Англійські неологізми: нове у використанні способів утворення

У наш час англійська мова, як і багато інших мов, переживає процес, який сучасні лінгвісти вже встигли «охрестити» неологічним бумом, сутність якого полягає в тому, що сучасні екстралінгвістичні чинники провокують появу значного масиву нових словоформ. Великий потік нових слів і необхідність їхнього фіксування і пояснення зумовив створення особливої галузі лексикології - неології (науки про неологізми).

Сучасна англійська мова не є винятком у цій ситуації, оскільки в ній у середньому за рік з’являється понад 800 нових слів — більше, ніж у будь-якій іншій мові світу. У зв’язку з цим перед англістами постає завдання не лише фіксувати нові слова, але й досліджувати їх. Доказом цього є те, що у 2012 році до Оксфордського словника був доданий ряд досить незвичних слів, зокрема такі лексеми, як screenager «комп'ютерозалежний підліток», blamestorming «прилюдний пошук винного», defriend «видалити кого-небудь з друзів у Фейсбуці, Майспейс чи іншій соціальній мережі», recessionista «людина, чий одяг відповідає складній економічній ситуації, або жінка, яка може стильно одягатись, маючи при цьому маленький бюджет».

Неологізми пов’язані практично зі всіма сферами життя сучасного суспільства. Визначення терміну «неологізм» є досить умовним. Будь-яке слово має властивість неологізму доти, доки колективна мовна свідомість сприймає його як нове. Зміни діяльного досвіду людини ведуть до появи нових і розширення старих фрагментів картини світу, які, у свою чергу, потребують фіксації на «мовній» карті світу. Змінюється картина світу — з’являються нові сектори: космонавтики, комп’ютерної техніки, генної інженерії, наркоманії, нові види харчування, нові види протесту. А це значить, що в мові продовжуватимуть з’являтися нові слова, які з часом пройдуть усі стадії соціалізації і лексикалізації, тобто прийняття їх у суспільстві. Неологізми широко досліджуються зарубіжними та вітчизня-ними мовознавцями: Т.І.Арбекова, І.В.Андрусяк, О. М. Бондаренко, В.І.Заботкина, Ю. А. Зацний, З.М.Корнєва, Ю. К. Островська, Н. М. Фурсова та ін.

Актуальність проблеми вживання неологізмів зберігатиметься, поки існує прогрес, оскільки необхідність у називанні нових явищ не зникне. Неологізм (від грец. пєод — молодий, новий і Xoyio^oq — судження, вислів) — новостворений термін, слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної сфери мови. Неологізми — категорія історично змінна, один з розрядів пасивного словника, тобто це одиниці, які ще не встигли ввійти (або вже не ввійдуть, оскільки, виникнувши, майже відразу ж і зникли) до активного слововжитку.

Слід зауважити, що будь-яка нова лексична одиниця проходить кілька стадій соціалізації (прийняття її в суспільстві) і лексикалізації (закріплення її в мові). З’явившись, неологізм поширюється зазвичай викладачами університетів, шкільними вчителями, працівниками засобів масової інформації. Потім він фіксується в друкованих засобах масової інформації. Наступна стадія соціалізації - прийняття нової лексичної одиниці широкими масами носіїв мови. І тільки вже після цього розпочинається остання стадія — процес лексикалізації, тобто набування навичок використання неологізмів у суспільстві, виявлення умов і «заборон» щодо їхнього функціонування в різних контекстах.

На сьогодні слід говорити про цілий ряд способів творення неологізмів, зокрема нові лексичні одиниці можуть створюватись шляхом розширення словника та семантичного значення. Семантичне розширення — це поява нових лексичних значень вже існуючих слів [6, с.28]. Таким може бути наслідок т.зв. «дискримінації синонімів». Наприклад, слово land `земля' спочатку мало 2 значення: 1) тверда частина землі (суші); 2) територія нації. Але, коли згодом у Middle English Period з’явилося слово country `країна' як синонім до land, то значення останнього змінилося — ІІ-е значення закріпилося за лексемою country.

