988 р.

«Фантастика Рея Бредбері» М.: «Знання», 1963 г.

Рэй Бредбері (Серія наукової фантастики) Кишинів: «Штиинца», 1985 г.

Рэй Бредбері «У дні вічної весни» М.: «Вісті», 1982 г.

Рэй Бредбері «Про мандри вічні і Землі» М.: «Щоправда», 1987 г.

Сайт офіційного фан-клубу Рея Бредбері: internet.

Бредбері Рей «Найкращий з часів» До.: «Молодь», 1987р.

Бредбері Рей Дуглас «451º за Фаренгейтом» До.: «Веселка», 1985 р.