Дослідження неологізмів переконують, що нова лексика утворюється, головним чином, з власного матеріалу шляхом словотворчих операцій та переосмисленням вже існуючих одиниць [1, с.3]. Афіксація, абревіація, телескопія, словоскладання та конверсія залишаються основними способами створення морфологічних неологізмів. Поява семантичних неологізмів регулюється дією закону економії мовних засобів, що зменшує кількісний приріст лексичних одиниць і спрямовує номінативну діяльність на вторинну номінацію — веде до переосмислення вже наявних у мові номінативних засобів [2, с.66].

Лексичні одиниці, які з’явилися в англійській мові в результаті появи нових реалій, впродовж деякого часу сприймались як неологізми. Це було зумовлено їх морфологічною та семантичною новизною. Коли лексична одиниця перейшла з периферії мовної системи в загальновживану мову, тобто стала зрозумілою широкому загалу і перестала сприйматися як нова, вона сама стає центром словотворення.

Важливо зазначити, що при цьому опорний елемент не зазнає змін, а нове словотворче значення створюється за допомогою «традиційних» способів словотворення (афіксації та словоскладання). Оскільки словотворче значення суфіксів англійської мови є відносно постійним, так само як і семантичні відносини двокомпонентних складних слів, то основна увага реципієнта зосереджується на опорному елементі, що полегшує сприйняття слова в цілому.

Телескопічні новоутворення є менш прозорими, ніж ті, що створені за допомогою словоскладання та афіксації. З нашої точки зору, цей спосіб словотворення використовується тільки тоді, коли вихідна одиниця проходить стадії соціалізації та лексикалізації.

Розглянемо прояв нових тенденції в словотворенні на прикладах. Слово blog, яке саме є аферезою слова weblog, асимілювалось у мові та використовується і без зміни вихідної форми, і з її зміною, що свідчить про повну асиміляцію лексичної одиниці.

Таблиця 1.1.

Як видно з таблиці 1.1., слово blog бере активну участь у створенні нових слів, і в зміненому вигляді, і не зазнаючи істотних змін.

Ліва частина таблиці містить більше новоутворень, значення похідних більш прозоре, тоді як новоутворення правої частини таблиці потребують більше часу для розуміння.

Ми вважаємо, що нові лексичні одиниці, створені зі зміною опорного елементу, потребують також значно більше часу для асиміляції в мові через новизну форми, а тому ускладнену семантику. Більш того, семантика новоутворення ускладнюється ще й тим, що другий елемент сам також нещодавно був неологізмом, створеним за допомогою найбільш розповсюд-женого методу скорочення в сфері інформаційних технологій — апокопи. Звернемо увагу на способи утворення нових лексичних одиниць: мета-морфізм, фонетичне поєднання двох складових частин, афіксація, телескопія. Таким чином, зв’язки між різними засобами словотворення підтверджують системно-комплексний характер словотворення [2, с.45].

Телескопія є одним із продуктивних способів англійського словотворен-ня. Ми помітили, що останнім часом саме вона домінує серед способів словотворення.

Явище, назване Ю. А. Зацним перетермінологізацією [1, с.66], яскраво виявляється у використанні уламків лексичних одиниць — медичних термінів, які стають складовими частинами новоутворень за межами суто медичної термінології.

Найпродуктивнішими словотворчими елементами медичної етимології є такі:

Таблиця 1.2.

Використання словотворчих елементів — частин медичних термінів є поширеним явищем у сфері інформаційних технологій та навіть у сфері політики. З нашої точки зору, це полегшує сприйняття нових одиниць, привносить додаткову сему «хворобливе становище».

Цікавим явищем розвитку мови, а саме телескопічного утворення слів є «телескопія з подвійною семантикою». Розглянемо на прикладі слова boomeranger:

boomeranger n. — an adult child who returns home to live with his or her baby-boomer parents.

На перший погляд, слово є афіксальним утворенням від слова boomerang, але семантика цього слова значно ширша, ніж сема «дитина, яка повернулася до батьків». Семантика словотворчого елементу «boom» подвійна. З одного боку, це складова частина слова boomerang, а з іншого — це складова частина цілої низки новоутворень, які походять від поняття baby boom. На підтвердження нашої думки наведемо цю низку слів: boomeritis, grandboomer, baby boomer, Boom generation etc. [3, с.24].

Дозволимо собі зробити таке припущення: неологізм baby boom був широковживаним у 70−80рр. XX ст., тому сучасне покоління не дуже обізнане з семантикою цього слова. Ми вважаємо, що поява низки слів з опорним елементом boom повинно нагадати сучасній молоді про демографічну ситуацію того часу.

Підсумовуючи вищесказане про нову лексичну одиницю boomeranger, можемо стверджувати, що окрім чітко зрозумілого афіксального способу утворення, у слові приховано подвійне семантичне значення, а саме первинна семантика опорного елемента не є наявною, новоутворення набуває форми вже існуючого в мові слова boomerang, що можна розглядати як своєрідну мовну гру.

Словотворення за аналогією здійснюється шляхом заміни в слові-моделі реального або уявного елемента [2, с.45]. Залишається активною тенденція скорочення слів до одного письмового знаку, лише за умови, що цей елемент буде загальнозрозумілим носіям мови.

Наприклад, елемент i- слова iPod став вживатися як цілком самостійна одиниця словотворення, за аналогією до таких словотворчих суфіксів, як e-, m-: iCrime, iWork, iLife, iBook, але при цьому він асоціюється з портативним приладом iPod графічно і морфологічно.

Pod, другий елемент слова iPod, також став використовуватися при утворенні нових лексичних одиниць, при цьому він має семантичне навантаження повного слова.

podjacking pp. — plugging the cord of one’s digital music player into the jack of another person’s player to hear what that person is listening to.

— podjack v.

podcatching pp. — checking for and downloading any new programs that appear on a podcasting feed.

• — podcatch v., n.
• — podcatcher n.

podcasting pp. — publishing audio feeds that people can subscribe to and have transferred to an iPod or other digital audio player.

— podcaster n.

З точки зору словотворення відбувається певне моделювання, відбиття моделі зразка, його морфологічної структури. Модель слова-зразка запов-нюється новим лексичним матеріалом шляхом заміни одного з компонентів.

Новим явищем в розвитку англійської мови є поява нових слів, які створені за допомогою телескопії, але при цьому похідне слово як графічно, так і фонетично нагадує вже існуючу у мові одиницю. Саме завдяки цьому підсилюється семантика новоутворення. Існує явище, яке ми умовно назвемо «фонетико-графічне нагадування». Розглянемо цей феномен на прикладі нових лексичних одиниць:

wordrobe n. -the words and phrases that comprise a person’s vocabulary.

Чітко простежуються складові: слова wardrobe та word, що у сукупності дає цілком зрозуміле значення «словникового гардеробу людини», тобто слова, які вона вживає. Нова лексична одиниця створена за аналогією з вже існуючим словом, при цьому графічна, і особливо фонетична форма новоутворення значно посилює його семантику, практично не порушуючи морфологію слова.

Кількість слів, утворених саме таким способом, є значною, що дозволяє казати про певну тенденцію створення нових лексичних одиниць. Слова утворюються злиттям уламків двох слів, що не є новим і є предметом досліджень багатьох учених. Але детальне вивчення цілого ряду телескопічних утворень дозволяє висловити припущення, що окрім злиття двох уламків, існує додаткове семантичне навантаження, яке створюється на основі графічної та особливо фонетичної схожості з уже відомим у мові словом.

Coca-Colanization n. — the spread of Western (especially American) culture throughout the world.

churnover (churn + turnover) n. — the excessive buying and selling of shares by a stockbroker for a client’s account as a method of generating income from the resulting commissions.

awkword, n. — a word that is difficult to pronounce.

multidude, n. — the collective noun for a group of surfers.

corplaining, pp. — griping, grousing, and otherwise complaining about the corporation you work for.

pollutician n. — a politician who supports initiatives and policies that harm the environment.

compunication n. — any form of computer-based communication, including e-mail, fax, and voice mail.

democrazy n.- a democracy that has absurd or inequitable characteristics or in which senseless or unjust events occur.

glocalization n. — the creation of products or services intended for the global market, but customized to suit the local culture.

stuckholder n. — a person or company that owns stock they can’t sell.

Створення слів за аналогією не є новим явищем для філологічної спільноти, але при створенні цих слів аналогія більш складна.

Перелік цих слів та тематика їх дефініцій яскраво свідчать про те, що вони розраховані на вживання інтелектуалами, людьми з досить високим рівнем освіти, що знову наводить нас на думку про використання елементів інтелектуально-мовної гри.

Загалом, неологізми зазвичай утворюються з елементів, які вже існують у мові, зокрема і в сучасній англійській мові. Умисне створення неологізмів — це продукт чиєї-небудь творчості, винахідливості, наслідування.

Слід розрізняти продуктивні і непродуктивні способи словотворення. Найбільш широко використовуються такі способи продуктивного словотворення, як:

афіксація (суфіксація і префіксація) конверсія основоскладання Неологізми, створені цими способами, складаються з елементів, уже наявних у мові. Їхня новизна полягає в особливій комбінації цих елементів. Так, у сучасній англійській мові найбільш продуктивними вважаються такі афікси:

— ness, -er, -ing, mini-, overі под. для утворення іменників, наприклад, well-to-do-ness, brain-washer, cracking;

un- для утворення дієслів, наприклад, unhook, undo, unbreak;

Verb + able, un + Participle I / II, un + adverb для утворення прикметників, наприклад, attachable, unguarded, unsouled.

Особливе місце посідає конверсія — неафіксальний тип переходу слова в іншу частину мови. Найпоширеніші зразки конверсії такі:

іменник — дієслово (a boss — to boss);

дієслово — іменник (to catch — the catch);

прикметник — іменник (intellectual — the intellectual);

іменник — прикметник (a maiden — maiden).

Основоскладання — це складання нового слова з менших слів, яке часто відбувається за аналогією до вже існуючих слів (space-sick, birthquake).

Водночас нові слова можуть утворюватись непродуктивним шляхом:

лексикалізація — це процес, коли внаслідок семантичних або синтаксичних причин граматична форма слова стає основою для нового лексичного значення (arms, customs);

скорочення, яке полягає в заміщенні частиною цілого. Це явище найчастіше виявляється в писемному мовленні (St. — street), хоча розвиток мови приводить до проникнення графічних абревіатур у сферу усного спілкування (a.m., p.m., SOS (можна додати, що від самого початку це скорочення ніяк не розшифровувалося)).

Трансформація груп слів у слова включає також різні типи лексичних скорочень:

еліпсис полягає в пропущенні кінцевої лексеми часто вживаних словосполучень: a documentary — documentary film;

абревіація (акроніми) — це лексичне скорочення фрази шляхом вимови початкових букв як слова (або частини слова): BBC — British Broadcasting Corporation;

контамінація (змішування) — це результат свідомого створення слів шляхом злиття неправильних фрагментів декількох слів: brunch — breakfast and lunch.

Значна кількість лінгвістів досліджує зміни в значенні слів. Існують різноманітні логічні і психологічні класифікації типів змін [12, с.90]. Традиційна класифікація зазвичай виглядає так:

генералізація або розширення значення: hard drive — повільна робота комп’ютера;

спеціалізація або звуження значення: garage — первинне значення: будь-яке безпечне місце; нове — будівля для автомобілів;

перенесення значення (метафора, метонімія): He is such a bear;

підвищення значення: minister — первинне значення: слуга; нове — важлива громадська посада;

приниження значення: vulgar — первинне значення: щасливий.

Слід підкреслити, що основна маса англійських запозичень зосереджена у восьми тематичних групах:

Наука.

Суспільно-політична лексика.

Релігія.

Культура.

Фінанси. У цій тематичній групі переважають назви грошових одиниць Азії.

Медицина.

Кулінарія.

Спорт.

Словникове розширення — це поява нових лексичних одиниць у результаті:

продуктивних (регулярних) способів утворення словникових одиниць;

непродуктивних (нерегулярних) методів словотворення;

запозичення з інших мов.

Семантичне розширення — це поява нових лексичних значень вже існуючих слів.

Неологізми зазвичай утворюються з елементів, які вже існують у сучасній англійській мові. Умисне створення неологізмів — це продукт чиєї-небудь творчості, винахідливості, наслідування. Слід розрізняти продуктивні і непродуктивні способи словотворення. Найбільш широко використовують-ся такі способи продуктивного словотворення, як:

афіксація (суфіксація і префіксація);

конверсія;

основоскладання.

Неологізми, створені цими способами, складаються з елементів, уже наявних у мові. Їх новизна полягає в особливій комбінації цих елементів.

В англійській мові найбільш продуктивними вважаються такі афікси:

— ness, -er, -ing, mini-, overтощо для утворення іменників, наприклад: well-to-do-ness, brain-washer, cracking;

unдля утворення дієслів, наприклад: unhook, undo, unbreak;

Verb+able, un+ParticipleI/II, un+adverb для утворення прикметників, наприклад: attachable, unguarded, unsouled.

Конверсія — це особливий неафіксальний тип переходу слова в іншу частину мови. Найпоширеніші зразки конверсії такі:

іменник — дієслово (a bossto boss);

дієслово — іменник (to catchthe catch);

прикметник — іменник (intellectual — the intellectual);

іменник — прикметник (a maiden — maiden).

Основоскладання — це складання нового слова із менших слів, яке часто відбувається за аналогією до вже існуючих слів (space-sick, birthquake).

Нові слова можуть утворюватись непродуктивним шляхом:

лексикалізація — це процес, коли через семантичні або синтаксичні причини граматична форма слова стає основою для нового лексич-ного значення (arms, customs);

скорочення, яке полягає у заміщенні частиною цілого. Це явище найчастіше проявляється у писемному мовленні (St. — street), хоча розвиток мови призводить до проникнення графічних абревіатур у сферу усного спілкування (a.m., p.m., SOS). Трансформація груп слів у слова включає різні типи лексичних скорочень:

еліпсис або субстантивація полягає в пропущенні кінцевої лексеми часто вживаних словосполучень (a documentary — documentary film);

абревіація (акроніми) — це лексичне скорочення фрази шляхом вимови початкових букв як слова (або частини слова) (BBC — British Broadcasting Corporation);

контамінація (змішування) — це результат свідомого створення слів шляхом злиття неправильних фрагментів декількох слів (brunch — breakfast and lunch);

запозичення — це неологізми, взяті з інших мов. Вони можуть існувати в первісному вигляді, піддаватись прямому перекладу (калькуванню) або змінюватись, відповідно до правил мови.

Семантичне розширення — один із найважливіших способів збагачення словникового запасу будь-якої мови.

Впродовж ХІХ століття зростання впливу англійської мови в світі, в тому числі і на українську мову, зумовлювалося геополітичною роллю Англії як колоніальної імперії, мова метрополії поступово поширювалася на різних континентах і в різних країнах, функціонуючи як державна мова.

Ще однією з причин поширення англійської мови з початку ХІХ століття були успіхи Англії в економічному й науково-технічному прогресі, де вона посідала передові позиції завдяки появі парових двигунів у промисловому виробництві, пароплавів, паровозів тощо.

Зміни в економічному й політичному житті України в 90-х роках ХХ століття, включення її в міжнародні суспільні процеси призвели до необхідності значного збільшення кількості запозичених слів із відповідних сфер, появи нових англомовних елементів, що використовуються в міжнародних стосунках.

У часи великих політичних і економічних зрушень, до яких належать сучасні перетворення в Україні, відбуваються інтенсивні мовні процеси, які найбільш відчутні в лексичному складі мови. Для української мови в останнє десятиліття в запозиченій лексиці характерними є два процеси:

збільшення кількості англомовних за походженням слів;

розширення актуальності слів англійського походження, що функціонували в українській мові обмежено для характеристики певних сфер життя в зарубіжних країнах.

Англійські лексичні запозичення, наявні в сучасній українській мові, за їх місцем у лексико-семантичній системі можна поділити на кілька груп.

До першої групи належать давно запозичені слова англійського походження, які органічно увійшли в українську мову і тяжіють до центру української лексичної системи поряд з українськими. Наприклад: бекон, біфштекс, бутерброд, комфорт, лайнер, парк, пудинг, фарватер, гандбол, гол, танк, трамвай, тролейбус, спорт, старт, фініш, футбол, хуліган, банан, бісквіт, вітамін, вино, гараж, кіоск, фактор, шорти, шоколад та інші. Такі слова часто у словники іншомовних слів уже не включаються.

До другої групи можна віднести слова, відомі в українській мові, але розташовані на периферії української лексичної системи, наприклад: окей, хело, вік-енд, спіч, ланч, вестерн, хепі-енд та інші. Такі слова з огляду на їх специфіку включаються в словники іншомовних слів і виконують не номінативну, а експресивну функцію.

Третя група — це слова вже давно запозичені, але в силу позамовних причин — раніше маловживані, а тому маловідомі. У наш час вони входять до активного складу лексичної системи, наприклад: брокер, шоу, істеблішмент, лобізм, менеджмент, імпічмент тощо.

До четвертої групи належать нові слова, що ввійшли або входять до вжитку, особливо через засоби масової інформації, за останні 10−15 років. Цілком природно, що їх немає в словниках іншомовних слів. Прикладом можуть бути слова: грумінг, кайф, піар, маркетинг, шопінг, чіпси, профіцит і багато інших.

Актуалізація англійських запозичень, що раніше належали до пасивних або спеціальних шарів лексики в українській мові, відбувається переважно в сфері економіки, бізнесу й фінансів, у сфері політики, культури, мистецтва. Такі слова, як брокер, дилер, офшор, що раніше позначалися в словниках як властиві економіці капіталістичних країн, нині широко вживаються в повсякденному спілкуванні.

Слова з нетиповими для української системи флексіями включаються в родову категорію за смисловою аналогією з власне українською лексикою. Назви напоїв мають форми тільки однини як в англійській, так і в українській мові: джин, портер, ель, грог, ром та інші. Прикладом розширення і звуження значення слова на матеріалі виявлених запозичень, що входять до складу побутової лексики, є звуження значення слова чіпси. У сучасній українській мові це слово вживається тільки тоді, коли йдеться про підсмажені шматочки картоплі (чіпси — хрустка картопля), хоча в англійській мові слово «chip» у відповідному значенні може означати як шматочок картоплі, так і іншого овоча або фрукта:^hip — тонкий неправильної форми шматочок фрукта".

У спортивній сфері нові слова й терміни з’являються постійно. За останні декілька років з’явилися такі спортивні терміни, як армреслінг, боулінг та інші. Використання цих запозичень виправдане, бо вони, з одного боку, називають нові спортивні явища, яким немає однослівного найменуван-ня в українській мові, а з другого — включають українську спортивну термінологію в міжнародну систему. У сфері музики і культури останнім часом теж з’явилося чимало нових запозичень, що активно використовуються у пресі і на телеекрані.

Даниною моді можна вважати і такі нові запозичення, як бутик, бренд, девайс (вигадка), біг-мак, хот-дог, гамбургер (різновид бутерброда), шопінг (прогулянка по магазинах), шоп.

Великого поширення останнім часом набув і перейшов із розряду маловживаних у розряд засвоєних англіцизм РЯ (піар) — суспільна думка. Він набув не тільки українського морфологічного оформлення, але й іншого значення, а також став мотивуючим ряду деривантів: піар, піарщики, чорний піар, піарити. Всі ці слова використовуються у фаховій літературі, а також засобами масової інформації в передвиборній політичній боротьбі із значеннями: компромат, творці компромату, брудний (нечесний) компромат, займатися компроматом, хоча іноді окремі журналісти надають йому протилежного значення з метою створення позитивного іміджу якоїсь особи.

З часом, тобто на початку XXI століття, процес запозичення з англійської в Україні не слабшає, а посилюється, що, з одного боку, збагачує лексику, а з іншого — у ряді випадків негативно впливає на самобутність рідної мови. Проте в цілому цей процес має об'єктивний характер і повинен оцінюватися позитивно, за винятком тих моментів, коли це не виправдано.

Є часто вживані англіцизми, що відбивають мовний снобізм, а не необхідність, наприклад: окей, хело, вау, вік-енд, і особливо численні англійські найменування фірм, організацій, магазинів, речей. Немає ніякої необхідності застосовувати слово тінейджер замість підліток, бос — замість начальник, бо в таких випадках іншомовне слово конкурує з власне українським. Особливо тяжіння до моди виявляється у рекламі. На кожнім кроці трапляється реклама, яка не містить для більшості людей ніякої інформації, і не тільки тому, що в ній використано латинський алфавіт, а й тому, що в назвах фірм, компаній, магазинів переважають будь-які іноземні, але тільки не українські слова. Лише окремі слова із подібних послуг із числа проаналізованих відомі українським мовцям, такі як, назви фотопослуг, кафе швидкого обслуговування, магазинів одягу, що був у вжитку, копіювальних послуг тощо, наприклад: ксерокс, фаст-фуд. Усі інші назви невідомі, особливо коли запозичені слова представлені на вивісках, написаних кирилицею: Аверс, Кемел, Вест, Спайк, Елтекс, Фарт та інші.

Причина використання в українській мові англіцизмів — прагнення до інтернаціоналізації лексики в політиці, науці, публіцистиці; необхідність у номінації нових предметів і явищ; економність вираження поняття одним словом, а не словосполученням; евфемізація мови; прагнення до експресивності; наслідування більш успішних в економіці, спорті й інших сферах країн.

Завдяки високій частоті вживання означені запозичення не потребують перекладу, бо стали загальновідомими. До термінів суспільно-політичної лексики слід віднести: блокбастер, іміджмейкер, спікеріада. Лексика у сфері економіки і бізнесу поповнилась такими термінами: дефолт, дедлайн, грант, тендер, топ-менеджер. Запозичення, завдяки яким розширилися межі спортивної термінології та галузей культури і мистецтва: провайдер, кастинг, кайтсерфінг, римейк, кліп, медіа. У сфері побуту також з’явилися нові терміни. До них слід віднести: секонд-хенд, бой-френд, тінейджер, басет-хаунд, джекпот, ноутбук.

Одним із поширених видів семантичних змін у системі запозичень з англійської мови є виникнення нових переносних значень, що ускладнюють семантичну структуру слова, наприклад, слово «клінч» зараз використовується у значенні політичного тиску, а не тільки як спортивний термін, що позначає захват супротивника.